06 листопада 2025 року м. Київ справа №320/48988/24
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Парненко В.С., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЕНЕРГОРЕСУРСИ» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,
Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЕНЕРГОРЕСУРСИ» (далі - позивач) звернулося до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління Державної податкової служби у місті Києві (далі - відповідач 1) та Державної податкової служби України (далі - відповідач 2), в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 22.08.2024 №11674534/37787891, яким відмовлено в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «КОМПАНІЯ ЕНЕРГОРЕСУРСИ» - податкової накладної № 3 від 08.08.2023 на загальну суму 200 000,00 грн у т.ч. ПДВ 33 333,33 грн;
-зобов'язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 08.08.2023 на загальну суму 200 000,00 грн у т.ч. ПДВ 33 333,33 грн, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЕНЕРГОРЕСУРСИ» (код ЄДРПОУ: 37787891) за датою її подання до реєстрації;
-визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 22.08.2024 №11674535/37787891, яким відмовлено в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «КОМПАНІЯ ЕНЕРГОРЕСУРСИ» № 6 від 23.08.2023 на загальну суму 74 740,00 грн у т.ч. ПДВ 12 456,67 грн;
-зобов'язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 23.08.2023 на загальну суму 74 740,00 грн у т.ч. ПДВ 12 456,67 грн, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЕНЕРГОРЕСУРСИ» (код ЄДРПОУ: 37787891) за датою її подання до реєстрації.
В обґрунтування вимог позову вказано про незгоду з оскаржуваними рішеннями.
За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/48988/24 передана до розгляду судді Парненко В.С.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 01.11.2024 адміністративну справу №320/48988/24 прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Відповідачі в поданих до суду відзивах заперечували проти задоволення позову. На обґрунтування своєї позиції відповідач 1 зазначив, зокрема, що платником податків не надано достатніх доказів для визнання реальності господарської операції, наполягає на правомірності спірних рішень. Також відповідачі вказують на дискреційні повноваження контролюючого органу щодо реєстрації в ЄРПН податкових накладних.
Також в матеріалах справи наявні відповіді на відзиви на позовну заяву, згідно яких позивач наполягає на своїй правовій позиції, викладеній у позові.
Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлені наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
ТОВ «КОМПАНІЯ ЕНЕРГОРЕСУРСИ» в межах господарських відносин з ПП «ФІРМА СВІТЛОБУДСЕРВІС» (код ЄДРПОУ 34233116) було складено та направлено до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №3 від 08.08.2023, яка за результатом автоматизованого моніторингу була зупинена з наступних підстав:
«Обсяг постачання товару/послуги 33.14.11, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=5.4541%, "Р"=15175.77. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
В межах тих же господарських відносин позивачем було складено та направлено до Єдиного реєстру податкових накладних податкову накладну №6 від 23.08.2023, яка за результатом автоматизованого моніторингу була зупинена з наступних підстав:
«Обсяг постачання товару/послуги 33.14.11, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку). Додатково повідомляємо: показник "D"=5.4541%, "Р"=67793.36. Пропонуємо надати пояснення та копії документів, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних».
На зазначені пропозиції, платником податку було направлено до контролюючого органу Повідомлення від 06.08.2024 №1 (пояснення платника податку від 06.08.2024 №06/08-24-1) з поясненнями та копіями документів щодо зупинених податкових накладних.
Повідомлення розглянуто Комісією ГУ ДПС у місті Києві з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних та прийнято рішення про направлення платнику Повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних від 12.08.2024 №11614387/37787891 та №11614385/37787891 з зазначенням необхідності надання платником письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податкових накладних/розрахунках коригування, реєстрація яких зупинена.
У графі «Додаткова інформація» податковий орган вказав: «Платником не надано: документи щодо понесених витрат (які відносяться до виконання наданих послуг), товарно-транспортні накладні, що підтверджують транспортування тмц, тарифи щодо надання послуг. Надати накази на призначення працівників, відомості про нарахування з/п застрахованим особам та/або документи щодо залучення стороннього трудового ресурсу. Необхідно надати загальну оборотно-сальдову відомість в розрізі субрахунків за 2023, 2024 роки. ОСВ аналітичного обліку (в т.ч. кількісного) по субрахунках 1,2,3,6 класів рахунків».
Платником податку було направлено Повідомлення про подання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних №1 від 15.08.2024 з додатковими письмовими поясненнями від 15.08.2024 №15/08-24-1 щодо спірних податкових накладних з копіями документів у кількості 15.
У матеріалах справи наявні додаткові пояснення позивача від 15.08.2025 за вих. №15/08-24-1 на повідомлення від 12.08.2024 №11614387/37787891 та №11614385/37787891 із списком поданих контролюючому органу додаткових документів згідно переліку, зазначеного контролюючим органом.
Додаткове повідомлення від 15.08.2024 №1 розглянуто Комісією ГУ ДПС у місті Києві області та прийнято рішення від 22.08.2024 №11674534/37787891 та №11674535/37787891 про відмову у реєстрації податкових накладних №3 від 08.08.2023 та №6 від 23.08.2023 в Єдиному реєстрі податкових накладних, з вказаною конкретною причиною відмови в реєстрації, а саме: «ненаданням/частковим наданням додаткових письмових пояснень та копій документів стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Єдиному реєстрі податкових накладних, при отриманні повідомлення про необхідність надання додаткових пояснень та/або документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, платником податку».
У графі «Додаткова інформація» (зазначити конкретні документи) податковим органом вказано: «накопичення залишків нереалізованих товарів (трансформатори та інше) у великих обсягах, які, ймовірно, придбані без мети використання у господарській діяльності».
ТОВ «КОМПАНІЯ ЕНЕРГОРЕСУРСИ» подало Скарги на рішення Комісії ГУ ДПС у місті Києві, за результатами розгляду яких, Комісією центрального рівня прийнято рішення від 12.09.2024 №58912/37787891/2 та №58913/37787891/2 про залишення скарги без задоволення та рішення комісії регіонального рівня про відмову у реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних - без змін, з підстав: «ненадання платником податку копій первинних документів щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складських документів (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм та галузевої специфіки, накладних».
Вважаючи рішення щодо відмови в реєстрації податкових накладних необґрунтованими, а свої права порушеними, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Вирішуючи спір по суті заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядок їх адміністрування, права, обов'язки платників податків та зборів, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються Податковим кодексом України від 02.12.2010 №2755-VI (в редакції, чинній на час виникнення між сторонами спірних відносин).
Відповідно до пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України (надалі - ПК України, в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) на дату виникнення податкових зобов'язань платник податку зобов'язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, кваліфікованого електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін.
Згідно з абзацами 1-3 пункту 201.10 статті 201 ПК України при здійсненні операцій з постачання товарів/послуг платник податку - продавець товарів/послуг зобов'язаний в установлені терміни скласти податкову накладну, зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних та надати покупцю за його вимогою.
Податкова накладна, складена та зареєстрована в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту.
Податкова накладна та/або розрахунок коригування до неї, складені та зареєстровані після 1 липня 2017 року в Єдиному реєстрі податкових накладних платником податку, який здійснює операції з постачання товарів/послуг, є для покупця таких товарів/послуг достатньою підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, та не потребує будь-якого іншого додаткового підтвердження.
Абзацом 5 пункту 201.10 статті 201 ПК України визначено, що підтвердженням продавцю про прийняття його податкової накладної та/або розрахунку коригування до Єдиного реєстру податкових накладних є квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі, яка надсилається протягом операційного дня.
Відповідно до абзаців 9-10 пункту 201.10 статті 201 ПК України датою та часом надання податкової накладної та/або розрахунку коригування в електронному вигляді до центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, є дата та час, зафіксовані у квитанції.
Якщо надіслані податкові накладні/розрахунки коригування сформовано з порушенням вимог, передбачених пунктом 201.1 цієї статті та/або пунктом 192.1 статті 192 цього Кодексу, а також у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування відповідно до пункту 201.16 цієї статті, протягом операційного дня продавцю/покупцю надсилається квитанція в електронному вигляді у текстовому форматі про неприйняття їх в електронному вигляді або зупинення їх реєстрації із зазначенням причин.
Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних встановлюється Кабінетом Міністрів України (абзац 15 пункту 201.10 статті 201 ПК України).
Постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246 затверджено Порядок ведення Єдиного реєстру податкових накладних (надалі - Порядок № 1246, в редакції, яка була чинна на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту 8 Порядку № 1246 податкова накладна та/або розрахунок коригування складаються та реєструються постачальником (продавцем) - платником податку, крім випадків, визначених пунктом 9 цього Порядку.
Згідно з пунктом 12 Порядку № 1246 після надходження податкової накладної та/або розрахунку коригування до ДПС в автоматизованому режимі здійснюється їх розшифрування та проводяться перевірки, зокрема, наявності підстав для зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування.
Відповідно до пункту 13 Порядку № 1246 за результатами перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку, формується квитанція про прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування (надалі - квитанція).
Пунктом 14 Порядку № 1246 визначено, що квитанція в електронній формі надсилається платнику податку протягом операційного дня та є підтвердженням прийняття або неприйняття, або зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Примірник квитанції в електронній формі зберігається в ДПС.
При цьому пунктом 3 Порядку № 1246 закріплено, що операційний день триває в робочі дні з 8 години 00 хвилин до 20 години 00 хвилин. Технічне обслуговування та регламентні роботи, що потребують зупинки Реєстру, не проводяться протягом операційного дня, крім аварійних випадків. Якщо граничні строки реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування припадають на вихідний, святковий або неробочий день, такий день вважається операційним днем.
Згідно з пунктом 15 Порядку № 1246 у квитанції зазначаються дата та час її формування, реквізити податкової накладної та/або розрахунку коригування та результат перевірки. Якщо у податковій накладній та/або розрахунку коригування за результатами проведення перевірок, визначених пунктом 12 цього Порядку (крім абзацу десятого), виявлено порушення, платнику податку надсилається квитанція про неприйняття податкової накладної та/або розрахунку коригування із зазначенням причини такого неприйняття.
У разі зупинення реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування формується квитанція про зупинення реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування. Така квитанція одночасно надсилається постачальнику (продавцю) та отримувачу (покупцю) - платнику податку (п. 17 Порядку № 1246).
Відповідно до пункту 201.16 статті 201 Податкового кодексу України реєстрація податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних може бути зупинена в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України.
Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Порядок зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 11.12.2019 № 1165 (надалі - Порядок № 1165).
Згідно з пунктом 5 Порядку № 1165 платник податку, яким складено та/або подано для реєстрації в Реєстрі податкову накладну/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряється щодо відповідності критеріям ризиковості платника податку (додаток 1), показникам, за якими визначається позитивна податкова історія платника податку (додаток 2).
Податкова накладна/розрахунок коригування, що не відповідають жодній з ознак безумовної реєстрації, перевіряються щодо відповідності відображених у них операцій критеріям ризиковості здійснення операцій (додаток 3).
Відповідно до пунктів 7-8 Порядку № 1165 у разі коли за результатами автоматизованого моніторингу податкової накладної/розрахунку коригування встановлено, що відображена в них операція відповідає хоча б одному критерію ризиковості здійснення операції, крім податкової накладної/розрахунку коригування, складених платником податку, який відповідає хоча б одному показнику, за яким визначається позитивна податкова історія, реєстрація таких податкової накладної/розрахунку коригування зупиняється.
Платник податку отримує інформацію щодо податкових накладних/ розрахунків коригування, реєстрація яких зупинена, через електронний кабінет.
Пунктами 10-11 Порядку № 1165 визначено, що у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі контролюючий орган протягом операційного дня надсилає (в електронній формі у текстовому форматі) в автоматичному режимі платнику податку квитанцію про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування, яка є підтвердженням зупинення такої реєстрації.
У квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування зазначаються: 1) номер та дата складення податкової накладної/розрахунку коригування; 2) критерій (критерії) ризиковості платника податку та/або ризиковості здійснення операцій, на підставі якого (яких) зупинено реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, з розрахованим показником за кожним критерієм, якому відповідає платник податку; 3) пропозиція щодо надання платником податку пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття контролюючим органом рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі або відмову в такій реєстрації.
Отже, з вищенаведених норм вбачається, що після надсилання платником податку складеної ним податкової накладної (розрахунку коригування) до контролюючого органу, в автоматизованому режимі (тобто без участі працівників контролюючого органу) проводиться перевірка відповідності цієї податкової накладної (розрахунку коригування) критеріям ризиковості платника податку, ризиковості здійснення операцій та показникам позитивної податкової історії платника податку.
Як було встановлено судом вище, підставою для зупинення реєстрації спірних податкових накладних контролюючим органом у квитанціях вказано: «Обсяг постачання товару/послуги 33.14.11, перевищує величину залишку, визначеного як різниця обсягу придбання такого товару/послуги та обсягу його постачання, що відповідає п.1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій (додаток 3 Порядку)».
Пункт 1 додатку 3 до Порядку № 1165 відносив до ознак ризиковості здійснення операцій наступне: відсутність товару/послуги, зазначеного/зазначеної в податковій накладній, поданій для реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних, у таблиці даних платника податку на додану вартість як товару/послуги, що на постійній основі постачається, та обсяг постачання товару/послуги, зазначений у податковій накладній/розрахунку коригування до податкової накладної на збільшення суми податкових яку/який подано для реєстрації в Реєстрі, дорівнює або перевищує величину зобов'язань, залишку, що визначається як різниця між обсягом придбання на митній території України такого/такої товару/послуги (крім обсягу придбання товарів/послуг за операціями, які звільнені від оподаткування та підлягають оподаткуванню за нульовою ставкою) та/або ввезення на митну територію України такого товару, зазначеного з 1 січня 2017 р. в отриманих податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих у Реєстрі, і митних деклараціях, збільшеного у 1,5 рази, та обсягом постачання відповідного товару/послуги, зазначеного/зазначеної податкових накладних/розрахунках коригування, зареєстрованих з 1 січня 2017 р. у Реєстрі, і переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Аналіз пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій свідчить про те, що для того, аби встановити наявність у господарської операції такої ознаки мають існувати визначені цим пунктом передумови, a також для підтвердження відповідності господарської операції вказаному критерію слід навести обґрунтований розрахунок за цим критерієм, якому відповідає платник податку, чого вимагає пункт 11 Порядку № 1165.
Суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів.
При цьому, ГУ ДПС у місті Києві у квитанціях не вказано переліку конкретних документів, які має надати платник податків до контролюючого органу на спростування обставин та підстав зупинення спірної податкової накладної.
Верховний Суд у постановах від 30.07.2019 у справі № 200/14026/18-а та від 23.10.2019 у справі № 826/8693/18, при розгляді аналогічних справ зазначив, що первинним об'єктом судового дослідження у даній справі є обставини, за яких відповідачі вчинили дії щодо зупинення реєстрації податкових накладних та приймали рішення про відмову у їх реєстрації. Підставою для таких дій мають бути: чіткі критерії оцінки ступеня ризиків відповідних господарських операцій; конкретний перелік документів, встановлений податковим законодавством, який підлягав наданню контролюючому органу для дослідження при прийнятті ним оспорюваних рішень.
Верховний Суд у постанові від 27.04.2023 у справі № 460/8040/20 зазначив, що зупинення реєстрації ПН/РК за пунктом 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій відбувається у разі одночасного дотримання трьох умов: відсутність товару в таблиці даних платника податку на додану вартість, як товару, що на постійній основі постачається; обсяг постачання дорівнює або перевищує товарні залишки; переважання в такому залишку (більше 50 відсотків) груп товарів (продукції), визначених ДПС та затверджених відповідним наказом, оприлюдненим на офіційному веб-сайті ДПС.
Отже, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості здійснення операцій, контролюючий орган має витребувати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітити платнику податків у своїх поясненнях.
Натомість, як встановлено судом, надіслані позивачу квитанції містять вимогу щодо надання пояснень та копій документів щодо підтвердження інформації, зазначеної в ПН/РК, достатніх для прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних для прийняття рішення про реєстрацію ПН/РК в ЄРПН.
Відсутність у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної зазначення конкретного критерію ризиковості здійснення операцій, про які йдеться у пункті 1 додатку 3 до Порядку №1165, із розрахованим показником за відповідним критерієм, якому відповідає господарська операція, свідчить про необґрунтованість її віднесення до відповідного критерію, що визначений пунктом 1 Критеріїв ризиковості господарських операцій.
Загальне посилання контролюючого органу на правомірність зупинення реєстрації податкових накладних на підставі Критеріїв ризиковості господарських операцій є протиправним та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, а не будь-яких на власний розсуд.
Разом з тим, суд зазначає, що надані позивачем до податкового органу після зупинення реєстрації податкових накладних документи, які також містяться в матеріалах справи, повністю розкривають зміст здійснених господарських операцій та, за висновками суду, є належними та достатніми для реєстрації останніх у Єдиному реєстрі податкових накладних. Доказів наявності ознак фіктивності в діяльності позивача, нікчемності або недійсності угоди, укладеної позивачем з контрагентом або відсутності реального характеру цієї операції матеріали справи не містять, а відповідачем таких доказів до суду не надано.
Враховуючи вказане, суд вважає, що зупинення реєстрації спірних ПН в Єдиному реєстрі податкових накладних з підстав відповідності господарських операцій пункту 1 Критеріїв ризиковості операцій є необґрунтованим.
Механізм прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних (надалі - Реєстр), реєстрацію яких відповідно до пункту 201.16 статті 201 ПК України зупинено в порядку та на підставах, визначених Кабінетом Міністрів України, визначає Порядок прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, затверджений Наказом Міністерства фінансів України 12 грудня 2019 року № 520 (надалі - Порядок № 520).
Пунктом 2 Порядку № 520 встановлено, що прийняття рішень про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено, здійснюють комісії з питань зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі головних управлінь Державної податкової служби України в областях, м. Києві та Офісу великих платників податків ДПС (надалі - комісія регіонального рівня).
Відповідно до пункту 3 Порядку № 520 комісія регіонального рівня протягом п'яти робочих днів, що настають за днем отримання пояснень та копій документів, поданих відповідно до пункту 4 цього Порядку, приймає рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі та надсилає його платнику податку в порядку, встановленому статтею 42 Кодексу.
Згідно з пунктом 4 Порядку № 520 у разі зупинення реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі платник податку має право подати копії документів та письмові пояснення стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі.
Відповідно до пункту 5 Порядку № 520 перелік документів, необхідних для розгляду питання прийняття комісією регіонального рівня рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі, може включати:
- договори, зокрема зовнішньоекономічні контракти, з додатками до них;
- договори, довіреності, акти керівного органу платника податку, якими оформлено повноваження осіб, які одержують продукцію в інтересах платника податку для здійснення операції;
- первинні документи щодо постачання/придбання товарів/послуг, зберігання і транспортування, навантаження, розвантаження продукції, складські документи (інвентаризаційні описи), у тому числі рахунки-фактури/інвойси, акти приймання-передачі товарів (робіт, послуг) з урахуванням наявності певних типових форм і галузевої специфіки, накладні;
- розрахункові документи та/або банківські виписки з особових рахунків;
- документи щодо підтвердження відповідності продукції (декларації про відповідність, паспорти якості, сертифікати відповідності), наявність яких передбачено договором та/або законодавством.
Пунктами 6, 7 Порядку №520 передбачено, що письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку має право подати до контролюючого органу протягом 365 календарних днів, що настають за датою виникнення податкового зобов'язання, відображеного в податковій накладній/розрахунку коригування.
Платник податку має право подати письмові пояснення та копії документів до декількох податкових накладних/розрахунків коригування, якщо такі податкові накладні/розрахунки коригування складено на одного отримувача - платника податку за одним і тим самим договором або якщо в таких податкових накладних/розрахунках коригування відображено однотипні операції (з однаковими кодами товарів згідно з Українською класифікацією товарів зовнішньоекономічної діяльності (УКТ ЗЕД) або кодами послуг згідно з Державним класифікатором продукції та послуг (ДКПП).
Письмові пояснення та копії документів, зазначених у пункті 5 цього Порядку, платник податку подає до ДПС в електронній формі за допомогою засобів електронного зв'язку з урахуванням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг", "Про електронні довірчі послуги" та Порядку обміну електронними документами з контролюючими органами, затвердженого в установленому порядку.
Письмові пояснення та копії документів, подані платником податку до контролюючого органу відповідно до пункту 4 цього Порядку, розглядає комісія регіонального рівня (пункт 9 Порядку № 520).
Комісія регіонального рівня приймає рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Реєстрі за формою згідно з додатком до цього Порядку (пункт 10 Порядку № 520).
Згідно з пунктом 11 Порядку № 520 комісія регіонального рівня приймає рішення про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі в разі:
- ненадання платником податку письмових пояснень стосовно підтвердження інформації, зазначеної у податковій накладній/розрахунку коригування, реєстрацію яких зупинено в Реєстрі;
- та/або ненадання платником податку копій документів відповідно до пункту 5 цього Порядку;
- та/або надання платником податку копій документів, складених/оформлених із порушенням законодавства.
Пунктом 13 Порядку №520 визначено, що рішення комісії регіонального рівня про відмову в реєстрації податкової накладної/розрахунку коригування в Реєстрі може бути оскаржено в адміністративному або судовому порядку.
Суд зазначає, що можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від зазначення у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної чіткого переліку документів. При цьому, у разі зупинення реєстрації податкової накладної на підставі пункту 1 Критеріїв ризиковості платників податку, контролюючий орган повинен вимагати від платника документи на спростування наявних у органу ДПС сумнівів, пов'язаних з легальністю діяльності юридичної особи, вказавши які саме аспекти належить висвітлити платнику податків у своїх поясненнях, чого зроблено не було.
Загальними вимогами, які висуваються до акту індивідуальної дії, як акту правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення податковим органом конкретних підстав його оформлення (фактичних і юридичних), а також переконливих і зрозумілих мотивів його прийняття. Можливість надання платником податків вичерпного переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення фіскальним органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків. Вживання податковим органом загального посилання на пункт Критеріїв, без наведення відповідної підстави і розрахованих показників за критерієм, якому відповідає платник податку, є неконкретизованим та призводить до необґрунтованого обмеження права платника податків бути повідомленим про необхідність надання документів за вичерпним переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не будь-яких на власний розсуд. Відтак, невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Наведене узгоджується із правовою позицією, що викладена Верховним Судом у постановах від 27.01.2022 у справі № 380/2365/21, від 18.06.2019 у справі №0740/804/18 та від 23.10.2018 у справі № 822/1817/18.
Суд зазначає, що в квитанціях про зупинення реєстрації податкових накладних міститься вимога про надання пояснень та копій документів, необхідних для розгляду питання прийняття рішення про реєстрацію податкової накладної/розрахунку коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних, без зазначення конкретної пропозиції щодо переліку документів, необхідних та достатніх для прийняття відповідних рішень.
Суд звертає увагу, що у випадку не конкретизації переліку документів у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 22.07.2019 у справі №815/2985/18.
Верховний Суд у постанові від 30.05.2023 у справі №500/889/21 зазначив, що при розгляді таких спорів судами, крім іншого, має бути встановлено настання обставин, якими обумовлено обов'язок платника податків скласти податкові накладні та зареєструвати їх в ЄРПН.
Так, відповідно до пункту 187.1 статті 187 Податкового кодексу України датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку. Для документів, складених в електронній формі, датою оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку, вважається дата, зазначена у самому документі як дата його складення відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", незалежно від дати накладення електронного підпису.
Слід зазначити, що приймаючи рішення про реєстрацію податкової накладної, контролюючий орган не повинен здійснювати повний аналіз господарських операцій платника податку на предмет їх реальності. Змістовна оцінка господарських операцій може бути проведена лише за результатом здійснення податкової перевірки платника податків, підстави та порядок проведення якої визначено нормами Податкового кодексу України.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постановах від 07.12.2022 у справі №500/2237/20 та від 01.02.2023 у справі №2240/2900/18.
Згідно матеріалів справи, за правилом першої події, позивач виписав на адресу свого контрагента спірні податкові накладні - №3 від 08.08.2023 та №6 від 23.08.2024.
Платником податків надано до податкового органу пояснення (від 06.08.2024 №06/08-24-1) та первинні документи, які є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарських операцій, а саме:
ТОВ «КОМПАНІЯ ЕНЕРГОРЕСУРСИ» є юридичною особою приватного права, що зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань 03.08.2011. Місце реєстрації компанії: м. Київ, вул. Ялтинська, буд. 5-Б, кім. 12, про що внесені відомості до ЄДР. Місце знаходження компанії: Київська обл., Києво-Святошинський р-н, с. Петропавлівська Борщагівка, вул. В. Кільцева, 4Н.
ТОВ «КОМПАНІЯ ЕНЕРГОРЕСУРСИ» уклала Договір надання послуг №0108/27-01 від 03.08.2023 з Приватним підприємством "ФІРМА СВІТЛОБУДСЕРВІС", згідно умов якого, отримано замовлення на послугу, а саме: «Ремонт трансформатора ТМ- 1600/35 У1».
Згідно умов Договору виписано рахунок-фактуру №СФ-0000078 від 04.08.2023 на загальну вартість послуги 274 740,00 грн в т.ч. ПДВ 45 790,00 грн.
08 серпня 2023 року позивачем отримано попередню оплату згідно Договору надання послуг №0108/27-01 від 03.08.2023 та рахунку-фактури №СФ-0000078 від 04.08.2023 у розмірі 200 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 33 333,33 грн.
Відповідно, по першій події позивачем виписано та подано на реєстрацію податкову накладну №3 від 08.08.2023, реєстрація якої було зупинена.
23 серпня 2023 року позивач отримав другу частину оплати, згідно Договору надання послуг №0108/27-01 від 03.08.2023 та рахунку-фактури №СФ-0000078 від 04.08.2023 в розмірі 74 740,00 грн, в т. ч. ПДВ 12 456,67 грн.
Відповідно, по першій події виписано та подано на реєстрацію податкову накладну №6 від 23.08.2023, реєстрація якої була зупинена.
01 вересня 2023 року трансформатор ТМ-1600/35 У1 переданий на склад ТОВ «КОМПАНІЯ ЕНЕРГОРЕСУРСИ», а 04 вересня 2023 року перевезений для ремонту до ТОВ «КАМ?ЯНЕЦЬКІ ТРАНСФОРМАТОРНІ ПІДСТАНЦІЇ», (Перевізник ТОВ «Стріт Компані»).
Послуга ремонту, зазначена в рахунку-фактурі №СФ-0000078 від 04.08.2023 виконана ТОВ«КАМ?ЯНЕЦЬКІ ТРАНСФОРМАТОРНІ ПІДСТАНЦІЇ» - виробником трансформаторів та трансформаторних підстанцій, з яким укладено Договір про виконання робіт №1030823 від 03.08.2023р, згідно отриманого рахунку на оплату №2030823 від 03.08.2023, Акту надання
послуг №2041023 від 04.10.2023р.
04 жовтня 2023 року після завершення ремонту трансформатор TМ-1600/35 У1 доставлений на склад ТОВ «КОМПАНІЯ ЕНЕРГОРЕСУРСИ» власним автомобілем директора - MERCEDES-BENZ Sprinter, н/з АА0097TН.
06 жовтня 2023року трансформатор TM-I600/35 У| переданий ПП "ФІРМА СВІТЛОБУДСЕРВІС", відповідно, підписано з обох сторін Акт здачі-прийняття робіт (надання послуг) №l від 06.10.2023 та ТТН від 06.10.2023. Дане обладнання отримано зі складу позивача та перевезено власним автомобільним транспортом ПП "ФІРМА СВІТЛОБУДСЕРВІС".
На підтвердження вищезазначеного надано копії наступних документів:
Виписка з ЄДРПОУ, наказ про призначення директора, витяг з реєстру платників ПДВ;
Довідка з ЄДРПОУ;
Договір оренди приміщень та банківські виписки про оплату оренди за 2023 рік;
20-ОПП з квитанцією;
Копія Договору надання послуг №0108/27-01 від 03.08.2023р. з ПП «Фірма Світлобудсервіс»;
Копія банківської виписки за 08.08.2023;
Копія банківської виписки за 23.08.2023;
Копія Договору про надання послуг по перевезенню вантажів №l409/01 від14.09.2023 з ТОВ «СТРІТ КОМПАНІ»:
Акт здачі-прийняття (надання послуг) №308 від 11.09.2023;
Рахунок-фактура №303 від 11.09.2023;
ТТН від 01.09.2023 та ТТН від 04.09.2023;
Банківські виписки по оплаті послуг перевезення від 15.09.2023;
Копія Договору про виконання робіт №1030823 від 03.08.2023 з ТОВ «КТП»;
Копія Акту надання послуг №2041023 від 04.10.2023 від ТОВ «КТП», банківські виписки по оплаті за послугу від 09.08.2023, від 03.07.2024, отримані податкові накладні №11 від 09.08.2023 та №14 від 04.10.2023, ТТН від 04.10.2023;
Копія Акту здачі-прийняття робіт (надання послуг) №l від 06.10.2023 та ТТН від 06.10.2023;
Копія рахунку-фактури №СФ-0000078 від 04.08.2023;
Копія сертифікатів ТОВ «КАМ?ЯНЕЦЬКІ ТРАНСФОРМАТОРНІ ПІДСТАНЦІЇ»
Позивачем, серед іншого, надані розгорнуті пояснення щодо здійснення господарської діяльності, її специфіки, залучення додаткових трудових ресурсів, прийняття виконаних робіт, наявності основних засобів. Так, видами діяльності компанії є: оптова торгівля іншими машинами й устаткованням (код згідно КВЕД 46.69 - основний); а також виробництво електронних компонентів; виробництво електродвигунів, генераторів і трансформаторів; діяльність посередників у торгівлі товарами широкого асортименту; установлення та монтаж машин і устатковання. Товариство з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЕНЕРГОРЕСУРСИ» має достатню матеріально-технічну базу. Так, останнє користується орендованими приміщеннями: складське приміщення загальною площею 72 (сімдесят два) кв.м. та офісне приміщення загальною площею 12 (дванадцять) кв.м, які орендує згідно Договору оренди нежитлового офісного та складського приміщення №7 від 03 січня 2023 року та Договору оренди нежитлового офісного та складського приміщення №7 від 01 січня 2024 року.
Крім того, згідно додаткових пояснень позивача від 15.08.2024 за вих. №15/08-24-1, останнім надано контролюючому органу додаткові копії документів щодо спірних податкових накладних, а саме:
- Документи щодо понесених витрат: Договір про виконання робіт №1030823 від 03.08.2023р. з ТОВ «КТП» (підприємство-виробник трансформаторів та трансформаторних підстанцій, що проводило ремонтні роботи, зазначені в спірних податкових накладних), Акт надання послуг №2041023 від 04.10.2023 від ТОВ «КТП», банківські виписки по оплаті за послугу від 09.08.2023, від 03.07.2024, отримані податкові накладні №11 від 09.08.2023 та №14 від 04.10.2023, Договір про надання послуг по перевезенню вантажів №1409/01 від 14.09.2023 з ТОВ «СТРІТ КОМПАНІ», Акт здачі-прийняття (надання послуг) №308 від 11.09.2023, рахунок-фактура №303 від 11.09.2023, банківські виписки по оплаті послуг перевезення від 15.09.2023;
- Первинні документи по перевезенню вантажу: ТТН від 01.09.2023, ТТН від 04.09.2023, TTH від 04.10.2023, TTH від 06.10.2023;
- Наказ про призначення Директора №1-KE від 22.10.2012;
- Відомості нарахування з/п за серпень, вересень та жовтень 2023 року;
- Загальна оборотно-сальдова відомість в розрізі субрахунків за 2023, 2024роки;
- ОСВ аналітичного обліку (в т.ч. кількісного по субрахунках 1, 2, 3, 6 класів рахунків
за 2023, 2024 роки.
Відносно наданих пояснень та документів позивача податковим органом жодних заперечень не надано.
Також матеріали справи не містять оцінки наданих доводів позивача контролюючим органом.
Крім того у постанові від 23.02.2023 у справі №420/9924/20 Верховний Суд зауважив, що в межах справ подібних категорій та характеру спірних правовідносин, що виникли між сторонами на стадії реєстрації податкових накладних, надання судами оцінки щодо товарності або безтоварності господарських операцій є передчасною подією. Такі обставини можуть бути встановлені контролюючим органом на підставі здійсненої належної перевірки, з прийняттям ППР, та в подальшому підтверджені судом.
Також Верховний Суд звернув увагу на те, що у випадку загальної вказівки щодо необхідності подати документи у квитанції про зупинення реєстрації податкової накладної платник податків перебуває у стані правової невизначеності, що позбавляє його можливості надати контролюючому органу необхідний саме в розумінні суб'єкта владних повноважень пакет документів, а для контролюючого органу, відповідно, створюються передумови для можливого прояву негативної дискреції - прийняття необґрунтованого рішення про відмову у реєстрації податкової накладної.
Верховний Суд у постанові від 03.11.2021 у справі №360/2460/20 за наслідками аналізу положень Порядку №520 зазначив, що можливість надання платником податків переліку документів на підтвердження правомірності формування та подання податкової накладної прямо залежить від чіткого визначення податковим органом конкретного виду критерію оцінки ступеня ризиків з зазначенням необхідності надання документів за переліком, відповідно до критерію зупинення реєстрації податкової накладної, а не довільно, на власний розсуд.
Верховний Суд звернув увагу на те, що невиконання податковим органом законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акту індивідуальної дії має наслідком визнання його протиправним.
Аналогічна правова позиція вже неодноразово висловлювалась Верховним Судом, зокрема, у постановах від 21.05.2019 у справі № 0940/1240/18, від 10.04.2020 у справі № 819/330/18 та від 18.06.2020 у справі № 824/245/19-а.
При цьому, Верховний Суд у постанові від 05.01.2021 у справі №640/11321/20 зазначив, що незважаючи на те, що затверджена Порядком №1165 форма рішення, яка не передбачає конкретизації підстав у разі відповідності пунктам 1-8 критеріїв ризиковості платника податку, не скасовує обов'язок податкового органу необхідності доказування, передбаченого частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що позивачем було надано до контролюючого органу первинні документи які, на його переконання, є належними та достатніми для підтвердження здійснення ним господарських операцій.
Водночас, у квитанціях не конкретизовано, які саме документи слід надати позивачу та чого мають стосуватися пояснення такого платника податків для того, аби реєстрація спірних податкових накладних стала можливою.
Враховуючи вищевказане, суд дійшов висновку про те, що подані позивачем документи, в тому числі згідно додаткових пояснень, для реєстрації спірних податкових накладних, підтверджують зазначені у них дані та є достатніми для прийняття рішення про їх реєстрацію в ЄРПН.
Відповідно до положень статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія Вестберґа таксі Актіеболаґ та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління…".
Однак під час розгляду справи відповідачі, як суб'єкти владних повноважень не надали суду належних і достатніх доказів, які спростовували б твердження позивача, не навели мотивів прийняття спірних рішень, неврахування наданих позивачем Комісії Головного управління ДПС у місті Києві документів, а отже, не довели правомірність такого рішення.
З урахуванням наведеного, суд зазначає, що рішення Комісії ДПС про відмову в реєстрації спірних податкових накладних, в якому не наведені мотиви його ухвалення та не зазначені підстави неврахування наданих позивачем документів та пояснень, свідчать про порушення відповідачем як принципу належного урядування, так і принципів, закріплених в Резолюції Комітету Міністрів Ради Європи 77 (31) від 28.09.1977, свідчать про непрозорість та непередбачуваність дій відповідача, що перешкоджають можливості платника податків планувати в подальшому свою діяльність.
Таким чином, суд дійшов висновку, що, враховуючи наявність у позивача передбачених чинним законодавством України документів, які свідчать про реальність проведення господарських операцій, та приймаючи до уваги те, що такі документи були надані відповідачам, останні не мали правових підстав для прийняття спірних рішень про відмову в реєстрації податкових накладних №3 від 08.08.2023 та №6 від 23.08.2023.
У зв'язку з цим, суд вважає за необхідне скасувати рішення від 22.08.2024 №11674534/37787891 про відмову в реєстрації податкової накладної № 3 від 08.08.2023 на загальну суму 200 000,00 грн, у т.ч. ПДВ 33 333,33 грн та рішення від 22.08.2024 №11674535/37787891, про відмову в реєстрації податкової накладної № 6 від 23.08.2023 на загальну суму 74 740,00 грн, у т.ч. ПДВ 12 456,67 грн.
Щодо позовної вимоги про зобов'язання Державної податкової служби України зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних спірні податкові накладні датою їх фактичного подання для реєстрації в ЄРПН, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною четвертою статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов'язати відповідача - суб'єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб'єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.
Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи №R (80) 2 стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень, прийнятої Комітетом Міністрів 11.03.1980, під дискреційними повноваженнями слід розуміти повноваження, які адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за даних обставин.
Згідно з пунктом 1.6 Методології проведення антикорупційної експертизи, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України від 24.04.2017 № 1395/5, дискреційні повноваження - це сукупність прав та обов'язків органів державної влади та місцевого самоврядування, осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, що надають можливість на власний розсуд визначити повністю або частково вид і зміст управлінського рішення, яке приймається, або можливість вибору на власний розсуд одного з декількох варіантів управлінських рішень, передбачених нормативно-правовим актом, проектом нормативно-правового акта.
Таким чином, дискреція - це елемент управлінської діяльності. Вона пов'язана з владними повноваженнями і їх носіями - органами державної влади та місцевого самоврядування, їх посадовими і службовими особами. Дискрецію не можна ототожнювати тільки з формалізованими повноваженнями - вона характеризується відсутністю однозначного нормативного регулювання дій суб'єкта. Він не може ухилятися від реалізації своєї компетенції, але і не має права виходити за її межі.
Тобто дискреційні повноваження - це законодавчо встановлена компетенція владних суб'єктів, яка визначає ступінь самостійності її реалізації з урахуванням принципу верховенства права; ці повноваження полягають в застосуванні суб'єктами адміністративного розсуду при здійсненні дій і прийнятті рішень.
Отже, у разі відсутності у суб'єкта владних повноважень законодавчо закріпленого права адміністративного розсуду при вчиненні дій/прийнятті рішення, та встановленні у судовому порядку факту протиправної поведінки відповідача, зобов'язання судом суб'єкта владних повноважень прийняти рішення конкретного змісту не можна вважати втручанням у дискреційні повноваження, адже саме такий спосіб захисту порушеного права є найбільш ефективним та направлений на недопущення свавілля в органах влади.
Згідно з пунктом 19 Порядку ведення Єдиного реєстру податкових накладних, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.12.2010 №1246, податкова накладна та/або розрахунок коригування, реєстрацію яких зупинено, реєструється у день настання однієї з таких подій:
- прийняття в установленому порядку та набрання чинності рішенням про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування;
- набрання рішенням суду законної сили про реєстрацію податкової накладної та/або розрахунку коригування (у разі надходження до ДПС відповідного рішення);
- неприйняття та/або відсутність реєстрації в установленому порядку рішення про реєстрацію або відмову в реєстрації податкової накладної та/або розрахунку коригування.
Датою внесення відомостей до Реєстру вважається день, зазначений в рішенні суду, або день набрання законної сили таким рішенням.
Таким чином, у день набрання законної сили рішенням суду про реєстрацію податкової накладної в Реєстрі Державною податковою службою України вчиняються відповідні дії по реєстрації, при цьому датою реєстрації є день набрання законної сили рішенням суду, якщо у судовому рішенні не зазначена інша дата. Отже, суд може зазначити у судовому рішенні конкретну дату, яку контролюючому органу необхідно відобразити в якості дати реєстрації податкової накладної в Реєстрі.
У зв'язку з цим, податкова накладна від 08.08.2023 №3 та від 23.08.2023 №6 підлягають реєстрації в Єдиному реєстрі податкових накладних у день їх фактичного подання.
Визначений вказаний належний спосіб захисту встановленого судом порушеного права позивача, є гарантією, що спір між сторонами буде остаточно вирішений та належним чином будуть поновлені права позивача, що узгоджується із висновками Верховного Суду вкладеними у постановах від 03.11.2021 у справі №360/2460/20, від 27.10.2022 у справі № 360/3253/20, від 25.11.2022 у справі №320/3484/21.
Таким чином, позов слід задовольнити повністю.
Щодо розподілу судових витрат.
Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Позивачем сплачено судовий збір на суму 6 056,00 грн (платіжна інструкція №3236 від 08.10.2024).
Таким чином, понесені позивачем судові витрати у вигляді сплаченого судового збору на суму 6 056,00 грн. підлягають стягненню на його користь за рахунок бюджетних асигнувань відповідача - Головного управління ДПС у місті Києві, оскільки рішення Комісії регіонального рівня призвело до спірних відносин.
В частині клопотання позивача про стягнення витрат на правову допомогу у розмірі 27 474,00 грн, суд зазначає наступне.
Згідно з частиною першою статті 132 КАС України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Частиною третьою статті 132 КАС України встановлено, що до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, серед іншого, витрати на професійну правничу допомогу.
Згідно з положенням частини першої статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Як вбачається з пункту 1 частини третьої статті 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
З наведеної норми вбачається, що витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною чи тільки має бути сплачено.
Отже, розподілу підлягає навіть кредиторська заборгованість позивача зі сплати витрат на професійну правничу допомогу, надання якої підтверджується відповідними доказами.
Аналогічний правовий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 85211544) та постанові від 20.12.2019 у справі №903/125/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504028).
Відповідно до положень частини четвертої статті 134 КАС України для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Згідно з частиною п'ятою статті 134 КАС України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Частиною 6 статті 134 КАС України визначено, що у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Згідно з частиною сьомою статті 134 КАС України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З аналізу наведених положень статті 134 КАС України вбачається, що склад та розмір витрат на професійну правничу допомогу підлягає доказуванню в судовому процесі - сторона, яка хоче компенсувати судові витрати, повинна довести та підтвердити розмір заявлених судових витрат, а інша сторона може подати заперечення щодо не співмірності розміру таких витрат. Результат та вирішення справи безпосередньо пов'язаний з позицією, зусиллям і участю в процесі представника інтересів сторони за договором. При цьому, такі надані послуги повинні бути обґрунтованими, тобто доцільність надання такої послуги та її вплив на кінцевий результат розгляду справи, якого прагне сторона, повинно бути доведено стороною в процесі.
Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 12.09.2018 у справі №810/4749/15 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР 76397938).
При цьому, з імперативних положень частини шостої статті 134 КАС України вбачається, що зменшити розмір витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність суд може виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про це. Отже, за відсутності такого клопотання суд не може надавати оцінку співмірності витрат на правничу допомогу за власною ініціативою, а лише перевіряє, чи пов'язані ці витрати з розглядом справи.
Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, про що, зокрема, зазначено у рішеннях від 26 лютого 2015 року у справі "Баришевський проти України", від 10 грудня 2009 року у справі "Гімайдуліна і інших проти України", від 12 жовтня 2006 року у справі "Двойних проти України", від 30 березня 2004 року у справі "Меріт проти України", заявник має право на відшкодування судових та інших витрат лише у разі, якщо доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їх розмір обґрунтованим.
Крім того, у справі "East/West Alliance Limited" проти України" Європейський суд із прав людини, оцінюючи вимогу заявника щодо здійснення компенсації витрат у розмірі 10% від суми справедливої сатисфакції, виходив з того, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "Ботацці проти Італії", заява №34884/97, п.30).
У пункті 269 рішення у цій справі Суд зазначив, що угода, за якою клієнт адвоката погоджується сплатити в якості гонорару певний відсоток від суми, яку присудить позивачу суд - у разі якщо така сума буде присуджена та внаслідок якої виникають зобов'язання виключно між адвокатом та його клієнтом, не може бути обов'язковою для Суду, який повинен оцінити рівень судових та інших витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.
Отже, суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони тощо. Водночас, надання такої оцінки можливо, виходячи з аналізу частини шостої статті 134 КАС України, виключно у разі наявності відповідного клопотання іншої сторони про зменшення розміру витрат на правничу допомогу через їх неспівмірність.
У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який, тим не менш, повинен ґрунтуватися на критеріях, визначених у частині п'ятій статті 134 КАС України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності заявлених витрат цим критеріям.
Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 19.12.2019 у справі №520/1849/19 (реєстраційний номер судового рішення в ЄДРСР - 86504176).
На підтвердження витрат на правничу допомогу у розмірі 27 474,00 грн. позивач надав копії документів: Договір про надання професійної правничої (правової) допомоги №27-09/24 від 27.09.2024, Додаткову угоду до договору №27-09/24 про надання професійної правничої (правової) допомоги від 27.09.2024, від 27.09.2024 №1, Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 19.09.2023, Статут АО «Лєман, Шнейдер і партнери», опис документів, що подаються заявником для проведення державної реєстрації в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань «Державна реєстрація створення юридичної особи» від 26.10.2020, наказ №29/10-2020-1 від 29.10.2020, довіреність від 27.09.2024 вих. №27-09/2024, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю серії КВ №6098 від 10.05.2018, платіжна інструкція стосовно оплати професійної правничої допомоги №3235 від 07.10.2024 на суму 15 000,00 грн.
Враховуючи передбачені вказаною статтею критерії, зокрема: складність справи (розгляд справи здійснювався в порядку спрощеного провадження, оскільки спір з огляду на предмет доказування та ціну позову є незначної складності); обсяг наданих адвокатом послуг; ціну позову; значення справи для позивача у порівнянні з розміром судових витрат, які позивач просить стягнути з відповідача (27 474,00 грн), суд, виходячи з критерію реальності адвокатських послуг та розумності їх розміру, та за конкретних обставин справи вважає, що справедливою та реальною сумою, яка підлягає компенсації позивачу на професійну правничу допомогу, є 10 000,00 грн.
Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЕНЕРГОРЕСУРСИ» до Головного управління ДПС у місті Києві, Державної податкової служби України про визнання протиправними та скасування рішень, зобов'язання вчинити певні дії,- задовольнити;
Визнати протиправним та скасувати Рішення про реєстрацію/відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 22.08.2024 №11674534/37787891, яким відмовлено в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «КОМПАНІЯ ЕНЕРГОРЕСУРСИ» - податкової накладної № 3 від 08.08.2023 на загальну суму 200 000,00 грн у т.ч. ПДВ 33333,33 грн;
Зобов'язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 3 від 08.08.2023 на загальну суму 200 000,00 грн у т.ч. ПДВ 33 333,33 грн, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЕНЕРГОРЕСУРСИ» (код ЄДРПОУ: 37787891) за датою її подання до реєстрації;
Визнати протиправним та скасувати рішення про реєстрацію/ відмову в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних Комісії регіонального рівня з питань зупинення реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування Головного управління Державної податкової служби у м. Києві від 22.08.2024 №11674535/37787891, яким відмовлено в реєстрації податкових накладних/розрахунків коригування в Єдиному реєстрі податкових накладних ТОВ «КОМПАНІЯ ЕНЕРГОРЕСУРСИ» - податкової накладної № 6 від 23.08.2023 на загальну суму 74 740,00 грн у т.ч. ПДВ 12 456,67 грн;
Зобов'язати Державну податкову службу України (04053, м. Київ, Львівська площа, буд. 8, код ЄДРПОУ 43005393) зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних податкову накладну № 6 від 23.08.2023 на загальну суму 74 740,00 грн у т.ч. ПДВ 12 456,67 грн, складену Товариством з обмеженою відповідальністю «КОМПАНІЯ ЕНЕРГОРЕСУРСИ» (код ЄДРПОУ: 37787891) за датою її подання до реєстрації.
Стягнути на користь ТОВ «КОМПАНІЯ ЕНЕРГОРЕСУРСИ» понесені судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 6 056,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві;
Стягнути на користь ТОВ «КОМПАНІЯ ЕНЕРГОРЕСУРСИ» понесені судові витрати на правову допомогу у розмірі 10 000,00 грн за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у м. Києві.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Парненко В.С.