Ухвала від 06.11.2025 по справі 320/47511/25

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА

про забезпечення позову

06 листопада 2025 року № 320/47511/25

Суддя Київського окружного адміністративного суду Парненко В.С., розглянувши заяву Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" про забезпечення позову у справі за позовною заявою Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" (07362, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Новосілки, вул. Київська, буд. 50, код ЄДРПОУ 21536845) звернулось до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Головного управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5, корпус А, код ЄДРПОУ 44096797), в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Київській області № 183/4-1036 від 24.03.2025 про здійснення погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків /електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг / емітентів електронних грошей із Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс»;

- стягнути на користь Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Київській області сплачений судовий збір.

За результатами автоматизованого розподілу справ між суддями Київського окружного адміністративного суду справа №320/47511/25 передана до розгляду судді Парненко В.С.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 29.09.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Справу ухвалено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін суддею Парненко В.С. одноособово.

04.05.2025 представником позивача подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі рішення Головного управління ДПС у Київській області № 183/4-1036 від 24.03.2025 про здійснення погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків /електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг / емітентів електронних грошей із Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» та його Філій - до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

В обґрунтування заяви зазначено, що до оскарження в судовому порядку рішення №183/4-1036 відповідачем воно не пред'являлося до виконання у банківські установи. Однак, починаючи з 03.11.2025 року до обслуговуючого позивача банку (Акціонерний банк «Південний») розпочалося надходження платіжних інструкцій від 31.10.2025 про стягнення податкового боргу згідно рішення від 24.03.2025 № 183/4-1036 на суму 1 105 806,27 грн. Всього 03.11.2025 року згідно рішення від 24.03.2025 № 183/4-1036 з банківських рахунків УДП «Укрінтеравтосервіс» та його Філій стягнуто 498 218,49 грн. Окрім цього, заявник звертає увагу, що у рішенні № 183/4-1036 відсутні сума податкового боргу та періоду його виникнення, що є підставою для висновку про дефектність цього рішення.

Таким чином, подальше виконання оскаржуваного рішення контролюючого органу призведе до стягнення з рахунків позивача коштів, які можуть бути надані йому з державного чи місцевого бюджету, коштів міжнародної технічної допомоги, та які будь надаватися позивачу з цільовим призначенням для захисту об'єктів критичної інфраструктури розміщених у пунктах пропуску через державний кордон. Також позивач та його Філії, в разі незабезпечення позову, не матиме можливості виконати вимоги ст. 21 Закону № 1882 та створити необхідні резерви фінансових та матеріальних ресурсів в період складного осінньо-зимового періоду для реагування на кризові ситуації та ліквідації їх наслідків на об'єктах критичної інфраструктури, оператором яких воно є.

Враховуючи вищевикладене, на думку позивача, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди його правам, свободам та інтересам до ухвалення рішення в адміністративній справі, що може негативно вплинути на фінансове та правове становище, а також спричинить неможливість резервування фінансових ресурсів для реагування на кризові ситуації та ліквідації їх наслідків на об'єктах критичної інфраструктури, оператором яких є позивач, можливого нецільового використання коштів, які можуть бути надані позивачу з державного чи місцевого бюджету, коштів міжнародної технічної допомоги для проведення заходів захисту об'єктів критичної інфраструктури розміщених у пунктах пропуску через державний кордон.

У зв'язку з перебуванням судді Парненко В.С. у відпустці 04.11.2025, заява позивача про забезпечення позову передана 05.11.2025 та розглянути у строк передбачений частиною 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України).

Розглянувши дану заяву, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Згідно з частиною 2 статті 150 КАС України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду (пункт 1); або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю (пункт 2).

Відповідно до частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено шляхом: 1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Частиною 2 статті 151 КАС України передбачено, що суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

При цьому, співмірність передбачає співвідношення негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Заходи до забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову та не повинні порушувати прав осіб, що не є учасниками даного судового процесу. Суди не вправі вживати такі заходи до забезпечення позову, які є фактично рівнозначними задоволенню позовних вимог.

Таким чином, зі змісту приписів статті 150 КАС України випливає, що обов'язковими підставами для вжиття заходів забезпечення позову є обставини, за якими невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

При розгляді клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд зважає на обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з врахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Інститут забезпечення позову за своєю сутністю та з урахуванням європейського досвіду є інститутом попереднього судового захисту порушеного права. На цій стадії процесу суд не констатує факт порушення права, однак забезпечує можливість виконання рішення суду, яке може бути прийнято на користь позивача.

Згідно з Рекомендаціями № R (89) 8 про тимчасовий захист в адміністративних справах, прийнятими Комітетом Міністрів Ради Європи від 13 вересня 1989 року, рішення про вжиття заходів тимчасового захисту може, зокрема, прийматися у разі, якщо виконання адміністративного акту може спричинити значну шкоду, відшкодування якої неминуче пов'язано з труднощами. І якщо на перший погляд наявні достатньо вагомі підстави для сумнівів у правомірності такого акту. Суд, який постановляє вжити такий захід, не зобов'язаний одночасно висловлювати думку щодо законності чи правомірності відповідного адміністративного акта; його рішення стосовно вжиття таких заходів жодним чином не повинно мати визначального впливу на рішення, яке згодом має бути ухвалено у зв'язку з оскарженням адміністративного акта.

Крім того, вирішуючи питання щодо наявності підстав для вжиття заходів забезпечення позову, суди повинні також враховувати специфіку правовідносин, стосовно яких виник спір, та їх відповідне законодавче врегулювання, за наслідками аналізу якого можна зробити висновок, чи дійсно застосування заходів забезпечення позову є необхідним у даному конкретному випадку, чи може невжиття таких засобів мати незворотні наслідки.

Проаналізувавши мотиви, якими заявник обґрунтовує подану заяву, суд дійшов висновку, що доводи й аргументи сторони позивача є достатніми та переконливими для висновку про наявність підстав для застосування заходів забезпечення позову, з огляду на таке.

Предметом оскарження поданої позовної заяви у справі є рішення в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Київській області № 183/4-1036 від 24.03.2025 про здійснення погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків /електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг / емітентів електронних грошей із Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс».

Згідно із пунктом 95.1 статті 95 ПК України контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі.

Пунктом 95.2 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги.

Відповідно до пункту 95.3 статті 95 ПК України стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, та з рахунків платників податків у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, відкритих в центральному органі виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.

Контролюючий орган звертається до суду щодо надання дозволу на погашення усієї суми податкового боргу за рахунок майна платника податків, що перебуває у податковій заставі.

Рішення суду щодо надання вказаного дозволу є підставою для прийняття контролюючим органом рішення про погашення усієї суми податкового боргу. Рішення контролюючого органу підписується керівником (його заступником або уповноваженою особою) контролюючого органу та скріплюється гербовою печаткою контролюючого органу.

Відповідно до підпункту 95.5 статті 95 ПК України в разі якщо податковий борг виник у результаті несплати грошових зобов'язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках, що подаються контролюючому органу в установлені цим Кодексом строки, стягнення коштів за рахунок готівки, що належить такому платнику податків, та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей здійснюється за рішенням керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу без звернення до суду, за умови якщо такий податковий борг не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати, та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість. У разі наявності непогашеного зобов'язання держави перед платником податків у сумі, що є меншою за суму податкового боргу, ця норма застосовується в межах різниці між сумою податкового боргу та сумою зобов'язання держави (абзац другий).

У таких випадках: рішення про стягнення коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника податків у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей є вимогою стягувача до боржника, що підлягає негайному та обов'язковому виконанню шляхом ініціювання переказу у платіжній системі за правилами відповідної платіжної системи; рішення про стягнення готівкових коштів вручається такому платнику податків і є підставою для стягнення (абзаци третій-п'ятий).

Стягнення готівкових коштів здійснюється у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (абзац шостий).

За змістом наведеної норми, контролюючий орган (керівник, його заступника або уповноважена особа) наділений повноваженнями ухвалювати без звернення до суду рішення про стягнення коштів за рахунок готівки та/або коштів з рахунків/електронних гаманців такого платника у банках, небанківських надавачах платіжних послуг/емітентах електронних грошей за умови наявності податкового боргу, який виник унаслідок несплати грошових зобов'язань та/або пені, визначених платником податків у податкових деклараціях або уточнюючих розрахунках та не сплачується протягом 90 календарних днів, наступних за останнім днем граничного строку його сплати та відсутності/наявності у меншій сумі непогашеного зобов'язання держави щодо повернення такому платнику податків помилково та/або надміру сплачених ним грошових зобов'язань, та/або бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Оскаржуване рішення в.о. заступника начальника Головного управління ДПС у Київській області № 183/4-1036 від 24.03.2025 прийняте на підставі пункту 95.5 статті 95 ПК України. Цим рішенням передбачено стягнення безготівкових коштів в рахунок погашення податкового боргу платника податків (позивача).

Судом встановлено, що починаючи з 03.11.2025 року до обслуговуючого позивача банку розпочалося надходження платіжних інструкцій про стягнення податкового боргу згідно рішення від 24.03.2025 № 183/4-1036.

03.11.2025 з рахунку УДП «Укрінтеравтосервіс» списано 42,91 грн. (призначення платежу: Стягнення боргу: РК від 24.03.2025 № 183/4-1036).

Крім того, Головне управління ДПС у Київській області виставило платіжні інструкції і про стягнення з рахунків відокремлених підрозділів позивача - Філій:

Філія «Харківавтотранссервіс», код ЄДРПОУ 38085536:

03.11.2025 з рахунку Філії «Харківавтотранссервіс» у АТ «Укрексімбанк» списано 114936,86грн. (призначення платежу: Стягнення боргу: РК від 24.03.2025 № 183/4-1036);

03.11.2025 з рахунку Філії «Харківавтотранссервіс» у АКБ «Індустріалбанк» списано 370642,37грн. (призначення платежу: Стягнення боргу: РК від 24.03.2025 № 183/4-1036);

Філія «Укрінтеравтосервіс-Львів», код ЄДРПОУ 23967041:

03.11.2025 з рахунку Філії «Укрінтеравтосервіс-Львів» списано 471,24грн. (призначення платежу: Стягнення боргу: РК від 24.03.2025 № 183/4-1036);

Філія «Чернігівський державний обласний навчально-курсовий комбінат» «ЧДОНКК», код ЄДРПОУ 38758133:

03.11.2025 з рахунку Філії «Чернігівський державний обласний навчально-курсовий комбінат» / «ЧДОНКК» списано 9232,00грн. (призначення платежу: Стягнення боргу: РК від 24.03.2025 № 183/4-1036);

Філія «Полтавський державний обласний навчально-курсовий комбінат» /«ПДОНКК», код ЄДРПОУ 38758086:

03.11.2025 з рахунку Філії «Полтавський державний обласний навчально-курсовий комбінат» / «ПДОНКК» списано 2616,11грн. (призначення платежу: Стягнення боргу: РК від 24.03.2025 № 183/4-1036);

Філії «Укрінтеравтосервіс-Закарпаття», код ЄДРПОУ 22087987:

03.11.2025 з рахунку Філії «Укрінтеравтосервіс-Закарпаття» списано 277,00грн. (призначення платежу: Стягнення боргу: РК від 24.03.2025 № 183/4-1036).

Отже, з матеріалів справи вбачається, що на даний час Головним управлінням ДПС у Київській області здійснюється примусове стягнення з позивача та його філій коштів в погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків /електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг / емітентів електронних грошей на підставі рішення № 183/4-1036 від 24.03.2025, яке оскаржене позивачем до суду.

Суд вважає, що з огляду на те, що стягнення з позивача суми боргу може відбутись до прийняття рішення судом, то невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 151 КАС України позов може бути забезпечено зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Заходи забезпечення позову, про які зазначено в даній заяві, відповідають предмету позову, в той же час, вжиття таких заходів не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а спрямоване лише на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті, адже у випадку визнання судом оскаржуваного рішення правомірним та обґрунтованим, відповідач не буде позбавлений можливості стягнути борг за рахунок майна позивача.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про те, що погашення податкового боргу на підставі рішення Головного управлінням ДПС ў Київській області № 183/4-1036 від 24.03.2025, правомірність якого оскаржується у цій справі, може істотно ускладнити поновлення порушених прав позивача в разі задоволення адміністративного позову, тому вважає за доцільне зупинити стягнення на підставі рішення Головного управління ДПС у Київській області № 183/4-1036 від 24.03.2025 до набрання законної сили судовим рішенням у даній справі.

Таким чином, вжиття таких заходів забезпечення як зупинення судом стягнення на підставі вищевказаного рішення не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, оскільки спрямовано на збереження існуючого становища до винесення остаточного рішення у справі.

Щодо доводів представника позивача про те, що в разі незабезпечення позову, стягнення контролюючим органом коштів з рахунків заявника може призвести до неналежного виконання УДП "Укрінтеравтосервіс" та його філій своїх зобов'язань щодо забезпечення належного утримання та функціонування об'єктів критичної інфраструктури, то судом установлено, що УДП "Укрінтеравтосервіс" визначено оператором критичної інфраструктури стосовно визначених об'єктів.

Суд вважає, що ця обставина також є самостійною та достатньою підставою для вжиття зазначених заходів забезпечення позову.

Варто зазначити, що інститут забезпечення адміністративного позову дійсно є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів юридичних та фізичних осіб - позивачів в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для вжиття заходів забезпечення даного позову, відтак, заяви про забезпечення позову підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 150, 151, 153 155, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" про забезпечення позову у справі за позовною заявою Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" до Головного управління ДПС у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Забезпечити позов шляхом зупинення стягнення на підставі рішення Головного управління ДПС у Київській області № 183/4-1036 від 24.03.2025 про здійснення погашення усієї суми податкового боргу шляхом стягнення безготівкових коштів з рахунків /електронних гаманців платника податків у банках, небанківських надавачів платіжних послуг / емітентів електронних грошей із Українського державного підприємства по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів «Укрінтеравтосервіс» та його Філій до набрання законної сили судовим рішенням у справі №320/47511/25.

Позивач (боржник) - Українське державне підприємство по обслуговуванню іноземних та вітчизняних автотранспортних засобів "Укрінтеравтосервіс" (07362, Київська обл., Вишгородський р-н, с. Новосілки, вул. Київська, буд. 50, код ЄДРПОУ 21536845).

Відповідач (стягувач) - Головне управління ДПС у Київській області (03151, м. Київ, вул. Святослава Хороброго, буд. 5, корпус А, код ЄДРПОУ 44096797).

Ухвала набирає чинності з 06.11.2025 і підлягає негайному виконанню на підставі частини 1 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути пред'явлена до виконання до 06.11.2028.

Відповідно до статті 154 КАС України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку за правилами, встановленими статтями 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала суду оскаржується шляхом подання апеляційної скарги до Шостого апеляційного адміністративного суду відповідно до статті 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Парненко В.С.

Попередній документ
131584557
Наступний документ
131584559
Інформація про рішення:
№ рішення: 131584558
№ справи: 320/47511/25
Дата рішення: 06.11.2025
Дата публікації: 10.11.2025
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Київський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Окремі процесуальні питання; Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (04.11.2025)
Дата надходження: 04.11.2025
Предмет позову: Заява про забезпечення (скасування забезпечення) позову або доказів