05 листопада 2025 року м. Київ справа №320/3161/22
Суддя Київського окружного адміністративного суду Марич Є.В., розглянувши порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області про зобов'язання вчинити певні дії,
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області, в якому просить суд:
- дії Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області визнати протиправними;
- зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України у Київській області станом на день прийняття рішення встановити мені додаткову пенсію за шкоду заподіяну здоров'ю відповідно до статті 50 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" в розмірі 50 відсотків мінімальної пенсії за віком, та виплачувати її в подальшому і збільшувати розмір, застосовуючи правила, передбачені статтею 67 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в наслідок Чорнобильської катастрофи"(орфографія, пунктуація та стилістика автора збережені).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 07.04.2022 (суддя ОСОБА_2 ) відкрито провадження в адміністративній справі № 320/3161/22 та вирішено питання про її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження.
07.11.2023 у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 з посади проведено повторний автоматизований розподіл адміністративної справи № 320/3161/22 та передано її на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду ОСОБА_3 (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 07.11.2023).
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.11.2023 адміністративну справу прийнято до провадження.
Згідно автоматизованого розподілу судової справи між суддями у зв'язку зі звільненням судді ОСОБА_2 у відставку, справу №320/3161/22 передано на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Балаклицькому А.І.
У зв'язку з наданням судді Київського окружного адміністративного суду Балаклицькому А.І. відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, протоколом автоматизованого розподілу судової справи, справа розподілена судді Маричу Є.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2024 прийнято адміністративну справу №320/3161/22 до провадження судді Київського окружного адміністративного суду Марича Є.В.
Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначив, що є пенсіонером та отримує пенсію по інвалідності та додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі Закон №796). Позивач зазначає, що їй стало відомо про те, що відповідач нарахував та виплатив позивачу пенсію у розмірі, що є меншим за розмір, визначений Законом №796, а саме: державна пенсія по інвалідності мала бути виплачена у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, - у розмірі 50% мінімальної пенсії за віком. Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено наступне.
Позивач є особою, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи, перебуває на обліку у Головному управлінні Пенсійного фонду України у Київській області та отримує пенсію за віком.
10.11.2021 Київською облдержадміністрацією було видано позивачу посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (категорії 1) серії НОМЕР_1 .
Як вбачається з витягу із довідки МСЕК серії АВБ №032028 від 09.02.2017, позивачу встановлено з 09.02.2017 довічно ІІІ групу інвалідності. Причина інвалідності: захворювання, пов'язане з роботами по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.
З матеріалів справи вбачається, що позивач звернувся до відповідача із заявою, в якій просив перерахувати і виплатити пенсію по інвалідності, додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, у відповідності до статті 50 Закону №796.
Листом від 01.02.2022 Головне управління Пенсійного фонду України у Київській області повідомило позивачу про відсутність підстав для здійснення перерахунку пенсії відповідно до статті 50 Закону №796, оскільки порядок обчислення та виплата відповідних пенсійних виплат врегульовано постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210. Додатково відповідач зазначив, що розмір пенсії позивача з надбавками становить 10066,43 грн, де: 284,70 грн додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю інвалідам ІІІ групи, з числа учасників ліквідації насідків аварії на ЧАЕС.
Не погоджуючись з діями відповідача щодо відмови у перерахунку та виплаті позивачу пенсії по інвалідності, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю у відповідності до статті 50 Закону №796, позивач звернувся з даним позовом до суду про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, з приводу чого суд зазначає таке.
Відповідно до статті 49 Закону №796 пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: а) державної пенсії; б) додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.
Згідно зі статтею 50 Закону №796 особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, у розмірах:
- інвалідам I групи - 100 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам II групи - 75 процентів мінімальної пенсії за віком;
- інвалідам III групи, дітям-інвалідам, а також хворим внаслідок Чорнобильської катастрофи на променеву хворобу - 50 процентів мінімальної пенсії за віком.
Частиною першою статті 54 Закону №796 визначено, що пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.
Згідно з частиною третьою статті 54 Закону №796 обчислення і призначення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи із заробітку за межами зони відчуження провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Частиною четвертою статті 54 Закону №796 передбачено, що в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв'язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими: по I групі інвалідності - 10 мінімальних пенсій за віком; по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком; по III групі інвалідності - 6 мінімальних пенсій за віком; дітям-інвалідам - 3 мінімальних пенсій за віком.
При цьому, вихідним критерієм розрахунку пенсії виступає мінімальна пенсія за віком, розмір якої згідно з частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлюється в розмірі визначеного законом прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного Законом про Державний бюджет України. Іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.
Постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 були визначені мінімальні розміри основної пенсії для інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, а також щомісячної додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Законом України «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» від 31 липня 2014 року, який набрав чинності 03 серпня 2014 року, доповнено Розділ «Прикінцеві положення» Закону України «Про державний бюджет України на 2014 рік» пунктом 67, яким встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених положеннями постанови Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення».
Крім того, 28 грудня 2014 року прийнято Закон України «Про Державний бюджет України на 2015 рік», пунктом 9 Прикінцевих положень якого встановлено, що норми і положення, зокрема, статей 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Законом України «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» від 28 грудня 2014 року № 79-VIII, який набув чинності 1 січня 2015 року, розділ Прикінцеві та перехідні положення Бюджетного кодексу України доповнено пунктом 26, яким встановлено, що норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Натомість, з 1 січня 2014 року Законом України від 16 січня 2014 року № 719-VII «Про Державний бюджет України на 2014 рік» не було передбачено жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій та доплати за проживання в зоні радіоактивного контролю, встановлених статтями 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Чинним залишався й Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Однак, враховуючи принцип пріоритетності Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з 1 січня 2014 року нарахування та виплата основної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю повинно було здійснюватись у розмірі та на підставі ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Відтак, з 3 серпня 2014 року Законом України «Про Державний бюджет України на 2014 рік» Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 39, 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.
Отже, в період з 1 січня по 2 серпня 2014 року нарахування та виплата особі пенсії, додаткової пенсії та доплати за проживання в зоні відчуження має здійснюватись у розмірах, які визначені статтями 39,50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Вказаний висновок узгоджується з висновком Верховного Суду, викладеним у постановах від 21 лютого 2018 року у справі № 619/2262/17, від 19 червня 2018 року у справі № 344/14522/17, від 12.09.2018 у справі № 522/6810/17.
Згідно з частиною п'ятою статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Разом з тим, суд наголошує на тому, що право особи на отримання пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю та доплати за проживання в зоні посиленого радіоактивного контролю за період з 1 січня по 2 серпня 2014 року не залежить від наявності рішення суду про зобов'язання територіального органу Пенсійного фонду України нарахувати та виплатити відповідні суми, оскільки таке право безпосередньо встановлено Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Окрім того, нарахування та виплата особі пенсії, додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю за період з 1 січня по 2 серпня 2014 року має здійснюватись у розмірах, які визначені статтями 39,50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», а не Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Як встановлено судом, зі змісту листа відповідача від 01.02.2022 розмір пенсії позивача з надбавками становить 10066,43 грн, де: 284,70 грн додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю інвалідам ІІІ групи, з числа учасників ліквідації насідків аварії на ЧАЕС.
Згідно ст. ст. 7, 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» мінімальний розмір пенсії становить для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою, зокрема, II групи інвалідності - 100 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 січня 2012 р. і 125 відсотків прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, з 1 липня 2012 р.
Згідно з статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік» (в редакції до 21.03.2014) розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність становить: з 1 січня - 949 гривень, з 1 липня - 974 гривні, з 1 жовтня - 1014 гривень.
Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет на 2014 рік» (в редакції з 21.03.2014) розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність становить: осіб, які втратили працездатність, - 949 гривень.
Згідно з пунктом 13 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції до 24.04.2014) щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» виплачується у таких розмірах до прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність: для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: з 1 липня 2012 р.: інвалідам I групи - 36 відсотків; інвалідам II групи - 24 відсотки; інвалідам III групи - 18 відсотків.
Відповідно до пункту 13 постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (в редакції з 24.04.2014) щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров'ю, відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" виплачується у таких розмірах: для інших інвалідів, щодо яких встановлено причинний зв'язок інвалідності з Чорнобильською катастрофою: інвалідам I групи - 341,64 гривні; інвалідам II групи - 227,76 гривні; інвалідам III групи - 170,82 гривні.
Таким чином, матеріали справи свідчать про те, що пенсія, додаткова пенсії за шкоду, заподіяну здоров'ю за період з 01.11.1994 по 31.10.1999 та з 01.07.2000 по 30.06.2012 були виплачені позивачу у розмірі, який встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, що не відповідає вимогам чинного законодавства, оскільки виплата відповідних пенсійних виплат за вказаний період мала бути здійснена відповідно до ст. 50 та 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Отже, відповідач не здійснював нарахування та виплату позивачу основної та щомісячної додаткової пенсій за шкоду, заподіяну здоров'ю, передбачених ст.ст. 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Таким чином суд погоджується з доводами позивача, що розмір основної та додаткової пенсії позивачу був обчислений у розмірі, що не відповідає вимогам чинного законодавства та свідчить про протиправність дій з боку відповідача.
За таких обставин суд дійшов висновку про обґрунтованість вимог позивача про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам III групи у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з урахування раніше сплачених коштів.
За загальним правилом, що випливає з принципу змагальності, кожна сторона повинна подати докази на підтвердження обставин, на які вона посилається, або на спростування обставин, про які стверджує інша сторона.
Відповідно до частини другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв'язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає частковому задоволенню.
Що стосується позовних вимог про зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області виплачувати в подальшому і здійснювати розмір, застосовуючи правила, передбачені ст. 67 Закону України Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ, то у задоволенні цієї позовної вимоги необхідно відмовити, як передчасної, оскільки, суд не вправі зобов'язувати відповідача вчиняти певні дії на майбутнє.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Аналогічний правовий висновок викладено у рішенні Верховного Суду від 14.09.2020 у зразковій справі № 560/2120/20, яке залишено без змін постановою Великої Палати Верховного Суду від 20.01.2021.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Відповідно до частини третьої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Під час звернення з даним позовом до суду позивач судовий збір не сплачував. Таким чином, судовий збір за рахунок відповідача на користь позивача відшкодуванню не підлягає.
Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ: 22933548) про зобов'язання вчинити певні дії- задовольнити частково.
2. Визнати протиправною відмову Головного управління Пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ: 22933548) від 01.02.2022 року, щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) додаткову пенсію відповідно до статті 50 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
3. Зобов'язати Головне управління пенсійного фонду України у Київській області (місцезнаходження: Київська область, м. Фастів, вул. Саєнка Андрія, буд. 10, код ЄДРПОУ: 22933548) нарахувати та виплатити ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ) додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров'ю, зокрема, інвалідам III групи, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком відповідно до статті 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», з дати звернення, тобто з 01.02.2022, з урахування раніше сплачених коштів.
4. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Марич Є.В.