05 листопада 2025 року м. Київ Справа №320/5381/25
Київський окружний адміністративний суд у складі судді Сас Є.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_1
про визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
ОСОБА_1 звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просить суд:
- Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка виражена в неповерненні ОСОБА_1 військово-облікового документа серії НОМЕР_1 ;
- Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повернути ОСОБА_1 військово-обліковий документ серії НОМЕР_1 , з відміткою про переведення його на спеціальний військовий облік, у зв'язку з бронюванням, у відповідності до норм Порядку бронювання військовозобов'язаних під час воєнного стану засобами Єдиного державного веб-порталу електронних послуг, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 05 червня 2024 р. № 650.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06.02.2025 прийнято справу до провадження та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23.05.2025 адміністративну справу прийнято до провадження та залишено позовну заяву без руху, надано позивачу строк п'ять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків.
У строк встановлений судом позивачем подано заяву про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.07.2025 продовжено розгляд справи.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач є військовозобов'язаним, який перебуває у трудових відносинах із підприємством, на якому його було заброньовано на період дії воєнного стану відповідно до пунктів 8- 13 Порядку № 650.
У зв'язку з цим ОСОБА_1 звернувся до ІНФОРМАЦІЯ_4 для внесення відповідної відмітки та повернення військово-облікового документа, однак відповідач без законних підстав документ не повернув, чим фактично заблокував можливість належного підтвердження статусу заброньованої особи.
Відповідач правом на надання відзиву на позовну заяву не скористався, про відкриття провадження у справі був проінформований належним чином шляхом направлення ухвали про відкриття провадження у справі в електронний кабінет в підсистемі “Електронний суд», про що свідчить довідка про доставку електронного листа, сформована програмним забезпеченням “Діловодство спеціалізованого суду».
На підставі частини 6 статті 162 КАС України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Дослідивши письмові докази, суд встановив, що згідно з наказом Міністерства економіки України від 02.05.2024 № 11122 «Про бронювання військовозобов'язаних за ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка»», до переліку заброньованих осіб було включено ОСОБА_1 .
На виконання цього наказу ТОВ «Медичний центр «Добробут-Поліклініка» направило до ІНФОРМАЦІЯ_4 повідомлення про бронювання № 564 від 07.05.2024, у якому визначено строк бронювання до 02.11.2024, що підтверджується записом у державному реєстрі «Оберіг».
10.06.2024 працівники ІНФОРМАЦІЯ_4 вилучили у позивача військово-обліковий документ серії НОМЕР_1 з метою внесення змін у зв'язку з бронюванням, про що була видана розписка № 205/06/10/02 за підписом кн. О. Горбатюка.
На день ухвалення рішення військово-обліковий документ ОСОБА_1 не повернуто, запис у військовому квитку не внесено, а тому позивач вважає бездіяльність відповідача протиправною.
Відповідач заперечень не надав та не підтвердив законних підстав для утримання військово-облікового документа.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з такого.
Відповідно до статті 17 Конституції України захист суверенітету і територіальної цілісності України, забезпечення її економічної та інформаційної безпеки є найважливішими функціями держави, справою всього Українського народу.
Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Зазначена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Відповідно до статті 55 Конституції України, права і свободи людини та громадянина захищаються судом.
Статтею 65 Конституції України встановлено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, шанування її державних символів є обов'язком громадян України. Громадяни відбувають військову службу відповідно до закону.
24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено воєнний стан на території України з 24.02.2022 строком на 30 діб. В подальшому, воєнний стан було продовжено. На час розгляду справи воєнний стан в Україні триває.
Указом Президента України від 24.02.2022 № 69/2022 «Про загальну мобілізацію» оголошено загальну мобілізацію, яка проводиться на всій території України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби регламентовано Законом України «Про військову службу і військовий обов'язок» від 25.03.1992 № 2232-XII (далі - Закон № 2232-XII).
Поняття та види, порядок ведення військового обліку, постановка на військовий облік, а також зняття та виключення з нього визначені статтями 33 - 37 Закону № 2232-XII.
У відповідності до частини 1 статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік громадян України поділяється на облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
Згідно частини 3 статті 33 Закону № 2232-XII військовий облік усіх призовників, військовозобов'язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Так, механізм організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів (далі - військовий облік) центральними і місцевими органами виконавчої влади, іншими державними органами (далі - державні органи), органами місцевого самоврядування, органами військового управління (органами управління), військовими частинами (підрозділами) Збройних Сил та інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки, підприємствами, установами та організаціями, закладами освіти, закладами охорони здоров'я незалежно від підпорядкування і форми власності (далі - підприємства, установи та організації) визначає Порядок організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 №1487 (далі - Порядок № 1487, у редакції на момент виникнення спірних правовідносин).
Згідно з пункту 3 Додатку № 2 до Порядку № 1487 (Правила військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів) призовники, військовозобов'язані та резервісти повинні, зокрема:
особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати із паспортом громадянина України і військово-обліковими документами до відповідного районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки (органу СБУ, відповідного підрозділу розвідувального органу), який організовує та веде військовий облік на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці, для взяття на військовий облік;
особисто повідомляти в семиденний строк органам, в яких вони перебувають на військовому обліку, про зміну персональних даних, зазначених у статті 7 Закону України Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також надавати зазначеним органам документи, що підтверджують право на відстрочку від призову на військову службу під час мобілізації з підстав, визначених у статті 23 Закону України Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію;
звіряти не рідше одного разу на п'ять років власні персональні дані з обліковими даними районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, органів СБУ, відповідних підрозділів розвідувальних органів;
мати при собі військово-обліковий документ разом з документом, що посвідчує особу, та пред'являти їх за вимогою уповноваженого представника районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон.
Призовники, військовозобов'язані та резервісти за порушення правил військового обліку та законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, зіпсуття або недбале зберігання військово-облікових документів, яке спричинило їх втрату, притягуються до адміністративної відповідальності згідно із Кодексом України про адміністративні правопорушення.
Відповідно до пункту 20 Порядку №1487 військовий облік ведеться на підставі даних паспорта громадянина України та військово-облікових документів.
Військово-обліковими документами є:
для призовників - посвідчення про приписку до призовної дільниці;
для військовозобов'язаних - військовий квиток або тимчасове посвідчення військовозобов'язаного;
для резервістів - військовий квиток.
Так, у силу пункту 1 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 № 154 (далі - Положення № 154), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Згідно з пунктом 2 Положення № 154 територіальні центри комплектування та соціальної підтримки у своїй діяльності керуються Конституцією та законами України, актами Президента України, постановами Верховної Ради України, актами Кабінету Міністрів України, наказами та директивами Верховного Головнокомандувача Збройних Сил, Міноборони, Міністра оборони, Головнокомандувача Збройних Сил, Генерального штабу Збройних Сил, іншими нормативно-правовими актами, цим Положенням.
Відповідно до положень пункту 9 Положення № 154, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань, зокрема:
ведуть військовий облік призовників, військовозобов'язаних та резервістів, а також облік громадян України, які уклали контракт добровольця територіальної оборони, ветеранів війни та військової служби, та інших осіб, які мають право на пенсійне забезпечення відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб»;
оформлюють та видають військово-облікові документи призовникам, військовозобов'язаним та резервістам;
розглядають звернення військовослужбовців, працівників та членів їх сімей, а також громадян з питань, що належать до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, а також ведуть прийом громадян, які звертаються із зазначених питань, видають необхідні довідки та інші документи.
З аналізу вказаних норм слідує, що взяття на військовий облік або виключення з військового обліку військовозобов'язаних може мати місце лише за умови наявності в особи паспорта громадянина України та одного з військово-облікових документів, передбачених пунктом 20 Порядку №1487, а саме: військового квитка або тимчасового посвідчення військовозобов'язаного.
Суд зауважує, що порядок видачі, зберігання та знищення військових квитків врегульовано Порядком видачі, зберігання та знищення військових квитків осіб рядового, сержантського і старшинського складу, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 10.04.2017 № 206 (далі - Порядок).
Відповідно до пункту 1 розділу І Порядку військовий квиток осіб рядового, сержантського і старшинського складу (далі - військовий квиток) є документом, що посвідчує особу військовослужбовця (військовозобов'язаного) та визначає належність його власника до виконання військового обов'язку.
Пунктом 3 розділу 1 Порядку передбачено, що видача військових квитків військовозобов'язаним проводиться Р(М)ВК за місцем їх перебування на військовому обліку на підставі заяви про видачу військового квитка. Військові квитки видаються під особистий підпис у відомості видачі військових квитків (тимчасових посвідчень) Р(М)ВК. Військові квитки видаються під особистий підпис у відомості видачі військових квитків (тимчасових посвідчень) Р(М)ВК.
Відтак, аналіз вищезазначених норм, зокрема Порядку та Положення про військовий квиток, свідчить про те, що для повернення військового облікового документа, позивач мав подати заяву про повернення військового квитка.
Частина друга статті 2 КАС України встановлює, що завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод і інтересів фізичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відповідно до частини другої статті 77 КАС України, обов'язок доказування правомірності рішень, дій або бездіяльності суб'єкта владних повноважень покладається саме на відповідача.
Таким чином, ІНФОРМАЦІЯ_5 мав довести, що неповернення військово-облікового документа здійснено на законних підставах, чого зроблено не було.
Судом встановлено та відповідачем не спростовано, що 10.06.2024 в ОСОБА_1 було вилучено військово-обліковий документ, з метою оформлення військово-облікового документу, про що йому була видана розписка № 205/06/10/02. Позивач звертався до відповідача з проханням видати йому військово-обліковий документ, зокрема матеріали справи містять письмову заяву від 16.05.2024 № 559.
Проте, йому не було видано військовий квиток чи інший військово-обліковий документ, що саме відповідачем не заперечено, у зв'язку із чим суд вважає за необхідне визнати протиправною бездіяльність відповідача в поверненні військовозобов'язаному позивачу військово-облікового документу.
Відповідно до пункту 24 Порядку оформлення та видачі військово-облікових документів, затвердженого постановою КМУ № 559 від 16.05.2024, військово-обліковий документ, переданий працівнику територіального центру комплектування та соціальної підтримки для внесення змін, повертається громадянину не пізніше ніж через сім робочих днів з дня видачі розписки.
Таким чином, зберігання військово-облікових документів понад установлений строк без законних підстав не допускається.
Таким чином, затримка повернення документа понад 7 робочих днів є порушенням встановлених правил і свідчить про бездіяльність відповідача.
Пунктом 2 Порядку бронювання військовозобов'язаних, затвердженого постановою КМУ № 650 від 05.06.2024 визначено, що бронювання здійснюється за рішенням Міністерства економіки України на підставі погоджених списків, поданих підприємствами, які мають значення для функціонування держави.
Відповідно до пункту 12 Порядку, з метою оформлення військовозобов'язаним відстрочки Мінекономіки надсилає рішення про бронювання військовозобов'язаних органам державної влади, іншим державним органам, якими подано списки, а також Міноборони (СБУ, Службі зовнішньої розвідки, розвідувальному органу Міноборони).
Міноборони (СБУ, Служба зовнішньої розвідки, розвідувальний орган Міноборони) у триденний строк доводить зазначене рішення до відома відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки (відповідного підрозділу Центрального управління та/або регіональних органів СБУ, відповідного підрозділу Служби зовнішньої розвідки, відповідного підрозділу розвідувального органу Міноборони).
Орган державної влади, інший державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа та організація видають військовозобов'язаному витяг із зазначеного рішення за формою згідно з додатком 3.
Витяг, засвідчений підписом керівника та скріплений печаткою (у разі її наявності) відповідного органу державної влади, іншого державного органу, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи чи організації, є документом, що підтверджує надання військовозобов'язаному відстрочки.
Витяг видається військовозобов'язаному під розпис у відомості видачі бланків спеціального військового обліку, складеній за формою згідно з додатком 4.
Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації у п'ятиденний строк з дня видачі витягу військовозобов'язаному надсилають територіальному центру комплектування та соціальної підтримки, в якому військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку (відповідному підрозділу Центрального управління та/або регіональному органу СБУ, відповідному підрозділу Служби зовнішньої розвідки, відповідному підрозділу розвідувального органу Міноборони), повідомлення про бронювання військовозобов'язаного за формою згідно з додатком 5 для зарахування його на спеціальний військовий облік.
Територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, в якому військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку (відповідний підрозділ Центрального управління та/або регіональний орган СБУ, відповідний підрозділ Служби зовнішньої розвідки, відповідний підрозділ розвідувального органу Міноборони), на підставі рішення про бронювання військовозобов'язаних зараховує у строк не більш як п'ять робочих днів з дня його отримання такого військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік із внесенням відомостей про надану відстрочку в Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов'язаних та резервістів.
У разі переведення військовозобов'язаного або звільнення з подальшим призначенням з урахуванням частини п'ятої статті 10 Закону України “Про правовий режим воєнного стану» на іншу посаду в тому самому органі державної влади, іншому державному органі, органі місцевого самоврядування, на підприємстві, в установі та організації надана йому відстрочка від призову залишається дійсною. Органи державної влади, інші державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації у разі зміни посади надсилають у триденний строк територіальному центру комплектування та соціальної підтримки, в якому військовозобов'язаний перебуває на військовому обліку (відповідному підрозділу Центрального управління та/або регіональному органу СБУ, відповідному підрозділу Служби зовнішньої розвідки, відповідному підрозділу розвідувального органу Міноборони), повідомлення про такі зміни. Витяг, який виданий за попередньою посадою, вилучають у військовозобов'язаного та надсилають разом з повідомленням. Орган державної влади, інший державний орган, орган місцевого самоврядування, підприємство, установа та організація видають військовозобов'язаному витяг за новою посадою з відміткою у відомості видачі бланків спеціального військового обліку.
Згідно з пунктом 13 Порядку, після набрання чинності наказом Міністерства економіки територіальні центри комплектування та соціальної підтримки зобов'язані перевести військовозобов'язаних, зазначених у наказі, на спеціальний військовий облік і внести відповідну відмітку у військово-облікові документи.
Пункт 14 Порядку передбачає, що заброньованим військовозобов'язаним надається відстрочка від призову на військову службу під час мобілізації на період дії бронювання.
Відповідно до п. 79 Порядку №1487 районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, серед іншого:
проставляють у військово-облікових документах призовників, військовозобов'язаних та резервістів відповідні відмітки про взяття їх на військовий облік, зняття та виключення з нього.
Проте законодавством не врегульовано чіткий порядок проставлення тих чи інших відміток в військово-обліковому документі, зокрема, і щодо переведення військовозобов'язаного на спеціальний військовий облік.
Суд вважає, що позивач не довів неможливість підтвердження його статусу як заброньованого у встановленому порядку іншими документами (витяг з наказу Мінекономіки, електронний витяг через портал "Дія", відомості з додатку "Резерв+).
Згідно з ч. 2 ст. 2 КАС (критерії перевірки), бездіяльність ТЦК та СП не відповідає принципам законності (порушено п. 24 Порядку № 559; п. 12 Порядку № 650), обґрунтованості (жодних правових підстав утримувати ВОД не надано), пропорційності (утримання ВОД позбавляє позивача можливості належно підтверджувати статус і виконувати обов'язки обліку). Належним способом захисту є визнання бездіяльності протиправною та покладення позитивного обов'язку - повернути ВОД.
Водночас, в частині вимоги про внесення до ВОД позивача зазначених відміток (записів) необхідно відмовити.
Таким чином, позовні вимоги необхідно задовольнити частково.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Під час звернення до суду позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 1211,20 грн., що підтверджується квитанцією, копія якої долучена до матеріалів справи.
Враховуючи задоволення позову, вказана сума судового збору підлягає стягненню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень.
Керуючись статтями 242-246, 255 КАС, суд,
1.Позов - задовольнити частково.
2. Визнати протиправною бездіяльність ІНФОРМАЦІЯ_2 , яка виражена в неповерненні ОСОБА_1 військово-облікового документа серії НОМЕР_1 ;
3. Зобов'язати ІНФОРМАЦІЯ_3 повернути ОСОБА_1 військово обліковий документ серії НОМЕР_1 ;
4. В іншій частині позовних вимог - відмовити.
5. Стягнути на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 ) за рахунок бюджетних асигнувань ІНФОРМАЦІЯ_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_2 ) 1211 (одну тисячу двісті одинадцять) гривень 20 копійок судових витрат зі сплати судового збору.
5.Надіслати учасникам справи (їх представникам) копію судового рішення в порядку, передбаченому ч. 5 ст. 251 Кодексу адміністративного судочинства України.
Рішення може бути оскаржена до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення та набирає законної сили в порядку встановленому статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя Сас Є.В.