про залишення позовної заяви без руху
05 листопада 2025 року м. Київ № 320/53477/25
Суддя Київського окружного адміністративного суду Леонтович А.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Васильківської міської ради Кантерука Олександра Адамовича про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити дії,
До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до державного реєстратора прав на нерухоме майно Виконавчого комітету Васильківської міської ради Кантерука Олександра Адамовича, у якому просить суд:
- визнати протиправними дії Кантерука Олександра Адамовича - державного реєстратора Виконавчого комітету Васильківської міської ради Київської області, щодо внесення до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна відомостей про особу ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 ) як про суб'єкта, майно якого обтяжено арештом земельної ділянки площею 0,1 га з кадастровим номером 3222487001:99:999:9999 та зобов'язати державного реєстратора Кантерука Олександра Адамовича виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про обтяження (арешт) майнових прав ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 0,1 га з кадастровим номером 3222487001:99:999:9999, шляхом внесення змін до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 66941537 від 27.03.2023 12:42:56, ОСОБА_2 , Виконавчий комітет Васильківської міської ради, Київська обл.
Згідно з пунктом 3 частини 1 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою цієї статті передбачено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Суд зазначає, що реалізація позивачем права на звернення до суду з позовною заявою в рамках строку звернення до суду залежить виключно від нього самого, а не від дій чи бездіяльності посадових осіб відповідача.
Позивач, необґрунтовано не дотримуючись такого порядку, позбавляє себе можливості реалізовувати своє право на звернення до суду в межах строків звернення до суду, нереалізація цього права зумовлена його власною пасивною поведінкою.
Крім того, Верховний Суд в постанові від 31.03.2021 по справі №240/12017/19 відступив від раніше викладених висновків та вказав що для визначення початку перебігу строку для звернення до суду необхідно встановити час, коли позивач дізнався або повинен був дізнатись про порушення своїх прав, свобод та інтересів. Позивачу недостатньо лише послатись на необізнаність про порушення його прав, свобод та інтересів; при зверненні до суду він повинен довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого права й саме із цієї причини не звернувся за його захистом до суду протягом шести місяців від дати порушення його прав, свобод чи інтересів чи в інший визначений законом строк звернення до суду. В той же час, триваюча пасивна поведінка такої особи не свідчить про дотримання такою особою строку звернення до суду з урахуванням наявної у неї можливості знати про стан своїх прав, свобод та інтересів.
Суд роз'яснює, що правова основа презумпції знання законодавства - обов'язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України.
Цей обов'язок закріплений в частині першій статті 68 Конституції України, за змістом якої кожен зобов'язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей.
Разом з тим, обов'язок додержання законів передбачає і обов'язок їх знання. Тобто, закони повинен знати кожний. З цього положення і випливає загальновідомий принцип права: незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, який міститься в частині другій статті 68 Конституції України.
Тому, на переконання суду, якщо позивач вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача порушені її права чи законні інтереси, то враховуючи презумпцію знання законодавства, він повинен знати, що згідно з приписами КАС України може оскаржити такі рішення, дії чи бездіяльність до суду в межах строку звернення, визначеного цим Кодексом.
Судом встановлено, що позивачем заявлено позовні вимоги, зокрема, про зобов'язання державного реєстратора Кантерука О.А. виключити з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна запис про обтяження (арешт) майнових прав ОСОБА_1 щодо земельної ділянки площею 0,1 га з кадастровим номером 3222487001:99:999:9999, шляхом внесення змін до рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 66941537 від 27.03.2023 12:42:56.
Таким чином, звертаючись у 03.11.2025 року з цією позовною заявою за захистом своїх прав, позивачем пропущено шестимісячний строк звернення до суду.
Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформовано практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, а поновлення пропущеного строку допускається лише у виняткових випадках, коли мають місце не формальні та суб'єктивні, а об'єктивні та непереборні причини їх пропуску.
Наведені вище обставини вказують на невідповідність позовної заяви вимогам процесуального законодавства, у зв'язку з чим суд, враховуючи приписи статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за необхідне залишити позовну заяву без руху з наданням позивачу часу для усунення зазначених недоліків.
Згідно з частинами першою, другою статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Недоліки позовної заяви мають бути усунені шляхом подання до суду заяви про поновлення строку звернення до адміністративного суду з обґрунтованими поясненнями та доказами на їх підтвердження що свідчать про існування обставин, які об'єктивно, а не суб'єктивно перешкоджали позивачу звернутись до суду з адміністративним позовом у строки, визначені процесуальним законодавством.
Керуючись статтями 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.
Надати позивачам десятиденний термін для усунення недоліків позовної заяви.
Копію ухвали суду надіслати (вручити, надати) позивачу, зокрема, шляхом направлення тексту ухвали електронною поштою, факсимільним повідомленням (факсом, телефаксом), телефонограмою.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя Леонтович А.М.