05 листопада 2025 року м. Київ справа №640/28203/21
Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Жука Р.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного (письмового) провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві
про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії
І. Зміст позовних вимог.
ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Оружного адміністративного суду міста Києва з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (далі - відповідач), в якому просить суд
- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві, які полягають у зменшенні з 01 січня 2018 року пенсії ОСОБА_1 за вислугу років за рахунок виплати у 2018 році лише 50%, а у 2019 році 75% суми підвищення (доплати) пенсії та зменшенні розміру позивача з 90% до 70% грошового забезпечення військовослужбовця відповідної категорії, визначеного станом на 01 березня 2018 року;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві надати до ІНФОРМАЦІЯ_1 список осіб для перерахунку пенсій станом на 01 січня 2018 року, станом на 05 березня 2019 року, станом на 01 січня 2020 року та станом на 01 січня 2021 року у зв'язку з підвищенням (збільшенням) згідно пунктів 4-6 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовця та зміною мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб в календарному 2018, 2019, 2020, 2021 році за формою додатку № 1 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 з внесенням персональних пенсійних даних позивача ОСОБА_1 , передбачених цим додатком та підстави надання такого Списку - зміни мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб у календарному році;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% грошового забезпечення військовослужбовця відповідної категорії, обчисленого з урахуванням мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб в календарному році станом на 01 березня 2018 року, з 05 березня 2019 року, з 01 січня 2020 року а з 01 січня 2021 року та підвищення згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 основних і додаткових видів грошового забезпечення, зазначених в довідці від ІНФОРМАЦІЯ_1 , індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, без обмеження максимальним розміром;
- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 одноразовим щомісячним 100 процентним платежем без обмеження максимальним розміром з урахуванням мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб в календарному 2018 році у розмірі 90% грошового забезпечення військовослужбовця відповідної категорії, визначеного станом на 01 березня 2018 року, з 01 січня 2018 року по 05 березня 2019 року та підвищення основних і додаткових видів грошового забезпечення (надбавок та премії, що виплачувалися йому з урахуванням відсоткового значення фактично до моменту настання права на перерахунок у зв'язку з набранням чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704, а саме: основні види грошового забезпечення (посадовий оклад - 9 300,00 грн, оклад за військове звання - 1 480,00 грн) (додаток 8.2, додаток 9); додаткові види грошового забезпечення (надбавка за вислугу років - 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військове звання, надбавка за роботу з таємними документами, виробами, носіями - 20% посадового окладу, надбавка за виконання особливо важливих завдань - 50% посадового окладу з урахуванням окладу за військовим званням та надбавки за вислугу років, премія 90% посадового окладу.
ІІ. Виклад позиції позивача та заперечень відповідача.
Мотивуючи позовні вимоги позивач зазначає, що він перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби та деяких інших осіб», яка була обчислена виходячи з 90% грошового забезпечення.
З 01 січня 2018 року позивачу здійснено перерахунок пенсії на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим особам» з поетапним підвищенням до пенсії у таких розмірах: з 01 січня 2018 року - 50%, з 01 січня 2019 року - 75% та з 01 січня 2020 року - 100%, внаслідок якого відсоткове значення пенсійної виплати позивача було зменшено з 90% грошового забезпечення до 70%.
Позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснення перерахунку та виплати пенсії з 01 січня 2018 року з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, а також виходячи з 90% грошового забезпечення та без обмеження максимальним розміром, проте, відповідач відмовив у здійсненні такого перерахунку пенсії.
Крім того, позивач вказує, що незважаючи на зміну в 2019, 2020 та 2021 роках розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, розмір прожиткового мінімуму станом на 01 січня 2018 року залишено відповідачем незмінним і використовувався для розрахунку суми доплати до попереднього розміру пенсії в наступних роках. Залишилось також невиконаним і вимога пункту 4 постанови № 704 щодо врахування 50 відсотків розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року.
Таким чином, на переконання позивача, відповідач знаючи про настання обставин для перерахунку пенсії при зміні розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року та розміру мінімальної заробітної плати, встановленого законом на 1 січня календарного року, з причин протиправної бездіяльності не направив до ІНФОРМАЦІЯ_2 Список осіб для перерахунку пенсії в календарному році з внесенням до нього даних відносно позивача.
Заперечуючи проти задоволення позовних вимог, представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на те, що нормативно-правових актів щодо визначення умов, порядку та розмірів, за якими має проводитися перерахунок пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» після дати набрання законної сили судовим рішенням у справі № 826/3858/18 від 12 грудня 2018 року, не приймалося. У зв'язку з цим, а також з урахуванням пункту 4 постанови № 103, виплата пенсій продовжується у встановлених на цей час розмірах. Також, у відзиві на позовну заяву зазначено, що відповідач з урахуванням положень Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» в редакції Закону від 13 березня 2018 року перерахував з 01 січня 2018 року пенсію, виходячи з розрахунку 70% грошового забезпечення. Представник відповідача у тому числі послався й на те, що на теперішній час до управління не надано довідок про розмір грошового забезпечення чи інших документів, які надають право позивачу на перерахунок пенсії з урахуванням додаткових видів грошового забезпечення, а право самостійно визначати розміри грошового забезпечення відповідач не має. В частині перерахунку пенсії без обмеження максимальним розміром, представник відповідача послався на положення частини сьомої статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Щодо виплати 100% підвищення пенсії, представник відповідача у відзиві на позовну заяву послався на положення постанови Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103 та положення постанови Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 804.
ІІІ. Заяви (клопотання) учасників справи інші процесуальні дії у справі.
Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 07 жовтня 2021 року відкрито провадження у справі та вирішено здійснити її розгляд в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та виклику осіб, які беруть участь у справі.
На виконання вимог Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13 грудня 2022 року № 2825-ІХ, адміністративна справа № 640/28203/21 передана на розгляд до Київського окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями 07 травня 2024 року для розгляду адміністративної справи № 640/28203/21 визначено суддю Київського окружного адміністративного суду Жука Р.В.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 15 травня 2024 року адміністративна справа № 640/28203/21 прийнята до свого провадження суддею Жуком С.В. та вирішено здійснити її розгляд за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Пунктом 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) передбачено, що суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.
Враховуючи вимоги статті 263 КАС України судом розглянуто дану справу за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
Згідно з частиною другою статті 262 КАС України розгляд справи по суті за правилами спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Якщо судове засідання не проводиться, розгляд справи по суті розпочинається через тридцять днів, а у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу, - через п'ятнадцять днів з дня відкриття провадження у справі.
Статтею 258 КАС України визначено, що суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
ІV. Обставини встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в м. Києві та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», починаючи з 01 листопада 1998 року, яка була обчислена, виходячи з 90% грошового забезпечення.
Згідно наданої суду копії розрахунку пенсії за вислугу років по пенсійній справі ФА 124500 для ОСОБА_1 , позивачу здійснено перерахунок пенсії з 01 січня 2018 року з врахуванням таких видів грошового забезпечення: посадовий оклад; оклад за військове звання; процентна надбавка за вислугу років 50%. Основний розмір пенсії 70% грошового забезпечення, у тому числі, вид підвищення: згідно постанови Кабінету Міністрів України №103 від 21 лютого 2018 року з 01 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року щомісячно 50% від підвищення; з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року щомісячно 75% від підвищення; з 01 січня 2020 року щомісячно 100% від підвищення.
У зв'язку з невиплатою відповідачем підвищення до пенсії в повному обсязі та зменшення відсоткового значення пенсійної виплати до 70% грошового забезпечення, позивач звернувся до відповідача з заявою про здійснення відповідного перерахунку пенсії з урахуванням 100% підвищення до пенсії, виходячи з 90% грошового забезпечення.
Листом від 04 квітня 2019 року № 66899/02/Г-4055 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві відмовило у здійсненні такого перерахунку пенсії, посилаючись на те, що іншого порядку проведення виплати, ніж той, що зазначений у постанові Кабінету Міністрів України від 21 лютого 2018 року № 103, не передбачено. Також у листі зазначено, що роз'яснення питань щодо порядку і умов встановлення грошового забезпечення відноситься до компетенції уповноваженого структурного підрозділу.
У листі від 27 квітня 2021 року № 11291-10416/Г-02/8-2600/21 Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві повідомило позивача з-поміж іншого про те, що після прийняття рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18 будь-які повідомлення від Мінсоцполітики про підстави для проведення перерахунку пенсій до Головного управління не надходили. Тому відсутні підстави для витребування в уповноваженого органу довідки про розмір грошового забезпечення станом на 05 березня 2019 року всупереч Порядку № 45 для перерахунку пенсії за нормами Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», а питання визначення розміру грошового забезпечення чи окремих його складових для обчислення пенсій належить до компетенції уповноважених органів міністерств і відомств, в яких проходили службу військовослужбовці та особи рядового і начальницького складу.
Також, судом встановлено, що рішенням Київського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі № 320/38571/23 (https://reyestr.court.gov.ua/Review/117411214) Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві зобов'язано провести перерахунок та виплату позивачу пенсії на підставі довідки ІНФОРМАЦІЯ_1 від 26 липня 2023 року № 15193 у розмірі 90 % від сум грошового забезпечення, з урахуванням усіх складових грошового забезпечення, починаючи з 01 квітня 2019 року.
V. Оцінка суду.
Надаючи правову оцінку обґрунтованості аргументам, наведеними учасниками справи, суд дійшов таких висновків.
1) Щодо позовних вимог в частині, що стосується здійснення перерахунку та виплати позивачу пенсії, виходячи з 90% грошового забезпечення, суд зазначає таке.
Спеціальним законом, який регулює правовідносини у сфері пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, є Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осію» від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ (далі - Закон України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ).
Стаття 13 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-XII (в редакції чинній на момент призначення позивачу пенсії) передбачала, що пенсії за вислугою строків служби призначаються в таких розмірах:
а) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають вислугу 20 років і більше (пункт «а» статті 12): за вислугу 20 років - 50 процентів, а звільненим у відставку за віком або за станом здоров'я - 55 процентів відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43); за кожний рік вислуги понад 20 років - 3 проценти відповідних сум грошового забезпечення;
б) особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ, які мають загальний трудовий стаж 25 календарних років і більше, з яких не менше 12 років і 6 місяців становить військова служба або служба в органах внутрішніх справ (пункт «б» статті 12): за загальний трудовий стаж 25 років - 50 процентів і за кожний рік стажу понад 25 років - один процент відповідних сум грошового забезпечення (стаття 43);
в) особам, зазначеним у пунктах «а» і «б» цієї статті, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, розмір пенсії за вислугу років збільшується на 10 процентів, а віднесеним до категорій 2, 3 і 4 - на 5 процентів відповідних сум грошового забезпечення.
Загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 85 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 95 процентів, до категорій 2 і 3, - 90 процентів.
Позивачу, як було встановлено судом та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, пенсія призначена виходячи із 90% сум грошового забезпечення з 01 листопада 1998 року.
У статтю 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII вносились зміни Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 07 липня 2011 року № 3668-VI та Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII, внаслідок яких максимальний розмір пенсії при її призначенні змінено з 90% до 80%, а з 01 травня 2014 року до 70%.
Тобто, зміна встановленого максимального розміру пенсії здійснювалась вже після призначення позивачу пенсії.
Частиною першою статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
Таким чином, зміна максимального розміру пенсії, що відбулася у частині другій статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII після призначення пенсії позивачу, не є підставою для зменшення розміру призначеної йому пенсії під час проведення відповідачем її перерахунку з 01 січня 2018 року.
Так, відповідно до статті 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання, пов'язані з реалізацією права на соціальний захист, і сформулював правову позицію, згідно з якою Конституція України виокремлює певні категорії громадян України, що потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави. До них, зокрема, належать громадяни, які відповідно до статті 17 Конституції України перебувають на службі у військових формуваннях та правоохоронних органах держави, забезпечуючи суверенітет і територіальну цілісність України, її економічну та інформаційну безпеку, а саме - у Збройних Силах України, органах Служби безпеки України, міліції, прокуратури, охорони державного кордону України, податкової міліції, Управління державної охорони України, державної пожежної охорони, Державного департаменту України з питань виконання покарань тощо (рішення Конституційного Суду України від 06 липня 1999 року №8-рп/99 у справі щодо права на пільги та від 20 березня 2002 року №5-рп/2002 у справі щодо пільг, компенсацій і гарантій).
У зазначених рішеннях Конституційний Суд України вказав, що необхідність додаткових гарантій соціальної захищеності цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення зумовлена насамперед тим, що служба у Збройних Силах України, інших військових формуваннях та правоохоронних органах держави пов'язана з ризиком для життя і здоров'я, підвищеними вимогами до дисципліни, професійної придатності, фахових, фізичних, вольових та інших якостей. Це повинно компенсуватися наявністю підвищених гарантій соціальної захищеності, тобто комплексу організаційно-правових економічних заходів, спрямованих на забезпечення добробуту саме цієї категорії громадян як під час проходження служби, так і після її закінчення (рішення № 5-рп/2002).
Виходячи з висловленого у рішеннях Конституційного Суду України розуміння сутності соціальних гарантій працівників правоохоронних органів, зміст та обсяг досягнутих ними соціальних гарантій не може бути звужено шляхом внесення змін до законодавства, а правовідносини щодо їхнього пенсійного забезпечення виникають на момент звернення за призначенням пенсії.
Окремо суд акцентує увагу відповідача на тому, що призначення та перерахунок пенсії є різними за змістом та механізмом процедурами та встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії. Відтак, при перерахунку пенсії відповідним категоріям осіб має застосовуватись норма, що визначає розмір грошового забезпечення у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Статтею 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, визначено підстави перерахунку раніше призначених пенсій, згідно з частинами першою, другою якої перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку. Якщо пенсіонер згодом подасть додаткові документи, які дають право на подальше підвищення пенсії, то пенсія перераховується за нормами цього Закону. При цьому перерахунок провадиться за минулий час, але не більш як за 12 місяців з дня подання додаткових документів і не раніше, ніж з дня введення в дію цього Закону.
Частиною четвертою статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, в редакції, яка була чинною станом на момент здійснення перерахунку пенсії з 01 січня 2018 року, усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
21 лютого 2018 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 103, відповідно до пункту 1 якої постановлено перерахувати пенсії, призначені згідно із Законом України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ до 01 березня 2018 р. (крім пенсій, призначених згідно із Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським), з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, організації, вищі навчальні заклади), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України № 704.
13 лютого 2008 року постановою Кабінету Міністрів України № 45 затверджено Порядок проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі - Порядок №45), відповідно до пункту 3 якого на підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України. Зазначені довідки надсилаються до державних органів, у яких особи проходили службу до відрядження, а їх уповноважені органи подають довідки у п'ятиденний строк головним управлінням Пенсійного фонду України.
Порядком № 45 передбачено, що перерахунок пенсії здійснюється на момент виникнення такого права і проводиться у строки, передбачені частинами другою і третьою статті 51 Закону. Якщо внаслідок перерахунку розмір зменшується, пенсія виплачується в раніше встановленому розмірі.
Системний аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що внесені Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 07 липня 2011 року № 3668-VI та Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII зміни до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII щодо розміру пенсії у відсотках стосуються порядку призначення пенсії за вислугу років військовослужбовцям та особам, які мають право на пенсію за цим Законом у разі реалізації ними права на пенсійне забезпечення, а не перерахунку вже призначеної пенсії. Процедури призначення та перерахунку пенсії є різними за змістом і механізмом їх проведення. Нормами, які визначають механізм здійснення перерахунку пенсії за вислугу років є норми статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, яка змін у зв'язку з прийняттям Закону України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 07 липня 2011 року № 3668-VI та Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» від 27 березня 2014 року № 1166-VII не зазнала.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку й про те, що при перерахунку пенсії позивача з 01 січня 2018 року відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII у відповідача були відсутні підстави для застосування механізму нового обчислення пенсії із застосуванням норм частини другої статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» від 09 квітня 1992 року № 2262-XII, яка застосовується саме при призначенні пенсії. Тому при перерахунку пенсії змінною величиною є лише розмір грошового забезпечення, натомість відсоткове значення розміру основної пенсії, яке обчислювалося при її призначенні відповідно до наявної у позивача вислуги років, є незмінним.
Частиною другою статті 9 КАС України передбачено, що суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Відтак, з урахуванням встановлених судом обставин, враховуючи рішення Київського окружного адміністративного суду від 29 лютого 2024 року у справі № 320/38571/23, суд доходить висновку про доцільність виходу за межі позовних вимог та визнання протиправними дій відповідача щодо зменшення розміру пенсії позивачу з 90% до 70% грошового забезпечення при здійсненні перерахунку пенсії, визначивши період, за який слід здійснити перерахунок 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року, відповідно, про зобов'язання вчинити дії.
2) Щодо позовних вимог в частині здійснення перерахунку пенсії з урахуванням 100% підвищення пенсії, суд зазначає таке.
Як вже було зазначено судом, перерахунок раніше призначених пенсій визначено статтею 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, Кабінету Міністрів України, своєю чергою, лише надано право на встановлення умов, порядку та розміру для перерахунку пенсій, передбачених указаною статтею.
Обчислення пенсії встановлюється статтею 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, яка має загальний характер та визначає вихідні дані відносно визначення грошового забезпечення для встановлення розміру як призначуваних пенсій, так і для перерахунку останніх.
Законодавець делегував Уряду повноваження на встановлення умов, порядку та розміру перерахунку пенсій особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб.
Суд наголошує, що орган виконавчої влади не уповноважений та не вправі змінювати визначений Законом перелік складових грошового забезпечення, які встановлені статтею 43 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ.
Водночас, до повноважень Кабінету Міністрів України не входить зміна структури грошового забезпечення. Натомість приводом для перерахунку пенсій є підвищення грошового забезпечення відповідних категорій, розмір якого (а не його складові) може змінюватись Кабінетом Міністрів України.
Так, абзац 3 статті 11 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ містить безумовне застереження про те, що зміна умов і норм пенсійного забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09 липня 2003 року № 1058-IV.
Наведене в сукупності свідчить, що обмеження виплати пенсії, нарахованої особі в порядку, передбаченому Законом України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, не може бути встановлено постановою Кабінету Міністрів України.
Суд також звертає увагу й на те, що Верховний Суд неодноразово наголошував, що суди не повинні застосовувати положення нормативно-правових актів, які не відповідають Конституції та законам України, незалежно від того, чи оскаржувались такі акти в судовому порядку та чи є вони чинними на момент розгляду справи.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 09 червня 2022 року у справі № 520/2098/19 зазначила, що з урахуванням вимог статті 7 КАС України, а також того, що Верховний Суд постановою від 12 листопада 2019 року у справі № 826/3858/18 встановив, що пункти 1, 2 Постанови № 103 та зміни до пункту 5 і додатка 2 Порядку № 45 є протиправними й такими, що не відповідають правовим актам вищої юридичної сили, суди у період чинності цих норм постанови Кабінету Міністрів України повинні застосовувати Закон України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (безвідносно до того, чи скасовані ці норми судом), хоч ці норми й не були скасовані на момент спірних правовідносин.
Як було встановлено судом, з 01 січня 2018 року пенсію позивачу перераховано у відповідності до статті 63 Закону України «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяких інших осіб» та постанови Кабінету Міністрів України № 103.
Виплата перерахованої пенсії на користь позивача була проведена з урахуванням Постанови № 103, а саме у розмірах: з 01 січня 2018 року - 50 %, з 01 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року - 75 % підвищення пенсії.
Верховний Суд у постановах від 30 серпня 2022 року у справі № 520/9480/18 та від 22 березня 2023 року у справі № 280/2771/22 сформував висновок згідно якого, особа має право отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 01 січня 2018 року на підставі Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії саме з 01 січня 2018 року, а не з моменту набрання 05 березня 2019 року законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18.
Такої ж правової позиції дотримується й Верховний Суд у своїй постанові від 10 жовтня 2024 року у справі № 380/7198/22.
В даному випадку, суд не вбачає підстав для відступу від наведеного висновку.
Наведене в сукупності дозволяє суду дійти висновку, що позивач має право отримувати пенсію, перерахунок якої здійснено з 01 січня 2018 року на підставі Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, з урахуванням 100% виплати підвищення пенсії саме з 01 січня 2018 року, а не з моменту набрання 05 березня 2019 року законної сили рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 12 грудня 2018 року у справі № 826/3858/18.
Водночас, слід зазначити, що визначаючи період за який слід здійснювати виплату перерахованої пенсії позивачу, суд виходить з того, що 04 вересня 2019 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України від 14 серпня 2019 року № 804 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян» (далі - Постанова № 804).
Згідно з Постановою № 804, виплата пенсій, призначених згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» до 01 березня 2018 року (крім пенсій, призначених згідно із зазначеним Законом особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ (міліції) та поліцейським) та перерахованих з 01 березня 2018 року з урахуванням розміру окладу за посадою, військовим (спеціальним) званням, відсоткової надбавки за вислугу років за відповідною або аналогічною посадою, яку особа займала на дату звільнення із служби (на дату відрядження для роботи до органів державної влади, органів місцевого самоврядування або до сформованих ними органів, на підприємства, в установи, заклади вищої освіти), що визначені станом на 01 березня 2018 року відповідно до Постанови № 704, здійснюється у 2019 році в розмірі 75 відсотків суми підвищення пенсії, визначеної станом на 01 березня 2018 року.
З 01 січня 2020 року відсутні такі обмеження щодо поетапності виплати підвищення перерахованих пенсій, особам яким пенсія призначена згідно із Законом України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».
Тобто, оскільки у період з 04 вересня 2019 року по 31 грудня 2019 року Постанова № 804 не втратила свою чинність, у вказаний період відповідач, як територіальний орган Пенсійного фонду України, зобов'язаний був її застосовувати.
Аналізуючи вищевикладене та надані докази у їх сукупності, суд доходить висновку про наявність правових підстав для визнання протиправними дій відповідача, відповідно про зобов'язання останнього здійснити перерахунок та виплату пенсії, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії за період з 01 січня 2018 року по 03 вересня 2019 року.
3) Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві надати до ІНФОРМАЦІЯ_1 список осіб для перерахунку пенсій станом на 01 січня 2018 року, станом на 05 березня 2019 року, станом на 01 січня 2020 року та станом на 01 січня 2021 року у зв'язку з підвищенням (збільшенням) згідно пунктів 4-6 постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 грошового забезпечення відповідної категорії військовослужбовця та зміною мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб в календарному 2018, 2019, 2020, 2021 році за формою додатку № 1 до Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 лютого 2008 року № 45 з внесенням персональних пенсійних даних позивача ОСОБА_1 , передбачених цим додатком та підстави надання такого Списку - зміни мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб у календарному році та здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 у розмірі 90% грошового забезпечення військовослужбовця відповідної категорії, обчисленого з урахуванням мінімального прожиткового мінімуму для працездатних осіб в календарному році станом на 01 березня 2018 року, з 05 березня 2019 року, з 01 січня 2020 року а з 01 січня 2021 року та підвищення згідно постанови Кабінету Міністрів України від 30 серпня 2017 року № 704 основних і додаткових видів грошового забезпечення, зазначених в довідці від ІНФОРМАЦІЯ_1 , індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, суд зазначає таке.
Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», крім пенсій військовослужбовцям строкової служби та членам їх сімей, та постанови Кабінету Міністрів України від 02 листопада 2006 року №1522 «Про передачу органам Пенсійного фонду України функцій з призначення і виплати пенсій деяким категоріям громадян» врегульоване Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України №3-1 від 30 січня 2007 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402 (далі- Порядок №3-1 (в редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин).
У відповідності до пунктів 23, 24 Порядку №3-1 перерахунок раніше призначених пенсій проводиться органами, що призначають пенсії, в порядку, установленому статтею 63 Закону.
Пенсіонери подають органам, що призначають пенсії, додаткові документи, які дають право на підвищення пенсії.
Про виникнення підстав для проведення перерахунку пенсій згідно зі статтею 63 Закону уповноважені структурні підрозділи зобов'язані у п'ятиденний строк після прийняття відповідного нормативно-правового акта, на підставі якого змінюється хоча б один з видів грошового забезпечення для відповідних категорій осіб, або у зв'язку з уведенням для зазначених категорій військовослужбовців нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, повідомити про це орган, що призначає пенсії.
Органи, що призначають пенсії, протягом п'яти робочих днів після надходження такого повідомлення подають до відповідних уповноважених структурних підрозділів списки осіб, яким необхідно провести перерахунок пенсії (додаток 5).
Після одержання списків осіб уповноважені структурні підрозділи зазначають у них зміни розмірів грошового забезпечення для перерахунку раніше призначених пенсій і в п'ятиденний строк після надходження передають їх до відповідних органів, що призначають пенсії.
У відповідності до пунктів 1-3 Порядку проведення перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №45 від 13 лютого 2008 року (в редакції станом на момент виникнення спірних правовідносин) пенсії, призначені відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію згідно із Законом, перераховуються на умовах та в розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
Пенсійний фонд України після прийняття Кабінетом Міністрів України рішення щодо перерахунку пенсій та отримання відповідного повідомлення від Мінсоцполітики повідомляє своїм головним управлінням в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду України) про підстави для проведення перерахунку пенсій та про необхідність підготовки списків осіб, пенсії яких підлягають перерахунку (далі - списки), та надсилає відповідну інформацію Міноборони, МВС, Національній поліції, Мін'юсту, Мінінфраструктури, СБУ, Службі зовнішньої розвідки, ДФС, Управлінню державної охорони, Адміністрації Держспецзв'язку, Адміністрації Держприкордонслужби, ДСНС (далі - державні органи).
Головні управління Пенсійного фонду України у десятиденний строк з моменту надходження зазначеного повідомлення складають списки за формою згідно з додатком 1 та подають їх органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів (далі - уповноважені органи) видавати довідки про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії.
На підставі списків уповноважені органи готують довідки про розмір грошового забезпечення, що враховується для перерахунку пенсій, для кожної особи, зазначеної в списку, за формою згідно з додатками 2 і 3 (далі - довідки) та у місячний строк подають їх головним управлінням Пенсійного фонду України.
Довідки видаються державним органом, з якого особи були звільнені із служби, якщо інше не передбачено цим Порядком.
Відповідно до вимог пункту 5 Порядку № 45, під час перерахунку пенсій використовуються такі види грошового забезпечення, як посадовий оклад, оклад за військовим (спеціальним) званням та відсоткова надбавка за вислугу років на момент виникнення права на перерахунок пенсії за відповідною або аналогічною посадою та військовим (спеціальним) званням.
Згідно з частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
При цьому, згідно висновку Верховного Суду України (постанова від 22 квітня 2014 року у справі № 21-484а13) про правильне застосування статей 49 та 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб звільнених з військової служби та деяких інших осіб», (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) щодо підстав для повідомлення про відмову в перерахунку пенсії вказує, що підставою для вчинення дій, спрямованих на перерахунок раніше призначених пенсій, може бути як відповідна заява пенсіонера та додані до неї документи, так і рішення, прийняте Кабінетом Міністрів України, про що державні органи, визначені Порядком проведення перерахунку, повідомляють орган Пенсійного фонду України.
Разом з цим, відповідно до частини першої статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, перерахунок раніше призначених пенсій військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей у зв'язку із введенням в дію цього Закону провадиться за документами, що є у пенсійній справі, а також додатковими документами, поданими пенсіонерами на час перерахунку.
Отже, у разі відсутності у пенсійній справі необхідних для перерахунку пенсії документів, такий перерахунок здійснюється на підставі поданих пенсіонером додаткових документів.
Аналіз наведених норм законодавства України дозволяє суду дійти висновку про те, що перерахунок пенсій, призначених відповідно до Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ здійснюється органами Пенсійного фонду України лише після отримання повідомлення про підвищення грошового забезпечення та отримання довідок про розмір грошового забезпечення, складених відповідними уповноваженими структурними підрозділами або на підставі поданих пенсіонером додаткових документів.
Під час розгляду вказаної справи суду не було надано доказів отримання відповідачем повідомлення про підвищення грошового забезпечення або отримання позивачем відповідних довідок з зазначенням видів грошового забезпечення, визначених частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ, та подачі її до органів Пенсійного фонду України.
Таким чином, суд доходить висновку про відсутність з боку відповідача порушень прав та законних інтересів позивача, оскільки законодавством чітко визначено процедуру, за якою провадиться перерахунок розміру пенсії, відповідно до статті 63 Закону України від 09 квітня 1992 року № 2262-ХІІ, а тому покладення обов'язку на відповідача діяти не у відповідності до Порядку, означало б спонукання до виходу за межі своїх повноважень.
Тобто, суд дійшов висновку про правомірність здійснення відповідачем перерахунку пенсії, виходячи з видів грошового забезпечення, зазначених у довідці про грошове забезпечення, оскільки підстави для включення інших видів грошового забезпечення до такого перерахунку у відповідача, з урахуванням зазначеного вище, були відсутні.
Крім того, суд вважає за доцільне зазначити, що Верховний Суд у своїй постанові від 13 березня 2019 року у справі № 240/6263/18 висловив правову позицію стосовно відсутності у територіальних органів Пенсійного фонду України самостійно визначати розміри грошового забезпечення військовослужбовцям при здійсненні їм перерахунку пенсії на підставі отриманих довідок про грошове забезпечення, до яких не увійшли додаткові види грошового забезпечення, тому, суд у даній адміністративній справі не відступає від правової позиції Верховного суду щодо встановлення у органів Пенсійного фонду України відсутності повноважень самостійного визначення складових грошового забезпечення, які враховуються при перерахунку пенсії позивачу.
Щодо позовних вимог в частині здійснення перерахунку та виплати пенсії без обмеження максимальним розміром, суд зазначає, що позивачем не доведено, судом не встановлено, а матеріалами справи не підтверджено, що розмір пенсії позивача взагалі був обмежений максимальним розміром.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві здійснити перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 одноразовим щомісячним 100 процентним платежем, суд зазначає, що на теперішній час, відповідачем не проведено перерахунку пенсії на виконання рішення суду у даній адміністративній справі (у разі набрання ним законної сили), відповідно відсутні підстави вважати, що відповідачем не буде виплачена сума заборгованості після здійсненого перерахунку єдиним платежем, тобто, вказані вимоги є такими, що заявлені на майбутнє, а тому задоволенню не підлягають.
Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною другою статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно частини другої статті 2 КАС України справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
VI. Судові витрати.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд, керуючись частиною третьою статті 139 КАС України, вважає за доцільне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача понесені ним судові витрати у розмірі 454,00 грн.
Керуючись статтями 132, 139, 143, 242-246, 255, 260-263, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, місто Київ, вулиця Бульварно-Кудрявська, будинок 16, код ЄДРПОУ 42098368) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.
2. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення ОСОБА_1 перерахунку та виплати пенсії за період з 01 січня 2018 року по 03 вересня 2019 року включно, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 січня 2018 року.
3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії за період з 01 січня 2018 року по 03 вересня 2019 року включно, з урахуванням 100% суми підвищення пенсії, визначеного станом на 01 січня 2018 року, з урахуванням раніше виплачених сум пенсії.
4. Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо зменшення розміру пенсії ОСОБА_1 з 90% до 70% грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року.
5. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві провести ОСОБА_1 перерахунок та виплату пенсії, виходячи з розрахунку 90% від розміру грошового забезпечення, починаючи з 01 січня 2018 року по 31 березня 2019 року, з урахуванням проведених виплат.
6. У задоволенні інших позовних вимог - відмовити.
7. Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві понесені ним судові витрати у вигляді судового збору у розмірі 454,00 грн (чотириста п'ятдесят чотири гривні 00 копійок).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Суддя Жук Р.В.