ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
"06" листопада 2025 р. справа № 300/6122/25
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Григорука О.Б., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання до вчинення дій
Адвокат Щадей Надія Василівна звернулася до суду в інтересах ОСОБА_1 з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про
визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо застосування до пенсії позивача обмеження максимальним розміром;
зобов'язання відповідача з 01.02.2023 року провести перерахунок та виплату пенсії, призначеної позивачу на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, виданої Управлінням Служби Безпеки України від 27.12.2024 р. за № 21/3-9/878-788, без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум;
зобов'язання відповідача з 01.03.2024 року провести перерахунок та виплату пенсії, призначеної позивачу на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням індексації, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185, а також з урахуванням надбавок та доплат, - без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум;
зобов'язання відповідача з 01.03.2025 року провести перерахунок та виплату пенсії, призначеної позивачу на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185, а також постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209, з урахуванням надбавок та доплат, - без обмеження пенсії максимальним розміром, з урахуванням раніше виплачених сум.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 за № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) обмеження максимального розміру пенсії, встановленого частиною 7 статті 43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб». Однак, Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві після перерахунку пенсії позивачу, на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 у справі №300/691/25, при виплаті щомісячного пенсійного забезпечення з 01.02.2023 застосовано обмеження максимального розміру пенсії. Також зазначено, що на виконання постанови КМУ № 185 від 23.02.2024 та на виконання постанови КМУ №209 від 25.02.2025 позивачу проведено індексацію до пенсії, проте пенсію обмежено максимальним розміром. Вважає такі дії відповідача протиправними та такими, що суперечать нормам чинного законодавства, оскільки порушують його право на отримання пенсійного забезпечення в повному обсязі.
Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні).
Головним управлінням Пенсійного фонду України в м. Києві 01.09.2025 отримало копію ухвали суду про відкриття провадження в даній адміністративній справі, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа (а.с. 27).
Заяв чи клопотань відповідач суду не подав, правом на подання відзиву на позов, у п'ятнадцятиденний строк з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі, не скористався. Також відповідачем не повідомлено суд про поважність причин ненадання такого відзиву.
Згідно частини 6 статті 162, частини 2 статті 175 Кодексу адміністративного судочинства України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Розглянувши матеріали адміністративної справи в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами (у письмовому провадженні) у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України, дослідивши письмові докази, судом встановлено наступне.
Позивач перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області та отримує пенсію за вислугу років відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб".\
Рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 в справі №300/691/25, яке набрало законної сили, позов задоволено частково. Визнано протиправною бездіяльність Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо не проведення з 01.02.2023 перерахунку пенсії, призначеної позивачу на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023. Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.02.2023 провести перерахунок та виплату пенсії, призначеної позивачу на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби), старший консультант-аналітик 1 відділу 2 служби Аналітичного управління Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення СБ України (ДІАЗ), яку він займав на день звільнення зі служби, виданої Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України від 27.12.2024 за № 21/3-9/878-788, з урахуванням виплачених сум. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
На виконання вищевказаного рішення суду, відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача відповідно до довідки, виданої Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України від 27.12.2024 за № 21/3-9/878-788, однак виплата проводилася з урахуванням обмеження максимального розміру.
З 1 березня 2024 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році" позивачу проведено індексацію основного розміру пенсії, шляхом збільшення на коефіцієнт 1,0796.
З 1 березня 2025 року на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 "Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році" позивачу проведено індексацію основного розміру пенсії, шляхом збільшення на коефіцієнт 1,115.
Як слідує з розрахунків пенсії за вислугу років по пенсійній справі - 2602036065 для ОСОБА_1 від 01.02.2023, 01.03.2023 - підсумок пенсії (з надбавками) склав 29924, 45 грн., призначено до виплати - 20930,00 грн.; від 01.03.2024 - підсумок пенсії (з надбавками) склав 31625, 45 грн., призначено до виплати - 23610,00 грн., від 01.03.2025, 01.08.2025 - підсумок пенсії (з надбавками) склав 33125, 45 грн., призначено до виплати - 23610, 00 грн. (а.с.16,17).
Виплата пенсії позивача починаючи з 01.02.2023 проводилася з обмеженням максимального розміру пенсії.
За результатами розгляду запиту представника позивача, відповідач відповіддю від 12.08.2025 №2600-0202-8/144371 повідомив представника позивача, що на виконання рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 в справі №300/691/25 проведено перерахунок пенсії за період з 01.02.2023 по 31.07.2025. Зазначено, пенсією в розмірі, визначеному на виконання рішення суду - 23610, 00 забезпечено з серпня (а.с. 15).
Позивач, вважаючи дії відповідача щодо обмеження пенсії максимальним розміром протиправними та такими, що порушують його право на належне пенсійне забезпечення, звернувся до суду з метою захисту своїх прав.
Надаючи правову оцінку правовідносинам, що склались між сторонами, суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Наведена норма означає, що суб'єкт владних повноважень зобов'язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов'язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.
Приписами частини 4 статті 63 Закону №2262-XII (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим із служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.
Статтею 43 Закону № 2262-ХІІ передбачено, що пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
За змістом частин 2 та 3 статті 51 Закону № 2262-ХІІ визначено, що перерахунок пенсій, призначених особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом та членам їх сімей, провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій у зв'язку із зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на такий перерахунок згідно з цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством, не проведений з вини органів Пенсійного фонду України та/або державних органів, які видають довідки для перерахунку пенсії, провадиться з дати виникнення права на нього без обмеження строком.
Таким чином, у зв'язку з підвищенням грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, особам, які мають право на пенсію за Законом № 2262-ХІІ, пенсіонерам підлягає здійснювати перерахунки пенсії на умовах, у порядку та розмірах, передбачених Кабінетом Міністрів України.
За приписами пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» з 01.03.2024 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 Постанови КМУ № 118 та пункту 2 Постанови КМУ № 168 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2023 року включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови, з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови (1,0796), у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом.
Відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році» з 01.03.2025 розміри пенсій, призначених відповідно до статей 13, 21 і 36 Закону №2262-ХІІ (без урахування надбавок, підвищень, додаткових пенсій, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації пенсії, доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною, щомісячної доплати до пенсії, адресної допомоги до пенсійної виплати та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством) з урахуванням розміру підвищення пенсій відповідно до пункту 2 Постанови КМУ № 118, пункту 2 Постанови КМУ №168 та підпункту 1 пункту 2 Постанови КМУ №185 військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за зазначеним Законом (крім військовослужбовців строкової служби), та членам їх сімей і строк призначення яких до 31 грудня 2024 р. включно, підвищуються на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 цієї постанови (1,115), з урахуванням положень, передбачених пунктом 3 цієї постанови.
Підвищення пенсії, передбачене цими постановами, враховується під час подальших перерахунків пенсії відповідно до частини четвертої статті 63 Закону №2262-ХІІ.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, вперше введено в дію Законом № 3668-VI, який набрав законної сили 01.10.2011.
Відповідно до положень статті 2 Закону № 3668-VI максимальний розмір пенсії (крім пенсійних виплат, що здійснюються з Накопичувального пенсійного фонду) або щомісячного довічного грошового утримання (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною), призначених (перерахованих) відповідно до Митного кодексу України, Законів України "Про державну службу", "Про прокуратуру", "Про статус народного депутата України", "Про Національний банк України", "Про Кабінет Міністрів України", "Про дипломатичну службу", "Про службу в органах місцевого самоврядування", "Про судову експертизу", "Про статус і соціальний захист громадян, як постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", "Про державну підтримку засобів масової інформації та соціальний захист журналістів", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб", "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", "Про пенсійне забезпечення", "Про судоустрій і статус суддів", Постанови Верховної Ради України від 13 жовтня 1995 року Про затвердження Положення про помічника-консультанта народного депутата України, не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Водночас Законом № 3668-VI внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, яку викладено в редакції Закону № 3668-VI, а саме: максимальний розмір пенсії (з урахуванням надбавок, підвищень, додаткової пенсії, цільової грошової допомоги, пенсії за особливі заслуги перед Україною, індексації та інших доплат до пенсії, встановлених законодавством, крім доплати до надбавок окремим категоріям осіб, які мають особливі заслуги перед Батьківщиною) не може перевищувати десяти прожиткових мінімумів, установлених для осіб, які втратили працездатність.
Рішенням Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
Згідно з пунктом 2 резолютивної частини вказаного Рішення положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, які визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення, тобто 20.12.2016.
Конституційний Суд України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016, яким визнав таким, якими, що не відповідають статті 17 Конституції України, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262, виходив із того, що норми-принципи частини п'ятої статті 17 Конституції України щодо забезпечення державою соціального захисту громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей є пріоритетними та мають безумовний характер. Тобто заходи, спрямовані на забезпечення державою соціального захисту вказаної категорії осіб, зокрема у зв'язку з економічною доцільністю, соціально-економічними обставинами не можуть бути скасовані чи звужені. При цьому Конституційний Суд України стверджує, що обмеження максимального розміру пенсії, призначеної особам, яким право на пенсійне забезпечення встановлене Законом № 2262-ХІІ, порушує суть конституційних гарантій щодо безумовного забезпечення соціального захисту осіб, передбачених частиною п'ятою статті 17 Конституції України, які зобов'язані захищати суверенітет, територіальну цілісність і недоторканність України.
Обмеження граничного розміру пенсії, призначеної на підставі Закону № 2262-XII, десятьма прожитковими мінімумами, установленими для осіб, які втратили працездатність, введено в дію Законом № 3668-VI, яким внесено зміни у статтю 43 Закону № 2262-XII, шляхом викладення її в редакції Закону № 3668-VI.
Тобто, положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII та положення частини першої статті 2 Закону № 3668-VІ (у частині поширення її дії на Закон № 2262-ХІІ), прийняті одночасно для регулювання одних і тих самих правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсій, призначених відповідно до Закону № 2262-XII) та є однаковими за змістом.
Конституційним Судом України у Рішенні від 20.12.2016 № 7-рп/2016 надано оцінку правовому регулюванню спірних правовідносин (обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців) та визнано таким, що не відповідає статті 17 Конституції України положення частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII.
При цьому положення статті 2 Закону № 3668-VI (у частині поширення її дії на Закон № 2262-XII), які дублюють зміст частини сьомої статті 43 Закону № 2262-XII, тобто є однопредметними правовими нормами, які прийняті одночасно для регулювання спірних правовідносин - змін не зазнали та передбачали обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
Тобто, на момент виникнення спірних правовідносин була наявна колізія між Законом № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016 та Законом № 3668-VI - у частині обмеження максимальним розміром пенсії військовослужбовців.
При цьому суб'єктом владних повноважень у спірних правовідносинах надано перевагу найменш сприятливому для позивача підходу та застосовано положення статті 2 Закону № 3668-VI.
Оскільки норми вказаних законів неоднаково регулюють правовідносини щодо пенсійного забезпечення військовослужбовців у частині обмеження їх пенсії максимальним розміром, то вони явно суперечать один одному.
Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) у пунктах 52, 56 рішення від 14.10.2010 у справі Щокін проти України зазначив, що тлумачення й застосування національного законодавства є прерогативою національних органів. Суд, однак, зобов'язаний переконатися в тому, що спосіб, у який тлумачиться й застосовується національне законодавство, призводить до наслідків, сумісних із принципами Конвенції з погляду тлумачення їх у світлі практики Суду. На думку ЄСПЛ, відсутність у національному законодавстві необхідної чіткості та точності, які передбачали можливість різного тлумачення, порушує вимогу якості закону, передбачену Конвенцією, і не забезпечує адекватний захист від свавільного втручання публічних органів державної влади в майнові права заявника. Таким чином, у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Водночас положеннями статті 6 КАС України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики ЄСПЛ. Звернення до адміністративного суду для захисту прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 06.11.2018 у справі № 812/292/18 зазначила, що норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи.
У постанові від 13.02.2019, що винесена Великою Палатою Верховного Суду у зразковій справі № 822/524/18 із посиланням на положення статей 1, 8, 92 Конституції України, а також на статтю 9 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права зроблено висновок, що у випадку існування неоднозначного або множинного тлумачення прав та обов'язків особи в національному законодавстві, наявність у національному законодавстві правових прогалин щодо захисту прав людини та основних свобод, зокрема, у сфері пенсійного забезпечення, органи державної влади зобов'язані застосувати підхід, який був би найбільш сприятливим для особи.
Зважаючи на викладене, у цій справі застосуванню підлягають норми Закону № 2262-XII з урахуванням Рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 № 7-рп/2016, а не норми Закону № 3668-VI.
Вказана правова позиція висловлена Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 16.12.2021 у справі № 400/2085/19.
12.10.2022 прийнято Рішення Конституційного Суду України №7-р(II)/2022 за конституційними скаргами щодо відповідності Конституції України (конституційності) приписів статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI (щодо соціальних гарантій для захисників і захисниць України).
Зазначеним Рішенням визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-XII, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії Російської Федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року (пункт 1).
У пункті 2 резолютивної частини цього Рішення зазначено, що приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року №3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Зазначений шестимісячний строк сплив 12.04.2023.
Враховуючи вищенаведене, обмеження максимального розміру пенсії, призначеної відповідно до Закону № 2262-XII є протиправним.
Зазначена правова позиція викладена постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 21 квітня 2023 року у справі №380/8024/21.
Відповідно до частини 5 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Стосовно наявності у Постанові КМУ №185 та Постанові №209 положення про підвищення пенсій "у межах максимального розміру пенсії, визначеного законом", суд звертає увагу на те, що за загальним правилом вирішення колізій, передбаченим частиною третьою статті 7 КАС України, у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України.
У спірних відносинах згадане положення постанови №185 та постанови №209 суперечить приписам Закону №2262-XII з урахуванням рішення Конституційного Суду України від 20.12.2016 №7-рп/2016, які є спеціальними та підлягають застосуванню відповідачем.
Закон не уповноважує територіальний орган Пенсійного фонду на власний розсуд визначати підстави та умови для обмеження пенсійних виплат, а тому відповідні дії відповідача є протиправними, оскільки такі вчинені всупереч приписам частини 2 статті 19 Конституції України.
Зважаючи на факт визнання неконституційними положень частини 7 статті 43 Закону №2262-ХІІ, яка передбачала обмеження пенсії максимальним розміром, суд зазначає, що пенсійний орган обмежуючи позивачу виплату пенсії максимальним розміром, діяв всупереч приписам Конституції України та Закону №2262-ХІІ.
Одночасно суд приймає до уваги, що рішенням Конституційного Суду України (Другий сенат) від 12 жовтня 2022 року за №7-р(ІІ)/2022 у справі №3-102/2021(231/21, 415/21) визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, що поширюють свою дію на Закон України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" від 9 квітня 1992 року №2262-ХІІ, в тім, що вони не забезпечують соціальних гарантій високого рівня, які випливають зі спеціального юридичного статусу громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також осіб, що збройно захищають суверенітет, територіальну цілісність та недоторканність України під час агресії російської федерації проти України, розпочатої в лютому 2014 року.
Цим рішенням визначено, що приписи статті 2 Закону України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року № 3668-VI зі змінами, визнані неконституційними, втрачають чинність через шість місяців із дня ухвалення Конституційним Судом України цього рішення.
Отже, враховуючи вищевикладене, обмеження Головним управління Пенсійного фонду України у місті Києві максимального розміру пенсії позивача, право на пенсійне забезпечення якого встановлене Законом № 2262-ХІІ, є протиправним.
Щодо позовної вимоги в частині зобов'язання відповідача з 01.02.2023 року провести перерахунок та виплату пенсії, на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, виданої Управлінням Служби Безпеки України від 27.12.2024 р. за № 21/3-9/878-788, суд зазначає наступне.
Як встановлено, рішенням Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 04.04.2025 справі №300/691/25, зокрема, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.02.2023 провести перерахунок та виплату пенсії, призначеної позивачу на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01 січня 2023 року, встановленого за відповідною (аналогічною) посадою (на день звільнення зі служби), старший консультант-аналітик 1 відділу 2 служби Аналітичного управління Департаменту інформаційно-аналітичного забезпечення СБ України (ДІАЗ), яку він займав на день звільнення зі служби, виданої Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України від 27.12.2024 за № 21/3-9/878-788, з урахуванням виплачених сум.
На виконання вищевказаного рішення суду, відповідачем здійснено перерахунок пенсії позивача відповідно до довідки, виданої Фінансово-економічним управлінням Служби безпеки України від 27.12.2024 за № 21/3-9/878-788, про що свідчить розрахунок пенсії позивачу за вислугу років по пенсійній справі 2602036065 (а.с. 16 зворот).
Отже, право позивача на перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, виданої Управлінням Служби Безпеки України від 27.12.2024 р. за № 21/3-9/878-788 підтверджене рішенням від 04.04.2025 у справі №300/691/25, відтак не є предметом доказування при розгляді цієї справи.
Таким чином, позовна вимога в частині зобов'язання відповідача з 01.02.2023 року провести перерахунок та виплату пенсії, на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, виданої Управлінням Служби Безпеки України від 27.12.2024 р. за № 21/3-9/878-788, не підлягає задоволенню.
Щодо позовних вимог в частині зобов'язання відповідача з 01.03.2024 року провести перерахунок та виплату пенсії, призначеної позивачу на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням індексації, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185, а також з урахуванням надбавок та доплат, та в частині зобов'язання відповідача з 01.03.2025 року провести перерахунок та виплату пенсії, призначеної позивачу на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, з урахуванням індексації, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185, а також постановою Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 №209, суд зазначає наступне.
Приписами пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 23 лютого 2024 року №185 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткових заходів щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2024 році» визначено, що у разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень.
Відповідно до пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 25 лютого 2025 року №209 «Про індексацію пенсійних і страхових виплат та додаткові заходи щодо підвищення рівня соціального захисту найбільш вразливих верств населення у 2025 році», що у разі коли розмір збільшення в результаті перерахунку пенсії, передбаченого пунктом 1 та підпунктами 1-7 пункту 2 цієї постанови, не може перевищувати 1500 гривень;
Як слідує з розрахунків пенсії за вислугу років по пенсійній справі - 2602036065 для ОСОБА_1 від 01.03.2024, від 01.03.2025, 01.08.2025 позивачу на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23.02.2024 №185 та на виконання постанови Кабінету Міністрів України від 25.02.2025 № 209 проведено індексацію основного розміру пенсії, шляхом збільшення на коефіцієнт 1,0796 та 1,115.
Судом встановлено, що з 01.03.2024 та з 01.03.2025 позивачу підвищено пенсію на коефіцієнт збільшення, установлений пунктом 1 постанови № 185 та постанови №209 в межах граничної суми збільшення, а саме на 1500, 00 грн, у зв'язку із чим відсутні правові підстави вважати такі дії відповідача неправомірними, оскільки індексація пенсії позивача з 01.03.2024 та з 01.03.2025 проведена ГУ ПФУ із дотриманням вимог чинного законодавства.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення цих позовних вимог в частині, оскільки відповідачем з 01.03.2024 та з 01.03.2025 нараховано позивачу індексацію у розмірі 1500, 00 грн, що відповідає вимогам постанов № 185 та № 209, тому суб'єктом владних повноважень в межах спірних правовідносин не було вчинено протиправних дій, а тому його поведінка не призвела до порушення прав та законних інтересів позивача.
Крім того, суд звертає увагу, що відповідачем здійснено перерахунок пенсії на підставі оновленої довідки про розмір грошового забезпечення станом на 01.01.2023, виданої Управлінням Служби Безпеки України від 27.12.2024 р. за № 21/3-9/878-788, починаючи із 01.02.2023, однак виплата проводилась з обмеженням максимального розміру пенсії.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню, в задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Адміністративний позов ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (код ЄДРПОУ 42098368, вул. Бульварно-Кудрявська, буд. 16, м. Київ, 04053) задовольнити частково.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві щодо застосування до пенсії ОСОБА_1 обмеження максимальним розміром.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві з 01.02.2023 року провести перерахунок та виплату пенсії ОСОБА_1 без обмеження максимальним розміром, з урахуванням виплачених сум.
В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення.
Апеляційна скарга подається до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя Григорук О.Б.