06 листопада 2025 року Справа № 280/7627/25 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Богатинського Б.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, -
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Офісу Генерального прокурора (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
Визнати протиправними дії Офісу Генерального прокурора щодо нарахування та виплати протягом травня-серпня 2025 року заробітної плати, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, в розмірі 1600 грн.
Зобов'язати Офіс Генерального прокурора провести нарахування та виплату Клименку протягом 01 травня - 31 серпня 2025 року по дату винесення рішення суду включно на підставі частин 2, 3, 4, 5 статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697VII, виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 01 січня 2025 року - 3028 гривень із урахуванням виплачених сум та із проведенням відрахування загальнообов'язкових платежів.
Звернутись до Верховного Суду для вирішення питанням щодо внесення до Конституційного Суду України подання про визнання неконституційними положень ст. 7 Закону України про Державний бюджет України на 2025 рік, якими встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, у розмірі 1600 гривень.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 1 частини 1 статті 5 Закону України «Про судовий збір».
В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначає, що його заробітна плата в Офісі Генерального прокурора у спірний період обчислювалась не на підставі вказаних розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, в розмірі 1600 гривень. Застосування спеціального прожиткового мінімуму для працездатних осіб для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури є неправомірним та суперечить Конституції України, Законам України «Про прокуратуру», «Про прожитковий мінімум», які не передбачають окремого розміру прожиткового мінімуму для обчислення заробітної плати прокурора. Позивач просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 08 вересня 2025 року відкрито провадження у справі, призначено справу до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи.
Відповідач 23 вересня 2025 року надав до суду відзив, у якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, з огляду на наступне. Норми законів України про державний бюджет передбачають правове регулювання питання встановлення посадового окладу прокурора окружної прокуратури з урахуванням прожиткового мінімуму в розмірі 1600 гривень. У даному випадку визначений законодавцем у законах про державний бюджет станом на 01.01.2025 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, не суперечить вимогам Закону України «Про прокуратуру» та не свідчить про протиправну діяльність Офісу Генерального прокурора з огляду на те, що заробітна плата ОСОБА_1 нараховувалася і виплачувалася з урахуванням чинних законодавчих актів. Відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.
Представником відповідача подано заяву про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження. Обґрунтовуючи заяву представник відповідача зазначив, що позивач перебував на посаді прокурора, а тому, відноситься до осіб, які займають відповідальне становище.
Ухвалою суду від 24 вересня 2025 року відмовлено у задоволенні заяви Офісу Генерального прокурора про заперечення проти розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.
На підставі матеріалів справи, суд встановив наступні обставини.
Позивачу відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» у період протягом травня-серпня 2025 року нараховувалась заробітна плата із застосуванням прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури в розмірі 1600 гривень.
Вважаючи протиправними дії відповідача щодо нарахування та виплати заробітної плати, обчисленої виходячи з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, в розмірі 1600 грн, позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам, суд виходить з такого.
Спірні відносини, що склались між сторонами регулюються Конституцією України, Законом України «Про прокуратуру» (далі - Закон №1697-VII), який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік».
В силу вимог ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Рішенням Конституційного Суду України від 26.03.2020 № 6-р/2020 визнано таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, яка передбачає, що норми і положення статті 81 Закону № 1697- VII зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Пунктом 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» Бюджетного кодексу України у частині, передбачає, що норми і положення статті 81 Закону України «Про прокуратуру» від 14.10.2014 № 1697-VІІ зі змінами застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування, визнане неконституційним, втрачає чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення.
Таким чином, застосуванню підлягає частина перша статті 81 Закону № 1697-VІІ, відповідно до якої заробітна плата прокурора регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.
Згідно з ч.3 ст.81 Закону № 1697-VІІ посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 15 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
З 1 січня 2021 року посадовий оклад прокурора окружної прокуратури становить 20 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року, а з 1 січня 2022 року - 25 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, розмір якого встановлено на 1 січня календарного року.
Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну особу з розрахунку на місяць з 1 січня 2025 року становить 3028 грн.
Позивач вважає, що саме з вказаних розмірів прожиткового мінімуму необхідно виходити при визначенні його посадового окладу.
Разом з тим, вказаною нормою ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» також визначено, що прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень.
Відповідно до ст.89 і 90 Закону № 1697-VII фінансування прокуратури здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законодавством, у тому числі у випадках, передбачених міжнародними договорами України або проектами міжнародної технічної допомоги, зареєстрованими в установленому порядку.
Функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності прокуратури здійснюються Офісом Генерального прокурора.
Згідно з ч.1, 2 ст. 23 Бюджетного кодексу України будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України. Бюджетні призначення встановлюються законом про Державний бюджет України (рішенням про місцевий бюджет) у порядку, визначеному цим Кодексом.
Відповідно до ч.1 ст.22 Бюджетного кодексу України для здійснення програм та заходів, які реалізуються за рахунок коштів бюджету, бюджетні асигнування надаються розпорядникам бюджетних коштів. За обсягом наданих прав розпорядники бюджетних коштів поділяються на головних розпорядників бюджетних коштів та розпорядників бюджетних коштів нижчого рівня.
Забезпечення функціонування системи прокуратури за змістом ст.89, 90 Закону №1697-VII та ст.23, 48 Бюджетного кодексу України передбачає визначення у Державному бюджеті України видатків на фінансування прокуратури не нижче рівня, що забезпечує можливість повного і незалежного здійснення нею повноважень відповідно до закону, проте будь-які бюджетні зобов'язання та платежі з бюджету здійснюються лише за наявності відповідного бюджетного призначення, якщо інше не передбачено законом про Державний бюджет України.
Законом України «Про прожитковий мінімум» встановлено, що розмір прожиткового мінімуму щороку затверджується Верховною Радою України в законі про Державний бюджет України.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, установлено в розмірі 1600 гривень.
Положення Закону №1697-VII та Закону «Про Державний бюджет України на 2025 рік» в частині визначення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, які претендують на застосування до спірних правовідносин, були прийняті в різний час.
Так, Закон України «Про прокуратуру», який визначає правові засади організації і діяльності прокуратури України, статус прокурорів, порядок здійснення прокурорського самоврядування, а також систему прокуратури України, прийнятий 14.10.2014 (набрав чинності 15.07.2015), а Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», положеннями якого прожитковий мінімум для працездатних осіб встановлено в розмірі 1600 гривень, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, набрав чинності 01.01.2025.
Тобто, Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», яким і визначено прожитковий мінімум для визначення посадового окладу прокурора в розмірі 1600 гривень, набрали чинності у часі пізніше.
При цьому, за наявності розбіжностей загальних і спеціальних (виняткових) норм, необхідно керуватися принципом Lex specialis (лат. - спеціальний закон, спеціальна норма), відповідно до якого при розбіжності загального і спеціального закону діє спеціальний з, а також принципом Lex specialis derogat generali, суть якого зводиться до того, що спеціальний закон скасовує дію (для цієї справи) загального закону; спеціальна норма має перевагу над загальною.
У разі якщо норми нормативних актів рівної юридичної сили містять різні моделі правового регулювання, перевагу при застосуванні слід надавати тій нормі, яка регулює вужче коло суспільних відносин, тобто є спеціальною.
Саме такий підхід застосував Верховний Суд у постанові від 29 січня 2019 року у справі №807/257/14. Крім того, про перевагу норм lex specialis над іншими загальними нормами зазначає у своїх рішеннях і Європейський суд з прав людини (п. 69 рішення у справі "Ніколова проти Болгарії" № 7888/03 тощо).
У свою чергу, під темпоральними (часовими) колізіями слід розуміти такі колізії, що виникають внаслідок видання в різний час з того ж самого питання принаймні двох норм права.
Правила конкуренції, крім вищезазначеного, можуть випливати з часової послідовності прийняття норм. За загальним правилом, нова норма припиняє дію старої норми, якщо вони суперечать одна одній (lex posterior derogat legi priori). У співвідношенні між звичайними законами, які суперечать один одному, "молодша норма" припиняє суперечливу до неї "старшу": цей підхід виходить з того, що існуюче право при виданні нової норми може бути змінене без особливих проблем.
У Рішенні Конституційного Суду України від 18.06.2020 №5-рп(ІІ)/2020 передбачено, що до судів різних видів юрисдикції висунуто вимогу застосовувати класичні для юридичної практики формули (принципи): «закон пізніший має перевагу над давнішим» - «закон спеціальний має перевагу над загальним» - «закон загальний пізніший не має переваги над спеціальним давнішим» . Якщо суд не застосовує цих формул (принципів) за обставин, що вимагають від нього їх застосування, то принцип верховенства права (правовладдя) втрачає свою дієвість.
До спірних правовідносин слід застосувати положення Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік», яким і визначено прожитковий мінімум для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури в розмірі 1600 гривень, а не 3028 грн (прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2025, встановлений цим самим Законом), оскільки для обрахунку заробітної плати прокурора прожитковий мінімум визначений у меншому розмірі і є спеціальним, прийнятий пізніше у часі відносно Закону України «Про прокуратуру», саме яким і зроблено прив'язку до прожиткового мінімуму на відповідний рік при обрахунку посадового окладу прокурора.
Згідно з правилом конкуренції правових норм у часі, Закон України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» має перевагу над загальним Законом України «Про прокуратуру».
Крім того, встановлення у Законі України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» спеціальної норми щодо розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, яка використовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури на рівні 1600,00 грн має перевагу над загальною нормою, яка встановлює загальний розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 3028 грн з 01.01.2025.
Суд зазначає, що положення ст.81 Закону України «Про прокуратуру», якими визначається розмір посадового окладу прокурора окружної прокуратури, не встановлює конкретного розміру посадового окладу, а містить бланкетну (відсилочну) норму до відповідного прожиткового мінімуму, який встановлюється саме Законом України про державний бюджет на відповідний рік.
Відповідні норми законодавства є чинними, не визнавались неконституційними та підлягають застосування відповідачами при визначенні розміру посадового окладу позивача та інших виплат (щорічної відпустки, матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань), формуванні фонду оплати праці і визначення розміру бюджетних асигнувань.
При цьому, відсутність в Законі України «Про прожитковий мінімум» визначення прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури не відміняє положень ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» та не спростовує необхідність застосування відповідного спеціального прожиткового мінімуму при визначення розміру посадового окладу прокурора окружної прокуратури на рівні 1600,00 грн.
Таким чином, відсутні підстави для висновку, що в даному випадку не дотримується визначений у ст.16 Закону України «Про прокуратуру» принцип незалежності прокурора в частині забезпечення належного матеріального становища та соціального і пенсійного забезпечення.
З огляду на викладені обставини, з урахуванням наведених норм права, суд доходить висновку про відсутність підстав для застосування загального розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб на рівні 3028 грн з 01.01.2025 під час визначення розміру посадового окладу прокурора окружної прокуратури, якщо відповідними спеціальними нормами Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» прямо визначену застосування прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, - 1600 гривень.
Отже, здійснюючи розрахунок заробітної плати у спірному періоді із застосуванням з прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення посадового окладу прокурора окружної прокуратури, в розмірі 1600 грн Офіс Генерального прокурора діяв правомірно, що свідчить про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для їх задоволення.
Суд також зауважує, що висновки Верховного Суду викладені у постановах від 10.11.2021 у справі № 400/2031/21, від 30.11.2021 у справі № 360/503/21, від 27.07.2023 у справі 240/3795/22, від 15.08.2023 у справі №120/19262/21-а, на які посилається позивач, не є релевантними до спірних правовідносин, оскільки правовідносини, що досліджувались Верховним Судом у вказаних справах стосувались визначення посадового окладу суддів, а тому дані правовідносини не є подібними.
Крім того, суд звертає увагу позивача, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24 квітня 2025 року у справі № 240/9028/24 з метою встановлення чіткого критерію вирішення судами спорів щодо застосування розрахункової величини для визначення посадового окладу суддів починаючи із 2021 року відступила від висновків, викладених у постановах Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 13 липня 2023 року у справі № 280/1233/22 та 21 березня 2024 року у справі № 620/4971/23, і зазначила - починаючи з 2021 року у законах про Державний бюджет України на відповідний рік встановлювався на 1 січня відповідного календарного року грошовий розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який застосовується для визначення базового розміру посадового окладу судді.
Відповідно до частин третьої, четвертої статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у разі невідповідності правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу, або положення відповідного міжнародного договору України. Якщо суд доходить висновку, що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, суд не застосовує такий закон чи інший правовий акт, а застосовує норми Конституції України як норми прямої дії.
У такому випадку суд після винесення рішення у справі звертається до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта, що віднесено до юрисдикції Конституційного Суду України.
З урахуванням того, що суд не дійшов висновку що закон чи інший правовий акт суперечить Конституції України, відсутні підстави щодо звернення до Верховного Суду для вирішення питання стосовно внесення до Конституційного Суду України подання щодо конституційності закону чи іншого правового акта.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись ст.ст. 139, 241-246, 255, 262 КАС України, суд, -
У задоволенні позову ОСОБА_1 до Офісу Генерального прокурора про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити повністю.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 КАС України після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в порядок та строки, передбачені ст.ст. 295, 297 КАС України. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ),
Відповідач - Офіс Генерального прокурора (вул. Різницька, 13/15, м. Київ, 01011; код ЄДРПОУ 00034051).
Повне судове рішення складено 06.11.2025.
Суддя Б.В. Богатинський