06 листопада 2025 року Справа № 280/9917/24 м.Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Семененко М.О., за участю секретаря судового засідання Тетерюк Н.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами загального позовного провадження адміністративну справу за позовом
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )
до Військової частини НОМЕР_2 ( АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
про визнання протиправним, скасування наказу та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) до Військової частини НОМЕР_4 (далі - ВЧ НОМЕР_4 ), в якій позивач просить суд:
- визнати пункт 9 наказу командира ВЧ НОМЕР_4 (з основної діяльності) від 20.07.2024 року № 476 “Про результати службового розслідування для встановлення дійсних точних сум переплат військовослужбовцям грошового забезпечення та додаткової винагороди і встановлення винних посадових осіб» в частині накладення на позивача, заступника командира з озброєння начальника технічної частини ВЧ НОМЕР_4 майора ОСОБА_1 повної матеріальної відповідальності для відшкодування шкоди заподіяної державі з його вини на суму грошового забезпечення - 533 669,67 (ГЗ - 382160,96 гривень, ПДФО - 68788,95 гривень, ЄСВ - 82 719,76), додаткової винагороди - 1 951 073,13 гривень (ДВ-1 393 623,66 гривень, ПДФО-250 852,26 гривень, ЄСВ- 306 597, 21 гривень) неправомірним та скасувати його;
- зобов'язати командира ВЧ НОМЕР_4 внести відповідні зміни у наказ від 20.07.2024 року № 476 на підставі рішення суду;
- визнати пункт 13 наказу командира ВЧ НОМЕР_4 (з основної діяльності) від 20.07.2024 року № 476 “Про результати службового розслідування для встановлення дійсних точних сум переплат військовослужбовцям грошового забезпечення та додаткової винагороди і встановлення винних посадових осіб» в частині позбавлення заступника командира з озброєння - начальника технічної частини військової частини НОМЕР_4 майора ОСОБА_1 премії за липень 2024 року протиправним та скасувати його;
- зобов'язати командира ВЧ НОМЕР_4 перерахувати та виплатити грошове забезпечення заступнику командира з озброєння - начальнику технічної частини військової частини НОМЕР_4 майору ОСОБА_1 за липень 2024 року із повним 100% преміюванням, із врахуванням раніше виплаченої суми;
- визнати п. 11 наказу командира ВЧ НОМЕР_4 від 20.07.2024 року №476 (з основної діяльності) “Про результати службового розслідування для встановлення дійсних точних сум переплат військовослужбовцям грошового забезпечення та додаткової винагороди і встановлення винних посадових осіб» в частині що стосується збитків завданих державі заступником командира з озброєння - начальником технічної частини військової частини НОМЕР_4 майором ОСОБА_1 на суму: грошового забезпечення - 533 669,67 (ГЗ - 382160,96 гривень, ПДФО- 68788,95 гривень, ЄСВ -82 719,76), додаткової винагороди - 1 951 073,13 гривень (ДВ-1 393 623,66 гривень, ПДФО-250 852,26 гривень, ЄСВ- 306 597,21 гривень) для занесення до книги втрат і нестачі протиправним та скасувати його;
- зобов'язати командира ВЧ НОМЕР_4 видати наказ, яким виплатити утримані до рішення суду на виконання пункту 4 наказу командира військової частини НОМЕР_4 від 20.07.2024 року № 476, із грошового забезпечення заступника командира з озброєння - начальника технічної частини військової частини НОМЕР_4 майора ОСОБА_1 грошові кошти , починаючи з липня 2024 року по цей день включно;
- визнати протиправною бездіяльність ВЧ НОМЕР_4 щодо не нарахування та невиплати заступнику командира з озброєння - начальнику технічної частини військової частини НОМЕР_4 майору ОСОБА_1 додаткової грошової винагороди, передбаченої постановою КМУ від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100 000 грн. на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях, або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) за липень 2024 року;
- зобов'язати ВЧ НОМЕР_4 нарахувати та виплатити заступнику командира з озброєння - начальнику технічної частини ВЧ НОМЕР_4 майору ОСОБА_1 додаткову грошову винагороду, передбачену постановою КМУ від 28.02.2022 №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" у розмірі 100 000 грн. на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях, або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) за липень 2024 року.
Крім того, просить стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у розмірі 20000 грн.
В обґрунтування позову посилається на те, що судовий спір полягає у притягненні позивача до матеріальної відповідальності за переплату ВЧ НОМЕР_4 грошового забезпечення та додаткової винагороди деяким військовослужбовцям військової частини, яких було звільнено з військової служби, або переведено для подальшого проходження служби до інших військових частин. Водночас, позивач зазначає, що він за своєю посадою не відноситься до матеріально відповідальних осіб. З посиланням на норми Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 3 жовтня 2019 року № 160-IX (далі - Закон № 160-IX) зазначає, що матеріали службового розслідування та наказ про накладення на позивача повної матеріальної відповідальності повинні містити добуті у передбаченому законом порядку об'єктивні дані, котрі поза розумним сумнівом доводять наявність у позивача усвідомлених дій задля настання збитків у вигляді тривалої переплати своїм підлеглим щомісячного грошового забезпечення та додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» (далі - Постанова №168) завдяки зговору, чи із власної зацікавленості отримання винагороди або фізичної змоги запобігти цим діям. Водночас, немає жодного судового рішення, яким позивача визнано винним за фактом переплати третім особам грошового забезпечення. Крім того, ніхто під час службового розслідування не перевіряв пояснення позивача щодо невідповідності його підпису на рапортах, через які нібито нараховувалась додаткова винагорода старшому солдату ОСОБА_2 та не перевірялись обставини ким була здійснена підміна офіційного документа. Отже, позивач вважає, що без наявності чи спростування цих аргументів, відсутні належні докази на підтвердження його провини. Водночас, позивач зазначає, що факт відсутності солдата ОСОБА_2 на військовій службі та не виконання нею службових обов'язків не зафіксовано, у судовому порядку адміністративний протокол з цього приводу не розглядався, доповіді не надавались, а тому позивач вважає, що службовим розслідуванням цей факт належним чином не перевірений та як наслідок не доведений. Отже, сам по собі акт службового розслідування не є самостійним підтвердженням порушення позивачем службових обов'язків, оскільки винесений на підставі суб'єктивного висновку особи, яка проводила службове розслідування та без наявності рішення суду. Позивач також вважає, що службове розслідування проведено з порушенням порядку його проведення (термін призначення, термін проведення) та без належної перевірки всіх обставин справи, а висновки розслідування ґрунтуються не на доказах, а на суб'єктивній думці особи, що проводила це розслідування та виключно на припущеннях. З цих підстав позивач також вважає, що його було протиправно позбавлено у липні 2024 року виплати додаткової грошової винагороди у підвищеному розмірі до 100 000 гривень, передбаченої Постановою №168. Просить позов задовольнити.
Ухвалою суду від 30.10.2024 відкрито загальне позовне провадження у справі, призначено підготовче засідання на 02.12.2024.
14.11.2024 до суду надійшов відзив на позову заяву, поданий ВЧ НОМЕР_4 , в якому висловлює незгоду із заявленими позовними вимогами та зазначає, що обов'язковою умовою для притягнення військовослужбовця до повної матеріальної відповідальності є підтвердження матеріалами службового розслідування факту умисного чи з необережності скоєння ним дій чи бездіяльності, та з якою метою завдано шкоду або збитки. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, попередню поведінку військовослужбовця та його ставлення до виконання службових обов'язків. Під час службового розслідування було встановлено факт недбалого ставлення позивача до своїх службових обов'язків, що завдало державі збитків. Дана обставина настала виключно внаслідок відсутності контролю, зокрема й з боку позивача, що призвело до неналежного обліку особового складу у підпорядкованому йому підрозділі та як наслідок - до безпідставної виплати (переплати) грошового забезпечення (додаткової винагороди) окремим військовослужбовцям. Розрахунок заподіяної внаслідок безпідставної виплати коштів окремим військовослужбовцям шкоди, позивачем не спростовано. Вважає, що належними доказами не спростовується відсутність особистої провини позивача за завдані державі збитки, а отже, відповідач вважає даний позов не обґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню. Вимогу про стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 20 000 грн вважає безпідставною та не обґрунтованою з посиланням на те, що понесені витрати не підтверджені жодним документом чи іншим належним доказом. Просить відмовити в задоволенні позову.
25.11.2024 представником позивача подано відповідь на відзив на позовну заяву, в якій зазначено, що доводи відповідача, які покладені в основу відзиву, не спростовують наведені у позовній заяві обставини.
Протокольною ухвалою суду від 02.12.2024 оголошено перерву у підготовчому засіданні до 16.12.2024.
Підготовче засідання, призначене на 16.12.2024, перенесено на 08.01.2025 у зв'язку з перебуванням головуючого судді у відрядженні.
Ухвалою суду від 08.01.2025 продовжено строк підготовчого провадження у справі на тридцять днів, відкладено підготовче засідання на 29.01.2025; витребувано від ВЧ НОМЕР_4 докази по справі.
Ухвалою суду від 09.01.2025 відмовлено у задоволенні заяви про забезпечення позову.
27.01.2025 представником ВЧ НОМЕР_4 подано витребувані судом докази.
Протокольною ухвалою суду від 29.01.2025 закрито підготовче провадження у справі, призначено справу до судового розгляду по суті у відкритому судовому засіданні на 05.03.2025.
Ухвалою суду від 05.03.2025 відкладено розгляд справи на 19.03.2025, визнано явку представника ВЧ НОМЕР_4 у судове засідання обов'язковою.
Протокольною ухвалою від 19.03.2025 відкладено розгляд справи на 02.04.2025.
Ухвалою суду від 20.03.2025 вжито заходи забезпечення позову шляхом заборони ВЧ НОМЕР_4 вчиняти дії щодо стягнення коштів з грошового забезпечення заступника командира з озброєння - начальника технічної частини ВЧ НОМЕР_4 майора ОСОБА_1 на підставі наказу командира ВЧ НОМЕР_4 (з основної діяльності) від 20 липня 2024 року № 476 «Про результати службового розслідування для встановлення дійсних точних сум переплат військовослужбовцям грошового забезпечення та додаткової винагороди і встановлення винних посадових осіб», до набрання законної сили рішенням суду у цій справі.
Ухвалою суду від 02.04.2025 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про залучення до участі в справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору; судове засідання відкладено на 28.04.2025.
28.04.2025 представником позивача подано письмові пояснення щодо фактичних обставин справи та доказів, які містіться у матеріалах адміністративної справи, в яких крім іншого зазначено, що службове розслідування, яке було проведено уповноваженими особами ВЧ НОМЕР_4 , не може вважатися повним, всебічним і об'єктивним, оскільки ґрунтується на припущеннях, а ухвалений за його результатами оскаржуваний наказ командира ВЧ НОМЕР_4 (з основної діяльності) № 476 від 20.07.2024 року належить визнати протиправним і скасувати у судовому порядку у частині, що стосуються позивача.
Протокольною ухвалою від 28.04.2025 оголошено перерву у судовому засіданні до 15.05.2025.
Ухвалою суду від 15.05.2025 відкладено розгляд справи на 16.06.2025; витребувано від Головного управління Національної поліції в Донецькій області інформацію щодо стану досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023305221000502 від 17.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України, зокрема в частині: наявності або відсутності повідомлення про підозру майору ОСОБА_1 , а також наявності або відсутності висновків судово-почеркознавчої експертизи щодо документів, які містили підписи від імені майора ОСОБА_1 , в частині підписання рапортів про виплату грошового забезпечення солдату ОСОБА_2 (з наданням відповідних копій висновків таких судових експертиз у разі наявності).
06.06.2025 до суду надійшла відповідь Головного управління Національної поліції в Донецькій області (від 30.05.2025 №6202/20-2025), за змістом якої повідомлено, крім іншого, що у провадженні слідчого управління не перебувало та не обліковувалось кримінальне провадження з реєстраційним номером №42023305221000502 від 17.08.2023 за ч.5 ст.191 КК України.
Ухвалами суду від 16.06.2025 задоволено клопотання представника позивача про допит ОСОБА_1 в якості свідка; відмовлено у задоволенні клопотання ВЧ НОМЕР_4 про зупинення провадження по справі; відкладено розгляд справи на 07.07.2025; витребувано від Головного управління Національної поліції в Донецькій області інформацію щодо стану досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023052210000502 від 17.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України, зокрема в частині: наявності або відсутності повідомлення про підозру майору ОСОБА_1 , а також наявності або відсутності висновків судово-почеркознавчої експертизи щодо документів, які містили підписи від імені майора ОСОБА_1 , в частині підписання рапортів про виплату грошового забезпечення солдату ОСОБА_2 (з наданням відповідних копій висновків таких судових експертиз у разі наявності).
Ухвалою від 07.07.2025 повторно витребувано від Головного управління Національної поліції в Донецькій області інформацію щодо стану досудового розслідування у кримінальному провадженні №42023052210000502 від 17.08.2023 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст.191 КК України, зокрема в частині: наявності або відсутності повідомлення про підозру майору ОСОБА_1 , а також наявності або відсутності висновків судово-почеркознавчої експертизи щодо документів, які містили підписи від імені майора ОСОБА_1 , в частині підписання рапортів про виплату грошового забезпечення солдату ОСОБА_2 (з наданням відповідних копій висновків таких судових експертиз у разі наявності); відкладено судове засідання на 11.08.2025.
01.08.2025 до суду надійшов лист від слідчого управління Головного управління Національної поліції в Донецькій області, в якому зазначено, що 25.03.2025 обвинувальний акт у кримінальному провадженні №42023052210000502 від 17.08.2023 за обвинуваченням ОСОБА_3 , у вчинені кримінальних правопорушень, передбачених ч. 3 ст. 28 ч. 2 ст. 364, ч. 5 ст. 27 ч. 4 ст. 409, ч. 1 ст. 366 КК України скеровано до Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області для розгляду по суті.
Протокольною ухвалою від 11.08.2025 оголошено перерву у судовому засіданні до 22.09.2025.
Ухвалою суду від 22.09.2025 замінено відповідача у справі ВЧ НОМЕР_4 на правонаступника - Військову частину НОМЕР_2 (далі - ВЧ НОМЕР_2 ); запропоновано ВЧ НОМЕР_2 подати відзив на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення копії даної ухвали.
Ухвалою суду від 22.09.2025 відмовлено у задоволенні заяви представника позивача про забезпечення позову.
Ухвалою суду від 22.09.2025 витребувано від Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області інформацію щодо наявності або відсутності висновків судово-почеркознавчої експертизи щодо документів, які містили підписи від імені майора ОСОБА_1 , в частині підписання рапортів про виплату грошового забезпечення солдату ОСОБА_2 у межах кримінальних проваджень №4202305221000502 від 17.08.2023 та №12025050000000205 від 21.03.2025 (з наданням відповідних копій висновків таких судових експертиз у разі наявності та процесуальної можливості); відкладено розгляд адміністративної справи №280/9917/24 у судовому засіданні на 13.10.2025.
02.10.2025 від Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшов лист вих. №13/282/2025 від 02.10.2025, яким повідомлено, що 16.06.2025 до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області надійшов обвинувальний акт відносно ОСОБА_1 у межах кримінального провадження №12025050000000205, з присвоєнням єдиного унікального номеру справи №175/7693/25. Додатково повідомлено, що матеріали кримінального провадження №4202305221000502 до Дніпровського районного суду Дніпропетровської області не надходили.
13.10.2025 представник позивача подав заяву про розгляд справи в порядку письмового провадження, на задоволенні позовних вимог наполягає.
Відповідно до частини 3 статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.
Представник відповідача у судове засідання 13.10.2025 не з'явився, про дату час і місце судового розгляду повідомлений належним чином, про причини неявки суду не повідомив, заяв з процесуальних питань не подав.
Частиною 9 статті 205 КАС України передбачено, що якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, але всі учасники справи не з'явилися у судове засідання, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у разі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.
З урахуванням положень частини 3 статті 194, частини 9 статті 205 КАС України, суд розглянув справу у письмовому провадженні.
Дослідивши наявні в матеріалах справи письмові докази, суд встановив такі обставини.
Відповідно до витягу з Наказу командира ВЧ НОМЕР_4 (по особовому складу) від 05.08.2021 №223 лейтенанта ОСОБА_1 , призначеного наказом міністра оборони України (по особовому складу) від 19.06.2021 №224 на посаду начальника бронетанкової служби ВЧ НОМЕР_4 , вважати таким, що з 05.08.2021 справи та посаду прийняв і приступив до виконання службових обов'язків (т.1 а.с.78).
Наказом Командуючого військ Оперативного Командування « ІНФОРМАЦІЯ_1 » від 17.08.2022 №332 позивача призначено на посаду заступника командира з озброєння - начальника технічної частини ВЧ НОМЕР_4 , що підтверджується копією посвідчення офіцера НОМЕР_5 від 19.06.2021 (т.1 а.с.67).
Наказом командира ВЧ НОМЕР_2 (з адміністративно-господарської діяльності) від 30.05.2024 №1572 «Про призначення службового розслідування» відповідно до вимог статті 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, Порядку проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608 (із змінами) та на підставі листа старшого слідчого ГУНП в Донецькій області майора поліції Тарасенка І. №5840/20-2024 від 28.05.2024 в рамках кримінального провадження №42023052210000502 від 17.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, з метою встановлення причин та умов, що сприяли факту можливого незаконного нарахування військовослужбовцям ВЧ НОМЕР_4 додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень з період з 28.02.2022 по теперішній час, наказано призначити службове розслідування (т. 1 а.с. 201-202).
Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_2 (з основної діяльності) від 13.06.2024 №1530 «Про результати службового розслідування» командиру ВЧ НОМЕР_4 на підставі результатів службового розслідування наказано до 20.06.2024 призначити додаткове службове розслідування (т.1 а.с. 204-207).
14.06.2024 видано наказ командира ВЧ НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) №512 “ Про призначення службового розслідування для встановлення дійсних точних сум переплат військовослужбовцям грошового забезпечення та додаткової винагороди і встановлення винних посадових осіб» (т.1 а.с. 208-209).
10.07.2024 видано наказ командира ВЧ НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) №500 «Про продовження терміну проведення службового розслідування, призначеного наказом командира військової частини НОМЕР_4 (з адміністративно - господарської діяльності) № 512 від 14.06.2024» (т.1 а.с. 231).
За змістом Акта службового розслідування №313 від 20.07.2024 встановлено наступне:
«3.2 Стосовно старшого солдата ОСОБА_2 :
Серпень 2022 року - за вх. №3096 в/ч НОМЕР_4 01.09.2022 заступником командира з озброєння - начальником технічної частини військової частини НОМЕР_4 старшим лейтенантом ОСОБА_1 , було подано рапорт про виплату додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях, в якому зазначено період виконання завдань із розрахунку 30 000,00 гривень старшим солдатом ОСОБА_2 з 01.08.2022 по 14.08.2022 та підстава для посилання на наказ командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) №68дск-БН від 24.02.2022 та відрядження до міста Дніпро, а також із розрахунку 100 000,00 гривень солдатом ОСОБА_2 з 15.08.2022 по 31.08.2022 та підстава для виплати посилання на Бойовий наказ командира військової частини НОМЕР_4 №14т від 08.07.2022.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 (по стройовій частині) від 15.08.2022 №272 15 серпня 2022 року прибула з військової частини НОМЕР_6 ( АДРЕСА_3 ) та приступила до виконання службових обов'язків, та залучена до складу оперативно тактичного угрупування " ІНФОРМАЦІЯ_2 " на підставі бойового розпорядження Головнокомандувача Збройних Сил України від 06.06.2022 №3794.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01.09.2022 року №375 нараховано додаткову винагороду за серпень 2022 року у розмірі 30 000,00 грн. з розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби за 14 календарних днів та за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпечені здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн 00 коп., в розрахунку на місяць пропорційно участі у таких діях та заходах за 17 календарних днів. Підстава для виплати - рапорт командира підрозділу, відрядження до міста Кам'янське, Бойовий наказ №14т від 08.07.2022.
Згідно картки особового рахунку та довідки про отримані доходи старшого солдата ОСОБА_2 додаткова винагорода за серпень місяць 2022 року була нарахована та виплачена в розмірі 68387,10 гривень.
З опрацювання довідки управління оперативно-технічними заходами НПУ ГУНП в Донецькій області про місцезнаходження, в тому числі старшого солдата ОСОБА_2 стало відомо, що остання залишала межі Донецької області та не могла в достатній мірі виконувати покладені на неї обов'язки військової служби, бойові (спеціальні) завдання та службові обов'язки за посадою. З вищевикладеного слідує, що у серпні 2022 грошове забезпечення та додаткова винагорода останній були нараховані з порушенням норм чинного законодавства. Отже, загальні збитки, виражені у переплаті додаткової винагороди та грошового забезпечення складають: грошового забезпечення - 11 212, 41 гривень; додаткової винагороди - 68 387,10 гривень.
Вересень 2022 року - за вх. №3381 в/ч НОМЕР_4 01.10.2022 заступником командира з озброєння - начальником технічної частини військової частини НОМЕР_4 старшим лейтенантом ОСОБА_1 було подано рапорт про виплату додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях, в якому зазначено період виконання завдань із розрахунку 100 000,00 гривень старшим солдатом ОСОБА_2 з 01.09.2022 по 30.09.2022 та підстава для виплати - посилання на Бойовий наказ командира військової частини НОМЕР_4 №14т від 08.07.2022, №20т від 09.09.2022.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01.10.2022 року №470 нараховано за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпечені здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) додаткову винагороду за вересень 2022 року в розмірі 100 000 грн 00 коп., в розрахунку на місяць пропорційно участі у таких діях та заходах за 30 календарних днів. Підстава для виплати - рапорт командира підрозділу, Бойові накази №14т від 08.07.2022, №20від 10.09.2022.
Згідно картки особового рахунку та довідки про отримані доходи старшого солдата ОСОБА_2 додаткова винагорода за вересень місяць 2022 року була нарахована та виплачена в розмірі 100 000,00 гривень.
З опрацювання довідки управління оперативно-технічними заходами НПУ ГУНП в Донецькій області про місцезнаходження, в тому числі старшого солдата ОСОБА_2 стало відомо, що остання залишала межі Донецької області та не могла в достатній мірі виконувати покладені на неї обов'язки військової служби, бойові (спеціальні) завдання та службові обов'язки за посадою. З вищевикладеного слідує, що у вересні 2022 грошове забезпечення та додаткова винагорода останній були нараховані з порушенням норм чинного законодавства. Отже, загальні збитки, виражені у переплаті додаткової винагороди та грошового забезпечення складають: грошового забезпечення - 14 893, 03 гривень; додаткової винагороди - 100 000,00 гривень.
Жовтень 2022 року - за вх. №4331 в/ч НОМЕР_4 01.11.2022 заступником командира з озброєння - начальником технічної частини військової частини НОМЕР_4 старшим лейтенантом ОСОБА_1 було подано рапорт про виплату додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях, в якому зазначено період виконання завдань із розрахунку 100 000,00 гривень старшим солдатом ОСОБА_2 з 01.10.2022 по 31.10.2022 та підстава для виплати посилання на Бойовий наказ командира військової частини НОМЕР_4 №20т від 09.09.2022.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) від 05.11.2022 року №595 нараховано за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпечені здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) додаткову винагороду за жовтень 2022 року в розмірі 100 000 грн 00 коп., в розрахунку на місяць пропорційно участі у таких діях та заходах за 31 календарний день. Підстава рапорт командира підрозділу, Бойовий наказ №20т від для виплати 10.09.2022.
Згідно картки особового рахунку та довідки про отримані доходи старшого солдата ОСОБА_2 додаткова винагорода за жовтень місяць 2022 року була нарахована та виплачена в розмірі 100 000,00 гривень.
З опрацювання довідки управління оперативно-технічними заходами НПУ ГУНП в Донецькій області про місцезнаходження, в тому числі старшого солдата ОСОБА_2 стало відомо, що остання залишала межі Донецької області та не могла в достатній мірі виконувати покладені на неї обов'язки військової служби, бойові (спеціальні) завдання та службові обов'язки за посадою. З вищевикладеного слідує, що у жовтні 2022 грошове забезпечення та додаткова винагорода останній були нараховані з порушенням норм чинного законодавства. Отже, загальні збитки, виражені у переплаті додаткової винагороди та грошового забезпечення складають: грошового забезпечення - 14 893, 03 гривень; додаткової винагороди - 100 000,00 гривень.
Листопад 2022 року - за вх. №6450 в/ч НОМЕР_4 01.12.2022 заступником командира з озброєння - начальником технічної частини військової частини НОМЕР_7 старшим лейтенантом ОСОБА_1 було подано рапорт про виплату додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях, в якому зазначено період виконання завдань із розрахунку 100 000,00 гривень старшим солдатом ОСОБА_2 з 01.11.2022 по 30.11.2022 та підстава для виплати - посилання на Бойовий наказ командира військової частини НОМЕР_4 №20т від 09.09.2022.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) від 03.12.2022 року №703 нараховано за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпечені здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) додаткову винагороду за листопад 2022 року в розмірі 100 000 грн 00 коп., в розрахунку на місяць пропорційно участі у таких діях та заходах за 30 календарних днів. Підстава для виплати - рапорт командира підрозділу, Бойовий наказ №20т від 10.09.2022.
Згідно картки особового рахунку та довідки про отримані доходи старшого солдата ОСОБА_2 додаткова винагорода за листопад місяць 2022 року була нарахована та виплачена в розмірі 100 000,00 гривень.
З опрацювання довідки управління оперативно-технічними заходами НПУ ГУНП в Донецькій області про місцезнаходження, в тому числі старшого солдата ОСОБА_2 стало відомо, що остання залишала межі Донецької області та не могла в достатній мірі виконувати покладені на неї обов'язки військової служби, бойові (спеціальні) завдання та службові обов'язки за посадою. З вищевикладеного слідує, що у листопаді 2022 грошове забезпечення та додаткова винагорода останній були нараховані з порушенням норм чинного законодавства. Отже, загальні збитки, виражені у переплаті додаткової винагороди та грошового забезпечення складають: грошового забезпечення - 15 036, 03 гривень; додаткової винагороди - 100 000,00 гривень
Грудень 2022 року - за вх. №15 в/ч НОМЕР_4 02.01.2023 заступником командира з озброєння - начальником технічної частини військової частини НОМЕР_4 старшим лейтенантом ОСОБА_1 було подано рапорт про виплату додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях, в якому зазначено період виконання завдань із розрахунку 30 000,00 гривень старшим солдатом ОСОБА_2 з 01.12.2022 по 31.12.2022 та підстава для виплати - телеграма департаменту фінансів Міністерства Оборони України №248/1298 від 25.03.2022.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 (3 адміністративно-господарської діяльності) від 02.01.2023 року №1 нараховано додаткову винагороду за грудень 2022 року у розмірі 30 000,00 грн., з розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби за 31 календарний день. Підстава для виплати - телеграма департаменту фінансів Міністерства Оборони України №248/1298 від 25.03.2022.
Згідно картки особового рахунку та довідки про отримані доходи старшого солдата ОСОБА_2 додаткова винагорода за грудень місяць 2022 року була нарахована та виплачена в розмірі 30 000,00 гривень.
З опрацювання довідки управління оперативно-технічними заходами НПУ ГУНП в Донецькій області про місцезнаходження, в тому числі старшого солдата ОСОБА_2 стало відомо, що остання відсутня в розташуванні військової частини НОМЕР_4 та не могла в достатній мірі виконувати покладені на неї обов'язки військової служби, бойові (спеціальні) завдання та службові обов'язки за посадою. З вищевикладеного слідує, що у грудні 2022 грошове забезпечення та додаткова винагорода останній були нараховані з порушенням норм чинного законодавства. Отже, загальні збитки, виражені у переплаті додаткової винагороди та грошового забезпечення складають: грошового забезпечення - 15 082, 06 гривень; додаткової винагороди - 30 000,00 гривень.
Січень 2023 року - за вх. №439 в/ч НОМЕР_4 01.02.2023 заступником командира з озброєння - начальником технічної частини військової частини НОМЕР_7 старшим лейтенантом ОСОБА_1 було подано рапорт про виплату додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях, в якому зазначено період виконання завдань із розрахунку 30 000,00 гривень старшим солдатом ОСОБА_2 з 01.01.2023 по 04.01.2023, а також із розрахунку 100 000,00 гривень старшим солдатом ОСОБА_2 з 05.01.2023 по 31.01.2023 та підстава для виплати посилання на Бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 №17дск від 03.01.2023.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01.02.2023 року №85 нараховано додаткову винагороду за січень 2023 року у розмірі 30 000,00 грн., з розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби за 31 календарних днів та за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпечені здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) додаткову винагороду в розмірі 70 000 грн 00 коп., в розрахунку на місяць пропорційно участі у таких діях та заходах за 27 календарних днів. Підстава для виплати - Бойове розпорядження № 17дск від 03.01.2023.
Згідно картки особового рахунку та довідки про отримані доходи старшого солдата ОСОБА_2 додаткова винагорода за січень місяць 2023 року була нарахована та виплачена в розмірі 90967,74 гривень.
З опрацювання довідки управління оперативно-технічними заходами НПУ ГУНП в Донецькій області про місцезнаходження, в тому числі старшого солдата ОСОБА_2 стало відомо, що остання була відсутня в розташуванні військової частини НОМЕР_7 та не могла в достатній мірі виконувати покладені на неї обов'язки військової служби, бойові (спеціальні) завдання та службові обов'язки за посадою. З вищевикладеного слідує, що у січні 2023 грошове забезпечення та додаткова винагорода останній були нараховані з порушенням норм чинного законодавства. Отже, загальні збитки, виражені у переплаті додаткової винагороди та грошового забезпечення складають: грошового забезпечення - 13 966, 13 гривень; додаткової винагороди - 60 967, 74 гривень.
Лютий 2023 року - за вх. №857 в/ч НОМЕР_4 01.03.2023 заступником командира з озброєння - начальником технічної частини військової частини НОМЕР_7 старшим лейтенантом ОСОБА_1 було подано рапорт про виплату додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях, в якому зазначено період виконання завдань із розрахунку 100 000,00 гривень старшим солдатом ОСОБА_2 з 01.02.2023 по 28.02.2023 та підстава для виплати посилання на Бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 №17дск від 03.01.2023, Бойовий наказ командира військової частини НОМЕР_4 №1т від 09.01.2023, Бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 №15дск від 14.02.2023, Бойовий наказ командира військової частини НОМЕР_4 №2т від 18.02.2023, Бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 №8дск від 01.02.2023, Бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 №12дск від 07.02.2023, Бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 №18дск від 14.02.2023, Бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 №24дск від 21.02.2023.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01.03.2023 року №260 нараховано за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпечені здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) додаткову винагороду за лютий 2023 року в розмірі 100 000 грн 00 коп., в розрахунку на місяць пропорційно участі у таких діях та заходах за 28 календарних днів. Підстава для виплати - Бойовий наказ №1т від 09.01.2023, №2т від 18.02.2023, Бойові розпорядження №8дск від 31.01.2023, №12дск від 07.02.2023, №15дск від 14.02.2023, № 18дск від 14.02.2023, №24дск від 21.02.2023.
Згідно картки особового рахунку та довідки про отримані доходи старшого солдата ОСОБА_2 додаткова винагорода за лютий місяць 2023 року була нарахована та виплачена в розмірі 100 000,00 гривень.
З опрацювання довідки управління оперативно-технічними заходами НПУ ГУНП в Донецькій області про місцезнаходження, в тому числі старшого солдата ОСОБА_2 стало відомо, що остання залишала межі Донецької області та не могла в достатній мірі виконувати покладені на неї обов'язки військової служби, бойові (спеціальні) завдання та службові обов'язки за посадою. З вищевикладеного слідує, що у лютому 2023 грошове забезпечення та додаткова винагорода останній були нараховані з порушенням норм чинного законодавства. Отже, загальні збитки, виражені у переплаті додаткової винагороди та грошового забезпечення складають: грошового забезпечення - 21 473, 63 гривень; додаткової винагороди - 100 000, 00 гривень.
Березень 2023 року - за вх. №1968 в/ч НОМЕР_4 01.04.2023 заступником командира з озброєння - начальником технічної частини військової частини НОМЕР_7 старшим лейтенантом ОСОБА_1 було подано рапорт про виплату додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях, в якому зазначено період виконання завдань із розрахунку 30 000,00 гривень старшим солдатом ОСОБА_2 з 23.03.2023 по 31.03.2023 та підстава для виплати посилання на Бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 №2дск від 18.02.2023, а також зазначено період виконання завдань із розрахунку 100 000,00 гривень старшим солдатом ОСОБА_2 з 01.03.2023 по 22.03.2023 та підстава для виплати - посилання на Бойові розпорядження командира військової частини НОМЕР_7 №30дск від 01.03.2023, №35дск від 08.03.2023, №42дск від 14.03.2023, №51 дек від 31.03.2023.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01.04.2023 року №414 нараховано додаткову винагороду за березень 2023 року у розмірі 30 000,00 грн., з розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби за 8 календарних днів та за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпечені здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн 00 коп., в розрахунку на місяць пропорційно участі у таких діях та заходах за 23 календарних днів. Підстава для виплати Бойовий наказ №2т від 18.02.2023, Бойові розпорядження №47дск від 22.03.2023, №30дск від 01.03.2023, №35дск від 08.03.2023, №42дск від 14.03.2023, №48дск від 29.03.2023, №51 дек від 31.03.2023.
Згідно картки особового рахунку та довідки про отримані доходи старшого солдата ОСОБА_2 додаткова винагорода за березень місяць 2023 року була нарахована та виплачена в розмірі 81 935,49 гривень.
З опрацювання довідки управління оперативно-технічними заходами НПУ ГУНП в Донецькій області про місцезнаходження, в тому числі старшого солдата ОСОБА_2 стало відомо, що остання залишала межі Донецької області та не могла в достатній мірі виконувати покладені на неї обов'язки військової служби, бойові (спеціальні) завдання та службові обов'язки за посадою. З вищевикладеного слідує, що у березні 2023 грошове забезпечення та додаткова винагорода останній були нараховані з порушенням норм чинного законодавства. Отже, загальні збитки, виражені у переплаті додаткової винагороди та грошового забезпечення складають: грошового забезпечення - 42 625, 16 гривень; додаткової винагороди - 81 935, 49 гривень.
Квітень 2023 року - за вх. №2949 в/ч НОМЕР_4 01.05.2023 заступником командира з озброєння начальником технічної частини військової частини НОМЕР_4 старшим лейтенантом ОСОБА_1 було подано рапорт про виплату додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях, в якому зазначено період виконання завдань із розрахунку 100 000,00 гривень старшим солдатом ОСОБА_2 з 01.04.2023 по 30.04.2023 та підстава для виплати посилання на Бойові розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 №48дск від 29.03.2023, №51 дек від 31.03.2023, Бойовий наказ командира військової частини НОМЕР_4 №3т від 16.04.2023. В Бойовому розпорядженні командира військової частини НОМЕР_4 №48дск від 29.03.2023 не визначено завдання стосовно технічної частини військової частини НОМЕР_4 .
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) від 02.05.2023 року №626 нараховано за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпечені здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) додаткову винагороду за квітень 2023 року в розмірі 100 000 грн 00 коп., в розрахунку на місяць пропорційно участі у таких діях та заходах за 30 календарних днів. Підстава для виплати - Бойовий наказ №3т від 16.04.2023, Бойове розпорядження №48дск від 29.03.2023, №51дск від 31.03.2023.
Згідно картки особового рахунку та довідки про отримані доходи старшого солдата ОСОБА_2 додаткова винагорода за квітень місяць 2023 року була нарахована та виплачена в розмірі 100 000,00 гривень.
З опрацювання довідки управління оперативно-технічними заходами НПУ ГУНП в Донецькій області про місцезнаходження, в тому числі старшого солдата ОСОБА_2 стало відомо, що остання залишала межі Донецької області та не могла в достатній мірі виконувати покладені на неї обов'язки військової служби, бойові (спеціальні) завдання та службові обов'язки за посадою. З вищевикладеного слідує, що у квітні 2023 грошове забезпечення та додаткова винагорода останній були нараховані з порушенням норм чинного законодавства. Отже, загальні збитки, виражені у переплаті додаткової винагороди та грошового забезпечення складають: грошового забезпечення - 21 473, 63 гривень; додаткової винагороди - 100 000, 00 гривень.
Травень 2023 року - за вх. №3844 в/ч НОМЕР_4 01.06.2023 заступником командира з озброєння - начальником технічної частини військової частини НОМЕР_4 старшим лейтенантом ОСОБА_1 було подано рапорт про виплату додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях, в якому зазначено період виконання завдань із розрахунку 100 000,00 гривень старшим солдатом ОСОБА_2 з 01.05.2023 по 21.05.2023 та підстава для виплати посилання на Бойові розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 №65дек від 30.04.2023, №72дск від 03.05.2023, Бойові накази командира військової частини НОМЕР_4 №3т від 16.04.2023, №4т від 03.05.2023, а також період виконання завдань із розрахунку 30 000,00 гривень старшим солдатом ОСОБА_2 з 22.05.2023 по 31.05.2023 та підстава для виплати - посилання на Бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 №79дск від 20.05.2023.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01.06.2023 року №742 нараховано додаткову винагороду за травень 2023 року у розмірі 30000 грн., з розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби за 10 календарних днів та за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпечені здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн 00 коп., в розрахунку на місяць пропорційно участі у таких діях та заходах за 21 календарний день. Підстава для виплати - Бойовий наказ №3т від 16.04.2023, №4т від 03.05.2023, Бойові розпорядження №65дск від 30.04.2023, №72дск від 03.05.2023, №79дск від 20.05.2023.
Згідно картки особового рахунку та довідки про отримані доходи старшого солдата ОСОБА_2 додаткова винагорода за травень місяць 2023 року була нарахована та виплачена в розмірі 77419,36 гривень.
З опрацювання довідки управління оперативно-технічними заходами НПУ ГУНП в Донецькій області про місцезнаходження, в тому числі старшого солдата ОСОБА_2 стало відомо, що остання залишала межі Донецької області та не могла в достатній мірі виконувати покладені на неї обов'язки військової служби, бойові (спеціальні) завдання та службові обов'язки за посадою. З вищевикладеного слідує, що у травні 2023 грошове забезпечення та додаткова винагорода останній були нараховані з порушенням норм чинного законодавства. Отже, загальні збитки, виражені у переплаті додаткової винагороди та грошового забезпечення складають: грошового забезпечення - 21 473, 63 гривень; додаткової винагороди - 77 419, 36 гривень.
Червень 2023 року - за вх. №4602 в/ч НОМЕР_4 01.07.2023 заступником командира з озброєння - начальником технічної частини військової частини НОМЕР_4 капітаном ОСОБА_1 було подано рапорт про виплату додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях, в якому зазначено період виконання завдань із розрахунку 100 000,00 гривень старшим солдатом ОСОБА_2 з 03.06.2023 по 30.06.2023 та підстава для виплати - посилання на Бойові розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 №89дск від 03.06.2023, №94дск від 10.06.2023, №97дск від 13.06.2023, №103дск від 20.06.2023, №1 14дск від 26.06.2023, Бойові накази командира військової частини НОМЕР_4 №5т від 03.06.2023, №6т від 21.06.2023, а також період виконання завдань із розрахунку 30 000,00 гривень старшим солдатом ОСОБА_2 з 01.06.2023 по 02.06.2023 та підстава для виплати - посилання на Бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 №79дск від 20.05.2023.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01.07.2023 року №885 нараховано додаткову винагороду за червень 2023 року у розмірі 30000 грн., з розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби за 2 календарні дні та за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпечені здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн 00 коп., в розрахунку на місяць пропорційно участі у таких діях та заходах за 28 календарних днів. Підстава для виплати - Бойовий наказ №5т від 03.06.2023, №6т від 21.06.2023, Бойові розпорядження №79дск від 20.05.2023, №89дск від 03.06.2023, №97 дек від 13.06.2023, №103дск від 20.06.2023, №114дск від 26.06.2023.
Згідно картки особового рахунку та довідки про отримані доходи старшого солдата ОСОБА_2 додаткова винагорода за червень місяць 2023 року була нарахована та виплачена в розмірі 95333,33 гривень.
З опрацювання довідки управління оперативно-технічними заходами НПУ ГУНП в Донецькій області про місцезнаходження, в тому числі старшого солдата ОСОБА_2 стало відомо, що остання залишала межі Донецької області та не могла в достатній мірі виконувати покладені на неї обов'язки військової служби, бойові (спеціальні) завдання та службові обов'язки за посадою. З вищевикладеного слідує, що у червні 2023 грошове забезпечення та додаткова винагорода останній були нараховані з порушенням норм чинного законодавства. Отже, загальні збитки, виражені у переплаті додаткової винагороди та грошового забезпечення складають: грошового забезпечення - 21 473, 63 гривень; додаткової винагороди - 95 333, 33 гривень.
Липень 2023 року - за вх. №5452 в/ч НОМЕР_4 01.08.2023 заступником командира з озброєння - начальником технічної частини військової частини НОМЕР_4 капітаном ОСОБА_1 було подано рапорт про виплату додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях, в якому зазначено період виконання завдань із розрахунку 100 000,00 гривень старшим солдатом ОСОБА_2 з 01.07.2023 по 31.07.2023 та підстава для виплата посилання на Бойові розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 №126дск від 01.07.2023, №141дск від 08.07.2023, №150дск від 15.07.2023, №174дск від 24.07.2023, Бойові накази командира військової частини НОМЕР_4 №6т від 21.06.2023, №7т від 08.07.2023, №8т від 19.07.2023, №9т від 21.07.2023.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01.08.2023 року №974 нараховано за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпечені здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) додаткову винагороду за липень 2023 року в розмірі 100 000 грн 00 коп., в розрахунку на місяць пропорційно участі у таких діях та заходах за 31 календарний день. Підстава для виплати - Бойові розпорядження №126дск від 01.07.2023, №141 дек від 08.07.2023, №150дск від 15.07.2023, № 174дск від 24.07.2023.
Згідно картки особового рахунку та довідки про отримані доходи старшого солдата ОСОБА_2 додаткова винагорода за липень місяць 2023 року була нарахована та виплачена в розмірі 100 000,00 гривень.
З опрацювання довідки управління оперативно-технічними заходами НПУ ГУНП в Донецькій області про місцезнаходження, в тому числі старшого солдата ОСОБА_2 стало відомо, що остання залишала межі Донецької області та не могла в достатній мірі виконувати покладені на неї обов'язки військової служби, бойові (спеціальні) завдання та службові обов'язки за посадою. З вищевикладеного слідує, що у липні 2023 грошове забезпечення та додаткова винагорода останній були нараховані з порушенням норм чинного законодавства. Отже, загальні збитки, виражені у переплаті додаткової винагороди та грошового забезпечення складають: грошового забезпечення - 21 473, 63 гривень; додаткової винагороди - 100 000, 00 гривень
Серпень 2023 року - за вх. №6250 в/ч НОМЕР_4 01.09.2023 заступником командира з озброєння - начальником технічної частини військової частини НОМЕР_7 капітаном ОСОБА_1 було подано рапорт про виплату додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях, в якому зазначено період виконання завдань із розрахунку 100 000,00 гривень старшим солдатом ОСОБА_2 з 01.08.2023 по 31.08.2023 та підстава для виплати - посилання на Бойові розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 №184дск від 01.08.2023, №196дск від 08.08.2023, №204дск від 13.08.2023, №213дск від 20.08.2023, №219дск від 26.08.2023, Бойові накази командира військової частини НОМЕР_4 №9т від 21.07.2023, №10т від 14.08.2023, № 11т від 27.08.2023.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01.09.2023 року № 1103 нараховано за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпечені здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) додаткову винагороду за серпень 2023 року в розмірі 100 000 грн 00 коп., в розрахунку на місяць пропорційно участі у таких діях та заходах за 31 календарний день. Підстава для виплати - Бойовий наказ №9т від 21.07.2023, №10т від 13.08.2023, №11т від 27.08.2023, Бойові розпорядження №184дск від 01.08.2023, №196дск від 08.08.2023, №204дск від 13.08.2023, №213дск від 20.08.2023, №219дск від 27.08.2023.
Згідно картки особового рахунку та довідки про отримані доходи старшого солдата ОСОБА_2 додаткова винагорода за серпень місяць 2023 року була нарахована та виплачена в розмірі 100 000,00 гривень.
З опрацювання довідки управління оперативно-технічними заходами НПУ ГУНП в Донецькій області про місцезнаходження, в тому числі старшого солдата ОСОБА_2 стало відомо, що остання залишала межі Донецької області та не могла в достатній мірі виконувати покладені на неї обов'язки військової служби, бойові (спеціальні) завдання та службові обов'язки за посадою. З вищевикладеного слідує, що у серпні 2023 грошове забезпечення та додаткова винагорода останній були нараховані з порушенням норм чинного законодавства. Отже, загальні збитки, виражені у переплаті додаткової винагороди та грошового забезпечення складають: грошового забезпечення - 21 473, 63 гривень; додаткової винагороди - 100 000, 00 гривень.
Вересень 2023 року - за вх. №7250 в/ч НОМЕР_4 01.10.2023 заступником командира з озброєння - начальником технічної частини військової частини НОМЕР_4 капітаном ОСОБА_1 було подано рапорт про виплату додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях, в якому зазначено період виконання завдань із розрахунку 100 000,00 гривень старшим солдатом ОСОБА_2 з 01.09.2023 по 20.09.2023 та підстава для виплати - посилання на Бойові розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 №230дск від 01.09.2023, №239дск від 08.09.2023, №247дск від 16.09.2023, №255дск від 26.09.2023, Бойові накази командира військової частини НОМЕР_7 №11т від 27.08.2023, №12т від 03.09.2023, №13т від 07.09.2023, №14т від 09.09.2023, а також період виконання завдань із розрахунку 30 000,00 гривень старшим солдатом ОСОБА_2 3 21.09.2023 по 30.09.2023.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_7 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01.10.2023 року №1218 нараховано додаткову винагороду за вересень 2023 року у розмірі 30000 грн., з розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби за 10 календарних днів та за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпечені здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн 00 коп., в розрахунку на місяць пропорційно участі у таких діях та заходах за 20 календарних днів. Підстава для виплати - Бойовий наказ №11т від 27.08.2023, №12т від 03.09.2023, №13т від 07.09.2023, №14т від 09.09.2023, Бойові розпорядження №230дск від 01.09.2023, №239дек від 08.09.2023, №247дск від 16.09.2023, №255дск від 26.09.2023.
Згідно картки особового рахунку та довідки про отримані доходи старшого солдата ОСОБА_2 додаткова винагорода за вересень місяць 2023 року була нарахована та виплачена в розмірі 76 666,67 гривень.
З опрацювання довідки управління оперативно-технічними заходами НПУ ГУНП в Донецькій області про місцезнаходження, в тому числі старшого солдата ОСОБА_2 стало відомо, що остання залишала межі Донецької області та не могла в достатній мірі виконувати покладені на неї обов'язки військової служби, бойові (спеціальні) завдання та службові обов'язки за посадою. З вищевикладеного слідує, що у вересні 2023 грошове забезпечення та додаткова винагорода останній були нараховані з порушенням норм чинного законодавства. Отже, загальні збитки, виражені у переплаті додаткової винагороди та грошового забезпечення складають: грошового забезпечення - 21 473, 63 гривень; додаткової винагороди - 76 666, 67 гривень.
Жовтень 2023 року - за вх. №8033 в/ч НОМЕР_4 01.11.2023 заступником командира з озброєння - начальником технічної частини військової частини НОМЕР_4 капітаном ОСОБА_1 було подано рапорт про виплату додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях, в якому зазначено період виконання завдань із розрахунку 100 000,00 гривень старшим солдатом ОСОБА_2 з 01.10.2023 по 10.10.2023, з 15.10.2023 по 21.10.2023 та підстава для виплати - посилання на Бойові розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 №262дск від 01.10.2023, №268дск від 08.10.2023, №287дск від 16.10.2023, №292дск від 24.09.2023 (бойове розпорядження №242дск зареєстровано 24.10.2023), Бойовий наказ командира військової частини НОМЕР_4 №14т від 09.09.2023, а також період виконання завдань із розрахунку 30 000,00 гривень старшим солдатом ОСОБА_2 з 11.10.2023 по 14.10.2023, з 22.10.2023 по 29.10.2023.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01.11.2023 року №1292 нараховано додаткову винагороду за жовтень 2023 року у розмірі 30000 грн., з розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби за 12 календарних днів та за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпечені здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн 00 коп., в розрахунку на місяць пропорційно участі у таких діях та заходах за 17 календарних днів. Підстава для виплати - Бойовий наказ №14т від 09.09.2023, Бойові розпорядження №262дск від 01.10.2023, №268дск від 08.10.2023, №287дск від 16.10.2023, №292дск від 24.10.2023.
Згідно картки особового рахунку та довідки про отримані доходи старшого солдата ОСОБА_2 додаткова винагорода за жовтень місяць 2023 року була нарахована та виплачена в розмірі 66 451,61 гривень.
З опрацювання довідки управління оперативно-технічними заходами НПУ ГУНП в Донецькій області про місцезнаходження, в тому числі старшого солдата ОСОБА_2 стало відомо, що остання залишала межі Донецької області та не могла в достатній мірі виконувати покладені на неї обов'язки військової служби, бойові (спеціальні) завдання та службові обов'язки за посадою. З вищевикладеного слідує, що у жовтні 2023 грошове забезпечення та додаткова винагорода останній були нараховані з порушенням норм чинного законодавства. Отже, загальні збитки, виражені у переплаті додаткової винагороди та грошового забезпечення складають: грошового забезпечення - 20 365, 89 гривень; додаткової винагороди - 66 451, 61 гривень.
Листопад 2023 року - за вх. №8972 в/ч НОМЕР_4 01.12.2023 заступником командира з озброєння - начальником технічної частини військової частини НОМЕР_7 капітаном ОСОБА_1 було подано рапорт про виплату додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях, в якому зазначено період виконання завдань із розрахунку 100 000,00 гривень старшим солдатом ОСОБА_2 10 діб та підстава для виплати - посилання на Бойові накази командира військової частини НОМЕР_4 №14т від 09.09.2023, №15т від 13.11.2023 та Бойові розпорядження командира військової частини НОМЕР_7 №300дск від 01.11.2023, №306дск від 08.11.2023, №314дск від 16.11.2023, №320дск від 24.11.2023, а також період виконання завдань із розрахунку 30 000,00 гривень старшим солдатом ОСОБА_2 7 діб.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_4 (з адміністративно-господарської діяльності) від 01.12.2023 року №1363 нараховано додаткову винагороду за листопад 2023 року у розмірі 30000 грн., з розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби за 7 календарних днів та за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпечені здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн 00 коп., в розрахунку на місяць пропорційно участі у таких діях та заходах за 10 календарних днів. Підстава для виплати - Бойові накази командира військової частини НОМЕР_4 №14т від 09.09.2023, №15т від 13.11.2023 та Бойові розпорядження командира військової частини НОМЕР_4 №300дск від 01.11.2023, №306дск від 08.11.2023, №314дск від 16.11.2023, №320дск від 24.11.2023.
З опрацювання довідки управління оперативно-технічними заходами НПУ ГУНП в Донецькій області про місцезнаходження, в тому числі старшого солдата ОСОБА_2 стало відомо, що остання залишала межі Донецької області та не могла в достатній мірі виконувати покладені на неї обов'язки військової служби, бойові (спеціальні) завдання та службові обов'язки за посадою. З вищевикладеного слідує, що у листопаді 2023 грошове забезпечення та додаткова винагорода останній були нараховані з порушенням норм чинного законодавства. Отже, загальні збитки, виражені у переплаті додаткової винагороди та грошового забезпечення складають: грошового забезпечення - 17 123, 82 гривень; додаткової винагороди - 40 333, 33 гривень.
Грудень 2023 року - за вх. №27 в/ч НОМЕР_4 01.01.2024 заступником командира з озброєння - начальником технічної частини військової частини НОМЕР_4 капітаном ОСОБА_1 було подано рапорт про виплату додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях, в якому зазначено період виконання завдань із розрахунку 100 000,00 гривень старшим солдатом ОСОБА_2 10 діб та підстава для виплати - посилання на Бойові накази командира військової частини НОМЕР_4 №15т від 13.11.2023, №16т від 07.12.2023, №17т віді9.12.2023, №18т від 27.12.2023 та Бойові розпорядження командира військової частини НОМЕР_8 №324дек від 01.12.2023, №331дск від 08.12.2023, №345дск від 16.12.2023, №358дск від 24.11.2023, а також період виконання завдань із розрахунку 30 000,00 гривень старшим солдатом ОСОБА_2 21 діб та підстава для виплати посилання на Бойове розпорядження командира військової частини НОМЕР_9 №1314/4/9/1012т від 15.02.2023.
Відповідно до наказу командира військової частини НОМЕР_8 (з адміністративно- господарської діяльності) від 01.01.2024 року №2 нараховано додаткову винагороду за грудень 2023 року у розмірі 30000 грн., з розрахунку на місяць пропорційно часу проходження служби за 21 календарних днів та за період безпосередньої участі в бойових діях або забезпечені здійснення заходів національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії під час перебування безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій (проведення заходів) додаткову винагороду в розмірі 100 000 грн. 00 коп., в розрахунку на місяць пропорційно участі у таких діях та заходах за 10 календарних днів. Підстава для виплати - Бойові накази командира військової частини НОМЕР_8 №15т від 13.11.2023, №16т від 07.12.2023, №17т від19.12.2023, №18т від 27.12.2023 та Бойові розпорядження командира військової частини НОМЕР_8 №324дск від 01.12.2023, №331 дек від 08.12.2023, №345дск від 16.12.2023, №358дск від 24.11.2023, №1314/4/9/1012т окп від 15.02.2023.
З опрацювання довідки управління оперативно-технічними заходами НПУ ГУНП в Донецькій області про місцезнаходження, в тому числі старшого солдата ОСОБА_2 стало відомо, що остання залишала межі Донецької області та не могла в достатній мірі виконувати покладені на неї обов'язки військової служби, бойові (спеціальні) завдання та службові обов'язки за посадою. З вищевикладеного слідує, що у грудні 2023 грошове забезпечення та додаткова винагорода останній були нараховані з порушенням норм чинного законодавства. Отже, загальні збитки, виражені у переплаті додаткової винагороди та грошового забезпечення складають: грошового забезпечення - 21 252, 10 гривень; додаткової винагороди - 52 580, 64 гривень.
Січень 2024 року - за вх. №394 в/ч НОМЕР_8 12.01.2024 заступником командира з озброєння - начальником технічної частини військової частини НОМЕР_8 капітаном ОСОБА_1 було подано рапорт про виплату додаткової винагороди за безпосередню участь у бойових діях, в якому зазначено період виконання завдань із розрахунку 100 000,00 гривень старшим солдатом ОСОБА_2 14 діб та підстава для виплати - посилання на Бойове розпорядження №1314/4/9/1012т окп від 15.02.2023.
З опрацювання довідки управління оперативно-технічними заходами НПУ ГУНП в Донецькій області про місцезнаходження, в тому числі старшого солдата ОСОБА_2 стало відомо, що остання залишала межі Донецької області та не могла в достатній мірі виконувати покладені на неї обов'язки військової служби, бойові (спеціальні) завдання та службові обов'язки за посадою. З вищевикладеного слідує, що у грудні 2023 грошове забезпечення та додаткова винагорода останній були нараховані з порушенням норм чинного законодавства. Отже, загальні збитки, виражені у переплаті додаткової винагороди та грошового забезпечення складають: грошового забезпечення - 45 395, 89 гривень; додаткової винагороди - 13 548, 39 гривень.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_8 (з адміністративно-господарської діяльності) від 15.01.2024 року №15 старший солдат ОСОБА_2 звільнена з військової служби наказом командира військової частини НОМЕР_2 (по особовому складу) від 11.01.2024 №15-РС.
Перерахунок переплати додаткової винагороди та грошового забезпечення здійснювався на підставі наступних документів: рапортів за звітний період командира взводу матеріального забезпечення військової частини НОМЕР_4 (копії рапортів додаються), бойових наказів та бойових розпоряджень за звітний період командира військової частини НОМЕР_4 (витяги з бойових наказів та бойових розпоряджень додаються), наказів на виплату додаткової винагороди з поіменними додатками за звітний період (копії наказів додаються), картки особового рахунку військовослужбовця (карта особового рахунку та довідка про отримані доходи додається), довідки управління оперативно-технічними заходами НПУ ГУНП в Донецькій області про місцезнаходження деяких військовослужбовців військової частини НОМЕР_4 .
Також в ході проведення службового розслідування було відібрано письмові пояснення від військовослужбовців ВЧ НОМЕР_4 , вивчивши які комісія прийшла до висновку, що імовірно мають місце факти, які свідчать про відсутність і районі виконання бойових завдань без поважних та передбачених чинним законодавством причин військовослужбовців ВЧ НОМЕР_4 , які підпадають під ознаки вчинення правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України.
У розділі 4 Акту службового розслідування зазначено, що службове розслідування призначено стосовно військовослужбовців ВЧ НОМЕР_4 старшого солдата ОСОБА_4 , сержанта ОСОБА_5 та старшого солдата ОСОБА_2 .
У розділі 5 Акту службового розслідування вказано, що неправомірні дії службових та посадових осіб, які відповідають за облік особового складу, керують підрозділами, оформляють та готують бойові документи у ВЧ НОМЕР_4 , а також нерозуміння своєї ролі і місця як посадових осіб так і військовослужбовців, нехтування вимогами керівних документів призвело до вищезазначених порушень та перебуває у причинно-наслідковому зв'язку.
У розділі 6 Акту службового розслідування вказано, що, виходячи з матеріалів службового розслідування, вина військовослужбовців виражається у прямому умислі. Посадові особи ВЧ НОМЕР_4 не могли не розуміти причинно-наслідкових зв'язків між своїми протиправними діями та відповідно добровільно бажали їх настання у вигляді завдання збитків державі.
Під час службового розслідування комісія дійшла висновку, що заступником командира з озброєння - начальником технічної частини ВЧ НОМЕР_4 капітаном ОСОБА_1 порушено такі вимоги:
статті 11 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут), а саме: свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок;
статті 12 Статуту, а саме: військовослужбовець про все, що сталося з ним і стосується виконання службових обов'язків, зобов'язаний доповісти про це своєму безпосередньому начальникові;
статті 59 Статуту, а саме: командир (начальник) зобов'язаний знати стан справ та негайно доповідати старшому командиру (начальнику) про кримінальне чи адміністративне правопорушення, пов'язане з корупцією, встановлювати у військовій частині такий внутрішній порядок, який гарантував би неухильне виконання законів України і положень статутів Збройних Сил України;
статей 119, 120 Статуту, а саме: командир відповідає за виховання та військову дисципліну підлеглого особового складу, підтримання внутрішнього порядку у взводі, а також зобов'язаний знати про справжній стан прав у підрозділі, подавати підлеглим приклади зразкового виконання військового обов'язку;.
статті 4 Дисицплінарного статуту Збройних Сил України затвердженого Законом України від 24 березня 1999 року № 551-XIV (далі - Дисциплінарний статут), а саме: кожний військовослужбовець зобов'язаний додержуватися Конституції та законів України, Військової присяги, неухильне виконання вимог статутів Збройних Сил України, наказів командирів, поводитися з гідністю й честю, не допускати самому і стримувати інших від негідних вчинків;
статті 5 Дисциплінарного статуту, а саме: командир, який не забезпечив додержання військової дисципліни та не вжив заходів для її відновлення, несе встановлену законом відповідальність.
Загальні збитки, завдані державі, виражені у вигляді переплати грошового забезпечення та додаткової винагороди становлять, крім іншого, старшим солдатом ОСОБА_2 : грошового забезпечення - 533 669, 67 гривень (ГЗ - 382 160,96 гривень, ПДФО - 68 788,95 гривень, ЄСВ - 82 719,76), додаткової винагороди - 1 951 073,13 гривень (ДВ - 1 393 623,66 гривень; ПДФО - 250 852,26 гривень; ЄСВ - 306 597,21 гривень).
За наслідками проведеного службового розслідування запропоновано, крім іншого:
п.9 Начальнику фінансово-економічної служби ВЧ НОМЕР_8 , за збитки заподіяні державі виражені в переплаті грошового забезпечення та додаткової винагороди, відповідно до Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» №160-ІХ від 23.05.2021 ч. 1 ст. 6. заступника командира з озброєння - начальника технічної частини ВЧ НОМЕР_8 майора ОСОБА_1 притягнути до "ПОВНОЇ" матеріальної відповідальності, для відшкодування шкоди заподіяної державі з його вини на суму: грошового забезпечення - 533 669,67 гривень (ГЗ - 382 160, 96 гривень, ПДФО - 68 788,95 гривень, ЄСВ - 82 719,76), додаткової винагороди - 1 951 073,13 гривень (ДВ - 1 393 623,66 гривень; ПДФО - 250 852,26 гривень; ЄСВ - 306 597,21 гривень).
п. 11 Начальнику фінансово-економічної служби ВЧ НОМЕР_4 збитки завдані державі занести до книги втрат та нестач в сумі - грошового забезпечення - 1 161 868,22 гривень (ГЗ-832 018,20 гривень, ПДФО - 149 763,29 гривень, ЄСВ - 180 086,73), додаткової винагороди - 4 897 576,36 гривень (ДВ - 3 498 268,84 гривень; ПДФО - 629 688,37 гривень; ЄСВ - 769 619,14 гривень) та до книги стягнень та нарахувань по наступним військовослужбовцям:…. заступнику командира з озброєння-начальника технічної частини ВЧ НОМЕР_4 майору ОСОБА_1 , на суму: грошового забезпечення - 533 669,67 гривень (ГЗ - 382 160,96 гривень, ПДФО - 68 788,95 гривень, ЄСВ - 82 719,76), додаткової винагороди - 1 951 073,13 гривень (ДВ - 1 393 623,66 гривень; ПДФО - 250 852, 26 гривень; ЄСВ - 306 597,21 гривень).
п. 13 Начальнику фінансово-економічної служби військової частини НОМЕР_8 на підставі п. 4 розділу 16 Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 07 червня 2018 року № 260, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 р. за № 745/32197 (далі - Порядок №260) за порушення вимог законів та інших нормативно- правових актів, які призвели до матеріальних збитків, заступника командира з озброєння - начальника технічної частини ВЧ НОМЕР_8 майора ОСОБА_1 , позбавити премії за липень 2024 року в повному обсязі.
Відповідно до наказу командира ВЧ НОМЕР_4 (з основної діяльності) від 20.07.2024 №476 «Про результати службового розслідування для встановлення дійсних точних сум переплат військовослужбовцям грошового забезпечення та додаткових винагород і встановлення винних посадових осіб» наказано:
п.9 Начальнику фінансово-економічної служби ВЧ НОМЕР_8 , за збитки заподіяні державі виражені в переплаті грошового забезпечення та додаткової винагороди, відповідно до Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» №160-ІХ від 23.05.2021 ч. 1 ст. 6. заступника командира з озброєння - начальника технічної частини військової частини НОМЕР_8 майора ОСОБА_1 притягнути до "ПОВНОЇ" матеріальної відповідальності, для відшкодування шкоди заподіяної державі з його вини на суму: грошового забезпечення - 533 669,67 гривень (ГЗ - 382 160, 96 гривень, ПДФО - 68 788, 95 гривень, ЄСВ - 82 719,76), додаткової винагороди - 1 951 073, 13 гривень (ДВ - 1 393 623, 66 гривень; ПДФО - 250 852,26 гривень; ЄСВ - 306 597,21 гривень);
п.11 Начальнику фінансово-економічної служби ВЧ НОМЕР_4 збитки завдані державі занести до книги втрат та нестач в сумі - грошового забезпечення - 1 161 868,22 гривень (ГЗ-832 018,20 гривень, ПДФО - 149 763,29 гривень, ЄСВ - 180 086,73), додаткової винагороди - 4 897 576,36 гривень (ДВ - 3 498 268,84 гривень; ПДФО - 629 688,37 гривень; ЄСВ - 769 619,14 гривень) та до книги стягнень та нарахувань по наступним військовослужбовцям:…. заступнику командира з озброєння-начальника технічної частини ВЧ НОМЕР_4 майору ОСОБА_1 , на суму: грошового забезпечення - 533 669,67 гривень (ГЗ - 382 160,96 гривень, ПДФО - 68 788,95 гривень, ЄСВ - 82 719,76), додаткової винагороди - 1 951 073,13 гривень (ДВ - 1 393 623,66 гривень; ПДФО - 250 852,26 гривень; ЄСВ - 306 597,21 гривень).
п.13 Начальника фінансово-економічної служби ВЧ НОМЕР_8 на підставі п. 4 розділу 16 Порядку №260 за порушення вимог законів та інших нормативно- правових актів, які призвели до матеріальних збитків, заступника командира з озброєння - начальника технічної частини ВЧ НОМЕР_8 майора ОСОБА_1 , позбавити премії за липень 2024 року в повному обсязі.
Не погоджуючись з наказом від 20.07.2024 №476 у відповідній частині, а також вважаючи протиправним позбавлення виплати додаткової грошової винагороди за липень 2024 року у підвищеному розмірі відповідно до Постанови №168, позивач звернувся до суду з даним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що на виконання частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначені Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-ХІІ (далі - Закон № 2232-XII).
Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону № 2232-XII військова служба є державною службою особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України (за винятком випадків, визначених законом), іноземців та осіб без громадянства, пов'язаній із обороною України, її незалежності та територіальної цілісності.
Частиною 4 статті 2 Закону № 2232-XII визначено, що порядок проходження військової служби, права та обов'язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов'язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України.
Відповідно до ст. 9 Статуту військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.
За нормами ст. 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов'язаннями України, покладає на військовослужбовців, зокрема, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов'язок.
Положеннями ст. 16 Статуту визначено, що кожний військовослужбовець зобов'язаний виконувати службові обов'язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов'язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.
Згідно зі ст. 26 Статуту військовослужбовці залежно від характеру вчиненого правопорушення та провини несуть з урахуванням бойового імунітету, визначеного Законом України "Про оборону України" дисциплінарну, адміністративну, матеріальну, цивільно-правову та кримінальну відповідальність згідно із законом.
Наказом Міністерства оборони України від 17.08.2017 №440 затверджено Інструкцію з обліку військового майна у Збройних Силах України, що визначає механізм організації і ведення обліку військового майна, закріпленого в установленому законодавством порядку за військовими частинами та є підставою для прийняття відповідних рішень посадовими особами Збройних Сил у межах наданих їм повноважень з питань обліку військового майна.
За приписами п.2 Інструкції №440, матеріально відповідальною особою вважається посадова (службова) особа, на яку за характером її посади (роботи) покладено матеріальну відповідальність за збереження військового майна на підставі наказу командира військової частини (договору про матеріальну відповідальність працівника, укладеного відповідно до вимог трудового законодавства) і якій передано під звіт або в інший документально оформлений спосіб на зберігання, у тимчасове користування військове майно.
Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків визначає Закон № 160-ІХ.
За приписами пункту 4 статті 1 Закон № 160-ІХ матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов'язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 1 Закону № 160-ІХ пряма дійсна шкода - збитки, завдані військовій частині, установі, організації, закладу шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна, погіршення або зниження його цінності, а також витрати на відновлення чи придбання військового та іншого державного майна замість пошкодженого або втраченого, надлишкові виплати під час виконання обов'язків військової служби або службових обов'язків. До шкоди не включаються доходи, які могли бути одержані за звичайних обставин, якщо таких збитків не було б завдано.
Згідно з ч. 1 ст. 3 Закону № 160-ІХ підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов'язків військової служби або службових обов'язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.
За приписами частини другої ст. 3 Закону № 160-ІХ умовами притягнення до матеріальної відповідальності є: 1) наявність шкоди; 2) протиправна поведінка особи у зв'язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов 'язків військової служби або службових обов'язків; 3) причинний зв'язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; 4) вина особи в завданні шкоди.
Враховуючи наведене, лише за одночасного доведення належними доказами наявності всіх чотирьох зазначених вище умов можливе притягнення військовослужбовця до одного з видів матеріальної відповідальності.
Частиною 1 ст. 6 Закону № 160-ІХ визначено, що особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі:
1) виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій;
2) виявлення факту приписки в нарядах чи інших документах фактично не виконаних робіт, викривлення звітних даних або обману держави в інший спосіб;
3) завдання шкоди у стані сп'яніння внаслідок вживання алкоголю, наркотичних засобів або інших одурманюючих речовин;
4) вчинення діяння (дій чи бездіяльності), що мають ознаки кримінального правопорушення;
5) якщо особою надано письмове зобов'язання про взяття на себе повної матеріальної відповідальності за забезпечення цілісності майна та інших цінностей, переданих їй для зберігання або для інших цілей.
Порядок проведення службового розслідування у випадку виявлення фактів завдання шкоди військовому майну визначено положеннями ст. 8 Закону № 160-ІХ.
Так, посадові (службові) особи зобов'язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів.
За унормуванням ч. 2 ст. 8 Закону № 160-ІХ у разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.
Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць.
Розслідування може не призначатися, якщо причини завдання шкоди, її розмір та винна особа встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом (ч.4 ст.8 Закону 160-ІХ).
За результатами проведення розслідування складається акт (висновок), який подається командиру (начальнику), що призначив розслідування, на розгляд. До акта (висновку), складеного за результатами розслідування, додаються довідка про вартісну оцінку завданої шкоди за підписом начальника відповідної служби забезпечення і фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини, установи, організації, закладу та/або акт оцінки збитків, що складається суб'єктами оціночної діяльності. (ч.6 ст.8 Закону 160-ІХ).
Частиною 7 ст. 8 Закону № 160-ІХ передбачено, якщо вину особи доведено, командир (начальник) не пізніше ніж у п'ятнадцятиденний строк із дня закінчення розслідування видає наказ про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності із зазначенням суми, що підлягає стягненню. Наказ доводиться до винної особи під підпис.
Відшкодування шкоди, завданої особою, здійснюється на підставі наказу командира (начальника) шляхом стягнення сум завданої шкоди з місячного грошового забезпечення винної особи, крім випадків, передбачених частинами третьою, четвертою та п'ятою цієї статті та частиною першою статті 12 цього Закону (ч.1 ст.10 Закону №160-ІХ).
Процедура проведення службового розслідування визначена ст.ст.45,84-88 Дисциплінарного статуту та деталізована Порядком проведення службового розслідування у Збройних Силах України, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 21.11.2017 №608, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 13.12.2017 за №1503/31371 (далі - Порядок №608).
У п.2 розділу І Порядку №608 надано визначення службовому розслідуванню, згідно із яким, це комплекс заходів, які проводяться з метою уточнення причин і умов, що сприяли вчиненню правопорушення, а також встановлення ступеня вини особи (осіб), чиї дії або бездіяльність стали причиною вчинення правопорушення.
Як передбачено п.7 розділу І Порядку №608, службове розслідування за фактами завданої шкоди державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, проводиться з дотриманням вимог даного Порядку та положень Закону №160-ІХ.
Службове розслідування, згідно з п.1 розділу ІІ Порядку №608, може призначатися, зокрема, у разі: невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов'язків, перевищення своїх повноважень, що призвело до людських жертв або загрожувало життю та здоров'ю особового складу, цивільного населення чи заподіяло матеріальну або моральну шкоду; невиконання або неналежного виконання вимог наказів та інших керівних документів, що могло негативно вплинути чи вплинуло на стан боєздатності, бойової готовності підрозділу чи військової частини або на стан виконання покладених на Збройні Сили завдань; внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення; повідомлення військовослужбовцю про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення.
Службове розслідування може проводитися і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини посадових (службових) осіб.
За рішенням відповідного командира (начальника) службове розслідування може призначатися за письмовим рапортом (доповідною або пояснювальною запискою) військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.
Як визначено п.п.1,3 розділу ІV Порядку №608, особи, які проводять службове розслідування, зобов'язані, зокрема, дотримуватися вимог законодавства України, вживати всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного, своєчасного та об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення; виявляти (з'ясовувати) обставини, які підтверджують або спростовують інформацію щодо скоєння правопорушення, а також встановлювати обставини, які пом'якшують або обтяжують відповідальність правопорушника; розглядати заяви і клопотання військовослужбовця, правопорушення якого підлягає службовому розслідуванню, що були подані під час проведення службового розслідування та стосуються його проведення.
Військовослужбовець, стосовно якого проводиться службове розслідування має право: знати підстави проведення службового розслідування; бути ознайомленим про свої права та обов'язки під час проведення службового розслідування; відмовитися давати будь-які пояснення щодо себе, членів своєї сім'ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом; давати усні, письмові або за допомогою технічних засобів пояснення, подавати документи, які стосуються службового розслідування, вимагати опитування (додаткового опитування) осіб, які були присутні під час вчинення правопорушення або яким відомі обставини, що стосуються правопорушення; з дозволу командира (начальника) отримувати копії документів, які стосуються службового розслідування, та долучати їх до власних пояснень; порушувати клопотання про витребування та долучення нових документів, видань, інших матеріальних носіїв інформації; висловлювати письмові зауваження та пропозиції щодо проведення службового розслідування, дій або бездіяльності посадових (службових) осіб, які його проводять; ознайомлюватися з актом службового розслідування (у частині, що його стосується) після розгляду командиром (начальником); оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки та у порядку, визначені законодавством України.
Згідно з п.1 розділу VІ Порядку №608, за результатами розгляду акта та матеріалів службового розслідування, якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності, визначає вид дисциплінарного стягнення та призначає особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу. Вид дисциплінарного стягнення визначається особисто службовою особою, яка призначила службове розслідування, в аркуші резолюції або на висновку за результатами службового розслідування або безпосередньо в наказі про притягнення до дисциплінарної відповідальності.
Аналіз наведених норм права дозволяє дійти висновку, що військовослужбовець може бути притягнутий до матеріальної відповідальності у разі заподіяння ним прямої дійсної шкоди внаслідок наявної з його боку протиправної поведінки у зв'язку з неналежним виконанням ним обов'язків військової служби або службових обов'язків, та наявності взаємозв'язку між діями військовослужбовця та заподіяною шкодою.
З матеріалів справи судом встановлено, що спірний наказ від 20.07.2024 №476 «Про результати службового розслідування для встановлення дійсних точних сум переплат військовослужбовцям грошового забезпечення та додаткових винагород і встановлення винних посадових осіб» прийнятий за наслідками проведеного службового розслідування.
При цьому, під час проведення службового розслідування позивачем було подано письмові пояснення від 17.06.2024, в яких він зазначив, що за усним розпорядженням начальника штабу в/ч НОМЕР_4 капітана ОСОБА_6 діловод технічної частини ВЧ НОМЕР_4 ст.солдат ОСОБА_7 виконувала завдання по охороні архіву військової частини у АДРЕСА_2 . З огляду на це повідомив, що ним не подавались рапорти на виплату додаткової винагороди ст.солдату ОСОБА_8 , оскільки вона фактично знаходилась за межами військової частини. Позивач зазначав, що він не підтверджує свої підписи, які фігурують в рапортах на додаткову винагороду технічної частини, оскільки ним підписувались та подавались рапорта, де не було ст.солдата ОСОБА_9 зв'язку з вищесказаним позивач помідовим, що відповідні рапорти були перероблені без його відома та підроблені його підписи. Також вказував, що окрім того на момент 2022-2023 років існувало бойове розпорядження командира ВЧ НОМЕР_4 про відкомандирування ст.солдата ОСОБА_7 до м. Дніпро, проте після закінчення відрядження позивач про це не був ознайомлений, тому в період 2022 року ст.солдат ОСОБА_7 включалась до списків на виплату 30 тис.грн. згідно чинного законодавства, на виплату 100 тис.грн. позивачем не включалась, а рапорта на цю виплатубули змінені невідомими особами (т.2 а.с. 15).
Крім того, допитаний судом в якості свідка позивач показав, що підписи, наявні у рапортах про виплату грошового забезпечення та додаткової винагороди, на підставі яких виносились накази про здійнснення відопвідних виплат, йому не належать. Він підписував інші рапорти, у яких подавав на виплату, зокрема, старшому солдату ОСОБА_2 , додаткову винагороду у розмірі 30 000 грн як такій, що не виконувала бойових завдань. Позивач показав, що згідно посвідчення про відрядження ОСОБА_2 була направлена за розпорядженням командира ВЧ НОМЕР_4 у відрядження до Дніпропетровської області, про її повернення з відрядження позивач не був повідомлений.
Втім, зазначені пояснення позивача не знайшли жодної оцінки під час службового розслідування, хоча очевидно вимагали об'єктивної перевірки з огляду на необхідність встановлення з його боку протиправної поведінки як переумови настання заподіяної шкоди, яка поставлена йому в провину.
Крім того, в матеріалах службового розслідування відсутня жодна інформація про отримання будь-яких пояснень від особи, щодо якої позивачеві поставлено у провину оформлення документів (складання рапортів) для здійснення виплат попри її йморівну відсутність в районі виконання бойових завдань
Наведене вище зумовлює висновок про те, що особи, які проводили службове розслідування не виконали свого обов'язку, передбаченого п.1 розділу ІV Порядку №608 та не вжили всіх передбачених законодавством заходів для всебічного, повного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення.
Крім того, суд також звертає увагу на те, що з матеріалів справи взагалі не вбачається, що позивач був повідомлений про проведення службового розслідування відносно нього, а відтак він був позбавлений усіх прав, передбачених пунктом 3 розділу ІV Порядку №608.
Також в акті службового розслідуванні зазначено, що в наслідок неправомірних дій службових та посадових осіб, які відповідають за облік особового складу, керують підрозділами, оформляють та готують бойові документи у ВЧ НОМЕР_4 , а також нерозуміння своєї ролі і місця як посадових осіб так і військовослужбовців, нехтування вимогами керівних документів призвело до завданих збитків державі виражених в переплаті додаткової винагороди та грошового забезпечення.
Втім суд зазначає, що акт службового розслідування не є правовстановлюючим документом, що безпосередньо утворює правові наслідки у відношенні особи, відносно якої проводилось розслідування.
За своєю правовою природою, такий акт, є формально викладеною думкою перевіряючих осіб, у відношенні певних осіб, подій та обставин, що були предметом перевірки, з якою погодився, чи не погодився відповідний командир.
Сам по собі акт службового розслідування не є безумовним доказом ані факту подання позивачем рапорту на виплату підвищеного розміру додаткової винагороди, ані факту спричинення внаслідок подання такого рапорту матеріальної шкоди.
Посилання в Акті службового розслідування на факт завдання збитків державі, виражених в переплаті додаткової винагороди та грошового забезпечення, саме протиправними діями позивача не доведено належними та допустимими доказами, оскільки, відповідачем не перевірено та не спростовано твердження позивача про те, що він не підписував рапорти, які послугували підставою для видання наказів про виплату грошового забезпечення та додаткової винагороди відповідним військовослужбовцям.
Крім того, відповідно до Постанови №168 та Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України 07 червня 2018 року № 260, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 26 червня 2018 р. за № 745/32197, підставою для виплати грошового забезпечення та додаткової винагороди є відповідний наказ командира військової частини, а не рапорт безпосереднього начальника, у підпорядкуванні якого перебуває військовослужбовець.
Слід також звернути увагу, що відповідно до ч.5 ст.10 Закону №160-ІХ у разі притягнення особи, яка завдала шкоду, до кримінальної відповідальності відшкодування шкоди здійснюється шляхом пред'явлення військовою частиною, установою, організацією, закладом цивільного позову в кримінальному провадженні в порядку, встановленому законом.
При цьому, відповідно до частини 2 статті 2 Кримінального кодексу України особа вважається невинуватою у вчиненні кримінального правопорушення і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
З матеріалів справи судом встановлено, що передумовою проведення службового розслідування, за наслідками якого позивача притягнуто до матеріальної відповідальності, стало звернення старшого слідчого ГУНП в Донецькій області в рамках кримінального провадження №42023052210000502 від 17.08.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.5 ст. 191 КК України, з метою встановлення причин та умов, що сприяли факту можливого незаконного нарахування військовослужбовцям ВЧ НОМЕР_4 додаткової винагороди в розмірі 100 000 гривень.
Відповідно до листа ГУНП в Донецькій області від 29.07.2025 №8606/20-2025, у вказаному кримінальному провадженні №42023052210000502 20.03.2025 повідомлено про підозру ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.28 ч.2 ст.364, ч.5 ст.27 ч.4 ст.409, ч.1 ст.366 Кримінального кодексу України.
Крім того, судом встановлено, що в межах кримінального провадження №12025050000000205 від 21.03.2025 позивачу повідомлено підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.364, ч.1 ст.366, ч.5 ст.27 ст.409 Кримінального кодексу України, яке наразі перебуває на розгляді в Дніпровському районному суді Дніпропетровської області. Згідно витягу з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо кримінального провадження №12025050000000205 від 21.03.2025 обставини, які вказані як такі, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, пов'язані зі складенням позивачем рапортів на виплату грошових коштів особовому складу технічної частини ВЧ НОМЕР_4 про безпосередню участь у бойових діях, куди включав військовослужбовця ВЧ НОМЕР_4 ОСОБА_2 , яка не приймала безпосередню участь у бойових діях.
Отже, у разі доведення вини позивача та притягнення його до кримінальної відповідальності в межах кримінального провадження №12025050000000205 від 21.03.2025, питання відшкодування шкоди має вирішуватися в порядку, передбаченому ч.5 ст.10 Закону №160-ІХ.
Відтак, з поданих суду доказів вбачається, що позивач притягнутий до матеріальної відповідальності на підставі суб'єктивного та недоведеного у встановленому законом порядку висновку про його винуватість, та без всебічного, повного і об'єктивного розслідування обставин вчиненого правопорушення, що на думку суду є передчасним.
Статтею 6 КАС України визначено, що суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, у відповідності до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
У розумінні Європейського суду з прав людини, викладеного у рішенні Суду від 06.12.1988р. у справі «Барбера, Мессегуе і Джабардо проти Іспанії», принцип презумпції невинуватості полягає в тому, що тягар доведення вини обвинуваченого покладається виключно на обвинувачення, а всі сумніви повинні тлумачитися на його користь. При цьому, принцип презумпції невинуватості є обов'язковим не лише для органів досудового розслідування чи судів, а й для будь-яких інших суб'єктів владних повноважень. Поширюється він не лише на прийняття такими суб'єктами певних рішень, а й на публічні висловлювання певних посадових осіб. Зокрема, у рішенні від 10.02.1995р. у справі «Аллене де Рібемон проти Франції», де заявник скаржився на порушення презумпції невинуватості міністром внутрішніх справ, який зробив публічну заяву з твердженням про винуватість заявника. У даному рішенні, Суд вказує на те, що заява про винуватість, з однієї сторони, спонукала громадськість повірити в неї, а з іншої випереджало оцінку фактів справи компетентними суддями. Отже, сфера застосування принципу презумпції невинуватості є ширшою. Він обов'язковий не лише для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших органів держави, відтак жодна посадова особа не може навіть називати людину винуватою, підміняючи таким чином «доведення вини відповідно до закону», та перебираючи на себе функцію суду.
За таких обставин, висновок про наявність вини позивача в завданні матеріальної шкоди та про причинний зв'язок між протиправною поведінкою позивача та завданою шкодою, є недоведеними та передчасним.
За наведеного вище, суд дійшов висновку, що пункти 9 та 11 спірного наказу від 20.07.2024 №476 «Про результати службового розслідування для встановлення дійсних точних сум переплат військовослужбовцям грошового забезпечення та додаткових винагород і встановлення винних посадових осіб» є протиправним в частині притягнення позивача до повної матеріальної відповідальності, а також в частині занесення збитків та нестач до книги стягнень та нарахувань технічної частини ВЧ НОМЕР_4 , є протиправними та підлягають скасуванню.
Водночас, не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання командира ВЧ НОМЕР_4 (з урахуванням правонаступництва) внести відповідні зміни до спірного наказу від 20.07.2024 року № 476, оскільки внаслідок скасування відповідних положень наказу рішенням суду такі положення втрачають чинність та не породжують для позивача будь-яких юридичних наслідків, що є достатньою мірою захисту порушеного права у спірних правовідносинах.
Що стосується п. 13 спірного наказу, яким позбавлено позивача премії за липень 2024 року на підставі п.4 розділу 16 Порядку №260, суд зазначає таке.
Порядком №260 визначено механізм та умови виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України.
Відповідно до пункту 4 розділу 16 Порядку №260 при порушенні військової дисципліни або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов'язків, незадовільному виконанні службових обов'язків, виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється в таких розмірах:
у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління) або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов'язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму більше одного до чотирьох прожиткових мінімумів включно, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення особи до матеріальної відповідальності, - 90 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;
у разі накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення «сувора догана», оголошеного письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов'язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму більше чотирьох до восьми прожиткових мінімумів включно, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення особи до матеріальної відповідальності, - 80 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;
у разі накладення на військовослужбовця двох дисциплінарних стягнень «догана» («сувора догана»), оголошених письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління) або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов'язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму більше восьми до дванадцяти прожиткових мінімумів включно, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення особи до матеріальної відповідальності, - 60 відсотків встановленого розміру щомісячної премії;
у разі накладення на військовослужбовця трьох дисциплінарних стягнень «догана» («сувора догана»), оголошених письмовим наказом (розпорядженням) командира військової частини (керівника органу військового управління), або у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов'язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму більше дванадцяти до п'ятнадцяти прожиткових мінімумів включно, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення особи до матеріальної відповідальності, - 50 відсотків встановленого розміру щомісячної премії.
Командир військової частини здійснює преміювання в зазначених розмірах за календарний місяць, у якому накладено дисциплінарне стягнення (за місяць, у якому до військової частини надійшло повідомлення про накладення дисциплінарного стягнення вищим командиром (за винятком випадків, коли таке стягнення знято в установленому законодавством порядку у цьому самому місяці)) або за місяць, у якому видано наказ про притягнення до матеріальної відповідальності.
Отже, даною нормою передбачено випадки, коли преміювання військовослужбовців здійснюється у зменшеному розмірі від 90% до 50 % встановленого розміру щомісячної премії, у тому числі, у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов'язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму від 1 до 15 прожиткових мінімумів включно, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення особи до матеріальної відповідальності.
Водночас, позивача було позбавлено премії за липень 2024 року в повному обсязі, що не регулюється п.4 розділу 16 Порядку №260, а тому відповідач безпідставно позбавив позивача премії за липень 2024 року з посиланням на норми пункту 4 розділу 16 Порядку №260.
Крім того, слід зазначити, що випадки, у яких військовослужбовцям не виплачуються щомісячні премії, визначені пунктом 5 розділу 16 Порядку №260, зокрема, у разі притягнення військовослужбовця наказом відповідного керівника до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, під час виконання ними службових обов'язків, яка призвела до матеріальних збитків на загальну суму, що перевищує п'ятнадцять прожиткових мінімумів, установлених для працездатних осіб на день видання наказу про притягнення особи до матеріальної відповідальності,- за місяць, у якому видано наказ про притягнення до матеріальної відповідальності.
Разом із тим, оскільки підставою для позбавлення позивача премії стало притягнення його до матеріальної відповідальності, що визнано судом протиправним, суд дійшов висновку про те, що п.13 спірного наказу також є протиправним та підлягає скасуванню.
Водночас, не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання відповідача перерахувати та виплатити грошове забезпечення позивачу за липень 2024 року із повним 100% преміюванням, з таких підстав.
Відповідно до положень пунктів 1 - 3 розділу 16 Порядку №260 командири (начальники) військових частин, військових навчальних закладів, установ та організацій Збройних Сил України мають право щомісяця здійснювати преміювання військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової військової служби) відповідно до їх особистого внеску в загальні результати служби.
Розмір щомісячної премії, але не менше 10 відсотків посадового окладу, встановлює Міністр оборони України для відповідних категорій військовослужбовців виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України, та особливостей проходження військової служби.
Виплата щомісячної премії військовослужбовцям здійснюється на підставі наказу командира військової частини, який видається до 05 числа місяця, наступного за місяцем преміювання, з урахуванням військової дисципліни, наявності дисциплінарних стягнень, показників виконання службових обов'язків.
Отже, щомісячне преміювання військовослужбовців відноситься до дискреційних повноважень командирів військових частин, та здійснюється не лише у зв'язку з відсутністю фактів притягнення військовослужбовця до відповідальності, а й відповідно до його особистого внеску в загальні результати служби, з урахуванням показників виконання службових обов'язків, особливостей проходження військової служби та виходячи з наявного фонду грошового забезпечення, передбаченого в кошторисі Міністерства оборони України.
Суд не може перебирати на себе функцію уповноваженої посадової особи та під час даного судового розгляду встановлювати наявність /відсутність підстав для преміювання позивача у липні 2024 року з огляду на критерії, визначені Порядком №260, оскільки це не відноситься до компетенції адміністративного суду та не відповідає завданням адміністративного судочинства.
Отже, в цій частині суд не знаходить підстав для задоволення позовних вимог.
Крім того, не підлягають задоволенню позовні вимоги про зобов'язання відповідача видати наказ, яким виплатити утримані до рішення суду на виконання пункту 4 наказу командира ВЧ НОМЕР_4 від 20.07.2024 року №476, із грошового забезпечення позивача грошові кошти, починаючи з липня 2024 року.
При цьому, суд враховує, що відповідно до частини 3 статті 14 Закону №160-ІХ у разі скасування наказу про притягнення винної особи до матеріальної відповідальності стягнені з особи кошти та/або добровільно передане нею рівноцінне майно чи внесені кошти повертаються цій особі, про що видається відповідний наказ.
Отже, скасування наказу про притягнення позивача до матеріальної відповідьності має наслідком повернення йому коштів, стягнутих на підставі такого наказу, в силу вимог закону, при цьому, обов'язок командира видати відповідний наказ виникає лише після скасування наказу про притягнення до матеріальної відповідьності, і на даний час у суду відсутні підстави вважати, що права позивача у зазначеній частині будуть відповідачем порушені.
Оскільки судовому захисту підлягають порушені права чи інтереси особи, а не ті, що можливо/ймовірно будуть порушені у майбутньому, у задоволенні цих позовних вимог слід відмовити, як передчасних.
Щодо позовних вимог про визнання протиправною бездіяльності ВЧ НОМЕР_4 щодо не нарахування та невиплати позивачу додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №168, у розмірі 100 000 грн на місяць пропорційно часу безпосередньої участі у бойових діях, або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах їх ведення (здійснення) за липень 2024 року та про зобов'язання відповідача виплатити позивачу таку додаткову винагорду, суд зазначає таке.
У цій частині позовних вимог позиція позивача грунтується на тому, що накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення не перешкоджає виплаті додткової грошової винагороди.
Відповідно до абзаців 1 та 2 пункту 1-1 Постанови №168 (в редакції станом на липень 2024 року), установлено, що на період воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту (далі - військовослужбовці), які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, щомісяця виплачується додаткова винагорода у розмірі 100 000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах. У разі виконання бойових (спеціальних) завдань під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на відстані виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, зокрема зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до ротного опорного пункту включно, а також на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора в районах ведення воєнних (бойових) дій та на території противника військовослужбовцям додатково виплачується одноразова винагорода в розмірі 70000 гривень за кожні 30 днів (сумарно обчислених) виконання таких завдань.
Особливості виплати додаткової винагороди на період дії воєнного стану унормовані розділом 34 Порядку №260, за змістом пункту 2 якого, на період дії воєнного стану військовослужбовцям додаткова винагорода згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 «Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану» виплачується в таких розмірах:
100 000 гривень - тим, які беруть безпосередню участь у бойових діях або здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, перебуваючи безпосередньо в районах їх здійснення, на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, на території між позиціями сил оборони та позиціями військ держави-агресора, у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби та курсантам), та виконують бойові (спеціальні) завдання (у розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах):
під час ведення бойових (спеціальних) дій на лінії бойового зіткнення з противником на глибину виконання бойових (спеціальних) завдань військовою частиною (підрозділом, у тому числі зведеним) першого ешелону оборони або наступу (контрнаступу, контратаки) до батальйону включно (у тому числі тим, що визначені в абзаці чотирнадцятому цього пункту);
у районах ведення воєнних (бойових) дій з виявлення повітряних цілей противника;
із здійснення польотів в повітряному просторі областей України, на територіях яких ведуться воєнні (бойові) дії;
з вогневого ураження противника у складі підрозділу (засобу) ракетних військ і артилерії, підрозділу (засобу) протиповітряної оборони;
на території противника (у тому числі на території між позиціями військ противника та своїх військ, тимчасово окупованих (захоплених) противником територіях);
з вогневого ураження повітряних, морських цілей противника;
з виводу повітряних суден з під удару противника з виконанням зльоту;
кораблями, катерами, суднами в морській, річковій акваторії (поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового базування);
у районах ведення воєнних (бойових) дій медичному персоналу медичних частин та підрозділів (медичних підрозділів підсилення);
з відбиття збройного нападу (вогневого ураження противника) на об'єкти, що охороняються, звільнення таких об'єктів у разі їх захоплення або насильного заволодіння зброєю, бойовою та іншою технікою;
у районах ведення воєнних (бойових) дій з розмінування (виявлення, знешкодження та знищення) вибухонебезпечних предметів у місцях виконання завдань за призначенням згідно з бойовими розпорядженнями.
Пункт 4 розділу 34 Порядку №260 передбачає, що підтвердження безпосередньої участі військовослужбовців у бойових діях, виконанні бойового (спеціального) завдання або забезпеченні здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії (далі - бойові дії або заходи), у період здійснення зазначених дій або заходів здійснюється на підставі таких документів:
бойовий наказ (бойове розпорядження);
журнал бойових дій (вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал) або журнал ведення оперативної обстановки або бойове донесення або постова відомість (під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад);
рапорт (донесення) командира підрозділу (групи), корабля (судна), катера про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Згідно з пунктом 5 розділу 34 Порядку №260 одним днем участі у бойових діях або заходах вважається період (з 00 годин до 24 години календарної доби), протягом якого військовослужбовець залучався до участі в бойових діях або заходах, незалежно від кількості та тривалості таких залучень за добу.
У разі, коли військовослужбовець залучається до участі в бойових діях або заходах, які розпочато до 24 години однієї доби і закінчено після 00 годин наступної доби, до розрахунку включається зазначений період як два дні участі у бойових діях або заходах.
Відповідно до пункту 9 розділу 34 Порядку №260 виплата додаткової винагороди здійснюється на підставі наказів:
командирів (начальників) військових частин - особовому складу військової частини;
керівника органу військового управління - командирам (начальникам) військових частин.
Відповідно до Довідки про доходи №168 від 14.01.2025, виданої ВЧ НОМЕР_4 , ОСОБА_1 за липень 2024 року виплачено додаткову винагороду відповідно до Постанови №168 у загальному розмірі 46 129,03 грн, у тому числі, за 11 днів липня з розрахунку 30 000,00 грн - 10 645,16 грн, за 11 днів липня з розрахунку 100 000,00 грн - 35 483,87 грн (т.1 а.с.197-199).
При цьому, до матеріалів справи не надано доказів того, що притягнення позивача до матеріальної відповідальності на підставі наказу від 20.07.2024 року № 476 вплинуло на виплату йому в липні 2024 року додаткової грошової винагороди, передбаченої Постановою №168.
За наведеного вище, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в цій частині.
Суд враховує положення Висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів щодо якості судових рішень (пункти 32-41), в якому, серед іншого, звертається увага на те, що усі судові рішення повинні бути обґрунтованими, зрозумілими, викладеними чіткою і простою мовою і це є необхідною передумовою розуміння рішення сторонами та громадськістю; у викладі підстав для прийняття рішення необхідно дати відповідь на доречні аргументи та доводи сторін, здатні вплинути на вирішення спору; виклад підстав для прийняття рішення не повинен неодмінно бути довгим, оскільки необхідно знайти належний баланс між стислістю та правильним розумінням ухваленого рішення; обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент заявника на підтримку кожної підстави захисту; обсяг цього обов'язку суду може змінюватися залежно від характеру рішення. При цьому, зазначений Висновок також акцентує увагу на тому, що згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах.
Суд також застосовує позицію Європейського суду з прав людини (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у апеляційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 18390/91, пункт 29).
Враховуючи зазначені положення, дослідивши фактичні обставини та питання права, що лежать в основі спору у цій справі, суд дійшов висновку про відсутність необхідності надання відповіді на всі інші аргументи, викладені у заявах по суті справи, оскільки судом досліджені усі основні питання, які є важливими для прийняття судового рішення.
Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Відповідно до положень статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги знайшли своє підтвердження матеріалами справи, є частково обґрунтованими, а надані сторонами письмові докази є належними та достатніми для постановлення судового рішення про часткове задоволення адміністративного позову.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі пункту 13 частини 1 статті 5 Закону України “Про судовий збір», відповідних витрат не поніс.
Щодо заявлених витрат на професійну правничу допомогу адвоката в сумі 20000,00 грн, суд зазначає, що відповідно до положень статті 134 КАС України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави (частина 1).
За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката (частина 2).
Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат (частина 3).
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 4).
Частиною 7 статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Аналіз положень статті 134 КАС України дозволяє дійти висновку, що саме зацікавлена сторона має вчинити певні дії, спрямовані на відшкодування з іншої сторони витрат на професійну правничу допомогу, а інша сторона має право на відповідні заперечення проти таких вимог.
Відповідно до положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація та досвід адвоката, фінансовий стан клієнта й інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним і враховувати витрачений адвокатом час.
Отже, розмір гонорару адвоката визначається за погодженням адвоката з клієнтом в договорі про надання правової допомоги.
Згідно з усталеною правовою позицією Верховного Суду (постанови від 17.03.2021 у справі №280/1266/19, від 25.03.2021 у справі №645/3044/17, від 09.03.2021 у справі №200/10535/19-а тощо), при визначенні суми компенсації витрат, понесених на професійну правничу допомогу, необхідно досліджувати на підставі належних та допустимих доказів обсяг фактично наданих адвокатом послуг і виконаних робіт, кількість витраченого часу, розмір гонорару, співмірність послуг категоріям складності справи, витраченому адвокатом часу, об'єму наданих послуг, ціні позову та (або) значенню справи. Суд зобов'язаний оцінити рівень адвокатських витрат (у даному випадку, за наявності заперечень учасника справи), що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
При цьому, необхідно враховувати, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.
Суд зазначає, що позивач заявив про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн у позовній заяві, яка була подана позивачем до суду засобами поштового зв'язку у жовтні 2024 року, та до якої водночас, доказів понесення таких витрат не було додано.
При цьому, з додатків до позову вбачається, що в інтересах позивача направлялись адвокатські запити адвокатом Фененко Анастасією Вячеславівною на підставі договору про надання правової допомоги №68 від 13.08.2024, разом із тим, такий договір, як і будь-які докази на підтвердження наданих послуг адвоката, до матеріалів справи не надано.
У подальшому, до матеріалів справи надано копію Договору про надання правової допомоги №76 від 05.11.2024 (далі - Договір №76 від 05.11.2024), укладеного між позивачем (Клієнт) та адвокатом Хмарським Р.Б. (Адвокат), предметом якого є надання Адвокатом усіма законними методами та способами правової допомоги Клієнту у всіх справах, які пов'язані або можуть бути пов'язані із захистом та відновленням порушених прав та законних інтересів Клієнта. Відповідно до пп 4.2 п. 4 Договору №76 від 05.11.2024 гонорар Адвоката погоджується за взаємною угодою сторін та виплачується у готівковій або безготівковій формі у день підписання цього Договору.
Разом із тим, суд звертає увагу, що Договір №76 від 05.11.2024 був укладений вже після звернення позивача до суду з позовною заявою, а тому не вбачається зв'язку заявленої до відшкодування у позові суми витрат у розмірі 20 000,00 грн з наданням правової допомоги позивачу на підставі Договору №76 від 05.11.2024.
Будь-яких інших належних доказів на підтвердження фактичного понесення позивачем витрат на правову допомогу у заявленому розмірі до матеріалів справи не надано, детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, не подано.
Відповідно до частини 7 статті 139 КАС України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Позивачем не подано заяву про подання доказів на підтвердження розміру витрат, які він сплатив або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, в порядку частини 7 статті 139 КАС України.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для стягнення на користь позивача витрат на професійну правничу допомогу.
Керуючись ст.ст.2, 5, 9, 77, 132, 243-246, 255, 295, 297 КАС України, суд
Позов задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати пункт 9 наказу командира Військової частини НОМЕР_4 (з основної діяльності) від 20.07.2024 року № 476 “Про результати службового розслідування для встановлення дійсних точних сум переплат військовослужбовцям грошового забезпечення та додаткової винагороди і встановлення винних посадових осіб» в частині накладення на заступника командира з озброєння - начальника технічної частини Військової частини НОМЕР_4 майора ОСОБА_1 повної матеріальної відповідальності для відшкодування шкоди, заподіяної державі з його вини на суму грошового забезпечення - 533 669,67 гривень (ГЗ - 382 160,96 гривень, ПДФО - 68 788,95 гривень, ЄСВ - 82 719,76 гривень), додаткової винагороди - 1 951 073,13 гривень (ДВ - 1 393 623,66 гривень, ПДФО - 250 852,26 гривень, ЄСВ - 306 597,21 гривень).
Визнати протиправним та скасувати пункт 11 наказу командира Військової частини НОМЕР_4 від 20.07.2024 року №476 (з основної діяльності) “Про результати службового розслідування для встановлення дійсних точних сум переплат військовослужбовцям грошового забезпечення та додаткової винагороди і встановлення винних посадових осіб» в частині занесення збитків, завданих державі, до книги стягнень та нарахувань по заступнику командира з озброєння - начальнику технічної частини Військової частини НОМЕР_4 майору ОСОБА_1 на суму: грошового забезпечення - 533 669,67 гривень (ГЗ - 382160,96 гривень, ПДФО - 68 788,95 гривень, ЄСВ - 82 719,76 гривень), додаткової винагороди - 1 951 073,13 гривень (ДВ - 1 393 623,66 гривень, ПДФО - 250 852,26 гривень, ЄСВ - 306 597,21 гривень).
Визнати протиправним та скасувати пункт 13 командира Військової частини НОМЕР_4 (з основної діяльності) від 20.07.2024 року № 476 “Про результати службового розслідування для встановлення дійсних точних сум переплат військовослужбовцям грошового забезпечення та додаткової винагороди і встановлення винних посадових осіб» в частині позбавлення заступника командира з озброєння - начальника технічної частини Військової частини НОМЕР_4 майора ОСОБА_1 премії за липень 2024 року в повному обсязі.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
У задоволенні клопотання про стягнення витрат на правову допомогу - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення безпосередньо до Третього апеляційного адміністративного суду.
Повне найменування сторін та інших учасників справи:
Позивач - ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач - Військова частина НОМЕР_2 , місцезнаходження: АДРЕСА_2 ; код ЄДРПОУ НОМЕР_3 .
Повне судове рішення складено 06.11.2025.
Суддя М.О. Семененко