06 листопада 2025 року Справа № 280/9049/25
м. Запоріжжя
Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сіпаки А.В., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
До Запорізького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 (далі - позивач) до Військової частини НОМЕР_1 (далі - відповідач), в якій позивач просить суд:
визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у звільненні з військової служби ОСОБА_1 на підставі підпункту “г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу» (в редакції що діяла на момент подання рапорту про звільнення);
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 звільнити з військової служби ОСОБА_1 на підставі підпункту “г» пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу» (в редакції що діяла на момент подання рапорту про звільнення).
Ухвалою суду від 20.10.2025 відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження. Сторонам повідомлено про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (у письмовому провадженні), протягом шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Ухвалою суду від 20.10.2025 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів відмовлено.
Ухвалою суду від 28.10.2025 у задоволенні клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів відмовлено.
03.11.2025 представник відповідач надіслав заяву, в якій зазначив, що позивач уже звертався до суду з заявою про зобов'язання військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про його звільнення з військової служби посилаючись на пп. «г» ч. 4 ст. 26 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу». За розглядом справи №280/5926/25 Запорізьким окружним адміністративним судом 01 жовтня 2025 року було прийнято рішення у відмові у задоволенні позовних вимог у зв'язку з наявністю у його батька другого сина - ОСОБА_2 . Зважаючи на те, що суд вже вирішив вказані позовні вимоги, провадження у справі просить закрити.
Розглянувши матеріали справи, суд зазначає наступне.
Наказом командира в/ч НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 21.06.2024 за №522, солдата за призовом по мобілізації ОСОБА_1 було зараховано до списків особового складу в/ч НОМЕР_1 та всіх її видів забезпечення.
ОСОБА_1 подав рапорт про звільнення, як солдат за призивом з лав Збройних Сил України у запас відповідно до підпункту “г» пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу» (через сімейні обставини, а саме батько інвалід ІІ групи) до командира 3 мінометної бригади батареї НОМЕР_2 механізованого батальйону в/ч НОМЕР_1 .
Вважаючи, що його рапорт не був розглянутий (розглянутий неналежним чином) позивач звернувся до суду з позовом в якому просив:
визнати протиправними дії в/ч НОМЕР_1 , щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення, як солдата за призивом з лав Збройних Сил України у запас, відповідно до підпункту “г» пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу» (через сімейні обставини, а саме батько інвалід ІІ групи);
зобов'язати в/ч НОМЕР_1 розглянути рапорт ОСОБА_1 про звільнення, як солдата за призивом з лав Збройних Сил України у запас, відповідно до підпункту “г» пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу» (через сімейні обставини, а саме батько інвалід ІІ групи), з урахуванням висновків суду, а саме - зобов'язання в/ч НОМЕР_1 прийняти рішення про його звільнення за пп."г" п.2 ч.4 ст.26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з наявністю батька із числа осіб з інвалідністю.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 09.05.2025 по справі №280/1578/25 позовні вимоги ОСОБА_1 були задоволені частково, а саме:
визнано протиправною бездіяльність в/ч НОМЕР_1 щодо не розгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення з лав Збройних Сил України на підставі підпункту “г» пункту 2 частини 4 ст. 26 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу» за сімейними обставинами шляхом прийняття вмотивованого рішення;
зобов'язано в/ч НОМЕР_1 розглянути по суті рапорт ОСОБА_1 про звільнення з лав Збройних Сил України на підставі підпункту “г» пункту 2 частини 4 ст. 26 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу» за сімейними обставинами, та прийняти відповідне вмотивоване рішення.
В іншій частині вимог, - відмовлено.
Зазначене рішення сторонами не оскаржувалось.
На виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.05.2025 по справі №280/1578/25, командуванням в/ч НОМЕР_1 розглянуто рапорт позивача про звільнення з лав Збройних Сил України на підставі підпункту “г» пункту 2 частини 4 ст.26 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу» за сімейними обставинами, та прийнято рішення яким відмовлено у погодженні рапорту.
Про зазначене рішення ОСОБА_1 повідомлено листом від 23.05.2025 за №9243 (який позивач долучив в якості додатку до позовної заяви).
Вважаючи, що відповідачем неналежним чином розглянуто його рапорт, внаслідок чого прийнято невмотивоване рішення, позивач звернувся з позовом до суду з вимогами про зобов'язання відповідача розглянути рапорт позивача про звільнення, як солдата за призивом з лав Збройних Сил України у запас відповідно до підпункту “г» пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу» (через сімейні обставини, а саме батько інвалід ІІ групи) з урахуванням висновків суду, а саме - зобов'язання військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про його звільнення за пп."г" п.2 ч.4 ст.26 Закону України “Про військовий обов'язок і військову службу» як військовослужбовця, який проходить військову службу за призовом під час мобілізації під час воєнного стану, за сімейними обставинами у зв'язку з наявністю батька із числа осіб з інвалідністю.
Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01.10.2025 по справі №280/5926/25 у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 .
Відмовляючи у задоволені позовних вимог у вказаній справі суд зазначив, що позивач просить: зобов'язати відповідача розглянути його рапорт про звільнення у запас відповідно до підпункту “г» пункту другого частини четвертої статті 26 Закону України “Про військовий обов'язок та військову службу» (через сімейні обставини, а саме батько інвалід ІІ групи). Проте даний рапорт відповідачем розглянуто та прийнято рішення, яким відмовлено у погодженні рапорту. Зазначене рішення позивачем не оскаржується.
Позивач, не погодившись з відмовою у звільненні його зі служби, звернувся з даним позовом до суду.
Відповідно до пункту 4 частини першої статті 238 КАС України суд закриває провадження у справі якщо є такі, що набрали законної сили, постанова чи ухвала суду про закриття провадження у справі між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.
Тобто, достатньою та необхідною правовою підставою для закриття провадження у справі на підставі пункту 4 частини першої статті 238 КАС України є одночасна сукупність наступних умов: тотожність спору (підстави, предмет позову та сторони співпадають); наявність постанови чи ухвали, якими завершено розгляд справи; набрання судовим рішенням в іншій справі законної сили.
Позови вважаються тотожними лише тоді, коли в них співпадають сторони, предмет і підстави, тобто коли позови повністю збігаються за складом учасників процесу, матеріально-правовими вимогами та обставинами, що обґрунтовують звернення до суду. У випадку зміни хоча б одного з цих елементів позови вважаються не тотожними.
Підстава позову - це ті обставини і норми права, які дозволяють особі звернутися до суду, а предмет позову це матеріально-правові вимоги позивача до відповідача, стосовно яких він просить ухвалити судове рішення.
Відповідно до правового висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного в постанові від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, процесуальний закон у визначених випадках передбачає необхідність оцінювання правовідносин на предмет подібності. З цією метою суд насамперед має визначити, які правовідносини є спірними, після чого застосувати змістовий критерій порівняння, а за необхідності також суб'єктний і об'єктний критерії. З-поміж цих критеріїв змістовий (оцінювання спірних правовідносин за характером урегульованих нормами права та договорами прав і обов'язків сторін спору) є основним, а два інші - додатковими. Тобто на предмет подібності слід оцінювати саме ті правовідносини, які є спірними у порівнюваних ситуаціях. Встановивши учасників спірних правовідносин, об'єкт спору (які можуть не відповідати складу сторін справи та предмету позову) і зміст цих відносин (права й обов'язки сторін спору), суд має визначити, чи є певні спільні риси між спірними правовідносинами насамперед за їхнім змістом.
Порівняльний аналіз позовних вимог у справах №280/9049/25 та №280/5926/25 вказує на те, що предметом позову у цій справі є дії Військової частини НОМЕР_1 щодо відмови у звільненні позивача з військової служби на підставі поданого ним рапорту, в той час як предметом розгляду у справі №280/5926/25 були дії Військової частини НОМЕР_3 щодо неналежного розгляду рапорту про звільнення з військової служби на виконання рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 09.05.2025 по справі №280/1578/25, хоча обидві справи і стосуються спору між одними й тим сторонами, однак підстави звернення до суду та предмет позову у цих справах різні, оскільки позивач звернувся до відповідача з іншою заявою.
Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого клопотання та відсутність передбачених положеннями статтею 238 КАС України підстав для задоволення клопотання представника відповідача та закриття провадження у даній справі.
Керуючись статтями 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
У задоволенні клопотання представника відповідача про закриття провадження в адміністративній справі №280/9049/25, - відмовити.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання і оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвалу може бути включене до апеляційної скарги на рішення суду.
Суддя А.В. Сіпака