про задоволення клопотання про відвід судді
06 листопада 2025 рокум. Ужгород№ 260/304/24
Закарпатський окружний адміністративний суд у складі: головуючої - судді Маєцької Н.Д., розглянувши у порядку письмового провадження клопотання представника позивача про відвід судді в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Д-Трансгейт» до Головного управління ДПС України у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -
Товариство з обмеженою відповідальністю “Д-Трансгейт» звернулося до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Головного управління ДПС України у Закарпатській області, якою просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 00044620902 від 28.12.2022 року, податкове повідомлення-рішення №00044630902 від 28.12.2022 року, податкове повідомлення-рішення №00044640902 від 28.12.2022 року, які видані Головним управлінням ДПС Закарпатської області.
Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року залишено без розгляду позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю “Д-Трансгейт».
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 23 вересня 2025 року скасовано ухвалу Закарпатського окружного адміністративного суду від 30 травня 2025 року, а матеріали справи № 260/304/24 направлені для продовження розгляду до суду першої інстанції.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи раніше визначеного складу суду Закарпатського окружного адміністративного суду від 22 жовтня 2025 року, справу передано на розгляд судді Маєцькій Н.Д.
Ухвалою судді Закарпатського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2025 року прийнято до провадження адміністративну справу та постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження. Вказаною ухвалою призначено підготовче засідання на 11 листопада 2025 року на 10:00 год.
06 листопада 2025 року до суду надійшло клопотання представника позивача (директора ТОВ “Д-Трансгейт» - Малоша А. Д.) про відвід судді.
Клопотання обґрунтоване тим, що дана адміністративна справа неодноразово розглядалася, визначеним складом суду та заявлений позов неодноразово залишався судом без розгляду, в той час, як ухвали суду про залишення позовної заяви без розгляду були скасовані Верховним судом та Восьмим апеляційним адміністративним судом. Відтак зазначає, що по даній справі склад суду першої інстанції вже висловлювався два рази щодо поданого позову, що на думку представника позивача свідчить про те, що в суду склалося певне внутрішнє переконання щодо заявлених позовних вимог. Вважає, що вказане впливає на об'єктивність та неупередженість цього складу суду щодо розгляду позовних вимог по суті.
Розглянувши клопотання про відвід судді, суд враховує наступне.
Відповідно до статті 2 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.
Згідно з ч.1 ст.7 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 року № 1402-VIII кожному гарантується захист його прав, свобод та законних інтересів незалежним і безстороннім судом, утвореним відповідно до закону.
Відповідно до вимог ч.7 ст.56 Закону України “Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний, зокрема, своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, а також дотримуватися правил суддівської етики.
Відповідно до ч.1, 2 ст.36 Кодексу адміністративного судочинства України суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об'єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу.
Відповідно до ч. 3 ст. 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу.
Відповідно до ч. 1 ст. 40 КАС України питання про самовідвід судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі.
Питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом. (ч. 2 ст. 40 КАС України).
Відповідно до ч. 3 ст. 40 КАС України питання про відвід судді вирішується судом, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість.
Згідно з ч. 4 ст. 40 КАС України якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід.
Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу.
Якщо питання про відвід судді в порядку, визначеному частиною четвертою цієї статті, неможливо розглянути в суді, в якому розглядається справа, то справа для вирішення питання про відвід судді передається до суду відповідної інстанції, найбільш територіально наближеного до цього суду (ч. 5 ст. 40 КАС України).
Відповідно до ч. 6. ст. 40 КАС України якщо на час подання заяви про відвід судді у суді здійснюють правосуддя менше трьох суддів, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який розглядає справу чи вчиняє іншу процесуальну дію, про що постановляється ухвала, яка оформлюється окремим документом. У такому разі положення частин четвертої та п'ятої цієї статті не застосовуються.
Відповідно до ч. 8 ст. 40 КАС України суддя, якому передано на вирішення заяву про відвід, вирішує питання про відвід в порядку письмового провадження. За ініціативою суду питання про відвід може вирішуватися у судовому засіданні з повідомленням учасників справи. Неявка учасників справи у судове засідання, в якому вирішується питання про відвід, не перешкоджає розгляду судом питання про відвід.
Згідно з ч. 11 ст. 40 КАС України питання про відвід вирішується невідкладно. Вирішення питання про відвід суддею, який не входить до складу суду, здійснюється протягом двох робочих днів, але не пізніше призначеного засідання по справі. У разі розгляду заяви про відвід суддею іншого суду - не пізніше десяти днів з дня надходження заяви про відвід. Відвід, який надійшов поза межами судового засідання, розглядається судом у порядку письмового провадження.
Зі змісту клопотання про відвід судді вбачається, що підставою для відводу судді Маєцької Н.Д. зазначено те, що позовна заява ТОВ «Д-Трансгейт» неодноразово залишалася судом без розгляду, однак такі ухвали суду були скасовані Верховним Судом та Восьмим апеляційний адміністративним судом, що на думку представника позивача свідчить про те, що у суду склалося певне внутрішнє переконання щодо заявлених позовних вимог. У зв'язку з чим, представник позивача вважає, що вказані обставини впливають на об'єктивність та неупередженість цього складу суду щодо розгляду позовних вимог по суті.
В той же час, на переконання суду, вказані у клопотанні підстави для відводу судді не свідчать про неупередженість чи необ'єктивність судді, а відображають власну позицію представника позивача до вчинених суддею процесуальних дій у даній справі.
Разом з тим, відповідно до ч. 4 ст. 36 КАС незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу.
При цьому, суд констатує, що будь-яких доказів, які підтверджують пряму чи опосередковану заінтересованість судді в результаті розгляду справи або наявність обставин, які викликають сумнів у її неупередженості при розгляді даної справи, представником позивача до клопотання про відвід судді не надано. Крім того, самого лише посилання на такі обставини не достатньо для висновку про їх об'єктивне існування.
Разом з тим, підставою для відводу не обов'язково має бути доведений факт необ'єктивності чи заінтересованості судді. Питання про існування фактичного упередження не має значення, адже правосуддя не лише має бути здійснене, але й сприйматися як очевидно і без сумніву здійснене. Іншими словами, коли виникає питання про відвід, значення має не те, чи справді у судді є усвідомлене або неусвідомлене упередження, а те, чи виникла б у розумної та належним чином поінформованої особи підозра про існування такого упередження. У цьому сенсі обґрунтована підозра в упередженості не просто заміняє відсутні докази чи доказовий засіб для встановлення вірогідності неусвідомленого упередження, а є виявом пильнішої уваги до іміджу правосуддя, тобто домінуючої зацікавленості громадськості в тому, щоб існувала впевненість у чесності процесу.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що “кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом».
Європейський суд з прав людини (далі можливе ЄСПР) в п. 66 рішення у справі “Бочан проти України» від 03.05.2007 (заява № 7577/02) зазначив, що “безсторонність, в сенсі п. 1 статті 6, має визначатися відповідно до суб'єктивного критерію, на підставі особистих переконань та поведінки конкретного судді у конкретній справі - тобто, жоден з членів суду не має проявляти будь-якої особистої прихильності або упередження, та об'єктивного критерію - тобто, чи були у судді достатні гарантії для того, щоб виключити будь-які легітимні сумніви з цього приводу.
Відповідно до об'єктивного критерію має бути визначено, чи наявні факти, що можуть бути перевірені, які породжують сумніви щодо відсутності безсторонності судів. У цьому зв'язку навіть зовнішні ознаки мають певне значення. Ключовим питанням є питання довіри, яку суди в демократичному суспільстві мають вселяти суспільству і, перш за все, сторонам у процесі».
Аналогічна правова позиція закріплена також в п.п. 49, 52 рішення ЄСПЛ у справі “Білуха проти України» від 09.11.2006 (заява № 33949/02), п. 28 рішення ЄСПЛ у справі “Газета “Україна-центр» проти України» від 15.07.2010 (заява № 16695/04).
В п. 105 рішення ЄСПЛ у справі “Олександр Волков проти України» від 09.01.2013 (заява № 21722/11) суд дійшов висновку про те, що: “між суб'єктивною та об'єктивною безсторонністю не існує беззаперечного розмежування, оскільки поведінка судді не тільки може викликати об'єктивні побоювання щодо його безсторонності з точки зору стороннього спостерігача (об'єктивний критерій), а й може бути пов'язана з питанням його або її особистих переконань (суб'єктивний критерій). Отже, у деяких випадках, коли докази для спростування презумпції суб'єктивної безсторонності судді отримати складно, додаткову гарантію надасть вимога об'єктивної безсторонності».
Крім того, серед Бангалорських принципів поведінки суддів від 19 травня 2006 року (Схвалено Резолюцією Економічної та Соціальної ради ООН 27 липня 2006 року №2006/23), які мають на меті встановлення стандартів етичної поведінки суддів, зазначено об'єктивність судді, яка є необхідною умовою для належного виконання ним своїх обов'язків. Вона проявляється не тільки у змісті винесеного рішення, а й в усіх процесуальних діях, що супроводжують його прийняття.
Таким чином, відводу підлягає суддя не лише у разі існування фактів, що свідчать про упередженість судді, але й у тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви в неупередженості судді.
З аналізу вищенаведених норм випливає, що інститут відводу (самовідводу) судді від участі у розгляді конкретної справи - це одна із найважливіших гарантій здійснення правосуддя неупередженим та справедливим судом. Судді заборонено брати участь у розгляді справи за наявності будь-яких обставин, які викликають чи можуть викликати сумніви у його об'єктивності.
Враховуючи установлене у представника позивача враження щодо упередженості та необ'єктивності головуючої судді Маєцької Н.Д. при розгляді даної адміністративної справи, та для того, щоб за суб'єктивним критерієм з боку стороннього спостерігача не виникали сумніви у неупередженості головуючої судді під час вирішення даної справи, суд приходить висновку, що клопотання представника позивача про відвід судді Маєцької Н.Д. є обґрунтованим лише за суб'єктивним критерієм, а тому підлягає задоволенню частково.
Відповідно до ч. 12 ст. 40 КАС України за результатами вирішення заяви про відвід суд постановляє ухвалу.
У відповідності до ч. 1 ст. 41 КАС України у разі задоволення відводу (самовідводу) судді, який розглядає справу одноособово, адміністративна справа розглядається в тому самому адміністративному суді іншим суддею, який визначається в порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу.
Керуючись ст.ст. 36, 40, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
1. Клопотання представника позивача про відвід судді в адміністративній справі за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Д-Трансгейт» до Головного управління ДПС України у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень - задовольнити частково.
2. Відвести суддю Маєцьку Н.Д. від розгляду адміністративної справи №260/304/24.
3. Адміністративну справу № 260/304/24 за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю “Д-Трансгейт» до Головного управління ДПС України у Закарпатській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень -передати до відділу документообігу та забезпечення судового процесу Закарпатського окружного адміністративного суду для здійснення повторного автоматизованого розподілу між суддями суду.
4. У задоволенні решти вимог заяви - відмовити.
5. Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили в порядку, зазначеному в статті 256 КАС України.
Суддя Н.Д. Маєцька