про поновлення провадження у справі, залучення другого відповідача,
витребування доказів та зупинення провадження у справі
06 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/24980/24
категорія 106030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Леміщак Д.М., розглядаючи у письмовому провадженні питання про зупинення провадження у адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
Ухвалою суду від 14.01.2025 відкрито провадження в адміністративній справі № 240/24980/24 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправною бездіяльності щодо нерозгляду рапорту про звільнення з військової служби від 25.09.2024 на підставі абзацу 13 підпункту г) пункту 2 частини 4 статті 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" та зобов'язання вчинити певні дії.
Ухвалою суду від 20.03.2025 провадження у справі зупинено на підставі пункту 6 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України з метою витребування у військової частини НОМЕР_1 інформації та документів щодо результатів розгляду рапорту позивача.
До суду надійшов відзив на позовну заяву від військової частини НОМЕР_1 , в якому відповідач заперечує проти задоволення позовних вимог, посилаючись на те, що позивач ОСОБА_1 є військовослужбовцем військової частини НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 окремий батальйон територіальної оборони), яка була прийнята до складу військової частини НОМЕР_1 відповідно до директиви Міністра оборони України та наказу Головнокомандувача Збройних Сил України від 19.01.2024 № Д-321/5дск з 20.01.2024. Відповідач зазначає, що військова частина НОМЕР_2 є органом військового управління без статусу юридичної особи, але з власним діловодством, фінансовою службою, таємним і нетаємним діловодством, гербовою печаткою та службою управління персоналом, внаслідок чого командир військової частини НОМЕР_2 має повноваження видавати накази, приймати рішення про звільнення військовослужбовців, нараховувати грошове забезпечення та несе відповідальність за додержання прав військовослужбовців цієї частини. Рапорт позивача про звільнення був поданий до командира військової частини НОМЕР_2 , а подання № 4703 від 26.09.2024 про направлення документів для погодження не надходило до військової частини НОМЕР_1 . Відповідач стверджує, що військова частина НОМЕР_1 не приймає рішень щодо звільнення військовослужбовців військової частини НОМЕР_2 та не є належним відповідачем у справі.
Враховуючи те, що витребувана ухвалою від 20.03.2025 інформація та відповідні підтвердні документи щодо результатів розгляду рапорту ОСОБА_1 про звільнення з військової служби надійшли до суду разом з відзивом на позовну заяву та доданими до нього матеріалами, суд вважає, що відпали обставини, які були підставою для зупинення провадження у справі відповідно до пункту 6 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому провадження у адміністративній справі підлягає поновленню.
Розглянувши матеріали справи, відзив відповідача та додані до нього документи, суд вважає за необхідне залучити до участі у справі як другого відповідача військову частину НОМЕР_2 .
Мотивуючи таке рішення, суд виходить з такого.
Згідно з частиною 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України (далі також КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення адміністративних справ з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Пунктом 9 частини першої статті 4 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що відповідач це суб'єкт владних повноважень, а у випадках, визначених законом, й інші особи, до яких звернена вимога позивача.
Згідно зі ст. 46 КАС України сторонами в адміністративному процесі є позивач та відповідач. Відповідачем в адміністративній справі є суб'єкт владних повноважень, якщо інше не встановлено цим Кодексом.
Відповідно до ч. 3, 4 та 6 ст. 48 Кодексу адміністративного судочинства України якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до ухвалення рішення у справі за згодою позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі, якщо це не потягне за собою зміни підсудності адміністративної справи. Суд має право за клопотанням позивача до ухвалення рішення у справі залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позивач не згоден на заміну відповідача іншою особою, суд може залучити цю особу як другого відповідача. У разі відмови у задоволенні позову до такого відповідача понесені позивачем витрати відносяться на рахунок держави. Після заміни сторони, залучення другого відповідача розгляд адміністративної справи починається спочатку.
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є бездіяльність щодо нерозгляду рапорту позивача про звільнення з військової служби. З відзиву відповідача випливає, що позивач проходить службу у військовій частині НОМЕР_2 , рапорт був поданий саме до її командира, а рішення про звільнення приймається в межах дискреційних повноважень командира цієї частини без необхідності погодження з військовою частиною НОМЕР_1 . Військова частина НОМЕР_2 здійснює управління персоналом, нарахування грошового забезпечення та несе відповідальність за права військовослужбовців, зарахованих до її списків.
У разі, якщо суд дійде висновку про відсутність порушень з боку військової частини НОМЕР_1 або про її неналежність як відповідача, без залучення військової частини НОМЕР_2 як другого відповідача права позивача на судовий захист можуть залишитися незахищеними, оскільки оскаржувана бездіяльність може бути пов'язана саме з діями (бездіяльністю) командира військової частини НОМЕР_2 . Залучення другого відповідача дозволить всебічно, повно та об'єктивно з'ясувати обставини справи, встановити суб'єкта, відповідального за розгляд рапорту позивача, та забезпечити ефективний захист його прав відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та статті 55 Конституції України.
Відповідно до частин 1, 3 статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
При цьому, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повного і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини 4 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.
Відповідно до частини 1 статті 72 Кодексу адміністративного судочинства України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно з частиною 3 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі (частини 1 та 2 статті 78 КАС України ).
Згідно з частинами 3, 6 статті 80 Кодексу адміністративного судочинства України про витребування доказів за власною ініціативою суд постановляє ухвалу. Будь-яка особа, у якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду.
Відповідно до вимог статті 94 КАС України, письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не визначено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього.
Суд вважає, що для повного та об'єктивного вирішення справи необхідно витребувати у військової частини НОМЕР_2 інформацію та відповідні підтвердні документи щодо результатів розгляду рапорта ОСОБА_1 про звільнення з військової служби від 25.09.2024.
Приписами частин 7 та 8 статті 80 КАС України, встановлено, що особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов'язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п'яти днів з дня вручення ухвали. У випадку неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, а також за неподання таких доказів без поважних причин, суд застосовує до відповідної особи заходи процесуального примусу, визначені цим Кодексом.
На момент постановлення цієї ухвали на території України указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022 у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини 1 статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан, який продовжено до цього часу.
З огляду на викладене суд уважає, що виконання цієї ухвали може бути ускладнено у зв'язку з проведенням на території України військових дій, а тому потребуватиме додаткового часу, який визначити заздалегідь не уявляється за можливе.
Відповідно до положень пункту 6 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України суд має право зупинити провадження у справі в разі направлення судового доручення щодо збирання доказів.
Отже, відсутня норма, яка б урегульовувала порядок дій суду у випадку необхідності надання учасникам справи часу для виконання вимоги суду про надання витребуваних документів.
Проте відповідно до положень частини 6 статті 7 Кодексу адміністративного судочинства України у разі відсутності закону, що регулює відповідні правовідносини, суд застосовує закон, що регулює подібні правовідносини (аналогія закону), а за відсутності такого закону суд виходить із конституційних принципів і загальних засад права (аналогія права).
З огляду на викладене суд приходить до висновку про необхідність застосувати аналогію закону та зупинити провадження у справі на підставі пункту 6 частини 2 статті 236 Кодексу адміністративного судочинства України.
З відкритих джерел судом встановлено, що адреса військової частини НОМЕР_2 зазначається як АДРЕСА_1 , АДРЕСА_2 або АДРЕСА_3 .
Як вбачається з відзиву, військова частина НОМЕР_2 була прийнята зі складу сил Територіальної оборони Збройних сил України у підпорядкування командира НОМЕР_4 окремої десантно-штурмової бригади (військова частина НОМЕР_1 ).
За таких обставин суд вважає за необхідне зобов'язати військову частину НОМЕР_1 забезпечити вручення військовій частині НОМЕР_2 цієї ухвали та доданих до неї документів.
Керуючись статтями 48, 80, 236, 243, 248, 256, 294, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ухвалив:
Поновити провадження у адміністративній справі № 240/24980/24.
Залучити до участі у справі як другого відповідача військову частину НОМЕР_2 ( НОМЕР_3 окремий батальйон територіальної оборони, адреса: АДРЕСА_3 ).
Направити військовій частині НОМЕР_2 через військову частину НОМЕР_1 копію позовної заяви та доданих до неї документів.
Встановити відповідачу п'ятнадцятиденний строк для подання відзиву на позов з дня вручення цієї ухвали.
Копія відзиву та доданих до нього документів повинна бути надіслана іншим учасникам справи одночасно з надісланням відзиву до суду.
У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Встановити позивачу триденний строк з дня отримання копії відзиву на позовну заяву для подання до суду відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) відповіді на відзив і доданих до нього доказів відповідачу.
Встановити відповідачу триденний строк з дня отримання копії відповіді на відзив для подання до суду заперечень проти відповіді на відзив та документів, що підтверджують надіслання (надання) заперечень і доданих до нього доказів позивачу.
Відповідач у строк, встановлений для подання відзиву, а позивач не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву мають право подати до суду клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Витребувати у військової частини НОМЕР_2 інформацію та відповідні підтвердні документи щодо результатів розгляду рапорта ОСОБА_1 про звільнення з військової служби від 25.09.2024.
Військовій частині НОМЕР_2 витребувані документи протягом п'яти днів з дня отримання ухвали направити на адресу суду або повідомити суд про причини неможливості подання витребуваних матеріалів.
Попередити військову частину НОМЕР_2 , що невиконання ухвали суду про витребування доказів може мати наслідком застосування заходів встановлених статтями 77, 80 Кодексу адміністративного судочинства України або заходів процесуального примусу, передбачених статтями 145, 149 Кодексу адміністративного судочинства України.
Зупинити провадження в адміністративній справі № 240/24980/24 до дати отримання судом витребуваних доказів.
Копію ухвали невідкладно направити сторонам.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в частині зупинення провадження у справі до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дати її постановлення.
Суддя Д.М. Леміщак