06 листопада 2025 року м. Житомир справа № 240/17739/25
категорія 112030000
Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Токаревої М.С., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області про визнання протиправним та скасування акта від 30.04.2025 №129 Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області про не встановлення факту здійснення особою догляду.
В обґрунтування позовних вимог зазначив, що 05 березня 2025 року звернувся до виконавчого комітету Лугинської селищної ради із заявою про встановлення факту здійснення постійного догляду за його матір'ю ОСОБА_2 , яка є особою з інвалідністю ІІІ групи та має потребу в постійному догляді. 30 квітня 2025 року комісією Лугинської селищної ради Коростенського району було складено акт від 30.04.2025р. №129, згідно якого комісія дійшла до висновку, що факт здійснення догляду (постійного) догляду за не підтверджений. Позивач вказує, що комісія не надала жодного чіткого мотивування своєї відмови та необґрунтовано відмовила у видачі акту про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду), у зв'язку з чим акт є протиправним та підлягає скасуванню.
Ухвалою суду вказану позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).
До суду від відповідача надійшов відзив, в якому він просить відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вказує, що комісія дійшла висновку, що факт здійснення догляду (постійного догляду) за ОСОБА_2 не підтверджений, оскільки мати позивача працює головним бухгалтером КП «Полісся», відповідно здатна до самообслуговування, та не потребує догляду (постійного догляду), тобто необхідність стороннього догляду у матері позивача відсутня.
Згідно із частиною п'ятою статті 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив таке.
Зі свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 встановлено, що ОСОБА_2 є матір'ю ОСОБА_1 .
Відповідно до витягу з реєстру територіальної громади від 05.01.2025 ОСОБА_2 та ОСОБА_1 зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 .
З копії довідки до акта огляду медико-соціальною експертною комісією серії 10ААВ №818441 слідує, що ОСОБА_2 встановлено ІІІ групу інвалідності безтерміново.
Відповідно до висновку №91 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 05.03.2025 ОСОБА_2 рекомендовано соціальні послуги догляду вдома.
07.03.2025 позивач звернувся до Лугинської селищної ради із заявою про встановлення факту здійснення догляду (постійного догляду) за своєю матір'ю ОСОБА_2 .
За результатами розгляду заяви комісія дійшла до висновку, що факт здійснення догляду (постійного) догляду за ОСОБА_2 не підтверджений, про що складено акт про не встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) від 30.04.2025 №129.
Вважаючи, протиправним акт про невстановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду), позивач звернувся з даним позовом до суду.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Згідно із частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За приписами частини третьої статті 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України.
Згідно з пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані: зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я, чи рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду.
Частиною сьомою статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" встановлено, що перевірка підстав щодо надання військовозобов'язаним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації та її оформлення здійснюється територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки.
Правовідносини, які пов'язані з процедурою надання військовозобов'язаним та резервістам відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період та її оформлення регулюються Порядком проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 (далі - Порядок №560).
Згідно з пунктом 61 Порядку №560 військовозобов'язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", та не отримують компенсації (допомоги, надбавки) на догляд за ними, для розгляду питання надання їм відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації звертаються за встановленням факту здійснення постійного догляду із заявою у довільній формі на ім'я керівника виконавчого органу сільської, селищної, міської, районної у місті (у разі її утворення) ради, районної у м. Києві військової адміністрації за адресою задекларованого/ зареєстрованого місця проживання особи, зазначеної у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", за якою здійснюється догляд. У заяві повинні бути зазначені такі відомості про військовозобов'язаного, який здійснює постійний догляд: прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), адреса задекларованого/зареєстрованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті); відомості про особу, за якою здійснюється постійний догляд (прізвище, власне ім'я, по батькові (за наявності), адреса зареєстрованого/задекларованого місця проживання, контактні дані, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія (за наявності) та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків, офіційно повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті).
Військовозобов'язані, які здійснюють постійний догляд за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", до заяви, зазначеної в абзаці першому цього пункту, додають документи, визначені у підпунктах 9 і 14 додатка 5 (крім акта про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8).
Відповідно до пункту 9 додатку 5 Порядку №560 особи, які мають право на відстрочку відповідно до статті 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" - зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, померла (загинула), визнана зниклою безвісти або безвісно відсутньою, оголошена померлою, і батько чи мати дружини не має інших працездатних членів сім'ї, які зобов'язані та можуть здійснювати за ними догляд), які за висновком медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я або рішенням експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи потребують постійного догляду:
для особи, яка потребує постійного догляду, - довідка до акта огляду медико-соціальною експертною комісією за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, або висновок лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу в постійному догляді за формою, затвердженою МОЗ, або витяг з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи;
для особи, яка зайнята постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю, - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб або свідоцтво про народження дитини, або свідоцтво про народження особи, яка здійснює постійний догляд), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8);
для особи, яка зайнята постійним доглядом за батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), - документи, що підтверджують родинні зв'язки (свідоцтво про шлюб та свідоцтво про народження дружини (чоловіка), документи, що підтверджують неможливість здійснення постійного догляду дружиною (чоловіком) або іншим працездатним членом сім'ї (висновок медико-соціальної експертної комісії чи лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я про потребу іншого працездатного члена сім'ї в постійному догляді або свідоцтво про смерть такого члена сім'ї, або витяг з Єдиного реєстру осіб, зниклих безвісти за особливих обставин, або рішення суду про визнання безвісно відсутнім або рішення суду про оголошення його померлим), документи про отримання компенсації (допомоги, надбавки) на догляд або акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду (додаток 8)
Згідно із пунктом 61 Порядку №560 районні, міські держадміністрації (військові адміністрації), виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад для розгляду документів щодо встановлення факту здійснення військовозобов'язаним постійного догляду за особами, зазначеними у пунктах 9 і 14 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», утворюють постійно діючу комісію із встановлення факту здійснення особою постійного догляду.
Комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду здійснює розгляд заяви протягом десяти календарних днів з дати її подання.
До складу комісії із встановлення факту здійснення особою постійного догляду можуть входити депутати місцевої ради, представники виконавчих органів місцевого самоврядування, громадських організацій загальною чисельністю не менше ніж п'ять осіб.
Під час своєї роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду:
відвідує місце проживання особи, за якою здійснюється постійний догляд, зазначене у заяві військовозобов'язаного, для встановлення факту здійснення постійного догляду;
перевіряє відомості щодо наявності/відсутності інших осіб, які здійснюють постійний догляд за особою, зазначеною в заяві, зокрема інформацію щодо наявних прийнятих структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, міських держадміністрацій (військових адміністрацій), виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад рішень про надання соціальних послуг з догляду за особою, за якою здійснює догляд військовозобов'язаний, за її задекларованим/зареєстрованим місцем проживання.
За результатами роботи комісія із встановлення факту здійснення особою постійного догляду складає та надає військовозобов'язаному акт про встановлення факту здійснення особою постійного догляду.
Як вбачається з матеріалів справи, рішенням виконавчого комітету Лугинської селищної ради №145 від 04.06.2024 затверджено Положення про порядок складення та видачі акта встановлення факту здійснення догляду (постійного догляду), згідно з додатком 1 та створено і затверджено посадовий склад комісії із встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду), згідно з додатком 2.
Суд встановив, що позивач звернувся до органу місцевого самоврядування із заявою від 07.03.2025 щодо складання акту про встановлення факту здійснення догляду (постійного догляду) за своєю матір'ю ОСОБА_2 . Актом №129 від 30.04.2025 факт здійснення постійного догляду не підтверджено.
Дослідивши зміст акту №129 від 30.04.2025, яким не підтверджено факт здійснення постійного догляду позивачем за своєю матір'ю ОСОБА_2 , суд зазначає, що в порушення вищенаведених вимог пункту 61 Порядку №560 в акті не вказано підстави не підтвердження факту постійного догляду.
При цьому, у відзиві на позовну заяву відповідач вказує, що факт постійного догляду не підтверджено, зокрема, у зв'язку із тим, що комісією встановлено, що ОСОБА_2 працює головним бухгалтером КП «Полісся», відповідно здатна до самообслуговування, та не потребує догляду (постійного догляду), тобто необхідність стороннього догляду у матері позивача відсутня.
Суд із вказаними висновками відповідача не погоджується, оскільки до матеріалів справи не долучено доказів працевлаштування матері позивача - ОСОБА_2 , а необхідність догляду вдома підтверджена висновком №91 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 05.03.2025.
Доказів працевлаштування матері позивача - ОСОБА_2 , відповідачем не надано.
Враховуючи вищевикладене, відповідачем не доведено належними доказами факт працевлаштування матері позивача - ОСОБА_2 .
Суд критично оцінює твердження відповідача, зазначені у відзиві на позовну заяву, про здатність до самообслуговування та відсутність потреби догляду (постійного догляду), у матері позивача, оскільки вказане спростовується висновком №91 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 05.03.2025.
Щодо цих аргументів відповідача, то суд зауважує, що як зазначалося вище згідно із пунктом 9 частини першої статті 23 Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані зайняті постійним доглядом за хворою дружиною (чоловіком), дитиною та/або своїми батьком чи матір'ю (батьком чи матір'ю дружини (чоловіка), якщо вона сама потребує постійного догляду за висновком медико-соціальної експертної комісії або лікарсько-консультативної комісії закладу охорони здоров'я.
Таким чином, висновок №91 про наявність порушення функцій організму через які невиліковно хворі особи не можуть самостійно пересуватися та самообслуговуватися і потребують соціальної послуги з догляду на непрофесійній основі від 05.03.2025 , яким рекомендовано ОСОБА_2 догляд вдома є, на думку суду, з урахуванням положень Закону України “Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» та Порядку №560 достатнім доказом для висновку, про необхідність стороннього догляду.
Враховуючи вищевикладене, відповідач зробив передчасний висновок, що ОСОБА_2 (мати позивача) не потребує постійного догляду, та не надав належної оцінки матеріалам, які долучив Мельничук , ОСОБА_3 до заяви про встановлення факту постійного догляду за особою.
Отже, комісія відповідача необґрунтовано відмовила позивачу у видачі акту про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду).
У зв'язку з чим акт є протиправним та підлягає скасуванню.
Тому з метою захисту прав позивача належить зобов'язати комісію відповідача повторно розглянути заяву позивача від 07.03.2025 про видачу акту про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) за ОСОБА_2 .
Відповідно до частини першої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.
З огляду на вищевказане, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню.
На підставі положень частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України судовий збір підлягає відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 72-77, 90, 139, 159, 241-246, 257-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
вирішив:
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 . РНОКПП: НОМЕР_2 ) до Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області (вул. Михайла Грушевського, 2А, смт Лугини, Житомирська обл., Коростенський р-н,11301. РНОКПП/ЄДРПОУ: 04346114) про визнання протиправним та скасування акту задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати акт про невстановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) від 30.04.2025 №129 Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області.
Зобов'язати Лугинську селищну раду Коростенського району Житомирської області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 від 07.03.2025 про видачу акту про встановлення факту здійснення особою догляду (постійного догляду) за ОСОБА_2 .
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області на користь ОСОБА_1 1211,20 грн сплаченого судового збору.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Рішення суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя М.С. Токарева
06.11.25