Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 листопада 2025 року Справа№200/5732/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі: головуючого судді - Голошивця І.О., розглянув за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення від 16.06.2025 року №056650010718 та зобов'язання вчинити певні дії.
ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення від 16.06.2025 року №056650010718 та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначив, що 03.12.2024 року він звернувся з заявою про призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та своїм рішенням від 10.12.2024 року № 056650010718 Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (далі відповідач) відмовило в призначенні пенсії через відсутність необхідного пільгового стажу. Позивач зауважив, що в оскаржуваному рішенні відповідач вказує, що його пільговий стаж на роботі за основними професіями складає 19 років 8 місяців 2 дні. Не погодившись з вказаним рішенням, він звернувся до суду. В свою чергу, рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 03 червня 2025 (справа №200/442/25) було визнано протиправним та скасовано рішення відповідача про відмову позивачу у призначенні пенсії від 10.12.2024 року № 056650010718 та зобов'язано відповідача повторно розглянути заяву позивача про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 03.12.2024 відповідно до ч.3 ст.114 Закону України №1058-ІV з урахуванням висновків суду. Позивач закцентував свою увагу на тому, що на виконання вказаного рішення суду відповідачем прийняте повторне рішення про відмову у призначенні пенсії та як вбачається з оскаржуваного рішення, за розрахунками відповідача стаж роботи позивача на провідних професіях складає 20 років 0 місяців 9 днів. В свою чергу у відповідності до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Позивач зауважив, що за розрахунком самого відповідача, він набув необхідного пільгового стажу - 20 років роботи на провідних професіях та має право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 ЗУ №1058-ІV.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 06.08.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні). Встановлений відповідачу строк протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали про відкриття провадження у справі, для надання на адресу суду: відзиву на позовну заяву та усіх наявних доказів на підтвердження зазначеного у ньому; копії пенсійної справи позивача; довідки форми РС-право та ОК-5 позивача.
Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, про що свідчить наявність реєстрації кабінету електронного суду у представника позивача адвоката Трун О.В. та відповідача із відповідною відміткою де в графі «доставлено» та графі «дата встановлення статусу» зазначено - 06.08.2025.
З урахуванням вищенаведеного відповідач був належним чином обізнаний про наявність позовної заяви на розгляді в Донецькому окружному адміністративному суді.
Станом на час розгляду даної справи по суті спірних правовідносин від відповідача на адресу суду не було надано ані відзиву на позовну заяву разом із доказами на підтвердження зазначеного у ньому, ані будь-якої заяви, клопотання тощо.
Суд зауважує, що у відповідності до приписів ч.2 та ч.4 ст.159 Кодексу адміністративного судочинства України, заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву. Подання заяв по суті справи є правом учасників справи. Неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.
В свою чергу, приписами ч.6 ст.162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Приписами ч.1 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Приписами ч.1 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання. Обставини, які визнаються учасниками справи, зазначаються в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників.
Варто зауважити, що приписами ч.1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Слід констатувати той факт, що у відповідача, який отримав копію процесуального документу про відкриття провадження по справі №200/5732/25 - 06.08.2025 року, було вдосталь часу для надання на адресу суду своїх заперечень із відповідними доказами на підтвердження своєї позиції по справі, але враховуючи відсутність взагалі будь-яких заяв по суті, суд вирішив розглянути дану справу за наявними в ній матеріалами та доказами.
Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд, -
Як раніше вже було встановлено Донецьким окружним адміністративним судом при розгляді справи №200/442/25 та зазначено у рішенні суду від 10.03.2025, що також не заперечується сторонами по справі: - «Позивач, ОСОБА_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
03.12.2024 року позивач звернувся з заявою про призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Відповідно до рішення відповідача від 10.12.2024 №056650010718, копія якого наявна в матеріалах справи, вік заявника 46 років 9 місяців 14 днів. Страховий стаж особи становить 26 років 6 місяців 19 днів. Страховий стаж особи з урахуванням додаткових років (за Списком 1) 46 років 6 місяців 19 днів. Пільговий стаж на підземних роботах становить - 23 роки 0 місяців 20 днів (у тому числі: професії за постановою № 202 - 2 роки 7 місяців 18 днів, провідні професії - 19 років 8 місяців 2 дні, Список № 1 - 9 місяців). Документами підтверджено право на зниження пенсійного віку на 10 років.
Враховуючи зазначене, вирішено: відмовити ОСОБА_1 в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у зв'язку із відсутністю необхідного пільгового стажу передбаченого частиною 3 статтею 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З форми РС-право від 07.01.2025 вбачається, що період з 21.08.1999 по 02.05.2000 не зараховано до страхового стажу, період роботи: з 25.06.2012 по 17.01.2014 (1 рік 6 місяців 24 дні) зараховано до пільгового стажу за Списком № 1, а періоди з 01.07.2014 по 06.07.2014 (6 днів), з 01.08.2014 по 03.08.2014 (3 дні), 19.11.2018 по 29.11.2018 (11 днів), з 01.12.2018 по 08.12.2018 (8 днів), з 01.02.2020 по 09.09.2020 (7 місяців 9 днів), з 01.01.2021 по 20.03.2021 (2 місяці 20 днів), з 02.03.2022 по 04.03.2022 (3 дні), з 01.04.2022 по 05.04.2022 (5 днів), з 01.05.2022 по 03.05.2022 (3 дні), з 02.04.2023 по 02.04.2023 (1 день), з 24.05.2024 по 30.06.2024 (1 місяць 7 днів) не зараховано до пільгового стажу.
Вважаючи таке рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся до суду із даним позовом.».
В мотивувальній частині рішення було зазначено: - «Суд зазначає, що одним зі спірних питань, що підлягає вирішенню в межах даної справи є питання зарахування до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії у відповідності до ч. 3 ст. 114 Закону України №1058 певних періодів роботи, про що позивач, крім іншого, просить у позові.
Згідно записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 , позивач працював на посадах:
з 04.12.2002 по 20.01.2003, учень гірника підземного з повним робочим днем у шахті, (запис 12-13);
з 21.01.2003 по 12.07.2005 гірник підземний з повним робочим днем у шахті, (запис 13-17);
з 13.07.2005 по 22.08.2005, учень гірника очисного забою з повним робочим днем у шахті, (запис 17-18);
з 23.08.2005 по 06.05.2012, гірник очисного забою з повним робочим днем у шахті, (запис 18-20);
з 25.06.2012 по 17.01.2014, гірник очисного забою з повним робочим днем у шахті, (запис 21-24);
з 20.01.2014 по 07.08.2018, гірник очисного забою з повним робочим днем у шахті (запис 25-26);
з 19.11.2018 по 23.05.2024, гірник очисного забою з повним робочим днем у шахті, (запис 27-30).
При цьому, позивач претендує на призначення йому пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України №1058, яка передбачає призначення за певних умов пенсії незалежно від досягнутого віку. Так, право на пенсію у відповідності до ч. 3 ст. 114 Закону України №1058 встановлюється з урахуванням віднесення робіт і професій, які виконувала особа, до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 або з урахуванням віднесення робіт до прямо передбачених ч. 3 ст. 114 Закону України №1058 провідних професій, зокрема, прохідники, - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
До вказаного Списку, затвердженого Постановою КМУ № 202 включені: І. «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт»: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Відтак, виконувана позивачем робота у спірні періоди підпадає під визначені Постановою КМУ № 202 роботи, крім цього, робітники очисного забою - це також прямо передбачена ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 провідна професія.
Наявність наказів про атестацію робочих місць не є безумовною вимогою для врахування певного періоду роботи до пільгового стажу, та має витребовуватися органами пенсійного фонду за неможливості підтвердження стажу роботи особи даними трудової книжки (та/або іншими наявними документами).
Відповідачем при розгляді поданих позивачем документів зауважень до записів трудової книжки позивача не висувалось, з чого можна зробити висновок, що вказані записи у трудовій книжці оформлені належним чином та мають необхідні реквізити. Тобто, вказані записи у повному обсязі підтверджують факт роботи позивача за спірниі періоди.
Аналіз наведеного та вказаних вище правових норм свідчить про те, що у позивача наявний трудовий стаж, а також робота у повний робочий день на посадах, які відносяться до списку № 1 підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом для призначення пенсії.
[…].
Щодо спірного періоду роботи з 24.05.2024 по 30.06.2024, суд зазначає наступне.
Як зазначалось судом вище, згідно з п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до довідки форми ОК 7 від 08.12.2024, копія якої наявна в матеріалах справи, в спірний період позивач працював за професією, код підстави для обліку спецстажу ЗПЗ014А2, за яким обліковується спеціальний стаж працівників провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
Отже, спірний період позивача підлягає зарахуванню до пільгового стажу працівників провідних професій.
Щодо зарахування до страхового стажу періоду роботи з 21.08.1999 по 02.05.2000, суд зазначає наступне.
Статтею 48 КЗпП України встановлено, що трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.
Відповідно до п. 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29 липня 1993 року (далі-Інструкція), трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника. Трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють на підприємстві, в установі, організації усіх форм власності або у фізичної особи понад п'ять днів.
Згідно із п. 2.2. Інструкції до трудової книжки вносяться, зокрема, відомості про працівника: прізвище, ім'я та по батькові, дата народження; відомості про роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.
Приписами пунктів 2.11, 2.12 Інструкції встановлено, що відомості про працівника записуються на першій сторінці (титульному аркуші) трудової книжки. Прізвище, ім'я та по батькові (повністю, без скорочення або заміни імені та по батькові ініціалами) і дата народження вказуються на підставі паспорту або свідоцтва про народження. Після зазначення дати заповнення трудової книжки працівник своїм підписом завіряє правильність внесених відомостей. Першу сторінку (титульний аркуш) трудової книжки підписує особа, відповідальна за видачу трудових книжок, і після цього ставиться печатка підприємства (або печатка відділу кадрів), на якому вперше заповнювалася трудова книжка.
Відповідно до пункту 4 постанови Кабінету Міністрів України від 27 квітня 1993 року № 301 “Про трудові книжки працівників» відповідальність за організацію ведення обліку зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.
Відповідно до трудової книжки позивача НОМЕР_2 у спірний період ОСОБА_1 працював на посаді тракториста в ТОВ «Добропільське». (записи №4-№5).
Записи трудової книжки позивача виконані зрозуміло та в повному обсязі, містять інформацію про періоди роботи та займану посаду, реквізити відповідних наказів, на підставі яких вони внесені.
Як зазначено судом вище, законодавством чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку.
Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб, насамперед керівником підприємства, установи, організації в порядку, строк та спосіб, передбачений відповідним законодавством.
Самостійне внесення працівником відомостей щодо своєї трудової діяльності, а також внесення виправлень у разі неправильного або неточного запису не передбачено.
Таким чином, позивач, як особа на яку не покладено обов'язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до його трудової книжки відомостей, а тому невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для прийняття органом Пенсійного фонду України рішення про відмову у призначенні пенсії та не зарахування страхового стражу, результатом чого стало обмеження належного соціального захисту громадянина.
Отже, працівник не може відповідати за неналежний порядок ведення та заповнення трудової книжки чи іншої документації з вини адміністрації підприємства, та не може бути підставою для позбавлення позивача його конституційного права на соціальний захист щодо вирішення питань надання пенсії.
Наведене в повній мірі узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2018 року у справі №687/975/17.
Суд зауважує, що трудовим законодавством України не передбачено обов'язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.
Разом з цим, записи у трудовій книжці у повному обсязі підтверджують спірний період роботи позивача.
Таким чином, суд наголошує, що період роботи позивача з 21.08.1999 по 02.05.2000 підлягає зарахуванню до страхового стажу у повному обсязі.».
Відповідно до приписів ч.4 ст.78 Кодексу адміністративного судочинства України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/442/25 від 10.03.2025 року було вирішено: позовні вимоги ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, - задовольнити частково.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про відмову ОСОБА_1 у призначенні пенсії від 10.12.2024 року № 056650010718.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області повторно розглянути заяву ОСОБА_1 про призначення пенсії за віком на пільгових умовах від 03.12.2024 відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням висновків суду.
Постановою Першого апеляційного адміністративного суду по справі №200/442/25 від 03.06.2025 року постановлено: апеляційну скаргу Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року у справі № 200/442/25 залишити без задоволення. Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10 березня 2025 року у справі № 200/442/25 залишити без змін.
Таким чином, рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/442/25 набрало законної сили відповідно до постанови Першого апеляційного адміністративного суду 03 червня 2025 року.
Як встановлено судом, не заперечується сторонами по справі, підтверджується матеріалами позовної заяви, Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області на виконання вищезазначеного рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/442/25 було повторно розглянуто заяву позивача про призначення йому пенсії від 03.12.2024 та було прийнято рішення про відмову у призначенні пенсії від 16.06.2025 №056650010718. В даному рішенні відповідач зазначив наступне: - «Відмова про призначення пенсії ОСОБА_1 . Дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 . Дата звернення до територіальних органів Пенсійного фонду України 03.12.2024. На виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/442/25 від 10.03.2025 повторно розглянуто заяву від 03.12.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до частини третьої статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 . Частиною 3 статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що пенсія за віком призначається на пільгових умовах працівникам, безпосередньо зайнятим повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на вибійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років. Такий самий порядок пенсійного забезпечення поширюється і на працівників, безпосередньо зайнятих повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) на шахтах з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, що реструктуризуються або перебувають у стадії ліквідації, але не більше двох років. Вік заявника 46 років 9 місяців 14 днів. Страховий стаж особи становить 26 років 11 місяців 1 день. Страховий стаж особи з урахуванням додаткових років (за Список 1) 46 років 11 місяців 1 день. Пільговий стаж на підземних роботах, провідні професії (не менше 20 років), становить - 16 років 0 місяців 9 днів. Пільговий стаж на підземних роботах, професії за постановою № 202 (не менше 25 років), становить - 23 роки 4 місяці 27 днів (у тому числі: професії за постановою № 202 - 2 роки 7 місяців 18 днів, провідні професії - 20 років 0 місяців 9 днів, Список № 1 - 9 місяців). Результати розгляду документів, доданих до заяви: З урахуванням висновків Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/442/25 від 10.03.2025 до страхового стажу було зараховано період роботи з 21.08.1999 по 02.05.2000 на підставі записів №№ 4-5 трудової книжки серії НОМЕР_2 від 06.10.1995. За доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.07.2024 по 30.11.2024, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня інформація про сплату страхових внесків за зазначений період. Щодо зарахування до пільгового стажу періодів роботи повідомляємо наступне: Відповідно до пункту 20 Порядку підтвердження наявного стажу роботи для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 № 637 (далі - Порядок № 637), у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального стажу роботи приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (додаток № 5). У довідці повинно бути вказано періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, до яких включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка, в тому числі виписки або довідки, складені на основі даних, наявних в інформаційних (автоматизованих) та/або інформаційно-комунікаційних системах підприємств, установ, організацій. У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на територіях, зазначених в абзаці другому пункту 18 цього Порядку, стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. З огляду на положення пункту 18 Порядку № 637 стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремих категорій працівників, може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також у разі, коли майно (документи) підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (незалежно від місця їх реєстрації на території України) розташоване на території України та/або пошкоджене чи знищене внаслідок воєнних (бойових) дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови документального підтвердження пошкодження чи знищення майна (документів). З урахуванням висновків Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/442/25 від 10.03.2025 до пільгового стажу було зараховано період роботи з 24.05.2024 по 30.06.2024 на посаді гірника очисного забою ТОВ “Краснолиманське» на підставі записів №№ 27-30 трудової книжки серії НОМЕР_2 від 06.10.1995. З огляду на положення пункту 20 Порядку № 637 до пільгового стажу за Списком № 1 було зараховано періоди роботи на посаді гірника очисного забою ВП “Управління підземних гірничо-монтажних та підготовчих робіт» ТОВ “Шахтобудівельна компанія “Донецькшахтопроходка» (ТОВ “Шахтобудівельна компанія “Донецькшахтопроходка») з 01.07.2012 по 31.12.2012, з 01.01.2013 по 17.01.2014 (записи №№ 21-24 трудової книжки серії НОМЕР_2 від 06.10.1995) на підставі відомостей по спеціальному стажу, що містяться в індивідуальних відомостях про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування. До пільгового стажу не зараховано періоди роботи з 01.07.2014 по 06.07.2014, з 01.08.2014 по 03.08.2014, з 01.07.2015 по 02.07.2015, з 19.11.2018 по 29.11.2018, з 01.12.2018 по 08.12.2018, з 01.02.2020 по 09.09.2020, з 01.01.2021 по 20.03.2021, з 02.03.2022 по 04.03.2022, з 01.04.2022 по 05.04.2022, з 01.05.2022 по 03.05.2022, з 02.04.2023 по 02.04.2023 на підставі відомостей довідок про підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній № 463 від 29.04.2024, виданої ПрАТ “Шахтоуправління “Покровське», №479 від 23.05.2024, виданої ТОВ “Краснолиманське», довідки про спуски в шахту з повним підземним робочим днем за фактично відпрацьований час № 617 від 05.06.2024, виданої ТОВ “Краснолиманське». До пільгового стажу для визначення права на призначення пенсії відповідно частини третьої статті 114 Закону України від 09.07.2003 №1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не зараховано період роботи на посаді гірника очисного забою з 01.07.2024 по 30.10.2024, оскільки форма долученої до електронної пенсійної справи довідки без номера від 31.10.2024, виданої ТОВ “Краснолиманське», не відповідає додатку 5 відповідно до положень пункту 20 Порядку № 637. Додатковий коментар: відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно частини третьої статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», оскільки відсутній необхідний пільговий стаж на підземних роботах за провідними професіями 20 років та професіями за постановою № 202 - 25 років. На обліку в територіальних органах Пенсійного фонду України не перебуває та пенсію не отримує.».
Позивач не погоджуючись із вищезазначеним у рішенні відповідача звернувся вдруге до суду з даним адміністративним позовом, в якому просить суд:
- визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову позивачу у призначенні пенсії від 16.06.2025 року №056650010718 та зобов'язати відповідача призначити пенсію позивачу відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з моменту звернення (03.12.2024) та зарахувати, до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до постанови КМУ від 31 березня 1994 року № 202 періоди роботи: з 25.06.2012 по 17.01.2014, з 01.07.2014 по 06.07.2014 (6 днів), з 01.08.2014 по 03.08.2014 (3 дні), з 01.07.2015 по 02.07.2015 (2 дні), з 19.11.2018 по 29.11.2018 (11 днів), з 01.12.2018 по 08.12.2018 (8 днів), з 01.02.2020 по 09.09.2020 (7 місяців 9 днів), з 01.01.2021 по 20.03.2021 (2 місяці 20 днів), з 02.03.2022 по 04.03.2022 (3 дні), з 01.04.2022 по 05.04.2022 (5 днів), з 01.05.2022 по 03.05.2022 (3 дні), з 02.04.2023 по 02.04.2023 (1 день), з 01.07.2024 по 30.10.2024 (3 місяці 30 днів);
- зарахувати до стажу роботи на провідних професіях відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи: з 20.01.2014 по 27.01.2014 (8 днів), 01.07.2014 по 06.07.2014 (6 днів), з 01.08.2014 по 03.08.2014 (3 дні), з 01.07.2015 по 02.07.2015 (2 дні), з 19.11.2018 по 29.11.2018 (11 днів), з 01.12.2018 по 08.12.2018 (8 днів), з 01.02.2020 по 09.09.2020 (7 місяців 9 днів), з 01.01.2021 по 20.03.2021 (2 місяці 20 днів), з 02.03.2022 по 04.03.2022 (3 дні), з 01.04.2022 по 05.04.2022 (5 днів), з 01.05.2022 по 03.05.2022 (3 дні), з 02.04.2023 по 02.04.2023 (1 день), з 01.07.2024 по 30.10.2024 (3 місяці 30 днів)
- зобов'язати відповідача здійснити взаємне зарахування періодів роботи на основних професіях та робіт зі Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку (постанова КМУ від 31 березня 1994 року № 202), відповідно до ч. 6 ст. 56 ЗУ «Про пенсійне забезпечення».
Отже, розглянувши позовну заяву та матеріали справи, суд дійшов до висновку, що спірним питанням в даній справі є наявність у позивача відповідного стажу та відповідно права на призначення йому пенсії за приписами ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» після повторного розгляду його заяви про призначення пенсії від 03.12.2024 року на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/442/25.
Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
За приписами п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.
Принципи, засади і механізми призначення, перерахунку і виплати пенсії визначаються положеннями Закону № 1058-IV.
Відповідно до положень абз. 1 п. 2 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах, які відповідно до цього Закону мають право на пенсію на пільгових умовах, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Згідно з приписами абз. 3 п. 2 розд. ХV «Прикінцеві положення» Закону № 1058-IV, до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону.
Право на пенсію за віком на пільгових умовах визначає ст. 114 Закону № 1058-IV.
З оскаржуваного рішення №056650010718 від 16.06.2025 року вбачається, що підставою для відмови у призначенні позивачу пенсії за віком на пільгових умовах стала відсутність у нього на момент звернення передбаченого ч.3 ст.114 Закону № 1058-IV пільгового стажу на підземних роботах за провідними професіями - 20 років та професіями за постановою №202 - 25 років, оскільки відповідачем підтверджується наявність пільгового стажу - провідні професії (не менше 20 років), становить - 16 років 0 місяців 9 днів; пільговий стаж на підземних роботах, професії за постановою № 202 (не менше 25 років), становить - 23 роки 4 місяці 27 днів (у тому числі: професії за постановою № 202 - 2 роки 7 місяців 18 днів, провідні професії - 20 років 0 місяців 9 днів, Список № 1 - 9 місяців).
Положеннями ч. 3 ст. 114 Закону № 1058-IV визначено, що працівники, безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, - за списком робіт і професій, що затверджується Кабінетом Міністрів України, мають право на пенсію незалежно від віку, якщо вони були зайняті на зазначених роботах не менше 25 років, а працівники провідних професій на таких роботах: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, сталевари, горнові, агломератники, вальцювальники гарячого прокату, оброблювачі поверхневих дефектів металу (вогневим засобом вручну) на гарячих дільницях, машиністи кранів металургійного виробництва (відділень нагрівальних колодязів та стриперних відділень), - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
В свою чергу слід зауважити, що у відповідності до ухвали Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/442/25 від 07.10.2025 року в мотивувальній її частині було зазначено наступне: - «Представник позивача звернулась до суду із заявою про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду.
В обґрунтування вказаної заяви послалась на те, що наразі рішення суду у справі № 200/442/25 від 10.03.2025 року, на її думку, не виконано, оскільки на виконання вказаного рішення суду відповідачем прийняте повторне рішення про відмову у призначенні пенсії.
Ухвалою суду від 08 серпня 2025 року заяву представника позивача про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду по справі №200/442/25 за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (юридична адреса: 33028, Рівненська область, місто Рівне, вулиця Борисенка Олександра, буд. 7, код ЄДРПОУ 21084076) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії задоволено, зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області подати до Донецького окружного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії цієї ухвали звіт про виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду від 10.03.2025 по справі №200/442/25.
У встановлений судом строк від Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області надійшов звіт про виконання рішення суду. Зі змісту вказаного звіту - відповідачем рішення Донецького окружного адміністративного суду виконано, повторно розглянуто заяву від 03.12.2024 про призначення пенсії за віком відповідно до частини третьої статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ОСОБА_1 призначено пенсію з 03.12.2024 року
З урахуванням висновків рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі № 200/442/25 від 10.03.2025 Головним управлінням Пенсійного фонду України в Рівненській області зараховано ОСОБА_1 до стажу роботи:
Згідно записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 , зараховано до списку № 1:
- з 04.12.2002 по 20.01.2003, учень гірника підземного з повним робочим днем у шахті;
- з 21.01.2003 по 12.07.2005 гірник підземний з повним робочим днем у шахті;
- з 13.07.2005 по 22.08.2005, учень гірника очисного забою з повним робочим днем у шахті;
- з 23.08.2005 по 06.05.2012, гірник очисного забою з повним робочим днем у шахті;
- з 25.06.2012 по 17.01.2014, гірник очисного забою з повним робочим днем у шахті;
- з 20.01.2014 по 07.08.2018, гірник очисного забою з повним робочим днем у шахті;
- з 19.11.2018 по 23.05.2024, гірник очисного забою з повним робочим днем у шахті.
Зараховано до страхового стажу період роботи з 21.08.1999 по 02.05.2000;
Зараховано до пільгового стажу працівників провідних професій, період роботи з 24.05.2024 по 30.06.2024 на посаді гірника очисного забою ТОВ “Краснолиманське» на підставі записів №№ 27-30 трудової книжки серії НОМЕР_2 від 06.10.1995, що підтверджується розрахунком страхового стажу.
Пільговий стаж ОСОБА_1 становить: страховий стаж із врахуванням СП 1 позивача становить - 47 років 11 місяців 01 день з них - підземні роботи, професії за пост.№202 (25) - 25 років 09 місяців 19 днів.
Розмір пенсії після виконання рішення суду становить - 23610,00 грн., що підтверджується рішенням з електронної пенсійної справи № 056650010718 від 05.09.2025.».
За наслідком розгляду поданого звіту Донецьким окружним адміністративним судом було прийнято звіт Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про виконання судового рішення по справі №200/442/25 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії.
Суд розглянув надані відповідачем по справі №200/442/25 в якості доказів виконання цього рішення суду копії призначення пенсії дата час розрахунку 05.09.2025 року та довідку форми РС-право сформовану по позивачу та встановив наступне.
Відповідно до копії призначення пенсії позивачу призначено пенсію за віком у відповідності до приписів ч.3 ст.114 ЗУ №1058-ІV на виконання рішення суду з 03.12.2024 року де в графі роботи підземні, професії за постановою №202 (25) зазначено - 25 років 09 місяців 19 днів.
Відповідно до копії довідки форми РС-право позивачу періоди роботи: з 01.07.2014 по 06.07.2014, з 01.08.2014 по 03.08.2014, з 01.07.2015 по 02.07.2015, з 19.11.2018 по 29.11.2018, з 01.12.2018 по 08.12.2018, з 01.02.2020 по 09.09.2020, з 01.01.2021 по 20.03.2021, з 02.03.2022 по 04.03.2022, з 01.04.2022 по 05.04.2022, з 01.05.2022 по 03.05.2022, з 02.04.2023 по 02.04.2023 та з 24.05.2024 по 30.06.2024 року були зараховані позивачу до його пільгового стажу за ст.14, П/П, підземні, сп.1 р.1 п-р.1 п.а-в.
З урахуванням наведеного, позовні вимоги позивача в частині: зобов'язання відповідача призначити пенсію позивачу відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з моменту звернення (03.12.2024) та зарахувати, до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч. 3 ст. ст. 114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до постанови КМУ від 31 березня 1994 року № 202 періоди роботи: з 01.07.2014 по 06.07.2014 (6 днів), 01.08.2014 по 03.08.2014 (3 дні), з 01.07.2015 по 02.07.2015 (2 дні), з 19.11.2018 по 29.11.2018 (11 днів), з 01.12.2018 по 08.12.2018 (8 днів), з 01.02.2020 по 09.09.2020 (7 місяців 9 днів), з 01.01.2021 по 20.03.2021 (2 місяці 20 днів), з 02.03.2022 по 04.03.2022 (3 дні), з 01.04.2022 по 05.04.2022 (5 днів), з 01.05.2022 по 03.05.2022 (3 дні), з 02.04.2023 по 02.04.2023 (1 день), а також зарахувати до стажу роботи на провідних професіях відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» періоди роботи: з 20.01.2014 по 27.01.2014 (8 днів), з 01.07.2014 по 06.07.2014 (6 днів), з 01.08.2014 по 03.08.2014 (3 дні), з 01.07.2015 по 02.07.2015 (2 дні), з 19.11.2018 по 29.11.2018 (11 днів), з 01.12.2018 по 08.12.2018 (8 днів), з 01.02.2020 по 09.09.2020 (7 місяців 9 днів), з 01.01.2021 по 20.03.2021 (2 місяці 20 днів), з 02.03.2022 по 04.03.2022 (3 дні), з 01.04.2022 по 05.04.2022 (5 днів), з 01.05.2022 по 03.05.2022 (3 дні), з 02.04.2023 по 02.04.2023 (1 день) та зобов'язати відповідача здійснити взаємне зарахування періодів роботи на основних професіях та робіт зі Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку (постанова КМУ від 31 березня 1994 року № 202), відповідно до ч. 6 ст. 56 ЗУ «Про пенсійне забезпечення» задоволенню не підлягають.
Щодо позовних вимог позивача в частині визнання протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову позивачу у призначенні пенсії від 16.06.2025 року №056650010718 та зобов'язати відповідача зарахувати до пільгового стажу позивача, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до постанови КМУ від 31 березня 1994 року № 202 період роботи: з 01.07.2024 по 30.10.2024 суд зазначає наступне.
Судом по справі №200/442/25 вже було встановлено та зазначено, що: - «Згідно записів трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 , позивач працював на посадах: з 19.11.2018 по 23.05.2024, гірник очисного забою з повним робочим днем у шахті, (запис 27-30).
При цьому, позивач претендує на призначення йому пенсії відповідно до ч. 3 ст. 114 Закону України №1058, яка передбачає призначення за певних умов пенсії незалежно від досягнутого віку. Так, право на пенсію у відповідності до ч. 3 ст. 114 Закону України №1058 встановлюється з урахуванням віднесення робіт і професій, які виконувала особа, до Списку робіт і професій, що дають право на пенсію незалежно від віку при безпосередній зайнятості протягом повного робочого дня на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин), пов'язаних з видобутком вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників та в металургії, терміном не менше 25 років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.1994 № 202 або з урахуванням віднесення робіт до прямо передбачених ч. 3 ст. 114 Закону України №1058 провідних професій, зокрема, прохідники, - за умови, що вони були зайняті на таких роботах не менше 20 років.
До вказаного Списку, затвердженого Постановою КМУ № 202 включені: І. «Підземні гірничі роботи в шахтах і на будівництві вугільних (сланцевих) шахт»: усі робітники, зайняті протягом повного робочого дня на підземних роботах, керівники і спеціалісти підземних дільниць діючих і споруджуваних шахт для видобутку вугілля (сланцю).
Відтак, виконувана позивачем робота у спірні періоди підпадає під визначені Постановою КМУ № 202 роботи, крім цього, робітники очисного забою - це також прямо передбачена ч. 3 ст. 114 Закону № 1058 провідна професія.
Наявність наказів про атестацію робочих місць не є безумовною вимогою для врахування певного періоду роботи до пільгового стажу, та має витребовуватися органами пенсійного фонду за неможливості підтвердження стажу роботи особи даними трудової книжки (та/або іншими наявними документами).
Відповідачем при розгляді поданих позивачем документів зауважень до записів трудової книжки позивача не висувалось, з чого можна зробити висновок, що вказані записи у трудовій книжці оформлені належним чином та мають необхідні реквізити. Тобто, вказані записи у повному обсязі підтверджують факт роботи позивача за спірні періоди.
Аналіз наведеного та вказаних вище правових норм свідчить про те, що у позивача наявний трудовий стаж, а також робота у повний робочий день на посадах, які відносяться до списку № 1 підтверджено записами в трудовій книжці, яка є основним документом для призначення пенсії.
[…].
Щодо спірного періоду роботи з 24.05.2024 по 30.06.2024, суд зазначає наступне.
Як зазначалось судом вище, згідно з п. 3 Порядку № 637 за відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються дані, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування, довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи.
Відповідно до довідки форми ОК 7 від 08.12.2024, копія якої наявна в матеріалах справи, в спірний період позивач працював за професією, код підстави для обліку спецстажу ЗПЗ014А2, за яким обліковується спеціальний стаж працівників провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років.
Отже, спірний період позивача підлягає зарахуванню до пільгового стажу працівників провідних професій.».
В даному випадку під час розгляду справи №200/5732/25 судом встановлено з трудової книжки позивача серії НОМЕР_2 , що останній запис у трудовій книжці №30 містить - ТОВ «Краснолиманське» - з 10.08.2023 року позивача було переведено гірником очисного забою підземним 5 розряду з повним підземним робочим днем у шахті.
Варто зазначити, що трудова книжка не містить інших записів та матеріали справи не містять доказів про звільнення позивача станом на час його звернення із відповідною заявою від 03.12.2024 року про призначення йому пенсії.
В свою чергу, відповідно до довідки форми ОК 7 складеної по позивачу, копія якої наявна в матеріалах справи, судом встановлено, що в період з 01.01.2024 по 30.06.2024 року страхувальником сплачувалися як заробітна плата так і страхові внески за кодом підстави для обліку спецстажу ЗПЗ014А2, за яким обліковується спеціальний стаж працівників провідних професій: робітники очисного вибою, прохідники, вибійники на відбійних молотках, машиністи гірничих виймальних машин, які безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних і відкритих гірничих роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт і рудників за Списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, незалежно від віку, якщо вони були зайняті на цих роботах не менше 20 років та за період з 01.07.2024 по 31.07.2024 року страхувальником була виплачена позивачу заробітна плата у сумі - 59840,79 грн., але не було сплачено страхових внесків за цей період.
Відповідач у своєму рішенні від 16.06.2025 року з цього приводу зазначив: - «За доданими документами до страхового стажу не зараховано період роботи з 01.07.2024 по 30.11.2024, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня інформація про сплату страхових внесків за зазначений період. […]. До пільгового стажу для визначення права на призначення пенсії відповідно частини третьої статті 114 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» не зараховано період роботи на посаді гірника очисного забою з 01.07.2024 по 30.10.2024, оскільки форма долученої до електронної пенсійної справи довідки без номера від 31.10.2024, виданої ТОВ “Краснолиманське», не відповідає додатку 5 відповідно до положень пункту 20 Порядку № 637.».
Отже, період роботи позивача з 01.07.2024 по 31.07.2024 року не було зараховано відповідачем до пільгового стажу, оскільки в індивідуальних відомостях про застраховану особу реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування відсутня інформація про сплату страхових внесків за зазначений період.
Суд зазначає, що відповідно до статті 1 Закону №1058-IV у цьому Законі наведені нижче терміни вживаються в такому значенні:
застрахована особа - фізична особа, яка відповідно до цього Закону підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню і сплачує (сплачувала) та/або за яку сплачуються чи сплачувалися у встановленому законом порядку страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та до накопичувальної системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування;
персоніфікований облік у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування (далі - персоніфікований облік) - організація та ведення обліку відомостей про застраховану особу, що здійснюється відповідно до законодавства і використовується в системі загальнообов'язкового державного соціального страхування в установленому законодавством порядку;
роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності та господарювання; фізична особа, яка використовує працю найманих працівників (у тому числі іноземців, які на законних підставах працюють за наймом в Україні); власник розташованого в Україні іноземного підприємства, установи, організації (у тому числі міжнародної), філії та представництва, який використовує працю найманих працівників, якщо інше не передбачено міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;
страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягала державному соціальному страхуванню, якою або за яку сплачувався збір на обов'язкове державне пенсійне страхування згідно із законодавством, що діяло раніше, та/або підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню згідно із цим Законом і за який сплачено страхові внески;
страхові внески - кошти відрахувань на соціальне страхування, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, сплачені (які підлягають сплаті) згідно із законодавством, що діяло раніше; надходження від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що спрямовуються на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
страхувальники - роботодавці та інші особи, які відповідно до закону сплачують єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та/або є платниками відповідно до цього Закону.
Згідно із абзацом першим частини першої статті 24 Закону № 1058-IV, страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.
Частиною другою статті 24 Закону №1058-IV визначено, що страховий стаж обчислюється територіальними органами Пенсійного фонду відповідно до вимог цього Закону за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку, а за періоди до впровадження системи персоніфікованого обліку - на підставі документів та в порядку, визначеному законодавством, що діяло до набрання чинності цим Законом.
Відповідно до частини першої статті 15 Закону №1058-IV платниками страхових внесків до солідарної системи є страхувальники, зазначені в статті 14 цього Закону, і застраховані особи, зазначені в частині першій статті 12 цього Закону.
Згідно із частиною другою статті 20 Закону №1058-IV, обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.
Як передбачено частинами четвертою - шостою, дев'ятою, десятою статті 20 Закону №1058-IV, сплата страхових внесків здійснюється виключно в грошовій формі шляхом внесення відповідних сум страхових внесків до солідарної системи на банківські рахунки виконавчих органів Пенсійного фонду, а сум страхових внесків до накопичувальної системи пенсійного страхування - на банківський рахунок Накопичувального фонду або на банківський рахунок обраного застрахованою особою недержавного пенсійного фонду - суб'єкта другого рівня системи пенсійного забезпечення. Страхові внески сплачуються страхувальниками шляхом перерахування безготівкових сум з їх банківських рахунків. Страхувальники зобов'язані сплачувати страхові внески, нараховані за відповідний базовий звітний період, не пізніше ніж через 20 календарних днів із дня закінчення цього періоду. Базовим звітним періодом є: для страхувальників, зазначених у пунктах 1, 2, 4 статті 14 цього Закону, - календарний місяць. Днем сплати страхових внесків вважається: у разі перерахування сум страхових внесків у безготівковій формі з банківського рахунку страхувальника на банківський рахунок органу Пенсійного фонду - день списання установою банку, органом, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, суми платежу з банківського (спеціального реєстраційного) рахунку страхувальника незалежно від часу її зарахування на банківський рахунок органу Пенсійного фонду. Якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.
Системний аналіз вказаних вище правових норм дає підстави дійти висновку про те, що до страхового стажу зараховується період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески. При цьому, на думку суду, виходячи із змісту наведених вище правових норм, порушення страхувальником вимог законодавства щодо порядку та строків сплати страхових внесків тягне негативні наслідки лише щодо самого страхувальника (зокрема, у вигляді сплати недоїмки, штрафних санкцій та пені) та не може мати негативних наслідків для застрахованої особи у вигляді не зарахування до страхового чи пільгового стажу періоду роботи, протягом якого такій особі нараховувалася заробітна плата, на яку у свою чергу нараховувалися страхові внески, проте не з вини застрахованої особи страхові внески не були зараховані на відповідні рахунки.
При вирішенні спору суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені у постановах Верховного Суду від 27.03.2018 (справа №208/6680/16-а), від 20.03.2019 (справа №688/947/17), від 30.09.2019 (справа №316/1392/16-а), відповідно до яких, за загальним правилом, несвоєчасна сплата підприємством страхових внесків, за умови підтвердження роботи особи на такому підприємстві, отримання заробітної плати та утримання з неї єдиного соціального внеску, не повинна порушувати законні права та інтереси позивача, зокрема, порушувати його право на належне пенсійне забезпечення, оскільки обов'язок своєчасної сплати страхових внесків до пенсійного фонду покладено на роботодавця, а тому їх несплата не може позбавляти працівників права на зарахування періоду роботи до страхового стажу, фактично позбавляючи особу права власності на пенсію в належному розмірі. Позивач не повинен відповідати за неналежне виконання підприємством-страхувальником свого обов'язку щодо належної сплати страхових внесків, а отже, наявність заборгованості підприємства по страховим внескам не може бути підставою для не зарахування до страхового стажу при перерахунку пенсії позивача періодів його роботи на такому підприємстві.
Отже підсумовуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, оскільки позивач у період з 01.07.2024 по 31.07.2024 року працював на ТОВ «Краснолиманське», що підтверджується належними та наявними в матеріалах справи доказами, то даний період був протиправно не зарахований відповідачем позивачу до його як страхового стажу, так і до пільгового стажу провідних професій.
З урахуванням наведеного, позовна вимога позивача в частині зобов'язання відповідача зарахувати до його пільгового стажу , що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» відповідно до постанови КМУ від 31 березня 1994 року № 202 період роботи: з 01.07.2024 по 31.07.2024 року підлягає задоволенню.
За період з 01.08.2024 по 31.10.2024 року страхувальником не сплачувалась заробітна плата так і страхові внески, доказів протилежного матеріали справи не містять.
Щодо довідки виданої ТОВ «Краснолиманське» від 31.10.2024 року, в якій тільки зазначено, що позивач дійсно перебуває у трудових відносинах з підприємством у якості гірника очисного забою 5 розряду підземним по теперішній час не є підтвердженням, що позивачу за період з 01.08.2024 по 31.10.2024 року нараховувалась та виплачувалась заробітна плата.
З урахуванням наведеного позовні вимоги позивача в частині зобов'язання відповідача зарахувати до його пільгового стажу період роботи з 01.08.2024 по 31.10.2024 року задоволенню не підлягає.
Щодо позовних вимог позивача в частині визнати протиправним та скасувати рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії №056650010718 від 16.06.2024 року, суд зазначає наступне.
Згідно зі ст. 101 Закону № 1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі. Підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також: за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.
Суд зауважує, що рішення суб'єкта владних повноважень мають ґрунтуватися на оцінці всіх фактичних обставин, що мають значення для об'єктивного вирішення питання в межах дискреційних повноважень такого суб'єкта. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб'єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.
Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб'єкта владних повноважень враховувати, як обставини, на обов'язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо. При цьому, суб'єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а за конкретними обставинами.
Підсумовуючи все вищенаведене та встановлене при розгляді справи, суд вважає, що пенсійні органи повинні використовувати всі передбачені законом повноваження за для повного та об'єктивного розгляду заяви про призначення пенсії, виходячи з тих обставин, що склалися.
Судом під час розгляду даної справи було встановлено, що позивачу не було зараховано до його страхового та пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до провідних професій передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та до підземного стажу за Списком №1 період роботи: з 01.07.2024 по 31.07.2024 року та відповідно, що на виконання рішення Донецького окружного адміністративного суду по справі №200/442/25 після встановлення судового контролю, відповідач виправив свою власну помилку шляхом призначення позивачу пенсії з урахуванням висновків суду з 03.12.2024 року, що є прямим свідченням прийнятого спірного рішення від 16.06.2025 року.
Суд зауважує, що у відповідності до приписів ч.1 ст.6 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави.
Таким чином, приймаючи до уваги наведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що рішення відповідача про відмову в призначенні пенсії за віком позивачу від 16.06.2025 №056650010718 прийнято не на підставі Конституції та законодавства України, а отже підлягає скасуванню.
Надаючи правову оцінку обраного позивачем способу захисту, слід зважати на його ефективність з точки зору статті 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
У пункті 145 рішення від 15 листопада 1996 року у справі “Чахал проти Об'єднаного Королівства» (Chahal v. The United Kingdom, (22414/93) [1996] ECHR 54) Європейський суд з прав людини зазначив, що згадана норма гарантує на національному рівні ефективні правові засоби для здійснення прав і свобод, що передбачаються Конвенцією, незалежно від того, яким чином вони виражені в правовій системі тієї чи іншої країни. Засіб захисту, що вимагається зазначеною статтею повинен бути ефективним як у законі, так і на практиці, щоб його використання не було ускладнене діями або недоглядом органів влади відповідної держави (п. 75 рішення Європейського суду з прав людини у справі “Афанасьєв проти України» від 5 квітня 2005 року (заява N 38722/02). Таким чином, ефективний засіб правого захисту у розумінні статті 13 Конвенції повинен забезпечити поновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату.
Відповідно до приписів ч.2 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог, якщо це необхідно для ефективного захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи те, що засіб юридичного захисту має бути ефективним, як на практиці, так і за законом та сприяти реальному відновленню порушеного права, а також те, що під час розгляду адміністративного спору судом встановлено дотримання позивачем необхідних умов для призначення пенсії за віком, беручи до уваги приписи ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову шляхом визнання протиправним та як наслідок скасувати рішення відповідача про відмову в призначенні позивачу пенсії №056650010718 від 16.06.2025 року, та як похідна вимога, зобов'язати відповідача зарахувати позивачу до його страхового та пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до провідних професій передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та до підземного стажу за Списком №1 період роботи: з 01.07.2024 по 31.07.2024 року з урахуванням висновків суду по цій справі.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Розглянувши подані документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Надаючи оцінку кожному окремому специфічному доводу всіх учасників справи, що мають значення для правильного вирішення адміністративної справи, суд застосовує позицію ЄСПЛ (в аспекті оцінки аргументів учасників справи у касаційному провадженні), сформовану в пункті 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» (№ 4909/04): згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються; хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент; міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) № 303-A, пункт 29).
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Згідно ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволені позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрат, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Згідно ч.3 ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України, при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. При цьому суд не включає до складу судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами, витрати суб'єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката та сплату судового збору.
Як вбачається з матеріалів справи та підтверджується квитанцією від 30.07.2025, позивач за подання адміністративного позову сплатив 968,96 грн. судового збору.
З урахуванням пропорційності задоволених позовних вимог позивача, суд повертає йому судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області у розмірі 484,48 грн.
Керуючись ст.ст. 2, 5-10, 72-90, 139, 242-246, 205, 250, 255, 257-263, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
Адміністративний позов ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (адреса: 33028, м. Рівне, вул. Борисенка Олександра, буд.7, ЄДРПОУ: 21084076) про визнання протиправним та скасування рішення від 16.06.2025 року №056650010718 та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити частково.
Визнати протиправним та як наслідок скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (ЄДРПОУ: 21084076) про відмову в призначенні ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) пенсії №056650010718 від 16.06.2025 року.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (ЄДРПОУ: 21084076) зарахувати ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) до його страхового та пільгового стажу, що дає право на призначення пенсії відповідно до ч.3 ст.114 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» до провідних професій передбачених статтею 14 Закону України «Про пенсійне забезпечення» та до підземного стажу за Списком №1 період роботи: з 01.07.2024 по 31.07.2024 року з урахуванням висновків суду по цій справі.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Головного управління Пенсійного фонду України в Рівненській області (адреса: 33028, м. Рівне, вул. Борисенка Олександра, буд.7, ЄДРПОУ: 21084076) на користь ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 484 (чотириста вісімдесят чотири) гривні 48 коп.
У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Повний текст рішення виготовлено та підписано 06 листопада 2025 року.
Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя І.О. Голошивець