Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 листопада 2025 року Справа№200/3926/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Олішевської В.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в письмовому проваджені адміністративну справу за позовом Департаменту патрульної поліції
до відповідача: ОСОБА_1
про: стягнення зайво нарахованого грошового забезпечення за період невиходу на службу у розмірі 24701,87, зобов'язання вчинити певні дії,-
Позивач, Департамент патрульної поліції, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до ОСОБА_1 про:
- стягнення зайво нарахованого грошового забезпечення за період невиходу на службу у розмірі 24701,87 (двадцять чотири тисячі сімсот одна гривня 87 копійок);
- зобов'язання повернути Палицю гумову «ПГ-М» - 1 шт., вартісною оцінкою завданої шкоди ДПП - 165,00 грн. (сто шістдесят п'ять гривень нуль копійок) (номенклатурний номер 1812053005); Наручники металеві «БР-М-92» - 1 комплект., вартісною оцінкою завданої шкоди ДПП - 594,00 грн. (п'ятсот дев'яносто чотири гривні нуль копійок) (номенклатурний номер 1116000000313118); Бронежилет 2 класу захисту «СТРАЖ М-ТТ/ПМ» - 1 шт., вартісною оцінкою завданої шкоди ДПП - 5190 грн. ( п'ять тисяч сто дев'яносто гривень нуль копійок) (номенклатурний номер 111604247); Балон аерозольний «Кобра -1» -100 - 1 шт., вартісною оцінкою завданої шкоди ДПП - 39,60 грн. (тридцять дев'ять гривень шістдесят копійок) (номенклатурний номер 1812057776); Бронежилет «Police - 5M» - 1 шт., вартісною оцінкою завданої шкоди ДПП - 34176, 50 грн. (тридцять чотири тисячі сто сімдесят шість гривень п'ятдесят копійок) (номенклатурний номер 1116012679).
В обґрунтування позову з позивач зазначає, що відповідно до наказу Департаменту патрульної поліції від 10.03.2025 № 104 «Про призначення службового розслідування, утворення дисциплінарної комісії та відсторонення від виконання службових обов'язків» проведено службове розслідування з метою встановлення причин та обставин можливого порушення службової дисципліни, посаді поліцейського взводу № 2 роти № 2 батальйону № 3 полку № 1 (з обслуговування правого берега) управління патрульної поліції у місті Києві Департаменту патрульної поліції ОСОБА_1 , що виразилось у відсутності його на службі без поважних причин з 22.02.2025. За результатами проведеного службового розслідування встановлено факт грубого порушення службової дисципліни ОСОБА_1 , що виразилось у невиході на службу без поважних причин з 22.02.2025 до 08.04.2025.
За вказаний період відповідач отримав грошове забезпечення у розмірі 24701,87 (двадцять чотири тисячі сімсот одна гривня 87 копійок), що підтверджується розрахунком зайво виплаченого грошового забезпечення за період невиходу на службу наданим управлінням фінансового забезпечення та бухгалтерського обліку Департаменту патрульної поліції (копія розрахунку додається).
Наказом Департаменту патрульної поліції від 14.05.2025 № 814 о/с Відповідача звільнено зі служби в поліції у зв'язку із вчиненням ним дисциплінарного проступку - невиходу на службу без поважних причин.
Разом з тим при звільненні, державне майно отримане відповідачем для виконання останнього службових обов'язків, до управління патрульної поліції у м. Києві ДПП повернуто не було, а саме: - Палиця гумова «ПГ-М» - 1 шт., вартісною оцінкою завданої шкоди ДПП - 165,00 грн. (сто шістдесят п'ять гривень нуль копійок) (номенклатурний номер 1812053005); - Наручники металеві «БР-М-92» - 1 комплект., вартісною оцінкою завданої шкоди ДПП - 594,00грн. (п'ятсот дев'яносто чотири гривні нуль копійок) (номенклатурний номер 1116000000313118); - Бронежилет 2 класу захисту «СТРАЖ М-ТТ/ПМ» - 1 шт., вартісною оцінкою завданої шкоди ДПП - 5190 грн. ( п'ять тисяч сто дев'яносто гривень нуль копійок) (номенклатурний номер 111604247); - Балон аерозольний «Кобра -1» -100 - 1 шт., вартісною оцінкою завданої шкоди Документ сформований в системі «Електронний суд» 29.05.2025 7 ДПП - 42,00 грн. (тридцять дев'ять гривень шістдесят копійок) (номенклатурний номер 1812057776); - Бронежилет «Police - 5M» - 1 шт., вартісною оцінкою завданої шкоди ДПП - 34 176,50 грн. (тридцять чотири тисячі сто сімдесят шість гривень п'ятдесят копійок) (номенклатурний номер 1116012679) Загальна вартість становить 40167,50 грн. (сорок тисяч сто шістдесят сім гривень п'ятдесят копійок).
Вважає, що відповідачем спричинено матеріальну шкоду, яку просить стягнути в судовому порядку та просить зобов'язати відповідача повернути державне майно.
Ухвалою суду від 03 червня 2025 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою суду від 13 червня 2025 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження. Ухвалою суду від 14 жовтня 2025 року витребувано докази у позивача.
Ухвалою суду від 14 жовтня 2025 року зупинено провадження у справі.
Ухвалою суду від 06 листопада 2025 року поновлено провадження у справі.
Відповідач відзиву на позовну заяву не надав.
Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Згідно статті 258 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Позивач, Департамент патрульної поліції, місцезнаходження: вул. Федеров Ернста, буд. 3, м. Київ, код ЄДРПОУ: 40108646.
Відповідач, ОСОБА_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , паспорт громадянина України серії НОМЕР_1 РНОКПП: НОМЕР_2 .
Наказом начальника Департаменту патрульної поліції від 23.04.2025 № 247 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення.
Відповідно до вказаного наказу, позивач був відсутній на службі у період з 22.02.2025 по 08.04.2025.
Наказом визначено здійснити перерахунок грошового утримання позивача за період з 22.02.2025 по 08.04.2025, припинити виплату грошового забезпечення з 09.04.2025, вжити заходів в разі необхідності, щодо стягнення з позивача надлишково виплаченого грошового забезпечення за вказаний період.
Наказом начальника Департаменту патрульної поліції від 14.05.2025 № 814 о/с позивача звільнено зі служби в поліції з 14.05.2025.
Відраховано із грошового забезпечення позивача вартість предметів однострою 39,98 грн.
Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд застосовує джерела правового регулювання у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, та зважає на наступне.
Відповідно до частини 1 статті 94 Закону № 580-VIII поліцейські отримують грошове забезпечення, розмір якого визначається залежно від посади, спеціального звання, строку служби в поліції, інтенсивності та умов служби, кваліфікації, наявності наукового ступеня або вченого звання. Так, відповідно до частини 2 статті 94 Закону № 580-VIII Порядок виплати грошового забезпечення визначає Міністр внутрішніх справ України.
Нормативним документом, який регулює виплату грошового забезпечення є Порядок та умови виплати грошового забезпечення поліцейським Національної поліції та курсантам вищих навчальних закладів МВС із специфічними умовами навчання, затверджених наказом МВС України від 06.04.2016 № 260 (далі Наказ № 260).
Відповідно до положень пункту 8 розділу І Наказу № 260 за час відсутності поліцейського на службі без поважних причин грошове забезпечення не виплачується. Підставою припинення виплати грошового забезпечення поліцейському є наказ керівника (начальника) органу поліції, у якому вказується, за який період припиняється виплата грошового забезпечення.
Відповідно до положень пункту 13 розділу І Наказу № 260 виплата грошового забезпечення поліцейським та здобувачам ЗВО здійснюється щомісяця з 25 числа по останній день місяця за поточний місяць.
Питання щодо стягнення зайво сплаченого грошового забезпечення Порядком та умовами виплати грошового забезпечення поліцейських Національної поліції та здобувачів вищої освіти закладів вищої освіти із специфічними умовами навчання, що здійснюють підготовку поліцейських, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України 06.04.2016 № 260, не врегульовано.
Відповідно до ст. 127 Кодексу законів про працю України встановлено, відрахування із заробітної плати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) роботодавця: 1) для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках роботодавець вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми; 2) при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5, 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 цього Кодексу, а також при направленні на навчання та в зв'язку з переходом на пенсію;3) при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (стаття 136).
Крім того, суд зазначає, що згідно з частиною першою статті 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Тобто зобов'язання з повернення безпідставного набуття, збереження майна виникають за наявності трьох умов: а) набуття або збереження майна; б) набуття або збереження за рахунок іншої особи; в) відсутність правової підстави для набуття або збереження майна.
Відсутність правової підстави - це такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказівці закону, або суперечить меті правовідношення i його юридичному змісту. Тобто відсутність правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.
Набуття чи збереження майна буде безпідставним не тільки за умови відсутності відповідної підстави з самого початку при набутті майна, а й тоді, коли первісно така підстава була, але у подальшому відпала.
Разом з тим у статті 1215 ЦК України передбачено загальне правило, коли набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню.
Згідно з частиною першою зазначеної статті не підлягає поверненню заробітна плата і платежі, що прирівнюються до неї, пенсії, допомоги, стипендії, відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, аліменти та інші грошові суми, надані фізичній особі як засіб до існування, якщо їх виплата проведена фізичною або юридичною особою добровільно, за відсутності рахункової помилки з її боку і недобросовісності з боку набувача.
При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Зобов'язання у зв'язку з безпідставним набуттям майна виникають за наявності трьох умов: набуття або зберігання майна; набуття або зберігання майна за рахунок іншої особи; відсутність правових підстав для такого набуття чи зберігання або припинення таких підстав згодом. За наявності певних обставин законодавець вважає недоцільним повертати майно одній особі, навіть якщо інша особа набула таке майно за відсутності правових підстав.
Велика Палата Верховного Суду постанові від 16.01.2019 по справі № 753/15556/15-ц висловила правову позицію, що у статті 1215 ЦК України передбачені загальні випадки, за яких набуте особою без достатньої правової підстави майно за рахунок іншої особи не підлягає поверненню. Її тлумачення свідчить, що законодавцем передбачені два винятки із цього правила: по-перше, якщо виплата відповідних грошових сум є результатом рахункової помилки особи, яка проводила таку виплату; по-друге, у разі недобросовісності набувача такої виплати. При цьому правильність здійснених розрахунків, за якими була проведена виплата, а також добросовісність набувача презюмуються, і відповідно тягар доказування наявності рахункової помилки та недобросовісності набувача покладається на платника відповідних грошових сум.
Наказом Департаменту Національної поліції від 14.05.2025 № 814 о/с позивача звільнено зі служби з 14.05.2025.
Суд вказує, що зазначеним наказом взагалі не визначено обов'язку відповідача виплатити нараховане грошове забезпечення за будь-який період.
Така вказівка надана Наказом начальника Департаменту патрульної поліції від 23.04.2025 № 247.
Наданий позивачем розрахунок грошового забезпечення позивача за період з 22.02.2025 по 31.03.2025 не містить дати його складання.
Також матеріали справи не містять відомостей щодо ознайомлення позивача як з наказом про звільнення, так із вказаним розрахунком.
Суд вказує, що будь-яких доказів вчинення відповідачем навмисних дій щодо отримання ним грошового забезпечення за період відсутності на службі матеріали справи не містять.
Таким чином, суд доходить до висновку, що відповідач взагалі не був обізнаний щодо необхідності повернути нараховане грошове забезпечення за спірний у цій справі період.
Доказів примусу уповноважених осіб на нарахування та виплату позивачу грошового забезпечення за спірний період матеріали справи не містять.
Таким чином, суд доходить до висновку про відсутність підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 1215 ЦК України, для повернення відповідачем виплачених коштів, оскільки одночасно наявні такі умови: здійснення виплати позивачем добровільно, відсутність рахункової помилки, добросовісність набувача коштів.
Таким чином в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Законом України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» № 160-IX від 3 жовтня 2019 року (далі - Закон № 160-IX) визначено підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов'язків.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону №160-IX особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій.
Згідно з ч. 3 ст. 6 Закону №160-IX особа за шкоду, завдану розкраданням або втратою озброєння, зброї та боєприпасів до неї, несе підвищену матеріальну відповідальність у кратному співвідношенні до вартості такого майна, але не більше десятикратного розміру.
Відповідно до ч.1 ст.7 Закону №160-IX розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб'єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.
Наказом МВС України від 11.10.2018 № 828, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 05 листопада 2018 за № 1249/32701 затверджено Інструкцію з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України.
Національним стандартом України ДСТУ 8782:2018 «Засоби індивідуального захисту. Бронежилети. Класифікація. Загальні технічні умови» визначено поняття терміну бронежилет, що є засобом індивідуального захисту людини у вигляді жилета, який забезпечує захист торса людини від дії холодної та/чи вогнепальної зброї, уламків снарядів, мін або ручних гранат і складається з матеріалів, здатних затримати засіб ураження га розсіяти його енергію.
Пунктом 2 розділу І Інструкції № 828 передбачено, що спеціальні засоби - це засоби, що можуть використовуватися поліцейськими для виконання своїх повноважень, перелік яких визначено пунктами 1-6, 8-12 частини четвертої статті 42 Закону України «Про Національну поліцію».
Згідно ч. 4 ст. 42 Закону України «Про Національну поліцію», для виконання своїх повноважень поліцейські можуть використовувати спеціальні засоби, в перелік яких входять засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки для зв'язування тощо) та засоби, споряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії.
Згідно вимог Розділу VІ Інструкції з організації забезпечення, зберігання та експлуатації озброєння в Національній поліції України, затвердженої наказом МВС України 11.10.2018 № 828 спеціальні засоби для постійного носіння видає відповідальний за озброєння на підставі витягу з наказу про постійне зберігання й носіння спеціальних засобів та рапорту поліцейського щодо їх видачі з дозволом керівника підрозділу, в якому поліцейський несе службу. Одночасно зі спеціальними засобами поліцейському видають спорядження для їх відкритого чи прихованого носіння, а також приладдя для догляду за його матеріальною частиною. Отримання поліцейським спеціальних засобів, спорядження до них і приладдя фіксують у картці обліку озброєння.
У разі переміщення по службі або переведення до іншого органу (підрозділу) поліції, звільнення зі служби, якщо немає подальшої потреби постійно носити табельну вогнепальну зброю, боєприпаси та спеціальні засоби, поліцейський зобов'язаний здати табельну вогнепальну зброю і боєприпаси до КЗЗ чергової частини, а спеціальні засоби - відповідальному за озброєння.
Відповідно до картки обліку майна, яке закріплене за поліцейським, № 319, позивачу під розпис було видано:
- палицю гумову «ПГ-М» - 1 шт; наручники металеві (виріб «БР-М-92») - 1 комплект; бронежилет 2 класу захисту «СТРАЖ М-ТТ/ПМ» - 1 шт.; Балон аерозольний (виріб «Кобра -1») - 1 шт., Бронежилет «Поліс» - 1 шт.
Відомостей про здавання вказаних засобів під підпис матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 8 Закону №160-IX посадові (службові) особи зобов'язані письмово доповісти командиру (начальнику) про всі факти завдання шкоди протягом доби з моменту виявлення таких фактів (частина 1).
У разі виявлення факту завдання шкоди командир (начальник) протягом трьох діб після отримання відповідної письмової доповіді посадових (службових) осіб письмовим наказом призначає розслідування для встановлення причин завдання шкоди, її розміру та винних осіб.
Щодо шкоди, завданої командиром (начальником), розслідування призначається письмовим наказом старшого за службовим становищем командира (начальника) (частина 2).
Розслідування повинно бути завершено протягом одного місяця з дня його призначення. В окремих випадках зазначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив розслідування, але не більше ніж на один місяць (частина 3).
Розслідування може не призначатися, якщо причини завдання шкоди, її розмір та винна особа встановлені за результатами аудиту (перевірки), інвентаризації, досудового розслідування або судом.
Розслідування може не призначатися, якщо шкоду завдано діями противника під час воєнних (бойових) дій, внаслідок ракетних (авіаційних) атак чи інших проявів збройної агресії проти України та/або у зв'язку з виконанням особами, зазначеними у частині першій статті 2 цього Закону, бойового (спеціального) завдання (частина 4).
Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону №160-IX у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
Таким чином, належним способом захисту в даному випадку є саме стягнення завданої відповідачем шкоди, а не повернення майна.
Листом від 22.05.2025 № 15993/41/18/02-2025 позивач звернувся до відповідача із вимогою повернути нездані засоби індивідуального захисту:
- кайданки металеві «БР-М-92» № ВІ 1512829 - 1 комплект;
- бронежилет 2 класу захисту «Страж М-ТТ/ПМ» № КІ 11709- 1 шт;
- балон аерозольний «Кобра -1» - 1 шт.
- палицю гумову «ПГ-М» - 1 шт.
- бронежилет «Police-5M» № 2690 - 1 шт.
Загальна вартість вказаного майна відповідно до наданого листа становить 40167,50 грн.
Лист направлено за останнім відомим місцем проживання відповідача: АДРЕСА_2 , доказів отримання вказаного листа відповідачем матеріали справи не містять. Також матеріали справи не містять доказів відмови особи у добровільному відшкодуванні.
Окремо, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Закон "Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі" визначає виключні підстави, які дозволяють здійснити стягнення завданої шкоди в судовому порядку:
- відшкодування шкоди, завданої військовозобов'язаним чи резервістом під час проходження ним зборів, здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу або в іншому встановленому законом порядку в разі відмови військовозобов'язаного чи резервіста від її добровільного відшкодування;
- відшкодування шкоди, визначеної частиною другою статті 6 цього Закону, здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу в разі відмови особи від її добровільного відшкодування. Відшкодування такої шкоди, завданої командиром (начальником), здійснюється в судовому порядку за позовом військової частини, установи, організації, закладу, командир (начальник) якої (якого) старший за службовим становищем, у разі відмови особи від її добровільного відшкодування;
- у разі притягнення особи, яка завдала шкоду, до кримінальної відповідальності відшкодування шкоди здійснюється шляхом пред'явлення військовою частиною, установою, організацією, закладом цивільного позову в кримінальному провадженні в порядку, встановленому законом;
- у разі звільнення особи, притягнутої до матеріальної відповідальності, зі служби або у разі, якщо рішення про притягнення до матеріальної відповідальності особи не прийнято до її звільнення зі служби, відшкодування завданої шкоди здійснюється в судовому порядку в разі відмови особи від її добровільного відшкодування або в іншому встановленому законом порядку.
Суд зазначає, що матеріали справи взагалі не містять відомостей щодо обізнаності відповідача із розміром завданої ним шкоди, визначеної позивачем.
Оцінюючи визначений позивачем розмір заподіяної відповідачем шкоди суд виходить з наступного.
Наказом начальника Департаменту патрульної поліції від 14.05.2025 № 814 о/с позивача звільнено зі служби в поліції з 14.05.2025.
Суд вказує, що ані зазначеним вище наказом, ані наказом про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності від 23.04.2025 № 247 взагалі не визначено щодо заподіяння позивачем матеріальної шкоди.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 7 Закону № 160-ІХ розмір завданої шкоди встановлюється за фактичними втратами на підставі даних бухгалтерського обліку з урахуванням цін, що діють на період розгляду питання про притягнення особи до матеріальної відповідальності. У разі відсутності таких даних розмір шкоди визначається суб'єктами оціночної діяльності відповідно до законодавства або за рішенням суду.
Обчислення розміру шкоди проводиться з урахуванням ступеня зносу військового та іншого майна за встановленими нормами.
Відповідно до наданої позивачем довідки про вартісну оцінку завданої шкоди № 34 від 25.01.2024, оцінка вартості наручників металевих БР-М-92 (інв. № 11100000031318) - 594,00 грн/шт, дата введення в експлуатацію - 2016 рік, строк корисного використання - 20 років.
Відповідно до наданої позивачем довідки про вартісну оцінку завданої шкоди № 50 від 25.01.2024, оцінка вартості палиці гумової ПГ-М (інв. № 1812053005) - 42,00 грн/шт, дата введення в експлуатацію -2017 рік.
Відповідно до наданої позивачем довідки про вартісну оцінку завданої шкоди № 7 від 25.01.2024, оцінка вартості балону аерозольного «Кобра-1» 100 (інв. № 1812057776) - 165,00 грн/шт, дата введення в експлуатацію -2016 рік.
Відповідно до наданої позивачем довідки про вартісну оцінку завданої шкоди № 40 від 25.01.2024, оцінка вартості бронежилету другого класу захисту «Страж М-ТТ/ПМ» (інв. № 111604247) - 5190,00 грн/шт, дата введення в експлуатацію - 2018 рік. Строк корисного використання - 20 років.
Відповідно до наданої позивачем довідки про вартісну оцінку завданої шкоди № 20 від 25.01.2024, оцінка вартості бронежилету «Police 5-M» (інв. № 1116012679) - 34176,50 грн/шт, дата введення в експлуатацію -2023 рік Строк корисного використання - 20 років.
Надані позивачем довідки про вартісну оцінку завданої шкоди № 34, № 7, № 50, № 40, № 20 складені станом на 25.01.2024, тобто майже за півтора року до звільнення відповідача та не мають відомостей щодо оцінки вартості вказаних у них засобів з урахуванням зносу, як це прямо передбачено ч. 2 ст. 7 Закону № 160-ІХ, матеріальна шкода визначена за первинною вартістю предметів.
З наведеного суд доходить до висновку, що позивачем не доведено розмір заподіяної шкоди.
Оскільки позивачем не надано доказів відмови відповідача від відшкодування шкоди, не доведено розмір вартості засобів індивідуального захисту, виданих відповідачу станом на дату звільнення його зі служби, які підлягають відшкодуванню, відтак в цій частині позовні вимоги є необгрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 19 Конституції України суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. З урахуванням наведеного позовні вимоги не підлягають задоволенню у повному обсязі.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Враховуючи, що у задоволенні позовних вимог відмовлено, розподіл судових витрат не здійснюється.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
У задоволенні позовних вимог Департаменту патрульної поліції до ОСОБА_1 про стягнення зайво нарахованого грошового забезпечення за період невиходу на службу у розмірі 24701,87 грн, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити повністю.
Повний текст рішення складено та підписано 06 листопада 2025 року.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя В.В. Олішевська