Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 листопада 2025 року Справа№200/8245/25
Суддя Донецького окружного адміністративного суду Буряк І.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження у письмовому провадженні адміністративний позов ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії,
Позивач, ОСОБА_1 , через свого представника, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, в якому просить суд:
визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2024;
зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2024.
В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що виплата пенсії позивачеві припинена з 01 жовтня 2024 року на підставі постанови Кабінету Міністрів України від 27.12.2023 № 1384, у зв'язку з відсутністю інформації про ідентифікацію. Однак наразі ідентифікацію позивачем пройдено, проте пенсія так і не поновлена.
Ухвалою суду від 29.10.2025 позовна заява залишалась без руху, у встановлений судом строк недоліки усунуті, шляхом надання суду доказів наявності пільг у позивача стосовно звільнення від сплати судового збору.
Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30.10.2025 відкрито провадження в адміністративній справі та призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
06.11.2025 відповідачем надано відзив на позовну заяву, де зазначено наступне.
ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Донецькій області (дислокація - м. Маріуполь), як внутрішньо переміщена особа з 01.08.2014.
Рішення Донецького окружного адміністративного суду від 07.06.2024 у справі № 200/2611/24, яке набрало законної сили 25.07.2024, за позовом ОСОБА_1 виконано в межах покладених судом зобов'язань, а саме поновлено нарахування та виплату пенсії з 01.04.2024 на виплатний період вересня 2024 року.
За період 01.09.2024 по 30.09.2024 виплату пенсії ОСОБА_1 проведено у вересні 2024 року.
Виплату пенсії ОСОБА_1 призупинено з 01.10.2024 у зв'язку з непроходженням фізичної ідентифікації.
Судом встановлено такі фактичні обставини у справі.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, паспорт НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , зареєстроване місце проживання ВПО: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ, як отримувач пенсії за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
З 01.04.2024 виплату пенсії припинено з підстав, що не передбачені ст. 49 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», що підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Згідно з витягом з КП ІКІС ПФУ виплату пенсії припинено у зв'язку з не проходженням ним фізичної ідентифікації згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 05.11.2014 № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам». При цьому після припинення виплати пенсії позивачу щомісячно не нараховувалася пенсія.
Рішенням Донецького окружного адміністративного суду від 07.06.2024 у справі № 200/2611/24 визнано протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо припинення виплати пенсії ОСОБА_1 з 01 квітня 2024 року.
Зобов'язано Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити нарахування та виплату ОСОБА_1 пенсії, і сплатити заборгованість по ній з дня припинення її виплати, тобто з 01 квітня 2024 року.
На виконання вищевказаного рішення відповідачем поновлено нарахування та виплату пенсії з 01.04.2024 на виплатний період вересня 2024 року.
За період 01.09.2024 по 30.09.2024 виплату пенсії ОСОБА_1 проведено у вересні 2024 року.
Згідно наданих відповідачем пояснень, виплату пенсії ОСОБА_1 повторно призупинено з 01.10.2024 у зв'язку з непроходженням фізичної ідентифікації.
Відомості про прийняття окремих рішень про припинення нарахування та виплату позивачу пенсії суду не надано.
Суд, надаючи оцінку спірним правовідносинам, зазначає наступне.
Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.
Згідно з ч. 1 ст. 47 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) передбачено, що пенсія виплачується щомісяця, у строк не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія, виключно в грошовій формі за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання пенсіонера в межах України незалежно від задекларованого або зареєстрованого місця проживання пенсіонера організаціями, що здійснюють виплату і доставку пенсій, або через установи банків у порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч. 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, у редакції, чинній на момент припинення виплати пенсії позивачці, було передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; у разі смерті пенсіонера; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; в інших випадках, передбачених законом.
Частиною 1 ст. 49 Закону № 1058-IV, у чинній редакції, передбачено, що виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; за заявою пенсіонера про припинення виплати пенсії у зв'язку з тимчасовим проживанням за кордоном; у разі смерті пенсіонера, визнання його безвісно відсутнім або оголошення померлим у встановленому законом порядку; у разі надання пенсіонеру статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, відповідно до Закону України "Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин"; у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; у разі непроходження фізичної ідентифікації у випадках, передбачених законодавством; в інших випадках, передбачених законом.
За змістом наведеної норми випадки, за яких може бути припинено виплату пенсії, можуть бути передбачені виключно законом.
Водночас таке припинення можливе виключно на підставі рішення територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду (постанова Верховного Суду від 20 квітня 2022 року у справі № 236/2495/17).
До суду не надано доказів того, що припинення виплати пенсії позивачу відбулось внаслідок прийняття окремого рішення, тому суд вважає, що припинення виплати пенсії здійснено не у спосіб, установлений Законом № 1058-IV.
Також відповідачем не наведено і судом не встановлено передбачених законами України підстав для припинення виплати пенсії позивачу (на момент такого припинення).
Так, відповідно до п. 5 Порядку виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та здійснення страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, особам, які тимчасово проживають за межами України, або проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, або виїхали з тимчасово окупованих Російською Федерацією територій України та проживають на підконтрольній Україні території, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 року № 299 (далі Порядок № 299) передбачено, що виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат проводиться територіальним органом Пенсійного фонду України, в якому особа востаннє перебувала на обліку, або за заявою одержувача: за адресою задекларованого/зареєстрованого місця проживання на території України; за зазначеним у заяві місцем проживання (перебування) на підконтрольній Україні території.
У разі відсутності заяви, передбаченої абзацами першим - третім цього пункту, територіальний орган Пенсійного фонду України, який проводить виплату пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат, визначається постановою правління Пенсійного фонду України.
Згідно з п. 6 Порядку № 299 одержувачам, які тимчасово проживають за межами України, і тим, які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат здійснюється за умови проходження особою фізичної ідентифікації до 31 грудня кожного календарного року.
У пункті 7 указаного Порядку зазначено, що в разі відсутності в територіальних органах Пенсійного фонду України інформації про проходження фізичної ідентифікації станом на 31 грудня календарного року одержувачами, які тимчасово проживають за межами України або які проживають на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, з 1 січня року, наступного за календарним роком, у якому особа зобов'язана пройти ідентифікацію, виплата пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) припиняється відповідно до пункту 4-1 частини першої статті 49 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а страхові виплати припиняються відповідно до пункту 8 частини першої статті 40 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Приписами п. 8 Порядку № 299 установлено, що поновлення виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) особам, виплату пенсії (щомісячного довічного грошового утримання) яким припинено відповідно до пункту 4-1 частини першої статті 49 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а також поновлення страхових виплат особам, яким їх припинено відповідно до пункту 8 частини першої статті 40 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду України:
- після проходження фізичної ідентифікації протягом року з дати припинення виплати;
- за заявами про поновлення пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат, що надійшли до Пенсійного фонду України, зокрема поданими з використанням віддаленого кваліфікованого електронного підпису Дія.Підпис (Дія ID), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Дія), або через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, у разі встановлення органами Пенсійного фонду України особи отримувача у режимі відеоконференцзв'язку із дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, під час якого пред'являються документи, що посвідчують особу.
Пенсії (щомісячне довічне грошове утримання) та страхові виплати, виплату яких припинено до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2025 р. № 299 Про деякі особливості виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання) та страхових виплат за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв'язку з непроходженням одержувачем фізичної ідентифікації, скасуванням дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесенням відомостей про це до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб, поновлюються за заявами про поновлення виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат, що надійшли до органів Пенсійного фонду України, зокрема поданими з використанням віддаленого кваліфікованого електронного підпису Дія.Підпис (Дія ID), створеного за допомогою мобільного додатка Єдиного державного вебпорталу електронних послуг (Дія), або через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, у разі встановлення органами Пенсійного фонду України особи отримувача в режимі відеоконференцзв'язку із дотриманням вимог законодавства у сфері електронних довірчих послуг, під час якого пред'являються документи, що посвідчують особу.
Одержувачі, які тимчасово проживають за межами України або отримали тимчасовий захист або статус біженця, заяву про поновлення виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат можуть надіслати поштою в порядку, передбаченому абзацом восьмим пункту 6 цього Порядку.
Під час поновлення виплати пенсії (щомісячного довічного грошового утримання), страхових виплат відповідно до цього пункту виплата проводиться за період, за який особі не було виплачено пенсію (щомісячне довічне грошове утримання), страхові виплати після їх припинення, на умовах, передбачених частиною першою статті 46 Закону України Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та частиною четвертою статті 41 Закону України Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Водночас суд вважає, що п. 8 Порядку № 299 не підлягає застосуванню до спірних у цій справі правовідносин, оскільки припинення виплати пенсії здійснено протиправно, не з підстав передбачених Законом № 1058-IV. Також відповідачем не надано доказів, зокрема відповідного рішення, того, що виплату пенсії припинено у зв'язку з непроходженням одержувачем фізичної ідентифікації, скасуванням дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесенням відомостей про це до Єдиної інформаційної бази даних про внутрішньо переміщених осіб.
Тому суд вважає, що право позивача на пенсійні виплати має бути поновлено у зв'язку із тим, що таке припинення було здійснене не на підставі Закону та не у встановлений Законом спосіб.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання стосовно строку звернення до суду із даним позовом, суд зазначає, що з урахуванням встановлених обставин у суду відсутні підстави для розгляду клопотання позивача про поновлення строку та прийняття до уваги посилань відповідача на пропуск строку звернення до суду з цим позовом, суд дійшов висновку про їх не змістовність, оскільки в даному випадку не виплата пенсії відбулась внаслідок протиправної протиправних дій відповідача, тобто з його вини, а тому на підставі положень частини 2 статті 46 Закону № 1058-IV, виплата пенсії має бути здійснена без обмеження будь-яким строком.
Ураховуючи викладене, позовні вимоги є обґрунтованими, а позов належить задовольнити у повному обсязі.
Судові витрати розподілу не підлягають, оскільки позивач звільнений від його сплати.
Керуючись статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду в Донецькій області (84116, Донецька область, місто Слов'янськ, площа Соборна, будинок 3, код ЄДРПОУ 13486010) про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити повністю.
Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з 01.10.2024.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з 01 жовтня 2024 року.
Рішення суду першої інстанції набирає законної сили у строк та порядок визначений ст.255 КАС України.
Рішення суду першої інстанції оскаржується у строк та порядок встановлений ст.ст.292, 295, 297 КАС України.
Повний текст судового рішення складено 06.11.2025.
Суддя І.В. Буряк