Україна
Донецький окружний адміністративний суд
06 листопада 2025 року Справа№200/974/25
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Аляб'єва І.Г.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,
12.02.2025 до Донецького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 , в якій позивач просить
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 11.04.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 11.04.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб та із врахуванням фактично виплачених сум;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 30.05.2018 року відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення»;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 3989,55 грн. щомісячно за період з 01.03.2018 по 30.05.2018 року, відповідно до норм абзаців 3,4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб та із врахуванням фактично виплачених сум.
Позовні вимоги мотивовані тим, що в період проходження військової служби з 11.04.2016 по 30.05.2018 відповідачем не в повному розмірі нараховувалася та виплачувалася позивачу індексація грошового забезпечення. Позивач вважає таку бездіяльність відповідача протиправною та такою, що порушує його право на отримання належних виплат.
Ухвалою суду від 18.02.2025 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження.(без виклику сторін до судового засідання). Витребувано у відповідача: належним чином засвідчені накази про прийняття ОСОБА_1 на службу та її проходження; особову справу ОСОБА_1 ; відомості про нараховану та виплачену ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення за періоди з 11.04.2016 по 30.05.2018 із застосуванням абзаців 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 №1078 (якщо таке мало місце); реєстри зарахування в банк з відміткою банку про фактично перераховану індексацію грошового забезпечення позивачу Військовою частиною НОМЕР_1 за період з 11.04.2016 по 30.05.2018; довідку про розмір середньоденного грошового забезпечення позивача; всі інші докази, які стали підставою для вчинення спірних дій та прийняття рішень.
До суду надійшов відзив на позовну заяву. Обгрунтовуючи відзив відповідач зазначає, що згідно статті 5 Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. Зазначене підтверджено роз'ясненнями Міністерства соціальної політики України від 16.04.2015 № 10685/0/14-15/10 від 09.06.2016 № 252/10/136/16, вхідний від 08.08.2017 № 13700/3 та від 08.08.2017 № 78/0/66-17. У той же час, відповідно до роз'яснень, Міністерства соціальної політики України механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за попередні періоди немає.
У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України з 2015 по 2018 рік у Міністерства оборони України не було.
Також зазначено, що індексація має спеціальний статус виплати у формі відшкодування знецінення грошових доходів громадян, зокрема, пенсії, стипендії; оплати праці (грошового забезпечення), які мають систематичний характер, а тому, індексація є невід'ємною складовою частиною грошового забезпечення.
Враховуючи, що індексація грошового забезпечення має систематичний (щомісячний) характер, а її правова природа полягає у підтриманні купівельної спроможності рівня заробітної плати (грошового забезпечення) внаслідок її знецінення через подорожчання споживчих товарів і послуг, а тому вона виплачувалась позивачеві за період його проходження військової служби у Військовій частині НОМЕР_1 у повному обсязі, а відповідно і була включена під час нарахування та виплати за оспорювані види виплат.
Ухвалою суду від 18.03.2025 витребувано у Галузевого державного архіву Міністерства оборони України (місцезнаходження: вул. Лаврська, буд. 1, м. Київ, Київська область, 01010; e-mail: infogdamou@post.mil.gov.ua, gdamou@post.mil.gov.ua) наступні докази: відомості про нараховане та виплачене ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) грошове забезпечення за період з 11.04.2016 по 30.05.2018 в розрізі місяців; відомості про нараховану та виплачену ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )індексацію грошового забезпечення за період з 11.04.2016 по 30.05.2018 в розрізі місяців, із зазначенням базового місяця взятого для розрахунку; відомості про нараховану та виплачену ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 )індексацію грошового забезпечення за період з 11.04.2016 по 30.05.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року (якщо таке мало місце); реєстри зарахування в банк з відміткою банку про фактично перераховану ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) індексацію грошового забезпечення Військовою частиною НОМЕР_1 за період з 11.04.2016 по 30.05.2018 включно із застосуванням місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (базового місяця) для розрахунку індексації грошового забезпечення січень 2008 року (якщо таке мало місце); відомості про нараховану та виплачену ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) індексацію-різницю відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, за період з 01.03.2018 по 30.05.2018 включно (якщо таке мало місце); реєстри зарахування в банк з відміткою банку про фактично перераховану ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ) індексацію-різницю Військовою частиною НОМЕР_1 відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року №1078, за період з 01.03.2018 по 30.05.2018 включно (якщо таке мало місце).
01.04.2025 до суду надійшло повідомлення від Галузевого державного архіву Міністерства оборони України в якому зазначено, що документи, які витребовує суд ухвалою від 18.03.2025 перебувають на зберіганні в Одеському територіальному архівному відділі Галузевого державного архіву Міністерства оборони України.
За приписами частини 5 статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Розглянувши наявні заяви по суті справи, всебічно і повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги, дослідивши докази, які наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.
Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
Позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є громадянином України, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_4 .
Позивач має право на пільги, установлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій, що підтверджується посвідченням серія НОМЕР_5 , виданого 22.03.2024.
Наказом командира військової частини польова пошта НОМЕР_6 (по стройовій частині) (нині військова частина НОМЕР_1 ) від 11.04.2016 року № 92 солдата військової служби за контрактом ОСОБА_1 , призначеного наказом Командувача Високомобільних Десантних Військ Збройних Сил України (по особовому складу) від 04.04.2016 № 9-РС на посаду старшого водія- майстра 1 відділення взводу десантного забезпечення роти десантного забезпечення , який прибув із військової частини НОМЕР_7 АДРЕСА_1 , зарахувати до списків особового складу частини та на всі види забезпечення з 11.04.2016 року.
Відповідно до витягу з наказу командира військової частини НОМЕР_1 (по стройовій частині) від 30.05.2018 року № 146 Позивача звільнено наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 26 травня 2018 року № 454, відповідно до частини восьмої статті 26 Закону Україну «Про військовій обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року № 2232-ХП, з військової служби у запас за пунктом 1 підпунктом «е» (через службову невідповідність осіб рядового, сержантського та старшинського (крім прапорщиків, старших прапорщиків, мічманів, старших мічманів) складу у разі не виконання службових обов'язків). З 30.05.2018 Позивача виключено із списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
02.01.2025 адвокат Токарева О.Г. звернулась до Відповідача з адвокатським запитом про здійснення нарахування та виплату Позивачу індексації грошового забезпечення за період з 11.04.2016 по 30.05.2018 та надати розрахунок про нарахування та виплату Позивачу індексації грошового забезпечення за період з 11.04.2016 по 30.05.2018.
Листом військової частини НОМЕР_1 від 24.01.2025 №692/1616 повідомила, що Згідно статті 5 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» пункту 6 Порядку проведення індексації грошових доходів, затвердженим Постановою Кабінету міністрів України індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів. Зазначене підтверджено роз'ясненнями Міністерства Соціальної політики України від 16.04,2015 № 10685/0/14- 15/10 від 09.06.2016 № 252/10/136/16, вхідний від 08.08.2017 № 13700/3 та від 08.08.2017 № 78/0/66-17. У той же час, відповідно до роз'яснень. Міністерства Соціальної політики України механізму нарахування та виплати індексації грошового забезпечеїшя за попередні періоди немає.
У межах наявного фінансового ресурсу можливості виплати індексації грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України у Міністерства оборони України не було.
У відповідності до частини 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 № 2232-ХП «Про військовий обов'язок і військову службу» військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. У зв'язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються передбачені законом пільги, гарантії та компенсації.
Військова служба є особливим видом публічної служби, тому її проходження передбачає особливе регулювання служби військовослужбовців, а саме межі реалізації ними своїх службових прав у зв'язку з специфікою їх правового статусу, відносини щодо звільнення та проходження військової служби врегульовані як загальним законодавством України про працю, так і спеціальним законодавством.
При цьому, пріоритетними є норми спеціального законодавства, а норми трудового законодавства підлягають застосуванню лише у випадках, якщо спеціальними нормами не врегульовано спірних відносин, та коли про можливість такого застосування прямо зазначено у спеціальному законі.
Таким чином, відповідно до вимог чинного законодавства військовою частиною НОМЕР_1 виконані усі покладені на неї обов'язки та виплачено ОСОБА_1 індексацію грошового забезпечення у повному розмірі за період проходження військової служби з моменту наявного фінансового ресурсу у військовій частині НОМЕР_1 .
Наведені обставини щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення у період з 11.04.2016 по 28.02.2018 із застосуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін підтверджуються змістом наданих до суду карток особового рахунку позивача № НОМЕР_8 за 2017-2018 роки та відповідачем фактично не заперечуються.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.
Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 1 статті 2 Закону України від 25.03.1992 року № 2232-XII "Про військовий обов'язок і військову службу" (далі - Закон № 2232-XII) військовою службою є державна служба особливого характеру, яка полягає у професійній діяльності придатних до неї за станом здоров'я і віком громадян України, пов'язаній із захистом Вітчизни. У зв'язку з особливим характером військової служби військовослужбовцям надаються пільги, гарантії та компенсації, передбачені законом.
Положеннями частини 1 статті 9 Закону України від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" (далі - Закон № 2011-ХІІ) передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
Згідно зі статтями 18, 19 Закону України від 05.10.2000 року № 2017-III "Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії" (далі - Закон № 2017-III) установлено, що індексацію доходів населення віднесено до державних соціальних гарантій, що, згідно зі статтею 19 цього ж Закону, є обов'язковими для всіх підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності. Державні соціальні гарантії є обов'язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Частина 2 статті 9 Закону № 2011-ХІІ визначає, що до складу грошового забезпечення військовослужбовців входять:
- посадовий оклад, оклад за військовим званням;
- щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, а також надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія);
- одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Згідно з частиною 3 статті 9 Закону № 2011-ХІІ грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 року № 1282-ХІІ "Про індексацію грошових доходів населення" (далі - Закон № 1282-ХІІ).
Відповідно до положень статті 1 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення - це встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково чи повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.
Згідно зі статтею 2 Закону № 1282-XII установлено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення прожиткового мінімуму.
За частинами 1, 6 статті 5 Закону № 1282-XII підприємства, установи та організації підвищують розміри оплати праці у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Статтею 6 Закону № 1282-ХІІ передбачено, що індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.
Згідно з частиною 1 статті 9 Закону № 1282-XII індексація грошових доходів населення здійснюється за місцем їх отримання за рахунок відповідних коштів.
Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 було затверджено Порядок проведення індексації грошових доходів населення.
Відповідно до пункту 1-1 Порядку № 1078 підвищення грошових доходів громадян у зв'язку з індексацією здійснюється з першого числа того місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом та не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях. Обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком починаючи з березня 2003 року - тобто місяця опублікування Закону України від 06.02.2003 № 491-IV "Про внесення змін до Закону України "Про індексацію грошових доходів населення". Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, що зазначений в абзаці другому цього пункту.
Згідно з пунктом 2 Порядку № 1078, у редакції від 24.11.2016, передбачалося, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, у тому числі: грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, посадових осіб митної служби.
28.02.2018 згідно з постановою Кабінету Міністрів України № 141 "Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення" редакція зазначеного абзацу пункту 2 Порядку № 1078 була змінена і до переліку осіб, грошове забезпечення яких підлягає індексації, були включені поліцейські.
03.11.2021 постановою Кабінету Міністрів України № 1141 "Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення" також внесено зміни до цього абзацу пункту 2 Порядку № 1078 та виключено слова "посадових осіб митної служби".
У решті редакція абзацу 5 пункту 2 Порядку № 1078 на сьогодні змін не зазнала.
Відповідно до абзацу 1 пункту 4 Порядку № 1078 визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.
Положеннями абзацу 1 пункту 5 Порядку № 1078 передбачено, що у разі підвищення тарифних ставок (посадових окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.
Згідно з абзацами 2 та 4 пункту 5 Порядку № 1078 установлено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.
Абзацами 1 та 4 пункту 6 Порядку № 1078 передбачено, що виплата сум індексації грошових доходів здійснюється за рахунок джерел, з яких провадяться відповідні грошові виплати населенню: підприємства, установи та організації, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, підвищують розміри оплати праці (грошового забезпечення) у зв'язку з індексацією за рахунок власних коштів і коштів державного бюджету. Проведення індексації грошових доходів населення здійснюється у межах фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов'язкового державного соціального страхування на відповідний рік.
Відповідно до положень пункту 10-2 Порядку № 1078, у редакції від 15.12.2015 року, було визначено, що для тих працівників, яких переведено на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи, для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за тією посадою, яку займає працівник.
У подальшому положення пункту 10-2 Порядку № 1078 зазнавали певних змін.
Зокрема, за постановою Кабінету Міністрів України від 31.03.2021 № 278 "Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення" пункт 10-2 Порядку № 1078 було викладено у такій редакції: "Для працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби, яких переведено на іншу роботу (місце проходження служби) на тому самому підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу, організацію або іншу місцевість та у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці (умов проходження служби) у разі продовження такими особами роботи (проходження служби) для новоприйнятих працівників, військовослужбовців, поліцейських, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби, а також для тих, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати (грошового забезпечення), передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (посадового окладу), за посадою, яку займає працівник, військовослужбовець, поліцейський, особа рядового і начальницького складу, посадова особа митної служби".
Постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1141 "Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення" зі змісту пункту 10-2 Порядку № 1078 було виключено слова ", посадових осіб митної служби" і ", посадова особа митної служби", а також замінено слова "для новоприйнятих працівників" словами ", для новоприйнятих працівників".
В усьому іншому редакція пункту 10-2 Порядку № 1078 змін на сьогодні не зазнала.
Аналіз указаних положень свідчить про те, що з 01.12.2015, внаслідок внесених до Порядку № 1078 законодавчих змін, діють єдині правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації для усіх працівників, незалежно від дати їхнього прийняття або переведення чи виходу на роботу. При цьому виплата індексації грошового забезпечення має здійснюватися за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні.
Як зазначав Верховний Суд у постановах від 23.04.2020 у справі № 816/1728/16, від 28.09.2022 у справі № 400/1119/21, від 28.09.2022 у справі № 560/3965/21, для правовідносин, пов'язаних з нарахуванням індексації, відповідно до положень абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078, визначальним є факт підвищення саме грошового доходу, а не тільки тарифних ставок (окладів).
У постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 Верховний Суд зауважив на тому, що відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.
Верховний Суд на тлі цього зазначив про те, що посадові оклади військовослужбовців дотепер визначалися постановами Кабінету Міністрів України.
При виникненні спірних правовідносин схеми посадових окладів військовослужбовців були затверджені постановою Кабінету Міністрів України "Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 07.11.2007 № 1294.
Дана постанова Кабінету Міністрів України набрала чинності з 01.01.2008 і діяла до 01.03.2018, тобто до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" (далі - Постанова КМУ № 704).
Від січня 2008 року посадові оклади військовослужбовців не змінювалися та змінилися лише у березні 2018 року на підставі Постанови КМУ № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців.
Отже, після прийняття Постанови КМУ № 704, яка набрала чинності 01.03.2018 року, місяцем підвищення доходу (тобто базовим місяцем) для нарахування військовослужбовцям індексації грошового забезпечення став саме березень 2018 року.
З урахуванням місяця підвищення тарифних ставок (окладів) військовослужбовців та з огляду на правила пунктів 5 та 10-2 Порядку № 1078, місяцем підвищення доходу (базовим місяцем), за яким необхідно обчислювати індекс споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення військовослужбовців у період з 01.12.2015 до 28.02.2018 року є січень 2008 року, а після 01.03.2018 року - березень 2018 року.
Цей висновок відповідає правовим позиціям Верховного Суду, наведеним у постановах від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20, від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21 та інших.
При цьому, як було вказано Верховним Судом у постанові від 23.03.2023 у справі № 400/3826/21, повноваження щодо визначення січня 2008 року в якості місяця підвищення доходу військовослужбовця (базового місяця), за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення у період з 01.12.2015 до 28.02.2018, не є дискреційними повноваженнями військової частини.
Таким чином, саме січень 2008 року є місяцем підвищення доходу (базовим місяцем) для обчислення індексу споживчих цін для розрахунку індексації грошового забезпечення, що має застосовуватись при нарахуванні суми індексації грошового забезпечення позивача за період військової служби з 11.04.2016 по 28.02.2018 включно.
Судом установлено, що у період з 11.04.2016 по 28.02.2018 позивачу не нараховувалась та не виплачувалась індексація грошового забезпечення із застосуванням січня 2008 року як місяця для обчислення індексу споживчих цін, зокрема, через відсутність у цей період бюджетних асигнувань для виплати індексації.
Суд зазначає, що обмежене фінансування жодним чином не впливає на наявність або відсутність у позивача права на нарахування суми індексації грошового забезпечення, що є, серед іншого, предметом спору в даній справі.
Згідно з частиною 2 статті 6 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.
Відповідно до статей 1 та 17 Закону України від 23.02.2006 року № 3477-IV "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують як джерело права при розгляді справ положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та протоколів до неї, а також практику Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) та Європейської комісії з прав людини.
Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції визначено, що кожна фізична чи юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
У справі "Кечко проти України" (заява № 63134/00) ЄСПЛ наголосив, що в межах свободи дій держави перебуває право визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок і дотримано всі вимоги, необхідних для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними (пункт 23 рішення від 08.11.2005 року).
У рішенні Конституційного Суду України від 15.10.2013 року у справі № 9-рп/2013 за конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 з приводу офіційного тлумачення положення частини 2 статті 233 Кодексу законів про працю України зазначено про те, що індексація заробітної плати як складова належної працівникові заробітної плати спрямована на забезпечення реальної заробітної плати з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності заробітної плати у зв'язку з інфляційними процесами та зростанням споживчих цін на товари та послуги.
Таким чином, індексація грошового забезпечення, як складова грошового забезпечення військовослужбовців, є однією з основних державних гарантій стосовно оплати їх праці, а тому підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
У постанові від 23.09.2020 у справі № 620/3282/18 Верховний Суд, серед іншого, зазначив про те, що органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов'язань. Верховний Суд погодився з висновками судів про те, що відсутність бюджетного фінансування відповідача не позбавляє позивача права на отримання належних йому сум індексації грошового забезпечення та не звільняє відповідача від обов'язку ці суми виплачувати.
Отже, обмежене фінансування жодним чином не може впливати на право позивача на отримання суми індексації грошового забезпечення у належному розмірі.
Наведене відповідає висновкам Верховного Суду, які були викладені у постанові від 23.10.2019 у справі № 825/1832/17.
Відтак, доводи відповідача, із посиланням на обмежене фінансування як підставу для невиплати позивачу індексації грошового забезпечення, судом відхиляються.
Виходячи з наведеного позовні вимоги в частині нарахування та виплати індексації грошового забезпечення за період з 11.04.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення.
Щодо позовних вимог про зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 3989,55 грн. щомісячно за період з 01.03.2018 по 30.05.2018 року суд зазначає наступне.
Правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення, що поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників, визначає Порядок № 1078.
З 01.12.2015 відправною точкою для визначення місяця підвищення доходу позивача та початку обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком є місяць останнього підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку він займав.
Порядок № 1078 передбачає можливість виплати двох видів індексації грошового доходу, умовно кажучи "поточної" та "індексації-різниці". Суми цих індексацій можуть нараховуватися і одночасно, і окремо одна від одної.
У разі виникнення спору щодо індексації грошових доходів коло обставин, які є істотними для справи; факти, що підлягають встановленню; характер спірних правовідносин; матеріальний закон, який їх регулює, - залежать від виду індексації, з приводу якої існує спір.
Щодо поточної індексації, то право працівника на її отримання виникає у випадку коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який з 1 січня 2016 року встановлений у розмірі 103 відсотка (абзац 2 пункту 1-1, абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078).
Сума цієї індексації визначається як результат множення грошового забезпечення, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків (абзац 2, 5 пункт 4 Порядку № 1078).
Як вбачається з матеріалів справи, правовідносини щодо нарахування й виплати поточної індексації з 1 березня 2018 року не є спірними.
Щодо "фіксованої" суми індексації, то слід зазначити, що Закон України "Про індексацію грошових доходів населення" і Порядок № 1078 такого поняття не містять.
Цей термін фігурував у Додатку 4 до Порядку №1078 у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року № 526, де були наведені приклади обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.
Проте, постановою Уряду №1013 від 9.12.2015 цей Додаток був викладений у новій редакції і з 01.12.2015 у цьому Додатку, як і в цілому Порядку № 1078, поняття фіксованої суми індексації не згадується.
З 1 грудня 2015 року в абзацах 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 по суті йде мова про поняття індексації-різниці, право на яку виникає тільки тоді, коли у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) розмір доходу менший суми можливої індексації, визначеної в цьому місяці.
Абзаци 3, 4 пункту 5 Порядку № 1078 у редакціях, які застосовувалися з 01.12.2015 до 01.04.2021, передбачали обставини, за наявності яких у місяці підвищення доходу індексація (не) нараховується, а саме:
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 3);
- сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу (абзац 4).
Якщо у місяці підвищення тарифних ставок (окладів) сума цієї індексації нараховується, то абзац 6 пункту 5 Порядку № 1078 додатково указує, що ця сума індексації-різниці виплачується до наступного підвищення тарифних ставок (окладів) і до неї надалі додається поточна індексація, яка складається, коли величина індексу споживчих цін перевищує поріг індексації у розмірі 103 відсотки.
Системний аналіз пункту 1, абзаців 4, 6 пункту 5 Порядку № 1078 (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) дає суду підстави зробити висновок, що нарахування й виплата суми індексації-різниці мають щомісячний фіксований характер, гарантуються законом і є обов'язковими для підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і господарювання, а також для фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників.
З урахуванням того факту, що 01.03.2018 набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" від 30 серпня 2017 року № 704, якою були встановлені нові розміри окладів військовослужбовців, та з огляду на правила пунктів 5, 10-2 Порядку № 1078, березень 2018 року став місяцем підвищення доходу позивача, за яким слід здійснювати обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації грошового забезпечення.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 23.03.2023 у справі №400/3826/21, від 29.03.2023 у справі №380/5493/21, від 06.04.2023 у справі №420/11424/21.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач не нараховував і не виплачував позивачу індексацію-різницю за період з 01.03.2018 по 30.05.2018.
З огляду на абзац 4 пункту 5 Порядку № 1078 позивач (військовослужбовець) має право на отримання суми індексації-різниці за умови, якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року.
Якщо ця умова наявна, то розмір належної індексації-різниці визначається як різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу.
Отже, для правильного вирішення справи необхідно з'ясувати, чи має позивач право на отримання щомісячної індексації-різниці за період з 01.03.2018 по 03.10.2018.
Так, Верховний Суд у згаданих вище постановах дійшов висновку, що для правильного застосування абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку № 1078 необхідно встановити:
- розмір підвищення доходу позивача в березні 2018 року (А);
- суму можливої індексації грошового забезпечення позивача в березні 2018 року (Б);
- чи перевищує розмір підвищення доходу (А) суму можливої індексації (Б).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення другого абзацу п'ятого пункт 5 Порядку №1078).
Розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) визначається як різниця між сумою грошового забезпечення в березні 2018 року та сумою грошового забезпечення в лютому 2018 року.
В обидві ці суми враховуються складові грошового забезпечення, які не мають разового характеру (речення 2 абзацу 5 пункт 5 Порядку №1078).
Сума можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (Б) визначається як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків (абзац 5 пункту 4 Порядку №1078).
Якщо розмір підвищення доходу в березні 2018 року (А) дорівнює або є меншим за суму можливої індексації, що склалася у березні 2018 року (Б), то це є підставою для нарахування й виплати позивачу індексації-різниці до чергового підвищення тарифних ставок (окладів) або до дати звільнення зі служби.
Як уже було зазначено, у такому випадку відповідно до абзацу 4 пункту 5 Порядку №1078 сума індексації-різниці в березні 2018 року розраховується як різниця між сумою можливої індексації (Б) і розміром підвищення доходу (А).
Згідно п. 1.9 Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11.06.2008 року №260 (чинної станом на лютий березень 2018 року), грошове забезпечення військовослужбовцям виплачується за місцем штатної служби в поточному місяці за минулий.
При цьому визначальним значенням для врахування видів грошового забезпечення при визначенні розміру доходу позивача у лютому та березні 2018 року для визначення різниці доходу має значення факт виплати у конкретних місяцях складових грошового забезпечення, а не період, за який вони виплачені (постанова Верховного Суду від 11.11.2021 у справі №240/5760, від 14.11.2021 у справі №240/12040/19).
Визначаючи суму можливої індексації грошового забезпечення в березні 2018 року (як результат множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, актуального для березня 2018 року, на величину приросту індексу споживчих цін у березні 2018 року, поділений на 100 відсотків), позивач взяв за основу величину приросту індексу споживчих цін 253,3%, правильність чого підтверджується листом Мінсоцполітики від 28.09.2021 №5211/0/290-21/51.
Суд зауважує, що винагорода за безпосередню участь в ООС(АТО) є додатковою виплатою військовослужбовцям, яких залучено до участі у ній. При цьому, виплата винагороди залежить від певних умов та лише в означений період, а також під час безперервного перебування на стаціонарному лікуванні після отриманих у такий період поранень (контузії, травми, каліцтва). Тобто, така виплата не є постійною і не має систематичного характеру, а її розмір залежить як від днів участі в антитерористичній операції (операції об'єднаних сил), так і від виконаних завдань, що визначається наказом командира.
За таких обставин, винагорода за безпосередню за участь в ООС(АТО) не має систематичного характеру, є тимчасовою виплатою для тих військовослужбовців, які залучені до участі у ній, вона залежить від певних обставин, її розмір не є фіксованим, а виплата не є щомісячною, у зв'язку з чим така винагорода не враховуються при порівнянні розміру грошового забезпечення позивача в лютому і березні 2018 року та, зважаючи на подані сторонами розрахунки, ця обставина не є спірною.
Так само і премія не є постійним видом грошового забезпечення, а виплачується на розсуд керівництва та в залежності від наявності грошових ресурсів. Відтак, розмір премії не підлягає врахуванню при обчисленні розміру індексації-різниці.
З приводу щомісячної додаткової винагороди суд вважає за необхідне зазначити таке.
Щомісячна додаткова грошова винагорода, передбачена постановою Кабінету Міністрів України від 22.09.2010 №889 Питання грошового забезпечення окремих категорій військовослужбовців Збройних Сил, Державної прикордонної служби, Національної гвардії, Служби зовнішньої розвідки та осіб начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту Державної служби з надзвичайних ситуацій (далі Постанова КМУ № 889), відповідає ознакам щомісячних додаткових видів грошового забезпечення, оскільки є щомісячною та має постійний характер.
Таке правозастосування відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним в постановах від 06.02.2019 року в справі № 522/2738/17 та від 10.11.2021 року в справі № 825/997/17.
Отже, щомісячна додаткова винагорода підлягає врахуванню при порівнянні розміру грошового забезпечення позивача в лютому і березні 2018 року для цілей визначення права на отримання індексації-різниці.
Отже, відповідно до вказаних настанов, суд установив, що розмір грошового забезпечення позивача, що підлягає врахуванню для обчислення індексації- різниці склав:
за лютий 2018 року (виплачено в березні), до підвищення: посадовий оклад - 740,00 грн, оклад за військове звання - 40,00 грн, надбавка за вислугу років - 78,00 грн, надбавка за особливі умови служби - 185 грн, премія - 4662 грн, НВОВЗ НОПС - 429 грн, щомісячна додаткова грошова винагорода - 3680,40 грн, винагорода в АТО/ООС - 642,88 грн, разом - 10457,28 грн (з виключенням винагороди за участь в АТО/ООС та премії складає 5152,40 грн);
за березень 2018 року (виплачено в квітні) , після підвищення: посадовий оклад - 3260,00 грн, оклад за військове звання - 670,00 грн, надбавка за вислугу років - 982,50 грн, НВОВЗ НОПС - 663,19 грн, премія - 4728,30 грн, винагорода за участь в АТО/ООС - 145,16 грн, разом 10449,15 грн (з виключенням винагороди за участь в АТО/ООС та премії складає 5575,69 грн);
Таким чином, розмір підвищення доходу у березні склав: 5575,69 - 5152,40 = 423,29 грн. Враховуючи, що розмір індексації у березні складав 1762 * 253,30 : 100 % = 4 463,15 грн, то сума індексації різниці становить 4039,86 грн.
Таким чином, бездіяльність відповідача щодо невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 по 30.05.2018, виходячи з фіксованої величини 4039,86 грн (4463,15 - 423,29 = 4039,86), що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу є протиправною.
Виходячи з наведеного, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом визнаня протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 30.05.2018 року відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення»; зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4039,86 грн. щомісячно за період з 01.03.2018 по 30.05.2018 року, відповідно до норм абзаців 3,4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення».
Щодо похідних позовних вимог зобов'язального характеру, що стосуються компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, суд зазначає наступне.
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 року № 44 затверджено Порядок виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу.
Відповідно до пунктів 2 - 6 Порядку грошова компенсація виплачується громадянам України, які відповідно до законодавства мають статус військовослужбовця, поліцейського або є особами рядового і начальницького складу Державної кримінально-виконавчої служби, ДСНС, податкової міліції, Національного антикорупційного бюро, Державного бюро розслідувань, співробітникам Служби судової охорони, а також особам, звільненим із служби, для відшкодування утриманих сум податку з їх грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, право на які вони набули у зв'язку з виконанням обов'язків під час проходження служби.
Виплата грошової компенсації здійснюється установами (організаціями, підприємствами), що утримують військовослужбовців, поліцейських та осіб рядового і начальницького складу, за рахунок відповідних коштів, які є джерелом доходів цих осіб, шляхом рівноцінного та повного відшкодування втрат частини грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних у зв'язку з виконанням ними своїх обов'язків під час проходження служби (далі - грошове забезпечення), що пов'язані з утриманням податку з доходів фізичних осіб у порядку та розмірах, визначених Законом України "Про податок з доходів фізичних осіб".
Виплата грошової компенсації військовослужбовцям, поліцейським та особам рядового і начальницького складу здійснюється одночасно з виплатою їм грошового забезпечення.
Грошова компенсація виплачується за місцем одержання грошового забезпечення у розмірі суми податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Територіальні органи Державного казначейства та установи банків провадять за платіжними документами видачу податковим агентам готівки для здійснення одночасно виплати грошового забезпечення та грошової компенсації із сплатою (перерахуванням) в установленому порядку податку з доходів фізичних осіб, утриманого з грошового забезпечення.
Як уже зазначалось, індексація грошового забезпечення є складовою грошового забезпечення військовослужбовців, і як одна з основних державних гарантій щодо оплати їх праці підлягає обов'язковому нарахуванню і виплаті.
При цьому нарахування та виплата індексації грошового забезпечення мала бути здійснена відповідачем саме з моменту набуття позивачем права на її нарахування та виплату відповідно до вимог Закону № 1282-XII.
Відтак, з урахуванням наведеного правого регулювання, нарахування та виплата індексації грошового забезпечення позивачу має бути проведена відповідачем із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.
Аналогічний підхід застосований Верховним Судом у постановах від 27.07.2023 у справі № 380/813/22, від 27.09.2023 у справі № 420/23176/21.
Відповідно до ст. 19 Конституції України Відповідно суд, як орган державної влади, зобов'язаний діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами.
Згідно ч. 1, 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно з вимогами ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи вищевикладене, керуючись положеннями ст. 9 КАС України, суд приходить висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 шляхом визнаня протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 11.04.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення; зобов'язання військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 11.04.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб та із врахуванням фактично виплачених сум; визнання протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 30.05.2018 року відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення»; зобов'язання військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 ) індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4039,86 грн. щомісячно за період з 01.03.2018 по 30.05.2018 року, відповідно до норм абзаців 3,4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб та із врахуванням фактично виплачених сум.
Суд зазначає, що вказаний спосіб захисту буде належним та достатнім для відновлення порушених прав позивача.
Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.
Позивач звільнений від сплати судового збору на підставі п. 1 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», у зв'язку із чим питання щодо розподілу витрат, пов'язаних зі сплатою судового збору судом не вирішується.
Керуючись Конституцією України та Кодексом адміністративного судочинства України, суд -
Частково задовольнити позов ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не невиплати в повному розмірі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 11.04.2016 року по 28.02.2018 року включно із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення.
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 ) індексацію грошового забезпечення за період з 11.04.2016 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року як місяця, за яким починається обчислення індексу споживчих цін (місяця підвищення доходу) для розрахунку індексації грошового забезпечення із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб та із врахуванням фактично виплачених сум.
Визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 щодо не нарахування та невиплати в повному обсязі індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 по 30.05.2018 року відповідно до абзаців 3, 4, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення».
Зобов'язати військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2 ) нарахувати та виплатити на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , АДРЕСА_3 ) індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4039,86 грн. щомісячно за період з 01.03.2018 по 30.05.2018 року, відповідно до норм абзаців 3,4,6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення», затвердженого постановою КМУ від 17.07.2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб та із врахуванням фактично виплачених сум.
У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.
Рішення набирає законної сили у строк та у порядку, що визначені статтею 255 КАС України, і може бути оскаржене до Першого апеляційного адміністративного суду шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено та підписано 06.11.2025.
Суддя І.Г. Аляб'єв