06 листопада 2025 рокуСправа №160/17391/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лозицької І.О., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у місті Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог, зобов'язання вчинити певні дії, -
До Дніпропетровського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 з позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, в якому просить суд:
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату борги (недоїмки) №Ф-3295-0436У від 21.01.2025 з Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 188095,26 грн;
- визнати протиправною та скасувати вимогу Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про сплату борги (недоїмки) №Ф-3295-0436 від 13.05.2025 з Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування на суму 186410,27 грн;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити з інтегрованої картки платника (ІКП) заборгованість з Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі, визначеному вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3295-0436У від 21.01.2025 в сумі 188095,26 грн;
- зобов'язати Головне управління ДПС у Дніпропетровській області виключити з інтегрованої картки платника (ІКП) заборгованість з Єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування платника ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) у розмірі, визначеному вимогою про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3295-0436 від 13.05.2025 в сумі 186410,27 грн.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що за результатами документальної позапланової невиїзної перевірки ФОП ОСОБА_1 відповідачем, серед іншого, було встановлено порушення порядку сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та винесено спірні податкові вимоги. Позивач зі спірними податковими вимогами не погоджується, вважає їх незаконними, необґрунтованими та такими, що підлягають скасуванню судом. Зазначене стало підставою для звернення позивача до суду з цією позовною заявою.
Ухвалою суду відкрито провадження у справі та призначено розгляд останньої за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Цією ж ухвалою відповідачу було надано строк для подання відзиву на позовну заяву - протягом 15 днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Заперечуючи проти позову, відповідач надав свій відзив на позов, який долучений до матеріалів справи. В обґрунтування своїх заперечень відповідач зазначив, що останній діяв у межах наданих йому повноважень, відповідно до Закону, та у спосіб і в порядку визначеному останнім, тому, просить відмовити в задоволенні позовних вимог.
Представником позивача подано до суду відповідь на відзив, у якій останній проти задоволення позовних вимог заперечив з підстав, викладених у позовній заяві, підтримав позовні вимоги та просив суд останні задовольнити.
До суду від представника позивача надійшла уточнена позовна заява.
Ухвалою суду уточнену позовну заяву у справі №160/17391/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог, зобов'язання вчинити певні дії - повернуто без розгляду.
Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 зареєстрована в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань як фізична особа-підприємець у встановленому порядку. Основний вид діяльності згідно КВЕД 47.11 Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами.
Наказом Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 02.02.2024 №360-п «Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 » на підставі пп. 19-1.1.1 п. 19-1.1 ст. 19-1, пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, пп. 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, пп. 78.1.7 п. 78.1 ст. 78, ст. 79, пп. 69.35-1 п. 69 розділу XX «Перехідні положення» Податковою кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI (із змінами і доповненнями), ст. 13, ст. 25 п. 9-25 розділу VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями, у зв'язку з надходженням відомостей про державну реєстрацію припинення платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ), ухвалено провести документальну позапланову невиїзну перевірку платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ): з 07.03.2024 тривалістю 5 робочих днів за період діяльності з 10.02.2020 по 28.01.2021 з метою перевірки дотримання вимог податкового, валютною та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
За результатом проведеної перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено акт від 20.03.2024 №710/04-36-24-08-3422810045 «Про результати документальної позапланової невиїзної перевірки фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , за період діяльності з 10.02.2020 по 28.01.2021 з питань дотримання вимог податкового, валютною та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» (далі - акт перевірки).
Відповідно до висновків акта перевірки контролюючим органом встановлено порушення фізичною особою-підприємцем ОСОБА_1 :
1) п. 177.2 ст. 177, п. п. 177.3.1. п. 177.3, пп. 177.4.1, пп. 177.4.2, пп. 177.4.3, пп. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПК України, з урахуванням п. 44.3 і п. 44.1 ст. 44 ПК України та пп. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПК України, в частині заниження податку на доходи фізичних осіб у розмірі 155284,20 грн, у тому числі по періодам: 2020 рік - 153217,36 грн, 2021 рік - 2066,84 грн;
2) п. 4 ч. 1, ч. 6 ст. 4, п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI зі змінами та доповненнями, в частині не донарахування єдиного соціального внеску у сумі 134534,21 грн, у тому числі по періодам: 2020 рік - 132008,08 грн, 2021 рік - 2526,13 грн;
3) п. 181.1 ст. 181, п. 183.2 ст. 183, п. 185.1 ст. 185, п. 187.1 ст. 187, п. 193.1 ст. 193 ПК України, з урахуванням п. 183.10 ст. 183, п. 187.1 ст. 187 ПК України, в частині заниження податку на додану вартість у сумі 4764,41 грн, у тому числі за січень 2021 - 4764,41 грн;
4) п. 201.1 ст. 201 ПК України, в частині не складання податкових накладних в електронній формі з дотриманням умови, щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством у сумі 4764,41 грн, у тому числі за січень 2021 - 4764,41 грн;
5) п. 202.1 ст. 202 ПК України, в частині не надання податкової декларації з податку на додану вартість за звітний період січень 2021 року;
6) п. п. 1.2, п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX, п. п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, п. п. 164.1.3 п. 164 ст. 164, п. 177.2, ст. 177, розділу IV ПК України, зі змінами та доповненнями, в частині не нарахування та несплати військового збору у сумі 12940,35 грн, у тому числі по періодам: 2020 рік - 12768,11 грн, 2021 рік - 172,24 грн;
7) п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України в частині ненадання документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), а також первинні документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки (відносяться до предмету здійснення підприємницької діяльності) та інші документи, які використовувались в податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби за період з 10.02.2020 по 28.01.2021.
На підставі висновків акта перевірки Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області складено вимоги про сплату боргу (недоїмки) від 13.05.2025 №Ф-3295-0436 на загальну суму 186410,27 грн та від 21.01.2025 №Ф-3295-0436У на загальну суму 188095,26 грн зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Із означеними вимогами про сплату боргу (недоїмки) позивач не погодився, що стало підставою для звернення до суду з цією позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає таке.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Спірні правовідносини врегульовані нормами Податкового кодексу України (далі - ПК України) в частині відносин, що виникають у сфері справляння податків і зборів, порядку їх адміністрування, платників податків та зборів, їх прав та обов'язків, компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальності за порушення податкового законодавства
Приписами п. 14.1 ст. 14 ПК України визначено, що господарською діяльністю є діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами (14.1.36.); доходами є загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі у виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами (14.1.56.); постачанням товарів є будь-яка передача права на розпоряджання товарами як власник, у тому числі продаж, обмін чи дарування такого товару, а також постачання товарів за рішенням суду (14.1.191.); розумною економічною причиною (ділова мета) є причина, яка може бути наявна лише за умови, що платник податків має намір одержати економічний ефект у результаті господарської діяльності (14.1.231.).
Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Відповідно до Закону України від 08.07.2010 №2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», який набрав чинності з 01.01.2011, зі змінами та доповненнями (далі - Закон №2464-VI), визначаються правові та організаційні засади забезпечення збору та обліку єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, умови та порядок його нарахування і сплати та повноваження органу, що здійснює його збір та ведення обліку.
Частиною 1 ст. 4 Закону №2464-VI визначено, що платником єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи - підприємці, зокрема ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою - підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань).
Відповідно до зазначених норм, позивач є платником єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування.
Згідно п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI платник єдиного внеску зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI, єдиний внесок для платників, зазначених у пункті 4 частини 1 статті 4 Закону №2464 (зокрема, для фізичних осіб - підприємців, що працюють на загальній системі оподаткування), нараховуються на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску за місяць, у якому отримано дохід (прибуток).
Нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску здійснюється в межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом (ч. 3 ст. 7 Закону №2464-VI).
Згідно ч. 5 ст. 8 Закону №2464-VI єдиний внесок для платників, зазначених у статті 4 цього Закону, встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску.
Обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або, які підтверджують нарахування (обчислення) виплат (доходу), на які відповідно до цього Закону нараховується єдиний внесок (ч. 2 ст. 9 Закону №2464-VI ).
Згідно ч. 3 ст. 9 Закону №2464-VI обчислення єдиного внеску здійснюється на підставі актів перевірки правильності нарахування та сплати єдиного внеску.
Відповідно до ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VI платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 цього Закону, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VI, у редакції, що діяла до 01.01.2018).
Платники єдиного внеску, зазначені у п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464-VI, зобов'язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується єдиний внесок (ч. 8 ст. 9 Закону №2464-VI, у редакції, що діє з 01.01.2018).
Згідно ч. 12 ст. 9 Закону №2464-VI єдиний внесок підлягає сплаті незалежно від фінансового стану платника.
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом №2464-VI, обчислена органом доходів і зборів у випадках передбачених цим Законом, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VI орган доходів і зборів у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Пунктом 4 розділу VI Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 07.05.2015 за № 508/26953, зі змінами та доповненнями (далі - Інструкція), вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи органу доходів і зборів за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї інструкції (для платника - фізичної особи).
Згідно п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону №2464-VI за донарахування органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми, за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більш як 50 відсотків суми донарахування єдиного внеску.
Відповідно до пп. 3 п. 2 розділу VII Інструкції, при цьому складається рішення про застосування штрафних санкцій за донарахування відповідним органом доходів і зборів або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску за формою згідно з додатком 13 до цієї Інструкції.
Відповідно до ч. 15 ст. 25 Закону №2464-VI рішення органу доходів і зборів про нарахування пені та/або застосування штрафів, передбачених частинами одинадцятою і дванадцятою цієї статті, є виконавчим документом.
Відповідно до пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений вказаним Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Зі змісту п. 54.1 ст. 54 ПК України вбачається, що крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
За вимогами п. 59.3 ст. 59 ПК України податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов'язання.
Суд зауважує, що контролюючим органом була здійснена документальна позапланова невиїзна перевірка діяльності ФОП ОСОБА_1 з питань дотримання вимог податкового, валютною та іншого законодавства, правильності нарахування, обчислення та сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування за період діяльності з 10.02.2020 по 28.01.2021.
Копію наказу від 02.02.2024 №360-п, повідомлення від 02.02.2024 №64, складені Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області, 02.02.2024 направлено засобами поштового зв'язку рекомендованим листом з повідомленням про вручення у порядку, визначеному ст. 42 ПК України, за податковою адресою платника податків - фізичної особи ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Лист з копією наказу та повідомлення про початок перевірки повернувся до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області 27.02.2024 з позначкою «за закінченням терміну зберігання».
Відповідно до п. 42.2 ст. 42 ПК України документи вважаються належним чином врученими, якщо вони надіслані у порядку, визначеному пунктом 42.4 цієї статті, надіслані за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручені платнику податків (його представнику).
Відповідно до п. 42.5 ст. 42 ПК України у разі якщо платник податків не подав заяву про бажання отримувати документи через електронний кабінет, листування з платником податків здійснюється шляхом надіслання за адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) платника податків рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручаються платнику податків (його представнику).
У разі якщо пошта не може вручити платнику податків документ у зв'язку з відсутністю за місцезнаходженням посадових осіб платника податків, їхньою відмовою прийняти документ, незнаходження фактичного місця розташування (місцезнаходження) платника податків або з інших причин, документ вважається врученим платнику податків у день, зазначений поштовою службою в повідомленні про вручення із зазначенням причини невручення.
Враховуючи зазначене, копії наказу та повідомлення про початок перевірки вважаються врученими платнику податків.
У повідомленні №64 від 02.02.2024 зазначено, що відповідно до п. 85.2 ст. 85 ПК України, слід, починаючи із зазначеного терміну у наказі, забезпечити надання всіх необхідних документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), зокрема, фінансову, статистичну та іншу звітність, регістри податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, а також первинні та інші документи, які використовувались в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконання вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи ДПС України. Означених документів позивачем контролюючому органу надано не було, що зафіксовано в акті перевірки та акті від 11.03.2024 №472/04-36-24-08/ НОМЕР_1 .
За результатами документальної позапланової невиїзної перевірки позивача встановлені такі порушення:
1. В порушення п. 181.1 ст. 181, п. 183.2 ст. 183 ПК України ФОП ОСОБА_1 не надано до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області, Придніпровська ДПІ (Дніпровський р-н м. Дніпра) в термін до 12.01.2021 реєстраційну заяву для обов'язкової реєстрації як платника податку на додану вартість;
2. В порушення п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України ФОП ОСОБА_1 не надано документи, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), а також первинні документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки (відносяться до предмету здійснення підприємницької діяльності) та інші документи, які використовувались в податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби за період з 10.02.2020 по 28.01.2021;
3. Перевіркою правильності визначення загального оподатковуваного доходу, отриманого від провадження діяльності за період з 10.02.2020 по 28.01.2021, відображено в розділі ІІІ податкової декларації, додатку Ф2 до декларації про майновий стан і доходи, з даними про суми загального оподатковуваного доходу, встановлено завищення загального оподатковуваного доходу за звітний період з 10.02.2020 по 28.01.2021 у сумі 5591,40 грн, у тому числі по періодам: 2020 рік - 5354,47 грн, 2021 - 236,93 грн. На виконання вимог пп. 177.3.1 п. 177.3 ст. 177 ПК України сума акцизного податку у розмірі 5591,40 грн не включається до кладу загального оподатковуваного доходу, за даними перевірки загальний оподатковуваний дохід складає 1040983,21 грн. ФОП ОСОБА_1 в порушення п. 177.2, п. п. 177.3.1 п. 177.3 ст. 177 ПК України до загального оподатковуваного доходу включила суму акцизного збору у сумі 5591,40 грн, у т. ч. по періодам: 2020 рік - 5354,47 грн, 2021 рік - 236,93 грн, в результаті чого завищення суми доходу складає 5591,40 грн, у тому числі по періодам: 2020 рік - 5354,47 грн, 2021 рік - 236,93 грн;
4. Перевіркою правильності визначення вартості документально підтверджених витрат, пов'язаних із здійсненням діяльності, відображених у додатку Ф2 до податкової декларації, за період з 10.02.2020 по 28.01.2021 встановлено завищення суми валових витрат, які враховуються при обчисленні чистого оподатковуваного доходу на суму 868281,39 грн, у тому числі по періодам: 2020 рік - 856562,03 грн, 2021 - 11719,36 грн. За даними перевірки витрати ФОП ОСОБА_1 складають 113103,99 грн, у тому числі по періодам: 2020 рік - 95795,78 грн, 2021 рік - 17308,21 грн, а саме: витрати на ТМЦ - 0,00 грн, витрати на оплату праці та пов'язані із нею нарахування - 80338 грн, у т. ч. по періодам: 2020 рік - 68338 грн, 2021 рік - 12000 грн, інші витрати - 32765,99 грн, у т. ч по періодам: 2020 рік - 866696,45 грн, 2021 рік - 14387,57 грн; витрати на оплату праці, нарахування на заробітну плату у сумі 80338,00 грн, у т. ч. по періодам: 2020 рік - 68338,00 грн, 2021 рік - 12000 грн, інші витрати - 19063,36 грн, у т. ч. 2020 рік - 17323,36 грн, 2021 рік - 2640,00 грн. Перевіркою становлено завищення витрат, які враховуються при визначенні чистого оподатковуваного доходу у сумі 868281,39 грн (981385,38 грн «мінус» 113103,99 грн) у т. ч. по періодам: 2020 рік - 856562,03 грн, 2021 рік - 11719,36 грн. За результатами перевірки ФОП ОСОБА_1 порушено вимоги п. 177.2 ст. 177, пп. 177.4.1, пп. 177.4.2, пп. 177.4.3, п. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПК України, з урахуванням п. 44.3 і п. 44.1 ст. 44 ПК України та пп. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПК України, в частині завищення показника витрат у сумі 868281,39 грн, у тому числі по періодам: 2020 рік - 856562,03 грн, 2021 рік - 11719,36 грн за рахунок ненадання інформації, первинних документів, пов'язаних із предметом перевірки та відсутністю підтвердження сплати задекларованих витрат;
5. В порушення п. 177.2 ст. 177, пп. 177.3.1 п. 177.3, пп. 177.4.1, пп. 177.4.2, пп. 177.4.3, пп. 177.4.4 п. 177.4 ст. 177 ПК України, з урахуванням п. 44.3 і п. 44.1 ст. 44 ПК України та пп. 177.4.5 п. 177.4 ст. 177 ПК України ФОП ОСОБА_1 за період з 10.2.2020 по 28.01.2021 занижено податок на доходи фізичних осіб у розмірі 155284,20 грн, у тому числі по періодам: 2020 рік - 153217,36 грн (162971,25 грн - 9753,89 грн); 2021 рік - 2066,84 грн (4047,01 грн - 1980,17 грн);
6. Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону №2464 починаючи з 01.01.2021 платники єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок) зобов'язані подавати звітність, у тому числі про основне місце роботи працівника, про нарахування єдиного внеску в розмір визначених відповідно до Закону №2464, у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку) до контролюючого органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску у строки та порядку, встановленими ПК України. Форма, за якою подається звітність про нарахування єдиного внеску у складі звітності з податку на доходи фізичних осіб (єдиного податку), встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику, за погодженням з Пенсійним фондом, фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування.
Фізичні особи - підприємці на загальній системі оподаткування, особи, які провадять незалежну професійну діяльність, та члени фермерського господарства подають Податкову декларацію про майновий стан і доходи, форма якої затверджена наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859 (у редакції наказу Міністерства фінансів України від 17.05.2022 №143, далі - наказ №143), у складі якої формується додаток ЄСВ 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску».
Форма Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску та Порядку заповнення та подання податковими агентами Податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого на користь платників податків - фізичних осіб, і сум утриманого з них податку, а також сум нарахованого єдиного внеску затверджені наказом Міністерства фінансів України від 13.01.2015 №4 із змінами та доповненнями.
Перевіркою достовірності відображення, у звітності сум доходу, отриманого від здійснення діяльності, на який нараховується єдиний внесок в межах максимальної величини, встановлено порушення вимог Закону України від 08.07.2010 №2464-VІ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» зі змінами та доповненнями (далі - Закон №2464-VІ) та його заниження у сумі 611519,3.5 грн, у тому числі по періодам: 2020 рік - 600036,72 грн, 2021 рік - 11482,43 грн.
Згідно наданих до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Придніпровська ДПІ (Дніпровський р-н) «Звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску», Таблиця 1. ФОП ОСОБА_1 зазначила дохід, в межах максимальної величини, на який нараховується єдиний внесок, у сумі 65189,23 грн, у тому числі по періодам: 2020 рік - 54188,28 грн; 2021 рік - 11000,95 грн.
За результатами перевірки, за період з 10.02.2020 по 28.01.2021, ФОП ОСОБА_1 отримала дохід від здійснення діяльності, в межах максимальної величини, на який нараховується єдиний внесок, у сумі 676708,38 грн, утому числі по періодам: 2020 рік - 654225,00 грн; 2021 рік - 22483,38 грн.
Заниження доходу від здійснення діяльності, в межах максимальної величини, на яку нараховується єдиний внесок від здійснення діяльності у сумі 611519,15 грн, у тому числі по періодам: 2020 рік - 600036,72 грн, 2021 рік - 11482,43 грн виникло внаслідок:
- завищення загального оподатковуваного доходу у сумі 5591,40 грн, у т. ч. по періодам: 2020 рік - 5354,47 грн, 2021 рік - 236,93 грн, за рахунок включення акцизного збору;
- завищення витрат, які враховуються при обчисленні чистого оподатковуваного доходу у сумі 868281,39 грн, у тому числі по періодам: 2020 рік - 856562,03 грн, 2021 рік - 11719,36 грн за рахунок надання інформації, первинних документів пов'язаних із предметом перевірки та відсутністю підтвердження сплати задекларованих витрат.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 4 Закону №2464, платниками єдиного внеску є фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VI, платник єдиного внеску зобов'язаний: своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок до податкового органу за основним місцем обліку платника єдиного внеску.
Згідно п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VI для платників, зазначених у пунктах 4 (крім фізичних осіб - підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування) та 5 частини першої статті 4 цього Закону, - на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою, ніж розмір мінімального страхового внеску на місяць. У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) у звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску.
Відповідно ч. 3 ст. 7 Закону №2464-VI, нарахування єдиного внеску здійснюється у межах максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом.
Згідно ч. 5 ст. 8 Закону №2464-VI, даний внесок для платників встановлюється у розмірі 22 відсотки до визначеної статтею 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску. У разі якщо база нарахування єдиного внеску не перевищує розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом на місяць, за який отримано дохід, сума єдино внеску розраховується як добуток розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом за місяць, за який отримано дохід (прибуток), та ставки єдиного внеску.
Згідно з п. п. 4 п. 2 розділу IV Інструкції про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 № 449, із змінами та доповненнями, обчислення сум єдиного внеску фізичними особами - підприємцями на загальній системі оподаткування здійснюється на підставі даних річної Податкової декларації про майновий стан і доходи (далі - Декларація) та результатів перевірок діяльності таких осіб, що призвела до збільшення або зменшення розміру доходу, який підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб. При цьому враховуються місяці, протягом яких така особа отримувала дохід (прибуток).
Наказом Міністерства фінансів України від 02.10.2015 №859, зі змінами та доповненнями, затверджені форми податкової декларації про майновий стан і доходи (далі - Декларація) Інструкція щодо заповнення податкової декларації про майновий стан і доходи (далі - Інструкція). Відповідно до п. п. 8 п. 5 розділу IV Інструкції у графі 3 «Сума чистого доходу (прибутку), заявлена податковій декларації/Частка розподіленого доходу» табличної частини додатка ЄСВ 1 «Розрахунок сум нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску» до Декларації у розрізі кожного календарного місяця відображаються для фізичних осіб - підприємців на загальній системі оподаткування та для осіб, які провадять незалежну професійну діяльність, - фактична сума чистого доходу за відповідний місяць за себе, яка повинна відповідати сумам чистого доходу, згідно п. 177.2 ст. 177 розділу IV ПК України, та згідно з п. 178.3 ст. 178 розділу IV ПК України відповідно; для членів фермерських господарств - розподілений дохід (прибуток), отриманий від чистого прибутку фермерського господарства у звітному році за відповідний місяць. У разі відсутності у платника чистого доходу (прибутку) або частки розподіленого доходу у звітному періоді або окремому місяці звітного періоду проставляються нулі.
Враховуючи вищенаведене, з урахуванням порушень зазначених в п. 2.1.2 акта перевірки визначення оподатковуваного доходу та документально підтверджених витрат, пов'язаних з діяльністю встановлено, що ФОП ОСОБА_2 за період з 10.02.2020 по 28.01.2021 в порушення п. 4 ч. 1 ст. 4, п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VI, п. п. 4, п. 2 розділу IV Інструкції про Порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449, занизила базу нарахування єдиного соціального внеску, а саме суму доходу (прибутку) в межах максимальної величини, на сумі 611519,15 грн, у тому числі по періодам: 2020 рік - 600036,72 грн, 2021 рік - 11482,43 грн.
За даними звітів з ЄСВ з заробітної плати - Додаток 4 та ЄСВ з заробітної плати - Додаток 1 сума заробітної плати, на яку нараховується єдиний внесок за період з 10.02.2020 по 28.01.202 складає 80338,00 грн.
За даними звітів з ЄСВ з заробітної плати - Додаток 4 та ЄСВ з заробітної плати - Додаток 1 відсутні суми винагород, нарахованих фізичним особам за виконані роботи (надані послуги) за цивільно-правовими договорами.
Перевіркою правильності нарахування єдиного внеску з сум доходу, самостійно визначеного фізичною особою - підприємцем, яка обрала загальну систему оподаткування, на який нараховується єдиний внесок за період з 10.02.2020 по 28.01.2021 встановлено його ненарахування у розмірі 134534,21 грн, у тому числі по періодам: 2020 рік - 132008,08 грн, 2021 рік - 2526,13 грн.
Порушення виникло внаслідок заниження бази нарахування єдиного внеску за рахунок заниження чистого оподатковуваного доходу в результаті порушень, які детально описані в п. 2.1.2 акту перевірки «Визначення загального оподатковуваного доходу та витрат», а саме ненадання платником податків первинних документів, що стосуються господарської діяльності.
Таким, чином, в порушення п. 4 ч. 1, ч. 6 ст. 4, п. 1 ч. 2 ст. 6, п. 2 ч. 1 ст. 7, ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 №2464-VІ перевіркою встановлено, що ФОП ОСОБА_1 недонарахувала єдиний соціальний внесок у сумі 134534,21 грн, у тому числі по періодам: 2020 рік - 132008,08 грн, 2021 рік - 2526,13 грн.
За даними звітів з ЄСВ з заробітної плати - Додаток 4 та ЄСВ з заробітної плати - Додаток 1 сума нарахованого єдиного внеску за період з 10.02.2020 по 28.01.2021 складає 17674,36 грн (80338,00*22% грн).
За даними звітів з ЄСВ з заробітної плати - Додаток 4 та ЄСВ з заробітної плати - Додаток 1 відсутні нарахування та утримання єдиного внеску із сум винагород за виконані роботи (надані послуги) за цивільно-правовими договорами.
7. ФОП ОСОБА_1 в порушення п. 181.1 ст. 181, п. 183.2 ст. 183 ПК України, не надала до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області Придніпровська ДПІ (Дніпровський р-н м. Дніпра) в термін до 12.01.2021 реєстраційну заяву для обов'язкової реєстрації як платника податку на додану вартість. Перевіркою повноти визначення податкових зобов'язань з податку на додану вартість за період з 12.01.2021 по 28.01.2021 в порушення п. 181.1 ст. 181, п. 183, п. 193.1 ст. 193 ПК України, з урахуванням п. 183.10 ст. 183, п. 187.1 ст. 187 ПК України встановлено їх заниження сумі 4764,41 грн, у тому числі за січень 2021 - 4764,41 грн (23822,03*20%). ФОП ОСОБА_1 , в порушення п. 202.1 ст. 202 ПК України не надала податкову декларацію з податку на додану вартість за звітний період січень 2021 року.
8. В ході перевірки ФОП ОСОБА_1 встановлено порушення п. п. 1.2, п. 16 прим. 1 підрозділу 10 Розділу XX, п. п. 163.1.1 п. 163.1 ст. 163, п. п. 164.1.3 п. 164.1 ст. 164, п. 177.2, ст. 177, розділу IV ПК України, зі змінами та доповненнями, в результаті якого за період з 10.02.2020 по 28.01.2021 платник не нарахував та не сплатив військовий збір у сумі 12940,35 грн (862689,99*1,5%) у тому числі по періодам: 2020 рік - 12768,11 грн (851207,56*1,5%); 2021 рік - 172,24 грн (11482,43*1,5%).
9. Перевіркою дотримання вимог законодавства, щодо забезпечення зберігання первинних документів, звітності, інших документів, пов'язаних із обчисленням і сплатою податків (єдиного внеску, зборів), ведення яких передбачено законодавством, а також документів, пов'язаних із, виконанням вимог законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, встановлено порушення п. 44.1, п. 44.3 ст. 44, п. 85.2 ст. 85 ПК України, в частині ненадання документів, що підтверджують дані податкових декларацій (розрахунків), а також первинні документи, що належать або пов'язані з предметом перевірки, (відносяться до предмету здійснення підприємницької діяльності) та інші документи, які використовувались в податковому обліку і пов'язані з: нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної фіскальної служби за період з 10.02.2020 по 28.01.2021.
Відповідно до встановлених порушень щодо сплати ЄСВ, Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області прийнято спірні вимоги про сплату боргу (недоїмки) №Ф-3295-0436У від 21.01.2025 та №Ф-3295-0436 від 13.05.2025.
Відповідно до пп. 20.1.19 п. 20.1 ст. 20 ПК України, контролюючі органи мають право застосовувати до платників податків передбачені законом фінансові (штрафні) санкції (штрафи) за порушення податкового чи іншого законодавства, контроль за додержанням якого покладено на контролюючі органи; стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом та іншими законами України.
Згідно пп. 16.1.4 п. 16.1 ст. 16 ПК України, платники податків зобов'язані сплачувати податки та збори в строки та в розмірах, встановленим цим Кодексом та законами з питань митної справи, що повністю узгоджується з приписами ст. 19 Конституції України щодо обов'язку кожного сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відповідно до пп. 14.1.39 п. 14.1 ст. 14 ПК України грошове зобов'язання платника податків - сума коштів, яку платник податків повинен сплатити до відповідного бюджету як податкове зобов'язання та/або штрафну (фінансову) санкцію, що справляється з платника податків у зв'язку з порушенням ним вимог податкового законодавства та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, а також санкції за порушення законодавства у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Згідно пп. 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 ПК України податковий борг - це сума узгодженого грошового зобов'язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом.
За приписами підпунктів 19-1.1.22, 19-1.34 п. 19-1 ст. 19-1 ПК України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема здійснюють погашення податкового боргу, стягнення своєчасно ненарахованих та/або несплачених сум єдиного внеску та інших платежів; забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.
Пунктом 58.2 ст. 58 ПК України визначено, що податкове повідомлення-рішення надсилається (вручається) за кожним окремим податком, збором та/або разом із штрафними санкціями, передбаченими цим Кодексом, а також за кожною штрафною (фінансовою) санкцією за порушення норм іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на такий контролюючий орган, та/або пенею за порушення строків розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності.
Відповідно до п. 59.1 ст. 59 ПК України у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.
Оскільки позивачем не сплачено у визначені строки податкове зобов'язання, у зв'язку з наявною податковою заборгованістю згідно акта позапланової документальної невиїзної перевірки від 20.03.2024 №710/04-36-24-08-3422810045, контролюючим органом правомірно винесено спірні податкові вимоги.
Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 1 Закону №2464-VІ суми єдиного внеску своєчасно не нараховані та/або не сплачені у строки, є недоїмкою.
За донарахування податковим органом або платником своєчасно не нарахованого єдиного внеску накладається штраф у розмірі 10 відсотків зазначеної суми за кожний повний або неповний звітний період, за який донараховано таку суму, але не більше як 50 відсотків суми донарахованого єдиного внеску (п. 3 ч. 11 ст. 25 Закону №2464-VІ).
Згідно з п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 «Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби СОVID-19, спричиненої коронавірусом SАRS-CoV-2» відмінено з 24 години 00 хвилин 30 червня 2023 року на всій території України карантин, встановлений з метою запобігання розповсюдження цієї хвороби.
Законом України від 30.06.2023 №3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» внесено зміни до Закону №2464-VІ «зокрема, викладено у новій редакції пп.9 прим.21 та 9 прим.22 розд.VIII «Прикінцеві та перехідні положення».
Таким чином, зважаючи на Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затверджений Законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні», яким визначено, що воєнний стан в Україні введено із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року та, враховуючи положення пп.9 прим.21 та 9 прим. 22 розд.VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VІ, якими встановлено кінцеву дату незастосування контролюючим органом штрафних санкцій - 01.08.2023, контролюючими органами не застосовуються штрафні санкції за порушення законодавства про єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування (далі - єдиний внесок), вчинені в період з 24.02.2022 по 31.07.2023 на підставі зазначених пунктів, та припиняється нарахування пені.
При цьому, незмінними залишились положення п.9 прим.19 розд.VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VІ, згідно з якими за платниками єдиного внеску, зазначеними в пп.4, 5 та 5 прим.1 частини першої ст.4 Закону №2464-VІ, залишилось право не нараховувати, не обчислювати та не сплачувати єдиний внесок за себе з 01 березня 2022 року до припинення або скасування воєнного стану в Україні та протягом дванадцяти місяців після припинення або скасування воєнного стану та не подавати розрахунок єдиного внеску у складі податкової декларації за період, в якому відповідно до абзацу першого п.9 прим.19 розд.VIII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №2464-VІ єдиний внесок не нараховувався, не обчислювався та не сплачувався.
Проте до платників єдиного внеску, зазначених в пп.4, 5 та 5 прим.1 частини першої ст.4 Закону №2464-VІ, які обчислять і нарахують єдиний внесок та подадуть до контролюючого органу звітність, що містить інформацію щодо сум нарахованого єдиного внеску, та при цьому не сплатять самостійно визначені зобов'язання, з 01.08.2023 контролюючим органом будуть застосовуватись заходи впливу та стягнення визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону №2464-VІ.
Враховуючи вищевикладене, контролюючі органи застосовують штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону №2464-VІ, та нараховують визначені частиною одинадцятою ст.25 Закону №2464-VІ, та нараховують пеню за порушення, вчинені у період до 01.03.2020 та за порушення, вчинені у період з 01.03.2020 та починаючи з 01.08.2023.
За порушення платниками законодавства про єдиний внесок в період з 01.03.2020 по 31.07.2023 контролюючим органом штрафні санкції, визначені частиною одинадцятою ст. 25 Закону №2464-VІ не застосовуються, а пеня нарахована за цей період підлягає списанню.
Відповідно до ст.4 Закону №2464-VІ платниками єдиного внеску є, зокрема, фізичні особи-підприємці, в тому числі ті, які використовують працю інших осіб на умовах трудового договору (контракту) або на інших умовах, передбачених законодавством про працю, чи за цивільно-правовим договором (крім цивільно-правового договору, укладеного з фізичною особою-підприємцем, якщо виконувані роботи (надавані послуги) відповідають видам діяльності відповідно до відомостей з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців).
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону №2464-VІ платники єдиного соціального внеску зобов'язані своєчасно та в повному обсязі нараховувати і сплачувати єдиний внесок.
Законом України від 06.12.2016 №1774 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» внесено зміни до Закону №2464-VІ, що діють з 01.01.2017, зокрема щодо обов'язковості визначення бази нарахування єдиного внеску у разі неотримання доходу (прибутку) у звітному році або окремому місяці звітного року.
Фізичні особи-підприємці, які перебувають на загальній системі оподаткування, нараховують єдиний внесок на суму доходу (прибутку), отриманого від їх діяльності, що підлягає обкладенню податком на доходи фізичних осіб. При цьому, сума єдиного внеску не може бути меншою за розмір мінімального страхового внеску на місяць.
У разі якщо таким платником не отримано дохід (прибуток) звітному році або окремому місяці звітного року, такий платник зобов'язаний визначити базу нарахування, але не більше максимальної величини бази нарахування єдиного внеску, встановленої цим Законом. При цьому сума єдиного внеску не може бути і меншою за розмір мінімального страхового внеску (п. 2 ч. 1 ст. 7 Закону №2464-VІ).
Сума єдиного внеску, своєчасно не нарахована та/або не сплачена у строки, встановлені Законом №2464-VІ, є недоїмкою та стягується з нарахуванням пені та застосуванням штрафів. Відповідно до п. п. 6, 7 ст. 13 Закону №2464-VІ та розділу VI Інструкції «Про порядок нарахування і сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 20.04.2015 №449 (далі - Інструкція №449) органи доходів і зборів мають право стягувати з платників несплачені суми єдиного внеску.
Відповідно до ч. 4 ст. 25 Закону №2464-VІ контролюючий орган у порядку, за формою та у строки, встановлені центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, надсилає платникам єдиного внеску, які мають недоїмку, вимогу про її сплату.
Вимога про сплату недоїмки є виконавчим документом.
Відповідно до п. 3 Розділу VI Інструкції №449 орган ДПС надсилає (вручає) платникам вимогу про сплату боргу (недоїмки) в таких випадках:
- якщо дані документальних перевірок свідчать про донарахування сум єдиного внеску податковими органами;
- якщо платник має на кінець календарного місяця недоїмку зі сплати єдиного внеску;
- якщо платник має на кінець календарного місяця борги зі сплати фінансових санкцій.
У випадку, передбаченому абзацом 3 або 4 цього пункту, вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається (вручається): платникам, зазначеним у підпунктах 1, 2 пункту 1 розділу II цієї Інструкції, протягом 10 робочих днів, що настають за календарним місяцем, у якому виникла, зросла або частково зменшилась сума недоїмки зі сплати єдиного внеску (заборгованість зі сплати фінансових санкцій).
Вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі даних інформаційної системи фіскального органу платника на суму боргу, що перевищує 10 гривень.
Недоїмкою є сума єдиного внеску, своєчасно не сплачена у строки, встановлені Законом.
Згідно ч. 16 ст. 25 Закону №2464-VІ строк давності щодо нарахування, застосування та стягнення сум недоїмки, штрафів та нарахованої пені не застосовується.
Відповідно до п. 4 Розділу VI Інструкції №449, вимога про сплату боргу (недоїмки) формується на підставі актів документальних перевірок, звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу за формою згідно з додатком 6 до цієї Інструкції (для платника - юридичної особи) або за формою згідно з додатком 7 до цієї Інструкції (для платника - фізичної особи).
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 11.09.2018 у справі №826/11623/16.
З наведеного вище слідує, що органам ДПС України надано право формувати вимоги про сплату боргу (недоїмки) на підставі облікових даних з інформаційної системи контролюючого органу.
Наявність заборгованості зі сплати єдиного внеску та фінансових санкцій є самостійною підставою для направлення платникові вимоги про сплату недоїмки, без проведення додаткових перевірок.
Вимога про сплату боргу (недоїмки) вважається належним чином надісланою (врученою), якщо вона надіслана на адресу (місцезнаходження юридичної особи або його відокремленого підрозділу, місце проживання або останнього відомого місця перебування фізичної особи) платника єдиного внеску рекомендованим листом з повідомленням про вручення або особисто вручена платнику єдиного внеску або його законному чи уповноваженому представникові.
Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до акту позапланової документальної невиїзної перевірки позивачу донараховано єдиний внесок згідно спірних вимог.
Відповідно на дану суму недоїмки, відповідачем правомірно винесено спірні вимоги про сплату боргу, які направлено засобами поштового зв'язку з повідомленням про вручення платнику.
Представник позивачу у позовній заяві не погодився з винесеними вимогами, проте, обґрунтованих доводів в спростування підстав щодо їх прийняття не навів.
Щодо тверджень представника позивача стосовно порушення порядку складання та підпису наказу про проведення перевірки суд зазначає, що незначні недоліки не є безумовною підставою для скасування рішення, прийнятого за результатом проведеної перевірки. Навіть якщо відповідний акт містить формальні недоліки, це не означає, що виявлені податкові зобов'язання є недійсними. Суд має враховувати сукупність обставин справи та перевіряти, чи вплинули ці недоліки на достовірність висновків перевірки.
Крім того, Велика Палата Верховного Суду у постанові від 08.09.2021 у справі №816/228/17 сформувала правовий висновок, згідно з яким, неправомірність дій контролюючого органу при призначенні і проведенні перевірки не може бути предметом окремого позову, але може бути підставами позову про визнання протиправними рішень, прийнятих за наслідками такої перевірки. При цьому, підставами для скасування таких рішень є не будь-які порушення, допущені під час призначення і проведення такої перевірки, а лише ті, що вплинули або об'єктивно могли вплинути на правильність висновків контролюючого органу за результатами такої перевірки та, відповідно, на обґрунтованість і законність прийнятого за результатами перевірки рішення.
Отже, доводи щодо неналежного невиконання вимог норм ПК України щодо процедури призначення та проведення перевірки, як підстави позову, можуть бути підставою для висновку про відсутність правових наслідків такої та визнання протиправними рішень прийнятих за її наслідками, при цьому, правову оцінку таким підставам суди повинні надавати в першу чергу, а у разі, якщо вони не визнані судом такими, що тягнуть протиправність рішень, переходити до перевірки підстав позову по суті встановлених під час перевірки порушень податкового та/або іншого законодавства.
Суд зазначає, що встановлені у цій справі обставини свідчать, що відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку правомірно, а формальні помилки, допущені під час її призначення, не вплинули на порушення позивачем податкових зобов'язань.
Згідно з ч. ч. 1-2 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, в межах позовних вимог.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Дослідивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності та надавши їм відповідну правову оцінку, суд дійшов висновку, що відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, при прийнятті оскаржуваних рішень діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та Законами України, відтак підстави для задоволення позовної заяви відсутні.
На підставі ст. 139 КАС України, у зв'язку з відмовою в задоволенні позовної заяви, судові витрати розподілу не підлягають.
Керуючись ст. ст. 73-77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 257, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, -
У задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування вимог, зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Розподіл судових витрат не здійснюється.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені статтями 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя І.О. Лозицька