06 листопада 2025 р.Справа №160/31711/25
Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Олійник В.М., розглянувши заяву представника ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову в справі №160/31711/25 за позовом ОСОБА_1 до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-2: військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії,-
04 листопада 2025 року представник ОСОБА_1 через систему «Електронний суд» звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою до відповідача-1: ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідача-2: військової частини НОМЕР_1 , в якій просить:
визнати протиправним і скасувати Наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.09.2025 року щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_2 ;
зобов'язати військову частину НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_2 та виключити зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ;
виключити ОСОБА_2 з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до пункту 6 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в редакції 2018 року.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04 листопада 2025 року для розгляду адміністративної справи №160/31711/25 визначено суддю Олійника В.М.
05 листопада 2024 року на адресу суду через систему "Електронний суд" від представника ОСОБА_1 надійшла заява про забезпечення адміністративного позову вх.№90709/25, в якій представник позивача просить:
заборонити військовій частині НОМЕР_1 вчиняти дії щодо направлення ОСОБА_1 , 1983 року народження, для проходження військової служби за межі військової частини НОМЕР_1 чи до іншого місця служби або іншої військової частини до набрання законної сили судовим рішенням у відповідній справі.
В обґрунтування заяви представник зазначила, що 21.09.2025 року після проходження медичної комісії ОСОБА_1 через ІНФОРМАЦІЯ_1 призваний на військову службу в військову частину НОМЕР_1 .
Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити заходи забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Відповідно до статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено, в тому числі, забороною відповідачу вчиняти певні дії. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
З урахуванням викладеного, посилаючись на численні порушення прав ОСОБА_1 в частині протиправного підписання документів, оформлення військового квитка та подальшого призову на військову службу в військовій частині НОМЕР_1 , представник позивача вважає за необхідне в даному випадку застосувати заходи забезпечення позову, у зв'язку з чим представник позивача звернулася до суду з цією заявою.
Протоколом передачі судової справи між суддями від 05 листопада 2025 року для розгляду заяви про забезпечення позову матеріали заяви передано судді Олійнику В.М.
Розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову, суд враховує наступне.
Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.
Положеннями частини 1 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.
Згідно з частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:
1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або
2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.
Аналіз наведених вище норм права дозволяє зробити висновок, що забезпечення адміністративного позову - це вжиття адміністративним судом, в провадженні якого знаходиться справа або до якого буде подано адміністративний позов, певних процесуально-правових заходів щодо охорони прав, свобод та інтересів позивача, які б гарантували виконання рішення суду, у разі задоволення позову.
Для задоволення судом заяви про забезпечення адміністративного позову заявник має обґрунтувати необхідність задоволення такої заяви належними та допустимими доказами та довести, що незадоволення заяви призведе хоча б до одного із наслідків, передбачених частиною 2 статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно з частиною 6 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, в ухвалі про забезпечення позову суд зазначає вид забезпечення позову та підстави його обрання.
Суд може також зазначити порядок виконання ухвали про забезпечення позову.
Застосування заходів забезпечення позову можливе лише у випадку існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, або якщо захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також наявність ознак, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень. При цьому небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача має бути очевидною.
Таким чином, при вирішенні питання щодо необхідності забезпечення позову має враховуватися предмет позову, підстави звернення до суду, співрозмірність вимог заяви про забезпечення позову заявленим позовним вимогам та обставинам справи, а також забезпечення дотримання пропорційного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для позивача та інших заінтересованих осіб внаслідок невжиття таких заходів.
Водночас забезпечення позову в адміністративній справі є надання тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявності об'єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.
Предметом спору в справі є: визнання протиправним і скасування Наказу начальника ІНФОРМАЦІЯ_1 від 21.09.2025 року щодо призову на військову службу під час мобілізації ОСОБА_2 ; зобов'язання військової частини НОМЕР_1 прийняти рішення про звільнення від проходження військової служби ОСОБА_2 та виключення зі списків особового складу військової частини НОМЕР_1 ; виключення ОСОБА_2 з військового обліку ІНФОРМАЦІЯ_1 відповідно до пункту 6 частини 6 статті 37 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» в редакції 2018 року.
У заяві представник позивача просить вжити заходи забезпечення позову шляхом заборонити військовій частині НОМЕР_1 вчиняти дії щодо направлення позивача для проходження військової служби за межі військової частини НОМЕР_1 чи до іншого місця служби або іншої військової частини до набрання законної сили судовим рішенням у відповідній справі.
Розглянувши заяву представника позивача про забезпечення позову, суд зазначає, що задоволення заяви в спосіб, який пропонує представник позивача, фактично є вирішенням спору по суті без судового розгляду, що є неприпустимим.
Відтак, правомірність та оцінка дій відповідачів підлягає з'ясуванню під час розгляду справи по суті та буде надана судом за результатами розгляду справи.
Крім того, суд також враховує, що відповідно до приписів пункту 10 частини 3 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.
Відповідно до частини 5 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.
Згідно частин 1, 2 статті 156 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала суду про забезпечення позову має відповідати вимогам до виконавчого документа, встановленим законом. Така ухвала підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.
Примірник ухвали про забезпечення позову негайно надсилається заявнику, всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також, залежно від виду вжитих заходів, направляється судом для негайного виконання державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що заява представника ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову задоволенню не підлягає.
Керуючись ст. ст. 150, 154, 156, 241, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-
У задоволенні заяви представника ОСОБА_1 про забезпечення адміністративного позову - відмовити.
Відповідно до частини 8 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України ухвалу про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено. Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.
Апеляційна скарга подається до Третього апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили у порядку та у строки встановлені статтею 256 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя В.М. Олійник