04 листопада 2025 року Справа № 160/25439/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі судді Дєєва М.В. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1
до Державної установи «Український Державний науково дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України»
про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії,
05.09.2025 року через систему «Електронний суд» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Державної установи «Український Державний науково дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», в якому позивач просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» №ЦО-2338 від 10 липня 2025 року;
- зобов'язати відповідача провести повторне, об'єктивне та всебічне медико соціальне обстеження з обов'язковим залученням лікаря-ревматолога;
- зобов'язати відповідача встановити ОСОБА_1 ІІ групу інвалідності з дати первинного звернення, а саме з 21 листопада 2024 року, без строку повторного оцінювання (безстроково), як це передбачено п. 4 ч. 2 ст. 245 КАСУ.
08.09.2025 року через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява про зміну та уточнення предмету позову, відповідно до якої позивач просить:
- зобов'язати Державну установу «Український Державний науково дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України», встановити ОСОБА_1 ІІ групу інвалідності з дати первинного звернення, а саме з 21 листопада 2024 року, без строку повторного оцінювання (безстроково), або, у разі неможливості встановлення ІІ групи, зобов'язати відповідача встановити ОСОБА_1 ІІІ групу інвалідності безстроково.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21 листопада 2024 року Медико-соціальна експертна комісія (КМСЕ) №2 у м. Києві відмовила позивачу у встановленні групи інвалідності. В порядку досудового оскарження, 25 листопада 2024 року позивач подав заяву про перегляд цього рішення, що стало підставою для направлення медико-експертної справи до відповідача. На виконання запрошення відповідача від 16.04.2025 року № 1461/03-19, позивач перебував на стаціонарному обстеженні в клініці інституту з 19 по 23 травня 2025 року. За результатами обстеження було встановлено діагноз: Анкілозуючий спондилоартрит, HLA B27 асоційований, центральна форма, з ураженням усіх відділів хребта, двосторонній сакроіліт, РС ІІ, цервіко-торакалгія, люмбоішіалгія зліва, ПВХ ІІ ст., двосторонній коксартроз, РС І, ПФС 0-1 ст., гіпертонічна хвороба ІІ ст. 2 ступеня, гіпертензивне серце СН 0 ст. Ризик 3. Мій основний діагноз, Анкілозуючий спондилоартрит (М45), є рідкісним (орфанним) захворюванням, що згідно з Наказом Міністерства охорони здоров'я України від 27.10.2014 № 778 включено до переліку, який передбачає інвалідизацію. Призначення позивачу лікування біологічним препаратом айрімоз (Hyrimoz) свідчить про високу активність та прогресуючий характер захворювання. Попри ці об'єктивні медичні дані, згідно з витягом рішення відповідача №ЦО-2338 від 10.07.2025 року, позивачу було відмовлено у встановленні групи інвалідності. У рішенні зазначено, що виявлені порушення «в незначному ступені обмежують життєдіяльність і не відповідають критеріям встановлення групи інвалідності», що є абсолютно необґрунтованим та суперечить медичним документам. Позивач надіслав до відповідача скаргу на його рішення щодо невизнання позивача особою з інвалідністю №ЦО-2338 від 10 липня 2025 року, яку було датовано 21.07.2025 року та отримано відповідачем 24.07.2025 року. Позивач не отримав від відповідача відповідь по суті порушених питань, як того вимагає чинне законодавство. Також, позивач зазначив, що починаючи з 10.01.2024 року останній не міг отримати інформацію про статус своєї справи, а на скарги позивача надавалися формальні відповіді, що не стосувалися порушених питань, або ж не надавалися взагалі. Це є грубим порушенням прав позивача як громадянина. Спірне у цій справі рішення відповідача є неправомірним, оскільки відомості, відображені у пункті 13 витягу рішення ЦОФСО №ЦО-2338 від 10.07.2025 року, містять кричущу хронологічну невідповідність, що свідчить про абсолютну відсутність логіки у прийнятому рішенні та, можливо, про службове підроблення. Зазначено, що "групу інвалідності не встановлено з 21.11.2024" та означає, що відмова у встановленні інвалідності набула чинності саме 21 листопада 2024 року. Водночас, як основна підстава для цього рішення вказані "результати стаціонарного обстеження в умовах клініки ДУ "УкрДержНДІМСПІ МОЗ України" в період з 19.05.2025 року по 23.05.2025 року". Це створює безпрецедентну ситуацію, коли рішення, прийняте у листопаді 2024 року, нібито ґрунтується на медичних даних, отриманих лише через шість місяців, у травні 2025 року. Така послідовність подій є абсурдною та фізично неможливою. Медичне обстеження є передумовою для формування експертного висновку та прийняття рішення про встановлення або невстановлення інвалідності. Неможливо передбачити результати майбутнього обстеження та використовувати їх як підставу для раніше прийнятого рішення. Ця груба помилка, що межує зі службовим підробленням, демонструє зухвалість та кричущий непрофесіоналізм Відповідача (експертної команди ЦОФСО). Вона не лише ставить під сумнів легітимність ухваленого рішення, а й вказує на порушення базових принципів медичної експертизи, висновок не може ґрунтуватися на даних, які на момент ухвалення рішення ще не існували. Відсутність відповідальності та належної уваги до документації: оформлення офіційного документу з такою очевидною логічною суперечністю свідчить про недбалість або свідоме ігнорування встановлених процедур. Можливе введення в оману: таке формулювання може бути спробою "легітимізувати" попереднє необґрунтоване рішення шляхом підтасовки фактів, що є ознакою службового підроблення. З огляду на вказане позивач просив задовольнити позовні вимоги.
09.09.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду відкрито спрощене позовне провадження без виклику (повідомлення) сторін та відмовлено у задоволенні клопотання позивача про витребування доказів.
26.09.2025 року через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшло клопотання про долучення доказів та при ухваленні рішення по суті встановити судовий контроль за виконанням рішення суду.
29.09.2025 року через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшло клопотання відповідно до якого вказано, зокрема, що обґрунтованість позовних вимог підтверджується тим, що оскаржуване рішення відповідача прямо суперечить його ж офіційним медичним висновкам. Згідно з Випискою № 2324 та Довідкою № 418 (виданими самим Інститутом), за результатами обстеження встановлено діагноз, що включає ПВХ ІІ ст. (Порушення функції хребта II ступеня). Цей висновок корелює з Критеріями встановлення інвалідності (Постанова Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338), де: Виражений ступінь обмеження (2 ступінь) означає істотні обмеження більшості основних активностей, що вимагають регулярної допомоги; ІІ група інвалідності встановлюється саме за вираженого ступеня (2 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності. Оскільки у позивача встановлено виражений ступінь обмеження (ПВХ ІІ ст.) щодо здатності до пересування, самообслуговування та трудової діяльності, відповідач був зобов'язаний встановити ІІ групу інвалідності, а його відмова є протиправною та безпідставною.
02.10.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду продовжено строк для виконання вимог ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 року на 5 днів з моменту отримання даної ухвали, витребувано у Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» документи на підставі яких було прийнято спірне у цій справі рішення Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» №ЦО-2338 від 10 липня 2025 року, або повідомити суд про причини, за яких витребувану інформацію надати неможливо та встановлено строк для подання витребуваної інформації 5 днів з моменту отримання даної ухвали.
09.10.2025 року від позивача надійшли клопотання про накладення штрафу на відповідача за ненадання витребуваних доказів та розгляд справи за наявними матеріалами.
17.10.2025 року ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду повторно витребувано у Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» документи на підставі яких було прийнято спірне у цій справі рішення Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» №ЦО-2338 від 10 липня 2025 року та встановлено строк для подання витребуваної інформації 5 днів з моменту отримання даної ухвали.
27.10.2025 року через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла заява в якій позивач просить суд: - визнати протиправною бездіяльність Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» щодо невстановлення ІІ групи інвалідності; - зобов'язати Державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» встановити позивачу ІІ групу інвалідності безстроково, відповідно до п. 12 та п. 86 Додатку Постанови Кабінету Міністрів України № 1338 від 15.11.2024 року, що є єдиним ефективним способом відновлення порушених прав. В обґрунтування зазначено, що рішення Відповідача про невстановлення групи інвалідності Позивачу, незважаючи на наявність усіх імперативних медичних та правових критеріїв, може свідчити про зловживання владними повноваженнями. Ухвалення такого рішення всупереч фактичним медичним даним, які були зафіксовані в результаті стаціонарного обстеження, проведеного самим Відповідачем, та всупереч імперативним нормам Постанови КМУ № 1338 (п. 12), є порушенням принципу добросовісної поведінки та виходить за межі наданих повноважень.
28.10.2025 року через систему «Електронний суд» від Державної установи «Український Державний науково дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» надійшов відзив на позовну зачву, відповідно до якого вказано, що під час розгляду скарги позивача на рішення ЦМСЕК №2 м. Києва від 21.11.2024 року № 1191-б та ретельного вивчення його медико-експертної справи експертна команда з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи у своїй роботі керувалася:- постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи»;- наказом МОЗ України від 03.12.2024 № 2022 «Про покладання прав та обов'язків Центру оцінювання функціонального стану особи»;- наказом МОЗ України від 10.12.2024 № 2067 «Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи». 10.07.2025 року експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО за результатами проведеного ретельного аналізу медико - експертної справи позивача та з урахуванням медичних результатів під час стаціонарного обстеження на базі відповідача ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» було встановлено, що «виявлені анатомно-функціональні порушення, котрі підтверджуються даними клінічного огляду, лабораторних та додаткових методів дослідження, в незначному ступені обмежують життєдіяльність та не відповідають критеріям встановлення групи інвалідності». Враховуючи вищезазначене, експертна команда ЦОФСО прийняла рішення про підтвердження рішення МСЕК №2 м.Києва від 21.11.2024 року, яке оскаржувалось позивачем. Спірний індивідуальний акт, а саме, рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО від 10.07.2025 року № ЦО-2338, яким було підтверджене попереднє рішення ЦМСЕК №2 м.Києва від 21.11.12024 року щодо позивача, у контексті частини 2 статті 19 Конституції України та частини 2 статті 2 КАС України прийняте у порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством України, зокрема відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою КМУ від 15 листопада 2024р. № 1338, Положення про Центр оцінювання функціонального стану особи, затвердженого наказом МОЗ України від 03.12.2024 № 2022, а тому є законним та обґрунтованим. З огляду на вказане, відповідач просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
28.10.2025 року через систему «Електронний суд» від ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, відповідно до якої вказано, що відповідачем грубо та системно порушено процесуальні норми та процесуальна недобросовісність з боку відповідача, яка тричі послідовно проігнорував ухвали суду про подання відзиву та витребування доказів. Така поведінка є демонстративним невиконанням імперативного обов'язку доказування (ч. 2 ст. 77 КАС України), а посилання на загальні обставини як на поважні причини пропуску строків є юридично неспроможним. Ігнорування ухвал суду з боку відповідача підриває засаду верховенства права та законності діяльності суб'єкта владних повноважень (ст. 8 КАС України) та порушує принцип належного врядування, який, згідно з практикою ЄСПЛ (справа Rysovska v. Ukraine, №29979/04), вимагає від державних органів діяти своєчасно, послідовно та добросовісно. Верховний Суд у постанові від 28.11.2023 у справі №380/5520/21 чітко наголосив, що "неподання відзиву у встановлений строк без поважних причин є проявом недобросовісної процесуальної поведінки і не створює для суду обов'язку його враховувати". Зважаючи на ці імперативні процесуальні норми та практику, Суд імперативно зобов'язаний залишити без розгляду відзив відповідача від 27.10.2025 року як поданий після спливу строків без поважних причин (ч. 6 ст. 162 КАС України). Зміст відзиву не містить жодного належного, допустимого та достовірного доказу, який би підтверджував законність оскаржуваного рішення. Оскільки саме на відповідача покладено безумовний обов'язок доведення правомірності своїх рішень (ч. 2 ст. 77 КАС України), а він його не виконав, доводи відповідача є голослівними припущеннями, які не спростовують докази позивача. Факт звернення позивача 25.11.2024 року із заявою про перегляд рішення КМСЕ №2 є лише законодавчо гарантованою реалізацією конституційного права на захист (ст. 55 Конституції України), а не підтвердженням законності первинного рішення, і відповідач не надав доказів об'єктивного та повного перегляду справи.
Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, з'ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, з наступних підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 10.07.2025 року експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами проведеного ретельного аналізу медико - експертної справи ОСОБА_1 та з урахуванням медичних результатів під час стаціонарного обстеження Державної установи «Український Державний науково дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» було встановлено, що «виявлені анатомно-функціональні порушення, котрі підтверджуються даними клінічного огляду, лабораторних та додаткових методів дослідження, в незначному ступені обмежують життєдіяльність та не відповідають критеріям встановлення групи інвалідності». Враховуючи вищезазначене, експертна команда ЦОФСО прийняла рішення про підтвердження рішення МСЕК №2 м.Києва від 21.11.2024 року, яке оскаржувалось позивачем.
Результати розгляду заяви позивача про перегляд рішення ЦМСЕК №2 м.Києва, відповідно до наказу МОЗ України від 10.12.2024 № 2067 «Деякі питання забезпечення проведення оцінювання повсякденного функціонування особи», були оформлені у вигляді:
- рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 10.07.2025 року № ЦО-2338;
- протоколу розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 10.07.2025 року № ЦО-2338;
- витягу з рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами розгляду скарги на рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 10.07.2025 року № ЦО-2338.
Позивач вважає рішення Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» №ЦО-2338 від 10 липня 2025 року та бездіяльність щодо невстановлення позивачу групи інвалідності протиправними та такими, що не відповідають вимогам чинного законодавства.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Щодо доводів позивача про відсутність підстав для прийняття відзиву на позовну заяву, суд зазначає, що за змістом частини 6 статті 162 КАС України суд вирішує справу за наявними матеріалами без урахування позиції відповідача по справі виключно у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин.
Разом з тим, враховуючи, що у відзиві відповідач визначає заперечення проти позову, тобто зміст відзиву становить позиція відповідача щодо спірних правовідносин по суті заявленого спору, суд не може не прийняти таку позицію до розгляду з підстав, які не передбачені процесуальним законом.
Також, при вирішенні даного клопотання суд приймає до уваги, що такими діями відповідача сторона позивача не була позбавлена можливості реалізувати своє право на подання відповіді на відзив та позиція сторони позивача, викладена ним у письмовій заяві по суті спору - відповіді на відзив, що міститься в матеріалах справи, також прийнята судом до розгляду.
Згідно положень частин 1 - 2 ст. 2 Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» від 21.03.1991 № 875-XII (далі - Закону № 875-XII, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Дискримінація за ознакою інвалідності забороняється.
Абзацом четвертим статті 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» від 06.10.2005 № 2961-IV (далі - Закону № 2961-IV, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) встановлено, що інвалідність - міра втрати здоров'я у зв'язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов'язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Інвалідність повнолітній особі встановлюється за результатами оцінювання повсякденного функціонування особи, проведеного експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 3 Закону № 875-XII).
Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Постанова № 1338, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин) визначено, що до введення в дію Закону України Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо впровадження оцінювання повсякденного функціонування особи:
з 1 січня 2025 року експертиза щодо встановлення інвалідності відповідно до законодавства для повнолітніх осіб проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи, сформованими відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою (далі - експертні команди), до складу яких можуть входити лікарі, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою, а також Центром оцінювання функціонального стану осіб відповідно до Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою;
проведення оцінювання повсякденного функціонування особи організовується в кластерних та надкластерних закладах охорони здоров'я відповідно до Положення про експертну команду з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
За потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров'я на території регіону оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться також у визначених Міністерством охорони здоров'я закладах охорони здоров'я державної форми власності та визначених розпорядженням начальника (голови) обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації) за погодженням з Міністерством охорони здоров'я закладах охорони здоров'я комунальної форми власності;
оцінювання повсякденного функціонування особи проводиться з використанням електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи після початку її функціонування (п. 2 Постанови № 1338).
Датою початку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи та її складової - Реєстру осіб, направлених на проведення оцінювання повсякденного функціонування, є дата оприлюднення відповідного повідомлення про це на офіційному веб-сайті Міністерства охорони здоров'я, яке здійснюється після впровадження відповідного програмного забезпечення та забезпечення технічної можливості щодо його функціонування (п. 3 Постанови № 1338).
Міністерством охорони здоров'я України, відповідно до пункту 3 постанови №1338, на власному офіційному вебсайті (https://moz.gov.ua/uk/it-sistema-ekopfo) повідомлено, що датою початку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи та її складової - Реєстру осіб, направлених на проведення оцінювання повсякденного функціонування, є 01 січня 2025 року.
Основні організаційні засади формування та функціонування експертних команд з оцінювання повсякденного функціонування особи визначає Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджене Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Положення про експертні команди, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).
Згідно з положеннями п. 2-4 Положення про експертні команди експертні команди формуються та функціонують у кластерних та/або надкластерних закладах охорони здоров'я, а також за потреби та/або в разі відсутності затвердженої спроможної мережі закладів охорони здоров'я на території регіону в закладах охорони здоров'я комунальної або державної форми власності (далі - заклади охорони здоров'я).
Перелік закладів охорони здоров'я комунальної форми власності визначається керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації) та з обґрунтуванням надсилається на погодження до МОЗ.
Перелік закладів охорони здоров'я державної форми власності визначається МОЗ.
Перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання повсякденного функціонування особи та входити до складу експертних команд, затверджується керівником закладу охорони здоров'я, та підлягає оновленню не менш як один раз на рік.
Експертні команди формуються з метою організації та проведення оцінювання повсякденного функціонування особи відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи та критеріїв направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».
Експертні команди у своїй роботі керуються Конституцією України, Законом України «Про запобігання корупції», іншими законами України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами.
Оцінювання проводиться: Центром оцінювання функціонального стану особи; експертними командами, сформованими на базі закладів охорони здоров'я (п. 6 Положення про експертні команди).
У відповідності до п. 9 Положення про експертні команди експертні команди, з поміж іншого, формують результати оцінювання на підставі відомостей про стан здоров'я особи, зокрема обов'язково на підставі тих, що містяться в електронній системі охорони здоров'я, та в медичній документації, що була внесена до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи в сканованому вигляді лікарем, який направив на проведення оцінювання; визначають компенсатори повсякденного функціонування особи (сукупність лікарських засобів та/або медичних виробів та допоміжних засобів реабілітації тимчасового або постійного застосування/ використання); планують та проводять повторні оцінювання; визначають необхідність проведення подальшої комплексної оцінки обмежень життєдіяльності особи та здійснюють передачу таких відомостей та результатів оцінювання до Єдиної інформаційної системи соціальної сфери шляхом електронної інформаційної взаємодії; встановлюють групи (підгрупи) інвалідності, фіксують причини та час її настання відповідно до підтверджувальних документів; вносять до електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи протокол та рішення про проведене оцінювання в електронній формі в установленому законодавством порядку.
Керівник закладу охорони здоров'я, на базі якого організовується проведення оцінювання, визначає заступника керівника закладу охорони здоров'я, на якого покладаються повноваження з питань організації проведення оцінювання. (п. 11 Положення про експертні команди).
Склад експертних команд формується індивідуально для проведення кожного оцінювання з лікарів загальною чисельністю не менше трьох осіб з переліку лікарів, які мають право проводити оцінювання в складі експертних команд. До складу обов'язково має входити лікар-терапевт або профільний лікар щодо супутнього захворювання або ускладнень.
Після появи технічної можливості в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи склад експертних команд формується з дотриманням принципу випадковості, з використанням засобів електронної системи (п. 12 Положення про експертні команди).
Головуючим лікарем під час проведення оцінювання визначається лікар, спеціальність якого відповідає основному діагнозу (п. 13 Положення про експертні команди).
У закладі охорони здоров'я, в якому організовано проведення оцінювання, має бути створена офіційна електронна пошта для забезпечення інформування осіб, яких направляють на проведення оцінювання, та лікарів, які таке направлення здійснюватимуть (п. 14 Положення про експертні команди)
Не мають права входити до експертних команд та проводити оцінювання лікарі, які: 1) обіймали посади голів медико-соціальних експертних комісій; 2) відомості про яких внесені до Єдиного державного реєстру осіб, які вчинили корупційні або пов'язані з корупцією правопорушення; 3) мають судимість за вчинення будь-якого умисного кримінального правопорушення, крім випадків, коли така судимість знята або погашена в установленому законом порядку.
Інформація про лікарів, які мають право проводити оцінювання в закладі охорони здоров'я, оприлюднюється на вебсайті відповідного закладу охорони здоров'я.
Інформація про лікарів, зареєстрованих в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи, які мають право проводити оцінювання, оприлюднюється на офіційному вебсайті МОЗ (п. 15 Положення про експертні команди).
Основною формою роботи експертних команд є розгляд, участь в якому окремими членами може бути дистанційною відповідно до вимог, визначених Порядком проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», та з використанням технічних засобів електронних комунікацій, що забезпечують дотримання лікарської таємниці, конфіденційності інформації про стан здоров'я особи та інших вимог законодавства щодо захисту персональних даних (п. 17 Положення про експертні команди).
Документація, яка створюється в процесі оцінювання функціонування особи, ведеться в електронній формі після початку функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи (п. 18 Положення про експертні команди).
Процедуру проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, а саме повнолітніх громадян України, іноземців або осіб без громадянства, які проживають в Україні на законних підставах, з обмеженнями повсякденного функціонування або з інвалідністю з метою встановлення причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, соціальній та психологічній реабілітації, а також складення та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю на основі комплексного реабілітаційного обстеження особи та індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) визначає Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» (далі - Порядок проведення оцінювання, в редакції на дату виникнення спірних правовідносин).
Згідно п. 3 Порядку проведення оцінювання направлення на оцінювання у зв'язку з тривалою тимчасовою непрацездатністю проводиться з метою визначення необхідності продовження тимчасової непрацездатності або встановлення інвалідності.
Проведення оцінювання організовується у закладі охорони здоров'я, в якому затверджено перелік лікарів, які мають право проводити оцінювання (п. 7 Порядку проведення оцінювання).
Оцінювання проводиться експертними командами з оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - експертні команди) (п. 8 Порядку проведення оцінювання).
Склад експертних команд формується індивідуально для кожного випадку. Після появи технічної можливості склад експертних команд формується за допомогою електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи (далі - електронна система) з дотриманням принципу випадковості, з числа доступних лікарів за спеціалізацією, необхідною для проведення оцінювання (п. 9 Порядку проведення оцінювання).
Відповідно до п. 14 Порядку проведення оцінювання, оцінювання проводиться з використанням електронної системи після початку її функціонування та електронної системи охорони здоров'я.
У разі відсутності технічної можливості використовувати електронну систему, інформація про що оприлюднюється на офіційному вебсайті МОЗ, опрацювання направлень та документів для проведення оцінювання та процес оцінювання здійснюються із застосуванням паперового документообігу з прийняттям рішення за результатами оцінювання за формою, встановленою МОЗ, яке повинно бути підписане всіма членами та головуючим експертної команди та скріплене печаткою закладу охорони здоров'я, на базі якого функціонує відповідна експертна команда, що провела оцінювання. Після появи технічної можливості такі рішення та документи підлягають негайному внесенню до електронної системи (не пізніше ніж протягом наступного дня після появи технічної можливості).
Розгляд справ здійснюється в порядку черговості на підставі електронної черги, яка формується електронною системою.
До дня розгляду справи члени експертної команди не мають доступу до справи в електронній системі. Особа, яку направили на проведення оцінювання, не має доступу до персонального складу експертної команди, яка проводитиме оцінювання (п. 28 Порядку проведення оцінювання).
Розгляд справи повинен бути проведений не пізніше 30 календарних днів з дня прийняття закладом охорони здоров'я електронного направлення до розгляду.
У разі проведення повторного оцінювання експертна команда може зробити запит на отримання справи медико-соціальної експертизи.
У разі необхідності проведення додаткового обстеження розгляд справи повинен бути проведений не пізніше 30 календарних днів після завершення такого обстеження.
Рішення приймаються експертною командою в день розгляду справи, крім випадків необхідності проведення додаткового обстеження або зміни складу експертної команди.
Якщо під час розгляду справи член експертної команди дізнався про наявність у нього конфлікту інтересів, він зобов'язаний негайно повідомити про це адміністратору, зазначити про відповідний конфлікт інтересів у протоколі, що є підставою для формування нового складу експертної команди для розгляду такої справи (п. 29 Порядку проведення оцінювання).
Головуючим у справі визначається лікар, чия спеціальність відповідає профілю справи. Головуючий у справі представляє особу, яка направлена на оцінювання, доповідає про наявні діагнози та стан здоров'я особи, медичні та інші документи цієї особи.
Головуючий у справі несе відповідальність за складення протоколу розгляду справи та формування проекту рішення експертної команди (п. 30 Порядку проведення оцінювання).
Під час розгляду справи члени експертної команди досліджують всі надані документи, а також відповідні медичні записи, що підтверджують стан здоров'я особи, щодо якої проводиться оцінювання, що містяться в електронній системі охорони здоров'я (п. 31 Порядку проведення оцінювання).
Експертна команда проводить розгляд справи у визначеному складі. Відомості щодо результатів огляду і прийнятих рішень вносяться до протоколу розгляду. У разі організаційної потреби та технічної можливості окремі члени експертної команди (крім тих, що безпосередньо проводять огляд особи та/або спеціалізація яких безпосередньо стосується рішення, яке повинна прийняти експертна команда) можуть брати участь у розгляді дистанційно з використанням технічних засобів електронних комунікацій із забезпеченням дотримання лікарської таємниці, конфіденційності інформації про стан здоров'я особи та інших вимог законодавства щодо захисту персональних даних (п. 34 Порядку проведення оцінювання).
Рішення приймаються колегіально більшістю голосів членів експертної команди. У разі рівного розподілу голосів вирішальним є голос головуючого у справі (п. 35 Порядку проведення оцінювання).
Розгляд справи фіксується у відповідному протоколі. Протокол розгляду підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (п. 36 Порядку проведення оцінювання).
За результатами проведення оцінювання експертна команда приймає рішення щодо встановлення чи невстановлення (або визначення) відповідно до законодавства: ступеня обмеження життєдіяльності особи; потреби у продовженні тимчасової непрацездатності та у разі продовження тимчасової непрацездатності головуючий у справі формує медичний висновок про тимчасову непрацездатність відповідно до Порядку формування медичних висновків про тимчасову непрацездатність в Реєстрі медичних висновків в електронній системі охорони здоров'я, затвердженого наказом МОЗ; інвалідності, фіксації причин та часу її настання відповідно до документів, що це підтверджують; ступеня втрати професійної працездатності (у відсотках); наявності медичних показань на право одержання особою з інвалідністю або дитиною з інвалідністю, яка має порушення опорно-рухового апарату, автомобіля і протипоказання до керування ним, що визначаються відповідно до переліку медичних показань і протипоказань, затвердженого МОЗ за погодженням з Мінсоцполітики; потреби у постійному догляді; потреби в отриманні соціальної, психолого-педагогічної, професійної, трудової та/або фізкультурно-спортивної реабілітації; обсягів та видів необхідних допоміжних засобів реабілітації та/або медичних виробів; потреби в отриманні реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров'я та у разі визначення такої потреби головуючий формує електронне направлення для надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров'я відповідно до Порядку організації надання реабілітаційної допомоги у сфері охорони здоров'я, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.2021 № 1268 «Питання організації реабілітації у сфері охорони здоров'я»; ступеня стійкого обмеження життєдіяльності хворих для направлення їх у стаціонарні відділення центрів соціального обслуговування; причини смерті особи з інвалідністю або особи, ступінь втрати працездатності якої визначений експертною командою у відсотках на підставі свідоцтва про смерть у разі, коли законодавством передбачається надання пільг членам сім'ї померлого.
Датою встановлення інвалідності вважається дата надходження до експертної команди направлення на проведення оцінювання (п. 40 Порядку проведення оцінювання).
Рішення експертної команди підписується в електронній системі кожним членом експертної команди шляхом накладення кваліфікованого електронного підпису або удосконаленого електронного підпису, що базується на кваліфікованому сертифікаті електронного підпису користувача електронної системи відповідно до Закону України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги» (п. 44 Порядку проведення оцінювання).
У разі складення експертною командою документів в паперовій формі такі документи підписуються всіма членами експертної команди (п. 45 Порядку проведення оцінювання).
У разі проведення очного або виїзного розгляду справи роздрукована форма прийнятого рішення та рекомендації у зв'язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності), надаються особі на підпис (п. 46 Порядку проведення оцінювання).
Після проведення оцінювання, прийняття та підписання в електронній системі рішення експертної команди на адресу електронної пошти особи, яка проходила оцінювання, надсилається витяг із рішення, що формується в електронній системі у зв'язку з прийнятим рішенням, та рекомендації у зв'язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності). У разі відсутності електронної пошти зазначені документи надсилаються протягом п'яти календарних днів засобами поштового зв'язку рекомендованим листом із повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування).
Витяг з прийнятого рішення та рекомендації у зв'язку з прийнятим рішенням, які є частиною індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (у разі встановлення інвалідності), також відображаються в електронній системі для лікаря, який направив, та за запитом особи можуть бути роздруковані та надані їй у паперовій формі (п. 53 Порядку проведення оцінювання).
Повторне оцінювання осіб з інвалідністю з нестійкими, оборотними змінами та порушеннями функцій організму проводиться раз на один - три роки або в інший строк, визначений відповідно до критеріїв встановлення інвалідності, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р, № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи».
Рішення експертних команд щодо результатів оцінювання можуть бути оскаржені особами, яким було проведено таке оцінювання (далі - скаржник) (їх уповноваженими представниками), в порядку адміністративного оскарження згідно з вимогами цього Порядку та/або до адміністративного суду (п. 57 Порядку проведення оцінювання).
Так, відповідно до пункту 7 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, та пункту 8 Положення про Міністерство охорони здоров'я України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 березня 2015 року № 267 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 24, наказом МОЗ України від 03.12.2024 року № 2022 права та обов'язки Центру оцінювання функціонального стану особи було покладено на Державну установу «Український державний науково дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (ідентифікаційний код згідно з ЄДРПОУ 03191673).
Крім того, наказом МОЗ України від 03.12.2024 № 2022 «Про покладання прав та обов'язків Центру оцінювання функціонального стану особи» було також затверджено Положення про Центр оцінювання функціонально стану особи, яким визначені повноваження Центру оцінювання функціонального стану особи (скорочено - ЦОФСО), зокрема, розгляд скарг на рішення експертних команд щодо результатів оцінювання та рішення медико-соціальних експертних комісій щодо результатів медико-соціальної експертизи.
У зв'язку з вищезазначеним, ЦОФСО була отримана справа за скаргою позивача на рішення ЦМСЕК №2 в м. Києві №1191-б від 21.11.2024 року, згідно якого Позивачу відмовлено у встановлені групи інвалідності
За умовами Критеріїв визнання особи особою з інвалідністю, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р, № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» підставою для визнання особи особою з інвалідністю є одночасна наявність таких обов'язкових умов:
- стійкі порушення функцій організму - хвороба триває не менше 12 місяців, або очікується, що вона триватиме щонайменше 12 місяців або призведе до смерті особи, а також існують мінімальні шанси на значне покращення стану навіть за умов застосування найкращого доступного лікування;
- обмеження життєдіяльності - особа має помірний (1 ступінь), виражений (2 ступінь) або значний (3 ступінь) ступінь обмеження здатності до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності;
- необхідність вжиття заходів соціального захисту - особа має потребу в підтримці в повсякденному житті, а саме: отриманні послуг з реабілітації, паліативної допомоги, забезпеченні технічними та іншими засобами реабілітації, забезпеченні лікарськими засобами для використання в амбулаторних умовах та/або медичними виробами для використання в амбулаторних та побутових умовах.
Пунктом 11 Критеріїв визнання особи особою з інвалідністю передбачено, що третя група інвалідності встановлюється особам, які мають помірний ступінь (1 ступінь) обмеження одного або кількох критеріїв життєдіяльності людини, що зумовлені захворюванням, наслідками травм або вродженими вадами.
За Класифікацією основних критеріїв життєдіяльності та ступенів їх враженості затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року, № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» Ступінь обмеження життєдіяльності визначається як величина відхилення від нормальної функціональності особи, що впливає на її здатність здійснювати основні життєві активності. Таке визначення базується на об'єктивних критеріях, що включають функціональні, соціальні та психологічні аспекти.
Виділяються чотири основні ступені обмеження життєдіяльності:
легкий ступінь обмеження - особа має незначні труднощі у виконанні деяких повсякденних завдань, але здатна справлятися з основними функціями без сторонньої допомоги;
помірний ступінь обмеження (1 ступінь) - особа має помітні труднощі у виконанні повсякденних завдань, таких як навчання, робота, спілкування, орієнтація, контроль за поведінкою, пересування та самообслуговування;
виражений ступінь обмеження (2 ступінь) - особа стикається з істотними труднощами у виконанні більшості основних активностей, що може включати значні обмеження у навчанні, роботі, спілкуванні та самообслуговуванні, які вимагають регулярної допомоги або спеціальних заходів для покращення якості життя;
значний ступінь обмеження (3 ступінь) - особа має серйозні порушення функцій органів і систем, що призводять до неможливості або істотного зниження здатності виконувати основні життєві функції, що супроводжується потребою в сторонній допомозі для забезпечення базових потреб, таких як догляд, харчування та пересування.
До критеріїв життєдіяльності людини належать: здатність до самообслуговування, пересування, орієнтації, контролю своєї поведінки, спілкування, навчання, виконання трудової діяльності.
Згідно абзаців 1-4 пункту 68 розділу «Оскарження результатів оцінювання» Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338 експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи під час розгляду скарг: вивчає рішення експертної команди щодо результату оцінювання, що оскаржується, відео- та/або аудіозапис розгляду експертною командою, на якому було прийнято відповідне рішення (за наявності); заслуховує пояснення скаржника (його уповноваженого представника), інших осіб, залучених до розгляду скарги (у разі розгляду скарги за участю скаржника або його уповноваженого представника); за наявності підстав, передбачених цим Порядком, проводить повторне оцінювання.
Відповідно до абзаців 5-8 пункту 68 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 року № 1338, за результатами розгляду скарги експертна команда Центру оцінювання функціонального стану особи приймає рішення про: підтвердження оскарженого рішення експертної команди; скасування оскарженого рішення експертної команди; формування нового рішення щодо результату оцінювання.
З метою уточнення ступеня функціональних порушень та обмеження життєдіяльності для подальшого прийняття експертного рішення в межах чинного законодавства, Центром оцінювання функціонального стану особи у період з 19.05.2025 року по 23.05.2025 року було проведено повне медичне обстеження позивача під час його перебування на стаціонарному обстеженні підтверджується Випискою із медичної карти стаціонарного хворого №2324.
Так, 10.07.2025 року експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО за результатами проведеного ретельного аналізу медико - експертної справи Позивача та з урахуванням медичних результатів під час стаціонарного обстеження на базі Відповідача ДУ «УКРДЕРЖНДІМСПІ МОЗ УКРАЇНИ» було встановлено, що «виявлені анатомно-функціональні порушення, котрі підтверджуються даними клінічного огляду, лабораторних та додаткових методів дослідження, в незначному ступені обмежують життєдіяльність та не віповідають критеріям встановлення групи інвалідності».
Таким чином, судом не встановлено порушення процедури прийняття спірного рішення.
При цьому, позивач не погоджується з тим, що наявний у нього діагноз є підставою для встановлення йому групи інвалідності.
Верховний Суд у постановах від 29.12.2021 у справі № 638/2723/16-а та від 12.10.2021 у справі № 280/4820/19 зазначив, що якщо спір виник у зв'язку з незгодою позивачів із висновками МСЕК щодо встановлення групи інвалідності, рішення МСЕК приймається після повного медичного обстеження особи і проведення досліджень лікувально-профілактичним закладом охорони здоров'я, на підставі медичних документів та за результатами об'єктивного обстеження особи членами комісії.
Водночас у вказаних постановах наголошується на тому, що при розгляді по суті спору у справах, в яких оспорюються рішення МСЕК, суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки не є спеціалізованою установою в медичній сфері, а тому оцінка підставності висновку МСЕК виходить за межі необхідного дослідження в контексті застосування норм матеріального права.
Суди вправі перевіряти законність висновку МСЕК лише в межах дотримання процедури прийняття цього висновку на підставі приписів Інструкції про встановлення груп інвалідності, Положення про медико-соціальну експертизу та Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності.
Тобто, суд не вправі втручатися в діяльність державних органів, що застосовують надані їм у межах закону повноваження на власний розсуд, без необхідності узгодження в будь - якій формі своїх дій з іншими суб'єктами.
Втручання в дискреційні повноваження суб'єкта виходить за межі завдань адміністративного судочинства.
Питання щодо встановлення групи інвалідності виходить за межі питань права і не може оцінюватись судом. Верховний Суд у постанові від 10.02.2022 у справі № 160/7153/20 зазначив, що дискреційні повноваження - це повноваження, які адміністративний орган при прийнятті рішення може здійснювати з певною свободою розсуду, тобто, коли такий орган може обирати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за цих обставин.
Дискреційне повноваження може полягати у виборі діяти, чи не діяти, а якщо діяти, то у виборі варіанту рішення чи дії серед варіантів, що прямо або опосередковано закріплені у законі.
Важливою ознакою такого вибору є те, що він здійснюється без необхідності узгодження варіанту вибору із будь-ким.
Стосовно компетенції адміністративного суду, то останній не може підміняти інший орган державної влади та перебирати на себе повноваження щодо вирішення питань, які віднесені до компетенції цього органу.
За таких обставин, суд вважає, що спірне рішення відповідача є правомірним та скасуванню не підлягає.
Згідно з ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.1 ст.77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З огляду на вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні адміністративного позову.
У зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог, питання щодо розподілу судових витрат відповідно до вимог ст. 139 КАС України, не вирішується.
Керуючись ст.ст. 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
У задоволенні адміністративного позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Державної установи «Український Державний науково дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров'я України» (49005, м.Дніпро, провулок Феодосія Макаревського, 1-А, код ЄДРПОУ 03191673) про визнання протиправним, скасування рішення та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст.255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржено в порядку та у строки, встановлені ст. ст.295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя М.В. Дєєв