03 листопада 2025 рокуСправа №160/21270/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області,треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:1-Приватне підприємство «КВАРТА-М», 2-Товариство з обмеженою відповідальністю «21 СТОРІЧЧЯ» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-
ОСОБА_1 звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: 1- Приватне підприємство «КВАРТА-М», 2- Товариство з обмеженою відповідальністю «21 СТОРІЧЧЯ», в якому просить: визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 499664-2411-0463-UA12020010000033698 від 24.04.2025 року винесене Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що контролюючим органом протиправно прийнято оскаржуване податкове повідомлення-рішення, оскільки з 2011 у позивача було остаточно припинено право власності на будівлі та споруди, які розміщені на орендованій земельній ділянці. До нового власника об'єкту нерухомості перейшов встановлений податковим законодавством обов'язок зі сплати податку за земельну ділянку (орендної плати), на якій розташоване набуте нерухоме майно.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.07.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №160/21270/25 за позовною заявою ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області; треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: 1-Приватне підприємство «КВАРТА-М», 2-Товариство з обмеженою відповідальністю «21 СТОРІЧЧЯ» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.
Головне управління ДПС у Дніпропетровській області не погоджується з позовними вимогами виходячи з наступного.
Згідно листа Департаменту по роботі з активами Дніпровської міської ради від 30.01.2025 року № 12/11-28 (вх. ГУ ДПС у Дніпропетровській області від 31.01.2025 року № 14993/5) та за даними ІКС «Податковий блок» Кравець Ю.М. є платником орендної плати з фізичних осіб (код платежу 18010900) на підставі договору оренди земельної ділянки від 07.07.2010 року № 250.
До ГУ ДПС у Дніпропетровській області дані щодо розірвання або припинення договору оренди між Дніпровською міською радою та позивачем, а також дані щодо вилучення із користування у позивача зазначеної земельної ділянки до ГУ ДПС у Дніпропетровській області не надходили.
Основним документом, що регулює земельні відносини в Україні, є Земельний кодекс України від 25.10.2001 року №2768-ІІІ. Відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються земельним та Цивільним кодексами України, Законом України від 06 жовтня 1998 року №161 «Про оренду землі» (далі - Закон №161), іншими законами України та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди.
Відповідно до п.п. 6.5 п. 6 договору оренди у разі зміни землекористувача, придбання або відчуження будівель та споруд протягом місяця з моменту настання таких змін звернутися до міської ради для внесення відповідних змін у договір оренди земельної ділянки.
Згідно п.п. 12.6 п. 12 договору оренди , перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи Орендаря є підставою для зміни умов або розірвання договору. Оскільки позивач не надав відповідних документів до міської ради про те, яка частина земельної ділянки була відчужена ТОВ «21 Сторіччя», для внесення відповідних змін у договір оренди земельної ділянки міською радою, тому було визначено податкове зобов'язання на підставі інформації від Дніпропетровської міської ради.
Приватне підприємство «КВАРТА-М» і Товариство з обмеженою відповідальністю «21 СТОРІЧЧЯ», повідомлені про розгляд справи належним чином, пояснень на позовну заяву не надали.
В період з 17.10.2025 по 31.10.2025 суддя знаходилась у відпустці, що підтверджується довідкою Відділу управління персоналом Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Справа розглянута в перший робочий день виходу судді з відпустки.
Ухвалою від 03.11.2025 судом продовжено процесуальний строк розгляду справи.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ОСОБА_1 - позивач 07.07.2010 уклав як орендар з Дніпровською міською радою (орендодавцем) договір оренди землі, за умовами якого Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться за адресою: вул. Панікахи, 119-А (Бабушкінський район) зареєстрована в Державному реєстрі земель за кадастровим номером 1210100000:2:135:0315.
Відповідно до пунктів 1.2, 2.1 договору цільове використання земельної ділянки за цим договором (УКЦВЗ) 1.11.3 (роздрібна торгівля та комерційні послуги). В оренду передана земельна ділянка загальною площею 0,0300 га.
На земельній ділянці знаходяться об'єкти нерухомого майна, інші об'єкти інфраструктури, які зазначені в акті приймання-передачі земельної ділянки (п. 2.2 договору).
За згодою сторін у п. 3.1 договір укладено на п'ятнадцять років.
Відповідно до п. 14.1 договору він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.
Договір посвідчений Кулінічем А.С., приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу і зареєстрований в реєстрі за №250.
Вказаний договір зареєстрований у ДМВ ДРФ ДП «Центр ДЗК» , про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 18.08.2010 за №041010400568.
Позивач був платником орендної плати з фізичних осіб (код платежу 18010900) на підставі вищезазначеного договору оренди земельної ділянки.
Як платник податків позивач отримав від Головного управління ДПС України у Дніпропетровській області податкове повідомлення-рішення №499664-2411-0463-UA12020010000033698 від 24.04.2025 р., відповідно до якого сума податкового боргу платника податків становить 34 549,08 грн.(орендна плата з фізичних осіб, код класифікації доходів бюджету - 18010900).
Позивач вважає вказане податкове повідомлення-рішення протиправним і таким, що підлягає скасуванню, посилаючись на те, що право користування земельною ділянкою у нього припинилося в зв'язку з відчуженням нерухомого майна, яке було розміщено на ній відповідно до договору купівлі-продажу нерухомого майна від 29.03.2011. Таким чином, до нового власника об'єкта нерухомості переходить і встановлений податковим законом обов'язок зі сплати податку за земельну ділянку (орендної плати), на якій розташоване набуте ним майно.
При вирішенні спору суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час адміністрування податків та зборів, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулює (визначає) Податковий кодекс України (абз. 1 п. 1 ст. 1 ПК України).
Підпунктом 14.1.147 пункту 14.1 статті 14 ПК України встановлено, що плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку або орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідно пп. 14.1.136 п. 14.1 ст. 14 ПК України орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Стаття 269 Податкового кодексу України розрізняє:
платників земельного податку, якими є власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування;
платників орендної плати, якими є землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.
Згідно з підпунктом 270.1.2. пункту 270.1 статті 270 ПК України, об'єктами оподаткування орендної плати є земельні ділянки державної та комунальної власності, надані в користування на умовах оренди.
Згідно пунктів 288.1, 288.2, 288.3, 288.5 ст. 288 ПК України підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки. Платником орендної плати є орендар земельної ділянки. Об'єктом оподаткування є земельна ділянка, надана в оренду. Розмір орендної плати встановлюється у договорі оренди, але річна сума платежу: для земельних ділянок, нормативну грошову оцінку яких проведено, - у розмірі не більше 3 відсотків їх нормативної грошової оцінки, для земель загального користування - не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки, для сільськогосподарських угідь - не менше 0,3 відсотка та не більше 1 відсотка їх нормативної грошової оцінки.
Пунктом 288.7 статті 288 ПК України передбачено, що податковий період, порядок обчислення орендної плати, строк сплати та порядок її зарахування до бюджетів застосовується відповідно до вимог статей 285-287 цього розділу.
В свою чергу, за правилами пункту 285.1 статті 285 ПК України, базовим податковим (звітним) періодом для плати за землю є календарний рік. А за вимогами абзацу першого пункту 286.5 статті 286 ПК України, нарахування фізичним особам сум плати за землю проводиться контролюючими органами (за місцем знаходження земельної ділянки), які надсилають платнику податку у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу, до 1 липня поточного року податкове повідомлення- рішення про внесення податку за формою, встановленою у порядку, визначеному статтею 58 цього Кодексу.
Також, в силу вимог пункту 287.1. статі 287 ПК України, власники землі та землекористувачі сплачують плату за землю з дня виникнення права власності або права користування земельною ділянкою. У разі припинення права власності або права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у власності або користуванні у поточному році.
З матеріалів справи встановлено, що 29.03.2011 між ОСОБА_1 (Продавець) і Товариством з обмеженою відповідальністю «21 СТОРІЧЧЯ» (Покупець) був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, за яким Продавець в порядку та на умовах, визначених цим договором, продає (передає у власність), а Покупець купує (приймає у власність) нежитлову будівлю, будівлю торговельного комплексу літ. А-1, а1-1, а4-1,що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та сплачує Продавцеві обумовлену грошову суму. Опис об'єкта: будівля торговельного комплексу літ.А-1, тамбур літ.а1 -1, а4 -1, загальною площею 133,0 кв.м; ганки літ. а2 , а3 .
Відповідно до п. 16 цей договір набуває чинності з моменту підписання його сторонами, нотаріального посвідчення та державної реєстрації відповідно до вимог ст. 657 Цивільного кодексу України.
Договір підписаний сторонами, посвідчений Пустовим С.В., приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу і зареєстрований в реєстрі за №175.
Відповідно до копії витягу про державну реєстрацію прав КП «Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації» Дніпропетровської обласної ради 21.04.2011 нерухоме майно з правом приватної власності з 1/1 частки було зареєстровано за ТОВ «21 СТОРІЧЧЯ».
Згідно з Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна щодо об'єкта нерухомого майна, сформованої за інформаційною довідкою від 14.10.2024 , власником вказаного нерухомого майна з розміром 1/1 частки є Приватне підприємство «КВАРТА-М» (код ЄДРПОУ 38598460) на підставі свідоцтва про право власності на нерухоме майно СТА 232528, інд. №42355561, виданий 17.08.2015 Реєстраційною службою Дніпропетровського міського управління юстиції Дніпропетровської області.
Відповідно до пункту 287.7 статті 287 ПК України при переході права власності на будівлю, споруду (їх частину) податок за земельні ділянки, на яких розташовані такі будівлі, споруди (їх частини), з урахуванням прибудинкової території сплачується на загальних підставах з дати державної реєстрації права власності на таку земельну ділянку.
Згідно частин 1 та 2 статті 120 Земельного кодексу України (в редакції на час укладання договору кпівлі-продажу) у разі набуття права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, що перебувають у власності, користуванні іншої особи, припиняється право власності, право користування земельною ділянкою, на якій розташовані ці об'єкти. До особи, яка набула право власності на жилий будинок, будівлю або споруду, розміщені на земельній ділянці, що перебуває у власності іншої особи, переходить право власності на земельну ділянку або її частину, на якій вони розміщені, без зміни її цільового призначення. Якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Відповідно до статті 125 і 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
Аналогічним чином перехід права власності на земельну ділянку до особи, яка набула право власності на житловий будинок (крім багатоквартирного), будівлю або споруду, унормовують положення статті 377 Цивільного кодексу України, яка передбачає, якщо певна фізична чи юридична особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на орендованій земельній ділянці, то до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Відповідно до частини 3 статті 7 Закону України «Про оренду землі» до особи, якій перейшло право власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій земельній ділянці, також переходить право оренди на цю земельну ділянку. Договором, який передбачає набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, припиняється договір оренди земельної ділянки в частині оренди попереднім орендарем земельної ділянки, на якій розташований такий житловий будинок, будівля або споруда.
Передбачено, що підставою для нарахування земельного податку є, зокрема дані Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, дані інших правовстановлюючих документів, якими посвідчується право власності або право користування земельною ділянкою.
У податкового органу наявний обов'язок перед визначенням податкового зобов'язання з плати за землю користуватись даними Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
У постанові від 09.02.2022 року у cправі № 914/3250/20 Верховний Суд виходив з того, що особа, яка набула право власності на нерухоме майно, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і в попереднього власника. При цьому договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно.
Верховний Суд у постановах від 06.09.2022 року у справі № 920/591/21, від 25.10.2020 року у справі № 922/510/19, від 04.09.2024 року у cправі № 922/38/24 вказав, що у разі переходу права власності на майно, що знаходиться на орендованій земельній ділянці, до нового власника з моменту набуття права власності на це майно переходить право оренди земельної ділянки, на якій вказане майно розміщене у тому самому обсязі та умовах, які були у попереднього власника. З моменту набуття права власності на нерухоме майно особа, яка стала новим власником такого майна, одночасно набуває права оренди земельної ділянки, на якій розміщене це майно у зв'язку з припиненням права власності на нього та, відповідно, припиненням права користування попереднього власника земельною ділянкою, на якій це майно розміщене, згідно з частиною другою статті 120 ЗК України.
Особа, яка набула право власності на нерухоме майно, розташоване на орендованій земельній ділянці, фактично стає орендарем земельної ділянки, на якій воно розміщене, у тому ж обсязі та на умовах, як і у попереднього власника. Договір оренди цієї земельної ділянки щодо попереднього її користувача (попереднього власника нерухомого майна) припиняється відповідним договором, на підставі якого новим власником набуто право власності на розташоване на цій земельній ділянці майно.
У разі набуття права власності на нерухоме майно, що розміщене на земельній ділянці, та не оформлення права користування на таку земельну ділянку обов'язок зі сплати земельного податку виникає з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно, що розміщене на цій землі, адже якщо особа набула право власності на будівлю або його частину, що розташовані на земельній ділянці, то до неї як набувача переходить право користування земельною ділянкою. Водночас землекористувач має сплачувати плату за землю за фактичний період використання землі у поточному році.
Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 14.09.2021 у справі № 808/2684/15.
Тобто, у разі відчуження особою об'єкта, який перебував на відповідній земельній ділянці, до нового власника нерухомості переходить встановлений законодавством обов'язок зі сплати податку за земельну ділянку (орендної плати), на якій розташоване набуте ним майно.
При цьому, обов'язок сплати земельного податку не ставиться в залежність від факту реєстрації права власності чи користування земельною ділянкою під належними йому на праві власності нежитловими приміщеннями, виходячи із принципу пріоритетності норм Податкового кодексу України, та виникає у фізичної особи з дати державної реєстрації права власності на нерухоме майно.
Відтак, до нового власника об'єкта нерухомості переходить і встановлений податковим законом обов'язок плати за земельну ділянку (орендної плати), на якій розташоване набуте ним майно
Оскаржуване податкове повідомлення - рішення підлягає скасуванню, адже ним нараховано орендну плату за землю за податковий період 2025 року за період, у якому ОСОБА_1 не був фактичним користувачем земельної ділянки.
Статтею 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено обов'язок кожної сторони довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст.90 цього ж Кодексу, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Враховуючи викладене, адміністративний позов підлягає задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Враховуючи наявність підстав для задоволення позовних вимог , суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача з Головного управління ДПС у Дніпропетровській області за рахунок бюджетних асигнувань, сплачений відповідно до квитанції про сплату №93R1- 6FF4-Y6FE судовий збір у сумі 968,96 грн.
Керуючись статтями 139, 242-246, 250, 251, 255, 262, 295 КАС України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору: 1-Приватне підприємство «КВАРТА-М», 2-Товариство з обмеженою відповідальністю «21 СТОРІЧЧЯ» про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення -задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № 499664-2411-0463-UA12020010000033698 від 24.04.2025 року, прийняте Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління ДПС у Дніпропетровській області (вул. Сімферопольська, буд. 17-А, м. Дніпро, 49005, код ЄДРПОУ 44118658) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) витрати по сплаті судового збору в сумі 968 (дев'ятсот шістдесят вісім) грн.96 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона