03 листопада 2025 рокуСправа №160/20723/25
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Врони О. В.
розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні у місті Дніпро адміністративну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини НОМЕР_1 через ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_1 звернулася до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовом до Військової частини НОМЕР_1 , в якому просить:
визнати протиправними дії Військової частини НОМЕР_1 щодо не здійснення нарахування та не виплати ОСОБА_1 грошове забезпечення безвісно відсутнього її чоловіка солдата ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно пункту 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ в редакції Закону в розмірі 50% грошового забезпечення;
зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 здійснити перерахунок грошового забезпечення ОСОБА_1 безвісно відсутнього її чоловіка солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно пункту 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ в редакції Закону в розмірі 50% грошового забезпечення з 01.02.2025 року, продовжувати нарахування та виплати грошового забезпечення ОСОБА_1 безвісно відсутнього її чоловіка солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно пункту 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ в редакції Закону в розмірі 50% грошового забезпечення.
Позовні вимоги обґрунтовані посиланням на те, що позивачу, у зв'язку із зникненням безвісти чоловіка, не здійснюється нарахування і виплата грошового забезпечення та інших передбачених законодавством виплат у розмірі 50 % після здійснення передбачених законом відрахувань.
Згідно виписки з рахунку заявниці, до внесення змін в законодавство, вона отримувала 100% грошового забезпечення за зниклого безвісті чоловіка. З лютого місяця виплата почала становити 16% від загального грошового забезпечення.
Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.07.2025 року відкрито провадження у справі №160/20723/25, розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у письмовому провадженні.
Відповідно до ч.6 ст.12, ч.1, 2 ст. 257, ч.1 ст.260 Кодексу адміністративного судочинства України зазначена справа є справою незначної складності та розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження.
За ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.
Від Військової частини НОМЕР_1 надійшов відзив на позовну заяву.
Відповідач не погоджується з позовними вимогами, вказуючи на таке.
В адміністративному позові ОСОБА_1 одним із доказів бездіяльності відповідача позначено адвокатський запит представника позивача від 04.06.2025, яким ніби до відповідача були висунуті вимоги про виплату грошового забезпечення та інші передбачені законодавством виплати, що належать безвісно зниклому чоловікові - солдату ОСОБА_2 , у розмірі 50 відсотків після здійснення передбачених законом відрахувань, на що, також відповіді отримано не було.
Відповідач зазначає, що адвокатський запит представника позивача від 04.06.2025 не є вимогою, заявою, зверненням або іншим документом, яким може бути порушене перед суб'єктом владних повноважень питання про вжиття адекватних заходів реагування на запит, в тому числі щодо нарахування і виплати грошового забезпечення зниклого без вісті військовослужбовця.
Згідно ч. 1 ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатський запит - письмове звернення адвоката до органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об'єднань про надання інформації, копій документів, необхідних адвокату для надання правничої допомоги клієнту. Як вбачається з матеріалів справи № 160/20723/25, в тому числі доданих до адміністративного позову, представник позивача ніби зверталася до відповідача з електронним запитом, що входить у конфлікт з приписами ст. 24 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність».
У зв'язку із зникненням безвісти 15.07.2024 чоловіка позивача командиром Військової частини НОМЕР_1 було видано накази (з основної діяльності) про виплату позивачу грошового забезпечення її зниклого безвісти чоловіка. Виплата грошового забезпечення ОСОБА_1 у повному обсязі здійснювалася на користь позивача до лютого 2025 року.
Відповідно до Закону України «Про внесення зміни до пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» щодо грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх», що набрав чинності з 01.02.2025, ч. 6 ст. 9 Закону викладена в новій редакції: «За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігається виплата грошового забезпечення. Військовослужбовець має право скласти у письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок захоплення його в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти про виплату належного йому грошового забезпечення особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження на випадок полону). У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.».
Відтак з 01.02.2025 право на отримання грошового забезпечення безвісти зниклого військовослужбовця поряд з дружиною (чоловіком) набули законні представники малолітніх (неповнолітніх) дітей, діти з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законі представники та батьки військовослужбовців.
Як вбачається із наданих документів, у ОСОБА_2 крім дружини, є мати та батько, яка нарівні з позивачем мають право на отримання частини грошового забезпечення сина. При цьому, позивачем не надано суду доказів того, що померлий вітчим ОСОБА_3 всиновлював зниклого безвісті військовослужбовця ОСОБА_2 .
Також, позивачем не надано суду доказів того, що рідний батько ОСОБА_4 зниклого безвісті військовослужбовця ОСОБА_2 був позбавлений батьківських прав щодо ОСОБА_2 .
ОСОБА_1 подала до суду відповідь на відзив, в якій звертає увагу на наступне.
Позивач зазначила редакцію Закону щодо виплат в розмірі 50% грошового забезпечення з 01.02.2025, що автоматично розуміється, як редакція п. 6 ст. 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» в редакції закону № 3995-IX від 08.10.2024.
У разі подання заяви про відмову від виплати грошового забезпечення без зазначення в ній інформації про іншу визначену особу, на користь якої відмовляється визначена особа, належна їй частка грошового забезпечення рівномірно розподіляється між іншими особами, зазначеними в абзаці четвертому або п'ятому пункту 6 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (згідно Постанови КМУ №884 п. 4).
Мати зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , написала відмову від своєї частини виплат грошового забезпечення.
05.06.2025 представником ОСОБА_1 , адвокатом Мотальовою-Кравець В. Ю. було направлено адвокатський запит до Військової частини НОМЕР_1 з проханням повідомити чи зверталася військова частина НОМЕР_1 до органів державної влади (зокрема, органів реєстрації актів цивільного стану Державної міграційної служби України, Міністерства закордонних справ України, тощо) із запитами щодо встановлення місцезнаходження, з'ясування факту життя чи смерті та можливого перебування на території росії батька зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_4 .
Даний запит було зроблено з урахуванням інформації, отриманої від заявниці, стосовно того, що біологічний батько ОСОБА_4 орієнтовно з 2014 року виїхав з території України, знайомі заявниці повідомляють, що спочатку біологічний батько виїхав на територію, що зараз окупована, а на далі перебрався на постійне місце проживання до країни-агресора. Тому, адвокат просила Військову частину перевірити цю інформацію, адже виплата грошового забезпечення не здійснюється у разі наявності (набуття) у визначних осіб громадянства Російської Федерації чи Республіки Білорусь, або у разі постійного проживання на території таких країн, або засудження за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору (згідно Постанови КМУ №884 п. 7 абз. 2).
Тобто, є підстави вважати, що біологічний батько не є належним отримувачем грошового забезпечення за зниклого безвісти військовослужбовця солдата ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 .
В період з 17.10.2025 по 31.10.2025 суддя знаходилась у відпустці, що підтверджується довідкою Відділу управління персоналом Дніпропетровського окружного адміністративного суду.
Справа розглянута в перший день виходу судді з відпустки.
Ухвалою суду від 03.11.2025 судом продовжено процесуальний строк розгляду справи.
Дослідивши письмові докази, наявні в матеріалах справи в їх сукупності, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд встановив наступні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 сповіщено позивача - ОСОБА_1 (повідомлення на зниклого безвісті №8625 від 15.07.2024) про те, що її чоловік, солдат ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , радіотелефоніст 1 стрілецького взводу стрілецької роти стрілецького батальйону військової частини НОМЕР_1 відданий Військовій присязі, на вірність Українському народу, мужньо виконуючи військовий обов'язок, в бою за Україну, її свободу і незалежність, зник безвісти 10.07.2024 року поблизу населеного пункту Урожайне Волноваського району Донецької області.
Копією свідоцтва про одруження від 14.02.1998 Виконкому Зеленодольської міської Ради Апостолівського району Дніпропетровської області підтверджено, що ОСОБА_1 є дружиною ОСОБА_2 .
В матеріалах справи наявні копії витягів з наказів командира Військової частини НОМЕР_1 (з основної діяльності): №2041 від 05.08.2024, №2413 від 05.09.2024, №2637 від 05.10.2024, №2923 від 05.11.2024, №3321 від 05.12.2024, №44 від 05.01.2025, №423 від 05.02.2025, №681 від 05.03.2025, №989 від 05.04.2025, №1242 від 05.05.2025, №1946 від 05.06.2025, №1678 від 05.07.2025 «Про виплату грошового забезпечення та додаткової винагороди сімьям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також, які вважаються зниклими безвісті», якими наказано виплатити грошове забезпечення та додаткову винагороду в розмірі 100000 грн. членам сімей військовослужбовців, які захоплені в полон або заручниками, а також які вважаються зниклими безвісті, відповідно до додатку до наказів - ОСОБА_5 .
08.10.2024 прийнято Закон України №3995-ІХ “Про внесення змін до пункту 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" щодо грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, який вступив в дію 01.02.2025.
Відповідно до вказаних змін у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.
ОСОБА_6 - мати зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 відповідно до заяви від 06.05.2025, адресованої до компетентних органів, добровільно відмовилася від отримання належної їй частки виплати грошового забезпечення.
Заява засвідчена ОСОБА_7 , державним нотаріусом Зеленодольської державної нотаріальної контори і зареєстрована в реєстрі за №217.
ОСОБА_3 , відчим зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується свідоцтвом Серії НОМЕР_2 актовий запис №277 від 28.11.2017 року.
Рідний батько зниклого безвісти - ОСОБА_4 - з моменту народження ОСОБА_2 участі в його вихованні не брав, сімейних стосунків із сином не підтримував і фактично не був присутній у житті сина. Подальша доля ОСОБА_4 , його місце проживання та способи зв'язку з ним на цей час невідомі як для дружини зниклого, так і для інших членів родини.
Рішенням Виконавчого комітету Апостолівської райради народних депетатів від 23.10.1991 року №306, за заявою матері військовослужбовця ОСОБА_8 , без згоди справжнього батька, змінено прізвище неповнолітнього сина з " ОСОБА_9 " на ОСОБА_10 .
З матеріалів справи вбачається, що представник позивача звернулася до командира Військової частини НОМЕР_1 із заявою від 04.06.2025 , в якій просила нараховувати та виплачувати ОСОБА_1 грошове забезпечення та інші передбачені законодавством виплати, що належать безвісно зниклому чоловікові - солдату ОСОБА_2 , у визначеному розмірі, а саме 50 відсотків після здійснення передбачених законом відрахувань.
До заяви були надані наступні документи: копія свідоцтва № НОМЕР_3 від 01.02.2021, ордер, копія паспорта та РНОКПП ОСОБА_1 , свідоцтво про шлюб ОСОБА_1 , довідка з місця проживання, заява №217 від 06.05.2025 ОСОБА_6 , свідоцтво про смерть ОСОБА_3 , сповіщення сім'ї №8625 від 15.07.2024.
Адвокатський запит електронною поштою 05.06.2025 був направлений до ІНФОРМАЦІЯ_4 для подальшого перенаправлення до командира Військової частини НОМЕР_1 .
Відповіді на адвокатський запит отримано не було.
Відповідно до довідки АТ КБ «ПриватБанк» від 31.07.2025 останнє зарахування грошового забезпечення чоловіка на рахунок позивача було здійснено 23.12.2024.
Не погодившись з діями відповідача, вважаючи їх протиправними позивач за захистом своїх порушених прав і інтересів звернулася з позовом до суду.
Вирішуючи спір по суті суд виходить з наступного.
Згідно ч. 5 ст. 17 Конституції України держава забезпечує соціальний захист громадян України, які перебувають на службі у Збройних Силах України та в інших військових формуваннях, а також членів їхніх сімей.
За приписами ст. 19 Конституції України органи державної влади та місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та способом, передбаченими Конституцією та законами України.
Правове регулювання відносин між державою і громадянами України у зв'язку з виконанням ними конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України, а також загальні засади проходження в Україні військової служби визначено Законом України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII (Закон № 2232-XII).
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону №2232-XII захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Соціальний захист військовослужбовців - діяльність (функція) держави, спрямована на встановлення системи правових і соціальних гарантій, що забезпечують реалізацію конституційних прав і свобод, задоволення матеріальних і духовних потреб військовослужбовців відповідно до особливого виду їх службової діяльності, статусу в суспільстві, підтримання соціальної стабільності у військовому середовищі. Це право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, у старості, а також в інших випадках, передбачених законом.
Законодавство про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей базується на Конституції України і складається із Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 №2011-XII (Закон №2011-XII) та інших нормативно-правових актів.
Частиною 6 ст. 9 Закону №2011-ХІІ встановлено, що за військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або безвісно відсутніми, зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, надбавки за вислугу років, інших щомісячних додаткових видів грошового забезпечення постійного характеру та інші види грошового забезпечення з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення. Сім'ям зазначених військовослужбовців щомісячно виплачується грошове забезпечення, в тому числі додаткові та інші види грошового забезпечення, у порядку та в розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
Грошове забезпечення виплачується таким членам сімей військовослужбовців:
- дружині (чоловіку), а в разі її (його) відсутності - повнолітнім дітям, які проживають разом з нею (ним), або законним представникам (опікунам, піклувальникам) чи усиновлювачам неповнолітніх дітей (осіб з інвалідністю з дитинства - незалежно від їх віку), а також особам, які перебувають на утриманні військовослужбовців, або батькам військовослужбовців рівними частками, якщо військовослужбовці не перебувають у шлюбі і не мають дітей. Виплата грошового забезпечення цим членам сімей здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців або їх звільнення, або визнання їх у встановленому законом порядку безвісно відсутніми чи померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця зі списків особового складу військової частини.
Законом України «Про внесення зміни до пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №3995-ІХ від 08.10.2024 щодо грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» зазначену правову норму викладено в наступній редакції:
Законом України «Про внесення зміни до пункту 6 статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» №3995-ІХ від 08.10.2024 щодо грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх» зазначену правову норму викладено в наступній редакції:
Військовослужбовець має право скласти у письмовій довільній формі особисте розпорядження на випадок захоплення його в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти про виплату належного йому грошового забезпечення особі (особам) за його вибором, визначивши розмір частки таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження на випадок полону).
Порядок підтвердження справжності підпису військовослужбовця на особистому розпорядженні на випадок полону, оформлення та зберігання такого розпорядження та його скасування здійснюються у порядку, передбаченому пунктом 4 статті 16 цього Закону.
У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону грошове забезпечення виплачується дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовця аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови що ці права не були поновлені). Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 50 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.
У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці четвертому цього пункту, грошове забезпечення виплачується повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законним представником яких є військовослужбовець. Таким особам рівними частками виплачується частина грошового забезпечення, що в загальній сумі не перевищує 20 відсотків грошового забезпечення, визначеного після здійснення встановлених законом відрахувань.
Виплата грошового забезпечення особі (особам), визначеній (визначеним) в особистому розпорядженні на випадок полону, та особам, передбаченим цим пунктом, здійснюється до повного з'ясування обставин захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, інтернування військовослужбовців у нейтральних державах або зникнення безвісти, їх звільнення з полону або визнання судом безвісно відсутніми чи оголошення судом померлими. У всіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовця із списків особового складу військової частини.
Грошове забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, підлягає індексації відповідно до закону. Порядок та умови перерахунку розміру грошового забезпечення таких військовослужбовців встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, встановлюється Кабінетом Міністрів України.
У разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзацах четвертому - п'ятому цього пункту, належні та не виплачені військовослужбовцям, захопленим у полон або заручниками, а також інтернованим у нейтральних державах або зниклим безвісти, суми грошового забезпечення після оголошення їх судом померлими включаються до складу спадщини.
Дія цього пункту не поширюється на військовослужбовців, які добровільно здалися в полон, самовільно залишили військові частини (місця служби) або дезертирували зі Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів.
За військовослужбовцями, захопленими в полон або заручниками, а також інтернованими в нейтральних державах або зниклими безвісти, зберігаються передбачені законом інші види забезпечення."
Дані зміни до пункту 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №3995-ІХ від 08.10.2024 введені в дію 01 лютого 2025 року.
Відповідно до пункту 2 розділу I Порядку виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженого наказом Міністерства оборони України від 07.06.2018 №260 (Порядок №260), грошове забезпечення включає:
щомісячні основні види грошового забезпечення;
щомісячні додаткові види грошового забезпечення;
одноразові додаткові види грошового забезпечення.
До щомісячних основних видів грошового забезпечення належать:
посадовий оклад;
оклад за військовим званням;
надбавка за вислугу років.
До щомісячних додаткових видів грошового забезпечення належать:
підвищення посадового окладу; надбавки; доплати;
винагорода військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту;
винагорода за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду);
премія.
До одноразових додаткових видів грошового забезпечення належать:
винагороди (крім винагороди військовослужбовцям, які обіймають посади, пов'язані з безпосереднім виконанням завдань із забезпечення кібербезпеки та кіберзахисту, винагороди за особливості проходження служби (навчання) під час воєнного стану (особливого періоду)), а також додаткова винагорода та одноразова винагорода на період дії воєнного стану;
допомоги.
Згідно з пунктом 8 розділу I Порядку №260 грошове забезпечення виплачується в межах асигнувань, передбачених у кошторисі військової частини на грошове забезпечення військовослужбовців.
Грошове забезпечення виплачується:
щомісячні основні та додаткові види - в поточному місяці за минулий;
одноразові додаткові види - в місяці видання наказу про виплату або в наступному після місяця, в якому наказом оголошено про виплату (з урахуванням вимог Бюджетного кодексу України).
Грошове забезпечення виплачується за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні на підставі наказу командира (начальника, керівника) (далі - командир).
Грошове забезпечення командиру військової частини виплачується за місцем перебування на грошовому забезпеченні на підставі наказу вищого командира за підпорядкованістю.
Пунктом 3 розділу ХХХ Порядку №260 визначено, що грошове забезпечення військовослужбовцям, зокрема безвісно відсутніми (крім військовослужбовців, які здалися в полон добровільно) виплачується відповідно до Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884, військовою частиною, в якій перебував на грошовому забезпеченні військовослужбовець.
Порядок виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 30.11.2016 №884 (Порядок №884).
Цей Порядок визначає механізм виплати грошового забезпечення, в тому числі додаткових та інших видів грошового забезпечення, сім'ям військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, Держспецтрансслужби та Держспецзв'язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх (далі - військовослужбовці).
Пунктом 2 Порядку № 884 передбачено, що за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.
Згідно п.3 Порядку № 884 виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, визначеним особам за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
До заяви про виплату грошового забезпечення (далі - заява про виплату) додаються такі документи:
копія паспорта громадянина України або копія тимчасового посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - копія паспортного документа іноземця або копія документа, що посвідчує особу без громадянства, копія посвідки на постійне/тимчасове проживання, копія посвідчення біженця або копія іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України);
копія документа, що засвідчує реєстрацію заявника у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків із зазначеного Реєстру, внесені до паспорта громадянина України (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
копія свідоцтва про шлюб або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу - для виплати грошового забезпечення дружині (чоловікові);
копія свідоцтва про народження дитини або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження - для виплати грошового забезпечення законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей військовослужбовців;
копія документа, що підтверджує:
- призначення особи опікуном, піклувальником малолітньої (неповнолітньої) дитини військовослужбовця, усиновлення такої дитини, - для виплати грошового забезпечення законним представникам на малолітніх (неповнолітніх) дітей військовослужбовців або дітей військовослужбовців з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку);
- призначення військовослужбовця опікуном, піклувальником повнолітніх дітей, рідних братів (сестер) чи їх усиновлення, - для виплати грошового забезпечення повнолітнім дітям військовослужбовців, їх рідним братам (сестрам), законними представниками яких є військовослужбовці;
- встановлення інвалідності, - для виплати грошового забезпечення дітям військовослужбовців з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам;
копія свідоцтва про народження військовослужбовців або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження - для виплати грошового забезпечення батькам військовослужбовців;
копія рішення суду про поновлення батьківських прав - для виплати грошового забезпечення батькам військовослужбовців, які були позбавлені батьківських прав стосовно військовослужбовців;
копія свідоцтва про смерть особи, яка має право на отримання грошового забезпечення (за наявності), - для перерахунку частки виплати грошового забезпечення;
інформація про назву банку та номер поточного банківського рахунка (у форматі IBAN) - для зарахування грошового забезпечення визначеній особі.
Заява про виплату та додані до неї документи подаються у паперовій формі особисто чи на поштову адресу або в електронній формі (за технічної можливості) на адресу електронної пошти чи засобами інформаційно-комунікаційних систем.
Пунктом 4 Порядку №884 встановлено, що командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає заяву про виплату та додані до неї документи і приймає рішення про виплату належної частки грошового забезпечення заявникам або про відмову у виплаті грошового забезпечення.
Рішення про виплату належної частки грошового забезпечення заявникам приймається на підставі:
документів, визначених у пункті 3 цього Порядку;
інформації, отриманої з державних реєстрів;
копії особистого розпорядження на випадок полону (за наявності).
Рішення про виплату або відмову у виплаті грошового забезпечення у письмовій формі доводиться до відома заявника протягом 15 календарних днів з дня подання заяви про виплату з обов'язковим зазначенням підстави у разі відмови у такій виплаті.
Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) приймає рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення заявникам у разі:
подання заяви про виплату особами, не передбаченими в пункті 1 цього Порядку, а також визначеними особами, які мають (набули) громадянство Російської Федерації чи Республіки Білорусь, або постійно проживають на території таких країн, або засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору;
подання не в повному обсязі документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку;
з'ясування в установленому порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовців у полон, самовільного залишення ними військової частини (установи, організації), місця служби або дезертирства.
У разі відсутності документів, визначених у пункті 3 цього Порядку, та для прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті грошового забезпечення заявникам командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) отримує відповідні витяги з державних реєстрів щодо військовослужбовців та зазначених осіб, які мають право на отримання грошового забезпечення у порядку, визначеному в пункті 6 цього Порядку.
Прийняття рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення заявникам не позбавляє їх права звернутися до командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації) повторно після усунення причин, що стали підставою для відмови у виплаті.
Від виплати грошового забезпечення можуть відмовитися визначені особи, зазначені:
в абзаці четвертому пункту 6 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», - на користь інших визначених осіб, зазначених в такому абзаці;
в абзаці п'ятому пункту 6 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», - на користь інших визначених осіб, зазначених в такому абзаці.
Такі визначені особи подають відповідну заяву, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально, в якій зазначається інформація про іншу визначену особу і розмір належної їй частки грошового забезпечення.
У разі подання заяви про відмову від виплати грошового забезпечення без зазначення в ній інформації про іншу визначену особу, на користь якої відмовляється визначена особа, належна їй частка грошового забезпечення рівномірно розподіляється між іншими особами, зазначеними в абзаці четвертому або п'ятому пункту 6 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Подання заяви про відмову від виплати грошового забезпечення від імені малолітніх, неповнолітніх дітей військовослужбовців, а також недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, які мають право на виплату грошового забезпечення, не допускається.
Рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення заявнику може бути оскаржено у судовому порядку.
Матеріали справи не містять доказів, які підтверджують, що відповідачем було належно розглянуто заяву позивача від 04.06. 2025 року з доданими до неї документами та прийнято відповідне рішення за результатом такого розгляду.
Отже, відповідачем не виконано вимоги п. 4 Порядку №884 та не прийнято жодного, з передбачених вказаним Порядком (щодо виплати або відмови у виплаті грошового забезпечення), рішення за результатом розгляду заяви позивача від 04.06.2025 року разом із доданими до неї документами, що свідчить про допущену відповідачем протиправну бездіяльність.
Суд вважає безпідставними посилання відповідача на те, що заява позивача не є вимогою, заявою, зверненням або іншим документом, яким може бути порушене перед субьєктом владжних повноважень питання щодо нарахування і виплати грошового забезпечення зниклого безвісті військовослужбовця.
Адвокат представляє інтереси клієнта на підставі договору про надання правової допомоги, довіреності або ордера.
Так ордером є письмовий документ, який підтверджує повноваження адвоката на надання правової допомоги, виданий у порядку, встановленому законом.
При поданні заяви від імені клієнта, адвокат надає відповідні документи, що посвідчують його повноваження, зокрема ордер.
Як було зазначено, вище на підтвердження своїх повноваженнь до заяви представником позивача було додано копії свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №001330 і ордеру на надання правничої допомоги ОСОБА_1 .
Пунктом 10 ч. 2 ст. 245 КАС України передбачено, що у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб'єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб'єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів.
Зважаючи на відсутність прийнятого відповідачем рішення по суті, за результатом розгляду заяви представника позивача, суд вважає, що право позивача підлягає відновленню шляхом:
визнання протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неприйняття рішення відповідно до вимог Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року №884, за результатом розгляду заяви представника ОСОБА_1 від 04.06.2025 щодо нарахування і виплати грошового забезпечення безвісно відсутнього її чоловіка солдата ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно пункту 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ в редакції Закону в розмірі 50% грошового забезпечення;
зобов'язання Військової частини НОМЕР_1 розглянути заяву представника позивача Ільюшенко Людмили Володимирівни від 04.06.2025 та доданих до неї документів щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення зниклого безвісті її чоловіка солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно пункту 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ в редакції Закону в розмірі 50% грошового забезпечення, та прийняти відповідне рішення з урахуванням вимог Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року №8 і висновків суду в цій справі.
За приписами ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до вимог ч.1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.
Згідно ч.3 ст. 139 КАС України при частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.
Позивач при зверненні до суду сплатила судовий збір у сумі 968,96 грн. відповідно до квитанції 3745-1115-3372-1644 від 16.07.2025.
Враховуючи часткове задоволення позову вважає за необхідне стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 на користь позивача судовий збір у сумі 484,48 грн.
Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 250, 262, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Позовну заяву ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) до Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) про визнання протиправними дії та зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити частково.
Визнати протиправною бездіяльність Військової частини НОМЕР_1 щодо неприйняття рішення відповідно до вимог Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року №884, за результатом розгляду заяви представника ОСОБА_1 від 04.06.2025 щодо нарахування і виплати грошового забезпечення безвісно відсутнього її чоловіка солдата ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно пункту 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ в редакції Закону в розмірі 50% грошового забезпечення.
Зобов'язати Військову частину НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) розглянути заяву представника позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) від 04.06.2025 та доданих до неї документів щодо нарахування та виплати ОСОБА_1 грошового забезпечення зниклого безвісті її чоловіка солдата ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , згідно пункту 6 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" від 20 грудня 1991 року № 2011-ХІІ в редакції Закону в розмірі 50% грошового забезпечення, та прийняти відповідне рішення з урахуванням вимог Порядку виплати грошового забезпечення сім'ям військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або безвісно відсутніх, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 року №8 і висновків суду в цій справі.
В решті позовних вимог -відмовити.
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_5 ) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 ) судовий збір у сумі 484 (чотириста вісімдесят чотири ) грн. 48 коп.
Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя О.В. Врона