05 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/4164/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Димарчук Т.М.,
розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивач) звернулася в суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області (далі - ГУ ПФУ в Харківській області, відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області, третя особа) про:
визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 11.02.2025 №032350030494;
зобов'язання ГУ ПФУ в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу період навчання з 01.09.1981 по 29.06.1985 у Целіноградському державному педагогічному інституті ім. С. Сейфулліна за спеціальністю “педагогіка і методика початкового навчання», нарахувати та виплати грошову допомогу у розмірі 10 місячних пенсій.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що перебуває на обліку в органах пенсійного фонду України у Волинській області як одержувач пенсії за віком відповідно до норм Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
04.02.2025 позивач подала до ГУ ПФУ у Волинській області заяву про призначення та виплату їй грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій за віком станом на день її призначення, передбачену п.7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 11.02.2025 №032350030494 відмовило позивачу у нарахуванні грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та вказало, що спеціальний стаж позивача, який дає право на нарахування та виплату грошової допомоги складає 29 років 04 місяці 02 дні з необхідних 30 років.
Позивач вважає, що має достатній спеціальний стаж, що дає право на пенсію за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення» та на виплату грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій відповідно до пункту 7-1 розділу XV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Відповідачем до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років, протиправно не враховано період навчання з 01.09.1981 по 29.06.1985 у Целіноградському державному педагогічному інституті ім. С. Сейфулліна за спеціальністю «педагогіка і методика початкового навчання».
Не погоджуючись з відмовою ГУ ПФУ в Харківській області у виплаті грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій, позивач звернулась до суду з позовом.
Ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 25.04.2025 прийнято дану позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та на підставі статті 262 КАС України ухвалено судовий розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
У відзиві, поданому до суду 20.05.2025 №2000-0805-7/76378, представник ГУ ПФУ в Харківській області позовні вимоги не визнала та зазначила, що за результатами розгляду заяви ОСОБА_1 . ГУ ПФУ в Харківській області правомірно прийнято рішення від 11.02.2025 №032350030494 про відмову у призначенні грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій, оскільки в останньої відсутній необхідний страховий стаж, що дає право на призначення грошової допомоги (у ОСОБА_1 такий стаж складає 29 років 04 місяці 02 дні, при необхідному - 30 років).
Для зарахування періоду навчання ОСОБА_1 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, немає підстав, оскільки діючим законодавством не передбачено зарахування до страхового стажу, що визначає право на призначення пенсії за вислугу років періоду навчання у закладах вищої освіти, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
З урахуванням наведеного просила у задоволенні позову відмовити повністю.
У поданих до суду 08.05.2025 запереченнях на позов представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ГУ ПФУ у Волинській області зазначила, період навчання позивачки з 01.09.1981 по 29.06.1985 у Целіноградському державному педагогічному інституті ім. С. Сейфулліна за спеціальністю «педагогіка і методика початкового навчання» зараховано до загального стажу.
Зарахування вказаного періоду навчання до стажу, що дає право для нарахування та виплати грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій не передбачено.
Вважає, що ГУ ПФУ в Харківській області 11.02.2025 провомірно прийнято рішення №032350030494 про відмову позивачу у виплаті 10 місячних пенсій, тому позовні вимоги є безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню.
Дослідивши письмові докази та письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та з 18.10.2024 отримує пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", що підтверджується рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 17.01.2025 №032350030494 (а.с.15).
04.02.2025 позивач звернулась до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою щодо призначення їй грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій за віком відповідно до пункту 7-1 розділу XV “Прикінцеві положення» Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Засобами програмного забезпечення за принципом екстериторіальності відділ призначення пенсій управління пенсійного забезпечення ГУ ПФУ в Харківській області визначено органом, уповноваженим розглянути заяву ОСОБА_1 від 04.02.2025.
Рішенням ГУ ПФУ в Харківській області від 11.02.2025 №032350030494 позивачу відмовлено у призначенні грошової допомоги в розмірі десяти місячних пенсій, оскільки відсутній необхідний страховий стаж, що дає право на призначення грошової допомоги - 30 років.
У рішенні зазначено, що пунктом 7-1 розділу XV “Прикінцевих положень» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» передбачено, що особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів “е»- “ж» статті 55 Закону України “Про пенсійне забезпечення», і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Стаж ОСОБА_1 на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років, складає - 29 років 04 місяці 02 дні (а.с.26).
Вважаючи, що відповідач безпідставно не зарахував період її навчання до спеціального стажу, а також протиправно відмовив їй у призначенні грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій за віком, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд керується таким
Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовідносини, що виникають у сфері пенсійного забезпечення громадян, регулюються Законом України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 №1788-XII (далі також Закон №1788-XII) та Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» №1058-IV від 09.07.2003 (далі також Закон №1058-IV) (в редакціях чинних на момент виникнення спірних правовідносин).
Відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" визначено, що право на пенсію за вислугу років мають працівники освіти, охорони здоров'я та соціального забезпечення незалежно від віку за наявності спеціального стажу роботи за переліком, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України, станом на 1 квітня 2015 року - не менше 25 років та після цієї дати: з 1 квітня 2024 року або після цієї дати - не менше 30 років.
Згідно з положеннями пункту 7-1 Розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особам, які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 цього Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е"-"ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію, при призначенні пенсії за віком виплачується грошова допомога, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі їх десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Зі змісту закону слідує, що право на грошову допомогу мають особи, які досягли пенсійного віку, їм призначено пенсію за віком, до цього вони не отримували будь-яку пенсію, вони працювали на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років і мають страховий стаж (для жінок - 30 років) на таких посадах.
Виплата зазначеної грошової допомоги здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Порядок обчислення стажу, який дає право на призначення грошової допомоги та механізм виплати цієї допомоги встановлюються Кабінетом Міністрів України.
Умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону №1058, та механізм її виплати визначає Порядок обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги, та її виплати, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1191 (далі Порядок №1191).
Відповідно до пункту 1 Порядку №1191 цей Порядок визначає умови обчислення страхового стажу, що дає право на призначення грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з пунктом 2 Порядку №1191 до страхового стажу, що визначає право на виплату грошової допомоги, зараховуються періоди роботи в закладах та установах державної та комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" і "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", що передбачені Переліком закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 04.11.1993 за №909 "Про перелік закладів і установ освіти, охорони здоров'я та соціального захисту і посад, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років" (далі Перелік №909).
Пунктом 5 Порядку №1191 передбачено, що грошова допомога надається особам, яким починаючи з 1 жовтня 2011 року призначається пенсія за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" та які на день досягнення пенсійного віку, передбаченого статтею 26 зазначеного Закону, працювали в закладах та установах державної або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", і мають страховий стаж (для чоловіків - 35 років, для жінок - 30 років) на таких посадах, а також якщо вони до цього не отримували будь-яку пенсію.
За приписами пункту 6 Порядку №1191 для визначення розміру грошової допомоги враховується місячний розмір пенсії, обчислений згідно із статтями 27 і 28 Закону №1058, станом на день її призначення.
Відповідно до пункту 7 Порядку №1191, виплата грошової допомоги здійснюється органами Пенсійного фонду України одноразово у розмірі десяти місячних пенсій за рахунок коштів Державного бюджету України одночасно з першою виплатою пенсії, яка призначена до виплати.
З аналізу наведених норм права вбачається, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з досягненням нею пенсійного віку, наявністю у неї необхідного страхового стажу (30 років для жінок) , вихід на пенсію саме з посад в закладах та установах державної та комунальної форми власності, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пунктів "е" - "ж" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" будь-якого іншого виду пенсії.
Правову позицію щодо права особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій також висловив Верховний Суд у постанові від 13.03.2018 у справі №234/13835/17, в якій зазначив, що право особи на отримання грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій пов'язується з наявністю у неї необхідного спеціального стажу роботи на певних, визначених законодавством, посадах й вихід на пенсію саме з цих посад в закладах та установах державної або комунальної форми власності, а також неотримання такою особою до моменту виходу на пенсію за віком відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" будь-якого іншого виду пенсії.
Суд зазначає, що спірним у цій справі є наявність/відсутність у позивача права на зарахування до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років працівнику освіти та право на отримання грошової допомоги згідно із пунктом 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", зокрема періоду навчання в Целіноградському державному педагогічному інституті ім. С. Сейфулліна з 01.09.1981 по 29.06.1985.
Так, записами у трудовій книжці позивача серії НОМЕР_1 від 15.08.1985 підтверджено, що ОСОБА_1 працювала у закладах освіти на посадах, робота на яких дає право на пенсію за вислугою років (а.с.11-14).
Окрім того, позивач у період з 01.09.1981 по 29.06.1985 навчалася у Целіноградському державному педагогічному інституті ім. С. Сейфулліна за спеціальністю «педагогіка і методика початкового навчання», що підтверджується дипломом серії НОМЕР_2 , виданим 29.06.1985 реєстраційний №9714 (а.с.25 зворот). Факт навчання позивача не заперечується відповідачем.
Як вбачається з матеріалів пенсійної справи ОСОБА_1 , а саме з рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 17.01.2025 №032350030494, страховий стаж позивача складає 35 років 11 місяців 01 день, стаж на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років складає 29 років 04 місяці 02 дні (а.с.15).
Період навчання позивача в Целіноградському державному педагогічному інституті ім. С. Сейфулліна з 01.09.1981 по 29.06.1985 (03 роки 09 місяців 29 днів) зараховано пенсійним органом до загального страхового стажу позивача, що підтверджується наданим до рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 17.01.2025 №032350030494 та розрахунком страхового стажу (а.с.15-19).
Водночас, спірний період навчання не зарахований пенсійним органом до спеціального стажу, що дає право на призначення пенсії за вислугу років працівнику освіти та право на отримання грошової допомоги згідно із пунктом 7-1 Розділу XV Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".
Згідно з пунктом «д» частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» до стажу роботи зараховується також: навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах, в училищах і на курсах по підготовці кадрів, підвищенню кваліфікації та перекваліфікації, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі.
Верховний Суд у постановах від 24.12.2019 у справі №442/4963/17 та від 18.06.2020 у справі №676/3013/17 сформулював висновок, що з огляду на положення пункту «е» статті 55 та пункту «д» частини 3 статті 56 Закону України «Про пенсійне забезпечення» період навчання у вищих і середніх спеціальних навчальних закладах входить до спеціального трудового стажу, що визначає право на пенсію за вислугу років та на виплату грошової допомоги.
Приписами пункту 3 Порядку №637 час навчання у вищих навчальних, професійних навчально-виховних закладах, навчальних закладах підвищення кваліфікації та перепідготовки кадрів, в аспірантурі, докторантурі і клінічній ординатурі підтверджується дипломами, посвідченнями, свідоцтвами, а також довідками та іншими документами, що видані на підставі архівних даних і містять відомості про періоди навчання.
Так, згідно з дипломом серії НОМЕР_2 , виданим 29.06.1985 реєстраційний №9714, позивач в період з 01.09.1981 по 29.06.1985 навчалася у Целіноградському державному педагогічному інституті ім. С. Сейфулліна за спеціальністю “педагогіка і методика початкового навчання» (а.с.25 зворот). А відтак вказаний період підлягає зарахуванню до спеціального стажу позивача.
Підсумовуючи вищенаведене, суд вказує на те, що в ході судового розгляду справи встановлено, що відповідачем протиправно відмовлено позивачу у зарахуванні до її спеціального стажу періоду навчання з 01.09.1981 по 29.06.1985 у Целіноградському державному педагогічному інституті ім. С. Сейфулліна, а відтак вказаний період навчання необхідно зарахувати позивачу до спеціального стажу, який дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту «е» статті 55 Закону №1788-ХІІ.
Щодо права позивача на призначення грошової допомоги у розмірі 10 місячних пенсій за віком станом на день її призначення відповідно до п.7-1 розділу ХV Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», то суд вказує на те, що позивачу призначена пенсія за віком, станом на день досягнення пенсійного віку позивач працювала у закладах та установах державної та/або комунальної форми власності на посадах, робота на яких дає право на призначення пенсії за вислугу років відповідно до пункту "е" статті 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення", стаж роботи позивача на таких посадах на момент досягнення пенсійного віку, з урахуванням зарахування до спеціального стажу періоду навчання з 01.09.1981 по 29.06.1985 у Целіноградському державному педагогічному інституті ім. С. Сейфулліна, становив понад 30 років.
Крім того, як встановлено судом та не заперечується сторонами, позивачу до моменту призначення пенсії за віком, пенсія з інших підстав не призначалась, одноразова грошова допомога не виплачувалась.
З огляду на зазначене, суд вважає, що у спірних відносинах дотримано всіх умов, визначених пунктом 7-1 Прикінцевих положень Закону №1058-IV, для виплати позивачу грошової допомоги у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 11.02.2025 №032350030494 про відмову у призначенні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги, яка не підлягає оподаткуванню, у розмірі десяти місячних пенсій згідно з пунктом 7-1 розділу ХV Прикінцеві положення Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» є протиправним.
Суд враховує, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.
Відтак, з урахуванням встановлених обставин справи та наведених норм чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що позовні вимоги слід задовольнити шляхом визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ в Харківській області від 11.02.2025 №032350030494 про відмову у нарахування та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV “Прикінцеві положення» Закону №1058-IV у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення; зобов'язання відповідача зарахувати до спеціального стажу позивача періоди її навчання з 01.09.1981 по 29.06.1985 у Целіноградському державному педагогічному інституті ім. С. Сейфулліна та нарахувати і виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 розділу ХV “Прикінцеві положення» Закону №1058-IV.
Згідно з частиною першою статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Оскільки суд задовольняє позов, то на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань відповідача судовий збір в сумі 969,00 грн, сплачений згідно з квитанцією від 17.04.2025 №0270-8342-7183-4289 (а.с.8).
Керуючись статтями 243-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 11 лютого 2025 року №032350030494 про відмову у нарахуванні та виплаті ОСОБА_1 грошової допомоги відповідно до пункту 7-1 розділу ХV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у розмірі десяти місячних пенсій станом на день її призначення.
Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області зарахувати ОСОБА_1 до спеціального стажу періоди її навчання з 01.09.1981 по 29.06.1985 у Целіноградському державному педагогічному інституті ім. С. Сейфулліна, а також нарахувати та виплатити ОСОБА_1 грошову допомогу у розмірі десяти місячних пенсій станом на день призначення пенсії відповідно до пункту 7-1 розділу ХV “Прикінцеві положення» Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».
Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 969,00 грн (дев'ятсот шістдесят дев'ять гривень 00 копійок).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 ).
Відповідач: Головне управління Пенсійного фонду України в Харківській області (61022, м. Харків, Майдан Свободи, Держпром, 3 під'їзд, 2 поверх, код ЄДРПОУ 14099344).
Третя особа: Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43026, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, 6, код ЄДРПОУ 13358826).
Суддя Т.М. Димарчук