про відмову в задоволенні клопотання
06 листопада 2025 року ЛуцькСправа № 140/10027/25
Волинський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого-судді Андрусенко О.О.,
розглянувши у письмовому провадженні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_1 звернувся з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі - ІНФОРМАЦІЯ_2 , відповідач) про визнання бездіяльності протиправною щодо ненарахування та невиплати в період з 19.07.2022 по 20.05.2023 грошового забезпечення, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти, згідно з пунктом 4 постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.2017 № 704 «Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» (далі - Постанова №704), з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку виплати щомісячної грошової компенсації сум податку з доходів фізичних осіб, що утримуються з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями, поліцейськими та особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.01.2004 № 44 (далі - Порядок №44); зобов'язання відповідача здійснити перерахунок грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 20.05.2023, а також виплачених за вказаний період: грошової допомоги для оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, премії, визначивши їх розмір, виходячи з розмірів посадового окладу та окладу за військовим званням, розрахованих шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» станом на 01.01.2022, встановленого Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» станом на 01.01.2023, на відповідні тарифні коефіцієнти згідно з пунктом 4 Постанови № 704, з урахуванням раніше виплачених сум та із одночасною компенсацією сум податку з доходів фізичних осіб відповідно до пункту 2 Порядку № 44.
Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у даній справі, постановлено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.
Відповідач подав відзив на позовну заяву, в якому просив позов залишити без розгляду у зв'язку з тим, що позивач пропустив строк звернення до суду.
Вирішуючи заявлене відповідачем клопотання, суд приходить до таких висновків.
Згідно з частинами першою, другою статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Частиною третьою статті 122 КАС України обумовлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Таким спеціальним строком для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби є місячний строк, установлений частиною п'ятою статті 122 КАС України.
Втім положення статті 122 КАС України не містять норми, які б врегульовували строк звернення осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, до адміністративного суду у справах про стягнення належної їм заробітної плати (грошового забезпечення) у разі порушення законодавства про оплату праці.
Такі правовідносини регулюються положеннями статті 233 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України), які мають перевагу в застосуванні перед частиною п'ятою статті 122 КАС України у справах, пов'язаних з недотриманням законодавства про оплату праці військовослужбовців (постанова Верховного Суду від 25.04.2023 у справі №380/15245/22).
Частиною другою статті 233 КЗпП України (в редакції до 19.07.2022) було передбачено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Законом України від 01.07.2022 №2352-ІХ “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», який набрав чинності 19.07.2022 (далі - Закон №2352-ІХ), назву та частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено у новій редакції:
“Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.
Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».
При цьому відповідно до пункту 1 глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтею 233 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.
Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 “Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України відмінено карантин.
Верховний Суд у складі cудової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду в постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, вирішуючи питання щодо застосування статті 233 КЗпП України, в частині строку звернення до суду з вимогами про стягнення заробітної плати, дійшов таких висновків: Якщо мають місце тривалі правові відносини, які виникли під час дії статті 233 КЗпП України, у редакції, що була чинною до 19.07.2022, та були припинені на момент чинності дії статті 233 КЗпП України, в редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин», то у такому випадку правове регулювання здійснюється таким чином: правовідносини, які мають місце у період до 19.07.2022, підлягають правовому регулюванню згідно з положенням статті 233 КЗпП України (у попередній редакції); у період з 19.07.2022 підлягають застосуванню норми статті 233 КЗпП України (у редакції Закону України “Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо оптимізації трудових відносин»). З урахуванням пункту 1 глави XIX “Прикінцеві положення» КЗпП України та постанови Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651, відлік тримісячного строку звернення до суду зі спорами, визначеними статтею 233 КЗпП України, почався 01.07.2023 (пп. 65.1 - 65.2 п. 65 постанови).
Отже, у цій справі до вимог щодо перерахунку та виплати грошового забезпечення за період з 19.07.2022 по 20.05.2023 норму частини другої статті 233 КЗпП України необхідно застосовувати у редакції після 19.07.2022, яка передбачає тримісячний строк звернення до суду з дня, коли особа (працівник, службовець) дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.
З доданих до матеріалів справи документів убачається, що позивач ОСОБА_1 у спірний період з 19.07.2022 по 20.05.2023 проходив військову службу у Військовій частині НОМЕР_1 , при цьому, у вказаний період виплату грошового забезпечення позивачу здійснював ІНФОРМАЦІЯ_2 .
На переконання суду, початок перебігу строку звернення до суду у цій справі в частині позовних вимог з 19.07.2022 по 20.05.2023, з урахуванням частини другої статті 233 КЗпП України, слід обчислювати з моменту, коли позивач набув достовірної та документально підтвердженої інформації про обсяг і характер виплачених йому сум. Таким моментом може бути день вручення грошового атестату, розрахункового листа, довідки про нараховані та виплачені суми тощо.
Такий підхід застосовано Верховним Судом у постанові від 21.03.2025 у справі №460/21394/23, постановленій у складі Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян Касаційного адміністративного суду.
В матеріалах справи міститься лист Військової частини НОМЕР_1 від 24.06.2025 №1319, наданий у відповідь на адвокатський запит представника позивача, яким повідомлено, що за період з 19.07.2022 по 19.05.2023 відповідно до пункту 4 Постанови №704 (в редакції Постанови №103) при розрахунку розмірів посадових окладів, окладів за військовими званнями військовослужбовців застосовувався прожитковий мінімум для працездатних осіб, встановленого законом на 01.01.2018 (1762,00 грн), з помноженням на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13, 14 Постанови. Одночасно представнику позивача скеровано, зокрема, грошовий атестат ОСОБА_1 та довідки про розміри щомісячних додаткових видів грошового забезпечення для обчислення пенсії від 13.02.2025 №1111/1655, №1111/1672. Представник позивача стверджує, що саме з моменту отримання листа від 24.06.2025 №1319 ОСОБА_1 дізнався про порушення його прав.
Позивач (його представник) звернувся з даним позовом до суду 28.08.2025, про що свідчить конверт, в якому скеровано позов до суду.
З урахуванням наведеного, ухвалою Волинського окружного адміністративного суду від 09.09.2025 було витребувано у відповідача докази ознайомлення позивача (при його виключенні зі списків особового складу Військовій частині НОМЕР_1 08.01.2025 або раніше до моменту звернення до суду) з розміром та складовими нарахованого та виплаченого у спірному періоді грошового забезпечення (як-то докази направлення/видачі розрахункових листів, довідок про грошове забезпечення тощо).
Оскільки відповідач не надав документального підтвердження ознайомлення позивача до 08.01.2025 або раніше з розміром та складовими нарахованого та виплаченого у спірному періоді грошового забезпечення (як-то докази направлення/видачі розрахункових листів, довідок про грошове забезпечення тощо), тому відсутні підстави вважати, що позивачем пропущено строк звернення до суду.
З огляду на викладене клопотання про залишення позову без розгляду задоволенню не підлягає.
Керуючись статтями 167, 248 КАС України, суд
У задоволенні клопотання відповідача про залишення позову без розгляду відмовити.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не може бути оскаржена окремо від рішення суду.
Суддя О. О. Андрусенко