про повернення позовної заяви
м. Вінниця
06 листопада 2025 р. Справа № 120/9509/25
Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Жданкіна Наталія Володимирівна, розглянувши матеріали позовної заяви за позовом ОСОБА_1 до Першого відділу Державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій та рішень протиправними,
До Вінницького окружного адміністративного суду надійшли матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Першого відділу Державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), в якій просила визнати дії та рішення державного виконавця про прийняття постанов:
- ВП №7842578 від 23.06.2025 про арешт коштів;
- ВП №78425781 від 23.06.2025 про арешт майна боржника;
- ЗВП №7844348 від 24.06.2025 про звернення стягнення на заробітну плату, тощо неправомірними, скасувати їх. Також просила суд зобов'язати державного виконавця скасувати арешт коштів з виключенням інформації з реєстрів з направленням у всі фінансові установи.
Ухвалою суду від 15.07.2025 дану позовну заяву залишено без руху у зв'язку з недотриманням вимог статей 160, 161 КАС України та встановлено 5-ти денний термін з дня одержання копії ухвали для усунення визначених у ній недоліків. Зокрема, позивачці було запропоновано усунути виявлені недоліки шляхом:
- надання доказів сплати судового збору в розмірі 3633,60 грн. за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд;
- надання заяви про уточнення заявлених позовних вимог із наведенням належного нормативно-правового обґрунтування.
Також, у вказані ухвалі позивачці роз'яснено, що уточнення позовних вимог може вплинути на розмір судового збору, який їй належить сплатити за даним позовом.
Копія ухвали суду від 15.07.2025 позивачкою отримана 21.07.2025, що підтверджується поданою нею заявою про видачу копії відповідної ухвали.
Станом на 28.07.2025 в суду була відсутня інформація про виконання позивачкою виявлених недоліків позовної заяви, а також не було повідомлено про вжиття останньою заходів щодо їх усунення.
В зв'язку з цим, керуючись положеннями п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, ухвалою суду від 28.07.2025 позовну заяву разом з доданими до неї матеріалами повернуто особі, яка її подала.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивачка подала до Сьомого апеляційного адміністративного суду (далі також - 7ААС) апеляційну скаргу, в якій просила скасувати ухвалу суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Ухвалою Сьомого апеляційного адміністративного суду (далі також - 7ААС) від 12.08.2025 апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року залишено без руху. Запропоновано особі, яка подала апеляційну скаргу, у десятиденний строк з моменту отримання ухвали суду виконати вимоги цієї ухвали та усунути виявлені недоліки апеляційної скарги, а саме: надати оригінал документу про сплату судового збору або надати обґрунтовані підстави для звільнення від сплати судового збору.
Зокрема, у вказаній ухвалі суд апеляційної інстанції роз'яснив ОСОБА_1 , що положеннями частини першої статті 133 КАС України відзначено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою звільнити від їх оплати повністю або частково.
Ця норма встановлює можливість полегшення судом тягаря судових витрат для осіб з низьким рівнем достатку. Положення такої норми спрямоване на те, щоб сплата судового збору не була перешкодою для доступу до суду малозабезпечених осіб, і слугує гарантуванню принципу рівності всіх осіб у правах щодо доступу до суду незалежно від майнового стану.
Водночас, згідно з статтею 8 Закону № 3674-VI, враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті. При цьому, варто зауважити, що звільнення від сплати судового збору є правом, а не обов'язком суду, при цьому суд, вирішуючи це питання, враховує майновий стан сторони, який є оціночним та залежить від доказів, якими обґрунтовується рівень її майнового стану.
Суд також виходить з того, саме на заявника покладається обов'язок щодо доведення фактів відповідно до його прохання про звільнення (відстрочення, розстрочення) від сплати судового збору; обов'язок сплатити судові збори, встановлений відповідно до закону, має законну мету, а тому, за загальним правилом, не визнається судом непропорційним чи накладеним свавільно; застосовані згідно із законом процесуальні обмеження у формі обов'язку сплатити судовий збір, за загальним правилом, не зменшують для заявника можливості доступу до суду та не ускладнюють йому цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди самій суті цього права.
В даному ж випадку, заявляючи клопотання про звільнення від сплати судового збору позивачем не додано достатньо доказів, відповідно до яких суд може розглянути можливість звільнення скаржника від сплати судового збору, ураховуючи розмір річного доходу за попередній календарний рік, позаяк долучена до матеріалів апеляційної скарги відомість з Державного реєстру фізичних осіб - платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків та довідка пенсійного органу про неотримання пенсії, не дає можливості встановити розмір річного доходу апелянта за минулий рік.
Із зіставлення вимог закону з доводами позивача, наведеними для звільнення його від сплати судового збору, можна дійти висновку, що ним не надано доказів наявності підстав для звільнення від сплачення судового збору, визначених статтею 8 Закону № 3674-VI.
Окрім того, факт відсутності доходів не є апріорі підтвердженням наявності підстав для звільнення від сплати судового збору, оскільки скаржник може отримувати дохід із інших джерел, окрім заробітної плати, пенсії, бути працевлаштованим станом на дату подання клопотання про звільнення від сплати судового збору, отримувати виплати із центру зайнятості, тощо.
Аналогічна правова позиція з даного питання висловлена у Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 28.04.2022 року у справі № 9901/377/21.
Відповідно до частини першої статті 45 КАС України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.
Таким чином, сплата судового збору є обов'язком позивача, а тому зловживання правом на звільнення від сплати судового збору є неприпустимим.
Без пред'явлення документа, з якого можна буде визначити сукупний розмір річного доходу, розглянути заявлене клопотання неможливо. Для його вирішення скаржник має додати відповідні документи або сплатити судовий збір. До подання цих документів подальший розгляд апеляційної скарги неможливий.
З огляду на викладене, судом апеляційної інстанції була надана оцінка заявленому ОСОБА_1 клопотанню про її звільнення від сплати судового збору та відмовлено в його задоволенні.
На виконання вимог ухвали від 12.08.2025 ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції надано докази сплати судового збору, в зв'язку з чим 26.08.2025 7ААС ухвалено відкрити апеляційне провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року .
Постановою 7ААС від 22 вересня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, скасовано ухвалу Вінницького окружного адміністративного суду від 28 липня 2025 року, а справу направлено до Вінницького окружного адміністративного суду для продовження розгляду.
15.10.2025 матеріали адміністративної справи повернулися до Вінницького окружного адміністративного суду.
Відповідно до протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15.10.2025 справу передано для розгляду судді Вінницького окружного адміністративного суду Жданкіній Н.В.
За результатами ознайомлення з уточненою позовною заявою від 28.07.2025 та доданими матеріалами, яка до суду надійшла засобами потового зв'язку 30.07.2025 (вх. №48342/25 від 30.07.2025), ухвалою від 16.10.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без руху та запропоновано останній у 5-ти денний строк з дня отримання копії ухвали усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду шляхом:
- надання документів, які ОСОБА_1 первинно додала до позовної заяви та які їй були повернуті супровідним листом від 29.07.2025 на адресу, вказану нею в позовній заяві;
- надання заяви про уточнення (конкретизації) заявлених позовних вимог (із чітким зазначенням дій, рішень, які позивачка просить визнати протиправними, скасувати) із наведенням належного нормативно-правового обґрунтування;
- надання доказів сплати судового збору, в розмірі визначеному згідно п. 1 ч. 3 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" та з урахуванням кількості заявлених позовних вимог майнового та немайнового характеру, за наступними реквізитами: одержувач: ГУК у Він, обл./м.Вінниця/22030101, код ЄДРПОУ: 37979858, банк: Казначейство України (ЕАП), рахунок: UA028999980313181206084002856, призначення платежу: судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Вінницький окружний адміністративний суд.
27.10.2025 ОСОБА_1 до суду подано Додаткові пояснення до позовної заяви від 25.10.2025 (вх. №67728/25) в яких позивачка просила суд "визнати дії та рішення у виконавчому провадженні ВП № 78425781 від 23.06.2025 неправомірними, скасувати заходи примусового виконання, здійснивши повідомлення у відповідні органи та установи.". Також, разом із додатковими поясненнями позивачка надала копію позовної заяви, доданої до апеляційної скарги на 18 арк. Крім того, повідомила, що квитанція про сплату судового збору не прекладається, оскільки в позові і додатках пояснено про звільнення від сплати за такими вимогами.
Перевіривши виконання вимог ухвали суду від 16.10.2025 про залишення позовної заяви без руху встановлено, з урахуванням отриманих від ОСОБА_1 . Додаткових пояснень від 25.10.2025, встановлено, що такі заявницею в повному обсязі не виконані, а саме: не надано доказів сплати судового збору та конкретизовано заявлені позовні вимоги.
При цьому, слід відзначити, що в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 16.10.2025, як і в ухвалі про залишення позовної заяви без руху від 15.07.2025, неодноразово зверталась увага позивачки предмет позову має бути визначений чітко та конкретизований в прохальній частині позовної заяви, позаяк відповідач має право на подання відзиву на позовну заяву, а отже має бути обізнаним відносно чого він має надавати таку заяву по суті справи.
Крім того, звернуто увагу на те, що розмір судового збору, якій позивачці слід сплатити за уточненими позовними вимогами, безпосередньо залежить від кількості та характеру оскаржуваних дій та рішень та за наведеним у позові формулюванням не може бути визначений суддею.
Також, слід відзначити, що судом апеляційної інстанції в ухвалі від 12.08.2025 було надано оцінку покликанням позивачки на відсутність в неї обов'язку щодо сплати судового збору та, за відсутності підтвердних документів, визнано необгрунтованим. Позивачка з такою позицією 7ААС погодилась, свідченням чого є сплата нею до суду апеляційної інстанції судового збору за подання апеляційної скарги.
Проте, на виконання ухвали суду першої інстанції від 16.10.2025 позивачка, нехтуючи наданими судом апеляційної інстанції роз'ясненнями, повторно вказує на відсутність в неї обов'язку щодо сплати судового збору за заявленими у позовній заяви вимогами, що судом розцінюється як відмова від виконання відповідних вимог ухвали суду.
Відповідно до пункту 1 частини 4 статті 169 КАС України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк, вона повертається позивачеві.
Таким чином, враховуючи те, що вимоги ухвали суду від 23.09.2025 залишились не виконаними, недоліки позовної заяви у встановлений строк не усунуті, вважаю, що наявні підстави для повернення позовної заяви позивачу.
Вирішуючи питання щодо повернення позовної заяви, судом враховано терміни доставки поштових відправлень та, станом на 06.11.2025, констатовано відсутність надходжень на адресу суду поштової кореспонденції від позивача з приводу усунення недоліків позовної заяви.
При цьому, вважаю за потрібне роз'яснити позивачу, що, відповідно до частини 8 статті 169 КАС України, повернення позовної заяви не позбавляє його права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ч. 4 ст. 169, ст.ст. 248, 256 КАС України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до Першого відділу Державної виконавчої служби у місті Вінниці Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про визнання дій та рішень протиправними разом з доданими до неї матеріалами повернути особі, яка її подала.
Копію ухвали невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Жданкіна Наталія Володимирівна