м. Вінниця
06 листопада 2025 р. Справа № 120/1621/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Свентуха Віталія Михайловича, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Приміча Дениса Володимировича до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії,-
до Вінницького окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов представника позивача ОСОБА_1 - адвоката Приміча Дениса Володимировича до військової частини НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Позовні вимоги мотивовані протиправністю дій відповідача щодо невидачі наказів про виплату додаткової винагороди молодшому сержанту ОСОБА_1 за період з 01.03.2024 по 18.10.2024 року включно та щодо нарахування додаткової винагороди в періоди з 01.12.2023 по 14.12.2023, з 12.01.2024 по 31.01.2024, з 01.02.2024 по 25.02.2024 не в повному обсязі.
Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Даною ухвалою також надано відповідачу строк на подання відзиву.
На адресу суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, оскільки виплата додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168, за період з грудня 2023 року по жовтень 2024 року, а також виплата грошового забезпечення, його основних та додаткових видів за період з 05 січня 2022 року по 20 травня 2023 року проведена з дотриманням вимог чинного законодавства та у встановлених розмірах.
В свою чергу, представником позивача подано відповідь на відзив, у якому останній вважає доводи відповідача необґрунтованими, а адміністративний позов таким, що підлягає задоволенню.
Розглянувши матеріали адміністративної справи, суд встановив наступне.
ОСОБА_1 з 05.01.2022 року проходила військову службу в ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Згідно наказу №790-ОС від 18.10.2024 року ОСОБА_1 виключено зі списків особового складу частини та всіх видів забезпечення.
Водночас позивач вважає, що їй не нараховано під час служби додаткову винагороду в розмірі 30 000 грн.
Не погоджуючись із такою бездіяльністю, позивач звернулась до суду з даним адміністративним позовом.
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить із наступного.
Відповідно до частин 1-4 статті 9 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" №2011-XII від 20.12.1991 року (далі - Закон №2011-XII) держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.
До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.
Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення виплачується у розмірах, що встановлюються Кабінетом Міністрів України, та повинно забезпечувати достатні матеріальні умови для комплектування Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань та правоохоронних органів кваліфікованим особовим складом, враховувати характер, умови служби, стимулювати досягнення високих результатів у службовій діяльності.
Порядок виплати грошового забезпечення визначається Міністром оборони України, керівниками центральних органів виконавчої влади, що мають у своєму підпорядкуванні утворені відповідно до законів України військові формування та правоохоронні органи, керівниками розвідувальних органів України.
Відповідно до пунктів 2, 3 постанови Кабінету Міністрів України №704 від 30.08.2017 року "Про грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб" грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
Виплату грошового забезпечення військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу здійснювати в порядку, що затверджується Міністерством оборони, Міністерством внутрішніх справ, Міністерством фінансів, Міністерством інфраструктури, Міністерством юстиції, Службою безпеки, Управлінням державної охорони, розвідувальними органами, Адміністрацією Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації.
Згідно з положеннями Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України 25.06.2018 №558 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 23.07.2018 за №854/32306, грошове забезпечення означає гарантоване державою грошове забезпечення в обсязі, що відповідає умовам проходження військової служби та стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця.
Грошове забезпечення складається із: посадового окладу; окладу за військовим званням; щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії); одноразових додаткових видів грошового забезпечення.
У зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, Указом Президента України від 24.02.2022 року №64/202, затвердженим Законом України від 24.02.2022 року №2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався.
Зокрема, останнім Указом Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні" від 20 жовтня 2025 року № 793/2025, продовжено строк дії воєнного стану в Україні з 05 години 30 хвилин 5 листопада 2025 року строком на 90 діб.
Таким чином, на дату ухвалення рішення у цій справі в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України "Про правовий режим воєнного стану" від 12 травня 2015 року № 389-VIII.
На виконання Указів Президента України від 24 лютого 2022 року № 64 "Про введення воєнного стану в Україні" та № 69 "Про загальну мобілізацію", статті 9-2 Закону України "Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" та абзаців другого - восьмого пункту 2 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України від 28 червня 2023 року № 3161-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо окремих питань, пов'язаних із проходженням військової служби під час дії воєнного стану" Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 28.02.2022 року №168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану" (далі - Постанова №168).
Відповідно до пункту 1 Постанови №168 в первинній редакції було установлено, що на період дії воєнного стану військовослужбовцям Збройних Сил, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки, Головного управління розвідки Міністерства оборони, Національної гвардії, Державної прикордонної служби, Управління державної охорони, Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації, Державної спеціальної служби транспорту, військовим прокурорам Офісу Генерального прокурора, особам рядового і начальницького складу Державної служби з надзвичайних ситуацій, співробітникам Служби судової охорони, особам начальницького складу управління спеціальних операцій Національного антикорупційного бюро та поліцейським виплачується додаткова винагорода в розмірі 30000 гривень щомісячно (крім військовослужбовців строкової служби), а тим з них, які беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії, перебуваючи безпосередньо в районах у період здійснення зазначених заходів (у тому числі військовослужбовцям строкової служби), - розмір цієї додаткової винагороди збільшується до 100000 гривень в розрахунку на місяць пропорційно часу участі у таких діях та заходах.
В подальшому пункт 1 постанови №168 зазнавав змін, зокрема постановою Кабінету Міністрів України від 07.08.2022 №793 "Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2022 №168" (далі - постанова №793), визначено в абзаці першому слова і цифри додаткова винагорода в розмірі 30 000 гривень щомісячно замінити словами і цифрами додаткова винагорода в розмірі до 30000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць.
Постанова №793 набрала чинності 19.07.2022 року, однак пунктом 2 постанови №793 передбачено, що цей нормативно-правовий акт застосовуються з 24.02.2022 року.
Велика Палата Верховного Суду у рішенні від 06.04.2023 у зразковій справі №260/3564/22 зазначила, що зміст внесених постановою № 793 змін до постанови № 168 в частині визначення розміру додаткової винагороди до 30 000 гривень пропорційно в розрахунку на місяць замість 30000 гривень щомісячно не свідчить про те, що такі зміни вплинули на розмір додаткової винагороди, адже за загальним правилом заробітна плата (грошове забезпечення) виплачується щомісячно за фактично відпрацьований час, тому визначена Урядом пропорційність із прив'язкою до місячного періоду фактично передбачає виплату додаткової винагороди в розмірі 30 000 гривень на місяць за умови відпрацювання норми робочого часу відповідного місяця.
Суд вказує, що виплата додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, з вересня 2023 року здійснюються у відповідності до Особливостей виплати на період воєнного стану додаткової винагороди військовослужбовцям Державної прикордонної служби України, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 01.09.2023 року № 726 "Деякі питання виплати військовослужбовцям Державної прикордонної служби України винагород, передбачених постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року № 168 "Питання деяких виплат військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу, поліцейським та їх сім'ям під час дії воєнного стану", зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 04.09.2023 за №1543/40599 (далі - Наказ № 726).
Відповідно до пункту 2 Наказу № 726 додаткова винагорода на період воєнного стану виплачується у розмірі 30000 гривень військовослужбовцям, які здійснюють бойові (спеціальні) завдання в період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, у розрахунку на місяць пропорційно часу виконання таких завдань.
Згідно з підпунктом 1 пункту 4 Наказу № 726 передбачено, що до бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, виконання яких передбачає виплату додаткової винагороди, визначеної в абзаці четвертому підпункту 1 пункту 2 цих Особливостей, належать такі завдання, що виконуються відповідно до бойових наказів (розпоряджень) військовослужбовцями, включеними до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави:
- з організації та ведення військового спостереження за тимчасово окупованою територією України, територією держави-агресора, Республіки Білорусь, Придністровського регіону Республіки Молдова, акваторіями Чорного та Азовського морів прикордонними комендатурами, відділами прикордонної служби, прикордонними заставами, прикордонними комендатурами швидкого реагування (у тому числі зведеними органами та підрозділами) на ділянках відповідальності органів Держприкордонслужби (у районах виконання ними завдань);
- з польотів, пов'язаних із перевезенням (евакуацією) військовослужбовців, цивільного населення, озброєння та інших матеріальних засобів, що здійснюються екіпажами пілотованих повітряних суден;
- з бойового чергування або сприяння цивільному судноплавству відповідно до міжнародних зобов'язань України екіпажами кораблів, катерів, суден забезпечення Держприкордонслужби в морській та річковій акваторіях поза межами внутрішніх акваторій портів, пунктів базування, місць тимчасового перебування;
- з наземної охорони та оборони військових об'єктів (військових містечок, пунктів тимчасової дислокації, базових таборів, місць зосередження сил і засобів, об'єктів (пунктів) логістичного забезпечення, місць навантаження (розвантаження) військових вантажів, військово-медичних закладів, місць стоянок корабельно-катерного складу), що виконуються у межах областей, які межують з українсько-російською, українсько-білоруською ділянками державного кордону, узбережжям Чорного моря, а також українсько-молдовською ділянкою державного кордону, що межує з територією Придністровського регіону Республіки Молдова, а на іншій території - у разі безпосередньої оборони цих об'єктів від вогневих уражень противника, відбиття нападу, звільнення їх у разі захоплення;
- з керівництва реалізацією стабілізаційними та оборонними заходами, визначеними командувачами угруповань військ (сил) Збройних Сил України для управлінь прикордонних загонів, загонів морської охорони, органів забезпечення, регіональних управлінь, що перебувають поза районами ведення воєнних (бойових) дій; з проведення оперативно-розшукових і контррозвідувальних заходів, що виконуються в межах українсько-російської, українсько-білоруської ділянок державного кордону, узбережжя Чорного моря, а також українсько-молдовської ділянки державного кордону, що межує з територією Придністровського регіону Республіки Молдова;
- з обладнання вогневих позицій та опорних пунктів за замислом військового командування на ділянках відповідальності органів Держприкордонслужби;
- із безпосереднього забезпечення безперебійного функціонування систем зв'язку, які застосовуються на пунктах управління (в оперативних штабах) для обміну та захисту інформації в системі управління військами;
- з несення прикордонної служби (бойового чергування) у складі прикордонних нарядів або призначеного підрозділу з охорони та оборони державного кордону в межах українсько-російської, українсько-білоруської ділянок державного кордону, узбережжя Чорного моря, а також українсько-молдовської ділянки державного кордону, що межує з територією Придністровського регіону Республіки Молдова;
- з пошуку та ліквідації ворожих диверсійно-розвідувальних груп у взаємодії з підрозділами Збройних Сил України, Національної гвардії України або Сил територіальної оборони (під загальним керівництвом військового начальника);
- з лікувально-евакуаційного забезпечення поранених та надання їм екстреної та (або) спеціалізованої медичної допомоги в межах областей України, окремі території яких визначені районами ведення воєнних (бойових) дій.
Відповідно до пункту 8 Наказу №726 документами, що підтверджують безпосередню участь військовослужбовців у бойових діях або заходах та здійснення бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, є бойовий наказ (бойове розпорядження); журнал бойових дій (службово-бойових дій, вахтовий, навігаційно-вахтовий, навігаційний журнал, журнал ведення оперативної обстановки) або бойове донесення, або постова відомість під час охорони об'єкта, на який було здійснено збройний напад, чи копії або витяги з них; рапорт (донесення) начальника (командира) підрозділу про участь кожного військовослужбовця (у тому числі з доданих або оперативно підпорядкованих підрозділів) у бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, із зазначенням військового звання, прізвища, власного імені та по батькові (за наявності), району участі військовослужбовця в діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань, кількості днів участі в бойових діях або заходах, у виконанні бойових (спеціальних) завдань.
Згідно з підпунктом 3 пункту 4 Наказу №726 до бойових (спеціальних) завдань у період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, виконання яких передбачає виплату додаткової винагороди, визначеної в абзаці четвертому підпункту 1 пункту 2 цих Особливостей, належать такі завдання, що виконуються відповідно до бойових наказів (розпоряджень) військовослужбовцями без обов'язкової умови включення до складу діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави:
- з усебічного забезпечення діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави безпосередньо в районах ведення воєнних (бойових) дій;
- з безпосереднього виявлення та фіксації повітряних цілей та інших об'єктів противника.
Отже, завдання, передбачені підпунктом 3 пункту 4 Наказу № 726, не вимагають обов'язкового включення до складу діючих угруповань військ (сил), що, в свою чергу, розширює коло осіб, які мають право на додаткову винагороду.
Водночас, обов'язковою умовою для її виплати залишається підтвердження виконання відповідних завдань на підставі документів, визначених пункті 8 Наказу №726.
Положеннями пункту 9 Наказу №726 облік військовослужбовців, які беруть участь у бойових діях або заходах та здійснюють бойові (спеціальні) завдання в період здійснення заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв'язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та підготовка проєктів наказів про виплату винагород, визначених пунктом 2 цих Особливостей, здійснюються штабами органів Держприкордонслужби.
З аналізу процитованих норм слід дійти висновку, що додаткова винагорода нараховується пропорційно часу, протягом якого виконувались бойові (спеціальні) завдання, а відповідне документальне підтвердження є обов'язковою умовою для отримання вказаної виплати.
В ході розгляду справи судом встановлено, що відповідно до довідки військової частини НОМЕР_1 №02.5/10967/24-Вн від 24 жовтня 2024 року, на підставі бойового розпорядження Тактичної групи " ІНФОРМАЦІЯ_2 " від 31 травня 2023 року №РД8/ТГр/18(гриф) військова частина НОМЕР_1 та весь її особовий склад були включені до складу сил і засобів Тактичної групи " ІНФОРМАЦІЯ_2 ".
Згідно з бойовим розпорядженням ТГр "Вінниця" від 2 жовтня 2023 року №24/ТГр/БР/686(гриф), особовому складу військової частини НОМЕР_1 було визначено виконання ряду бойових (спеціальних) завдань із забезпечення національної безпеки та оборони України.
Разом із тим, згідно з бойовими розпорядженнями Адміністрації Державної прикордонної служби України №46(гриф), ІНФОРМАЦІЯ_3 №Ш/02.5-265(гриф), ОСУВ " ІНФОРМАЦІЯ_4 " №826(гриф)/ОКП, а також розпорядженням ТГр "Вінниця" №24ТГр/БР/350(гриф), з 26 лютого 2024 року орган військового управління - Тактична група " ІНФОРМАЦІЯ_2 " був розформований, а сили та засоби військової частини НОМЕР_1 передані до підпорядкування ІНФОРМАЦІЯ_3 .
У зв'язку з ліквідацією ТГр "Вінниця" втратило чинність і бойове розпорядження ТГр " ІНФОРМАЦІЯ_2 " від 2 жовтня 2023 року №24/ТГр/БР/686(гриф).
Відтак, з 27 лютого 2024 року військова частина НОМЕР_1 та її особовий склад виконують завдання з охорони державного кордону в межах ділянки відповідальності, перебуваючи у підпорядкуванні ІНФОРМАЦІЯ_3 , а також беруть участь у територіальній обороні у взаємодії з угрупованням сил і засобів ТрО " ІНФОРМАЦІЯ_5 ".
При цьому, зазначена військова частина не включена до складу жодного діючого органу військового управління Сил оборони України, що виключає можливість віднесення таких завдань до бойових (спеціальних) у розумінні пункту 4 Наказу № 726.
Відповідач зазначає, що після розформування ТГр " ІНФОРМАЦІЯ_2 " до ІНФОРМАЦІЯ_1 не надходило бойових наказів (розпоряджень) Сил оборони держави з визначенням бойових (спеціальних) завдань у складі діючих угруповань військ (сил) Сил оборони держави.
Відповідно, у відповідача відсутні правові підстави для нарахування та виплати позивачу додаткової винагороди, передбаченої постановою Кабінету Міністрів України від 28 лютого 2022 року №168.
Разом із тим, судом встановлено, що за період з грудня 2023 по лютий 2024 року позивачу дійсно нараховувалась і виплачувалась додаткова винагорода за дні несення служби у складі бойових (спеціальних) нарядів, відповідно до пунктів 4, 8, 9 Наказу № 726, на підставі рапортів начальників відділень інспекторів прикордонної служби " ІНФОРМАЦІЯ_6 " та " ІНФОРМАЦІЯ_7 " і наказів начальника НОМЕР_2 прикордонного загону:
- від 25.01.2024 року №862-ОС - за грудень 2023 року;
- від 09.02.2024 року №91-ОС - за січень 2024 року;
- від 11.03.2024 року №167-ОС - за лютий 2024 року.
Виплати за зазначеними наказами проведено у повному обсязі, що підтверджується матеріалами справи, зокрема довідкою про грошове забезпечення позивача.
Інших документів, які б підтверджували виконання позивачем бойових (спеціальних) завдань у складі діючих угруповань військ (сил) після 27.02.2024 року, суду не надано.
Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивач не довела факту виконання нею бойових (спеціальних) завдань у складі діючих угруповань військ (сил) після розформування ТГр "Вінниця", а тому у відповідача відсутні правові підстави для видання наказів про виплату додаткової винагороди за спірний період.
Таким чином, перевіривши юридичну та фактичну обґрунтованість доводів сторін, оцінивши докази суб'єкта владних повноважень на підтвердження правомірності своїх дій та докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення адміністративного позову.
У відповідності до положень частини першої статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Відповідно до частини першої, другої статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат у справі, суд враховує, що у разі відмови у задоволені позову судовий збір не відшкодовується.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України,-
В задоволенні адміністративного позову відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );
Відповідач: військова частина НОМЕР_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) ( АДРЕСА_2 , ЄДРПОУ НОМЕР_4 ).
Суддя Свентух Віталій Михайлович