м. Вінниця
06 листопада 2025 р. Справа № 120/9098/25
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Воробйової Інни Анатоліївни, розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити дії
До Вінницького окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 , позивачка) до військової частини НОМЕР_1 (далі - військова частина НОМЕР_2 , відповідач) із позовом, в якому із урахуванням уточнень просила:
- визнати протиправними дії військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) щодо розподілу грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 , а саме, нарахування 1/2 частки від 50% забезпечення ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без перевірки його громадянства чи місця проживання відповідно до пункту 6 Порядку № 884;
- визнати протиправною бездіяльність військової частини НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) щодо невжиття заходів для перевірки громадянства чи місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до пункту 6 Порядку № 884;
- зобов'язати військову частину НОМЕР_1 (ЄДРПОУ: НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1 ) вжити заходів для перевірки громадянства та місця проживання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відповідно до пункту 6 Порядку № 884, зокрема шляхом подання запитів до Державної міграційної служби України та Служби безпеки України, і, у разі підтвердження громадянства російської федерації або проживання в російській федерації, виключити ОСОБА_3 зі списку осіб, які мають право на отримання грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 , та здійснити новий розподіл грошового забезпечення з оформленням відповідного індивідуального адміністративного акта, яким нарахувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) 50% грошового забезпечення, належного зниклому безвісти військовослужбовцю ОСОБА_2 .
В обґрунтування вимог позивачка вказує на те, що відповідач не звернувся до СБУ, ДМС,МЗС або інших компетентних органів з метою з'ясування інформації стосовно громадянства рф ОСОБА_3 .
На думку позивачки, така бездіяльність відповідача є протиправною, оскільки саме на відповідача покладено обов'язок вживати необхідних заходів для з'ясування обставин, що мають значення для правильного нарахування та виплати грошового забезпечення. Невиконання цих дій призвело до порушення прав позивачки, яка, будучи членом сім'ї зниклого безвісти військовослужбовця, позбавлена можливості отримувати належні їй за законом виплати в повному обсязі.
Позивачка вважає, що відповідач повинен був звернутися до відповідних державних органів - зокрема, до Служби безпеки України, Державної міграційної служби, Міністерства закордонних справ або інших компетентних установ - із запитом щодо наявності чи відсутності у ОСОБА_3 громадянства Російської Федерації. Невжиття таких заходів свідчить про неналежне виконання відповідачем своїх службових обов'язків.
Ухвалою від 15.07.2025 р. прийнято позовну заяву та відкрито провадження у справі і визначено здійснювати розгляд у справі в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи
21.07.2025 р. надійшов відзив, в якому просив відмовити в задоволенні позову та вказав, що 17.01.2025 військовою частиною НОМЕР_1 було надіслано запит до ІНФОРМАЦІЯ_3 з метою отримання відомостей з Державних реєстрів актів цивільного стану з метою визначення кола осіб, які мають право на отримання грошового забезпечення безвісти зниклих військовослужбовців.
27.01.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_4 до військової частини НОМЕР_1 було надіслано повні витяги з реєстру актів цивільного стану громадян.
10.02.2025 року ІНФОРМАЦІЯ_4 до військової частини НОМЕР_1 було надіслано заяву позивачки про виплату грошового забезпечення безвісти зниклого військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 солдата ОСОБА_2 . Наказом командира військової частини НОМЕР_1 від 18.03.2025 № 79 позивачці призначено виплату грошового забезпечення у розмірі 1/2 частини від 50% належного грошового забезпечення безвісти зниклого солдата ОСОБА_2 . Інша частина від 50% грошового забезпечення зараховується на депонований рахунок.
Окремо зазначено, що існує вичерпний перелік підстав для не виплати грошового забезпечення батькам, однак доказів позбавлення батька батьківських прав не надано.
Крім того, в основу дійсного позову покладено припущення про те, що батько безвісти зниклого солдата ОСОБА_2 є громадянином РФ.
На думку військової частини НОМЕР_1 позов не може ґрунтуватись на припущеннях, оскільки останні не є доказами в адміністративному судочинстві в розумінні ст. 72 КАС України. Витяг з Державного реєстру актів цивільного стану будь-яких відомостей, щодо набуття ОСОБА_3 громадянства РФ не містить.
21.07.2025 р. надійшла відповідь, в якій зазначено, що відповідач не вжив жодних заходів для перевірки чи наявне в батька зниклого військовослужбовця громадянства рф.
Ухвалою від 29.07.2025 р. відмовлено в задоволенні клопотання про витребування доказів у справі.
Визначаючись щодо позовних вимог, суд керується та виходить з наступного.
Механізм виплати грошового забезпечення військовослужбовців Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів військових формувань та правоохоронних органів спеціального призначення, державних органів спеціального призначення з правоохоронними функціями, Служби зовнішньої розвідки, розвідувального органу Міноборони, розвідувального органу Адміністрації Держприкордонслужби, Держспецзв'язку, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти (далі - військовослужбовці), особі (особам), визначеній (визначеним) військовослужбовцем в особистому розпорядженні, складеному на випадок захоплення в полон або заручником, інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, про виплату грошового забезпечення особі (особам) за його вибором із зазначенням розмірів часток таких осіб у відсотках (далі - особисте розпорядження на випадок полону), та особам, зазначеним в абзацах четвертому і п'ятому пункту 6 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - визначені особи), регламентується Порядком виплати грошового забезпечення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, а також інтернованих у нейтральних державах або зниклих безвісти, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2016 р. № 884 (далі - Порядок №884).
Згідно п. 2 - 6 Порядку №884 за військовослужбовцями зберігаються виплати в розмірі посадового окладу за останнім місцем служби, окладу за військовим званням, щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення (далі - грошове забезпечення) з урахуванням зміни вислуги років та норм грошового забезпечення.
Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Виплата грошового забезпечення здійснюється з дня захоплення військовослужбовців у полон або заручниками, а також інтернування в нейтральних державах або зникнення безвісти, визначеним особам за їх заявою на ім'я командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації).
До заяви про виплату грошового забезпечення (далі - заява про виплату) додаються такі документи:
копія паспорта громадянина України або копія тимчасового посвідчення громадянина України (для іноземців та осіб без громадянства - копія паспортного документа іноземця або копія документа, що посвідчує особу без громадянства, копія посвідки на постійне/тимчасове проживання, копія посвідчення біженця або копія іншого документа, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України);
копія документа, що засвідчує реєстрацію заявника у Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків (картка платника податків), або дані про реєстраційний номер облікової картки платника податків із зазначеного Реєстру, внесені до паспорта громадянина України (крім осіб, які через свої релігійні переконання відмовляються від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та повідомили про це відповідному контролюючому органу і мають відмітку в паспорті);
копія свідоцтва про шлюб або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію шлюбу - для виплати грошового забезпечення дружині (чоловікові);
копія свідоцтва про народження дитини або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження - для виплати грошового забезпечення законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей військовослужбовців;
копія документа, що підтверджує:
- призначення особи опікуном, піклувальником малолітньої (неповнолітньої) дитини військовослужбовця, усиновлення такої дитини, - для виплати грошового забезпечення законним представникам на малолітніх (неповнолітніх) дітей військовослужбовців або дітей військовослужбовців з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку);
- призначення військовослужбовця опікуном, піклувальником повнолітніх дітей, рідних братів (сестер) чи їх усиновлення, - для виплати грошового забезпечення повнолітнім дітям військовослужбовців, їх рідним братам (сестрам), законними представниками яких є військовослужбовці;
- встановлення інвалідності, - для виплати грошового забезпечення дітям військовослужбовців з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам;
- копія свідоцтва про народження військовослужбовців або копія витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження - для виплати грошового забезпечення батькам військовослужбовців;
-копія рішення суду про поновлення батьківських прав - для виплати грошового забезпечення батькам військовослужбовців, які були позбавлені батьківських прав стосовно військовослужбовців;
-копія свідоцтва про смерть особи, яка має право на отримання грошового забезпечення (за наявності), - для перерахунку частки виплати грошового забезпечення;
-інформація про назву банку та номер поточного банківського рахунка (у форматі IBAN) - для зарахування грошового забезпечення визначеній особі.
Заява про виплату та додані до неї документи подаються у паперовій формі особисто чи на поштову адресу або в електронній формі (за технічної можливості) на адресу електронної пошти чи засобами інформаційно-комунікаційних систем.
Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) розглядає заяву про виплату та додані до неї документи і приймає рішення про виплату належної частки грошового забезпечення заявникам або про відмову у виплаті грошового забезпечення.
Рішення про виплату належної частки грошового забезпечення заявникам приймається на підставі:
документів, визначених у пункті 3 цього Порядку;
інформації, отриманої з державних реєстрів;
копії особистого розпорядження на випадок полону (за наявності).
Рішення про виплату або відмову у виплаті грошового забезпечення у письмовій формі доводиться до відома заявника протягом 15 календарних днів з дня подання заяви про виплату з обов'язковим зазначенням підстави у разі відмови у такій виплаті.
Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) приймає рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення заявникам у разі:
подання заяви про виплату особами, не передбаченими в пункті 1 цього Порядку, а також визначеними особами, які мають (набули) громадянство Російської Федерації чи Республіки Білорусь, або постійно проживають на території таких країн, або засуджені за державну зраду, колабораційну діяльність, пособництво державі-агресору;
подання не в повному обсязі документів, зазначених у пункті 3 цього Порядку;
з'ясування в установленому порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовців у полон, самовільного залишення ними військової частини (установи, організації), місця служби або дезертирства.
У разі відсутності документів, визначених у пункті 3 цього Порядку, та для прийняття рішення про виплату або відмову у виплаті грошового забезпечення заявникам командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) отримує відповідні витяги з державних реєстрів щодо військовослужбовців та зазначених осіб, які мають право на отримання грошового забезпечення у порядку, визначеному в пункті 6 цього Порядку.
Прийняття рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення заявникам не позбавляє їх права звернутися до командира (начальника, керівника) військової частини (установи, організації) повторно після усунення причин, що стали підставою для відмови у виплаті.
Від виплати грошового забезпечення можуть відмовитися визначені особи, зазначені:
в абзаці четвертому пункту 6 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», - на користь інших визначених осіб, зазначених в такому абзаці;
в абзаці п'ятому пункту 6 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей», - на користь інших визначених осіб, зазначених в такому абзаці.
Такі визначені особи подають відповідну заяву, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально, в якій зазначається інформація про іншу визначену особу і розмір належної їй частки грошового забезпечення.
У разі подання заяви про відмову від виплати грошового забезпечення без зазначення в ній інформації про іншу визначену особу, на користь якої відмовляється визначена особа, належна їй частка грошового забезпечення рівномірно розподіляється між іншими особами, зазначеними в абзаці четвертому або п'ятому пункту 6 статті 9 Закону України “Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
Подання заяви про відмову від виплати грошового забезпечення від імені малолітніх, неповнолітніх дітей військовослужбовців, а також недієздатних осіб та осіб, цивільна дієздатність яких обмежена, які мають право на виплату грошового забезпечення, не допускається.
Рішення про відмову у виплаті грошового забезпечення заявнику може бути оскаржено у судовому порядку.
Виплата визначеним особам грошового забезпечення здійснюється щомісяця на підставі наказів командирів (начальників, керівників) військових частин (установ, організацій) щодо:
військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах, - до дня з'ясування в установленому порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовців у полон або до дня їх звільнення з полону (дати складення актового запису про смерть) включно;
військовослужбовців, зниклих безвісти, - до дня набрання законної сили рішенням суду про визнання їх безвісно відсутніми або дати складення актового запису про смерть включно.
В усіх випадках виплата грошового забезпечення здійснюється не більше ніж до дня виключення військовослужбовців із списків особового складу військової частини (установи, організації).
У разі коли заява про виплату надійшла до військової частини (установи, організації) до дня з'ясування в установленому порядку обставин щодо добровільної здачі військовослужбовців у полон, до дня звільнення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах, або до дати складення актового запису про смерть, сума виплаченого визначеним особам грошового забезпечення в розмірах, які діяли на дату виплати згідно із законодавством, поверненню не підлягає.
Грошове забезпечення виплачується визначеним особам шляхом перерахування коштів уповноваженими органами на рахунки в банківських установах, зазначених у заявах про виплату.
Належне до виплати грошове забезпечення зберігається за визначеними особами в розмірах частки, встановленої відповідно до абзаців другого - четвертого пункту 6 цього Порядку, але не більше ніж до дня, визначеного в абзацах другому і третьому цього пункту.
Збереження належного, але не виплаченого, грошового забезпечення за військовослужбовцями (визначеними особами) здійснюється військовою частиною (установою, організацією) за місцем перебування військовослужбовців на грошовому забезпеченні шляхом зарахування сум грошового забезпечення на депозитні рахунки в органах Казначейства. У разі збереження сум грошового забезпечення понад три роки і більше такі суми сплаті до відповідних бюджетів не підлягають.
Командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) з метою здійснення контролю:
за виплатою (збереженням належних, але не виплачених сум) грошового забезпечення - організовує облік та звітність нарахованих, виплачених (не виплачених) сум грошового забезпечення згідно із законодавством;
за продовженням виплати грошового забезпечення визначеним особам (які отримують таку виплату понад шість місяців підряд) - щороку станом на 1 липня та 1 січня уточнює інформацію про таких визначених осіб щодо права на подальшу виплату грошового забезпечення. Під час здійснення зазначених заходів виплата грошового забезпечення визначеним особам не припиняється.
За результатами здійснення контролю за продовженням виплати грошового забезпечення визначеним особам командир (начальник, керівник) військової частини (установи, організації) оголошує:
наказ про продовження виплати грошового забезпечення - у разі, коли у визначених осіб право на таку виплату залишилося незмінним;
наказ про припинення виплати грошового забезпечення - у разі, коли визначені особи втратили право на таку виплату.
У разі коли в ході здійснення контролю за продовженням виплати грошового забезпечення встановлено нових осіб, які набувають право на таку виплату, виплата грошового забезпечення здійснюється згідно з цим Порядком.
У разі ліквідації (припинення діяльності) військової частини (установи, організації), яка здійснює виплату грошового забезпечення, облік та звітність про нараховані, виплачені (не виплачені) суми грошового забезпечення передаються правонаступникам або органам, які уповноважені рішеннями керівників державних органів, згідно із законодавством.
Виплата грошового забезпечення здійснюється:
особам, визначеним в особистому розпорядженні на випадок полону, відповідно до зазначеного розміру частки у відсотках після здійснення встановлених законом відрахувань. У разі відсутності в особистому розпорядженні на випадок полону стовідсоткового розподілу грошового забезпечення нерозподілена частка грошового забезпечення зберігається за військовослужбовцями;
у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону - рівними частками в загальній сумі 50 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань) - дружині (чоловіку), законним представникам малолітніх (неповнолітніх) дітей, дітям з числа осіб з інвалідністю з дитинства (незалежно від віку) або їх законним представникам та батькам військовослужбовців (крім тих із зазначених осіб, які одержують від військовослужбовців аліменти, а також батьків, позбавлених батьківських прав, за умови, що ці права не були поновлені);
у разі відсутності особистого розпорядження на випадок полону та осіб, зазначених в абзаці третьому цього пункту, - рівними частками, в загальній сумі 20 відсотків грошового забезпечення (після здійснення встановлених законом відрахувань), - повнолітнім дітям, рідним братам (сестрам), законними представниками яких є військовослужбовці.
У разі неподання визначеними особами заяв про виплату належне не виплачене грошове забезпечення визначеним особам та військовослужбовцям:
виплачується військовослужбовцям з дня звільнення військовослужбовців, захоплених у полон або заручниками, інтернованих у нейтральних державах;
включається до складу спадщини з дати складення актового запису про смерть.
Міноборони, зокрема територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міноборони, Головний орган військового управління Національної гвардії, Адміністрація Держприкордонслужби, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держспецтрансслужби мають право отримувати з державних реєстрів інформацію про осіб, які мають право на отримання грошового забезпечення, шляхом доступу до таких реєстрів та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, встановленому законодавством.
Із наведеного випливає, що командир військової частини розглядає заяву про виплату грошового забезпечення та приймає рішення про її задоволення або відмову. Відмова допускається, якщо заяву подали особи, не передбачені пунктом 1 цього Порядку, а також ті, хто має (набув) громадянство РФ чи РБ, постійно проживає на їхній території або засуджений за державну зраду, колабораційну діяльність чи пособництво державі-агресору. Виплата здійснюється (за відсутності особистого розпорядження на випадок полону) у розмірі 50 % грошового забезпечення рівними частками між дружиною (чоловіком), дітьми або їх законними представниками та батьками військовослужбовця (крім осіб, які отримують аліменти чи позбавлені батьківських прав).
Якщо заяви не подані, невиплачені суми: виплачуються військовослужбовцям після їх звільнення з полону чи інтернування; або включаються до складу спадщини з дати складення актового запису про смерть.
Суд зауважує, що батько зниклого військовослужбовця входить до числа осіб, які можуть звернутись із заявою про отримання грошового забезпечення, однаквін не подавав заяву про виплату грошового забезпечення, за відсутності такої й рішення про виплату чи відмову у такій не приймалось, в тому числі з підстав перебування його на території рф.
Суд вказує, що в разі звернення із заявою батькові зниклого військовослужбовця може бути відмовлено з підстав його проживання на території рф, однак до подання відповідної заяви військова частина позбавлена можливості приймати жодні рішення стосовно решти 50 % грошового забезпечення зниклого військовослужбовця.
Більш того, якщо заяви про виплату грошового забезпечення не подані особами, які входять до кола осіб, що можуть отримати виплату, невиплачені суми: виплачуються військовослужбовцям після їх звільнення з полону чи інтернування; або включаються до складу спадщини з дати складення актового запису про смерть.
Також суд зазначає, що Порядк №884 не передбачає «виключення осіб з кола тих, що можуть отримати» та лише у разі подання заяви з тих чи інших підстав може бути відмовлено у такій виплаті.
Відтак , відсутні підстави зобов'язувати відповідача виключити ОСОБА_3 зі списку осіб, які мають право на отримання грошового забезпечення зниклого безвісти військовослужбовця ОСОБА_2 , та здійснити новий розподіл грошового забезпечення з оформленням відповідного індивідуального адміністративного акта, яким нарахувати ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП: НОМЕР_4 ) 50% грошового забезпечення, належного зниклому безвісти військовослужбовцю ОСОБА_2 .
Стосовно решти вимог, то суд вказує на те, що Порядок №884 визначає, що лише Міноборони, зокрема територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, СБУ, Служба зовнішньої розвідки, Головне управління розвідки Міноборони, Головний орган військового управління Національної гвардії, Адміністрація Держприкордонслужби, Управління державної охорони, Адміністрація Держспецзв'язку, Адміністрація Держспецтрансслужби мають право отримувати з державних реєстрів інформацію про осіб, які мають право на отримання грошового забезпечення, шляхом доступу до таких реєстрів та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, встановленому законодавством.
При цьому, військові частини до переліку установ, які мають право отримувати з державних реєстрів інформацію про осіб, які мають право на отримання грошового забезпечення, шляхом доступу до таких реєстрів та/або шляхом електронної інформаційної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів у порядку, встановленому законодавством, не входять.
Більш того, як видно із матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_4 надано витяги, однак такі жодної інформації про наявність у батька зниклого військовослужбовця громадянства рф чи його проживання на території рф не містять.
Суд зазначає, що відповідь Головного управління Національної поліції в Дніпропетровській області, датована 09.09.2025 року, не може бути прийнята судом до уваги, оскільки на момент подання позивачкою заяви до військової частини про виплату грошового забезпечення, а також на час звернення до суду, така відповідь була відсутня. Відповідно, зазначений документ не міг вплинути на дії чи бездіяльність відповідача під час розгляду заяви позивачки та не може розцінюватися як належний доказ, що підтверджує правомірність рішень або дій.
А отже, заявлені позивачкою вимоги задоволенню не підлягають, адже на військову частину не покладено обов'язок здійснювати перевірку наявності громадянства іншої країни , в тому числі шляхом подання запитів до Державної міграційної служби України та Служби безпеки України.
Беручи до уваги викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивачки є безпідставними в цілому, тому в задоволенні позову слід відмовити повністю.
Відповідно до положень статті 139 КАС України не підлягають стягненню з відповідача понесені позивачем судові витрати.
Керуючись ст.ст. 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, -
в задоволенні позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 255 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення (ухвалу) суду або якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Інформація про учасників справи:
Позивач: ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 , ін НОМЕР_4 )
Відповідач: ВІЙСЬКОВА ЧАСТИНА НОМЕР_1 ( АДРЕСА_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_3 )
Повний текст рішення сформовано 6.11.25 р.
Суддя Воробйова Інна Анатоліївна