про закриття провадження в справі
м. Вінниця
05 листопада 2025 р. Справа № 640/17284/20
Вінницький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Дмитришеної Руслани Миколаївни, розглянувши письмово матеріали справи за позовом Акціонерного товариства "Альфа - Банк" до Міністерства юстиції України, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Державного реєстратора Гостомельської селищної ради Київської області Кирилової Наталії Миколаївни, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу № 2012/5
В Окружний адміністративний суд міста Києва звернулося з адміністративним позовом Акціонерне товариство "Альфа - Банк" до Міністерства юстиції України, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Державного реєстратора Гостомельської селищної ради Київської області Кирилової Наталії Миколаївни, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу № 2012/5.
Обґрунтовуючи заявлені вимоги позивач вказав, що державним реєстратором Гостомельської селищної ради Київської області Кириловою Н.М. 10.04.2020 проведені реєстраційні дії щодо запису з індексним номером 51946746 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно з приводу проведення реєстрації права власності за ОСОБА_1 на нерухоме майно нежитлову будівлю літера-А, загальною площею 682,0 квадратних метрів, що розташована за адресою Київська область, м. Біла Церква, проспект Князя Володимира, будинок 1-А, реєстраційний номер об'єкта нерухомого майна: 1677380532103.
На це рішення державного реєстратора ОСОБА_1 подав скаргу до Міністерства юстиції України, за результатами якої останнім прийнятий наказ №2012/5 від 16.06.2020. Цим наказом скарга ОСОБА_1 задоволена в повному обсязі, рішення державного реєстратора Гостомельської селищної ради Київської області Кирилової Н.М. від 10.04.2020 скасоване.
Позивач не погоджується з наказом відповідача з підстав того, що право скаржника ОСОБА_1 на вказане майно не було порушене, коли це майно повернуте у власність останнього.
У своїх доводах позивач покликається на положення ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", якою обумовлено, що скарга на рішення, дію або бездіяльність державного реєстратора подається особою, яка вважає, що її права є порушеними.
На підставі вищевикладеного, позивач звернувся до суду з вимогою визнати протиправним та скасувати наказ Міністерства юстиції України №2012/5 від 16.06.2020, яким задоволено скаргу ОСОБА_1 від 29.04.2020.
Ухвалою від 31.07.2020 Окружний адміністративний суд міста Києва відкрив провадження в адміністративній справі та вирішив здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання.
Надалі, на виконання пункту 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України "Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду" № 2825-IX, справу №640/17284/20 скеровано до Вінницького окружного адміністративного суду та Автоматизованою системою документообігу суду, згідно із ст. 31 КАС України, головуючого суддю по справі визначено Дмитришену Р.М.
Ухвалою від 10.03.2025 адміністративну справу №640/17284/20 прийнято до провадження, розгляд якої постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання. Цією ж ухвалою запропоновано учасникам справи надати актуальну інформацію щодо адреси місця реєстрації, письмові пояснення та/або заяви у разі зміни фактичних обставин по цій справі, вибуття, необхідності залучення або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір.
Представник відповідача подав заяву від 27.03.2025 у якій заперечує заявлені вимоги з підстав, викладених у раніше поданому відзиві.
Відповідно до матеріалів справи, відповідачем у відзиві вказано, що Колегією під час розгляду скарги ОСОБА_1 з Державного реєстру прав було встановлено, що реєстраційні дії державного реєстратора Кирилової Н.М. були вчиненні з порушенням законодавства, оскільки подані документи, а саме постанова Київського апеляційного суду від 29.10.2019 у справі №357/10899/17 та ухвала Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.11.2018 у справі №357/10899/17, не дають змоги встановити підстави для державної реєстрації права власності на нежитлову будівлю за скаржником. Оскільки рішення від 10.04.2020 №51946746 прийняте державним реєстратором з порушенням вимог статей 3, 10, 18, 24, 27 Закону, вищезазначене рішення підлягає скасуванню.
Позивач, будучи належним чином повідомлений про розгляд справи (а.с. 126), додаткових письмових пояснень та/або заяви за умови зміни фактичних обставин по цій справі у відносинах щодо яких виник спір, не подавав.
Суд, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи сторін, доходить висновку, що спір у цій справі не є публічно-правовим, а провадження у справі підлягає закриттю з огляду на таке.
До компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення.
Публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для того, щоб класифікувати спір як публічно-правовий. Проте сама собою участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір із публічно-правовим та відносити його до справ адміністративної юрисдикції.
Під час визначення предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Разом з тим приватноправові відносини вирізняються наявністю майнового чи немайнового інтересу учасника. Спір має приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням або загрозою порушення приватного права чи інтересу (як правило майнового) конкретного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин, навіть якщо до порушення приватного права чи інтересу призвели управлінські дії суб'єктів владних повноважень.
У постановах від 29.05.2019 у справі №826/9341/17, від 19.06.2019 у справі №802/385/18-а, від 18.09.2019 у справі №810/3711/18, від 12.02.2020 у справі №1840/3241/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку стосовно непоширення юрисдикції адміністративних судів на спори, що виникають з подібних правовідносин, а саме правовідносин щодо визнання протиправними та скасування наказів Міністерства юстиції України, які є похідними при вирішенні судом питання щодо правомірності набуття речових прав на нерухоме майно і можуть впливати на майнові права та інтереси цих осіб.
Спір, що розглядається, не є спором між учасниками публічно-правових відносин, оскільки відповідач, приймаючи оскаржуваний наказ про скасування рішення державного реєстратора, не мав публічно-правових відносин саме з Позивачем. Прийняте Відповідачем оскаржуване рішення про скасування державної реєстрації ухвалене за скаргою іншої особи, а не товариства.
Виникнення спірних правовідносин у справі, що розглядається, зумовлено незгодою Позивача з наказом Міністерства юстиції України №2012/5 від 16.06.2020, яким скарга ОСОБА_1 задоволена в повному обсязі, рішення державного реєстратора Гостомельської селищної ради Київської області Кирилової Н.М. від 10.04.2020 скасоване, яке стосувалось реєстрації права власності за третьою особою на нежитлове приміщення.
При цьому зі змісту позовних вимог та обставин, якими Позивач їх обґрунтовує, слідує, що спір у цій справі не пов'язаний із захистом його прав у сфері саме публічно-правових відносин, оскільки подання цього позову спрямоване не на поновлення порушених прав.
У спірних правовідносинах існує майновий спір з огляду на судові рішення за якими, зокрема, здійснювалась реєстрація майна. Так, відповідно до постанови Київського апеляційного суду від 29.10.2019 у справі №357/10899/17 та ухвали Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.11.2018 у справі №357/10899/17, банком надавались ОСОБА_1 у тимчасове платне користування грошові кошти зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 14% річних, з погашенням кредиту відповідно до графіку та кінцевим терміном погашення заборгованості до 10 лютого 2018 року на умовах, визначених договором кредиту.
Постановою Київського апеляційного суду від 29.10.2019 у справі №357/10899/17, на користь банку з особи стягнуто заборгованість у відповідному розмірі грошових коштів.
Ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 28.11.2018 у справі №357/10899/17, допущено заміну стягувача Акціонерне товариство «Укрсоцбанк» на його правонаступника Акціонерне товариство "Альфа - Банк".
Договором купівлі-продажу нерухомого майна, що укладається на підставі рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки від 11.04.2020 зазначено про нерухоме майно, розташоване за адресою АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 .
Натомість, відповідно до змісту скарги ОСОБА_1 від 29.04.2020, поданої до Міністерства юстиції України на дії державного реєстратора, особа заперечує власність на це майно.
Отже, у цій справі існує майновий спір, який не підлягає розгляду за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Суд зазначає, що якщо порушення своїх прав особа вбачає у наслідках, спричинених рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, які вона вважає неправомірними, і ці наслідки призвели до виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин, мають майновий характер або пов'язаний з реалізацією майнових або особистих немайнових інтересів особи, то визнання незаконними (протиправними) таких рішень є способом захисту її цивільних прав та інтересів.
Розгляду адміністративними судами підлягають спори, що мають в основі публічно-правовий характер, тобто випливають із владно-розпорядчих функцій або виконавчо-розпорядчої діяльності публічних органів. Якщо в результаті прийняття рішення особа набуває речового права на об'єкт нерухомого майна, то спір стосується цивільного права і за суб'єктним складом сторін має розглядатися за правилами цивільного чи господарського судочинства.
Зазначена вище правова позиція відповідає висновкам Великої Палати Верховного Суду та Верховного Суду викладеним, зокрема, у постановах від 21.11.2018 у справі №813/1362/16, від 28.11.2018 у справі № 825/642/18, від 29.01.2019 у справі № 803/1589/17, від 30.01.2019 у справі № 820/3703/17, від 29.05.2019 у справі № 826/9341/17, від 15.08.2019 у справі №826/17017/18, від 04.12.2019 у справі № 823/588/16 під час розгляду спорів у подібних правовідносинах.
Отже, така категорія спорів підлягає розгляду, з урахуванням суб'єктного складу, за правилами цивільного судочинства.
Пунктом 1 частини першої статті 238 КАС передбачено, що суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Керуючись ст.ст. 238, 248, 256, 294 КАС України, суд
Провадження у справі за позовом Акціонерного товариства "Альфа - Банк" до Міністерства юстиції України, за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору Державного реєстратора Гостомельської селищної ради Київської області Кирилової Наталії Миколаївни, ОСОБА_1 про визнання протиправним та скасування наказу № 2012/5, закрити.
Роз'яснити, що така категорія спорів підлягає розгляду за правилами цивільного судочинства.
Ухвала набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.
Відповідно до ст. 295 КАС України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Якщо розгляд справи здійснювався в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя Дмитришена Руслана Миколаївна