Справа № 686/23765/25
Провадження № 2/686/7695/25
06 листопада 2025 року м. Хмельницький
Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
в складі : головуючого судді - Заворотної О.Л.,
секретаря судового засідання - Сікори Ю.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України про відшкодування моральної шкоди,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України про відшкодування моральної шкоди, завданої порушенням його прав при умисному невиконані постанови суду від 22 листопада 2022 року у справі № 686/5130/22, в обґрунтування якого вказав, що рішення суду в справі №686/5130/22 не виконано до сьогоднішнього дня. Йому завдано моральну шкоду порушенням його права на справедливий суд внаслідок бездіяльності Міністерства юстиції України. Моральна шкода за порушене право розрахована ним за його вільним волевиявленням з врахуванням рішень ЄСПЛ без будь-якої методики, оскільки така відсутня в державі Україна, та буде справедливою сатисфакцією за порушене його право на судовий розгляд і ефективним юридичним захистом. Він у цій справі прагне грошової компенсації за порушене право на судовий захист в конкретний вимір часу (проміжок, строк).
Застосування ефективного способу захисту спричинює реальне поновлення порушеного права, а в разі неможливості вказаного забезпечує отримання відповідного відшкодування.
Відшкодування моральної шкоди і право на таке відшкодування виникає в силу прямої вказівки закону, а саме ч. 1 ст. 23 ЦК України та Конституції України.
Неналежне виконання посадовими і службовими особами органів державної влади своїх повноважень призвело до порушення права позивача на судовий захист, адже виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист та завдано моральної шкоди, яку він оцінює в вісімдесят мільйонів гривень та просить стягнути з Держави Україна, а також понесені судові витрати.
Позивач в судове засідання не з'явився, подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримує та просить задовольнити в повному обсязі, повідомлений про час та місце судового розгляду у встановленому законом порядку, рекомендованим листом з повідомленням про вручення.
Представник відповідача подала відзив на позов де зазначила, що Міністерство юстиції України проти позовних вимог заперечує, вважає їх безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. Вважає, що в даному випадку Держава не має правового обов'язку відповідати за цим позовом за невиконання рішення національного суду боржником державою російська федерація.
У зв'язку з повномасштабною агресивною війною, яку російська федерація розв'язала і веде проти України та українського народу з порушенням норм міжнародного права, вчиняючи злочин проти громадян України, 03.03.2022 був ухвалений Закон «Про основні засади примусового вилучення в Україні об'єктів права власності російської федерації та її резидентів» № 2116-ІХ, який передбачає можливість примусового вилучення майна без будь-якої компенсації не лише російської федерації, а і її резидентів.
Позивачем не надано суду належних та допустимих доказів, що підтверджують вчинення протиправним дій відповідачем щодо позивача, моральної шкоди, спричиненої такими діями та причинного зв'язку між протиправними діями та заявленою шкодою, позивачем не обґрунтовано суму моральної шкоди, яку він вимагає стягнути, вважає позовні вимоги про відшкодування моральної шкоди необґрунтованими, та такими, що не підлягають задоволенню у зв'язку із недоведеністю.
Згідно вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Суд, дослідивши та оцінивши докази у справи, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.
Судом встановлено, що рішенням Хмельницького міськрайонного суду від 26.09.2022 у цивільній справі №686/5130/22 в задоволенні позову ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, держави росія (російська федерація) в особі посольства російської федерації в Україні, третя особа без самостійних вимог: Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області про відшкодування моральної шкоди, відмовлено.
Постановою Хмельницького апеляційного суду від 22 листопада 2022 року рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 вересня 2022 року в частині відмови в позові до держави Росія (Російська Федерація) скасовано та ухвалено в цій частині нове рішення. Позов задоволено частково. Стягнуто з держави Російська Федерація на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування моральної шкоди, завданої збройною агресією проти України, грошові кошти в сумі 500 000 гривень. У решті рішення суду залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 01 лютого 2023 року закрито касаційне провадження у справі № 686/5130/22 за позовом на рішення Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 26 вересня 2022 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 22 листопада 2022 року у справі за позовом ОСОБА_1 до держави Україна в особі Кабінету Міністрів України, держави Росія (Російська Федерація) в особі посольства держави Росія (Російська Федерація) в Україні, третя особа - Управління Служби безпеки України у Хмельницькій області, про відшкодування моральної шкоди.
Позивач звертаючись до суду із даним позовом вказав, що у зв'язку із невиконанням рішення суду, порушено його право на справедливий суд, чим завдано моральної шкоди.
Частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.
Статтею 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.
Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів (частина перша та друга).
За змістом частини першої статті 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
В силу частини першої статті 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.
Як передбачено частиною першою статті 1174 ЦК України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.
Згідно з частиною першою статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Аналіз указаних правових норм дає підстави для висновку, що цивільні права та обов'язки виникають, у тому числі внаслідок правопорушень (деліктів), у зв'язку з чим потерпіла сторона має право вимагати відшкодування завданих збитків.
В деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинно-наслідковий зв'язок між шкодою та протиправною поведінкою завдавача шкоди, вина останнього.
При цьому на потерпілого (позивача) покладається обов'язок довести факт неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинно-наслідковий зв'язок між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у спричиненні шкоди потерпілому (позивачу).
У випадку завдання громадянинові шкоди внаслідок незаконних рішень, дій або бездіяльності органів державної влади, їх посадових і службових осіб шкода відшкодовується у повному обсязі незалежно від вини цих органів та осіб.
Право на відшкодування моральної шкоди виникає у особи, у тому числі внаслідок неправомірних дій щодо неї або членів її сім'ї, якщо це призвело до фізичних і душевних страждань потерпілого.
Верховний Суд у постановах від 12 лютого 2020 року (справа №826/17656/16) та від 30 квітня 2020 року (справа №804/2076/17), вирішуючи спори щодо відшкодування моральної шкоди зв'язку з невиконанням рішення суду, зазначив, що сам факт відсутності певного результату (виплати коштів за судовим рішенням) не може бути достатнім підтвердженням того, що суб'єкт владних повноважень допустив саме протиправну бездіяльність. Про протиправність може свідчити, зокрема, те, що суб'єкт владних повноважень бездіяв за обставин, коли мав реальну можливість реалізувати свої повноваження, повинен був це зробити, але не зробив (чи зробив несвоєчасно, з порушенням процедури чи інших вимог), що спричинило порушення прав та інтересів особи.
У справі відсутні належні та допустимі докази того, що внаслідок невиконання постанови Хмельницького апеляційного суду від 22 листопада 2022 року (справа №686/5130/22) ОСОБА_1 завдано моральної шкоди. Також у справі відсутні будь-які дані щодо протиправності дій (бездіяльності) органів державної влади України у невиконані цього судового рішення.
За таких обставин ОСОБА_1 не довів склад цивільного правопорушення, що є юридичною підставою відповідальності держави Україна перед ним за завдані збитки, а тому позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Відповідно до ст. 141 ЦПК України судові витрати слід покласти на позивача у зв'язку із відмовою в позові.
Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 30, 48, 76, 81, 247, 258, 259, 263-265, 353 ЦПК України, ст.ст.19, 56, 129-1 Конституції України, ст.ст. 15, 23, 1167, 1173, 1174 ЦК України, суд -
ухвалив:
В позові ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Міністерства юстиції України про відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Позивач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 .
Відповідач: Держава Україна в особі Міністерства юстиції України, 01001, м. Київ, вул. Архітектора Городецького, 13, код ЄДРПОУ 00015622.
Дата складання повного тексту рішення 06.11.2025.
Суддя: