Красилівський районний суд Хмельницької області
ін. 31000 , м. Красилів , вул. Булаєнка, 4 тел. (факс): 038 55 4 34 75
Справа №: 677/1528/25
04.11.2025 м.Красилів
Суддя Красилівського районного суду Хмельницької області Васільєв С.В., розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення, які надійшли із ВнП № 4 Хмельницького РУП Головного управління Національної поліції в Хмельницькій області стосовно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, мешканця АДРЕСА_1 , за ч.1 ст.130 КУпАП,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 415414 від 07.08.2025, 07.08.2025 о 15:09 в м. Красилів, вул.Грушевського, 128, водій ОСОБА_1 керував транспортним засобом ЗАЗ Ланос, державний номерний знак НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння , а саме: неприродне поблідніння обличчя, зіниці очей не реагують на світло. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння водій відмовився, чим порушив вимоги п.2.5 ПДР України, та скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП
В судовому засіданні ОСОБА_1 свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення не визнав. Зазначив, що він від проходження огляду не відмовлявся. Працівником поліції було з'ясовано, що огляд можна провести у с.Скаржинці Хмельницького району, однак було мало пального, щоб туди їхати.
Постановою від 08.10.2025 залучено ВнП №4 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області для участі в якості сторони обвинувачення у справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст.130 КУпАП та повідомлено про дату, час та місце розгляду справи.
Представник ВнП №4 Хмельницького РУП ГУНП в Хмельницькій області інспектор поліції Момот О.В. у судовому засіданні зазначив, що ОСОБА_1 дійсно керував транспортним засобом та був зупинений через порушення правил ПДР, останньому було запропоновано пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння, однак водій відмовився.
Після огляду наявного у матеріалах справи відеозапису працівник поліції повідомив, що матеріали справи дійсно не містять повної фіксації проведення процедури огляду водія на стан наркотичного сп'яніння.
За клопотанням працівника поліції було оголошено перерву (для можливості надання повного відеозапису), однак працівник поліції у подальшому повідомив, що після додаткової перевірки у відділенні поліції інших відеозаписів події віднайдено не було.
Дослідивши матеріали справи, суд звертає увагу на таке.
Згідно п. 2.5 ПДР України водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Порядок проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння регламентується ст.266 КУпАП та Інструкцією «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженою наказом Міністерства внутрішніх справ України, Міністерства охорони здоров'я України від 09.11.2015 року № 1452/735, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 11.11.2015 року за № 1413/27858 (далі - Інструкція).
Згідно з ч.2-3 статті 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я.
Відповідно до п. 7 розділу І Інструкції у разі відмови водія транспортного засобу від проходження огляду на стан сп'яніння на місці зупинки транспортного засобу або його незгоди з результатами огляду, проведеного поліцейським, такий огляд проводиться в найближчому закладі охорони здоров'я, якому надано право на його проведення відповідно до статті 266 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Згідно з п. 12 розділу ІІ Інструкції у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я.
Суд зазначає, що водій зобов'язаний виконувати обов'язки, визначені Законом України «Про дорожній рух» і Правилами дорожнього руху, зокрема передбачений вказаним законом обов'язок виконувати розпорядження поліцейського, яке він дає на підставі цих Правил чи інших нормативних актів.
Одним із таких розпоряджень поліцейського є вимога пройти саме медичний огляд з метою встановлення стану наркотичного сп'яніння (п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 09.09.2021 у справі №11-21сап21 (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР - 101473367)).
У п. 44 вказаного судового рішення вказано про те, що приписи розділу ІІ Інструкції № 1452/735 щодо огляду на стан сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу незастосовні до процедури проведення огляду на стан наркотичного сп'яніння, а тільки алкогольного. На це вказує і пункт 12 розділу ІІ Інструкції № 1452/735, відповідно до якого у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції № 1452/735, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я. Тобто, не проводить огляду на стан таких різновидів сп'яніння за допомогою спеціальних технічних засобів на місці зупинки транспортного засобу.
Оскільки у ОСОБА_1 працівники поліції виявили на місці зупинки транспортного засобу ознаки наркотичного сп'яніння, які передбачені в пункті 4 розділу I Інструкції № 1452/735 від 09.11.2015 року, однак провести такий огляд на місці неможливо, тому працівники поліції обґрунтовано запропонували йому пройти такий у медичному закладі.
Диспозиція ч. 1 статті 130 КУпАП передбачає відповідальність за керування транспортними засобами водіями в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Отже, об'єктивною стороною правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП є керування транспортним засобом у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного), або відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
Тобто, доказова база має бути спрямована саме на доведення одночасно двох обставин: керування транспортним засобом і перебування у стані сп'яніння (наркотичного чи алкогольного), або відмова від проходження огляду на стан сп'яніння.
На підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, працівниками поліції подано до суду:
- протокол про адміністративне правопорушення серії ЕПР № 415414 від 07.08.2025;
- направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння, відповідно до якого огляд не проводився (найменування закладу охорони здоров'я - Красилівська КНП);
- матеріали відеозапису.
Зокрема, оглядом долученого до протоколу відеозапису встановлено, що ОСОБА_1 керував транспортним засобом та був зупинений працівниками поліції (файли під назвою «IMG_9187», «IMG_9188»).
Згідно відеозапису з нагрудної камери працівника поліції слідує, що інспектор поліції вказав водію на наявність у нього ознак наркотичного сп'яніння, проте ОСОБА_1 заперечив факт вживання ним наркотичних речовин (файли під назвою «0000000_00000020250807150906_0008» 02:12-02:24 сек).
Після цього інспектор пропонував водію пройти огляд на стан наркотичного сп'яніння (файл під назвою «0000000_00000020250807150906_0008» 02:48 сек.), на що водій погодився (файл під назвою «0000000_00000020250807150906_0008» 02:53 сек.).
Згодом інспектор поліції засобами телефонного зв'язку з'ясовує, чи є можливість провести огляд на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі, після отримання відповіді перепитує: «Сьогодні ні? Тобто, потрібно в Хмельницький, так?» (той же відеофайл, 04:09-04:30). Далі відеозапис завершується, і продовження немає.
Факт керування ОСОБА_1 транспортним засобом суд вважає доведеним, оскільки він зафіксований відеоматеріалами та ніким не оспорюється.
Однак факт відмови водія від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння у медичному закладі з наданого відеозапису не вбачається, оскільки запис завершується з'ясуванням працівником поліції найближчого медичного закладу, де можна провести огляд.
Сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом».
У відповідності до п.43 рішення ЄСПЛ від 14.02.2008 у справі «Кобець проти України» (з відсиланням на первісне визначення цього принципу у справі «Авшар проти Туреччини» (Avsar v. Turkey, п. 282) доказування, зокрема, має випливати із сукупності ознак чи неспростовних презумпцій, достатньо вагомих, чітких та узгоджених між собою, а за відсутності таких ознак не можна констатувати, що винуватість особи доведено поза розумним сумнівом.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України № 23-рп/2010 від 22.12.2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правової презумпції, в тому числі і закріпленій в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
За таких обставин, будь-яких доказів, які б підтверджували факт відмови ОСОБА_1 від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп'яніння, як об'єктивної сторони адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, матеріали справи не містять.
Згідно ст.ст. 9, 245, 252 КУпАП особа може бути притягнута до адміністративної відповідальності лише за наявності в її діях складу адміністративного правопорушення, яке мало місце, та що має бути встановлено судом тільки після всебічної та повної оцінки всіх доказів по справі.
Відповідно до положень ч. ч. 1, 2 ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Таким чином, сукупність наведених обставин свідчить про те, що в матеріалах справи відсутні належні та допустимі докази, які безперечно доводять винуватість особи у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, поза розумним сумнівом.
У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винуватості особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Відповідний правовий висновок викладено у п. 39 постанови Верховного Суду від 08.07.2020 у справі №463/1352/16-а (реєстраційний номер судового рішення у ЄДРСР 90264746).
Згідно п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що у справі відсутні достатні, належні та допустимі докази на підтвердження факту порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху за обставин, які викладені у протоколі, а тому вважає за необхідне провадження у справі закрити відповідно до п.1 ч.1 ст.247, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.130, 247, 280, 284-285 КУпАП, -
провадження у справі про адміністративне правопорушення за ч.1 ст.130 КУпАП відносно ОСОБА_1 закрити на підставі п.1 ч.1 ст. 247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 КУпАП.
Апеляційна скарга подається до Хмельницького апеляційного суду через Красилівський районний суд Хмельницької області.
Постанова судді у справах про адміністративне правопорушення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя С. В. Васільєв