490/8785/25 від06.11.2025
нп 3/490/3008/2025
06 листопада 2025 року суддя Центрального районного суду м. Миколаєва Лященко В.Л., при секретарі Ведмеденко А.С., за участі прокурора Чернявського Р.А., розглянувши справи про адміністративні правопорушення, які надійшли від Департаменту внутрішньої безпеки Національної поліції України про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , який працював помічником начальника чергової зміни (з питань забезпечення) оперативно-координаційного центру ГУ ДСНС України в Миколаївській області, маючого звання капітана служби цивільного захисту,
- за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 172-6 КУпАП,
Відповідно до наказу Головного Управління Державної служби надзвичайних ситуацій України у Миколаївській області №63 від 06.03.2022 старшого лейтенанта служби цивільного захисту ОСОБА_1 призначено на посаду помічника начальника чергової зміни (з питань забезпечення) оперативно-координаційного центру Головного Управління Державної служби надзвичайних ситуацій України в Миколаївській області.
Відповідно до наказу Головного Управління Державної служби надзвичайних ситуацій України у Миколаївській області №12 від 14.01.2025, капітана служби цивільного захисту ОСОБА_1 звільнено із служби з виключенням з кадрів Державної служби надзвичайних ситуацій.
Таким чином, будучи особою начальницького складу цивільного захисту, ОСОБА_1 є суб'єктом, на якого поширюється дія Закону України "Про запобігання корупції" відповідно до пп. «д» п.1 ч.1 ст. 3 вказаного Закону, і на нього поширюється юридична відповідальність за вчинення правопорушення, пов'язаного з корупцією.
ОСОБА_1 зобов'язаний був подати декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування,типу «щорічна» за 2024 рік до 01.04.2025.
Відповідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 декларацію типу «щорічна» за 2024 рік подав 18.07.2025, чим допустив порушення встановленого строку подання декларації.
Крім того, ОСОБА_1 , будучи звільненим та виключеним з кадрів Державної служби надзвичайних ситуацій з 14.01.2025, зобов'язаний був подати декларацію типу «при звільненні» протягом 30 днів з дня припинення діяльності, тобто до 13.02.2025.
Відповідно інформації, яка міститься в Єдиному державному реєстрі декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, ОСОБА_1 декларацію типу «при звільненні» подав 18.07.2025, чим допустив порушення встановленого строку подання декларації.
Таким чином, ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення пов'язані з корупцією, передбачені ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, а саме: несвоєчасне подання без поважних причин декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
ОСОБА_1 не з'явився, надав суду заяву про розгляд справи без його участі.
Прокурор в судовому засіданні вказав, що в діях ОСОБА_1 наявний склад правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-6 КУпАП, про що свідчать докази, наявні в матеріалах справи, а тому просив визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні вказаних правопорушень. Просив розглядати справу без участі ОСОБА_1 , оскільки останній висловився щодо проведення судового засідання без його участі.
Разом з тим, відповідно до ч.1 ст.268 КУпАП України, справа про адміністративне правопорушення може бути розглянута під час відсутності особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі «Смірнов проти України» згідно з положеннями частини першої статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи, є порушенням п.1 ст.6 даної Конвенції.
Європейський Суд з прав людини у рішенні «Пономарьов проти України» від 3 квітня 2008 наголосив, що «сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження».
Зважаючи на викладені обставини, ОСОБА_1 належно сповіщався про час і місце розгляду справи, був обізнаний про складання щодо нього протоколу про адміністративне правопорушення, надав суду заяву про розгляд справи без його участі, його поведінка свідчить про не бажання брати участь у розгляді справи. Проте, подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання КУпАП, яким є охорона конституційного ладу України, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов'язків, відповідальності перед суспільством (стаття 1 КУпАП). Розгляд справи у розумні строки з одного боку забезпечує можливість своєчасного відновлення прав особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, у випадку необґрунтованості та безпідставності провадження у справі стосовно неї, а з іншого своєчасне вжиття заходів спрямованих на запобігання іншим правопорушенням, у випадку наявності підстав застосування адміністративного стягнення з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття (стаття 23 КУпАП). У будь-якому випадку відповідні дії мають бути вчинені своєчасно, з метою недопущення негативних наслідків, пов'язаних із тривалим розглядом справи та не вирішенням її по суті.
Відтак, враховуючи принцип судочинства, зазначений в практиці ЄСПЛ, яким визнано пріоритет публічного інтересу над приватним, суд відповідно до вимог ст.280 КУпАП України, вважає за можливе провести розгляд справи за його відсутності, оскільки матеріали справи містять достатньо доказів на підставі яких можливо розглянути справу та винести рішення, що сприятиме досягненню завдань, визначених ст.245 КУпАП України, та розгляду справи в межах строків, які передбачені ст.38 КУпАП України, оскільки безпідставне умисне затягування справи нівелює завдання Кодексу України про адміністративне правопорушення.
Заслухавши думку прокурора, дослідивши всі зібрані по справі докази за своїм внутрішнім переконанням, з врахуванням всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, суд прийшов наступних висновків.
Відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до змісту вимог ст. 245 КУпАП, завданням судді при розгляді справи про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності та іншими засобами.
Відповідно до ч.1 ст.256 КУпАП, протокол про адміністративне правопорушення як документ, що засвідчує факт неправомірних дій та є одним з основних джерел доказів, складається за встановленою формою і має містити дані, необхідні для вирішення адміністративної справи, зокрема, про місце, час вчинення та суть правопорушення, спричинену матеріальну шкоду, а також про свідків і потерпілих. Тому предмет судового розгляду обмежений обставинами, які вказані в протоколі про адміністративне правопорушення та які визначають його суть.
Частиною 1 статті 172-6 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Згідно пункту 3 частини першої статті 104 Кодексу цивільного захисту України визначено, що середній начальницький склад це молодший лейтенант служби цивільного захисту, лейтенант служби цивільного захисту, старший лейтенант служби цивільного захисту, капітан служби цивільного захисту.
Абзацом п'ятим пункту 15 Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 №593, визначено, що особам рядового і начальницького складу присвоюються такі спеціальні звання: середній начальницький склад - молодший лейтенант служби цивільного захисту, лейтенант служби цивільного захисту, старший лейтенант служби цивільного захисту, капітан служби цивільного захисту.
На осіб начальницького складу служби цивільного захисту поширюються вимоги та обмеження, передбачені Законом України «Про запобігання корупції» (ч. 5 ст. 101 Кодексу цивільного захисту України).
Пунктом 6 Загальних питань Положення про порядок проходження служби цивільного захисту особами рядового і начальницького складу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2013 №593, визначено, що особи начальницького складу є особами, уповноваженими на виконання функцій держави, на яких поширюється дія вимог та обмежень. передбачених Законом України "Про запобігання корупції".
Відповідно до абзацу 15 частини 1 статті 1 Закону України «Про запобігання корупції» суб'єкти декларування - особи, зазначені у пункті 1, підпунктах «а», "в"-"ґ" пункту 2, пункту 4 частини першої статті 3 цього Закону, інші особи, які зобов'язані подавати декларацію відповідно до цього Закону.
Відповідно до підпункту «д» пункту 1 частини першої статті 3 Закону України «Про запобігання корупції», суб'єктами, на яких поширюються дія цього Закону, є, зокрема, особи начальницького складу служби цивільного захисту.
Згідно ч. 1 ст.45 Закону України «Про запобігання корупції» особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, зобов'язані щорічно до 1 квітня подавати шляхом заповнення на офіційному веб-сайті Національного агентства декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування (далі - декларація), за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством.
Відповідно до підпункту 1 пункту 5 розділу II Порядку формування, ведення та оприлюднення (надання) інформації Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, затвердженого Рішенням Національного агентства з питань запобігання корупції № 3 від 10.06.2016, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15.07.2016 за №959/29089, щорічна декларація суб'єкта декларування подається у період з 00 годин 00 хвилин 01 січня до 00 годин 00 хвилин 01 квітня року, наступного за звітним роком. Така декларація охоплює звітний рік (період з 01 січня до 31 грудня включно), що передує року, в якому подається декларація, та містить інформацію станом на 31 грудня звітного року.
Відповідно до абз.1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідно до абз. 1 ч. 2 ст. 45 Закону України «Про запобігання корупції», особи, зазначені у пункті 1, підпунктах "а", "в"-"ґ" пункту 2 частини першої статті 3 цього Закону, які припиняють діяльність, пов'язану з виконанням функцій держави або місцевого самоврядування, протягом 30 календарних днів з дня припинення відповідної діяльності подають декларацію особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за період, не охоплений раніше поданими деклараціями.
Відповідно до пункту 5 ч. 1 ст.12 Закону України «Про запобігання корупції», Національне агентство з метою виконання покладених на нього повноважень має право приймати з питань, що належать до його компетенції, обов'язкові для виконання нормативно-правові акти; ч. 5 ст. 12 Закону України «Про запобігання корупції», - нормативно-правові акти Національного агентства підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України та включаються до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів. Нормативно-правові акти Національного агентства після включення до Єдиного державного реєстру нормативно-правових актів опубліковуються державною мовою в офіційних друкованих виданнях. Нормативно-правові акти Національного агентства, які пройшли державну реєстрацію, набирають чинності з дня офіційного опублікування, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня офіційного опублікування.
Відповідно до п. 9 ст. 1 Закону України «Про запобігання корупції» правопорушення пов'язане з корупцією - діяння, що не містить ознак корупції, але порушує встановлені цим Законом вимоги, заборони та обмеження, вчинене особою, зазначеною у ч. 1 ст. 3 Закону України «Про запобігання корупції», за яке законом встановлено кримінальну, адміністративну, дисциплінарну та/або цивільно-правову відповідальність.
Враховуючи вищезазначене, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративних правопорушень підтверджується доказами наявними в матеріалах справи, а саме:
- протоколами про адміністративні правопорушення № 42 та 43, від 15.10.2025 року, якими встановлені обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративних правопорушень;
- повідомленням НАЗК про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування №10/15 від 14.02.2025, відповідно до якого встановлено факт не подання ОСОБА_1 «при звільненні» за період 01.01.2025 по 14.01.2025 декларації;
- повідомленням НАЗК про факт неподання чи несвоєчасного подання декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування №10/49, відповідно до якого встановлено факт не подання ОСОБА_1 «щорічної» за 2024 рік декларації;
- листом Національного агентства з питань запобігання корупції №47-06/79238-25 від 25.09.2025, згідно якого встановлено факт несвоєчасного подання декларацій особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, зокрема ОСОБА_1 ;
- витягом з Єдиного державного реєстру декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, з якого слідує, що ОСОБА_1 підписав та подав декларації 18.07.2025, а саме декларацію типу "щорічна" за 2024 рік - о 21 годині 22 хвилин та декларацію типу "при звільненні" за період 01.01.2025-14.01.2025 - о 21 годині 36 хвилин;
- витягом з наказу №63 від 06.03.2022, про призначення ОСОБА_1 на посаду помічника начальника чергової зміни (з питань забезпечення) оперативно-координаційного центру Головного управління ДСНС України в Миколаївській області;
- витягом з наказу №12 від 14.01.2025 про звільнення ОСОБА_1 з посади з виключенням кадрів з ДСНС;
- повідомленнями Національного агентства від 15.03.2024 та 22.04.2024 про відсутність технічних несправностей та перебоїв у роботі Реєстру, які б завадили поданню документів до Реєстру у період з 01.01.2024 по 01.04.2024.
Наведені докази узгоджуються між собою, є належними та допустимими, підстави ставити під сумнів їх достовірність відсутні, а тому в своїй сукупності підтверджують обставини, встановлені в судовому засіданні. При цьому дані, які б спростовували чи ставили під сумнів досліджені докази, вказували про порушення вимог КУпАП України під час їх отримання, у справі відсутні і не встановлені.
Відповідно до абзацу 9 підпункту 1 пункту 2 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №223-943/0/4-17 від 22.05.2017 року «Щодо притягнення до адміністративної відповідальності за окремі правопорушення, пов'язані з корупцією» під поважними причинами несвоєчасного подання декларації слід розуміти неможливість особи подати вчасно декларацію у зв'язку з хворобою, перебуванням особи на лікуванні, внаслідок стихійного лиха (повені, пожежі, землетрусу), технічних збоїв офіційного веб-сайту Національного агентства з питань запобігання корупції, витребуванням відомостей, необхідних для внесення в декларацію, перебуванням (триманням) під вартою.
Положеннями, викладеними Вищим спеціалізованим судом України з розгляду цивільних і кримінальних справ у листі від 22.05.2017 року за №223-943/0/4-17, визначено, що невжиття заходів суб'єктом декларування щодо своєчасності отримання електронного ключа, відомостей про склад сім'ї, їх доходи та інших необхідних даних для заповнення декларації, не може визнаватися реабілітуючою обставиною та поважною причиною для несвоєчасного подання декларації.
Як вбачається з матеріалів провадження, поважні причини щодо несвоєчасного подання декларацій особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, за 2024 рік, а також за період, неохоплений раніше поданими деклараціями («при звільнені») у ОСОБА_2 - відсутні.
Таким чином, суд приходить до висновку, що своїми неправомірними діями ОСОБА_2 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені:
- ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме «щорічної» за 2024 рік;
- ч. 1 ст. 172-6 КУпАП - несвоєчасне подання без поважних причин декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, а саме «при звільненні».
Відповідно до положень ч.2 ст.36 КУпАП, якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.
Оскільки на розгляді в суді перебувають одночасно дві справи про адміністративне правопорушення: №490/8785/25 (провадження №3/490/3008/2025), №490/8786/25 (провадження №3/490/3009/2025) відносно ОСОБА_1 , суд на підставі ст. 36 КУпАП вважає за доцільне об'єднати справи про адміністративні правопорушення в одне провадження.
При визначенні міри адміністративного стягнення стосовно ОСОБА_1 суд враховує характер правопорушень, обставини справи щодо місця, часу правопорушень, і їх наслідків, ступінь вини правопорушника, його майновий стан.
Обставин, що обтяжують чи пом'якшують відповідальність, судом не встановлено.
Враховуючи особу винного, його майновий стан, ступінь вини, відсутність обставин, що обтяжують відповідальність, відсутність відомостей, що негативно характеризують його особу, суд вважає, що відповідно до мети адміністративного стягнення, яке застосовується до особи з метою його виховання в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами (ст. 23 КУпАП) необхідним та достатнім для його виправлення буде застосування до ОСОБА_1 міри адміністративного стягнення у виді мінімального штрафу, передбаченого ч.1 ст. 172-6 КУпАП, тобто в розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Таке покарання буде необхідним, достатнім і допустимим, тобто призначене з метою виховання правопорушника і запобігання вчинення ним нових правопорушень.
Згідно ст.40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення, у разі винесення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.
Відповідно до цієї статті та ст.4 Закону України «Про судовий збір», з ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 605.60 грн. на користь держави.
На підставі викладеного та керуючись Законом України від 14 жовтня 2014 року № 1700-VII «Про запобігання корупції»; ст.ст. 40-1, 252, 280, 283, 284 КУпАП, суд,
Справи про адміністративне правопорушення №490/8785/25 (провадження №3/490/3008/2025) та №490/8786/25 (провадження №3/490/3009/2025) про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 172-6 КУпАП, об'єднати в одне провадження, надавши справам загальний номер №490/8785/25 (провадження №3/490/3008/2025).
Визнати ОСОБА_1 винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст. 172-6 КУпАП, та накласти на нього адміністративне стягнення:
- за ч.1 ст. 172-6 КУпАП у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень;
- за ч.1 ст. 172-6 КУпАП у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень;
На підставі ст.36 КУпАП, визначити ОСОБА_1 остаточне адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі п'ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 гривень.
Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів - Миколаївське ГУК/Централ. р н/21081100, код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37992030, банк отримувача -Казначейство України (ЕАП), код банку отримувача (МФО) - 899998, рахунок отримувача - UA688999980313040106000014483, Код класифікації доходів бюджету -21081100.
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір у розмірі 605.60 грн. (шістсот п'ять грн. шістдесят коп.) на розрахунковий рахунок UA798999980313131206000014483, отримувач Миколаїв.ГУК/Централ.р-н/22030101, код отримувача (ЄДРПОУ) 37992030, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), призначення платежу - судовий збір (ДСА 050).
Строк пред'явлення постанови суду до виконання 3 (три) місяці з дня її винесення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених частиною п'ятою статті 7 та частиною першою статті 287 цього Кодексу.
Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено.
У разі несплати правопорушником штрафу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, з правопорушника у порядку примусового виконання стягується подвійний розмір штрафу, у відповідності до ст. 308 КУпАП.
Суддя В.Л.Лященко