Справа № 483/1235/25
Провадження № 2/483/744/2025
Іменем України
03 листопада 2025 року м. Очаків
Очаківський міськрайонний суд Миколаївської області у складі:
головуючого - судді Рак Л.М.,
за участю секретаря Гречки С.Є.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -
05 вересня 2025 року акціонерне товариство «СЕНС БАНК» (далі - АТ «СЕНС БАНК») звернулося до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 . Свої вимоги позивач обґрунтовував тим, що 08 серпня 2019 року ОСОБА_1 звернулася до АТ «Альфа-Банк» (назву якого змінено на АТ «СЕНС БАНК») з метою отримання банківських послуг. 08 серпня 2019 року підписанням оферти на укладання угоди про надання кредиту № 501171618 відповідачка запропонувала банку укласти угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб (далі - угода). Підставою для угоди є договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», що укладений між нею та банком (архівна версія договору, яка була чинною на дату укладення сторонами угоди, розміщена за посиланням: https://sensebank.ua/tarifi-ta-umovi та є публічно доступною). Банк прийняв пропозицію відповідачки та підписав акцепт пропозиції на укладання угоди про обслуговування кредитної картки та відкриття відновлювальної кредитної лінії. Акцепт пропозиції на укладення угоди отримано відповідачкою, про що свідчить її власноручний підпис. У додатку № 1 до угоди сторони узгодили графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг. Також сторонами підписано паспорт споживчого кредиту, в розділі 3 якого вказані основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача. Таким чином, 08 серпня 2019 року між банком та відповідачкою з дотриманням приписів чинного законодавства України було укладено кредитний договір, що підтверджується: офертою на укладання угоди про надання кредиту № 501171618, акцептом пропозиції на укладання угоди про надання кредиту № 501171618, додатком № 1 «Графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг», паспортом споживчого кредиту; анкетою-заявою про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа-Банк» на укладення Договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», із наступними основними умовами: тип кредиту - «Кредит готівкою»; сума кредиту - 52943 грн. 63 коп.; процентна ставка - 16,99 % річних, тип ставки - фіксована; строк кредиту - 60 місяців; спосіб видачі кредиту - переказ коштів на рахунок, відкритий в АТ «Альфа Банк»; дата повернення кредиту - року; порядок повернення кредиту - графік платежів: до 08 числа кожного місяці з дати надання кредиту до повного погашення кредиту по 2321 грн. 44 коп., загальна кількість платежів 60; для повернення заборгованості за Угодою визначено використовувати рахунок № НОМЕР_1 , відкритий у Банку. Власним підписом позичальниця підтвердила, що вона ознайомлена зі всією інформацією, необхідною для прийняття усвідомленого рішення щодо отримання кредиту; інформацією про умови кредитування та орієнтовну вартість кредиту, надану виходячи із обраних умов кредитування; а також, що вона отримала всі пояснення, необхідні для забезпечення можливості оцінити, чи адаптовано договір до його потреб та фінансової ситуації, зокрема шляхом роз'яснення наведеної інформації, в тому числі суттєвих характеристик запропонованих послуг та певних наслідків, які вони можуть мати, в тому числі в разі невиконання зобов'язань за договором. Сторони також узгодили, що всі відносини між позичальником та банком, що не врегульовані угодою, регулюються договором про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк», який визначає всі інші істотні умови надання та користування кредитом, права та обов'язки сторін, відповідальність сторін за невиконання або неналежне виконання умов договору, додатково до тих, що вказані в угоді, і є невід'ємною частиною угоди та діюча редакція якого розміщена на сайті Банку: www.alfabank.ua (архівна версія Договору, яка була чинною на дату укладення сторонами Угоди, розміщена за посиланням: https://sensebank.ua/tarifi-ta-umovi та є публічно доступною). Банк зі своєї сторони виконав свої зобов'язання за договором надавши позичальниці ОСОБА_1 кредит в розмірі 52943 грн. 63 коп., а остання, в порушення умов договору, не виконує взяті на себе зобов'язання, припинивши здійснювати платежі в рахунок повернення кредиту та сплачувати проценти за користування ним. Її заборгованість за вказаним договором станом на 30 квітня 2025 року становить 83384 грн. 33 коп., з яких: 31264 грн. 94 коп. - заборгованість за кредитом, 15905 грн. 91 коп. - заборгованість по відсотках, 36213 грн. - заборгованість по комісії. Посилаючись на викладене, позивач просив стягнути з відповідачки зазначену суму заборгованості за кредитним договором, а також судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2422 грн. 40 коп. та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7150 грн.
30 вересня 2025 року на адресу через систему «Електронний суд» від представника відповідачки адвоката Підодвірного Т.І. надійшов відзив на позовну заяву у якому викладено заперечення проти позову. Зокрема, представник відповідачки посилається на те, що позивачем не надано доказів отримання позичальницею ОСОБА_1 кредитних коштів та зазначає, що разом із позовною заявою, позивачем направлено до суду «Меморiальний ордер N 751442 від 08.08.2019 року». При цьому, здійснення безготівкових розрахунків регулювалось відповідно до Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої Постановою правління Національного банку України від 21 січня 2004 року №22 (далі Інструкція). Відповідно до пункту 1.4 Інструкції платіжне доручення - розрахунковий документ, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку про списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача. Згідно з додатком 3 до Інструкції , платіжне доручення містить обов'язкові реквізити про дату одержання платіжного доручення банком та дату проведення, з підписом банку. З Додатку 9 до Інструкції слідує, що датою одержання є відмітка, де зазначаються число, місяці, рік отримання банком платника розрахункового документа, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. Датою виконання є відмітка, де зазначаються число, місяці, рік списання коштів з рахунку платника, які засвідчуються підписом відповідального виконавця та відбитком штампа банку. З зазначеного слідує, що платіжне доручення без відміток банку про дату отримання та виконання не є документом, що підтверджує здійснення платіжної операції. Як вбачається із, так званого, меморіального ордеру, останній не містить відмітки банку про його прийняття та виконання. Наявна лише відмітка про його відповідність оригіналу. Тож, такий меморіальний ордер не може свідчити про отримання відповідачем кредитних коштів. Крім того, представником відповідачки також зазначено, що як вбачається з позовної заяви, позивач просить суд стягнути з відповідачки на його користь заборгованість з комісії за обслуговування кредиту у розмірі 36213 грн. 48 коп. Однак, представник відповідачки вважає встановлення такого пункту кредитного договору нікчемним та зазначає, що умова договору, щодо сплати комісії за обслуговування кредитної заборгованості є нікчемною, звертаючи увагу, що Велика Палата Верховного Суду в постанові від 13.07.2022 року в справі № 496/3134/19 зазначила: «Отже, якщо сторона правочину вважає його нікчемним, то така сторона за загальним правилом може звернутися до суду не з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним, а за застосуванням наслідків виконання недійсного правочину (наприклад, з вимогою про повернення одержаного на виконання такого правочину), обґрунтовуючи свої вимоги нікчемністю правочину. Якщо ж інша сторона звернулася до суду з вимогою про виконання зобов'язання з правочину в натурі, то відповідач вправі не звертатись з вимогою про визнання нікчемного правочину недійсним (зустрічною чи окремою), а заперечувати проти позову, посилаючись на нікчемність правочину. Суд повинен розглянути такі вимоги i заперечення й вирішити cпip по суті; якщо суд дійде висновку про нікчемність правочину, то суд зазначає цей висновок у мотивувальній частині судового рішення в якості обґрунтування свого висновку по суті спору, який відображається у резолютивній частині судового рішення». Посилаючись на викладене представник відповідачки просив в задоволені позову відмовити.
Учасники справи, в судове засідання не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Представник позивача надав до суду заяву про розгляд справи за відсутності представника АТ «СЕНС БАНК», в якій крім того, зазначив, що позовні вимоги підтримує, просить їх задовольнити та не заперечує проти заочного розгляду справи.
Відповідачка та її представник, будучи належним чином повідомленими про дату, час та місце розгляду справи, до суду не з'явилися, про причини своєї неявки не повідомили.
Враховуючи те, що учасники справи належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, суд вважає за можливе відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України розглянути справу за відсутності сторін на підставі наявних у справі доказів, не здійснюючи фіксування судового процесу.
Дослідивши письмові докази, що є в матеріалах справи, суд встановив наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Судом встановлено, що 08 серпня 2019 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_2 була підписана оферта на укладення угоди про надання споживчого кредиту № 501171618, анкета-заява про акцепт публічної пропозиції АТ «Альфа Банк» на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа Банк», паспорт споживчого кредиту та графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки, з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, які в сукупності становлять кредитний договір, згідно умов якого ОСОБА_2 отримала кредит в розмірі 52943 грн. 63 коп. зі сплатою процентів за користування кредитом 16,99% річних строком на 60 місяців (а.с. 18-19).
Відповідно до оферти ОСОБА_2 запропонувала АТ «Альфа-Банк» укласти з нею угоду про надання споживчого кредиту, яка є невід'ємною частиною договору про банківське обслуговування фізичних осіб. Підставою для укладення цієї угоди є договір про банківське обслуговування фізичних осіб в АТ «Альфа-Банк».
Оферта містить умови споживчого кредиту: тип кредиту «кредит готівкою», сума кредиту 52943 грн. 63 коп., процентна ставка 16,99 % річних, тип ставки - фіксована, строк кредиту 60 місяців. Дата повернення кредиту вказана до 08 серпня 2024 року (п. 2 Оферти).
Згідно з п. 3 Оферти кредит надається позичальнику для: власних потреб - розмір 36819 грн. 93 коп., спосіб видачі - переказ на рахунок відкритий в АТ «Альфа Банк»; оплата страхового платежу в розмірі 8038 грн. 01 коп. згідно з умовами комплексного Договору добровільного страхування ризиків позичальника, спосіб оплати - переказ коштів на рахунок ПрАТ «СК«Альфа Страхування» відкритий в АТ «Альфа Банк»; оплата страхового платежу в розмірі 250 грн. згідно з умовами Договору добровільного страхування фінансових ризиків позичальника за програмою «Альфа-Сервіс», спосіб оплати - переказ коштів на рахунок ПрАТ «СК«Альфа Страхування» відкритий в АТ «Альфа Банк» (а.с 18).
Крім того, сторони своїми підписами узгодили в письмовій формі графік платежів та розрахунок сукупної вартості споживчого кредиту та реальної процентної ставки з урахуванням вартості всіх супутніх послуг, що становить додаток № 1 до укладеного між сторонами договору № 501171618 від 08 серня 2019 року (зв. бік а.с. 19).
Також з наданого позивачем паспорта споживчого кредиту вбачається, що сторонами за вказаним кредитним договором узгоджено суму кредиту 52943 грн. 63 коп., строк кредитування 60 місяців, процентну ставку 16,99%, а також неустойку (штраф) в розмірі 200 грн. за кожне прострочення платежу від 1 до 4 днів та 400 грн. за кожне прострочення платежу, яке триває 5 і більше днів (а.с 20).
Як вбачається з Статуту АТ «СЕНС БАНК», затвердженого позачергованими Загальними зборами АТ «Альфа-Банк» від 12 серпня 2022 року АТ «СЕНС БАНК» є правонаступником АТ «Альфа-Банк» (а.с 14-15).
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
За змістом статей 626, 628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.
Частиною першою статті 638 ЦК України, встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові в розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Частиною 2 статті 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Отже, згідно з ч. 2 ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то, в разі прострочення повернення чергової частини, позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
Як встановлено при розгляді справи, банк свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачці кредит у розмірі, встановленому договором, що підтверджується меморіальним ордером № 751442 від 08 серпня 2019 року (а.с. 22).
Разом з тим, відповідачка не повернула своєчасно банку грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом, відсотками, що має відображення у розрахунку заборгованості за договором.
Таким чином, в порушення умов кредитного договору, а також вимог ст. 509, 526 1054 ЦК України відповідачка зобов'язання за вказаним вище договором не виконала.
Відповідно до наданого позивачем розрахунку в наслідок невиконання відповідачкою своїх зобов'язань за кредитним договором № 501171618 від 08 серпня 2019 року станом на 30 квітня 2025 року утворилася заборгованість в розмірі 83384 грн. 33 коп., з яких: 31264 грн. 94 коп. - заборгованість за кредитом, 15905 грн. 91 коп. - заборгованість по відсотках, 36213 грн. 48 коп. - заборгованість по комісії (а.с 25).
Статтею 629 ЦК України визначено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання), тобто ухиляючись від сплати заборгованості за кредитом, відповідач порушує зобов'язання за даним Договором.
Статтею 525 ЦК України передбачена недопустимість односторонньої відмови від зобов'язання.
Відповідно до ч. 2 ст. 615 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 598 ЦК України, зобов'язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.
Статтею 599 ЦК України визначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Щодо позовних вимоги АТ «СЕНС БАНК» про стягнення з ОСОБА_1 комісії в розмірі 36213 грн. 48 коп., суд зазначає наступне.
Відповідно до пункту 3.6 Правил надання банками України інформації споживачу про умови кредитування та сукупну вартість кредиту, затверджених постановою правління Національного банку України від 10 травня 2007 року № 168 (у редакції, чинній на момент укладення спірного кредитного договору), банки не мають права встановлювати платежі, які споживач має сплатити на користь банку за дії, які банк здійснює на власну користь (ведення справи, договору, облік заборгованості споживача тощо), або за дії, які споживач здійснює на користь банку (прийняття платежу від споживача, тощо), або що їх вчиняє банк або споживач з метою встановлення, зміни або припинення правовідносин (укладення кредитного договору, внесення змін до нього, прийняття повідомлення споживача про відкликання згоди на укладення кредитного договору тощо).
16 жовтня 2011 року набрав чинності Закон України від 22 вересня 2011 року N 3795-VI «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо врегулювання відносин між кредиторами та споживачами фінансових послуг», яким частину четверту статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» доповнено нормою такого змісту: кредитодавцю забороняється встановлювати у договорі про надання споживчого кредиту будь-які збори, відсотки, комісії, платежі тощо за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону. Умова договору про надання споживчого кредиту, яка передбачає здійснення будь-яких платежів за дії, які не є послугою у визначенні цього Закону, є нікчемною.
За загальним правилом, передбаченим статтею 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Згідно зі ст. 55 Закону України «Про банки і банківську діяльність» відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Банкам забороняється вимагати від клієнта придбання будь-яких товарів чи послуг від банку або від спорідненої чи пов'язаної особи банку як обов'язкову умову надання банківських послуг.
Відповідно до пункту 1 Оферти за обслуговування кредиту (послуги з розрахунково-касового обслуговування) банк встановлює комісійну винагороду в розмірі 1,90% від суми кредиту щомісяця.
Позивач не мав права встановлювати такі платежі, оскільки вони покладають на боржників обов'язок компенсувати можливі фінансові ризики банківської установи, а тому вказане положення кредитного договору є нікчемним.
Таким чином, оскільки обслуговування кредиту є супутньою послугою, за надання якої неможливе встановлення комісії, тому позовні вимоги банку в частині стягнення комісії у розмірі 36213 грн. 48 коп. не підлягають задоволенню.
Крім того, з дослідженого розрахунку заборгованості за кредитним договором № 501171618 від 08 серпня 2019 року, судом встановлено, що за період з 08 серпня 2019 року по 08 лютого 2022 року відповідачкою сплачено на користь банку суму в розмірі 29171 грн. 97 коп., яка була зарахована в рахунок погашення комісії за обслуговування кредиту (зв. бік а.с. 25). Разом з тим, з врахуванням викладеного вище, сплачену відповідачкою ОСОБА_1 суму в розмірі 29171 грн. 97 коп. на виконання вимог кредитного договору слід віднести на рахунок погашення тіла кредиту.
З огляду на викладене, оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності та зважаючи на те, що відповідачка допустила порушенням умов договору щодо своєчасної та повної сплати частини кредиту та відсотків за користування ним відповідно до погодженого сторонами графіку, в зв'язку з чим у банка виникло право вимагати повернення суми кредиту в повному обсязі, а також, що позичальницею не спростовано наданий позивачем розрахунок заборгованості за кредитом та процентами щодо відсутності заборгованості в повному обсязі, суд дійшов висновку про обґрунтованість та необхідність задоволення позовних вимог в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «СЕНС БАНК» заборгованості за кредитним договором № 5011716518 від 08 серпня 2019 року в розмірі 17998 грн. 88 коп., яка складається із заборгованості за кредитом в розмірі 2092 грн. 97 коп. (31264 грн. 94 коп. - 29171 грн. 97 коп.) та заборгованості по відсотках в розмірі 15905 грн. 91 коп.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З огляду на викладене, виходячи з принципу пропорційності відшкодування судових витрат до задоволених вимог, з відповідачки на користь позивача підлягають стягненню судові витрати у розмірі 522 грн. 88 коп.
Разом з тим, не підлягають стягненню витрати на правничу допомогу, оскільки з доданих до позову документів, а саме договору про надання послуг № 1006 від 28 січня 2025 року не вбачається, що відповідні послуги адвокатом Гірчаком А.М. надавалися саме по даній справі.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 259, 263-265 ЦПК України, суд -
Цивільний позов акціонерного товариства «СЕНС БАНК» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 ), на користь акціонерного товариства «СЕНС БАНК», ЄДРПОУ 23494714, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, в рахунок заборгованості за кредитним договором № 501171618 від 08 серпня 2019 року - 17998 (сімнадцять тисяч дев'ятсот дев'яносто вісім) гривень 88 копійок, з яких: 2092 грн. 97 коп. - заборгованість за кредитом, 15905 грн. 91 коп. - заборгованість за відсотками, а також 522 (п'ятсот двадцять дві) гривні 88 копійок - в рахунок відшкодування судового збору.
В іншій частині в задоволенні позову відмовити.
Рішення може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги, рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Головуючий: