Справа № 489/2498/25
Провадження № 2/489/1907/25
Іменем України
04 листопада 2025 року м. Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі
головуючого судді Микульшиної Г.А.,
із секретарем судового засідання Тищенко Д.О.,
за участі:
представника позивача Недибалюк О.Г.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві в порядку загального провадження цивільну справу за позовом Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради «Зоря» (далі - КЖЕП ММР «Зоря») до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління, утримання будинків та прибудинкових територій, зустрічним позовом ОСОБА_1 до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради «Зоря» про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди,
встановив:
В квітні 2025 року КЖЕП ММР «Зоря» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління, утримання будинків та прибудинкових територій за період з 01.12.2021 по 30.11.2024 у розмірі 17 371,50 грн., судового збору у розмірі 3 028,00 грн. та витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн.
Позов обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 є власником частки кв. АДРЕСА_1 . КЖЕП ММР «Зоря» надає послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 відповідно до договору № 0270 від 28.12.2018, яким було затверджено кошторис витрат на утримання такого будинку та прибудинкової території, встановлено місячний розмір витрат у розмірі 5,0257 грн. за 1 кв. м. У зв'язку з цим власники квартир, в тому числі і відповідач, зобов'язані своєчасно та в повному обсязі оплачувати послуги з управління, утримання будинків та прибудинкових територій.
З огляду на систематичну несплату власниками вищевказаної квартири платежів на утримання будинку та прибудинкової території, у них утворилась заборгованість за період з 01.12.2021 по 30.11.2024 у розмірі 34 743,09 грн. Оскільки відповідач є власником тільки частини квартири, позивач вважає за доцільне просити стягнути з нього половину заборгованості, а саме 17 371,50 грн.
Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з відповідача заборгованість у вказаному розмірі, судовий збір та витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ухвали Ленінського районного суду м. Миколаєва від 14.04.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи та призначено судове засідання.
05.05.2025 на адресу суду від ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, згідно якого він просить суд в задоволенні позову відмовити в повному обсязі. В обґрунтування заперечень проти позову відповідач посилається на те, що позивач самостійно долучає до позову договір, на підставі якого, на його думку, регулюються правовідносини між мешканцями будинку та виконавцем послуг. Однак вказаний договір не передбачає нарахування заборгованості за період до 2021 року, а отже позивач не має правових підстав вимагати стягнення зазначених сум. Вважає, що КЖЕП ММР «Зоря» не надано доказів затвердження у встановленому законом порядку тарифів та вартість послуг з управління багатоквартирним будинком. Окрім викладеного, позивачем безпідставно змінено розмір тарифів за надані послуги; інформація про тарифи за весь період заборгованості не була доведена споживачу. Також позивач вказує, що предметом позову є заборгованість, що виникла у період з 01.12.2021 по 30.11.2024, однак у поданих розрахунках станом на 01.12.2021 міститься сума боргу понад 28 891,96 грн., що виникла ще до 2021 року. Хоча, згідно тверджень відповідача, в цей час повинна бути заборгованість лише в розмірі 458,82 грн. Також відповідач вказував на те, що до заборгованості за період до 2021 року підлягає застосуванню строк позовної давності.
05.05.2025 на адресу суду від відповідача ОСОБА_1 надійшла заява про застосування строків позовної давності. Відповідач вказував на те, що КЖЕП ММР «Зоря» просить суд стягнути з нього заборгованість за спожиті послуги з управління, утримання будинків і споруд та прибудинкової території за період з 01.12.2021 по 30.11.2024, тобто більше ніж за три роки. Відповідно вказані вимоги заявлено із пропущенням строку позовної давності.
29.04.2025 відповідач ОСОБА_1 направив до суду зустрічний позов у якому просить:
1. Визнати протиправною бездіяльність та зобов'язати Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство Миколаївської міської ради «Зоря» надати інформацію:
- надати протокол або інший документ на підтвердження Загальних зборів співвласників будинку АДРЕСА_2 , яким було уповноважено ОСОБА_2 обирати управителя будинку, із зазначення підписів співвласників будинку АДРЕСА_2 ;
- надати договір про надання житлово-комунальних послуг між мною та КЖЕГІ ММР «Зоря»;
- надати інформацію про ціни/тарифи, загальну вартість місячного платежу, структуру ціни/тарифу, норми споживання та порядок надання відповідної послуги, а також про її споживчі властивості за весь період надання такої послуги та за весь період вимагання боргу;
- надати детальний розрахунок розподілу обсягу спожитих комунальних послуг між споживачами багатоквартирного будинку за весь період вимагання боргу.
2. Зобов'язати Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство Миколаївської міської ради «Зоря» перерахувати заборгованість за період з 01.12.2021 по 30.11.2024;
3. Стягнути з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради «Зоря» на його користь компенсацію заподіяної моральної шкоди у розмірі 5 000,00 грн.
4. Стягнути з Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради «Зоря» на його користь сплачений судовий збір.
В обґрунтування заявлених вимог ОСОБА_1 посилався на те, що зі змісту первісного позову КЖЕП ММР «Зоря» про стягнення з нього заборгованості вбачається, що за період з 01.12.2021 по 30.11.2024 борг становить 17 371,50 грн. Однак у відповідності до історії фінансового стану послуг абонента можна встановити, що борг за цей період становить 5 851,13 грн. Таким чином, між ОСОБА_1 та позивачем існує спір з приводу нарахованої заборгованості за послуги з управління багатоквартирним будинком, отже, на переконання позивача за зустрічним позовом, КЖЕП ММР «Зоря» зобов'язано перерахувати заборгованість. Також ОСОБА_1 вказував на те, що інший зі співвласників спірної квартири - а саме ОСОБА_3 , неодноразово письмово зверталась до керівництва КЖЕП ММР «Зоря» з приводу надання інформації, у тому числі про надання протоколу або іншого документу на підтвердження загальних зборів співвласників будинку АДРЕСА_2 , якими було уповноважено ОСОБА_2 обирати управителя будинку. Керівництво відповідача усіляко ухилялось від надання такої інформації. Зважаючи на тривалий характер порушення прав позивача та ОСОБА_3 на отримання інформації, враховуючи потребу у докладанні надзвичайних інтелектуальних і моральних зусиль для поновлення своїх прав про отримання інформації про послуги, позивач вважає, що йому завдано моральної шкоди в розмірі 5 000,00 грн.
Посилаючись на вказані обставини, ОСОБА_1 звернувся із зустрічним позовом до суду.
Ухвалою суду від 06.05.2025 зустрічний позов залишено без руху, надано ОСОБА_1 строк для усунення вказаного у ній недоліку.
19.05.2025 ОСОБА_1 усунув недолік зустрічного позову.
У відповідності до ухвали Інгульського районного суду м. Миколаєва від 20.05.2025 прийнято до розгляду зустрічний позов ОСОБА_1 до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради «Зоря» про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди; вимоги за зустрічним позовом об'єднати в одне провадження з первісним позовом Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради «Зоря» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з управління утримання будинків і споруд та прибудинкової території; об'єднаній справі присвоєно номер 489/2498/25 (номер провадження - № 2/489/1907/25); суд перейшов від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи - до розгляду справи за правилами загального позовного провадження; справу призначено до розгляду у підготовчому судовому засіданні.
01.08.2025 на адресу суду надійшов відзив на зустрічну позовну заяву, в якому представник КЖЕП ММР «Зоря» Недибалюк О.Г., посилаючись на безпідставність вимог за зустрічним позовом, просила відмовити у його задоволенні. До відзиву надала докази: копії протоколу зборів СББ та листків письмового опитування співвласників будинку за адресою: АДРЕСА_2 ; також копію договору про надання послуг з управління багатоквартирним будинком, копію вимог до якості послуг, кошторису.
13.08.2025 від позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 надійшла відповідь на відзив, згідно якої він наполягав на задоволенні зустрічного позову в повному обсязі.
В судовому засіданні представник позивача за первісним позовом Недибалюк О.Г. позовні вимоги підтримала в повному обсязі, просила їх задовольнити; зустрічний позов не визнала.
Відповідач за первісним позовом ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився. 30.09.2025 від нього надійшла заява про розгляд справи без його участі, в якій первісний позов не визнав; зустрічний позов підтримав в повному обсязі; не заперечував проти закриття підготовчого провадження у справі.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 14.04.2025 ОСОБА_1 та ОСОБА_3 є власниками квартири АДРЕСА_1 на підставі договору купівлі-продажу № 1226 від 21.10.1999 - по частці (а.с. 23).
КЖЕП ММР «Зоря» надає послуги з управління багатоквартирним будинком АДРЕСА_2 відповідно до договору № 0270 від 28.12.2018 (а.с. 7).
Згідно п.п. 3 п. 6 договору кожен із співвласників зобов'язаний оплачувати управителеві надані послуги з управління в порядку, за ціною і у строки, встановлені цим договором.
У відповідності до пп. 10 п. «Ціна та порядок оплати послуг з управління» договору ціна послуги з управління становить 5.0257 гривень на місяць за 1 (один) кв.м. загальної площі житлового або нежитлового приміщення у будинку.
Положеннями пп. 12 п. «Ціна та порядок оплати послуг з управління» договору визначено, що управитель щороку, не пізніше ніж за 2 місяці о закінчення строку дії цього договору, звітує перед співвласниками про виконання кошторису витрат відповідно до п. 15 цього договору та подає співвласникам на погодження новий кошторис витрат. Новий кошторис витрат підлягає погодженню співвласниками шляхом прийняття відповідного рішення у порядку, встановленому законом, з подальшим внесенням змін до цього договору. У випадку, якщо новий кошторис співвласниками не погоджено, продовжує діяти погоджений кошторис витрат.
Від імені співвласників багатоквартирного будинку АДРЕСА_2 договір № 0270 від 28.12.2018 було підписано ОСОБА_2 , уповноваженим зборами співвласників багатоквартирного будинку.
Згідно протоколу зборів співвласників багатоквартирного будинку по АДРЕСА_2 від 20.10.2018 (дата проведення зборів), складеного 29.10.2018, визначено управителем та уповноваженим на надання послуг з управління багатоквартирним будинком КЖЕП ММР «Зоря», затверджено проект договору та ціну послуг на управління багатоквартирним будинком, обрано ОСОБА_2 уповноваженою особою співвласників багатоквартирного будинку на надання йому повноважень на підписання з обраною управляючою компанією договору на правління будинком і додатків до нього (а.с. 96-117).
Додатком № 2 до вказаного договору було затверджено кошторис витрат на утримання будинку та прибудинкової території по АДРЕСА_2 , встановлено місячний розмір витрат у розмірі 5,0257 грн. за 1 кв. м.
З огляду на систематичну несплату співвласниками кв. АДРЕСА_1 платежів на утримання будинку та прибудинкової території, у останніх утворилась заборгованість за період з 01.12.2021 по 30.11.2024 у розмірі 34 743,09 грн., що підтверджено історією фінансового стану послуг абонента (а.с. 11-12). Оскільки відповідач ОСОБА_1 є власником тільки 1/2 частини квартири, позивач вбачає за доцільне просити стягнути з нього половину заборгованості - 17 371,50 грн.
За Конституцією України, ст. 4, 49 ЦПК України та ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка є частиною національного законодавства, кожній особі, як фізичній так і юридичній, а також державі гарантовано судовий захист їх інтересів.
Відповідно до статей 1, 3 ЦК України, 2, 4, 12-13, 367 ЦПК України завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення, в порядку позовного, наказного та окремого провадження, цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також справ, розгляд яких, в порядку цивільного судочинства, прямо передбачено законом.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України і обраний позивачем.
Суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до ЦПК України, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.
Відповідно до статей 66, 67, 162 ЖК України за користування житловим приміщенням, що належить громадянинові на праві приватної власності, сплачується плата за утримання будинку, прибудинкової території та плата за спожиті комунальні послуги.
Пунктом 1 частини першої статті 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» передбачене право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг. Такому праву прямо відповідає визначений пунктом 5 частини третьої статті 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
За змістом статей 526, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору і в установлений строк.
За правилами частини четвертої статті 319, статті 322 ЦК України власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. На власника покладається тягар утримання майна.
Згідно з частиною другою статті 8 Закону України «Про особливості здійснення права власності у багатоквартирному будинку» обсяг зобов'язань та відповідальності кожного співвласника за договором, який є обов'язковим для всіх співвласників, визначається пропорційно до його частки співвласника.
Відповідно до частин другої та третьої статті 12 цього Закону витрати на управління багатоквартирним будинком розподіляються між співвласниками пропорційно до їхніх часток співвласника, якщо рішенням зборів співвласників або законодавством не передбачено іншого порядку розподілу витрат. Невикористання власника належної йому квартири чи нежитлового приміщення або відмова від використання спільного майна не є підставою для ухилення від здійснення витрат на управління багатоквартирним будинком.
Отже, згідно зі загальним правилом, витрати на управління багатоквартирним будинком кожний співвласник несе пропорційно до його частки співвласника, незалежно від обставин використання спільного майна. Інше може бути визначено рішенням зборів співвласників або законодавством.
Після укладення 28 грудня 2018 року між КЖЕП ММР «Зоря» в особі директора Курятника Володимира Андрійовича, з однієї сторони, та співвласників багатоквартирного будинку в особі ОСОБА_2 , уповноваженої зборами Співвласників багатоквартирного будинку, що діє на підставі Протоколу загальних зборів співвласників, з іншої сторони, договору № 0270, правові підстави для укладання окремого договору з відповідачем, як власником житлового приміщення, відсутні.
Належних та допустимих доказів того, що вищевказаний договір є недійсним, матеріали справи не містять.
Згідно з частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Приймаючи до уваги те, що відповідач є співвласником 1/2 частки квартири, до якої позивач надає послуги з управління, утримання будинків та прибудинкових територій, та враховуючи неналежне виконання відповідачем зобов'язань, суд вважає, що позов про стягнення заборгованості за вказані послуги підлягає частковому задоволенню.
А саме, судом встановлено з історії фінансового стану послуг абонента ОСОБА_3 , особовий рахунок № НОМЕР_1 , за період з 01 грудня до 31 грудня 2021 року включено заборгованість у розмірі 28 897,96 грн., а не 458,82 грн., яка нарахована за цей період.
Отже, враховуючи межі позовних вимог, а саме стягнення з відповідача заборгованості за період з 01 грудня 2021 року по 30 листопада 2024 року, вказана сума (її половина) заборгованості не підлягає стягненню з відповідача.
Крім того, судом встановлено, що в історії фінансового стану абонента ОСОБА_3 за вищезазначений період тариф за надані послуги визначено в розмірі 5,8152 грн. та 6,9888 грн. за 1 кв.м.
Проте вказаний тариф не відповідає тому, який був визначений у договорі про надання послуг з управління багатоквартирним будинком № 0270 від 28.12.2018 - 5,0257 грн. за 1 кв.м. Також в матеріалах справи не міститься доказів того, що новий кошторис зі зміненим тарифом було затверджено зборами співвласників із внесенням відповідних змін до договору - як це передбачено пп. 12 п. «Ціна та порядок оплати послуг з управління».
На запитання суду представник позивача ОСОБА_4 пояснила, що їй невідомо, на якій підставі заборгованість відповідача за визначений період розрахована з урахуванням іншого тарифу, ніж визначено у договорі, будь-яких документів на підтвердження таких підстав вона не має можливості надати.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги визначений вищевказаним договором тариф за надання послуг з управління багатоквартирним будинком (5,0257 грн. за 1 кв.м.) заборгованість відповідача ОСОБА_1 за надані послуги за період з 01 грудня 2021 року по 30 листопада 2024 року становить 2 060,54 грн., яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача (78,90 кв.м. площа квартири х 5.0257 грн. за 1 кв. м. = 396,53 грн. на місяць; 396,50 грн. на місяць х 36 місяців період заборгованості = 14 275,08 грн. нараховано за утримання будинку; 14 275,08 грн. нараховано за утримання будинку - 10 154,00 грн. оплати = 4 121,08 грн.; 4 121,08 / 2 = 2 060,54 грн.).
Щодо вимог про стягнення з відповідача на користь позивача витрат на правничу допомогу у розмірі 3 000,00 грн., суд приходить до наступного.
Так, за положеннями ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрати, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Положеннями статті 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).
У рішенні ЄСПЛ від 28.11.2002 «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
На підтвердження судових витрат суду надано: договір про надання правничої допомоги № 22-19АБ від 16.12.2022, згідно п. 5.1. якого клієнт протягом 5 календарних днів за днем підписання акту надання послуг сплачує кошти, що зазначені у рахунку та додаткову угоду № 2 до нього від 05.01.2024, акт наданих послуг № 24-1 від 16.12.2024 на суму 3 000,00 грн., ордер на надання правничої (правової) допомоги, копію свідоцтва про зайняття адвокатської діяльністю.
Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 висловлено правову позицію, згідно якої розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою. Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.
В той же час при оцінці розміру витрат на правничу допомогу, що підлягають відшкодуванню, суд застосовує ряд критеріїв - дійсність, обґрунтованість, розумність, реальність, пропорційність, співмірність, а також складність справи, значення справи для сторін і т.п.
Згідно висновків Великої Палати Верховного Суду у справі № 755/9215/15-ц при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських послуг (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану сторін.
Згідно висновків Верховного Суду у справах № 905/1795/18 та № 922/2685/19 суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулось рішення, всі її витрати на адвоката, якщо керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права встановить, що розмір гонорару є завищеним, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним згідно ціни позову.
Враховуючи викладене, приймаючи до уваги складність справи, суму заборгованості відповідача, виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд вважає, що з відповідача на користь позивача необхідно стягнути суму витрат на правничу допомогу в розмірі 1 000,00 грн.
Згідно із ч. 1 ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а тому оскільки позов задоволено частково (11,86 %), з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 359,12 грн.
Щодо вимог за зустрічним позовом, судом встановлено наступне.
В обґрунтування позовних вимог за зустрічним позовом ОСОБА_1 посилається на те, що інший співвласник квартири ОСОБА_3 неодноразово зверталась до керівництва КЖЕП ММР «Зоря» із заявами про надання інформації, проте її звернення були залишені без відповіді.
Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно з ч. 1 та ч. 2 ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Обставини, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть вважатися встановленими в цивільній справі, якщо такі засоби доказування відсутні. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.
При цьому, згідно із статтею 81 ЦПК України обов'язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень.
Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові; а у разі, якщо на тому наполягає відповідач - для відхилення його заперечень проти позову, а, відповідно, для задоволення вимог позивача
Згідно положень ч. 7 ст. 81 ЦПК України суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.
Правосуддя здійснюється на засадах рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом; на засадах, згідно з якими суд повинен створювати умови і можливість для реалізації їхніх прав.
Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги зміст позовних вимог, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в цій частині є безпідставними та в їх задоволенні необхідно відмовити, оскільки сам позивач за зустрічним позовом до КЖЕП ММР «Зоря» не звертався.
Згідно з положеннями статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.
Належними є сторони, які є суб'єктами спірних правовідносин.
Належним є позивач, який дійсно є суб'єктом порушеного, оспорюваного чи невизнаного матеріального правовідношення.
На позивачеві лежить обов'язок довести, що саме йому належить оспорюване право, а вказаний ним відповідач зобов'язаний виконати покладений на нього законом або договором обов'язок. Позов, для того, щоб бути задоволеним, має бути пред'явлений належним позивачем.
Натомість зі змісту зустрічного позову та доданих до нього матеріалів вбачається, що із запитами про надання інформації до КЖЕП ММР «Зоря» звертався не позивач, а інша особа - ОСОБА_3 .
За таких обставин, доказів на порушення права позивача ОСОБА_1 на отримання інформації, відмови йому в наданні такої інформації, тощо в матеріалах справи не міститься. Враховуючи викладене, зустрічний позов в цій частині не підлягає задоволенню. Оскільки вимоги про відшкодування моральної шкоди внаслідок ненадання інформації є похідними від попередніх, в їх задоволенні також необхідно відмовити.
Щодо вимог про зобов'язання КЖЕП ММР «Зоря» здійснити перерахунок заборгованості за надані послуги з управління багатоквартирним будинком, суд вважає, що вони не підлягають задоволенню виходячи з наступного.
При розгляді первісного позову судом було здійснено розрахунок заборгованості ОСОБА_1 за надані послуги з управління багатоквартирним будинком за період з 01.12.2021 по 30.01.2024, який, як встановлено судом, становить 2 060,54 грн.
Враховуючи викладене суд вважає, що право позивача за зустрічним позовом в цій частині вже було поновлено шляхом визначення суми боргу саме судом. За таких обставин визначення суми заборгованості за той самий період КЖЕП «Зоря», який вже було розраховано судом, є неефективним способом захисту прав ОСОБА_1 і не матиме наслідком ефективний захист його прав.
За таких обставин, оскільки в задоволенні зустрічного позову відмовлено в повному обсязі, судові витрати за зустрічним позовом відносяться на рахунок ОСОБА_1 .
Керуючись ст. ст. 4, 12, 89, 141, 142, 259, 263-265 Цивільного процесуального кодексу України, суд -
вирішив:
Позов Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради «Зоря» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за послуги з управління, утримання будинків та прибудинкових територій - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради «Зоря» заборгованість зі сплати послуг з управління, утримання будинків та прибудинкових територій за період з 01.12.2021 по 30.11.2024 у розмірі 2 060,54 грн. (дві тисячі шістдесят гривень 54 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради «Зоря» витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1 000,00 грн. (одна тисяча гривень 00 коп.).
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради «Зоря» судовий збір у розмірі 359,12 грн. (триста п'ятдесят дев'ять гривень 12 коп.).
В задоволенні іншої частини вимог за первісним позовом - відмовити.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Комунального житлово-експлуатаційного підприємства Миколаївської міської ради «Зоря» про визнання бездіяльності протиправною, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Миколаївського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення або з дня складання повного тексту рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або про прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua або за веб-адресою Судової влади України: https://court.gov.ua/fair/
Відомості про учасників справи:
позивач: Комунальне житлово-експлуатаційне підприємство Миколаївської міської ради «Зоря», код ЄДРПОУ 37104458, адреса: м. Миколаїв, вул. Дмитра Кременя, 57-Б,
відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса права власності: АДРЕСА_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_4 .
Повний текст рішення виготовлено 06.11.2025.
Суддя Г.А. Микульшина