Справа № 489/8196/25
Провадження № 1-кп/489/838/25
іменем України
05 листопада 2025 року місто Миколаїв
Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі головуючого судді
ОСОБА_1 ,
при секретарі ОСОБА_2 ,
за участю:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
захисника ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду кримінальне провадження, відомості про яке внесені 07.06.2025 під №12025150000000451,за обвинуваченням:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, уродженця с. Мішково-Погорілове Миколаївського району Миколаївської області, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , з базовою середньою освітою, не одруженого, утриманців не маючого, працевлаштованого на посаді водія у ФОП ОСОБА_6 , раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України,
І. Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним
ОСОБА_4 06 червня 2025 року о 23:30, керуючи технічно справним автомобілем «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рухаючись по сухій чистій, без пошкоджень, асфальтованій проїжджій частині Херсонського шосе у місті Миколаєві, що має чотири смуги (по дві в кожному напрямку) зі швидкістю 111 км/год, грубо порушив вимоги п.п. 1.3., 1.5., 2.3. «б», 12.3., 12.4., 12.9. «б» Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету міністрів України від 10.01.2001 № 1306 (далі - ПДР), а саме: будучи зобов'язаним знати і неухильно виконувати вимоги цих Правил, проявив неуважність, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміни, рухався з перевищенням дозволеної у населеному пункті швидкістю, наближаючись до перехрестя, з вул. 3-тя Інгульська, не врахував зміну дорожньої обстановки, при виникненні небезпеки для руху у вигляді пішохода ОСОБА_7 , який перетинав перехрестя Херсонського шосе та вул. 3-тя Інгульська в невстановленому для цього місці та якого він об'єктивно спроможний був виявити, не вжив заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу та допустив наїзд передньою частиною керованого ним транспортного засобу на нього.
В результаті неправомірних дій ОСОБА_4 пішоходу ОСОБА_7 заподіяно тяжкі тілесні ушкодження у вигляді тупої поєднаної травми тіла, чисельних переломів кісток скелету з пошкодженням внутрішніх органів, головного та спинного мозку, серця, обох легень та печінки з послідуючою зовнішньою та внутрішньою кровотечею, що спричинили смерть ОСОБА_7 на місці пригоди.
ІІ.Стаття (частина статті) КК України, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений
Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 2 ст. 286 КК України як порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що заподіяло смерть потерпілого.
ІІІ. Позиція сторін кримінального провадження.
Під час судового розгляду обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні вказаного кримінального правопорушення визнав в повному обсязі, не заперечував проти обставин встановлених під час досудового розслідування. Суду пояснив, що 06 червня 2025 року в нічний час він їхав за кермом на автомобілі «Skoda Octavia» у м. Миколаєві по Херсонському шосе в напрямку вул.Соборної. З ним в автомобілі також перебували чотири його друга. Їхав швидко з перевищенням встановленої у місті швидкості. Яка точно була швидкість не знає, оскільки за показником швидкості не слідкував. При цьому зазначив, що швидкість в межах населеного пункту не може перевищувати 60 км/год. Під час руху перешкод в оглядовості з місця водія не було. На перехресті неподалік від магазину «Епіцентр» несподівано для нього перед автомобілем побачив пішохода, проте не встиг загальмувати та вчинив на нього наїзд передньою частиною автомобіля. Від удару розбилось переднє скло, осколки якого потрапили йому в обличчя. Зупинити автомобіль зміг приблизно за 20 - 30 метрів від місця удару. Вийшовши з автомобіля, дістав осколки скла, які потрапили йому в очі, та підійшов до збитого ним пішохода. Біля останнього вже перебували люди, які повідомили що він мертвий. За 5-7 хвилин після ДТП під'їхали працівники поліції, які рухались в зворотному напрямку. Автомобіль швидкої медичної допомоги прибув приблизно хвилин за 10. В подальшому працівники поліції проводили огляд місця події. Після цього його відвезли до лікарні для проходження огляду на стан сп'яніння, за результатами якого перебування його в стані будь-якого сп'яніння не встановлено. Після цього перебував у поліції звідки його відпустили за кілька днів. Через деякий час з допомогою слідчого та захисника зустрівся з потерпілою ОСОБА_8 , якій відшкодував витрати на поховання потерпілого в сумі 35 000,00 грн та моральну шкоду в сумі 67 000,00 грн. Також з пояснень ОСОБА_4 встановлено, що останній отримав право керування транспортними засобами у віці 18 років. На момент ДТП стаж водіння становив 3 роки.
ІV. Докази на підтвердження встановлених судом обставин
Враховуючи те, що обвинувачений в повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованих йому органом досудового розслідування кримінальних правопорушень при обставинах, викладених в обвинувальному акті, та беручи до уваги, що інші учасники судового розгляду також не оспорювали фактичні обставини справи, і судом встановлено, що учасники судового розгляду, в тому числі обвинувачений, правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності та істинності його позиції, роз'яснивши їм положення ст. 349 КПК України про те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини справи в апеляційному порядку, не дослідження доказів у судовому засіданні або з метою оспорити встановлені досудовим розслідуванням обставини, вислухавши думку учасників судового розгляду, які не заперечували проти розгляду кримінальної справи в порядку, передбаченому ст. 349 КПК України, суд визнає недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються, та вважає можливим розглянути справу на підставі ч. 3 ст. 349 КПК України. Обвинувачений вірно розуміє зміст обставин справи і у суду немає сумнівів в добровільності та істинності його позиції.
V. Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання
Обставинами, які пом'якшують покарання ОСОБА_4 є щире каяття, добровільне відшкодування завданого збитку.
Обставин, які обтяжують покарання судом не встановлено.
VI. Мотиви призначення покарання, звільнення від відбування покарання
Призначаючи обвинуваченому покарання за вчинені кримінальні правопорушення суд, керуючись положеннями частини 2 статті 50 та статтею 65 КК, враховує: характер та ступінь тяжкості вчиненого злочину, наслідки вчиненого кримінального правопорушення у виді смерті потерпілого, санкцію частини 2 статті 286 КК України; вчинення злочину передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України внаслідок грубого порушення правил дорожнього руху - перевищення максимально дозволеної швидкості руху в населеному пункті у більш ніж два рази; вік обвинуваченого, його особу, який за місцем проживання характеризується позитивно, офіційно працевлаштований, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебував, має постійне місце проживання, де проживає з батьками, не одружений, дітей не має, раніше не судимий, винуватість у вчиненні кримінального правопорушення визнав, відшкодував завдану у результаті вчинення злочину шкоду; наявність пом'якшуючих та відсутність обставин, що обтяжують покарання.
Отже, обвинуваченому слід призначити покарання за вчинення злочину, передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України - у виді позбавлення волі строком на 5 (п'ять) років з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
Такий строк додатково покарання, з урахуванням вчиненого обвинуваченим злочину, обумовлений тим, що ОСОБА_4 маючи не значний стаж керування транспортними засобами (три роки), грубо порушив ПДР, перевищивши дозволену швидкість у більше ніж два рази в нічний час. При цьому судом встановлено, що обвинувачений хибно вважає, що максимальна дозволена швидкість руху у населеному пункті становить 60 км/год, що свідчить про не достатнє знання ним ПДР. У зв'язку з цим саме такий строк додаткового покарання суд вважає достатнім для досягнення його мети.
При призначенні додаткового покарання суд також враховує, що користування правом керувати транспортними засобами є частиною трудових обов'язків обвинуваченого. Проте, суд приймає до уваги, що на посаду водія ОСОБА_4 працевлаштувався вже під час розгляду справи у суді, отже це не може вважатись його єдиним, основним джерелом доходу. При цьому уникнення обвинуваченим додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами негативно вплине на сприйняття іншими водіями необхідності суворо дотримуватися правил дорожнього руху.
При цьому зважаючи на тяжкість кримінального правопорушення та особу винного, який щиро розкаявся у вчиненому, відшкодував завдану злочином шкоду; відсутність у ОСОБА_4 судимостей, наявність соціальних зв'язків, його вік, виправлення обвинуваченого можливе без реального відбуття призначеного йому покарання, однак в умовах здійснення контролю за його поведінкою в період строку звільнення від покарання з покладенням обов'язків, передбачених ст.ст. 75, 76 КК України.
Перелічені обставини дійсно можуть бути підставою для застосування інституту звільнення від покарання з випробуванням, оскільки ще не втрачена можливість соціальної реабілітації та виправлення обвинуваченого без ізоляції від суспільства, що також підтверджується його поведінкою після вчинення злочину, його критичним ставленням до скоєного, усвідомлення своєї провини і засудження своєї протиправної поведінки, відшкодування завданої шкоди, що свідчить про дійсне прагнення стати на шлях виправлення.
V. Цивільний позов у справі потерпілим не поданий.
VI. Судові витрати.
Вирішуючи питання про розподіл процесуальних витрат, суд бере до уваги, що згідно з частиною 2 статті 124 КПК, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.
Отже, витрати, пов'язані із проведенням у даному провадженні судових експертиз у розмірі 15 266,88 грн, підлягають стягненню з обвинуваченого.
VII. Речові докази.
На речовий доказ автомобіль «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , накладено арешт ухвалою слідчого судді від 11.06.2025 у справі № 490/4486/25.
Згідно з ч. 4 ст. 174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.
Враховуючи, що вказане майно не підлягає спеціальній конфіскації, арешт вказаного майна не здійснювався з метою забезпеченням позову і такий позов у справі не заявлений, суд дійшов висновку про скасування арешту вказаного автомобіля.
Питання про спеціальну конфіскацію та долю речових доказів і документів, які були надані суду, вирішується судом під час ухвалення судового рішення, яким закінчується кримінальне провадження. Такі докази і документи повинні зберігатися до набрання рішенням законної сили (ч. 9 ст. 100 КПК України).
Автомобіль та зв'язка ключів у кількості 3 шт. має бути повернута законному володільцю. Решта речових доказів підлягає знищенню.
Керуючись ст.ст. 100, 124, 349, 373, 374 КПК України, суд,
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 286 КК України та призначити йому покарання у виді 5 (п'яти) років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на строк 3 (три) роки.
На підставі ст. 75 КК України звільнити обвинуваченого ОСОБА_4 від відбування основного покарання у виді позбавлення волі, встановивши іспитовий строк 3 (три) роки.
На підставі п.п. 1, 2 ч. 1, п. 2 ч. 3 ст. 76 КК України зобов'язати обвинуваченого ОСОБА_4 періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання; не виїжджати за межі України без погодження з уповноваженим органом з питань пробації.
У разі направлення ОСОБА_4 , звільненого від покарання з випробуванням, для відбування покарання, призначеного цим вироком:
на підставі ч. 5 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання строк попереднього ув'язнення з 07.06.2025 по 09.06.2025 з розрахунку один день тримання під вартою за один день позбавлення волі;
на підставі ч. 7 ст. 72 КК України зарахувати в строк відбування покарання строк перебування під цілодобовим домашнім арештом з 11.06.2025 по 02.10.2025 з розрахунку три дні цілодобового домашнього арешту відповідають одному дню позбавлення волі.
Стягнути з ОСОБА_4 на користь держави витрати на залучення експерта в розмірі 15 266 (п'ятнадцять тисяч двісті шістдесят шість) грн 88 коп.
Скасувати арешт майна, накладений на підставі ухвали слідчого судді Центрального районного суду міста Миколаєва від 11 червня 2025 року у справі № 490/4486/25, а саме автомобіля «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 .
Речові докази:
1) автомобіль «SkodaOctavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , зв'язку ключів у кількості 3 шт. (СRI1167889) - повернути законному володільцю ОСОБА_9 ;
2) змиви з керма, важеля перемикання передач, ручки відчинення дверей з внутрішнього боку керма автомобіля «Skoda Octavia», реєстраційний номер НОМЕР_1 , черевики світлого кольору (WAR 1614824) - знищити.
На вирок може бути подана апеляційна скарга протягом 30 днів з дня проголошення до Миколаївського апеляційного суду через Інгульський районний суд міста Миколаєва.
Вирок суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Обвинувачений має право на ознайомлення з журналом судового засідання та подання на нього письмових зауважень.
Учасники судового провадження протягом строку апеляційного оскарження мають право заявити клопотання про ознайомлення з матеріалами кримінального провадження.
Копія вироку негайно після судового засідання вручається обвинуваченому та прокурору.
Суддя ОСОБА_1