Справа № 488/4618/25
Провадження № 3/488/1076/25
іменем України
06.11.2025 року м. Миколаїв
Суддя Корабельного районного суду м.Миколаєва Торжинська Т.В., при секретарі Коваль А.А., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - ОСОБА_1 , потерпілої - ОСОБА_2 , законного представника потерпілої - ОСОБА_3 , розглянувши справу, що надійшла з Управління патрульної поліції в Миколаївській області про притягнення
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , проживає за адресою: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_1 , виданий 27.07.2017 року, орган, що видав, - 4813, раніше до адміністративної відповідальності не притягався,
- до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст.173-2 КУпАП, -
За даними протоколу про адміністративне правопорушення ВАБ№219043 від 13.10.2025 року, 10 жовтня 2025 року, о 17:30 год. гр. ОСОБА_1 , знаходячись за місцем свого мешкання АДРЕСА_2 , виражався нецензурною лексикою та агресивно себе поводив відносно своєї падчерки ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого було завдано психологічних страждань, а саме вчинено домашнє насильство психологічного характеру.
Дії ОСОБА_1 кваліфіковано за ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що проживає у АДРЕСА_2 зі своєю дружною ОСОБА_4 та її дітьми ОСОБА_5 , ОСОБА_6 і ОСОБА_7 . Щодо зазначеного у протоколі правопорушення своєї провини не визнав та вважає, що падчерку Єлизавету проти нього налаштовує її рідний батько ОСОБА_8 , після повернення якого ОСОБА_5 змінилася, стала погано вчитись, на що стали скаржитись вчителі, замкнулась. У її щоденнику знайшли запис про бажання самогубства через що звернулись до соціальної служби та з дівчинкою проводилась робота психолога, однак результату не дала.
З приводу подій, викладених у протоколі, пояснив, що будь-якого насильства стосовно своєї падчерки ОСОБА_2 не вчиняв, зауваживши, що 5 чи 6-го жовтня 2025 р. він приїхав з відрядження. 9-го жовтня ОСОБА_5 прийшла зі школи засмучена, на їх з дружиною запитання щодо причин такого настрою, не відповіла. 10-го жовтня 25 р. ОСОБА_5 прийшла зі школи знову засмучена, на їх запитання щодо причин такої настрою, розплакалась та пішла до себе. Пізніше вони дали дітям завдання прибратись, а він з дружиною готував вечерю. Єлизаветі, яка не переодяглася, зробив зауваження з приводу носіння брудних речей, порівнявши таку поведінку з поведінкою безхатька. Пізніше попросив ОСОБА_5 погуляти з молодшою сестрою ОСОБА_7 та собакою, але повертаючись з магазину, побачив, що собака прив'язана, а ОСОБА_5 немає. Додому вона не прийшла та її пошуки результату не дали, тому вони викликали поліцію. Такого вчинку ОСОБА_5 не пояснила. З урахуванням такої поведінки доньки, мати повідомила, що якщо їй так погано з нами жити, то вона може пожити з батьком. Заперечував застосування будь-якого фізичного чи психічного насильства до дітей.
Опитана в судовому засіданні у присутності рідної тітки ОСОБА_3 (як законного представника) неповнолітня ОСОБА_2 пояснила, що за два дні до подій зазначених у протоколі, вона прийшла додому та коли вони всі вечеряли, мати повідомила, що дізналась від її класного керівника про погану відмітку з контрольної. На вказане її вітчим ОСОБА_1 , вилив з її тарілки суп у раковину, сказавши, що вона виросте безхатьком. Після цього запитав чи вона буде їсти, але вона, будучи ображеною, їсти відмовилась, та він сказав їй іти з кухні. Даний його вчинок та слова дуже образили її. 10.10.2025 р. вона з братом і сестрою робили уборку, коли вітчим прийшов і сказав поквапитись, бо вечеря скоро буде готова. Через те, що вона, на думку вітчима, робила прибирання повільно, він висипав речі з коробки, в якій вона ще не навела лад, на її постіль, сказавши, що вона невдячна та є проблемною. Після цього, наказав їй піти гуляти із собакою, вказавши, що якщо собака справить свої природні потреби вдома, то він викине це на її ліжко. Будучи ображеною його діями та словами, вона вийшла із собакою, але останню залишила у під'їзді, а сама додому не повернулась, гуляючи вулицями, де на дитячому майданчику під ранок її знайшли працівники поліції. Іти до батька того вечора не захотіла, аби не створювати проблемної ситуації. Вказала, що вітчим контролює навіть її переписку у телефоні з батьком. Також пояснила, що з приводу даної події була опитана завучем та психологом її навчального закладу, яким правдиво розповіла щодо дій вітчима відносно неї, брата, сестри та матері.
Законний представник потерпілої - ОСОБА_2 , її рідна тітка ОСОБА_3 пояснила, що зі слів її племінників ОСОБА_5 та ОСОБА_6 знає, що вітчим психічно тисне, принижує їх. ОСОБА_9 на її запитання чи б'є вітчим, казав, що вже не б'є, але психічно давить. Окрім того, мала місце подія, коли ОСОБА_5 написала повідомлення, що через поведінку вітчима має намір порізати собі вени, про що вона дізналася зі слів бабусі ОСОБА_5 , своєї матері. Також вказала, що під час одного зі спілкувань із сестрою ОСОБА_10 . Та розповіла, що чоловік побив її і пішов. Аби підтримати сестру вона приїхала до неї та бачила численні синці на її тілі, залиті кров'ю зіниці очей, але сестра до поліції звертатись не захотіла.
Допитана у якості свідка за клопотанням ОСОБА_1 - його дружина ОСОБА_4 показала, що потерпіла є її донькою. Дівчинка вчиться у навчальному закладі де вона - ОСОБА_11 працює кухарем. Напередодні подій 10.10.2025 р. ОСОБА_5 була чимось засмучена, але не розповідала причин. 10.10.2025 р. ОСОБА_5 довго прибиралась, ходила у брудних речах, через що її чоловік зробив їй зауваження, порівнявши із безхатьком. Пізніше ОСОБА_5 пішла гуляти із собакою, але додому вже не повернулась. Її пошуки результату не дали, тому вони були змушені звернутись до поліції. Коли вона у відділку намагалась обійняти доньку, та відсторонилась. Вдома вона також відмовилась пояснити такі причини своєї поведінки, через що, вона сказала, що якщо їй буде краще жити із татом, то вона може деякий час побути у нього.
Свідок пояснила, що мала місце подія, коли вони з чоловіком билися на очах у дітей, та не заперечувала, що і ОСОБА_1 і вона через неслухняність можуть кричати на дітей.
Приймаючи рішення у справі, суд виходить з такого.
Частиною другої статті 173-2 КУпАП передбачено адміністративну відповідальність за вчинення домашнього насильства стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого.
У розумінні ч.2 ч. 1 ст.1 Закону України “Про запобігання та протидію домашньому насильству» дитиною, яка постраждала від домашнього насильства, вважається особа, яка не досягла 18 років та зазнала домашнього насильства у будь-якій формі або стала свідком (очевидцем) такого насильства.
За цим же Законом, психологічне насильство - форма домашнього насильства, що включає словесні образи, погрози, у тому числі щодо третіх осіб, приниження, переслідування, залякування, інші діяння, спрямовані на обмеження волевиявлення особи, контроль у репродуктивній сфері, якщо такі дії або бездіяльність викликали у постраждалої особи побоювання за свою безпеку чи безпеку третіх осіб, спричинили емоційну невпевненість, нездатність захистити себе або завдали шкоди психічному здоров'ю особи.
Факт вчинення ОСОБА_1 вищевказаного адміністративного правопорушення підтверджується сукупністю досліджених судом доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, зокрема даними, які містяться в протоколі про адміністративне правопорушення ВАБ №219043 від 13.10.2025 року, даними форми оцінки ризиків від 13.10.2025 року, відповідно до яких поліцейським уповноваженого підрозділу поліції, який провів оцінку ризиків, визначено рівень небезпеки як високий, письмовими поясненнями малолітньої потерпілої ОСОБА_2 , яка підтвердила свої покази в судовому засіданні, аналогічні пояснення нею були надані адміністрації освітнього закладу - гімназії №54, яким з'ясовувались підстави залишення їх ученицею ОСОБА_12 10.10.2025 року домівки у пізній час доби та яка повідомила про систематичне застосування фізичного насильства вітчимом ОСОБА_13 відносно її матері ОСОБА_14 у присутності дітей, застосування такого насильства до дітей ( ОСОБА_6 , ОСОБА_7 та ОСОБА_15 ) з нанесенням ударів руками, кабелем тощо, застосування крім фізичного і психічного тиску, приниження словесно, чіплянням до дрібниць, змушуючи її відчувати страх і дискомфорт.
При цьому, суд критично ставиться до показів ОСОБА_1 , який спростовував події, як на них вказувала його падчерка ОСОБА_5 та вважає такі його покази обраною позицією захисту для уникнення адміністративної відповідальності.
З огляду на покази дівчинки, які є послідовними, яка з приводу обставин подій також була опитана класним керівником, завучем та психологом, надавши їм аналогічні покази, про психологічний тиск з боку вітчима розповідала і рідній тітці, також аналізуючи поведінку дівчинки після того як вона стала жити із рідним батьком, зокрема зі слів матері ОСОБА_5 навідується додому лише у відсутність вітчима, що дівчинка надала перевагу жити у сім'ї батька, який зі слів матері ОСОБА_4 має певні проблеми зі здоров'ям таа соціальною поведінкою, суд вважає, що така поведінка свідчить на користь показів дитини про наявність психотравмуючої поведінки з боку її вітчима ОСОБА_1 .
Вказане свідчить на доведеність того, що ОСОБА_1 спричинив відносно своєї малолітньої падчерки дії психологічного характеру, які виразилися в словесних образах, завдавши шкоду психічному здоров'ю та доведеним наявність у його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.2 ст. 173-2 КУпАП.
Відповідно до положень ст. 23 КУпАП адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.
З урахуванням обставин справи та особи правопорушника, який працює, раніше до адміністративної відповідальності не притягувався, вважає необхідним для запобігання вчинення ОСОБА_1 подібних правопорушень, застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу.
Окрім цього, з урахуванням положень ст. 39-1 КУпАП, встановлених обставин справи, з урахуванням даних форми оцінки ризиків, суд вважає за необхідне вирішити питання про направлення ОСОБА_1 на проходження програми для осіб, які вчиняють домашнє насильство, передбаченої Законом України «Про запобігання та протидію домашньому насильству».
На підставі викладеного керуючись ст.ст. 283, 284 КУпАП, суд, -
ОСОБА_1 притягнути до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 173-2 КУпАП і накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в сумі 510 (п'ятсот десять) грн. (рахунок UA938999980313000106000014481, Одержувач - ГУК у м.Миколаїв/Корабельний район/21081100, код отримувача (ЄДРПОУ) 37992030, банк отримувача (ДКСУ) - Казначейство України (ЕАП), код класифікації доходів бюджету:21081100, найменування коду класифікації доходів бюджету -адміністративні штрафи та інші санкції).
Стягнути з ОСОБА_1 судовий збір в сумі 605 грн. 60 коп. (шістсот п'ять гривень шістдесят копійок) в дохід держави (р/р UA908999980313111256000026001, одержувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), ЄДРПОУ: 37993783).
Направити ОСОБА_1 до Департаменту праці та соціального захисту населення виконавчого комітету Миколаївської міської ради (м. Миколаїв, вул. М. Морська, 19) для проходження корекційної програми для осіб, які вчинили домашнє насильство відповідно до Закону України "Про запобігання та протидію домашньому насильству" строком на три місяці.
Відповідно до ч 1 ст. 307 КУпАП, штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п'ятнадцять днів з дня вручення постанови про накладення штрафу.
Згідно з ст. 308 КУпАП, у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом. У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу та зазначеного у постанові про стягнення штрафу.
Постанову може бути оскаржено до Миколаївського апеляційного суду через Корабельний районний суд м. Миколаєва протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Торжинська Т.В.