Справа № 487/448/23
Провадження № 6/487/311/25
05.11.2025 року місто Миколаїв
Заводський районний суд міста Миколаєва у складі: головуючого судді Темнікової А.О., за участю секретаря судового засідання Демиденко Н.В., представника заявника адвоката Комаровського Д.В., представника боржників адвоката Зотікова С.Є., розглянувши у відкритому судовому засідання в залу суду міста Миколаєва заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту» про заміну сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 14.04.2025 року у справі №487/448/23 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості,
Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту» звернулось до Заводського районного суду міста Миколаєва з заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, а саме: стягувача Акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту» з примусового виконання рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 14.04.2025 року у справі №487/448/23 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
В обґрунтування заяви зазначено, що рішенням від 14.04.2025 Заводського районного суду міста Миколаєва у справі №487/448/23 стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №002/08/2013/251 від 23.08.2013 у розмірі 27944 (двадцять сім тисяч дев'ятсот сорок чотири) гривні 52 копійки, та витрати по сплаті судового збору по 1240,50 гривень з кожного.
Виконавче провадження з примусового виконання рішення від 14.04.2025 року Заводського районного суду міста Миколаєва у справі №487/448/23 не відкривалось.
Між ПУБЛІЧНИМ АКЦІОНЕРНИМ ТОВАРИСТВОМ АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК» (скорочене найменування - АБ «УКРГАЗБАНК») (далі також - Банк) та ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАНІТУ» (скорочене найменування - ТОВ «ФК «МАНІТУ») (далі також - Новий кредитор), укладено Договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за кредитними договорами фізичних осіб АБ «УКРГАЗБАНК», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., реєстр. №807 (надалі - Договір).
В порядку та на умовах, визначених Договором, за результатами протоколу проведення електронних торгів №635103, затвердженого АБ «УКРГАЗБАНК» 29.05.2025 року, сформованого Організатором електронних торгів ДП «СЕТАМ» 24.04.2025 року, Банк відступає (передає) шляхом продажу Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває (приймає) у обсязі та на умовах, визначених цим Договором Права вимоги за фінансовими кредитами, включаючи права вимоги у вигляді грошових коштів, без ПДВ, та Новий кредитор сплачує Банку грошові кошти за відступлені йому Права вимоги в порядку та на умовах, визначених цим Договором.
Пунктом 1.2. Договору визначено, що за цим Договором відступаються права вимоги за фінансовими кредитами, включаючи права вимоги у вигляді грошових коштів, без ПДВ, які існують станом на дату його укладення за кредитними договорами фізичних осіб у кількості 1 289 кредитних договорів, за якими фізичні особи та/або особи, які є поручителями/майновими поручителями та/або особи, які зобов'язані сплатити борг/ виконати вимогу Банку за зобов'язаннями фізичних осіб на іншій правовій підставі (далі - Боржники) повинні сплатити борг/виконати вимогу Банку згідно з укладеними кредитними договорами (далі - Основні договори) та договорами поруки, договорами іпотеки, договорами застави (далі - Договори забезпечення), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них і права вимоги за якими відступаються на підставі цього Договору до Боржників (включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників, або інших осіб, до яких перейшли обов'язки Боржника або які зобов'язані виконати обов'язки Боржників за Основними договорами та Договорами забезпечення) та зазначені/перелічені/наведені в Реєстрі, погодженому Сторонами у Додатку №1 до цього Договору (далі - Права вимоги).
Згідно Додатку №1 до Договору, Банк, серед іншого, відступив Новому кредитору, а Новий кредитор набув Права вимоги Банку за кредитним договором № 002/08/2013/251 від 23.08.2013, укладеним між АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 (порядковий номер 803 у Додатку №1 до Договору).
Договір поруки має похідний характер, оскільки він виникає як спосіб забезпечення виконання основних зобов'язань, а не як самостійний вид правочину.
Таким чином Банк відступив Новому кредитору, також, право вимоги за договором поруки №002/08/2013/251-П від 23.08.2013, укладеним між АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_2 .
З огляду на викладене заявник просить замінити сторону виконавчого провадження з примусового виконання рішення від 14.04.2025 року Заводського районного суду міста Миколаєва у справі №487/448/23, а саме: стягувача - АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО АКЦІОНЕРНИЙ БАНК «УКРГАЗБАНК», його правонаступником - ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МАНІТУ».
Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 09.10.2025 року заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні було призначено до судового розгляду.
Представником боржників адвокатом Зотіковим С.Є. 13.10.2025 року подано до суду заперечення на заяву ТОВ «ФК «Маніту» про заміну стягувача. В обґрунтування заперечень зазначено, що згідно із Реєстром (Додаток № 1 до Договору від 03.06.2025 року) Банком відступлені ТОВ «ФК «Маніту» права вимоги до ОСОБА_1 (п/п 803) за кредитним договором № 002/08/2013/251 від 23.08.2013 року в загальній сумі заборгованості на дату укладення Договору - 66 744,38 грн. Слід звернути увагу, що Банком не відступалось право вимоги до ОСОБА_2 як поручителя за зобов'язаннями ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором: згідно п. 1.5. Договору відступлення прав вимоги від 03.06.2025 року № 807, Новий кредитор... набуває усіх прав кредитора за Основними договорами та Договорами забезпечення, відомості про які наведено в реєстрі (Договорами забезпечення, згідно п. 1.2. Договору відступлення прав вимоги, є також договори поруки). В Додатку № 1 до Договору відступлення прав вимоги не зазначений договір забезпечення (поруки) між Банком та ОСОБА_2 , а остання не зазначена серед боржників у Реєстрі Прав вимоги. Що ж до ОСОБА_1 , сума відступлених вимог 66 744,38 грн. в Реєстрі та в самому Договорі відступлення прав вимоги не розшифрована (не визначено, що це за зобов'язання), однак у довідці Банку від 19.08.2024 року № 5-216/14/231/2024 вказано, що станом на 13 серпня 2024 року заборгованість за договором №002/08/2013/251 від 23 серпня 2013 року становить, зокрема, 66 744,38 грн. - «прострочених процентів», 11 058,09 грн. - 3 % річних, та 16 886,43 грн. - збільшення заборгованості з застосуванням індексу інфляції за період з 24.02.2019 року по 23.02.2022 року. Таким чином, право вимоги до ОСОБА_1 на суму 66 744,38 грн., передане Банком ТОВ «ФК «Маніту» згідно Додатку № 1 до Договору від 03.06.2025 року згідно довідки Банку від 19.08.2024 року є «простроченими процентами», а не втратами інфляції та 3 % річних згідно ст. 625 ЦК України, які були стягнуті з відповідачів за рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 14.04.2025 року у даній справі №487/448/23. В межах предмету позову в даній справі, вимоги про стягнення 66 744,38 грн. «прострочених процентів» Банком не заявлялись і судом не розглядались. Слід зазначити, що стягнення 66 744,38 грн. прострочених процентів не було також і предметом судового розгляду у справі №487/4421/16-ц: рішенням Заводського районного суду м. Миколаєва від 01.04.2019 року (копія у справі) установлено, що сума заборгованості відповідачів за кредитним договором була остаточно визначена станом на 11.09.2018 року в розмірі 189 379,46 грн. (при тому, що строк користування кредитом згідно п. 1.3.1. кредитного договору - до 22.08.2016 року), з яких: строкова заборгованість за кредитом 0,00 грн.; прострочена заборгованість за кредитом 114 514,83 грн.; поточна заборгованість за відсотками - 0,00 грн.; прострочена заборгованість за відсотками 74 864,63 грн. Вказана сума прострочених відсотків була стягнута судом і сплачена відповідачем, що встановлено рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва по справі №487/448/23. Із наданих заявником документів незрозуміло, що це взагалі за проценти, адже всі прострочені зобов'язання відповідачів були включені Банком до предмету позову у справі № 487/4421/16-ц в сумі 189 379,46 грн., та були задоволені судом повністю. Проте є очевидним, що 66 744,38 грн. «пристрочених процентів» не були предметом спору (предметом позову) у справі №487/448/23, не відносяться до сум інфляційних втрат і 3 % річних, які були стягнуті судом в даній справі. Отже, оскільки Заявником всупереч ст.ст. 12, 82 ЦПК України не надані суду докази відступлення йому тих прав вимоги, які були задоволені рішенням суду у справі № 487/448/23 представник боржників просив в задоволенні заяви ТОВ «Фінансова Компанія «Маніту» про заміну стягувача у виконавчому провадженні з виконання рішення суду по даній справі відмовити. Крім того, представником боржників повідомлено, що відповідачем ОСОБА_1 будуть понесені витрати на правничу допомогу адвоката щодо представництва у даному судовому провадженні, в розмірі 3 000 грн. (строк оплати гонорару за надання правничої допомоги адвоката в даному судовому провадженні згідно Додаткової угоди № 2 від 10.10.2025 року до Договору про надання професійної правничої допомоги № 22/4-24 від 22 квітня 2024 року складає 5 днів з дня винесення Заводським районним судом м. Миколаєва ухвали за результатами розгляду вказаної заяви ТОВ «Фінансова компанія «Маніту» (або ухвали, якою завершується розгляд вказаної заяви). На підставі ст.ст. 133, 137, 141 ЦПК України, в разі відмови в задоволенні заяви, представник боржників просив стягнути витрати на правничу допомогу адвоката в розмірі 3 000,00 грн. із заявника ТОВ «Фінансова компанія «Маніту» на користь ОСОБА_1 .
Ухвалою Заводського районного суду міста Миколаєва від 21.10.2025 року було визнано обов'язковою явку у судове засідання представника заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту».
У судовому засіданні представник заявника підтримав подану заяву та просив замінити сторону виконавчого провадження з примусового виконання рішення від 14.04.2025 року Заводського районного суду міста Миколаєва у справі №487/448/23, а саме: стягувача Акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк» його правонаступником Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту». При цьому представник заявника повідомив, що право вимоги до боржників було набуто ТОВ «ФК «Маніту» у встановленому законом порядку, виконавче провадження не відкрито, але це не є перешкодою для заміни стягувача у виконавчому провадженні, оскільки відбулося правонаступництво.
Представник боржників у судовому засіданні надав пояснення, аналогічні змісту наданих письмових заперечень, просив відмовити у задоволенні заяви про заміну стягувача у виконавчому провадженні та стягнути витрати на правничу допомогу у розмірі 3000 гривень.
Представник ПАТ АТ «Укргазбанк» у судове засідання не з'явився, про час, дату та місце судового розгляду був повідомлений належним чином, причин неявки суду не повідомив, його неявка не є перешкодою для вирішення питання щодо заміну сторони виконавчого провадження.
Суд, заслухавши доводи учасників судового провадженнчя, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
У разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в цивільному процесі до вступу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку він замінив (частини перша та друга статті 55 ЦПК України).
У разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець (частини перша та друга статті 442 ЦПК України). Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження (частина п'ята статті 442 ЦПК України).
Відповідно до частини першої статті 42 ЦПК України у справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи. Згідно із частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач.
Сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Боржником є визначена виконавчим документом фізична або юридична особа, держава, на яких покладається обов'язок щодо виконання рішення (частини перша та друга статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»).
Кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, правонаступництва (пункт 2 частини першої статті 512 ЦК України). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 514 ЦК України).
Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (частина перша статті 516 ЦК України).
У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов'язковими тією мірою, якою вони були б обов'язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім'я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження (частина п'ята статті 15 Закону України «Про виконавче провадження»).
Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін. У зв'язку із заміною кредитора в зобов'язанні саме зобов'язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб'єктний склад у частині кредитора.
Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов'язків сторони у справі до іншої особи у зв'язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв'язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов'язків до іншої особи - правонаступника.
Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.
Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України - 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.
Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред'явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок правонаступництва допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.
Як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 55 ЦПК України.
У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою.
Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п'ятій статті 334 ГПК України (аналогічні положення містить частина п'ята статті 442 ЦПК України).
Саме про таке застосування норм права, які регулюють спірні правовідносини, зазначено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/1.
Судом встановлено, що рішенням Заводського районного суду міста Миколаєва від 14.04.2025 року у справі №487/448/23 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості було стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» заборгованість за кредитним договором №002/08/2013/251 від 23.08.2013 у розмірі 27944 (двадцять сім тисяч дев'ятсот сорок чотири) гривні 52 копійки, з яких: сума збільшення заборгованості з застосуванням індексу інфляції 16 886 (шістнадцять тисяч вісімсот вісімдесят шість) гривень 43 копійки; три відсотки річних 11 058 (одинадцять тисяч п'ятдесят вісім) гривень 09 копійок. Крім того, було стягнуто з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» витрати по сплаті судового збору по 1 240,50 гривень з кожного.
03.06.2025 року між АБ «УКРГАЗБАНК» та ТОВ «ФК «МАНІТУ» укладено Договір купівлі-продажу (відступлення) прав вимоги за кредитними договорами фізичних осіб АБ «УКРГАЗБАНК», посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Малим О.С., реєстр. №807.
Згідно Додатку №1 до Договору, Банк, серед іншого, відступив Новому кредитору, а Новий кредитор набув Права вимоги Банку за кредитним договором № 002/08/2013/251 від 23.08.2013, укладеним між АБ «УКРГАЗБАНК» та ОСОБА_1 (порядковий номер 803 у Додатку №1 до Договору).
Виконавче провадження з примусового виконання рішення від 14.04.2025 року Заводського районного суду міста Миколаєва у справі №487/448/23 не відкривалось.
Вимог про заміну сторони у виконавчому листі ТОВ «ФК «МАНІТУ» не заявлено.
З огляду на викладене, оскільки виконавче провадження з примусового виконання рішення від 14.04.2025 Заводського районного суду міста Миколаєва у справі №487/448/23 не відкривалось - заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою, у зв'язку з чим подана заява задоволенню не підлягає.
Щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу.
Як вбачається з матеріалів справи, 22.04.2024 року між адвокатом Зотіковим С.Є. та ОСОБА_1 було укладено договір №22/4-24 про надання професійної правничої допомоги при розгляді всіх судових проваджень, пов'язаних зі справою №487/448/23. Згідно додаткової угоди №2 до вказаного договору від 10.10.2025 року сторони погодили, що адвокат надає клієнту професійну правничу допомогу у вигляді представництва в Заводському районному суді міста Миколаєва у справі №487/448/23 за заявою ТОВ «ФК «Маніту» про заміну сторони виконавчого провадження. Гонорар адвоката визначено у фіксованому розмірі 3000 гривень, який підлягає сплаті адвокату протягом 5 календарних днів з дня винесення Заводським районним судом міста Миколаєва ухвали за результатами розгляду вказаної заяви.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу (пункт 3 частини першої статті 133 ЦПК України).
У частині восьмій статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У частині другій статті 137 ЦПК України визначено, що за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).
Суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).
За змістом ч. 5 ст. 137 ЦПК України суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до ч. 6 ст. 137 ЦПК України обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Жодних клопотань про зменшення розміру витрат на правничу допомогу від ТОВ «ФК «МАНІТУ» не надходило.
З огляду на викладене, беручи до уваги характер правовідносин у цій справі, проаналізувавши обсяг наданих адвокатом послуг, виходячи із засад цивільного законодавства щодо розумності та справедливості, суддя вважає, що на користь ОСОБА_1 підлягають відшкодуванню витрати на правову допомогу у розмірі 3 000 гривень. Зазначений розмір витрат на професійну правову допомогу відповідає критерію реальності наданих адвокатських послуг, обґрунтованості, розумності їхнього розміру, конкретним обставинам справи, з урахуванням її складності, необхідних процесуальних дій сторони.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 442 ЦПК України, суд,-
Відмовити у задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту» про заміну сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення Заводського районного суду міста Миколаєва від 14.04.2025 року у справі №487/448/23 за позовом Публічного акціонерного товариства Акціонерний банк «Укргазбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту» на користь ОСОБА_1 судові витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 3 000 (три тисячі) гривень 00 копійок.
Ухвала може бути оскаржена до Миколаївського апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її оголошення.
Заявник: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Маніту», ЄДРПОУ 42585871, адреса: місто Харків, Майдан Конституції, будинок 1, п. 6, к.66-16.
Заінтересована особа: Публічне акціонерне товариство Акціонерний банк «Укргазбанк», адреса: місто Київ, вулиця Єреванська будинок №1, ЄДРПОУ 23697280, код банку 320478.
Заінтересована особа: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Заінтересована особа: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .
Суддя А.О. Темнікова