Справа № 473/4829/24
іменем України
"06" листопада 2025 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Лузан Л.В., за участю: секретаря судового засідання Ліхачової А.Є., представниці позивача адвоката Вуїв О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенську Миколаївської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області, про поділ майна,
у вересні 2024 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_3 , звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про поділ спільного майна та припинення права власності на частку в праві часткової власності, в якому, з урахуванням подальших змін просив залишити у його власності квартиру АДРЕСА_1 , у власності відповідача - квартиру АДРЕСА_2 , з доплатою відповідачу компенсації вартості його частки в розмірі 97853,00 грн, припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 у квартирі АДРЕСА_2 , припинити право спільної часткової власності ОСОБА_2 у квартирі АДРЕСА_1 .
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначав, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 . Після її смерті відкрилася спадщина, до складу якої ввійшли: квартира АДРЕСА_3 .
Сторони прийняли спадщину після смерті ОСОБА_4 у передбаченому законом порядку. Згідно свідоцтв про право на спадщину за законом, виданих 26 липня 2024 року державним нотаріусом Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області, ОСОБА_1 успадкував по частці в праві власності на вищевказані квартири.
Позивач ОСОБА_1 проживає в квартирі АДРЕСА_1 , несе витрати з її утримання, тоді як відповідач ОСОБА_2 проживає в квартирі АДРЕСА_2 .
При цьому відповідач не погоджується оформлювати свої спадкові права та отримувати свідоцтва про право на спадщину, що унеможливлює здійснення обміну частками в квартирах та припинити спільну часткову власність на них.
Саме тому, позивач, маючи на меті забезпечення окремого та самостійного користування частиною спільного майна, враховуючи стосунки, що склалися між сторонами, звернувся до суду з позовом про поділ майна, що є у спільній частковій власності, з підстав, передбачених ст. 367 ЦК України, оскільки лише такий спосіб захисту порушеного права буде ефективним у спірних правовідносинах.
В судовому засіданні представниця позивача адвокат Вуїв О.В. позовні вимоги ОСОБА_1 підтримала. При цьому додала, що вимога про припинення права спільної часткової власності є не примусовим припиненням права в контексті ст.365 ЦК України, а як правовий наслідок поділу спільної часткової власності.
Представник відповідача адвокат Ліпатов С.В. у судове засідання не з'явився, надав заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги ОСОБА_1 не визнав, посилаючись, зокрема на те, що стороною позивача не було запропоновано відповідачу справедливої ціни за спірне майно.
Представник третьої особи без самостійних вимог у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наявних у ній доказів, суд прийшов до наступного.
Зокрема суд встановив, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 .
Спадкоємцями ОСОБА_4 є позивач ОСОБА_1 (онук, у порядку ст. 1266 ЦК України) та відповідач ОСОБА_2 (син), які прийняли спадщину в установленому законом порядку.
До складу спадщини ввійшли: квартира АДРЕСА_1 ; квартира АДРЕСА_2 .
26 липня 2024 року державним нотаріусом Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області Онищенко Л.В. позивачу видані свідоцтва на право на спадщину за законом на частку квартири АДРЕСА_1 , а також на частку квартири АДРЕСА_2 . На іншу частку обумовленого майна 17 грудня 2024 року державним нотаріусом Вознесенської державної нотаріальної контори Миколаївської області Онищенко Л.В. видані свідоцтва про право на спадщину за законом відповідачу.
Згідно висновку судової оціночно-будівельної експертизи № 224-34-25 від 25 березня 2025 року ринкова вартість квартири АДРЕСА_1 , становить 846969,00 грн, ринкова вартість квартири АДРЕСА_2 , становить 651263,00 грн.
Згідно ч.1 ст. 15, ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
Відповідно до положень ч.1 ст. 1267, ч.1 ст. 1278 ЦК України частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі (ч.2 ст. 1278 ЦК України).
Спадщина належить спадкоємцям, які її прийняли, на праві спільної часткової власності (ч.4 ст. 355 ЦК України), а тому при її поділі застосовуються передбачені в Главі 26 ЦК України правила, що регулюють відносини спільної часткової власності. Якщо згоди про поділ спадщини досягти не вдалося, то поділ проводиться у судовому порядку відповідно до часток, які належать кожному із спадкоємців.
Відповідно до ст. 364 ЦК України співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (ч.2 ст. 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання. У разі виділу співвласником у натурі частки із спільного майна для співвласника, який здійснив такий виділ, право спільної часткової власності на це майно припиняється. Така особа набуває право власності на виділене майно, і у випадку, встановленому законом, таке право підлягає державній реєстрації.
За змістом ст. 367 ЦК України майно, що є у спільній частковій власності, може бути поділене в натурі між співвласниками за домовленістю між ними. У разі поділу спільного майна між співвласниками право спільної часткової власності на нього припиняється.
Виділ (поділ) між спадкоємцями частки спадщини в натурі проводиться з огляду на сукупність об'єктів, що складають спадщину, їх вартість з урахуванням можливого виділу в натурі такої частки. Такий виділ (поділ) не повинен порушувати права та законні інтереси спадкоємців. Якщо виділ (поділ) частки спадщини неможливий, то спадкоємець може отримати від іншого спадкоємця грошову компенсацію вартості цієї частки.
Об'єднана палата Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду у постанові від 10 жовтня 2019 року в справі № 295/4514/16-ц, вказала, що аналіз глави 26 ЦК України дозволяє зробити висновок, що частка в праві спільної часткової власності, що належить кожному з співвласників, виступає не як частина речі й не як право на частину речі, а як частина права на всю річ як єдине ціле. Тобто право спільної часткової власності поширюється на все спільне майно, а частка в праві спільної часткової власності не є конкретною часткою майна. Отже, частка в праві спільної часткової власності та жиле приміщення є окремим об'єктом цивільних прав.
Якщо в результаті поділу (виділу) співвласнику передається частина нерухомого майна, яка перевищує його частку, суд стягує з нього відповідну грошову компенсацію.
На час розгляду справи сторони, як співвласники спадкового майна, що є у спільній частковій власності, не виділили (поділили) у натурі свою частку ані в добровільному, ані в судовому порядку.
Таким чином, сторонам по справі, як частковим співвласникам належить не конкретна частина кожного із спірних об'єктів спадкового майна, а ідеальні частки прав власності на кожен об'єкт в цілому.
Сторони не досягли згоди щодо поділу спадкового майна.
При цьому, в разі існування спору щодо поділу майна між співвласниками, вирішити питання про поділ та компенсацію одній із сторін вартості майна в натурі це обов'язок суду.
До схожих висновків дійшов Верховний Суд у постанові від 24 червня 2021 року в справі № 219/13376/17.
Як зазначалося вище, сторони є частковими співвласниками квартири АДРЕСА_1 , а також квартири АДРЕСА_2 . З матеріалів справи також вбачається, що позивач проживає в квартирі АДРЕСА_1 , відповідач зареєстрований та проживає в квартирі АДРЕСА_2 .
Враховуючи характеристику об'єктів спадкового майна, розмір часток сторін, їх вартість, поділ спадкового майна в натурі є можливим. При цьому, вартість спадкового майна визначена на підставі висновку судової оціночно-будівельної експертизи № 224-34-25 від 25 березня 2025 року, який відповідач не спростував.
Отже, на підставі вищевикладеного, спадкове майно підлягає поділу між сторонами: позивачу ОСОБА_1 слід виділити в натурі квартиру АДРЕСА_1 , відповідачу ОСОБА_2 - квартиру АДРЕСА_2 .
При цьому, суд не приймає до уваги доводи сторони відповідача щодо відсутності визначених законом необхідних умов для припинення права на частку у спільному майні за вимогою іншого співвласника, оскільки позивач порушив питання про поділ спільного майна в натурі, а не про примусове припинення права відповідача на частку в спільному спадковому майні. А вимога про припинення права спільної часткової власності є не примусовим припиненням права у контексті ст.365 ЦК України, а як правовий наслідок поділу спільної часткової власності. Ст.ст.364, 365 та 367 ЦК України містять різні способи захисту прав співвласника майна. Разом з тим, закон не заперечує можливість поділу майна в натурі між співвласниками (ст.367 ЦК України) та не обмежує співвласника можливістю поділу лише у спосіб отримання компенсації вартості частки майна чи надання такої компенсації іншому співвласникові (ст.ст. 364, 365 ЦК України).
Таким чином, з огляду на викладене, позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню.
З врахуванням різниці між вартістю спадкового майна, на яке сторони мають право та вартістю спадкового майна, яке їм виділяється, з ОСОБА_1 слід стягнути на користь ОСОБА_2 97853,00 грн різниці вартості часток у спадщині.
Наслідком поділу спільної часткової власності є припинення права спільної часткової власності сторін на спадкове майно.
Керуючись ст.ст.12,13,259,263 - 265 ЦПК України, суд
позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Вознесенської міської ради Миколаївської області, про поділ майна задовольнити.
Поділити спадкове майно між сторонами, виділивши в натурі:
- ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , квартиру АДРЕСА_1 ,
- ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , квартиру АДРЕСА_2 .
Припинити право спільної часткової власності ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на квартиру АДРЕСА_6 , яка розташована за адресою: АДРЕСА_7 .
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_4 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_1 , на користь ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_5 , реєстраційний номер облікової картки платника податків: НОМЕР_2 , 97853,00 грн грошової компенсації вартості майна, шляхом перерахування цієї суми на користь ОСОБА_2 з депозитного рахунку Територіального управління Державної судової адміністрації в Миколаївській області.
Рішення може бути оскаржене до Миколаївського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Суддя Л.В. Лузан