Справа № 473/4717/25
Номер провадження1-кп/473/380/2025
іменем України
"06" листопада 2025 р. місто Вознесенськ
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області у складі головуючого судді ОСОБА_1 ,
з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Вознесенську кримінальне провадження по обвинуваченню:
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця села Мартинівське Вознесенського району Миколаївської області, громадянина України, освіта професійна технічна, не працює, сімейний стан - не одружений, на утриманні дітей не має, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , судимого:
1. 19 березня 2009 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.2 ст.307, ч.2 ст.309, ч.1 ст.70 КК України до позбавлення волі строком на 06 років, з конфіскацією всього належного йому майна, звільнений від відбування основного покарання з місця позбавлення волі 03 липня 2014 року, відповідно до ухвали Вознесенського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 червня 2014 року на підставі ст.7 Закону України «Про амністію» від 08 квітня 2014 року;
2. 14 серпня 2015 року Інгульським pайонним судом міста Миколаєва /колишня нащва суду Ленінський/ за ч.2 ст.186 КК України до позбавлення волі строком на 04 роки, звільнений з місця позбавлення волі 01 березня 2019 року за відбуттям строку основного покарання;
3. 16 квітня 2020 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.2 ст.185 КК України до позбавлення волі строком на 02 роки 06 місяців,
4. 12 листопада 2020 року Вознесенським міськрайонним судом Миколаївської області за ч.3 ст.185, ч.1 ст.71 КК України до позбавлення волі строком на 03 роки 06 місяців, звільнений з місця позбавлення волі 08 березня 2024 року за відбуттям строку основного покарання;
в скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України,
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_4 ,
потерпілий ОСОБА_5 ,
захисник адвокат ОСОБА_6 ,
обвинувачений ОСОБА_7 ,
Формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним:
24 лютого 2022 року, у зв'язку із військовою агресією російської федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України «Про правовий режим воєнного стану», згідно Указу Президента України №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», в Україні введено воєнний стан із 05:30 години 24 лютого 2022 року, строком на 30 діб, який в подальшому неодноразово продовжувався відповідно до Закону та діяв на час вчинення вказаного нижче діяння.
Обвинувачений ОСОБА_7 , будучи раніше неодноразово судимим за вчинення злочинів майнової спрямованості, на шлях виправлення не став, належних висновків не зробив та знову вчинив новий злочин.
Так, 04 червня 2025 року в нічний час доби, в місті Вознесенську Миколаївської області обвинувачений ОСОБА_7 проходив по вулиці Гетьманська. Проходячи повз домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , у обвинуваченого ОСОБА_7 виник злочинний умисел, направлений на повторне таємне викрадення чужого майна, належного потерпілому ОСОБА_5 .
Реалізуючи свій злочинний умисел та корисливий мотив, направлений на таємне викрадення чужого майна, обвинувачений ОСОБА_7 , усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, впевнившись, що за його діями ніхто не спостерігає, відчинив засув вхідної хвіртки та пройшов на територію подвір'я домоволодіння за вищевказаною адресою, де шляхом вільного доступу проник до приміщення господарського призначення, звідки повторно таємно викрав: косу бензомоторну марки «Forte БМК-3100 professional» вартістю 2530 гривень 50 копійок, електродриль - шуруповерт марки «Оdwerk ВВН8RE» вартістю 606 гривень 75 копійок, циркулярну пилу марки «Протон ПД-185» вартістю 1063 гривні. В подальшому з викраденим майном обвинувачений ОСОБА_7 залишив місце вчинення кримінального правопорушення, розпорядившись ним на власний розсуд.
Внаслідок даних умисних протиправних дій обвинуваченого ОСОБА_7 потерпілому ОСОБА_5 було спричинено матеріальну шкоду на загальну суму 4200 гривень 25 копійок.
Позиція обвинуваченого ОСОБА_7 .
Під час судового розгляду кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_7 визнав вину повністю та підтвердив вчинення ним даного кримінального правопорушення при викладених вище обставинах. Він визнає, що своїми умисними діями вчинив кримінальне правопорушення проти власності потерпілого ОСОБА_5 , та щиро розкаюється у вчиненому. Також в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_7 зазначив, що потерпілому ОСОБА_5 повністю відшкодовано заподіяну ним матеріальну шкоду, шляхом поверненню потерпілому всіх викрадених у нього інструментів.
Докази на підтвердження встановлених судом обставин.
Підстав для сумнівів при повному визнанні своєї вини обвинуваченим ОСОБА_7 , безпосередньо допитаним в судовому засіданні у суда немає, оскільки дані показання суд знаходить достовірними та логічними, котрі підтверджені доказами, дослідженими в судовому засіданні, які суд знаходить належними, допустимими, необхідними та достатніми.
Відповідно до протоколу від 05 червня 2025 року про прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення, потерпілий ОСОБА_5 звернувся до посадової особи органу досудового розслідування Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області та повідомив, про те. що в період часу з 03 червня 2025 року по 05 червня 2025 року, невстановлена особа, шляхом вільного доступу до приміщення господарського призначення на території домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , таємно викрала належне йому майно, а саме: косу бензомоторну марки «Forte БМК-3100 professional», електродриль - шуруповерт марки «Оdwerk ВВН8RE», циркулярну пилу марки «Протон ПД-185». /а.к.п. 30/.
Відповідно до протоколу огляду місця події від 05 червня 2025 року з фототаблицею до нього, слідчим СВ Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області в місті Вознесенську Миколаївської області з 20:45 години до 21:35 години оглянуто територію домоволодіння, розташованого за адресою: АДРЕСА_2 . При огляді приміщення господарського призначення даного домоволодіння в ньому виявлено відсутність коси бензомоторної, електродриль - шуруповерта, а також циркулярної пили. /а.к.п. 31, 32 - 36/.
Відповідно до протоколу огляду предметів від 25 липня 2025 року з фототаблицею до нього, слідчим СВ Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області в місті Вознесенську Миколаївської області з 12:10 години до 12:45 години оглянуто наступні інструменти: кома бензомоторна марки «Forte БМК-3100 professional», електродриль - шуруповерт марки «Оdwerk ВВН8RE», циркулярна пила марки «Протон ПД-185», котрі були викрадені у потерпілого ОСОБА_5 та видані працівникам поліції обвинуваченим ОСОБА_7 /а.к.п. 38, 39 - 42/.
Відповідно до постанови від 25 липня 2025 року органу досудового розслідування Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області, речовими доказами за кримінальним провадженням визнано: косу бензомоторну марки «Forte БМК-3100 professional», електродриль - шуруповерт марки «Оdwerk ВВН8RE», циркулярну пилу марки «Протон ПД-185», котрі були вилучені працівниками поліції у обвинуваченого ОСОБА_7 , і які повернуті потерпілому ОСОБА_5 під його зберігальну розписку. /а.к.п. 43, 44/.
Відповідно до висновку судової товарознавчої експертизи №2032/25 від 26 липня 2025 року, ринкова вартість, досліджуваних об'єктів, з урахуванням зносу, станом в проміжок часу з 03 червня 2025 року по 05 червня 2025 року становила:
-коса бензомоторна марки «Forte БМК-3100 professional» помаранчевого кольору, придатна до використання за призначенням, - 2530 гривень 50 копійок,
-електродриль - шуруповерт марки «Оdwerk ВВН8RE» синього кольору, придатний до використання за призначенням, - 606 гривень 75 копійок,
-циркулярна пила марки «Протон ПД-185» зеленого кольору, придатна до використання за призначенням - 1063 гривні.
Загальна вартість об'єктів дослідження становить: 4200 гривень 25 копійок. /а.к.п. 47 - 51/.
Відповідно до протоколу проведення слідчого експерименту від 26 серпня 2025 року з фототаблицею до нього при проведенні даної слідчої дії, в місті Вознесенську Миколаївської області з 16:00 години до 16:27 години, проведено слідчий експеримент з участю обвинуваченого ОСОБА_7 , під час якого обвинуваченим ОСОБА_7 були відтворені обставини вчинення ним кримінального правопорушення, котре мало місце 04 червня 2025 року в нічний час доби, коли він в місті Вознесенську Миколаївської області, проходячи повз домоволодіння за адресою: АДРЕСА_2 , впевнився, що за його діями ніхто не спостерігає, відчинив засув вхідної хвіртки та пройшов на територію подвір'я домоволодіння за вищевказаною адресою, де шляхом вільного доступу проник до приміщення господарського призначення, звідки повторно таємно викрав: косу бензомоторну марки «Forte БМК-3100 professional», електродриль - шуруповерт, циркулярну пилу марки «Протон ПД-185». Після чого з викраденим майном, він залишив місце вчинення кримінального правопорушення. /а.к.п. 55 - 58, 59 - 62/.
Аналіз та оцінка приведених доказів в сукупності, приводить суд до переконання доведеності вини обвинуваченого ОСОБА_7 .
Стаття Закону України про кримінальну відповідальність, що передбачає відповідальність за кримінальне правопорушення, винним у вчиненні якого визнається обвинувачений ОСОБА_7 .
Умисні дії обвинуваченого ОСОБА_7 , суд кваліфікує за за ч.4 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна - крадіжка, вчинена повторно, з проникненням в інше приміщення, в умовах воєнного стану.
Обставини, які пом'якшують або обтяжують покарання обвинуваченому ОСОБА_7 .
Обставинами, які відповідно до ст. 66 КК України пом'якшують покарання обвинуваченому є щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, повне відшкодування завданого збитку та усунення заподіяної шкоди;
Обставин, які б відповідно до ст. 67 КК України обтяжували покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , в судовому засіданні не встановлено.
Висновок ограну обвинувачення за обвинувальним актом, затвердженим 09 вересня 2025 року прокурором Вознесенської окружної прокуратури Миколаївської області, ЄРДР №12025152190000480 від 09 вересня 2025 року /а.к.п. 2 - 6/, що обставиною, яка обтяжує покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , є рецидив злочинів, в судовому засіданні судом не визнаний, оскільки посилання на рецидив злочину в даному обвинувальному акті, що затверджений прокурором, як на обставину, що обтяжує покарання обвинуваченого ОСОБА_7 , не може бути враховане судом з огляду на наступне.
Відповідно до ст.32 КК України, повторністю злочинів визнається вчинення двох або більше злочинів, передбачених тією самою статтею або частиною статті Особливої частини КК України.
Відповідно до ст.34 КК України, рецидивом злочинів визнається вчинення нового умисного злочину особою, яка має судимості за умисний злочин. Як вбачається з положень ч.4 ст.67 КК України та п.19 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами кримінального законодавства про повторність, сукупність і рецидив злочинів та їх правові наслідки» якщо рецидив злочинів утворює одночасно повторність, яка передбачена у статті чи частини статті Особливої частини КК України, як ознака злочину, що впливає на його кваліфікацію, то за змістом частини четвертої ст.67 КК України, як повторність, так і рецидив злочинів, суд не може ще раз враховувати при призначенні покарання як обставину, що його обтяжує. Тоді як умисні дії обвинуваченого ОСОБА_7 в даному обвинувальному акті, котрий затверджений прокурором, кваліфіковані за ч.4 ст.185 КК України, з кваліфікуючою ознакою повторності, що виключає врахування цієї ознаки ще раз, як обтяжуючої відповідальність у вигляді рецидиву.
Мотиви призначення покарання та ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку і положення закону, якими керувався суд.
При визначенні виду та міри покарання, яке слід застосувати відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , суд враховує умови життя обвинуваченого, його соціальне та матеріальне становище, стан здоров'я, рівень культури та освіти, його соціально - психологічні риси, при дослідженні яких з'ясовано, що обвинувачений повністю усвідомлював значення своїх умисних дій і в повній мірі міг керувати ними. Вивченням даних про особу обвинуваченого ОСОБА_7 встановлено, що він є громадянином України, за місцем проживання характеризується формально задовільно, є не одруженим, але мешкає із співмешканкою, яка має на утриманні дитину, він не працює, має професійну технічну освіту за спеціальністю електромонтера сільської електрифікації, не перебуває на диспансерних обліках лікарів нарколога та психіатра комунального некомерційного підприємства «Вознесенська багатопрофільна лікарня», має непогашені судимості за вчинення тяжких злочинів в сфері обігу наркотичних засобів, а остання судимість за вчинення тяжкого злочину проти власності, за яким його було засуджено до реального відбуття основного покарання в виді позбавлення волі. /а.к.п. 67 - 75/
При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд враховує ступінь тяжкості скоєного ним злочину, який відповідно до ст.12 КК України, є тяжким злочином розділу VІ Особливої частини КК України проти власності, наявність обставин, що пом'якшують покарання, а також відсутність обставин, які б обтяжували йому покарання.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.65 КК України, суди повинні призначати покарання в межах, установлених санкцією статті /санкцією частини статті/ Особливої частини КК України, що передбачає відповідальність за вчинений злочин. Із урахуванням ступеня тяжкості, обставин цього злочину, його наслідків і даних про особу, судам належить обговорювати питання про призначення передбаченого законом більш суворого покарання особам, які вчинили злочини на грунті пияцтва, алкоголізму, наркоманії, і менш суворого особам, які вперше вчинили злочини, неповнолітнім, жінкам, котрі на час вчинення злочину чи розгляду справи перебували у стані вагітності, інвалідам, особам похилого віку і тим, які щиро розкаялись у вчиненому, активно сприяли розкриттю злочину, відшкодували завдані збитки тощо.
Наявність непогашених судимостей за вчинення тяжких злочинів проти власності, а також за злочини в сфері обігу наркотичних засобів, за які обвинувачений ОСОБА_7 відбував покрання в місцях позбавлення волі, та знову вчинив злочин проти власності, після звільнення з місця позбавлення волі, на переконання суду, жодним чином не свідчать про можливість виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 без реального відбування покарання.
З урахуванням всіх обставин кримінального провадження, враховуючи тяжкість вчиненого ним злочину, його наслідки для потерпілого та інші обставини, врахувавши думку прокурора, який просив призначити основне покарання обвинуваченому ОСОБА_7 без іспитового строку випробування, суд приходить до висновку, що обвинуваченому ОСОБА_7 повинно бути призначено основне покарання в виді позбавлення волі, відповідно до мінімальної межі, для даного виду покарання, встановленого санкцією ч.4 ст.185 КК України.
Суд вважає, що даний вид основного покарання в виді позбавлення волі відносно обвинуваченого ОСОБА_7 буде необхідним та достатнім для його виправлення, та попередження вчинення ним нових злочинів, відповідно до ст.65 КК України. При призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд не знаходить підстав для призначення покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , із застосуванням вимог ст. ст. 69, 75, 76 КК України.
До даного висновку при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_7 , суд виходить також із змісту досудової доповіді відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , відповідно до висновку якої орган пробації вважає, що через високий ризик вчинення повторного кримінального правопорушення, а також його імовірну небезпеку для суспільства, виправлення обвинуваченого ОСОБА_7 без позбавлення або обмеження волі не можливе. /а.к.п. 27 - 28/.
При цьому суд також виходить із змісту ч.2 ст.50 КК України, відповідно до якої покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами.
Особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів.
Відповідно до вимог, викладених в п.1 та п.3 Постанови Пленуму Верховного Суду України №7 від 24 жовтня 2003 року «Про практику призначення судами кримінального покарання», при призначенні покарання в кожному випадку і щодо кожного підсудного, який визнається винним у вчиненні злочину, суди мають суворо додержувати вимог статті 65 КК України стосовно загальних засад призначення покарання, оскільки саме через останні реалізуються принципи законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації покарання. Призначаючи покарання, у кожному конкретному випадку суди мають дотримуватися вимог кримінального закону й зобов'язані враховувати ступінь тяжкості вчиненого злочину, дані про особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання.
Мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
Цивільний позов у кримінальному провадженні не заявлено.
Питання про речові докази підлягають вирішенню відповідно до ст.100 КПК України. /а.к.п. 43, 44/.
Відповідно до ч.2 ст.124 КПК України, суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експертів. /а.к.п. 46/.
Під час проведення досудового розслідування та судового слідства, відносно обвинуваченого ОСОБА_7 заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися, але є підстава для застосування запобіжного заходу в виді тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_7 , при ухваленні вироку, з метою припинення його злочинної діяльності, оскільки йому 05 листопада 2025 року оголошено підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.185 КК України у кримінальному провадження ЄРДР №12025152190000857 від 04 листопада 2025 року. /а.к.п. 78 - 81/.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 369 - 380 КПК України, суд
ОСОБА_7 , визнати винним за пред'явленим йому обвинуваченням в скоєнні злочину, передбаченого ч.4 ст.185 КК України та призначити йому основне покарання в виді позбавлення волі строком на 05 /п'ять/ років.
Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_7 до набрання вироком законної сили обрати в виді тримання під вартою, взявши обвинуваченого ОСОБА_7 під варту в залі суду, обчислюючи строк відбування основного покарання з 06 листопада 2025 року, тобто з моменту ухвалення вироку, зарахувавши в строк відбування основного покарання тримання його під вартою з 06 листопада 2025 року до набрання вироком законної сили, за правилами ч.5 ст.72 КК України в редакції Закону України №2046 - VIII від 18 травня 2017 року, відповідно до якої попереднє ув'язнення зараховується судом у строк покарання у разі засудження до позбавлення волі день за день.
Речові докази за кримінальним провадженням: косу бензомоторну марки «Forte БМК-3100 professional», електродриль - шуруповерт, циркулярну пилу марки «Протон ПД-185», котрі відповідно до зберігальної розписки передані на збереження потерпілому ОСОБА_5 - залишити в користуванні потерпілого ОСОБА_5 , як законного власника даних речей. /а.к.п. 43, 44/.
Процесуальну витрату на залучення експерта, яка документально підтверджена в судовому засіданні, стягнути з обвинуваченого ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_1 , на користь держави /отримувач: Миколаїв.ГУК/ТГ м.Вознесенськ, розрахунковий рахунок: UA128999980313090106000014446, код отримувача ЄДРПОУ: 37992030, банк отримувача: Казначейство України /ЕАП/, код класифікації доходів бюджету: 21081100, - 440 /чотириста сорок/ гривень за проведення судової товарознавчої експертизи за експертною спеціальністю 12.1 «визначення вартості машин, обладнання, сировини та споживчих товарів», висновок №2032/25 від 26 липня 2025 року. /а.к.п. 46/.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційних скарг, якщо такі скарги не були подані. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору.
Суддя: ОСОБА_1