Справа №523/23064/25
Провадження №1-кс/523/7331/25
04 листопада 2025 року м. Одеса
Слідчий суддя Пересипського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду клопотання слідчого СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП України в Одеській області ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно:
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Одеси, громадянина України, маючого вищу освіту, одруженого,маючого на утриманні малолітніх дітей 2012 та 2014 років народження, працюючого машиністом електропотягу,військовослужбовця ВЧ НОМЕР_1 ,зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
підозрюваного у скоєнні кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст. 309, ч.5 ст. 407 КК України,-
До Пересипського районного суду м. Одеси звернувся СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП України в Одеській області, із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .
ОСОБА_4 підозрюється у тому, що він будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді бойового медика взводу 8 парашутно-десантної роти 3 парашутно-десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «молодший сержант», в порушення вимог постанови Верховної Ради України № 2471-ХП від 17.06.1992 «Про право власності на окремі види майна», Положення про дозвільну систему, затвердженою постановою Кабінету Міністерств України №576 від 12.10.1992, Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної i холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 662 від 21.08.1998, діючи умисно та протиправно, усвідомлюючи суспільно небезпечні наслідки своїх дій та бажаючи їх настання, маючи намір на придбання та зберігання бойових припасів, при невстановлених у ході досудового розслідування обставинах, у невстановлений в ході досудового розслідування час та місці, однак не пізніше 13.09.2025, незаконно придбав шляхом знахідки 27 військових проміжних патронів калібру 5,45х39мм, які переніс до місця проживання своєї знайомої ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою: АДРЕСА_2 , після чого почав їх зберігати до моменту вилучення працівниками поліції в ході проведення обшуку, який відбувався 13.09.2025 з 11 години 44 хвилин по 12 годину 44 хвилини.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, тобто у носінні, зберіганні, придбанні бойових припасів без передбаченого законом дозволу.
Крім того, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у тому, що він будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді бойового медика взводу 8 парашутно-десантної роти 3 парашутно-десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 у військовому званні «молодший сержант», діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, у невстановлений досудовим розслідуванням день та час, знаходячись в невстановленому досудовим розслідуванням місці, в порушення вимог ст. 7 Закону України «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори» від 15.02.1995, з подальшими внесеними до нього змінами та доповненням, який забороняє на території України діяльність, пов'язану з наркотичними засобами, які внесені до переліку наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 06.05.2000 №770 «Про затвердження переліку наркотичних, психотропних речовин і прекурсорів», не маючи спеціального дозволу, незаконно придбав шляхом знахідки в Дюківському парку, розташованому за адресою: м. Одеса, вул. Розкидайлівська, 56 - психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1- феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), яка знаходилась на внутрішніх поверхнях чотирьох скляних колб від лампочок з цоколями та у полімерному пакетику із застібкою, та 4-ММС (4-метилметкатинон), яка знаходилась у двох полімерних пакетиках із застібкою.
Після чого, усвідомлюючи, що в вищевказаних чотирьох скляних колбах від лампочок з цоколями та у полімерних пакетиках із застібкою знаходиться психотропна речовина, діючи умисно, тобто усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, ОСОБА_4 почав незаконно зберігати при собі дану речовину, з метою подальшого особистого вживання, без мети збуту.
Надалі, в період часу з 11 години 44 хвилини по 12 годину 44 хвилини, співробітниками відділення поліції №2 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області було проведено обшук в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , в ході якого було вилучено скляну колбу від лампочки з цоколем, на внутрішній поверхні якої наявне нашарування речовини темно-коричневого кольору, яке містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), кількісний вміст якої становить 0,010г, скляну колбу від лампочки з цоколем, на внутрішній поверхні якої наявне нашарування речовини темно-коричневого кольору, яке містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), кількісний вміст якої становить 0,003г, скляну колбу від лампочки з цоколем, на внутрішній поверхні якої наявне нашарування речовини темно-коричневого кольору, яке містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1- феніл-2-піролідин-1-іл-пентан-1-он), кількісний вміст якої становить 0,029г, скляну колбу від лампочки з цоколем на якій присутня полімерна кришка, в яку вставлена полімерна трубка, на внутрішній поверхні якої наявне нашарування речовини темно-коричневого кольору, яке містять особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2- піролідин-1-іл-пентан-1-он), кількісний вміст якої становить 0,004г, полімерний пакетик із застібкою, в якому знаходилась кристалічна речовина світло-коричневого кольору масою 1,228г, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - PVP (1-феніл-2-піролідин-1-іл- пентан-1-он), кількісний вміст якої становить 0,947г, два полімерних пакетики із застібкою, в яких знаходилась кристалічна речовина сіро-коричневого кольору загальною масою 4,103г, яка містить особливо небезпечну психотропну речовину, обіг якої заборонено - 4-ММС (4- метилметкатинон), кількісний вміст якої становить 2,818г, які ОСОБА_4 незаконно придбав та незаконно зберігав при собі для особистого вживання, без мети збуту, до моменту їх вилучення працівниками поліції.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 309 КК України, тобто у незаконному придбанні та зберігання психотропної речовини без мети збуту у великих розмірах.
Крім того, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , підозрюється у тому, що він, будучи військовослужбовцем військової служби за призовом під час мобілізації та проходячи військову службу на посаді бойового медика 8 парашутно-десантної роти 3 парашутно- десантного батальйону військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», в порушення вимог ст. 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ст. 1 Закону України «Про військових обов'язок і військову службу», ст.ст. 9, 11, 16, 58, 59, 127-130 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного Статуту Збройних Сил України, діючи умисно, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер свого діяння, передбачаючи його суспільно небезпечні наслідки і бажаючи їх настання, з метою тимчасово ухилитися від обов'язків військової служби, в умовах воєнного стану, а саме 20.11.2022 самовільно залишив військову частину НОМЕР_1 , яка дислокується на території Дніпропетровської області (більш точне місце дислокації зазначити неможливо у зв'язку із введенням на території України воєнного стану) та ухилявся від проходження військової служби, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи його з обов'язками військової служби, до 29.10.2025, поки не прибув до відділення поліції №2 Одеського районного управління поліції №1 Головного управління Національної поліції в Одеській області, що розташоване за адресою: м. Одеса, вул. Чорноморського Козацтва, 31, та не зізнався у скоєному кримінальному правопорушенні.
Таким чином, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України тобто у самовільному залишенні військової частини військовослужбовцем тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
За даним фактом, 25.09.2025р. інформацію внесено до ЄРДР за №12025163490000609 та розпочато розслідування за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.1 ст.263, ч.2 ст. 309, ч.5 ст. 407 КК України.
Вина ОСОБА_7 повністю підтверджується зібраними у кримінальному провадженні докази, зокрема, протоколами допитів свідків,наказом про проведення службового розслідування, висновками експертів, іншими матеріалами кримінального провадження.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у відношенні ОСОБА_7 , мотивуючи клопотання тим, що він може:
-переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду.
Ризик можливого переховування від органу досудового розслідування та суду, є те, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 263, ч. 2 ст. 309, ч. 5 ст. 407 КК України, які згідно ст. 12 КК України відносять до категорії тяжких злочинів, за вчинення якого передбачене покарання у вигляді позбавлення волі, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним (позбавлення волі до 10 років) дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Окрім цього, ОСОБА_4 може уникати проведення слідчих та процесуальних дій, тим самим затягувати розумні строки досудового розслідування;
-знищити,сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення;
-незаконно впливати на свідків, експерта, спеціаліста, задля схиляння їх до зміни показань або відмови давати покази шляхом вмовляння, підкупу, погроз, тощо.
Прокурор в судовому засіданні підтримав клопотання слідчого, просив його задовольнити в повному обсязі, оскільки вважав мету і підстави застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою обґрунтованими;
підозрюваний Капука заперечував проти клопотання слідчого, посилаючись на те, що не має наміру не виконувати покладені на нього процесуальні обов'язки.
Вивчивши клопотання та матеріали, які обґрунтовують доводи клопотання слідчого, заслухавши думку учасників судового розгляду, вважаю, що клопотання слідчого підлягає задоволенню з наступних підстав.
Метою застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного є запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень.
Враховуючи вищевикладене та приймаючи до уваги наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 тяжких злочинів, характер вчиненого кримінального правопорушення та наявність ризиків, які виражаються у можливості переховуватися від органів досудового розслідування, незаконно впливати на свідків, у цьому провадженні, а також вчинити інше кримінальне правопорушення. Тому є достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 може вчинити вищевказані дії у зв'язку з чим, необхідно застосувати до нього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, оскільки застосування більш м'яких запобіжних заходів, не забезпечить виконання підозрюваного покладених на нього процесуальних обов'язків.
Згідно з рішенням Європейського суду з прав людини у справах «Фокс, Камбел і Харлі проти Об'єднаного Королівства» від 30.08.1990, «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28.10.1994, вимога розумності підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування.
Стороною обвинувачення дотримано вимогу розумної підозри, оскільки наявні на даний час докази у кримінальному провадженні свідчать про об'єктивний зв'язок підозрюваного ОСОБА_4 із вчиненням кримінального правопорушення, тобто вказані обставини виправдовують необхідність подальшого розслідування у цьому провадженні з метою дотримання імперативних завдань кримінального провадження, визначених ст. 2 КПК України.
Слідчий суддя вважає, що слідчим надано достатньо матеріалів (доказів), які є достатніми для переконання, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів, не може запобігти доведеним під час розгляду ризикам.
З врахуванням сукупності викладених обставин, даних про особу підозрюваного, в силу характеру вміненого ОСОБА_4 діяння та одночасної потереби у проведенні слідчих (розшукових) дій, спрямованих на встановлення всіх обставин кримінального правопорушення, для забезпечення належного виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, єдиним запобіжним заходом, який надасть можливість запобігти усім вищевказаним ризикам, є запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Водночас, застосування більш м'якого запобіжного заходу унеможливить запобіганню ризикам зазначеним у клопотанні. Так, запобіжний захід у вигляді домашнього арешту не зможе унеможливити ухиленню підозрюваного від органів досудового слідства, суду. Запобіжний захід у вигляді застави не може бути застосований до підозрюваного у зв'язку із тим, що він не працює, джерел доходів не має, отже об'єктивно не зможе виконати вказаний запобіжний захід.
Запобіжні заходи у вигляді особистої поруки, та особистого зобов'язання не зможуть унеможливити настанню таких ризиків, як вчинення нових злочинів.
Відповідно до сформованої Європейським судом з прав людини практики, що є частиною національного законодавства України відповідно до Закону України «Про виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини», тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який, не зважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи, закріплений статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод. Застосовуючи запобіжний захід у вигляді тримання під вартою необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ( «Летельє проти Франції» (Letellier v France), 12369/86, 26 червня 1991). Європейський суд з прав людини в своєму рішенні у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» (Murray v United Kingdom 14310/88, 28 жовтня 1994 року) зазначив, що факти, які викликають підозру, не обов'язково мають бути встановлені до ступеня, необхідного для засудження або навіть для пред'явлення обвинувачення, що являється завданням наступних етапів кримінального процесу, сприяти якому має й тримання під вартою.
Під час вирішення питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя повинен враховувати суворість покарання, що загрожує відповідній особі у разі доведення та визнання її винною у вчиненні кримінального правопорушення.
Приймаючи до уваги, що ОСОБА_4 підозрюється у вчинені злочину, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк від семи до десяти років, тобто тяжкого злочину, а також те, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України, викладені в описовій частині цього клопотання, застосування більш м'якого запобіжного заходу не дозволить запобігти цим ризикам, з урахуванням викладеного, вважаю, що обрання відносно ОСОБА_4 тримання під вартою є єдиним, виключним і достатнім запобіжним заходом, який зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного на час досудового розслідування кримінального провадження та його судового розгляду.
Керуючись вимогами ст. ст. 176 - 178, 183, 184, 194 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ ВП №2 ОРУП №1 ГУНП України в Одеській області ОСОБА_5 про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 - задовольнити.
Обрати ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 02.01.2026р. включно, з подальшим утриманням в ДУ «Одеський слідчий ізолятор», без права внесення застави.
Апеляційна скарга, на ухвалу слідчого судді, може бути подана протягом п'яти днів з дня її оголошення. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.
Подання апеляційної скарги на ухвалу слідчого судді зупиняє набрання нею законної сили, але не зупиняє її виконання.
Слідчий суддя ОСОБА_1