Справа № 459/3877/25 Провадження № 2-а/459/56/2025
Іменем України
05 листопада 2025 року суддя Шептицького міського суду Львівської області Мельникович М. В., ознайомившись із матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії
03.11.2025 позивач звернувся до суду з даним позовом.
Ознайомившись із матеріалами справи вважаю, що даний адміністративний позов не підсудний Шептицькому міському суду Львівської області з наступних підстав.
Згідно з ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, зокрема, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.
Відповідно до вимог ч. 1 ст. 8 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи в суді, але за умови, що ця справа відноситься до юрисдикції цього суду, віднесеної процесуальним законом.
Підсудність - це розмежування компетенції між окремими ланками судової системи і між адміністративними судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення справ, які належать до адміністративної юрисдикції.
Статтею 20 КАС України встановлений вичерпний перелік адміністративних справ, які підсудні місцевим адміністративним судам, а саме: адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності (п.1); адміністративні справи, пов'язані з виборчим процесом чи процесом референдуму (п.2); адміністративні справи, пов'язані з перебуванням іноземців та осіб без громадянства на території України (п.3); адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби щодо виконання ними рішень судів у справах,визначених пунктами1-3частини першої цієї статті (п.4); адміністративні справи щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»(п.5).
Згідно з частиною 2 статті 20 цього Кодексу окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті.
Окрім цього, варто зазначити, відповідно до пункту 1 частини першої статті 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Суб'єкт владних повноважень - це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень (пункт 7 частини першої статті 4 КАС України).
Отже, до справ адміністративної юрисдикції віднесені публічно-правові спори, ознакою яких є не лише спеціальний суб'єктний склад, але і їх виникнення з приводу виконання чи невиконання суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій, крім спорів, для яких законом установлений інший порядок судового вирішення. Ці функції суб'єкт повинен виконувати саме у тих правовідносинах, в яких виник спір.
З врахуванням наведеного до юрисдикції адміністративного суду належить спір, який виник між двома чи більше суб'єктами стосовно їх прав та обов'язків у правовідносинах, в яких хоча б один суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень. Аналогічні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 23 травня 2018 року у справі № 914/2006/17 (провадження № 12-58гс18) (пункт 5.7), від 19 лютого 2020 року у справі № 520/5442/18 (провадження № 14-440цс19) (пункти 18-20), від 26 лютого 2020 року у справі № 1240/1981/18 (провадження № 11-36апп19) (пункти 16, 17), від 01 квітня 2020 року у справі № 520/13067/17 (провадження № 14-397цс19) (пункти 19-21)).
Відповідно до положення про Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі від 22.12.2014 Головні управління Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління Фонду) є територіальними органами Пенсійного фонду України (далі - Фонд). Головні управління Фонду підпорядковуються Фонду та разом з управліннями Фонду в районах, містах, районах у містах, а також об'єднаними управліннями (далі - управління Фонду) утворюють систему територіальних органів Фонду.
Тобто, суд приходить до висновку, що однією з сторін даного спору є суб'єкт законодавчо вповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єкта (суб'єктів), а останній (останні) відповідно зобов'язаний (зобов'язані) виконувати вимоги та приписи такого суб'єкта владних повноважень.
Відтак, оскільки предметом спору у даній справі є визнання протиправними дій Головного управління Пенсійного Фонду у Львівській області та зобов'язання вчинити певні дії, то предметна підсудність даної справи визначається частиною другою статті 20 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до якої така справа підсудна окружному адміністративному суду.
Розгляд судом предметно непідсудної йому справи може призвести до ухвалення незаконного рішення, обмежити право кожного на судовий захист належним судом, позбавити можливості скористатися правом на апеляційне чи касаційне оскарження рішення. Аналогічні правові висновки викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 26 серпня 2019 року у справі № 855/364/19.
Відповідно до ч. 5 ст. 171 КАС України визначено, що в разі встановлення судом того, що справа не підсудна цьому суду, суд надсилає справу за підсудністю в порядку, встановленому ст. 29 КАС України.
Пунктом 2 частини 1 статті 29 КАС України визначено, що суд передає адміністративну справу на розгляд іншого адміністративного суду, якщо при відкритті провадження у справі суд встановить, що справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду.
Згідно ч. ч. 1-2 ст. 30 КАС України спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються. Адміністративна справа, передана з одного адміністративного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 29 цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження адміністративним судом, до якого вона надіслана.
Виходячи з наведеного вище, суд дійшов висновку, що матеріали вищевказаного адміністративного позову слід передати за підсудністю до належного суду - Львівського окружного адміністративного суду, до підсудності якого належить вищевказаний позов.
Керуючись ст. ст. 20, 29, 30, 171 КАС України, суддя, -
Адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного Фонду у Львівській області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - передати до Львівського окружного адміністративного суду.
Копію ухвали направити сторонам у справі.
На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Восьмого апеляційного адміністративного суду 15 днів з дня складання її повного тексту.
Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Суддя: М. В. Мельникович