Справа № 459/3384/25
Провадження № 1-кп/459/230/2025
05 листопада 2025 року Шептицький міський суд Львівської області
в складі: головуючого-судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря судового засідання ОСОБА_2
прокурора ОСОБА_3
обвинуваченого ОСОБА_4
захисника ОСОБА_5
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м.Шептицький, Львівської області кримінальне провадження № 12025141150000529 від 12.08.2025 про обвинувачення
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Червоноград, Львівської області, українця, громадянина України, з середньою освітою, одруженого, військовослужбовця ЗСУ в/ч НОМЕР_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , згідно ст. 89 КК України раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
Обвинувачений ОСОБА_4 , у невстановлений досудовим слідством час та місці, незаконно придбав гранату М67 із запалом типу М213, які у порушення вимог Інструкції «Про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної, холодної і охолодженої зброї, пристрої вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та патронів до них, а також боєприпасів до зброї, основних частин зброї та вибухових матеріалів», яка затверджена наказом МВС України №622 від 21 серпня 1998 року, зберігав у гаражному приміщенні № НОМЕР_2 , гаражного кооперативу №1, що по вулиці Івасюка, в місті Шептицький, Львівської області.
У подальшому, маючи можливість добровільно здати вказану гранату в органи влади, не зробивши цього, усвідомлюючи суспільну небезпечність свого діяння, передбачаючи суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, без передбаченого законом дозволу продовжив зберігати у зазначеному гаражному приміщенні конструктивно оформлений зарядом вибухової речовини, а саме споряджений корпус осколкової наступальної ручної гранати типу М67, промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових речовин та придатний для виробництва вибуху, а також запал типу М213 промислового виготовлення, який відноситься до категорії вибухових пристроїв та придатний для виробництва вибуху. Вказані предмети у конструкційному поєднанні корпус гранати М67 із запалом типу М213 є осколковою наступальною ручною гранатою M67 промислового виготовлення, яка відноситься до категорії бойових припасів та придатна для виробництва вибуху, яку було вилучено 23.08.2025 працівниками поліції під час проведення обшуку.
За згодою сторін згідно із ч.3 ст.349 КПК України судом було визнано недоцільним дослідження всіх доказів, зібраних у ході досудового розслідування стосовно фактичних обставин справи, оскільки обвинувачений та інші учасники судового розгляду правильно розуміють зміст цих обставин, немає сумнівів у добровільності та істинності їх позиції, а також фактичні обставини справи ніким не оспорюються. Тому, суд обмежив дослідження фактичних обставин справи по даному провадженні допитом обвинуваченого та дослідженням характеризуючих даних на особу. Обвинуваченому роз'яснено, що у такому випадку він буде позбавлений права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений вину свою у вчиненому визнав повністю, у обсязі пред'явленого обвинувачення та щиро розкаявся. Пояснив, що у 2023 році, перебуваючи у відпустці, зустрів незнайомця, який запропонував йому придбати гранату, вартістю близько двох тисяч гривень, на що він погодився. Наміру нею користуватися у нього не було. Поклав її у гараж. В подальшому, пішов на військову службу та забув за придбану гранату.
Дослідивши всі обставини кримінального провадження, оцінюючи наведені вище докази в їх сукупності з точки зору належності, допустимості, достовірності, суд вважає, що вина обвинуваченого у скоєнні інкримінованого кримінального правопорушення знайшла своє підтвердження в судовому засіданні і доведена повністю поза розумним сумнівом.
Вина обвинуваченого у тому, що він вчинив придбання та зберігання бойових припасів, вибухових речовин і вибухових пристроїв, без передбаченого законом дозволу.
Ці дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч.1 ст.263 КК України.
Обираючи вид та міру покарання обвинуваченому, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення.
Щире каяття, активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, суд враховує як обставини, що пом'якшують покарання.
Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченому, судом не встановлено.
Разом з тим, суд враховує і особу обвинуваченого, який згідно ст. 89 КК України раніше не судимий, військовослужбовець, одружений, на утриманні якого двоє малолітніх дітей, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, за місцем проживання характеризується позитивно.
Згідно із ст. 65 КК України особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень, а відповідно до ст. 50 КК України покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
З врахуванням наведених вище обставин в їх сукупності, суд дійшов висновку, що виправлення обвинуваченого та попередження учинення нових злочинів можливе без відбування ним покарання і його слід звільнити від відбування покарання з випробуванням, застосувавши ст.75 КК України.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 368, 370, 374 КПК України, суд -
ОСОБА_4 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.263 КК України та призначити йому покарання у виді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Застосувати до ОСОБА_4 ст.75 КК України та звільнити його від відбування призначеного покарання, якщо він протягом іспитового строку 1 (один) рік не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.
Нагляд за ОСОБА_4 , як військовослужбовцем, звільненим від відбування покарання з випробуванням, покласти на командира військової частини НОМЕР_1 , у разі зміни місця служби - на командира військової частини за новим місцем служби, а у разі звільнення з військової служби контроль за виконанням вироку покласти на уповноважений орган з питань пробації.
На підставі ст.76 КК України, у разі звільнення з військової служби, покласти на ОСОБА_4 обов'язки: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи.
Стягнути з ОСОБА_4 в користь держави витрати на проведення експертиз у розмірі 7576,90 грн.
Арешт, накладений на речові докази - скасувати.
Після вступу вироку у законну силу речові докази по справі: гранату із корпусом зеленого кольору, із запалом до неї - знищити.
Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених ст. 394 КПК України, до Львівського апеляційного суду через Шептицький міський суд Львівської області шляхом подачі апеляції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Головуючий: ОСОБА_1