Справа №522/12429/25
Провадження №1-кс/522/6114/25
05 листопада 2025 року Місто Одеса
Суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , розглянувши у судовому засіданні заяву ОСОБА_3 про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 від розгляді обвинувального акту у кримінальному провадженні №12025163520000252 від 11.04.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, -
Під час судового засідання з розгляду обвинувального акту відносно ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 185 КК України, ОСОБА_3 заявила відвід судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 від розгляду зазначеного обвинувального акту, мотивуючи тим, що вона заперечує проти прийнятої ухвали про участь ОСОБА_5 в судовому засіданні у режимі відеоконференції та вважає, що він має приймати участь в судовому засіданні особисто.
ОСОБА_3 в судове засідання не з'явилась, надавши заяву, відповідно до якої просить розглянути заяву про відвід за її відсутності.
Відповідно до заяви ОСОБА_3 , суддя ОСОБА_4 вислухав її заперечення та відмовив у задоволенні її клопотання про повернення акту прокурору. Як зазначає ОСОБА_3 , вона намагалась відвідати ОСОБА_5 у СІЗО, але їй було відмовлено, оскільки, на думку останньої ОСОБА_5 там не тримається, а перебуває у іншому місці.
Захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 в судове засідання не з'явився, надавши заяву про розгляд заяви без його участі та вважав за необхідне відмовити у задоволенні заяви про відвід судді ОСОБА_4 від розгляду зазначеного обвинувального акту.
Суддя Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 в судове засідання не з'явився, згідно письмової заяви приймати участь у судовому засіданні не має можливості у зв'язку зі службовими обов'язками, пояснення по суті давати не бажає.
Розглянувши заяву про відвід, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст.75 КПК України, Слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні:
1) якщо він є заявником, потерпілим, цивільним позивачем, цивільним відповідачем, близьким родичем чи членом сім'ї слідчого, прокурора, підозрюваного, обвинуваченого, заявника, потерпілого, цивільного позивача, цивільного відповідача;
2) якщо він брав участь у цьому провадженні як свідок, експерт, спеціаліст, представник персоналу органу пробації, перекладач, слідчий, прокурор, захисник або представник;
3) якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім'ї заінтересовані в результатах провадження;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у його неупередженості;
5) у випадку порушення встановленого частиною третьою статті 35 цього Кодексу порядку визначення слідчого судді, судді для розгляду справи.
У складі суду, що здійснює судове провадження, не можуть бути особи, які є родичами між собою.
Згідно ст. 80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, дізнавач, захисник, представник, експерт, представник персоналу органу пробації, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов'язані заявити самовідвід.
За цими ж підставами їм може бути заявлено відвід особами, які беруть участь у кримінальному провадженні.
Заяви про відвід можуть бути заявлені як під час досудового розслідування, так і під час судового провадження.
Відвід повинен бути вмотивованим.
Відповідно до вимог ст. 81 КПК України, за наслідками розгляду заяви про відвід, слідчий суддя або суд має постановити вмотивовану ухвалу.
Ключовим моментом відводу як цілісного інституту кримінального провадження є встановлення упередженості суб'єкта процесуальної діяльності при вирішенні поставлених перед ним питань. Поняття «інші обставини, які викликають сумнів у неупередженості» є оціночним, і його тлумачення залежить від правосвідомості особи, яка його застосовує. Як вбачається із формулювань ст.75 КПК України, інші обставини, які викликають обґрунтований сумнів в неупередженості, мають бути обумовлені конкретними фактами, які можуть бути перевірені.
Існування неупередженості повинно визначатися на підставі суб'єктивного критерію, в контексті якого слід враховувати особисті переконання та поведінку самого судді, що означає необхідність встановити, чи мав останній у певній справі будь яку особисту зацікавленість або упередженість, а також на підставі об'єктивного критерію, в контексті якого необхідно встановити, чи забезпечував суддя достатні гарантії аби виключити будь-які обґрунтовані сумніви щодо його неупередженості, відповідно до практики Європейського суду з прав людини.
Стосовно суб'єктивного критерію, оцінюючи наявність обґрунтованих підстав для відводу, приходжу до переконання про відсутність підстав стверджувати, що суддя ОСОБА_4 виявляє особисту упередженість. У заяві про відвід не наведено відомостей про факти, які б стосувалися поведінки судді ОСОБА_4 під час розгляду зазначеного обвинувального акту, які б надали підстави для констатації упередженого ставлення судді до сторони кримінального провадження. Презумпція особистої неупередженості особи діє, допоки не з'являться докази на користь протилежного.
За об'єктивним критерієм необхідно встановити, чи існують факти, які можна встановити та які можуть ставити під сумнів безсторонність судді.
Таких фактів судом не встановлено.
Розглянувши заяву ОСОБА_3 про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 від розгляді обвинувального акту у кримінальному провадженні №12025163520000252 від 11.04.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України, приходжу до висновку, що заява про відвід не містить підстав, передбачених ст. 75,76 КПК України, для відводу судді.
Доводи заявника є необґрунтованими та не підтверджені жодним доказом.
Незгода сторони із процесуальними рішеннями чи діями, прийнятими під час розгляду справи, не може бути підставою для відводу судді.
При розгляді заяви про відвід судді, суддею не встановлено та ОСОБА_3 не доведено наявність обставин, які б викликали сумнів у неупередженості судді, тому приходжу до висновку, що заява про відвід задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.75, 80, 81,376 КПК України, суд, -
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід судді Приморського районного суду м. Одеси ОСОБА_4 від розгляді обвинувального акту у кримінальному провадженні №12025163520000252 від 11.04.2025 року за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 4 ст. 185 КК України - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя: