Справа № 452/246/25
Іменем України
"06" листопада 2025 р. м. Самбір
Самбірський міськрайонний суд Львівської області
у складі головуючого судді Пташинського І.А.
при секретарі Терлецькій І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Самбір заяву адвоката Прокопик Іванни Олегівни - представника відповідача Головей Мар'яна Івановича про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача ОСОБА_1 понесених витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дітей, -
встановив:
ОСОБА_1 через свого представника адвоката Кульчицького О.С. звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дітей ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в сумі 16 142,00 грн., що становить половину суми від додаткових витрат понесених позивачем у зв'язку з лікуванням та доглядом дітей, відповідно до ст.ст.180, 185 СК України.
Рішенням Самбірського міськрайонного суду Львівської області від 10.10.2025у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення додаткових витрат на утримання дітей - відмовлено.
23.10.2025 через систему «Електронний суд» до суду звернулася представник відповідачаПрокопик І.О. з заявою про ухвалення додаткового рішення про стягнення з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 понесених витрат, пов'язаних з наданням правничої допомоги у даній цивільній справі в розмірі 12 500 грн. 00 коп.
В обґрунтування заяви зазначила, що при ухваленні судом рішення, не було вирішено питання про розподіл судових витрат, понесених на професійну правничу допомогу адвоката. Одночасно просила суд визнати поважними причини пропуску процесуального строку на подання заяви (як наслідок, на переконання суду, поновити строк для подачі заяви) про ухвалення додаткового рішення, у зв'язку із отриманням копії рішення суду 20.10.2025.
Згідно з п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
До судового засідання сторони не з'явились, повідомлялись належним чином.Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.
За змістом ст.30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту.
Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Згідно із ст.137 ЦПК України:
1. Витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
2. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:
1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;
2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
3. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
4. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:
1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);
2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);
3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;
4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
5. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
6. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 141 ЦПК України інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові на позивача.
Згідно з ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
У ст. 246 ЦПК України зазначено, що якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше двадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому ст.270 цього Кодексу.
За наведеного вбачається, що сторона, яка хоче заявити про відшкодування понесених витрат на правничу допомогу, повинна надати докази щодо розміру понесених витрат у строк, визначений ч.8 ст.141 ЦПК України, тобто протягом 5 днів після ухвалення рішення суду.
Таким чином, законодавцем визначено процесуальний наслідок незаявлення до закінчення судових дебатів вимоги на відшкодування судових витрат або подання доказів таких витрат із пропуском п'ятиденного строку з момент у винесення рішення у справі. В такому випадку суд залишає заяву сторони про винесення додаткового судового рішення без розгляду.
Таким чином, положення ч.8 ст.141 ЦПК України мають імперативний характер та зобов'язують суд залишити без розгляду таку заяву.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц та підтримані 17 березня 2020 року Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного адміністративного суду в рамках справи №520/8309/18.
У заяві від 14.05.2025 (зареєстр. в суді 15.05.2025) представник відповідача вказала, що попередні витрати на правничу допомогу відповідача ОСОБА_2 становлять 12 000 грн., з яких документально підтверджені на той час договором про надання правової допомоги, розрахунком, актом здавання-приймання робіт та квитанцією про оплату становили суму 8 000 грн.
Судове засідання у справі10.10.2025 здійснювалось за відсутності сторін та їх представників.
Представником відповідача подана заява про визнання поважними причин пропуску процесуального строку на подання заяви (як наслідок, на переконання суду, поновлення строку для подачі заяви) із доказами витрат на правничу допомогу відповідача, у зв'язку із отриманням копії рішення суду 20.10.2025.
Наслідки пропущення процесуальних строків передбачено ст.126 ЦПК України, відповідно до положень даної норми право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом; документи, подані після закінчення процесуальних строків, залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Поновлення процесуальних строків врегульовано ст.127 ЦПК України, відповідно до положень частини 1 даної норми суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Зважаючи на вищевикладене, суд вважає причини пропуску представником відповідача строку на подачу доказів поважними, у зв'язку з чим поновлює такий.
Судом досліджені надані представником відповідачаадвокатом Прокопик І.О. докази на підтвердження понесених відповідачем витрат на правничу допомогу, а саме:
-Договір про надання правничої(правової) допомоги б/н від 28.02.2025 року, укладений між адвокатом Прокопик І.О. та ОСОБА_2 у справі №452/246/25;
-Розрахунок розміру правової допомоги у справі №452/246/25 - на суму 8 000 грн.;
-Акт від 14.03.2025 р. здавання-прийманняробіт згідно Договорувід 28.02.2025 рокупро надання правничої допомоги, згідно якого вартість ознайомлення з матеріалами справи, опрацювання законодавчої бази, підготовки та подання відзиву на позов до суду - 6 000 грн.; підготовка клопотання про долучення доказів - 1 000 грн.; участь у судовому засіданні 10.03.2025 - 1 000 грн.;
-КвитанціяПриватБанку від 09.05.2025 р., відповідно до якої ОСОБА_2 сплатив Прокопик І.О. 8 000 грн., як витрати на правничу допомогу на підставі Договору від 28.02.2025 року.
-Акт від 22.10.2025 р. здавання-приймання робіт згідно Договору від 28.02.2025 року про надання правничої допомоги, згідно якого загальна вартість виконаних адвокатом робіт становить 4 500 грн.
На переконання суду, відсутність клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, від іншої сторони (позивача) виключає можливість суду самостійно (без указаного клопотання) зменшувати розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Таку позицію викладено в постановах Верховного Суду від 29.03.2018 у справі № 907/357/16, від 18.12.2018 у справі №910/4881/18, від 08.04.2019 у справі № 922/619/18.
При цьому суд зазначає, що на підставі пункту 3) частини першої статті 5 Закону України «Про судових збір» - позивач ОСОБА_1 звільнена від сплати судового збору у справах про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів чи зміну способу їх стягнення, а також заявники у разі подання заяви щодо видачі судового наказу про стягнення аліментів.
Однак позивач не звільняється від сплати витрат на правничу допомогу.
Вищенаведене узгоджується із правовим висновком викладеним Верховним Судом у складі колегія суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 22 листопада 2018 року у справі № 635/5462/17 (провадження № 61-41310св18).
На підставі викладеного, дослідивши надані представником відповідача докази щодо понесених витрат на правничу допомогу, а також враховуючи дотримання представником відповідача вимог ч.8 ст.141 ЦПК України, суд приходить до висновку про доведеність та обґрунтованість заяви представника відповідача адвоката Прокопик І.О. щодо стягнення судових витрат на правничу допомогу в розмірі 12 500,00 грн. з позивача ОСОБА_1 на користь відповідача ОСОБА_2 , а тому заяву слід задовольнити повністю.
Керуючись ст. ст.137, 141, 270 ЦПК України, суд, -
вирішив :
Поновити представнику відповідача адвокату Прокопик І.О. процесуальний строк на подання доказів понесення судових витрат на професійну правничу допомогу.
Заяву представника відповідача адвоката Прокопик І.О. про ухвалення додаткового рішення - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати на правничу допомогу у розмірі 12 500 (дванадцять тисяч п'ятсот) грн. 00 коп.
На рішення суду може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Суддя