Справа № 451/1595/25
Провадження № 1-кп/451/154/25
іменем України
05 листопада 2025 року місто Радехів
Радехівський районний суд Львівської області у складі:
головуючого - судді ОСОБА_1
секретаря судового засідання ОСОБА_2
розглянув у закритому судовому засіданні у залі суду у м.Радехові обвинувальний акт у кримінальному провадженні №12024141150000351 від 03.04.2024 про обвинувачення
ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка народилася у с. Криве Радехівського району Львівської області, громадянка України, українка, не депутат, не адвокат, не нотаріус, освіта середня, не одружена, зареєстрована та проживає на АДРЕСА_1 раніше не судима, -
у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190 та ч. 2 ст. 190 КК України,
з участю прокурора ОСОБА_4 ,
обвинуваченої ОСОБА_3
законного представника ОСОБА_5
захисника ОСОБА_6
представника органу опіки і піклування Радехівської міської ради Львівської області ОСОБА_7
ОСОБА_3 , будучи неповнолітньою, 18.02.2024, близько 14:00 год перебувала за місцем свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1 , де у неї виник кримінально-протиправний умисел направлений на незаконне заволодіння чужими грошовими коштами потенційних покупців за допомогою інтернет ресурсів для купівлі-продажу, шляхом обману, під приводом продажу товару (раків) розмістила оголошення в соціальній мережі «Instagram» ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) де розмістила вигадане оголошення про продаж раків.
Так, 18.02.2024 о 15:04 год, ОСОБА_3 в ході спілкування у чаті інтернет-ресурсу оголошень «Telegram», шляхом листування короткими СМС-повідомленнями із раніше її не знайомою потерпілою ОСОБА_8 , домовились щодо продажу раків, оголошення про продаж якого було розміщено у соціальній мережі «Instagram», за умови передплати в розмірі 4485 грн, ввівши таким чином ОСОБА_8 в обману. Надалі в цей же час, ОСОБА_8 , у якості передплати за придбання раків, будучи впевненою у правдивості тверджень власника оголошення про продаж товару, що вона дійсно купує товар, перерахувала грошові кошти в сумі 4485 грн. зі своєї банківської картки на банківський рахунок АТ «А-БАНК» № НОМЕР_1 відкритого на ім'я ОСОБА_3 , реквізити якої остання надала потерпілій ОСОБА_8 . В подальшому, ОСОБА_3 діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, шляхом обману потерпілої ОСОБА_8 , достовірно знаючи що ніякого товару їй вона не продаватиме, і що взагалі інтернет оголошення про продаж вигадане, розуміючи протиправність своїх дій, не надіслала товару на адресу потерпілої і припинила з нею зв'язок, досягши таким чином своєї злочинної мети, заволодівши грошовими коштами в сумі 4485 гривень, які належать потерпілій ОСОБА_8 , чим спричинила останній матеріальної шкоди на вказану суму.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 1 ст. 190 КК України, як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою.
Крім цього, ОСОБА_3 , будучи неповнолітньою, 26.02.2024 близько 16:00 год, діючи повторно, перебуваючи за місцем свого проживання на АДРЕСА_1 , у неї виник кримінально-протиправний умисел направлений на незаконне заволодіння чужими грошовими коштами потенційних покупців за допомогою інтернет ресурсів для купівлі-продажу, шляхом обману, під приводом продажу товару, на сайті інтернет-ресурсу соціальної мережі «Instagram» ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) розмістила вигадане оголошення про продаж раків.
Так, 26.02.2024 о 17:00 год, ОСОБА_3 , в ході спілкування у чаті інгернет-ресурсу оголошень «Telegram», шляхом листування короткими СМС-повідомленнями із раніше її незнайомою потерпілою ОСОБА_9 , домовились щодо продажу раків, оголошення про продаж якого було розміщено у соціальній мережі «Instagram», за умови передплати в розмірі 4080 грн, ввівши таким чином ОСОБА_9 в обману. Надалі в цей же час, ОСОБА_9 , в якості передплати за придбання раків, будучи впевненою у правдивості тверджень власника оголошення про продаж товару, що вона дійсно купує товар, перерахувала грошові кошти в сумі 4080 грн. зі своєї банківської картки на банківський рахунок АТ «А-БАНК» № НОМЕР_1 відкритого на ім'я ОСОБА_3 , реквізити якої остання надала потерпілій ОСОБА_9 . В подальшому, ОСОБА_3 діючи з прямим умислом, з корисливих мотивів, шляхом обману потерпілої ОСОБА_9 , достовірно знаючи що ніякого товару їй вона не продаватиме, і що взагалі інтернет оголошення про продаж вигадане, розуміючи протиправність своїх дій, не надіслала товару на адресу потерпілої і припинила з нею зв'язок, досягши таким чином своєї злочинної мети, заволодівши грошовими коштами в сумі 4080 гривень, які належать потерпілій ОСОБА_9 , чим спричинила останній матеріальної шкоди на вказану суму.
Дії ОСОБА_3 кваліфіковані органом досудового розслідування за ч. 2 ст. 190 КК України, як шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою, вчинене повторно.
Допитана у судовому засіданні ОСОБА_3 свою вину у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190 та ч. 2 ст. 190 КК України визнала повністю, визнала всі фактичні обставини вчинення кримінальних правопорушень, як вони пред'явлені в обвинуваченні, та дала показання, що вона дійсно 18 та 26 лютого 2024 року шахрайським способом, шляхом зловживання довірою потерпілих заволоділа їх коштами, продаючи їм через інтернет - ресур товар ( раки), розмістивши оголошення про продаж раків. У цей момент вона не усвідомлювала наслідків, які можуть настати через обман людей. Гроші, які отримала від потерпілих витратила на власні потреби. Мобільні телефони, якими вона користувалася та ноутбук належать її матері, два чорних телефони є її молодших сестер. Дві банківські картки належать їй, вона ними користувалася ще до того як вчинила правопорушення і для власних потреб. У даний час має самостійний дохід і має змогу оплатити штраф. Шкода відшкодована, шляхом повернення коштів. Щиро кається у вчиненому, шкодує, що так вчинила, пообіцяла, що такий випадок нею більше не повториться. Просила вибачення у матері у судовому засіданні за вчинене.
Законний представник ОСОБА_5 повідомила суду, що провела виховну роботу із донькою, яка їй також пообіцяла, що більше такого вчиняти не буде. Прийняла вибачення у дочки за вчинене і за те, що через неї вимушена перебувати у приміщенні суду. Просила обрати їй міру покарання у виді штрафу, оскільки вона має можливість його оплатити.
Представник органу опіки і піклування Радехівської міської ради Львівської області ОСОБА_7 просила суд врахувати, що обвинувачена вчинила кримінальні правопорушення, будучи неповнолітньою, не могла у повній мірі усідомлювати значення своїх дій, серйозність і відповідно наслідки вчиненого. Жодних скарг на неповнолітню ОСОБА_3 не надходило, вона не потрапила у поле зору як неповнолітня правопорушниця і її сім'я також не перебувала на обліку як неблагополучна. Просила обрати їй найменшу міру покарання.
Захисник обвинуваченої ОСОБА_10 просив призначити обвинуваченій ОСОБА_3 мінімальне покарання та повернути речові докази власникам.
Потерпілі ОСОБА_9 та ОСОБА_8 подали до суду заяви про розгляд справи у їх відсутності, при винесенні вироку покладаються на рішення суду ( а. с. 65, 66).
Показання обвинуваченої відповідають фактичним обставинам справи і учасниками процесу не оспорюються.
Відповідно до ст.349 КПК України, за згодою всіх учасників судового розгляду, суд визнав недоцільним дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин справи, які ніким не оспорюються. При цьому судом з'ясовано, чи правильно учасники судового розгляду розуміють зміст цих обставин, чи добровільною та істинною є їх позиція, а також їм роз'яснено, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати ці фактичні обставини у апеляційному порядку.
Дослідивши матеріали кримінального провадження, суд дійшов висновку, що вина обвинуваченої ОСОБА_3 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190 КК України - шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою та ч. 2 ст. 1190 КК України - шахрайство, тобто заволодіння чужим майном шляхом обману чи зловживання довірою, вчинене повторно встановлена повністю в судовому засіданні.
Відповідно до положень ст. 50 КК України до особи, визнаної винною за вироком суду у вчиненні кримінального правопорушення застосовується покарання, яке є заходом примусу і полягає в передбаченому законом обмеженні прав і свобод засудженого.
Покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових кримінальних правопорушень як засудженими, так і іншими особами.
Згідно з ч. 1 ст. 65 КК України суд призначає покарання: в межах, установлених у санкції статті (санкції частини статті) Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинене кримінальне правопорушення, за винятком випадків, передбачених ч. 2 ст. 53 цього Кодексу; відповідно положень Загальної частини цього Кодексу; враховуючи ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, особи винного, обставини, які пом'якшують та обтяжують покарання.
Санкція ч. 1 ст. 190 КК України передбачає покарання у виді штрафу від двох тисяч до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або громадськими роботами на строк від двохсот до двохсот сорока годин, або виправними роботами на строк до двох років, або обмеженням волі на строк до трьох років.
Санкція ч. 2 ст. 190 КК України передбачає покарання у виді штрафу від трьох тисяч до чотирьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк від одного до двох років, або обмеженням волі на строк до п'яти років, або позбавленням волі на строк до трьох років.
Відповідно до вимог ст. 12 КК України кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 190 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків, кримінальне правопорушення, передбачене ч. 2 ст. 190 КК України відноситься до категорії нетяжких злочинів.
Обвинувачена вчинила кримінальні правопорушення, передбачені ч. 1 ст. 190 та ч. 2 ст. 190 КК України.
Орган пробації у досудовій доповіді від 31.10.2025 встановив середній ризик вчинення повторного кримінального правопорушення та вважає, що виправлення обвинуваченої ОСОБА_3 можливе без ізоляції від суспільства ( а. с. 76-77).
Обвинувачена відшкодувала шкоду потерпілим ОСОБА_9 та ОСОБА_8 , що підтверджується банківськими квитанціями від 15 вересня 2025 року, з яких видно, що ОСОБА_8 повернуто 4485 гривень та ОСОБА_9 - 4080 гривень ( а. с. 81, 82).
Обставинами, які пом'якшують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , у відповідності до ст.66 КК України, суд визнає щире каяття, активне сприяння у розкритті кримінальних правопорушень, вчинення кримінальних правопорушень неповнолітньою, добровільне відшкодування збитків.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченої ОСОБА_3 , у відповідності до ст.67 КК України, відсутні.
Керуючись загальними засадами призначення покарання, принципу його законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації, то при призначенні ОСОБА_3 покарання, суд ураховує ступінь тяжкості вчинених нею кримінальних правопорушень відповідно до ст. 12 КК України, дані про її особу, яка раніше несудима, вчинила кримінальні правопорушення будучи неповноітньо, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває та досудову доповідь, що ризик вчинення повторного кримінального правопорушення обвинуваченим є середній.
За правилами ч. 2 ст. 99 КК України розмір штрафу, в тому числі за вчинення кримінального правопорушення, за яке передбачено основне покарання лише у виді штрафу понад три тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, встановлюється судом залежно від тяжкості вчиненого кримінального правопорушення та з урахуванням майнового стану неповнолітнього в межах до п'ятисот встановлених законодавством неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Враховуючи вказане, наявність обставини, що пом'якшують покарання - щире каяття, активне сприяння у розкритті кримінальних правопорушень, вчинення кримінальних правопорушень неповнолітньою, добровільне відшкодування завданих збитків, відсутність обставин, які б обтяжували покарання обвинуваченої, враховуючи положення ч. 2 ст. 99 КК України, ОСОБА_3 необхідно призначити покарання за ч. 1 ст. 190 КК України, з врахуванням ч. 2. ст. 99 КК України, у виді штрафу у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн, за ч. 2 ст. 190 КК України, з врахуванням ч. 2. ст. 99 КК України, у виді штрафу у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн та на підставі ч. 1 ст. 70 КК України, з врахуванням ч. 2. ст. 99 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 грн.
Крім того, судом враховано позицію прокурора, висловлену в судових дебатах, щодо можливого призначення обвинуваченій покарання у виді штрафу із застосуванням ч. 2 ст. 99 КК України.
Цивільний позов не заявлявся.
Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст.100 КПК України.
Процесуальних витрат у справі не має.
Керуючись приписами частини четвертої статті 174 КПК України щодо вирішення одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, питання про скасування арешту майна, зокрема, у випадку не призначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, суд вбачає наявними підстави для скасування арешту майна, накладеного ухвалою слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 30.05.2025.
Запобіжний захід, не застосовувався.
Відповідно до вимог ч. 15 ст. 615 КПК України в умовах дії воєнного стану після складання та підписання повного тексту вироку суд має право обмежитись проголошенням його резолютивної частини з обов'язковим врученням учасникам судового провадження повного тексту вироку в день його проголошення.
Керуючись ст.ст. 100, 174, 373, 374, 615 КПК України, ч. 2 ст. 99, ч. ч.1, 2 ст. 190 КК України, суд,-
ухвалив:
ОСОБА_3 визнати винуватою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 190 та ч. 2 ст. 190 КК України та призначити їй покарання:
-за ч. 1 ст. 190 КК України, з врахуванням ч. 2 ст. 99 КК України, у виді штрафу у розмірі сто неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1700 гривень
-за ч. 2 ст. 190 КК України, з врахуванням ч. 2 ст. 99 КК України, у виді штрафу у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 5100 гривень.
На підставі ч. 1 ст. 70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді штрафу у розмірі триста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, з врахуванням ч. 2 ст. 99 КК України, що становить 5100 (п'ять тисяч сто ) гривень.
Рішення щодо заходів забезпечення кримінального провадження.
Скасувати арешти, накладений ухвалою слідчого судді Червоноградського міського суду Львівської області від 30.05.2025.
Після набрання вироком законної сили, речові докази:
-мобільний телефон, марки «ОРРО А58», модель СРН 2577, імеі1: НОМЕР_2 та імеі2: НОМЕР_3 із двома сім картами;
-мобільний телефон, марки Хіаомі Redmi 10А модель 220233 L26 імеі1: НОМЕР_4 , імеі2: НОМЕР_5 із двома сім картами,
-ноутбук торгової марки ОЕІХ, модель Р26Т із зарядним пристроєм;
-мобільний телефон 2ТЕ синього кольору ІМЕН НОМЕР_6 , ІМЕІ2 НОМЕР_7 в якому знаходиться сім карта оператора «Vodafone» НОМЕР_8 ;
-мобільний телефон 2ТЕ чорного кольору ІМЕН НОМЕР_9 , ІМЕІ2 НОМЕР_10 в якому знаходиться сім карта оператора «Vodafone » НОМЕР_11 , які передані на зберігання у кімнату речових доказів ВП №1 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області, що розташований на вул. Львівська. 9 у м. Радехів Шептицького району Львівської області повернути ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Банківську картку «Моно Банку» НОМЕР_12 ;
банківську картку «Ощад Банку» НОМЕР_13 ; кейс з сім карти НОМЕР_14 ;
кейс з сім карти НОМЕР_15 ; кейс з сім карти НОМЕР_16 ; кейс з сім карти НОМЕР_17 ; кейс з сім карти НОМЕР_18 ; кейс з сім карти НОМЕР_19 ; сім карта мобільного оператора «Лайф», які передані на зберігання у кімнату речових доказів ВП №1 Шептицького РВП ГУНП у Львівській області, що розташований на вул. Львівська. 9 у м. Радехів Шептицького району Львівської області повернути ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Вирок може бути оскаржений до Львівського апеляційного суду через Радехівський районний суд Львівської області шляхом подачі апеляції учасниками судового провадження протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень ч. 3 ст. 349 КПК України.
Вирок, якщо інше не передбачено КПК України, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після прийняття рішення судом апеляційної інстанції.
Копію вироку негайно після його проголошення вручити засудженій та прокурору.
Головуючий суддяОСОБА_11
Вирок суду виготовлений у нарадчій кімнаті в одному примірнику 5.11.2025.