Справа №521/16735/25
Номер провадження 3/521/5831/25
03 листопада 2025 року суддя Хаджибейського районного суду м. Одеси Ганошенко С.А., розглянувши матеріали, які надійшли з Управління патрульної поліції в Одеській області про адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 -
До суду 23.09.2025 р. надійшли матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за скоєння правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП.
Постановою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 18.09.2025 року щодо притягнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП (справа № 521/10741/25) накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн .з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 1 рік та від 15.07.2025 року (справа №521/11163/25) за ч. 1 ст. 130 КУпАП, накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 17000 грн .з позбавленням права керування транспортними засобами, строком на 1 рік.
З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 03.09.2025 року о 23:30 годині в м. Одесі по вул. Стовпова, 2, керував транспортним засобом ВАЗ 2109, д.р.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп'яніння, огляд проводився за згодою водія у встановленому законом порядку за допомогою приладу Drager ARLM 0435, проба позитивна-1,24 проміле. Від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння у встановлений законом порядку в медичному закладі КНП ОО МЦПЗ ООР водій відмовився. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги п. 2.9.а Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р., № 1306 (далі по тексту ПДР).
Суд кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 3 ст. 130 КУпАП, а саме: відмова особи ,яка керує транспортним засобом від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного чи наркотичного сп'яніння. Дії, передбачені частиною першою цієї статті, вчинені особою, яка двічі протягом року піддавалася адміністративному стягненню за керування транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, за відмову від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
ОСОБА_1 у судові засідання 13.10.2025 року та 03.11.2025 року не з'явився, про день та час слухання справи повідомлений своєчасно та належним чином, шляхом направлення смс-повідомлень, які отримані, про що свідчить довідка про доставку смс-повідомлень.
З протоколом ознайомлений, про що останній поставив особистий підпис.
Клопотання про відкладення розгляду справу від ОСОБА_1 або його захисника до суду не надходило.
З огляду на викладене, судом не встановлено поважних причин неявки ОСОБА_1 до суду, що відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КУпАП не є перешкодою для розгляду адміністративної справи, а тому вважає за можливе надати оцінку фактам, викладеним у протоколі про адміністративне правопорушення за відсутності останнього.
Крім того, відсутність правопорушника під час розгляду адміністративних матеріалів за жодних обставин не може виступати як засіб уникнення адміністративної відповідальності особи, яка вчинила правопорушення, оскільки це буде означати безкарність такої поведінки.
Статтею 268 КУпАП визначений перелік статей, при розгляді яких присутність особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, є обов'язковою. Адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 130 КУпАП , не входить до вищевказаного переліку, а тому суддя на підставі ч. 1 ст. 268 КУпАП України розглядає адміністративний матеріал за відсутністю особи, стосовно якої складено адміністративний протокол.
Більш того, в умовах воєнного стану, з огляду на неприпустимість зупинення роботи судів та здійснення правосуддя та на розумність строків розгляду справ, суд не має чекати, що особа, щодо якої розглядається справа, виявить бажання з'явитись до суду за умови не повідомлення суду причин своєї неявки.
З урахуванням того, що особа, яка притягується до адміністративної відповідальності, в судові засідання не з'явилась, хоча повідомлений належним чином, однак проігнорував розгляд справи в суді, клопотань та додаткових пояснень суду не надав, суд виходить з наявних в матеріалах справи даних.
Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушень підтверджена наступними доказами, що досліджені у судовому засіданні безпосередньо судом:
- протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 442909 від 04.09.2025, в якому викладені дата та час, місце, та обставини вчиненого ОСОБА_1 адміністративного правопорушення за ч. 3 ст. 130 КУпАП;
- довідкою про не отримання ОСОБА_1 посвідчення водія;
- довідкою про наявність повторності вчинення адміністративного правопорушення, що передбачене ст. 130 КУпАП на ОСОБА_1 (постановою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 14.07.2025 р. (справа № 521/10741/25 за ч.1 ст.130 КУпАП), постанова Хаджибейського районного суду м. Одеси від 15.07.2025 р. (справа №521/11163/25 за ч.1 ст.130 КУпАП);
- направленням для проходження медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного та іншого сп'яніння від 03.09.2025 року о 23-35 год. відносно огляду особи водія, за яким вказано, що ОСОБА_1 мав ознаки алкогольного сп'яніння;
- актом огляду на стан алкогольного сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів;
- відео-файлами з нагрудних відео-реєстраторів поліцейських.
Оцінюючи наведені докази, судом врахуванню підлягають наступні норми діючого законодавства.
Відповідно до ч. 1 ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність (ч. 1 ст. 9 КУпАП).
Статтею 245 КУпАП визначено, що завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішенні її в точній відповідності з законом, забезпечення виконання винесеної постанови, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних правопорушень, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі додержання законів, зміцнення законності.
Відповідно до ст. 280 КУпАП суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення повинен з'ясувати чи винна дана особа у вчиненні адміністративного правопорушення, а також всі обставини, які мають значення для правильного вирішення справи.
Так ст. 251 КУпАП визначено, що доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Пунктом 2.5 ПДР України визначено обов'язок водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
До ознак алкогольного сп'яніння віднесено: запах алкоголю з порожнини рота; порушення координації рухів; порушення мови; виражене тремтіння пальців рук; різка зміна забарвлення шкірного покриву обличчя; поведінка, що не відповідає обстановці (п. 3 розділу І Інструкції).
У разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу Iцієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров'я (п. 12 розділ ІІ Інструкції).
Так з вищевикладених доказів вбачається, що поліцейськими були встановлені відповідні ознаки наркотичного сп'яніння у ОСОБА_1 що в свою чергу мало своїм наслідком законну вимогу про проходження огляду на встановлення стану сп'яніння.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп'яніння - відмовився, чим порушив п. 2.9 а Правил дорожнього руху.
Оцінюючи наведені докази, суд вважає їх такими, що підтверджують обставини вчинення ОСОБА_1 , адміністративного правопорушення, відповідальність, за яке передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП, ставити їх під сумнів підстав не вбачається. Наведені вище докази, досліджені судом, доводять факти, встановлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 і є належним підтвердженням допущення останнім вказаного правопорушення.
Згідно довідки із інформаційного порталу Національної поліції ОСОБА_1 посвідчення водія не отримував.
Відповідно до постанови об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду від 04 вересня 2023 року (Справа № 702/301/20, Провадження № 51-944 кмо 23) встановлено, що суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, визнаній винуватою в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту (ст. 286 КК України) або в цьому ж порушенні, вчиненому в стані сп'яніння (ст. 286-1 КК України), незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення правопорушення отримане в передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами. При цьому, слід звернути увагу на підвищену суспільну небезпечність дій осіб, які керують транспортними засобами, не маючи достатніх теоретичних і практичних знань та не отримавши у передбаченому законом порядку посвідчення водія, оскільки вірогідність настання дорожньо-транспортної пригоди у такому випаду є значно вищою, а тому попереджувальна мета додаткового покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами у такому випадку набуває особливого значення.
Диспозиція ст.130 КУпАП окрім іншого, передбачає відповідальність за керування водіями транспортних засобів з ознаками наркотичного сп'яніння та їх відмову від проходження у встановленому законом порядку огляду на виявлення стану сп'яніння.
Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст. 14 Закону України «Про дорожній рух», учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, особи, які рухаються в кріслах колісних, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов'язані знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативно-правових актів з питань безпеки дорожнього руху.
Підпунктом б) частини другої статті 16 Закону України «Про дорожній рух» визначено, що водій зобов'язаний не допускати випадків керування транспортним засобом у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також не передавати керування транспортним засобом особі, яка перебуває в такому стані або під впливом таких препаратів.
Суд вважає, що своїми діями ОСОБА_1 вчинив адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена ч. 3 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення.
Санкція ч. 3 ст. 130 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років та з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, і на інших осіб - накладення штрафу у розмірі трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника, або адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з конфіскацією транспортного засобу, який є у приватній власності порушника.
Оцінюючи наведені докази, суд вважає їх такими, що підтверджують обставини вчинення ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, відповідальність, за яке передбачена ч. 3 ст. 130 КУпАП, ставити їх під сумнів підстав не вбачається. Наведені вище докази, досліджені судом, доводять факти, встановлені під час складання протоколу про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 і є належним підтвердженням вчинення останнім вказаного правопорушення.
При вирішенні питання щодо міри адміністративної відповідальності суд виходить із наступного.
Враховуючи викладене вище та правила, визначені ч. 2 ст. 33 КУпАП, суд приходить до висновку про необхідність застосування адміністративного стягнення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП у вигляді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років. Суд враховує, що на момент вчинення адміністративного правопорушення ОСОБА_1 не отримав посвідчення водія, але при цьому здійснював правопорушення з повторністю, висновків у вчиненому не зробив, постановою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 14.07.2025 р. (справа №521/10741/25), постановою Хаджибейського районного суду м. Одеси від 15.07.2025 р. (справа № 521/10763/25) ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17000 (сімнадцять) тисяча гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік, тому суд вважає за необхідне, при застосуванні адміністративного стягнення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП застосувати до ОСОБА_1 адміністративний арешт на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років.
Відповідно до ст. 40-1 КУпАП, судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення, у зв'язку з чим на вимогу п. 5 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» у розмірі 605,60 гривень.
Керуючись ст.ст. 36, 38, 40-1, ч.3 ст.130, 245, 221, 283, п. 1 ч. 1 ст. 284 КУпАП, суд
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 130 КУпАП та накласти адміністративне стягнення у вигляді адміністративного арешту на строк п'ятнадцять діб з позбавленням права керування транспортними засобами на строк десять років.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 на користь держави судовий збір у розмірі 605,60 грн.
(Отримувач: ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, Код отримувача (ЄДРПОУ): 37993783, Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), Код банку (МФО): 899998, Номер рахунку: UA908999980313111256000026001, Код класифікації доходів бюджету: 22030106).
Роз'яснити, що згідно ст. 307 КУпАП штраф має бути спла чений не пізніш, як через п'ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п'ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.
У разі несплати штрафу в установлений законом строк постанова про адміністративне стягнення згідно із ст. 308 КУпАП буде надіслана для примусового виконання до відділу Державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцем знаходження його майна в порядку, встановленому законом.
У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується: подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті цього Кодексу; витрати на облік зазначених правопорушень. Розмір витрат на облік правопорушень визначається Кабінетом Міністрів України.
Постанова у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду, особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником протягом 10 (десяти) днів з дня винесення постанови.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
У разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.
Постанова може бути пред'явлена до виконання протягом трьох місяців.
Суддя Сергій ГАНОШЕНКО