Справа № 521/2223/22
Номер провадження:1-кп/521/465/25
04 листопада 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі головуючого судді ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участі прокурора ОСОБА_3 , обвинувачених ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , ОСОБА_6 , захисників ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в м.Одеса клопотання захисника ОСОБА_9 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021163020000084 від 30.09.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 ч.5 ст.185 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.5 ст.185, ч.1 ст.309 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.5 ст.185, ч.2 ст.309 КК України,
В провадженні Хаджибейського районного суду міста Одеси перебуває зазначене кримінальне провадження на стадії судового розгляду.
Захисником обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокатом ОСОБА_9 заявлено клопотання про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, у зв'язку із закінченням строків давності на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України.
Сторона захисту своє клопотання обґрунтовує посиланням на вимоги п.1 ч.2 ст.284, ч.3 ст.285, ч.4 ст.286, ч.3 ст.288 КПК України, ст.ст. 44, 49 КК України та зазначає, що злочин, передбачений ч.1 ст.309 КК України згідно ст.12 КК України відноситься до категорії кримінальних проступків. Згідно обвинувального акту ОСОБА_5 інкриміновано вчинення кримінального правопорушення, яке відбулося 28.10.2021 року та є початком перебігу строку давності, ця обставина сторонами не заперечується. З часу вчинення злочину минуло більше трьох років, тобто у даному кримінальному провадженні закінчився строк давності притягнення до кримінальної відповідальності, передбачений п.2 ч.1 ст.49 КК України. У зв'язку з чим, просить звільнити обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за ч.1 ст.309 КК України на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності та кримінальне провадження за ч.1 ст.309 КК України закрити.
Захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_9 в судовому засіданні підтримав своє клопотання, просив його задовольнити. Проти позиції сторони обвинувачення про наявність відомостей про інші кримінальні правопорушення стосовно ОСОБА_5 заперечував, пославшись на відсутність обвинувальних вироків та презумцію невинуваості.
Обвинувачений ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав клопотання свого захисника, просив його задовольнити, зазначивши, що наслідки закриття кримінального провадження йому зрозумілі, своє рішення приймає добровільно без будь-якого впливу та примусу, доводити свою невинуватість наміру не має..
Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні заперечував проти задоволення клопотання, зазначивши, що перебіг давності переривався, оскільки обвинувачений до закінчення зазначених у частинах першій та другій статті 49 КК України строків вчинив новий злочин. На підтвердження чого надав вимогу від 07.10.2025 року про судимість ОСОБА_5 , яка містить відомості про здійснення досудового розслідування стосовно обвинуваченого в інших кримінальних провадженнях, розпочатих до закінчення 3х річного строку.
Інші учасники судового провадження підтримали клопотання захисника ОСОБА_9 , просили задовольнити.
Вислухавши доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суть клопотання, суд приходить до наступного висновку.
Відповідно до ч.1 ст.44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Згідно ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність. Особі, яка підозрюється, обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення та щодо якої передбачена можливість звільнення від кримінальної відповідальності у разі здійснення передбачених законом України про кримінальну відповідальність дій, роз'яснюється право на таке звільнення. Підозрюваному, обвинуваченому, який може бути звільнений від кримінальної відповідальності, повинно бути роз'яснено суть підозри чи обвинувачення, підставу звільнення від кримінальної відповідальності і право заперечувати проти закриття кримінального провадження з цієї підстави. У разі якщо підозрюваний чи обвинувачений, щодо якого передбачене звільнення від кримінальної відповідальності, заперечує проти цього, досудове розслідування та судове провадження проводяться в повному обсязі в загальному порядку
Відповідно до ч.3 ст.288 КПК України суд своєю ухвалою закриває кримінальне провадження та звільняє підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності у випадку встановлення підстав, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Положеннями ч.4 ст. 286 КПК України визначено, що в разі, якщо під час судового розгляду сторона у кримінальному провадженні звернеться до суду із клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності, суд має невідкладно розглянути таке клопотання. Ця норма і положення ст. 49 КК є імперативними нормами, які передбачають не право суду, а його обов'язок розглянути відповідне клопотання.
В провадженні Хаджибейського районного суду міста Одеси перебуває зазначене кримінальне провадження на стадії судового розгляду, під час якого судом досліджуються докази у повному обсязі. На час розгляду клопотання сторони захисту судом не проведено повного судового розгляду.
Відповідно до висунутого обвинувачення ОСОБА_5 обвинувачується, зокрема, в незаконному придбанні, зберіганні наркотичних засобів без мети збуту, яке мало місце 28.10.2021 року, а саме у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, санкцією якої передбачене штраф від однієї тисячі до трьох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або пробаційним наглядом на строк до п'яти років, або обмеженням волі на той самий строк.
Отже кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України, у вчиненні якого обвинувачується ОСОБА_5 , відповідно до ст.12 КК України є кримінальним проступком.
Згідно із п.2 ч.1 ст.49 КК України особа звільняється від кримінальної відповідальності, якщо з дня вчинення нею кримінального проступку, за який передбачено покарання у виді обмеження волі, чи у разі вчинення нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк не більше двох років - минуло три роки.
Згідно ч. 3 ст. 49 КК України перебіг давності переривається, якщо до закінчення зазначених у частинах першій та другій цієї статті строків особа вчинила новий злочин, за винятком нетяжкого злочину, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк не більше двох років.
При перериванні перебігу давності обчислення строків давності як за раніше вчинений злочин, так і за вчинений новий злочин починається з дня вчинення саме нового злочину, причому окремо за кожний злочин. Іншими словами, при перериванні давності з дня вчинення нового злочину починають спливати самостійно і паралельно два строки давності: один - за раніше вчинений злочин, другий - за новий злочин. Ці строки не складаються, не поглинаються, не подовжуються до найдовшого з них, а обчислюються і спливають окремо по кожному злочину.
З матеріалів кримінального провадження, зокрема обвинувального акту вбачається, що кримінальне правопорушення, передбачене ч.1 ст.309 КК України, в якому обвинувачується ОСОБА_5 мало місце 28.10.2021 року.
Визначений ст.49 КК України трирічний строк притягнення до кримінальної відповідальності сплинув 28.10.2024 року, судом не встановлено обставин і не отримано об'єктивних доказів на підтвердження підстав для зупинення або переривання строків давності, передбачених ч.ч.2,3 ст. 49 КК України, обвинувачений ОСОБА_5 надав свою згоду на його звільнення від кримінальної відповідальності та закриття кримінального провадження на підставі ст. 49 КК України в частині обвинувачення за ч.1 ст.309 КК України.
Відповідно до положень ст.63 Конституції України та ст.18 КПК України жодну особу не може бути примушено визнати свою вину у вчиненні кримінального правопорушення або примушено давати пояснення чи показання, які можуть стати підставою для її підозри або обвинувачення у вчиненні кримінального правопорушення.
Визнання винуватості є правом, а не обов'язком обвинуваченого, а отже визнання чи невизнання вказаними особами свої вини у вчиненні кримінального правопорушення за наявності їхньої згоди на звільнення від кримінальної відповідальності не може бути перешкодою в реалізації ними свого права на таке звільнення та правовою підставою для відмови судом у задоволенні заявленого клопотання. Передбачений законом інститут звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності не пов'язує такого звільнення з визнанням ними своєї вини у вчиненні злочину, на цьому наголосив Верховний Суд у справі № 552/5595/18.
Щодо посилання прокурора на скоєння нового злочину обвинуваченим ОСОБА_5 , зазначеного у вимозі на судимість від 07.10.2025 року, суд зазначає наступне.
Констатувати вчинення нового злочину ОСОБА_5 та відповідно, його винуватість у скоєному, може виключно суд у порядку, визначеному законом. Доки вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили особа, відповідно до ч.1 ст.62 Конституції України, ч.2 ст.2 КК України та ч.1 ст.17 КПК України вважається невинуватою.
Наведені норми чинного законодавства закріплюють один із основоположних принципів кримінального судочинства презумпцію невинуватості, відповідно до якого ніхто не може бути визнаний винним у вчиненні злочину, а також підданий кримінальному покаранню, інакше як за вироком суду й у порядку, визначеному законом. Будь-яке втручання у права людини має ґрунтуватися на положеннях закону, а отже відповідати принципу законності, який передбачає абсолютний правовий захист.
Принцип презумпції невинуватості закріплений також у міжнародних договорах, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та які відповідно до ч. 1ст. 9Конституції України, ч.1 ст.19 ЗУ від 29.06.2004 №1906-ІV «Про міжнародні договори України» є частиною національного законодавства України. Так, у ч.1 ст.11 Загальної декларації прав людини зазначається, що кожна людина, обвинувачена у вчиненні злочину, має право вважатися невинною доти, поки її винність не буде встановлена в законному порядку шляхом прилюдного судового розгляду, при якому їй забезпечують усі можливості для захисту. Згідно з п. 2 ст. 14 Міжнародного пакту про громадянські і політичні права кожен обвинувачений у кримінальному злочині має право вважатися невинним, поки винність його не буде доведена згідно із законом. Аналогічна норма міститься й у п.2 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Вирок суду, що набрав законної сили, яким ОСОБА_5 було визнано винним у вчиненні будь-якого кримінального правопорушення, прокурором не надано.
Отже, наявні всі необхідні умови для закриття кримінального провадження, передбаченого ч.1 ст.309 КК України та звільнення обвинуваченого ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності у зв'язку із закінчення строків давності притягнення до кримінальної відповідальності. У зв'язку з чим, клопотання захисника підлягає задоволенню.
Щодо витрат, понесених при проведенні у даному кримінальному провадженні судової експертизи від 19.11.2021 року №СЕ-19/116-21/18908-НЗПРАП у сумі 6864,80 грн., ініціатором якої був орган досудового розслідування, а сторона захисту не залучала жодних експертів, суд приходить до висновку, що вони не підлягають стягненню з обвинуваченого, оскільки судові витрати у справі слід віднести за рахунок держави, відповідно до приписів ч.2 ст.122, ст.124 КПК України, що узгоджується з правовою позицією викладеною у постанові об'єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного суду від 12.09.2022 у справі №203/241/17.
Питання речових доказів слід вирішити у відповідності до приписів ст. 100 КПК України.
Керуючись ст.ст. 44, 49 КК України, керуючись ст.100, 129, 284, 285, 288, 369-372 КПК України, суд-
Клопотання захисника - адвоката ОСОБА_9 про звільнення від кримінальної відповідальності ОСОБА_5 у зв'язку із закінченням строків давності на підставі п.2 ч.1 ст.49 КК України - задовольнити.
Звільнити ОСОБА_5 від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України, на підставі ст.49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності притягнення до кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021163020000084 від 30.09.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.309 КК України - закрити на підставі п.1 ч. 2 ст. 284 КПК України у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42021163020000084 від 30.09.2021 року, за обвинуваченням ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.27 ч.5 ст.185 КК України, ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.27 ч.5 ст.185 КК України, ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.27 ч.5 ст.185, ч.2 ст.309 КК України продовжувати в загальному порядку.
Після набрання ухвалою законної сили речові докази - сейф-пакет №5420274 в якому знаходиться особливо наркотичний засіб, обіг якого заборонено - канабіс, маса якого у висушеному стані становить 9,13 г та 0,18 г відповідно, який передано на зберігання до приміщення для зберігання речових доказів відділення поліції №3 №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області, квитанція №000522 - знищити.
Ухвала суду може бути оскаржена до Одеського апеляційного суду через Хаджибейський районний суд м. Одеси протягом семи днів.
Суддя ОСОБА_1