Справа №521/17955/25
Номер провадження 3/521/6161/25
05 листопада 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:
головуючого судді - Кузьменко Н.Л.,
з секретарем - Табарчук Н.С.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі матеріали справи, що надійшли з Відділу поліції №1 ОРУП №1 ГУНП в Одеській області відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, РНОКПП НОМЕР_1 , відомості про працевлаштування відсутні, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, -
З протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАД №463803 від 01.10.2025 року, вбачається, що 30.09.2025 року близько 21:00 годин гр. ОСОБА_1 знаходячись за адресою: АДРЕСА_1 , відносно своєї бабусі ОСОБА_2 висловлювався нецензурною лайкою, ображав, погрожував, чим вчинив домашнє насильство психологічного характеру.
Дії ОСОБА_1 співробітниками поліції кваліфіковано за ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Судом встановлено, що обставини правопорушення, що ставляться особі у провину, відповідають територіальній юрисдикції Хаджибейського районного суду м. Одеси.
Особа, яка притягається до відповідальності - ОСОБА_1 , який повідомлявся судом завчасно, у судове засідання не прибув, із клопотанням про відкладення не звертався, про причини неявки не повідомив.
Подальше відкладення розгляду справи нівелюватиме завдання провадження у ній, яким є своєчасне, всебічне, повне та об'єктивне з'ясування обставин, вирішення її з дотриманням вимог закону, а також виявлення причин та умов, що сприяють вчиненню адміністративних порушень та запобігання таким правопорушенням, тому, враховуючи ігнорування особою судового засідання, суд вважає, що справу необхідно розглянути в межах складеного протоколу про адміністративне правопорушення та на підставі наявних доказів.
Зазначені висновки повністю узгоджуються з позицією ЄСПЛ, який неодноразово наголошував, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом сама цікавитись провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази, та надавши їм оцінку, суд приходить до наступного.
За ст. ст. 245, 251, 252, 278, 280 КУпАП України завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є, зокрема, своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 ставиться у провину вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, що передбачає відповідальність за вчинення особою, яку протягом року було піддано адміністративному стягненню за одне з порушень, передбачених ч. 1 ст. 173-2 КУпАП (вчинення домашнього насильства, тобто умисне вчинення будь-яких діянь (дій або бездіяльності) фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування насильства, що не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю потерпілого) або ч. 2 ст. 173-2 КУпАП (діяння, передбачене ч. 1 ст. 173-2 КУпАП, вчинене стосовно малолітньої чи неповнолітньої особи).
Відповідно до пункту 3 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про запобігання та протидію домашнього насильства», домашнє насильство - діяння (дії або бездіяльність) фізичного, сексуального, психологічного або економічного насильства, що вчиняються в сім'ї чи в межах місця проживання або між родичами, або між колишнім чи теперішнім подружжям, або між іншими особами, які спільно проживають (проживали) однією сім'єю, але не перебувають (не перебували) у родинних відносинах чи у шлюбі між собою, незалежно від того, чи проживає (проживала) особа, яка вчинила домашнє насильство, у тому самому місці, що й постраждала особа, а також погрози вчинення таких діянь.
Беручи до уваги зміст заяви ОСОБА_2 від 30.09.2025 року та відомості, які вона зазначила у своїх письмових поясненнях, суд дійшов до висновку, що дії ОСОБА_1 могли спричинити потерпілій емоційну невпевненість, нездатність захистити себе та як наслідок побоювання за свою безпеку.
Згідно, наявної в матеріалах копії постанови Малиновського районного суду м. Одеси (нова назва суду - Хаджибейський районний суд м. Одеси) від 19.02.2025 року, ОСОБА_1 є особою яку було піддано адміністративному стягнення за вчинення домашнього насильства протягом року.
Отже, суд вважає, що за встановлених фактичних обставин справи, які узгоджується з наданими документами, доведено, що ОСОБА_1 вчинив правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, факти його вини є переконливими, достатніми, в повному обсязі відповідають фактичним обставинам справи та знайшли своє підтвердження в документах, які містяться в матеріалах справи, які були повно та всебічно досліджені під час розгляду справи, а саме в: протоколі про адміністративне правопорушення серії ВАД №463803 від 01.10.2025 року; постанові Малиновського районного суду м. Одеси (нова назва суду - Хаджибейський районний суд м. Одеси) від 19.02.2025 року, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за ч. 1 ст. 173-2 КУпАП протягом року; та іншими матеріалами справи, які знаходяться у об'єктивному взаємозв'язку між собою, нічим не спростовані, доповнюються та уточнюються іншими доказами.
Таким чином, враховуючи, що по справі зібрано достатньо доказів, які не викликають сумнівів у своїй достовірності і допустимості, та які підтверджують вчинення гр. ОСОБА_1 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП, тому є всі підстави для притягнення його до адміністративної відповідальності.
Враховуючи викладене та те, що адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, з метою дотримання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами, суд дійшов до висновку, що необхідним та достатнім є вид адміністративного стягнення у вигляді накладення штрафу в розмірі, що передбачений санкцією ч. 3 ст. 173-2 КУпАП.
Підстав, що виключають адміністративну відповідальність, у справі не встановлено. Терміни притягнення до адміністративної відповідальності не збігли. Документів, про наявність у ОСОБА_1 щодо звільнення сплати судового збору, матеріали справи не містять.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про судовий збір», у разі ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення, особа, яку притягнуто до адміністративної відповідальності сплачує судовий збір за ставкою 0,2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Керуючись ст. 4 Закону України «Про судовий збір», ст. ст. 9-11, 173-2, 221, 252, 283, 284 КУпАП,
Визнати винним ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 173-2 КУпАП та накласти на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 60 (шістдесяти) неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 1020 (одна тисяча двадцять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 605 (шістсот п'ять) гривень 60 (шістдесят) копійок.
Постанова може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: Н.Л. Кузьменко