Провадження №3-в/447/4/25
Справа №447/2502/18
06.11.2025 Cуддя Миколаївського районного суду Львівської області Бачун О.І. розглянувши фахівця Стрийського РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області Войтович В. щодо вирішення питання про давність виконання судового рішення, шляхом звільнення особи від відбування адміністративного стягнення, -
07.07.2025 року фахівець Стрийського РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області Войтович В. звернувся до суду із поданням щодо вирішення питання про давність виконання судового рішення шляхом звільнення ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення.
В поданні зазначено, що постановою судді Миколаївського районного суду Львівської області від 19.11.2018 року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.183-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт.
В ході виконання постанови суду про накладення адміністративного стягнення, орган з питань пробації здійснював заходи для встановлення місця проживання (перебування) правопорушника та виконання постанови суду. Однак, за місцем проживання порушник відсутній, з 30.01.2023року проходить військову службу у в/ч НОМЕР_1 , внаслідок чого постанова залишається невиконаною.
На підставі зазначеного, орган пробації вважає за можливе до правовідносин, які виникли, застосувати аналогію закону, а саме норми ст. 80 КК України, та просить звільнити ОСОБА_1 від відбування адміністративного стягнення у зв'язку із закінченням строків давності виконання судового рішення.
В судове засідання представник органу пробації не з'явилися, причин неявки не повідомили, подав до суду заяву про розгляд справи у його відсутності.
ОСОБА_1 в судове засідання не з'явився повторно, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи, причини неявки суду не повідомив.
Дослідивши матеріали подання та особової справи №01/19, суддя встановив наступне.
Постановою судді Миколаївського районного суду Львівської області від 19.11.2018року ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст.183-1 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у виді 120 годин суспільно корисних робіт.
Постанова судді набрала законної сили 30.11.2018року та своєчасно направлена для примусового виконання до Стрийського РВ №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області, який 26.12.2018 року прийняв її до виконання.
Відповідно до ст. 304 КУпАП питання, зв'язані з виконанням постанови про накладення адміністративного стягнення, вирішуються органом (посадовою особою), який виніс постанову.
Разом з цим, суддя зазначає, що перелік питань, пов'язаних із виконанням постанов викладений у розділі V КУпАП.
Зокрема, під час виконання постанови можуть вирішуватися питання про відстрочку, припинення, давність виконання постанови про накладення адміністративного стягнення, заміну одного виду стягнення на інший тощо.
Статтею 303 КУпАП встановлена давність виконання постанов про накладення адміністративних стягнень. Так, не підлягає виконанню постанова про накладення адміністративного стягнення, якщо її не було звернуто до виконання протягом трьох місяців з дня винесення. В разі оскарження постанови перебіг строку давності зупиняється до розгляду скарги. У разі відстрочки виконання постанови відповідно до статті 301 цього Кодексу перебіг строку давності зупиняється до закінчення строку відстрочки.
Давність виконання - це визначений термін, протягом якого потрібно здійснити усі дії, необхідні для реалізації останньої стадії провадження у справах про адміністративні правопорушення, і після закінчення якого постанова про накладення адміністративного стягнення вже не підлягає виконанню. Обов'язок звернення до виконання постанови лежить на органі, що виніс постанову. Таким строком, згідно із цією статтею є три місяця. Цей термін починає відраховуватися з моменту винесення постанови.
Постанова про накладення адміністративного стягнення виконується до її фактичного виконання.
Постанова судді Миколаївського районного суду Львівської області від 19.11.2018 року щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення у виді суспільно-корисних робіт за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 183-1 КУпАП, у визначений законом термін звернена до виконання, а тому давність виконання постанови про накладення адміністративного стягнення згідно зі ст. 303 КУпАП не порушено.
Пунктом 15.1. Порядку виконання адміністративних стягнень у вигляді громадських робіт, виправних робіт та суспільно корисних робіт, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 19 березня 2013 року № 474/5 визначено, що виконання стягнення у вигляді суспільно-корисних робіт припиняється, а порушник знімається з обліку у зв'язку з:
відбуттям призначеної судом (суддею) кількості годин громадських робіт - за наявності табеля про відпрацьований час, завіреного підписом та печаткою власника підприємства;
скасуванням постанови із закриттям справи про адміністративне правопорушення - за наявності постанови суду; наявністю підстав, що унеможливлюють виконання постанови суду, після отримання відповідного судового рішення; смертю порушника - за наявності довідки органу державної реєстрації актів цивільного стану.
В той же час, згідно зі ст. 302 КУпАП, за наявності обставин, зазначених у пунктах 5, 6 і 9 статті 247 цього Кодексу, орган (посадова особа), який виніс постанову про накладення адміністративного стягнення, припиняє її виконання.
Такими обставинами відповідно до пунктів 5, 6 та 9 ст. 247 КУпАП, є: видання акта амністії, якщо він усуває застосування адміністративного стягнення; скасування акта, який встановлює адміністративну відповідальність; смерть особи, щодо якої було розпочато провадження в справі.
Таким чином, підстави, що унеможливлюють виконання постанови суду є обставини, що роблять виконання судового рішення взагалі неможливим, до таких обставин неможливо віднести відсутність за місцем проживання чи не встановлення місця перебування правопорушника, оскільки така відсутність може бути тимчасовою та/або з метою ухилення особи від відбування адміністративного стягнення.
Суддею не встановлено та в матеріалах подання не містяться докази наявності обставин, які зумовлюють припинення виконання постанови чи визнання її такою, що не підлягає виконанню.
Згідно зі ст. 129-1 Конституції України, судове рішення є обов'язковим до виконання.
Аналогічні приписи містить і ст. 298 КУпАП, якою встановлено, що постанова про накладення адміністративного стягнення є обов'язковою для виконання державними і громадськими органами, підприємствами, установами, організаціями, посадовими особами і громадянами.
Виконання постанови про накладення адміністративного стягнення є завершальною стадією провадження у справах про адміністративні правопорушення, зміст якої полягає в практичній реалізації обмежень особистого, морального і матеріального характеру, передбачених призначеним правопорушнику стягненням.
Стадія виконання постанови про накладення адміністративного стягнення включає в себе такі етапи: звернення постанови до виконання; безпосереднє виконання постанови; закінчення провадження по виконанню постанови.
Під зверненням постанови до виконання у ст.303 КУпАП розуміється своєчасне (не більш ніж через три місяці з дня її винесення) направлення постанови до органу, який відповідно до законодавства уповноважений її безпосередньо виконувати, в даному випадку до органу пробації, і визнається єдиним юридичним фактом, який має значення для встановлення, чи підлягає вона виконанню, незалежно від того, чи розпочато безпосереднє (реальне) виконання цієї постанови, що дотримано судом.
Безпосереднє виконання постанов про накладення стягнення у виді суспільно-корисних робіт також забезпечує орган пробації, однак системний аналіз основних положень цього Кодексу, дає суду підстави для висновку, що КУпАП не встановлений строк, протягом якого постанова суду має бути виконана.
Кодекс України про адміністративні правопорушення не передбачає і можливості звільнення особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, від відбування адміністративного стягнення у зв'язку з закінченням строку давності виконання судового рішення за жодним з видів адміністративних стягнень, у тому числі стягнення у виді суспільно-корисних робіт.
В той же час, застосування за аналогією положень ст. 80 КК України щодо звільнення особи від відбування адміністративного стягнення у виді суспільно-корисних робіт у зв'язку з закінченням строку давності виконання судового рішення є неможливим, оскільки суперечить положенням ч. 4 ст. 3 КК України, якою передбачено, що застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено.
Конституційний суд України у рішенні від 22 вересня 2005 року № 5 рп/2005 вказав, що «із конституційних принципів рівності і справедливості випливає вимога визначеності, ясності і недвозначності правової норми, оскільки інше не може забезпечити її однакове застосування, не виключає необмеженості трактування у правозастосовній практиці і неминуче призводить до сваволі».
За таких обставин подання органу пробації про вирішення питання про давність виконання судового рішення, шляхом звільнення особи від відбування адміністративного стягнення не підлягає задоволенню.
Керуючись ст. ст.284,304 КУпАП, суддя
в задоволенні подання фахівця Стрийського районного відділу №1 філії Державної установи «Центр пробації» у Львівській області Войтович В. щодо вирішення питання про давність виконання судового рішення, шляхом звільнення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 від відбування адміністративного стягнення - відмовити.
Постанова оскарженню не підлягає.
Суддя Бачун О. І.