Справа № 521/15150/25
Номер провадження № 2/521/6966/25
(заочне)
05 листопада 2025 року м. Одеса
Хаджибейський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого судді Поліщук І.О. ,
при секретарі Коржеван В.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бона - Віта Прохоровський квартал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,
До Хаджибейського районного суду м. Одеси звернувся представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Бона Віта - Прохоровський квартал» з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги у розмірі 21 672,95 грн.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 01.08.2022 року на підставі Акту передачі в експлуатацію, будинок, який знаходиться за адресою: м. Одеса, вул. Прохоровська, буд., 40, корп. 5 був переданий в управління ТОВ «БОНА ВІТА - ПРОХОРОВСЬКИЙ КВАРТАЛ».
Враховуючи наведене, позивач, як обслуговуюча компанія на підставі укладених договорів із постачальниками комунальних послуг забезпечує обслуговування, експлуатацію та поточний ремонт будівлі, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, нараховує та збирає плату за надані житлово-комунальні послуги із співвласників будинку, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .
Таким чином, ТОВ «БОНА ВІТА - ПРОХОРОВСЬКИЙ КВАРТАЛ», у відповідності до законодавства України, фактично здійснює управління будинком.
Відповідно до договору купівлі продажу майнових прав, відповідач є власником квартири АДРЕСА_2 ) вищевказаного будинку. Позивачем, зі свого боку, надаються комунальні послуги у повному обсязі та здійснюється весь необхідних комплекс організаційних і технічних заходів, що забезпечує комфортне і безвідмовне використання співвласниками приміщень, проте, відповідач ухиляється від їх сплати.
Станом на момент звернення з позовом до суду, загальний розмір боргу становить 21 672,95 грн., що підтверджується наданим розрахунком заборгованості.
Враховуючи викладене, позивач просив суд стягнути з відповідача суму заборгованості за утримання багатоквартирного будинку, та суму судових витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Ухвалою Хаджибейського районного суду міста Одеси про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі від 29 серпня 2025 року постановлено проводити розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.
Представник позивача в судове засідання не з'явився, згідно прохальної частини позовної заяви просив суд провести розгляд справи за його відсутності та проти проведення заочного розгляду справи не заперечував.
Відповідач ОСОБА_1 повторно не з'явився у судове засідання, про поважність причин неявки до суду не повідомим. Про час та місце розгляду справи сповіщений належним чином у відповідності до вимог ст. 128 ЦПК України, у встановлений судом строк відзиву на позов не надав.
Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення від 07 липня 1989 року Європейського суду з прав людини у справі «Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії» (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (§ 66 - 69 рішення Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2005 року у справі «Смірнова проти України»).
Європейський суд з прав людини неодноразово вказував, що на зацікавлену сторону покладається обов'язок проявляти належну увагу в захисті своїх інтересів та вживати необхідних заходів, щоб ознайомитись із подіями процесу (див. серед іншого «Гуржій проти України», заява № 326/3, 01 квітня 2008 року, «Олександр Шевченко проти України», № 8771/02, § 27, 26 квітня 2007 року). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02 грудня 2010 року у справі «Шульга проти України» № 16652/04).
Верховний Суд у постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з'явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
У зв'язку з неявкою відповідача та неповідомленням про поважні причини такої неявки в судове засідання, в порядку статті 280 ЦПК України, зі згоди представника позивача, суд вважає можливим провести розгляд справи у відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.
Згідно ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до ст. 275 ЦПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 2 ст. 279 ЦПК України встановлено, що розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Суд, з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу за відсутності відповідача, який своєчасно і належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи.
Відповідно до ст. 44 ЦПК України учасники справи зобов'язані добросовісно користуватися процесуальними правами, зловживання процесуальними правами не допускається.
У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснюється.
Відповідно до ч. 3 ст. 12, ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
При цьому, згідно ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши і оцінивши надані докази у їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги ТОВ «БОНА ВІТА - ПРОХОРОВСЬКИЙ КВАРТАЛ» підлягають задоволенню, виходячи з наступних підстав.
У відповідності до ч. 9 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що зареєстрована декларація про готовність об'єкта або сертифікат (залежно від категорії складності об'єкта) є підставою для укладення договорів про постачання на прийнятий в експлуатацію об'єкт необхідних для його функціонування ресурсів - води, газу, тепла, електроенергії, включення таких даних про такий об'єкт до державної статистичної звітності та оформлення права власності на нього.
Підключення закінченого будівництвом та прийнятого в експлуатацію об'єкта до інженерних мереж здійснюється протягом десяти днів з дня відповідного звернення замовника до осіб, які є власниками відповідних елементів інженерної інфраструктури або здійснюють їх експлуатацію.
Відповідно до ч. 12 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», замовник зобов'язаний передати закінчений будівництвом та підключений до інженерних мереж житловий будинок об'єднанню співвласників або власнику, або експлуатуючій організації протягом ста двадцяти календарних днів з дня його прийняття в експлуатацію.
Судом встановлено, що 01 серпня 2022 року на підставі Акту передачі в експлуатацію, будинок, який знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , був переданий в управління ТОВ «БОНА ВІТА - ПРОХОРОВСЬКИЙ КВАРТАЛ» (копія наявна в матеріалах електронної справи).
Отже, багатоквартирний будинок за адресою: АДРЕСА_1 , знаходиться на балансі ТОВ «БОНА ВІТА - ПРОХОРОВСЬКИЙ КВАРТАЛ», яке є виконавцем житлово-комунальних послуг.
Відповідно до Договору купівлі продажу майнових прав №КПИП-177119 від 21 грудня 2020 року, відповідач є власником квартири АДРЕСА_3 .
Пунктом 4.2.9. укладеного Договору купівлі продажу майнових прав сторонами узгоджено, що початком начислення оплати за житлово-комунальні послуги є дата передачі Продавцем Об?єкта капітального будівництва управляючій компанії (експлуатуючій організації) в управління. Відсутність договору не звільняє Покупця від розрахунків по житлово-комунальним платежам з моменту передачі Об?єкта капітального будівництва управляючій компанії (експлуатуючій організації) в управління.
Пунктом 5 частини 1 статті Закону України «Про житлово-комунальніпослуги» встановлено, що житлово-комунальні послуги - результат господарської діяльності, спрямованої на забезпечення умов проживання та/або перебування осіб у житлових і нежитлових приміщеннях, будинках і спорудах, комплексах будинків і споруд відповідно до нормативів, норм, стандартів, порядків і правил, що здійснюється на підставі відповідних договорів про надання житлово-комунальних послуг.
Відповідно до ст. 5 Закону України«Про житлово-комунальніпослуги» до житлово-комунальних послуг належать: 1) житлова послуга - послуга з управління багатоквартирним будинком. Послуга з управління багатоквартирним будинком включає: утримання спільного майна багатоквартирного будинку, зокрема прибирання внутрішньобудинкових приміщень та прибудинкової території, виконання санітарно-технічних робіт, обслуговування внутрішньобудинкових систем (крім обслуговування внутрішньобудинкових систем, що використовуються для надання відповідної комунальної послуги у разі укладення індивідуальних договорів про надання такої послуги, за умовами яких обслуговування таких систем здійснюється виконавцем), утримання ліфтів тощо; купівлю електричної енергії для забезпечення функціонування спільного майна багатоквартирного будинку; поточний ремонт спільного майна багатоквартирного будинку; 2) комунальні послуги - послуги з постачання та розподілу природного газу, постачання та розподілу електричної енергії, постачання теплової енергії, постачання гарячої води, централізованого водопостачання, централізованого водовідведення, поводження з побутовими відходами.
Порядок оплати за житлово-комунальні послуги визначений у ст. 9 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», якою передбачено, що споживач здійснює оплату за спожиті житлово-комунальні послуги щомісяця, якщо інший порядок та строки не визначені відповідним договором. Споживач не звільняється від оплати житлово-комунальних послуг, отриманих ним до укладення відповідного договору.
Згідно ч. 1 ст. 10 даного Закону, ціни (тарифи) на житлово-комунальні послуги встановлюються за домовленістю сторін, крім випадків, коли відповідно до закону ціни (тарифи) є регульованими. У такому разі ціни (тарифи) встановлюються уповноваженими законом державними органами або органами місцевого самоврядування відповідно до закону. Вартість послуг з управління багатоквартирним будинком визначається за домовленістю сторін, крім випадку обрання управителя органом місцевого самоврядування.
Таким чином, проаналізувавши зазначені норми закону, суд доходить до висновку, що відповідач, як споживач житлово-комунальних послуг, якщо він фактично ними користується, зобов'язаний за них сплатити.
Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 2 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», що діяв на момент виникнення правовідносин між сторонами, передбачено право споживача одержувати вчасно та відповідної якості житлово-комунальні послуги згідно із законодавством та умовами договору на надання житлово-комунальних послуг, при цьому такому праву прямо відповідає визначений п. 5 ч. 3 ст. 20 цього Закону обов'язок споживача оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.
Відсутність договору на надання житлово-комунальних послуг сама по собі не може бути підставою для звільнення споживача від оплати послуг у повному обсязі.
Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 20 квітня 2016 року № 6-2951цс15, яка має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.
Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 319 ЦК України, власність зобов'язує, а ст. 322 ЦК України наголошує на тому, що власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом. Відповідач, будучи власником майна, зобов'язаний його утримувати.
Згідно ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (сплатити гроші), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Ст. 526 ЦК України визначено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а ст. 527 ЦК України передбачено, що боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що обов'язок виконується належним боржником або виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою, і несе ризик наслідків непред'явлення такої вимоги.
Відповідачем не було надано до суду жодних заперечень проти позову та доказів у підтвердження цих заперечень. Своїм правом бути присутнім у судових засіданнях відповідач також розпорядився на свій розсуд.
Відповідно до ст.625ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
У силу ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як встановлює ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
За змістом ч. 1 ст. 901, ч. 1 ст. 903 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором. Зобов'язання боржника сплатити певну грошову суму на користь кредитора відповідно до цивільно-правового договору або з інших підстав, визначених законом, є грошовим зобов'язанням.
Таким чином, правовідношення, у якому замовник зобов'язаний оплатити надану послугу в грошах, а виконавець має право вимагати від замовника відповідної оплати, тобто у якому передбачено передачу грошей як предмета договору або сплату їх як ціни договору, є грошовим зобов'язанням.
З огляду на викладене правовідносини, які склалися між сторонами, є грошовим зобов'язанням, у якому, серед інших прав і обов'язків сторін, на боржників покладено виключно певний цивільно-правовий обов'язок з оплати отриманих житлово-комунальних послуг, якому кореспондує право вимоги кредитора - вимагати сплату грошей за надані послуги.
Таким чином, оскільки боржник - споживач послуг, прострочив виконання грошового зобов'язання, ТОВ «БОНА ВІТА - ПРОХОРОВСЬКИЙ КВАРТАЛ» має підстави для вимоги до боржника про сплату суми наявного боргу.
Судом встановлено, що відповідач має заборгованість перед ТОВ «БОНА ВІТА -ПРОХОРОВСЬКИЙ КВАРТАЛ» за надані житлово-комунальні послуги, що підтверджується довідкою про заборгованість за житлово-комунальні послуги власника квартири АДРЕСА_3 загальною площею 68 м2, опалювальною площею 65,5 м2, житловою площею 32,5 м2, за період розрахунку: з 01грудня 2023 року по 18 червня 2025 року.
Відповідно до ст. ст. 76, 77 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
За ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жоден доказ не має для суду наперед встановленого значення. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
На підставі вищенаведеного, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог ТОВ «БОНА ВІТА - ПРОХОРОВСЬКИЙ КВАРТАЛ» до відповідача про стягнення заборгованості.
Статтею 133 ЦПК України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Згідно з ч. 1 ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Позивачем відповідно до платіжної інструкції № 388 від 25 серпня 2025 року було сплачено судовий збір у розмірі 2422,40 грн. (за зниженою ставкою відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).
Враховуючи задоволення позовних вимог, суд приходить до висновку про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БОНА ВІТА - ПРОХОРОВСЬКИЙ КВАРТАЛ» судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Орієнтовний розрахунок судових витрат на професійну правничу допомогу, наданий позивачем, складає 2000,00 грн., проте суду не надано доказів на підтвердження таких витрат, у зв'язку із чим, правові підстави для їх стягнення відсутні.
Керуючись ст.ст. ст.ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 133, 141, 258-259, 268, 280-285 ЦПК України, суд, -
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ВІТА - ПРОХОРОВСЬКИЙ КВАРТАЛ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ВІТА - ПРОХОРОВСЬКИЙ КВАРТАЛ» (Код ЄДРПОУ: 44676326, м. Одеса, вул. Прохоровська, 40, корпус 6) суму заборгованості зі сплати спожитих житлово-комунальних послуг, послуг з утримання будинку та прибудинкової території у розмірі 21 672,95 (двадцять одна тисяча шістсот сімдесят дві) гривні 95 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_4 , РНОКПП - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БОНА ВІТА - ПРОХОРОВСЬКИЙ КВАРТАЛ» (Код ЄДРПОУ: 44676326, м. Одеса, вул. Прохоровська, 40, корпус 6) судовий збір у розмірі 2 422 (дві тисячі чотириста двадцять дві) гривні 40 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного тексту заочного рішення суду.
Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Одеського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне судове рішення складено 05 листопада 2025 року.
Суддя: І.О. Поліщук