Справа №463/6928/20
Провадження №1-кс/463/9749/25
про скасування арешту майна
06 листопада 2025 року слідчий суддя Личаківського районного суду м. Львова ОСОБА_1 , з участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , представника власника майна - ОСОБА_4 , розглянувши клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна, -
ОСОБА_5 звернувся до слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова із клопотанням про скасування арешту майна, накладеного на автомобіль MAN д.н.з. НОМЕР_1 , який належить на праві власності ОСОБА_5 .
Клопотання обґрунтовує тим, що предметом розслідування (доказування) в кримінальному провадженні №62019140000000805 від 09.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 364 КК України є протиправна схема з метою отримання неправомірної вигоди, організована посадовими особами Державної прикордонної служби України, Львівської митниці Державної фіскальної служби України та ПП «Авто-Фортуна» (отримувач майна), за допомогою якої, в період із 01.10.2018 по 01.06.2019 ввезено 37 вантажних транспортних засобів, чим державі завдано шкоди у вигляді несплачених митних платежів, що підлягали сплаті при ввезенні на територію України транспортних засобів, в той час як вбачається з свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу № НОМЕР_2 , автомобіля марки «MAN» модель «TGA 35.400» 2008 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 , автомобіль вперше зареєстрований 23.06.2012, тобто не пов?язаний з кримінальним провадженням, а тому вважає, що в його арешті немає потреби та такий накладено необґрунтовано.
З цих же підстав транспортний засіб не може бути доказом будь-якого факту, який підлягає встановленню, він об?єктивно не може бути також знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегти на собі його сліди або містити інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.
Вважає, що ОСОБА_5 є добросовісним набувачем транспортного засобу і не є фігурантом вказаного кримінального провадження, не є посадовою особою ні державних органів, ні ПП «Авто-Фортуна», він проживає в м. Чернівці та не має жодних зв?язків з фігурантами кримінального провадження.
Крім цього, наявність арешту з забороною права відчуження транспортного засобу є надмірним та призводить до зупинення правомірної підприємницької діяльності ОСОБА_5 , який є фізичною особою-підприємцем і у встановленому порядку здійснює свою підприємницьку діяльність.
Також, звертає увагу суду на те, що арешт на автомобіль накладено ще у 2020 році, тобто більше п'яти років тому, і у разі необхідності проведення будь-яких слідчих дій чи відповідних експертиз часу на проведення таких було більш, ніж достатньо.
В судовому засіданні представник ОСОБА_5 клопотання підтримав з підстав, викладених у ньому, та просив клопотання задовольнити. Додатково зазначив, що з часу арешту майна у березня 2021 року жодні слідчі дії з таким не проводились, у кримінальному провадженні підозра йому не оголошувалась.
Прокурор в судовому засіданні просив в задоволенні клопотання відмовити з підстав, викладених у письмових запереченнях. Зазначив, що першим слідчим відділом (з дислокацією у місті Львові) Територіального управління ДБР, розташованого у місті Львові, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні за №62019140000000805 від 09 серпня 2019 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, щодо дій працівників Держаної митної служби при ввезенні на територію України вантажних транспортних засобів в кількості 37 шт. та подальшого ухилення від сплати митних платежів. Щодо 11 транспортних засобів матеріали кримінальних проваджень виділено в окремі провадження та обвинувальні акти скеровано до Мостиського районного суду Львівської області про обвинувачення ОСОБА_6 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України.
Вказаний автомобіль відповідає критеріям речового доказу, оскільки саме він був завезений через митний пункт пропуску «Краківець» зі зміненим номером кузова в системі АСМО ІНСПЕКТОР - 2006, та в подальшому здійснено його перереєстрацію, у зв'язку з нібито його переобладнанням, що дало змогу уникнути сплати митних платежів.
Крім того, вказаний автомобіль необхідно оглянути для подальшого проведення комплексної трасологічно-автотоварознавчо-автотехнічної експертизи, з метою встановлення його вартості, та факту відсутності його переобладнання.
Крім того, арештований транспортний засіб визнано речовим доказом у кримінальному провадженні постановою прокурора від 23.09.2020, та дослідження вказаного речового доказу може відбутися тільки на стадії судового розгляду. На даний час судом не досліджено зазначені речові докази та інші пов'язані з ними докази. За таких обставин вважає неможливим зняття арешту з майна, яке визнано речовим доказом.
На даний час по вказаному епізоді нікому про підозру не повідомлено, однак необхідність арешту на вищевказаний автомобіль зумовлена також і тим, що це унеможливить виїзд за межі України до моменту судового розгляду та будь-яких інших змін юридичного статусу транспортного засобу.
Розгляд кримінального провадження №62019140000000805 від 09.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.364 КК України на теперішній час не завершений, а саме провадження перебуває на стадії досудового розслідування і власником майна не доведено, що в подальшому застосування цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Обмеження можливості розпоряджатися та володіти майном носить тимчасовий характер та прямо передбачено кримінальним процесуальним законом на час, необхідний для розгляду кримінального провадження.
Заслухавши пояснення представника власника майна, прокурора, дослідивши матеріали клопотання про скасування арешту майна, слідчий суддя встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 25.09.2020 у справі №463/6943/19 (Провадження №1-кс/463/4957/20) в рамках кримінального провадження №62019140000000805 від 09.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, накладено арешт, зокрема на вантажний автомобіль MAN д.н.з. при ввезенні на територію України YN08UXC (№ кузова НОМЕР_3 ), д.н.з. на даний час НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_5 .
Слідчим суддею встановлено, що вказаний транспортний засіб належить на праві власності ОСОБА_5 , що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_4 .
Згідно абз.3 п.1 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №5 від 03.06.2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна» за наявності кримінального провадження власник чи інший володілець майна може звернутися до суду за захистом свого порушеного, невизнаного чи оспорюваного права власності у загальному порядку. Після підтвердження цього права зазначена особа, як і титульний власник майна, у тому числі й особа, яка не є учасником кримінального провадження, має право на звернення з клопотанням про скасування арешту та вирішення інших питань, які безпосередньо стосуються її прав, обов'язків чи законних інтересів, у порядку, передбаченому статтями 174, 539 КПК України, до суду, що наклав арешт чи ухвалив вирок.
Відповідно до ч.1 ст.174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.
Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.
Стаття 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожній фізичній або юридичній особі право мирно володіти своїм, майном. Ніхто не може бути позбавлений, своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.
Відповідно до усталеної практики Європейського суду з прав людини, продовження заходів забезпечення кримінального провадження, як упродовж досудового розслідування так і судового розгляду, ґрунтується на презумпції, що з перебігом ефективного розслідування справи та її судового розгляду зменшуються ризики, які стали підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження, відповідно зі спливом певного часу орган досудового розслідування має навести додаткові доводи в обґрунтування наявних ризиків, що залишаються та їх аналіз, як підстави для подальшого втручання у права особи в тому числі щодо позбавлення або обмеження права власності.
Заперечуючи проти скасування арешту майна, прокурор обмежився лише посиланням на те, що вказаний транспортний засіб є речовим доказом та такий слід оглянути, однак не представив жодних доказів, що потреба у подальшому арешті майна не відпала. Так, як вбачається зі змісту клопотання про скасування арешту майна та пояснень представника ОСОБА_5 , наданих в судовому засіданні, з моменту накладення арешту жодні слідчі дії ні з майном, ні з участю його власника не проводились, на допит ніхто не викликався, в той час як жодних доказів на спростування таких доводів прокурором не представлено, як і не представлено жодних доказів на підтвердження які слідчі дії з таким майном проводяться чи планується проводитись, що виправдовувало б такий ступінь втручання в законні права ОСОБА_5 як власника майна та не порушувало баланс між втручанням у права та свободи останнього і потребами досудового розслідування.
Враховуючи вищенаведене, тривалість арешту майна, яка становить більше п'яти років, а також відсутність будь-яких доказів, що потреба у подальшому арешті цього майна не відпала, слідчий суддя приходить до висновку, що клопотання про скасування арешту транспортного засобу підлягає до задоволення.
Керуючись ст.174, 309, 376 КПК України,-
клопотання ОСОБА_5 про скасування арешту майна задовольнити.
Скасувати арешт, накладений ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м.Львова від 25.09.2020 у справі №463/6943/19 (Провадження №1-кс/463/4957/20) в рамках кримінального провадження №62019140000000805 від 09.08.2019 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, накладено арешт, зокрема на вантажний автомобіль MAN д.н.з. при ввезенні на територію України YN08UXC (№ кузова НОМЕР_3 ), д.н.з. на даний час НОМЕР_1 належить на праві власності ОСОБА_5 .
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя ОСОБА_1